Вал розлучень у Верховній Раді. Як народні депутати готуються до довічного фінмоніторингу

dsnews.ua, 26 сентября 2023. Опубликовано 19:05 26 сентября 2023 года Якщо “закон про ПЕПів” буде ухвалено хоча б до середини жовтня, то це дозволить нам розраховувати і на нове фінансування від МВФ, і на відкриття переговорів про членство з Євросоюзом.

Як стверджують деякі екс-нардепи, зараз у Верховній Раді кожен третій депутат (140 із 417) перебуває у шлюборозлучному процесі. І справа не в тому, що народні обранці чи обраниці масово розлюбили своїх старих дружин чи чоловіків і захотіли придбати нових. Мотиви тут не амурні, а винятково прагматичні, бізнесові. Особливо сильним стимулом для розлучень став закон, який самі ж нардепи ухвалили у першому читанні 21 вересня.

“Закон про ПЕПів”

Йдеться про законопроект №9269-д, який депутати та чиновники називають “законом про ПЕПів”. Наприклад, Володимир Зеленський у відеозверненні 3 вересня розповів, що для відкриття переговорів про членство з Євросоюзом необхідна результативна робота Верховної Ради “та, особливо зверну на нього увагу, “закон про ПЕПів” — politically exposed persons, політично значущих осіб”.

12 вересня Зеленський знову розповів у відеозверненні, що вже у вересні має бути рішення Ради “стосовно законопроекту щодо ПЕПів — політично значущих персон. І це питання не лише політичної відповідальності парламенту, а й наших переговорів із Євросоюзом щодо вступу”, — наголосив він.

Можна, звісно, дивуватися, чому цей закон називають англійською абревіатурою (PEP), а не українською (ПЗП). Можливо, вимовляти простіше. Але цікавіше інше. Цей закон лише повертає ту норму, яку нинішні нардепи ухвалили ще чотири роки тому. Тому вся ця історія — вона не так про закон, як про те, як змінюються люди, ставши народними депутатами.

Нардеп — це назавжди

6 грудня 2019 р. Верховна Рада ухвалила закон “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”. Це великий та складний закон, якого вимагали західні партнери та міжнародні кредитори. Наступного дня, 7 грудня, Зеленський оголосив про досягнення домовленості з МВФ щодо нової трирічної програми розширеного фінансування EFF на $5,52 млрд.

Однією з найважливіших новацій цього закону стало запровадження поняття “національні публічні діячі”. Це ті самі politically exposed persons, тобто ПЕПи. До них потрапили “фізичні особи, які виконують або виконували в Україні визначні публічні функції”: президент, урядовці, нардепи та ще довгий перелік, що включає держслужбовців категорії “А” і навіть членів керівних органів політичних партій. Підкреслимо формулювання “які виконують або виконували”. Тобто не лише нинішні, а й усі колишні.

Відповідно до закону, всі ці діячі (включаючи і колишніх), а також члени їхніх сімей (у тому числі чоловік, дружина, син, дочка, зять, невістка, батько, мати) та пов"язані з ними особи (наприклад, бізнес-партнери) підлягають перевірці банками та іншими суб"єктами первинного фінансового моніторингу, зокрема, “з метою встановлення джерела статків (багатства) та джерела коштів”.

Повторимо, це великий і складний закон, і тема ПЕП у ньому не найголовніша. “Слуги народу” приймали його в “турборежимі”, ігноруючи пропозиції решти депутатів. У другому читанні закон отримав 246 голосів, зокрема 225 від “слуг народу”. Представники президентської партії тоді не скаржилися (принаймні публічно), що вони самі собі встановили довічний фінмоніторинг. Чи то вони не читали закон, за який проголосували, чи то не бачили в ньому жодної небезпеки для себе особисто.

Правка Мамки

Але минуло три роки — і за цей час більше половини “слуг народу” порозумнішали. У тому сенсі, що вже розгледіли небезпеку довічного фінмоніторингу, приміряли її на себе та свої сім"ї. Самі ініціювати скасування закону вони не могли — надто вже непристойно це виглядало б. На допомогу прийшла ОПЗЖ.

У вересні минулого року уряд запропонував внести до цього закону зміни з метою захисту фінансової системи України від дій росії та адаптації законодавства до окремих стандартів FATF та вимог Директиви ЄС 2018/843. Норми про ПЕП там не зачіпалися. 4 листопада парламент розглядав законопроект Кабміну у другому читанні. Депутат від ОПЗЖ Григорій Мамка вимагав поставити на голосування його правки, і завдяки голосам “слуг народу” вони пройшли. Зокрема, 234 нардепи підтримали правку Мамки про те, що “національні публічні діячі” — це “фізичні особи, які виконують або виконували протягом останніх трьох років в Україні визначні публічні функції”. Довічний фінмоніторинг колишніх ПЕПів та їхніх сімей було замінено на трирічний. За цю правку проголосували 139 з 239 “слуг народу” (тобто 58% фракції).

Це була винятково цинічна гра. Уряд запропонував законопроект із метою захисту від росії, а також імплементації стандартів FATF та Євросоюзу. Але більшість нардепів, включаючи більшість “слуг народу”, скористалися цим для порятунку себе особисто та своїх сімей від фінмоніторингу, всупереч стандартам FATF та Євросоюзу.

Якби ця гра не була погоджена з Банковою, то Зеленський, напевно, не підписав би закон у такому вигляді, а наклав вето і зажадав прибрати правку Мамки. Але цього не сталося. Зеленський підписав закон, наче там усе гаразд.

Як скасовувалася правка Мамки

Проте заміна довічного фінмоніторингу колишніх ПЕПів на трирічний не сподобалася ані FATF, ані Євросоюзу. Також вона не сподобалася МВФ. Українська влада була змушена пообіцяти МВФ у меморандумі повернути норму про ПЕПів у первісний вигляд (структурний маяк №14 з дедлайном “кінець вересня”).

Відповідний законопроект було внесено Кабміном ще 3 травня. Потім 4 вересня комітет Гетманцева вніс власний законопроект.

І тут виявилося, що більшість нардепів, включаючи більшість “слуг народу”, проти. Зеленський, нагадаємо, 3 вересня вимагав від парламенту “закон про ПЕПів”. Але керівники парламенту та фракції “слуг” побачили, що голосів не набирається, і під час пленарної роботи парламенту 5 та 6 вересня не наважилися винести питання на голосування.

Якщо послухати депутатів — противників “закону про ПЕПів”, то він для них — немов бич божий. Кожен, хто хоч раз був обраний до Ради, до кінця життя житиме під ковпаком фінмоніторингу. “Слуги народу” плачуть: ми випадково сюди потрапили на одну каденцію — і що? все життя тепер коту під хвіст? Ані кредит нормально взяти, ані бізнес замутити, причому не тільки їм самим, а й членам їхніх сімей.

Дозволимо собі процитувати нардепа Олександра Дубінського, який після вигнання з лав “слуг” любить тролити своїх колег. “Коли йшла підготовка до прийняття цього законопроекту, я побачив дуже дивну річ, як цей зал об"єднався. Об"єднався в тому, що ніхто не хоче голосувати за “закон про ПЕПів”, ніхто не хоче, щоб його статки та фінансові рахунки моніторилися комерційними банками і людям відмовляли в обслуговуванні через те, що вони ПЕПи пожиттєво. Я останній раз, навіть не  пам"ятаю, коли я бачив таку єдність цієї зали”, — іронізував він з парламентської трибуни 21 вересня.

Втім, якраз 21 вересня, після другого публічного прохання Зеленського, Рада таки ухвалила “закон про ПЕПів” у першому читанні. Він отримав 260 голосів “за”, з них “слуги народу” дали 170 голосів (на 55 менше, ніж у грудні 2019 року).

Глава фракції “слуг народу” Давид Арахамія заявив: “Я впевнений, що ми опрацюємо його і за декілька тижнів ухвалимо в другому читанні”. Більше обережний із прогнозами Ярослав Железняк із “Голосу”: “Друге читання може затягнутися, і не факт, що таку версію закону буде погоджено. Але вже очевидно, що дедлайн на кінець вересня буде провалено”.

Втішні призи

І все ж таки є підстави припускати, що друге читання пройде благополучно. Занадто висока ціна для Банкової. Якщо закон буде ухвалено хоча б до середини жовтня, то це дозволить нам розраховувати і на нове фінансування від МВФ, і на відкриття переговорів щодо членства із Євросоюзом.

Звісно, опір нардепів можливий. Рада ухвалила закон у першому читанні з диким скрипом, проти бажання, під великим тиском Банкової. Але, крім тиску, Банкова придумала для нардепів втішний приз.

Напередодні голосування 21 вересня комітет Гетманцева відкликав свій законопроект та вніс на заміну доопрацьований, у якому з"явилося цікаве нововведення: реєстр ПЕПів. Відповідно до проекту, Держслужба фінансового моніторингу формує та веде Єдиний державний реєстр національних публічних діячів у порядку, встановленому Кабміном. Банки та інші суб"єкти первинного фінансового моніторингу проводять фінмоніторинг лише тих ПЕПів (а також членів їхніх сімей та пов"язаних осіб), які внесені до реєстру ПЕПів. І це дає надію парламентським “слугам народу” та іншим ПЕПам, лояльним до Банкової, що вони чудовим чином не потраплять до цього реєстру і тим самим будуть звільнені від фінмоніторингу.

Але це, звісно, не дуже обнадійлива перспектива. Сьогодні ти лояльний до Банкової, а завтра влада змінилася — і ти, навпаки, у чорному списку. Тому чутка про 140 нардепів, які перебувають у шлюборозлучних процесах, звучить дуже правдоподібно. Якщо при розлученні переписати все майно на дружину чи чоловіка, то потім довічний фінмоніторинг буде вже менш страшним.

Юрій ВИШНЕВСЬКИЙ