Щокварталу Національний банк оновлює економічний прогноз і публікує його в Інфляційному звіті. Звіт містить багато корисної інформації, але призначений він здебільшого для фахівців. Ця сторінка створена для того, щоб кожен міг легко дізнатися про головні економічні події та бачення НБУ стосовно майбутнього розвитку економіки України.
Оновлений прогноз НБУ ґрунтується на припущенні, що завдяки ЗСУ безпекові ризики суттєво знизяться із 2025 року. Це дасть змогу повноцінно відновити роботу чорноморських портів. Також передбачається подальше надходження значних обсягів міжнародної фінансової допомоги.
Як почувається економіка?
Попри війну, реальний ВВП України цього року зросте приблизно на 5%. Це краще, ніж НБУ очікував раніше. Основна причина такого зростання – висока адаптивність бізнесу та населення до діяльності в умовах воєнного часу. Підприємства демонструють здатність швидко налагоджувати виробництво та логістику навіть у складних воєнних умовах. Яскравий приклад – сектор енергетики, що майже безперебійно забезпечує країну електроенергією.
Вагомий внесок у економічне зростання зробили аграрії. Завдяки сприятливим погодним умовам вони зібрали кращі, ніж торік, врожаї. Водночас показники врожайності за окремими культурами були рекордними за всю історію України. Звісно, експорт нового врожаю ускладнюється через зупинення роботи «зернового коридору». Проте аграрії нарощують поставки альтернативними шляхами, зокрема через дунайські порти.
Відновленню економіки сприяє також стабільне внутрішнє середовище: інфляція є помірною, валютний ринок стійким, а банківська система безперебійно функціонує та готова працювати навіть в умовах відключень електроенергії. Це важливо, щоб підприємства мали можливість запускати нові проєкти, наймати працівників, відновлюватися та розвиватися.
НБУ прогнозує, що економічне зростання триватиме і надалі. Попри припущення про продовження війни у 2024 році, реальний ВВП України зростатиме – на 3,6%. Цьому, звісно, надалі сприятиме висока адаптивність бізнесу. Також економіку підтримають високі бюджетні витрати на армію, соціальні програми та проєкти відновлення пошкодженої інфраструктури.
Після зниження безпекових ризиків у 2025 році інвестиції бізнесу в нові проєкти збільшаться, а економічне зростання пришвидшиться до 6%.
Що з цінами?
Інфляція стрімко знизилася порівняно з 2022 роком. Якщо минулого року споживчі ціни зросли більш ніж на 26%, то цього року, за прогнозом НБУ, їхнє зростання буде меншим за 6%. Вагому роль у стримуванні інфляції відігравали заходи НБУ з підтримання стійкості валютного ринку та підвищення довіри до гривневих заощаджень. Вони, зокрема, обмежували зростання цін на імпортовані товари.
Крім того, завдяки гарним врожаям суттєво сповільнилося зростання цін на продовольчі товари. Деякі продукти харчування навіть подешевшали в річному вимірі. Значний внесок мала також фіксація тарифів на окремі житлово-комунальні послуги (газ, опалення, гарячу воду).
НБУ очікує збереження помірної інфляції й надалі. Щоправда, наступного року вона буде дещо вищою, ніж цьогоріч. Витрати бізнесу на транспортування та енергоресурси залишатимуться високими, допоки росія продовжує воєнну агресію. Крім того, багато підприємств запланували підвищення зарплат, що теж буде закладено в ціни товарів і послуг.
Однак фіксація тарифів на окремі житлово-комунальні послуги, а також заходи НБУ з підтримання стійкості валютного ринку обмежуватимуть ціновий тиск. У результаті інфляція підвищиться лише до 9,8% у 2024 році. Натомість після зниження безпекових ризиків у 2025 році зростання споживчих цін знову сповільниться – до 6%.
Що буде з робочими місцями та зарплатами?
Ринок праці повільно, але все ж відновлюється. За оцінками НБУ, безробіття поступово скорочується. Про це, зокрема, свідчать і опитування домогосподарств.
Попри це, ситуація на ринку праці залишається складною. Одна з головних причин – структурні перекоси на ринку праці, спричинені війною. У результаті роботодавці часто не можуть знайти відповідного фахівця на відкриту вакансію. Найбільший кадровий голод згідно з опитуваннями бізнесу відчувають підприємства будівельної галузі та переробної промисловості.
Водночас дефіцит кадрів додатково спонукає підприємства підвищувати зарплати. Багато підприємств здійснюють не тільки номінальне підвищення оплати праці, але й реальне – тобто вище рівня інфляції.
Поступове відновлення економіки та збереження дефіциту кадрів підштовхуватиме бізнес до подальшого перегляду оплати праці. НБУ очікує, що в наступні роки зарплати українців зростатимуть як в номінальному, так і в реальному вимірах. Однак це зростання буде нерівномірним за секторами через вищезгадані структурні перекоси.
Як змінюються ставки за депозитами та кредитами?
Процентні ставки за депозитами та кредитами знизилися у відповідь на зниження інфляції та облікової ставки НБУ.
Поступове здешевлення кредитів сприятиме подальшому відновленню економіки. Водночас ставки за депозитами в гривні, попри певне зниження, й надалі забезпечують захист від інфляційного знецінення. Так, за депозитами від 3 місяців і більше банки в середньому пропонують близько 14% (після оподаткування – близько 11%). Ці ставки є вищими як за поточний, так і за прогнозований Національним банком рівень інфляції на наступний рік.
Привабливими залишаються й інвестиції в облігації уряду (ОВДП), доступні громадянам через банківські додатки. Зокрема, ставки за ОВДП строком до одного року становлять 16-17%. Водночас доходи від вкладень у ОВДП не оподатковуються.
Збереження привабливості гривневих заощаджень залишається важливим завданням НБУ. Це, зокрема, необхідно для зниження тиску на валютному ринку. Що більше громадяни інвестують у гривневі активи, то менше вони витрачають на купівлю готівкової валюти.
Отже, НБУ й надалі проводитиме таку монетарну політику, яка б забезпечувала захист гривневих заощаджень громадян від інфляції. НБУ також обмежуватиме курсові коливання на валютному ринку, щоб уникати суттєвого погіршення очікувань громадян і бізнесу щодо майбутньої інфляції та курсу.
