Чим Україна відштовхує арабський світ і як це вплине на її підтримку Глобальним Півднем у війні з росією?
BBC News Україна, 20 листопада 2023. Опубликовано 16:45 20 ноября 2023 года Можлива поїздка президента Володимира Зеленського до Ізраїлю, чутки про яку з"явилися у світовій пресі в листопаді, викликала в Україні багато емоцій та суперечок щодо доцільності такого кроку. Адже на той момент ЦАХАЛ, збройні сили Ізраїлю, щодня бомбардували і обстрілювали сектор Газа, що спричинило загибель тисяч цивільних.
Експерти почали бити на сполох, що це може радикально зіпсувати відносини України та арабського світу, які так важко налагоджувала останніми роками.
І хоча співрозмовники ВВС Україна у владі вказують, що візиту президента найближчим часом чекати не варто, ця ситуація показала важливість обдуманої політики України на Близькому Сході.
Як Україні порозумітися з Глобальним Півднем? Це стало одним із викликів для української дипломатії, відколи росія почала повномасштабне вторгнення.
Глобальний південь — це про країни Близького Сходу, Азії, Африки, Латинської Америки та Карибського басейну, де до лютого 2022 року Україна часто була невидимою та невідомою.
Підтримка цих країн важлива для реалізації ініціативи українського президента з проведення глобального саміту миру, де мали б обговорити вирішення російсько-українського конфлікту.
Але через ескалацію і спалах насильства є висока ймовірність, що політичним елітам арабських країн певний час може бути об’єктивно не до України.
Так, представник Саудівської Аравії не приїхав на саміт щодо української формули миру на Мальті наприкінці 28 жовтня. Хоч до цього ця країна прийняла в себе його попередній раунд у серпні.
У війні ХАМАС та Ізраїлю для України є ще один фактор — Іран. “Він постачає російській армії дрони. Іран залучений у конфлікт на Близькому Сході, оскільки підтримує ХАМАС. Тому Україна не зможе відсторонитися від цієї війни”, — пояснює Ігор Семиволос, директор Центру близькосхідних досліджень.
Дискурс про “лицемірство” Заходу, недостатнє розрізнення ХАМАС та населення сектору Газа в Україні, успіх російських наративів в арабському світі та позиція Ірану — все це впливає і впливатиме на відносини України з країнами арабського світу.
Чому заяви українського президента критикують в арабських країнах, як там сприймають Україну крізь призму власної історії та звинувачують Захід у подвійних стандартах, а також хто і як поширює там антиукраїнську пропаганду?
Проблема #1: призабута формула
Автор фото GETTY IMAGES/LEON NEAL
Рідні й близькі прощаються з Даною і Кармелем Бехер, матір"ю та сином, які загинули під час нападу ХАМАС на їхній кібуц Беер 7 жовтня 2023 року.
У перший день нападу ХАМАС на Ізраїль, 7 жовтня 2023 року, його бойовики вбили сотні мирних людей: вони вривалися до домівок, розстрілювали цілі родини, включно з маленькими дітьми, влаштували масові вбивства цивільних на фестивалі Supernova та у кібуці Кфар-Аза, взяли в заручники понад дві сотні людей. У перші дні війни загинуло понад 1200 ізраїльтян.
У відповідь Ізраїль розпочав військові операції в повітрі, з моря та на сухолоді. Їхня задекларована мета — зупинити й попередити нові ракетні обстріли, знищити інфраструктуру ХАМАС і звільнити ізраїльських заручників.
Український президент в перший же день заявив, що право Ізраїлю на захист не підлягає сумніву. “Усі обставини цієї терористичної атаки мають бути зясовані, щоб світ знав і притягнув до відповідальності кожного, хто спонукав до нападу та допоміг його організації… Кожне життя має значення!” — відреагував тоді Володимир Зеленський.
У цій заяві лунала підтримка Ізраїлю й засудження дій ХАМАС. Але не було згадок про ключ до вирішення ізраїльсько-палестинського конфлікту — формулу створення двох держав, Ізраїлю та Палестини.
“Дехто в арабському світі оцінив це як зміну позиції. Потім українські дипломати доклали зусиль, щоб переконати партнерів: позиція України не змінилася, тобто вона далі вірна формулі двох держав, принципам міжнародного права”, — зауважує Ігор Семиволос.
За словами експерта, це зняло певне напруження у діалозі з арабськими партнерами. Але залишилося інше важливе питання: потреба чітко розмежовувати ставлення до ХАМАС та до цивільного населення сектору Газа.
Проблема #2: ставлення до ХАМАС і до населення сектору Газа
Автор фото GETTY IMAGES
Співробітник моргу лікарні Аль-Акса в секторі Газа пише ім"я загиблої дитини на похоронному савані, 20 жовтня 2023 року.
Мирне населення цієї території нині фактично стало заручниками бойових дій між ХАМАС та ЦАХАЛ. Більшість західних країн визнали палестинську організацією терористичною й підтримали право Ізраїлю на захист. Хоч тепер закликають його дотримуватися звичаїв і законів війни.
Найбільше в цих обставинах страждають діти.
У секторі Газа повітряні змії — це одна з найулюбленіших дитячих розваг, навіть у часи війни. Небо, що несе нині смертельну загрозу палестинським дітям, водночас дарує їм розраду.
Кореспонденти ВВС спостерігали, як під час нинішньої війни палестинські діти запускали повітряних зміїв в лікарні Аль-Акса в секторі Газа. А з іншого боку лікарні в цей же час батьки оплакували свою загиблу дитину, загорнуту в білий саван.
З 7 жовтня в секторі Газа загинули понад 4500 дітей, за даними міністерства охорони здоров’я, контрольованого ХАМАС.
Автор фото GETTY IMAGES/MOHAMMED ABED
Діти тікають від бомбардування в місті Рафах на півдні сектора Газа, 6 листопада 2023 року.
Водночас, далеко не завжди дорослі тут підтримували це ісламістське угруповання. Якраз за день до війни дослідницька мережа “Арабський барометр”, з якою ВВС неодноразово співпрацювала, завершила опитування населення Гази. Його результати виявили, що 44 % респондентів не довіряли ХАМАС, довіряли — 29 %. У цьому ж опитуванні 35 % респондентів відповіли, що останнім часом голодували.
“Ядро проблеми в тому, як боротися проти ХАМАС, але не боротися проти палестинців? Як розмежувати це? Це дуже велика проблема для міжнародної спільноти, що виглядає розгубленою перед цим викликом”, — вважає Джон Стросон, професор міжнародного права та дослідник Близького Сходу в Університеті Східного Лондона.
Цю ж дилему озвучив у своїй промові до американців президент Джо Байден через два тижні після нападу ХАМАС на Ізраїль. Він заявив, що той “не представляє палестинський народ” і звинуватив його у використанні цивільного населення “як живого щита”.
Ізраїль, США, ЄС, Німеччина, Канада, Японія визнали ХАМАС терористичною організацією. Велика Британія та Австралія визнали терористичним його військове крило — бригади Ізз ад-Діна Аль-Кассама.
Україна ще не вирішила, чи робитиме те саме. В контексті її власної війни це питання більш чутливе, адже може вплинути на ставлення до неї тих арабських партнерів, які їй нині надають допомогу: дипломатичну, гуманітарну, фінансову.
У травні 2021 року депутатка фракції “слуг народу” у Верховній Раді Ольга Василевська-Смаглюк,а другий -у жовтні 2023-го зареєстрував депутат від опозиційної фракції ЄС Олексій Гончаренко. Обидва ще не розглядали.
“*Як на мене, після того, як ХАМАС учинив злочини проти людяності, цю постанову потрібно було б ухвалити. Але керівництво Верховної Ради та нашої фракції говорить про те, що в разі її схвалення існують ризики загострення відносин з Катаром, ОАЕ, Йорданією, Туреччиною”, — каже Ольга Василевська-Смаглюк.
Захід, приміром, вважає Катар одним із ключових спонсорів ХАМАС.
Ці країни можуть бути ефективними посередниками у переговорах про звільнення українських цивільних заручників, військовополонених та депортованих до росії дітей.
Джон Стросон наголошує, що від дискусій про засудження ХАМАС та наслідки війни для палестинців потрібно переходити до практичних дій. Населнню сектора Газа сьогодні потрібен постійний гуманітарний коридор і зона безпеки, яка досі не створена.
Поки політики намагаються про це домовитися, багато хто в арабському світі говорить про лицемірство Заходу щодо палестинців та ведення Сполученими Штатами проксі-воєн. Зокрема і на території України.
Проблема # 3: “лицемірство Заходу” та проксі-війна
Автор фото GETTY IMAGES
США та Ізраїль наполягають на тому, що ХАМАС використовує населення сектору Газа як “живий щит” під час ізраїльських обстрілів.
Що зазвичай мають на увазі під проксі-війнами в арабському світі? Фактично будь-яка ескалація за участі Ізраїлю там розглядається, як боротьба США з Іраном чи ХАМАС руками Ізраїля.
І незалежно від власного вибору, у близькосхідному наративі Україна опиняється в когорті тих країн, які, як там вважають, ведуть такі проксі-війнами. Тільки в цьому випадку нібито її руками та на її території США воюють з росією.
“Коли росія напала на Україну, в арабських країнах багато хто сприйняв це як проксі-війну, яку США ведуть проти росії. Це несправедливо. Це зробило Україну невидимою у війні, яку вона веде проти агресора. Вона варта більшої підтримки”, — вважає Зіад Маджед, професор Американського університету Парижу та дослідник Близького Сходу.
Західний світ підтримав Ізраїль як країну, що є його частиною — не географічно, але політично й культурно.
“В арабському світі Україна має імідж прозахідної, проамериканської держави. Там нікого не здивуєш тим, що вона підтримує Ізраїль. В країні він сприймається як частина Західного світу, який ближчий українцям. А арабський світ — як чужий”, — відзначає Ілія Куса, аналітик “Українського інституту майбутнього”, експерт з питань Близького Сходу.
І додає, що західна підтримка України та українських біженців на тлі війни на Близькому Сході “підживлює дискусії в арабських країнах про лицемірство Заходу, бо він “допомагає Україні, а на Газу ніхто не зважає”.
Але в особі ЄС Захід чимало допомагав сектору Газу до того, як почалася нинішня війна. До 7 жовтня 2023 року найбільшим донором Палестини був саме Євросоюз. Після ескалації він призупинив надання допомоги палестинцям.
В контексті дискусій про лицемірство Заходу арабські медіа порівнюють заяви західних діячів щодо війни в Україні та в секторі Газа.
Приміром, арабськомовний телеканал з Туреччини TRT змонтував без контексту одна за одною заяви Джона Кірбі, речника Ради нацбезпеки США, щодо страждань мирних людей під час цих війн. В одному випадку він мало не плаче, засуджуючи росію й співчуваючи українцям. А в іншому — визнає неминучість загибелі цивільних людей під час бойових дій у секторі Газа.
Автор фото ПРИНТСКРІН TRT
Порівняння заяв Джона Кірбі щодо війни в Україні та війни в секторі Газа в матеріалі арабськомовного телеканалу TRT.
Позицію України також критикують. “Людей в арабських країнах шокує те, що український президент та деякі посадовці підтримують беззастережно Ізраїль”, — каже Зіад Маджед.
Він вважає, що мирні палестинці могли сподіватися на розуміння з боку українців: “Україна стикається з російським наративом про “українську державу як помилку Леніна”, з російською окупацією. росія знищує її школи та лікарні, бо там нібито ховаються військові. Ізраїль використовує схожу риторику щодо сектору Газа, вчиняючи воєнні злочини та злочини проти людяності”.
Він також звертає увагу на те, що палестинські араби можуть проводити паралелі між російською окупацією територій України та ізраїльською окупацією частини Палестини. Адже сектор Газа, а також Західний берег річки Йордан та Східний Єрусалим, за міжнародним правом, є окупованими Ізраїлем з 1967 року.
Для багатьох українців очевидною є інша паралель: Ізраїль, як і Україна мусить захищати своє право на власну державу й убезпечити мирне населення від смертельних атак ворог, а також звільнити своїх громадян з полону.
Водночас, ізраїльсько-палестинський конфлікт та українсько-російський повністю відрізняються за історією, тривалістю, причинами та наслідками, як наголошують їхні дослідники. “Ізраїльсько-палестинський конфлікт — це мінне поле. В його оцінках потрібні аргументи”, — пояснює Ігор Семиволос.
І поки в арабському світі викривають те, що сприймають як подвійні стандарти західного світу, там посилюється російська пропаганда. Включно з її антиукраїнськими конотаціями.
Проблема # 4: вплив російської пропаганди
Автор фото GETTY IMAGES/MARWAN TAHTAH
Прихильники “Хезболли” зібралися на виступ її лідера Хассана Насралли в Бейруті 3 листопада 2023 року. Ця організація підтримує ХАМАС, але не відкрила другий фронт проти Ізраїля.
росія поширює на Близькому Сході свою пропаганду з допомогою арабськомовних версій власних медіа, а також через ЗМІ своїх союзників, як-от “Хезболла”. Ця пропаганда добре резонує з наративами про проксі-війни й “маріонетки США”.
Один із найсвіжіших прикладів стосувався нібито потрапляння західної зброї з України на “чорний ринок”.
Заступник голови Радбезу рф Дмитро Медведєв на третій день війни ХАМАС та Ізраїлю заявив, що Україна продає на “чорному ринку західні ракети і танки”. І незабаром там з’являться ще й ”літаки Києва”.
Прокремлівська пропаганда швидко поширила меседж про те, що Україна нібито постачає ХАМАС зброю, отриману від Заходу.
Ще задовго до нинішньої війни російська пропаганда готувала ґрунт для таких звинувачень. Можна навести приклад телеканалу Аль-Манар, який належить ліванській шиїтській організації “Хезболла” та орієнтований на багатомільйонну аудиторію мусульман-шиїтів у країнах Близького Сходу й за його межами.
Через антиізраїльську й антиамериканську пропаганду, заклики до насильства й ненависті його заборонили в США, Німеччині, Франції, Нідерландах, Іспанії. Обґрунтовуючи те, чи відповідають ці заборони законодавству ЄС, Єврокомісія зауважила, що це медіа мовить “не лише в усьому арабському світі, але і в Європі та решті світу”.
Аль-Манар системно поширює російську пропаганду про війну в Україні, називаючи її “спеціальною військовою операцією”. І розповідає своїй аудиторії про “перемоги” росії на українському фронті. Позицію України в цьому медіа не дають.
Коли Данія та Нідерланди підтвердили в серпні 2023-го надання Україні винищувачів F-16, Аль-Манар опублікував статтю про те, що західна зброя з України може потрапити в зони конфлікту.
Якщо ж арабськомовний користувач інтернету не матиме преференцій щодо медіа й просто введе в пошук, приміром, ключові слова “українська зброя”, то одразу може натрапити на російські пропагандистські ресурси арабською мовою, як-от: RT Arabic та Sputnic Arabic.
ЄС заборонив мовлення цих медіа на своїй території в березні 2022 року через російську агресію проти України.
“Завдяки війні ХАМАС та Ізраїля росія посилюється в медійному плані. Вона буде використовувати в своїх інтересах антизахідний дискурс на Близькому Сході та підтримувати свій позитивний імідж”, — підсумовує Ілія Куса.
З іншого боку, у деяких країнах Близького Сходу, як-от у Лівані, де базується “Хезболла”, є достатній плюралізм медіа. У таких аравійських монархіях, як Катар та Саудівська Аравія є медіа, які дотримуються базових журналістських стандартів.
Для України дедалі актуальніше доносити свою позицію в медіа цих країнах, зокрема й пояснювати, за що й чому борються українці у війні з росією.
Те, як українське керівництво відповідає на ключові глобальні виклики, нині має іншу вагу, ніж до 24 лютого 2022-го.
“На Україну дивляться, її реакція сканується тепер. Вона стала суб’єктною і видимою країною. Жоден суд у світі не присудив любити Україну за її героїзм. Тому в України на Близькому Сході мають бути свої інтереси, а не емоції”, — вважає Ігор Семиволос.
Експерт відзначає, що коли Україна, виходячи зі своїх інтересів, вела перемовини з Ізраїлем щодо постачання зброї, то араби ставилися до цього з розумінням.
Зрештою, в авторитарних політичних системах арабських країн ключові рішення правителі ухвалюють одноосібно чи в рамках вузького кола еліт і кланів. Вони зазвичай займають прагматичнішу позицію щодо Ізраїлю, ніж громадськість, до яких апелюють арабські медіа та російська пропаганда.
Але під час такої війни, як нинішня, коли їхні народи вболівають за палестинських арабів, їм доведеться зважати на громадську думку та настрої у власних країнах.
Жанна БЕЗП"ЯТЧУК
