Накласти лапу на критично важливі ресурси Африки: у що інвестують Китай та росія

05.12.2023 11:55 | Укррудпром

Економічна правда, 4 грудня 2023. Опубликовано 08:20 05 декабря 2023 года Якою є стратегічна ціль багатомільярдних інвестицій Китаю та росії до країн Африки, які ресурси їх цікавлять найбільше?

 Великі держави мають безліч інструментів для поширення свого впливу у світі: від культури та їжі, освітнього та наукового обміну до кредитів та прямих іноземних інвестицій (ПІІ). 

У диктатурах на кшталт росії чи Китаю такі ініціативи рідко є приватними. Найчастіше це скоординована політика, яка реалізується з довгостроковою метою: отримати контроль над критично важливими ресурсами або створити важелі впливу на інші країни.

Один з яскравих прикладів — використання росією енергоносіїв та продовольства як зброї. Ситуація може бути менш очевидною в інших секторах. Які стратегічні цілі багатомільярдних інвестицій Китаю та росії до країн Африки?

Стрибок азійських тигрів до Африки?

Є два погляди на прямі іноземні інвестиції: з точки зору їх надавача та отримувача. З точки зору інвестора частка китайських і російських ПІІ, які спрямовувалися в Африку, була відносно невеликою.

 

У 2003-2021 роках Китай інвестував в африканські країни майже 51 млрд дол, росія — 1,7 млрд дол. Це лише 1,6% від загального обсягу ПІІ Китаю у 2021 році і менше 0,5% росії в будь-який рік. Однак ці відносно недорогі фінансові вливання мають непропорційно великий політичний вплив.

З перспективи отримувача інвестицій (окремих африканських країн) Китай є непропорційно значним джерелом надходжень капіталу. Наприклад, в Еритреї, Кенії, Замбії чи Зімбабве на КНР припадають близько 20% усіх ПІІ.

Південна Африка та Демократична Республіка Конго є основними отримувачами прямих іноземних інвестицій Китаю (відповідно 12% і 10% від обсягу в країни Африки) завдяки їх значним запасам цінних корисних копалин (літій та уран).

Ці ресурси мають вирішальне значення для енергетичного переходу і технологічного розвитку. Посилення домінування КНР над цими ресурсами здатне змінити глобальну енергетичну динаміку та зміцнити його переговорні позиції у світі.

Стратегія Пекіна демонструє прагнення стати головним елементом економічної структури Африки. За даними дослідницької компанії China Africa Research Initiative, Китай переважно інвестує в будівництво та видобувну промисловість і меншою мірою — в обробну промисловість та інші сектори.

Значні інвестиції в гірничодобувну промисловість можуть свідчити про те, що Китай зосереджується на отриманні доступу до критичної сировини включно з літієм та ураном. Наполегливе інвестування в ці галузі вказує на стратегічне прагнення КНР отримувати вигоду від багатої ресурсної бази Африки та, можливо, у довгостроковій перспективі забезпечити ланцюжки постачання для власної промисловості.

Китайські інвестиції в літій — ключовий компонент для сектору “зеленої” енергетики — є особливо агресивними: гірничодобувні компанії Піднебесної та виробники акумуляторів за останні два роки інвестували 4,5 млрд дол у літієві шахти та очолюють багато африканських літієвих проєктів у Намібії, Зімбабве та Малі.

Пекін рухається до того, щоб до 2025 року отримати левову частку світових потужностей з видобутку літію і потенційно контролювати третину його видобутку. У поєднанні із значною часткою виробництва кобальту (China Moly, Zijin Mining та інші контролюють виробництво в Африці 30% міді та 50% кобальту) це ставить Китай у виграшну позицію з можливістю впливати на глобальні ланцюжки постачання.

Хоча контроль Китаю над видобутком африканських корисних копалин загалом становить менш ніж 7% від загальної вартості видобутку в Африці, його вплив у згаданих секторах особливо сильний.

Потенційні загрози контролю Китаю за видобутком літію, міді та кобальту багатовимірні. Економічне домінування КНР у цих галузях може призвести до ситуації залежності, коли африканські країни втрачають важелі впливу в переговорах про справедливі умови, як це видно на прикладі спроб Конго переглянути домовленості з Пекіном щодо розбудови інфраструктури в обмін на корисні копалини.

З політичного погляду збільшення залежності від китайських інвестицій може призвести до сценарію, за якого інтереси Китаю суттєво впливатимуть на формування політики в цих африканських країнах. Ба більше, стандарти охорони довкілля та безпеки на видобувних підприємствах, які належать китайцям, часто відсуваються на другий план.

Відсутність суворих правил та нагляду може призвести до погіршення стану довкілля та поганих умов праці, що порушує етичні питання та викликає стурбованість щодо сталого розвитку.

У міру того як Китай посилює контроль над видобутком та переробкою найкритичніших корисних копалин дедалі гучніше лунають заклики до диверсифікації ланцюгів постачання. Міжнародна спільнота, особливо країни Заходу, прагне сформувати критично важливий ланцюжок постачання корисних копалин, вільний від впливу Пекіна. Однак перевага Китаю в розбудові інфраструктури та фінансуванні діяльності в Африці становить серйозну проблему.

Підхід росії

російські ПІІ в Африці стратегічно вибіркові та відносно невеликі, проте значущі з погляду геополітичного впливу. Основними їх напрямками, судячи з обмежених даних центробанку рф, є Конго, Зімбабве та Ангола.

російсько-африканський саміт 2023 року підкреслив прагнення Москви розширити свою економічну присутність, орієнтуючись на сільське господарство, гірничодобувну промисловість та енергетику з метою подвоїти показники торгівлі до 2030 року. Однак фактичні ПІІ з росії менші 1% від загального їх обсягу в Африці.

росія та її підприємства — “росатом” в енергетичному секторі та “Русал” у гірничодобувній галузі — беруть участь у проєктах, які хоч і не масштабні за обсягом інвестицій, але мають значну політичну та стратегічну вагу.

Ці проєкти нерідко стосуються критично важливих ресурсів. Передусім мова йде про уран, який є ключовим для ядерної енергетики і може дозволити рф отримати значний контроль над цими ресурсами. Наприклад, “росатом” активно збільшує свої запаси урану, у тому числі через придбання проєкту в Танзанії за 1,15 млрд дол.

російський контроль над ураном стосується не лише сировини, а й усього ядерного паливного циклу. Хоча росія є відносно невеликим виробником “сирого” урану, їй належить значна частка світової інфраструктури його переробки та збагачення — близько 40% та 46% відповідно. Ці можливості критично важливі, оскільки дозволяють переробляти “сирий” уран на паливо для ядерних реакторів.

Крім того, росія домінує в експорті атомних електростанцій. У 2012-2021 роках вона ініціювала будівництво 19 ядерних реакторів, причому 15 з них — за кордоном. Це набагато більше за будь-яку іншу країну за той же період.

російський контроль над технологіями ядерних реакторів створює залежність для країн, які використовують цю технологію. Така залежність може поширитися і на африканські країни, якщо вони вирішать використовувати російські ядерні технології, та матиме ширші наслідки, якщо Москва контролюватиме значні ресурси урану на континенті.

рф також є головним постачальником зброї в Африку, контролюючи половину ринку. Таке домінування разом із залученням асиметричних інструментів на кшталт приватних військових компаній зміцнює її вплив на континенті.

Хоча економічна присутність росії в Африці не настільки широка, як китайська, її роль у постачанні стратегічних товарів та військової техніки в африканські країни — це багатогранний виклик. Якби росія отримала контроль над критично важливими ресурсами на кшталт літію чи урану, вона могла б створювати залежності, впливати на ринкові ціни та використати їх для політичного впливу — те, що відбувається в інших регіонах.

Потенційні ризики такої діяльності величезні. Контроль над критично важливими ресурсами з боку іноземної держави, особливо агресивної, впливає на суверенітет країн та створює стратегічний виклик глобального масштабу, оскільки ці ресурси критично важливі для “зеленого” енергетичного переходу і технологічного розвитку в усьому світі.

Замість висновку

Шахівниця африканських ресурсів динамічна, а кожен крок росії та Китаю може змінити баланс світових сил. Результат цієї геополітичної гри відчуватиметься за межами африканського континенту, окреслюючи контури міжнародних відносин на довгі роки. Дії російської Федерації та Китайської Народної Республіки в Африці вимагають уваги та стратегічної відповіді, яка підтримає сталий і справедливий розвиток.

Аліса ГЕ, студентка Університету Каліфорнії, Берклі,

Ілона СОЛОГУБ, “Вокс Україна”,

Анастасія ФЕДИК, професорка Університету Каліфорнії, Берклі

Додати коментар

Користувач:
email:





Stock prices rising
Investors feeling hopeful
Bull market prevails

- Fin.Org.UA

Новини

21:29 - Матвій Бідний обговорив з представниками Ради Європи підтримку української молоді
21:00 - Новини 27 лютого: Пашинський вийшов під заставу, Польща погрожує розширити ембарго на українські товари
20:39 - Одного з організаторів розкрадання 11 мільйонів УЗ взяли під варту
20:27 - OpenAI вважає, що NYT "зламав" ChatGPT, щоб отримати результати для судового позову
20:13 - Заява Комітету з питань розвідки при Президентові України
20:07 - У перших закупівлях продуктів для армії не взяв участь жодний ритейлер: причина
19:48 - 6 акціонерних товариств перераховують до бюджету 50% дивідендів у лютому - рішення Уряду як акціонера та органу управління
19:48 - "Сінево" та ДБР досягли згоди: арешт центрального офісу знімуть через суд
19:38 - Два танкери після санкцій США припинили оборудку з перевезенням російської нафти - Bloomberg
19:36 - Лікарі України та Франції прооперують українських пацієнтів з мінно-вибуховими травмами
19:28 - Мінфін залучив понад 11 мільярдів від розміщення ОВДП
19:10 - Поєднання програм кешбеку від держави та "єВідновлення" може принести економіці $60 млрд - депутат
19:04 - МОЗ: Розширено перелік послуг із надання психосоціальної допомоги населенню
18:50 - Польща погрожує розширити ембарго на українські товари
18:25 - Фінський енергогігант вимагає від московія декілька мільярдів євро компенсації за захоплені активи
18:19 - Дмитро Кулеба закликав Раду ООН з прав людини докласти всіх зусиль задля притягнення росії до відповідальності за її злочини проти України та українського народу
17:58 - Україна виконала умови для попередження блокування кордону польськими перевізниками
17:50 - Конкурент Instagram отримав 30 мільйонів доларів інвестицій - Bloomberg
17:45 - Підсумки торгів цінними паперами на Українській біржі за 27.02.2024
17:30 - Капіталізація крипторинку сягнула 2 трильйони доларів вперше за два роки
17:21 - Команда Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури посилює співпрацю з об’єднанням міжнародних парламентарів United for Ukraine (U4U)
17:16 - Уряд зробив крок до майбутнього впровадження Європейського цифрового гаманця
17:15 - У Житомирі систему опалення перевели працювати в режим економії
17:05 - Від початку програми "єОселя" українці отримали іпотечних кредитів на майже 12 мільярдів
17:00 - Заказы товаров длительного пользования в США провалились
16:51 - В Україні створюють інформаційну систему щодо військовополонених
16:35 - Мінінфраструктури посилює співпрацю з об’єднанням міжнародних парламентарів United for Ukraine
16:01 - МОЗ: Затверджено Порядок використання коштів для пілотного проекту безоплатного зубопротезування ветеранів
15:56 - «Горизонт Європа»: Уряд затвердив Положення про національні контактні пункти та Координаційний центр
15:38 - єОселя: Українці взяли кредити на придбання 7600 квартир та 6 приватних будинків


Більше новин

ВалютаКурс
Австралійський долар25.1837
Канадський долар28.485
Юань Женьміньбі5.3383
Чеська крона1.6461
Данська крона5.5959
Гонконгівський долар4.9109
Форинт0.107
Індійська рупія0.4635
Рупія0.0024557
Новий ізраїльський шекель10.5947
Єна0.25579
Теньге0.085383
Вона0.028862
Мексиканське песо2.2529
Молдовський лей2.1587
Новозеландський долар23.7101
Норвезька крона3.6503
московський рубль0.41705
Сінгапурський долар28.6049
Ренд2.0108
Шведська крона3.7327
Швейцарський франк43.7094
Єгипетський фунт1.2434
Фунт стерлінгів48.7228
Долар США38.4249
Білоруський рубль13.9666
Азербайджанський манат22.6162
Румунський лей8.3987
Турецька ліра1.2337
СПЗ (спеціальні права запозичення)51.0579
Болгарський лев21.3294
Євро41.7179
Злотий9.6735
Алжирський динар0.2791
Така0.34148
Вірменський драм0.093046
Домініканське песо0.64211
Іранський ріал0.00089435
Іракський динар0.028674
Сом0.42054
Ліванський фунт0.002504
Лівійський динар7.78
Малайзійський ринггіт7.9367
Марокканський дирхам3.7502
Пакистанська рупія0.13439
Саудівський ріял10.0165
Донг0.0015379
Бат1.05885
Дирхам ОАЕ10.2267
Туніський динар12.0513
Узбецький сум0.0030243
Новий тайванський долар1.20032
Туркменський новий манат10.7322
Сербський динар0.34735
Сомоні3.4278
Ларі14.0238
Бразильський реал7.5861
Золото78322.63
Срібло871.62
Платина34343.41
Паладій37165.72

Курси валют, встановлені НБУ на 28.02.2024

ТікерOpenMaxMinCloseVolume
2262861017.321017.321017.321017.32102749.32
227763973.96973.96973.96973.961168752.00
CEEN3.93.93.93.91950.00
FSTF021046.791046.791046.791046.79188422.20
USGK78435743574357435721785000.00
XS148714500145001450014500362500.00

Дані за 27.02.2024