Українська економіка вперше ступила на територію свободи, але, вірогідно, війна повернула її в міцні кайданки

23.09.2023 11:50 | Укррудпром

Forbes-Украина, 23 вересня 2023. Опубликовано 11:30 23 сентября 2023 года Що рейтинг економічної свободи Fraser Institute каже про стан нашої економіки?

 Канадський Інститут Фрейзера оновив свій рейтинг “Економічна свобода у світі”, згідно з яким Україна вперше вийшла з групи аутсайдерів, економічно невільних країн. Звіт ґрунтується на даних за 2021 рік, тож війна, вочевидь, знову погіршить наші показники. У яких сферах продемонструвала прогрес Україна та що треба робити для більшої економічної свободи?

Україна за результатами 2021 року вперше у своїй історії вийшла з групи найбільш економічно невільних країн світу за Рейтингом економічної свободи, який складає канадський аналітичний центр Інститут Фрейзера (Fraser Institute).

Дослідження, опубліковане 19 вересня, показує “стрибок України в економічній свободі”, починаючи з 2019 року, каже директорка Центру Бендукідзе (є національним партнером Інституту Фрейзера і допомагає готувати рейтинг) Наталія Мельник. Окрім обєктивних поліпшень показників цьому сприяли й зміни методології Інституту Фрейзера.

Так чи інакше, називати Україну економічно вільною країною передчасно, додає Мельник. Одна з причин — війна, що зазвичай посилює вплив держави та негативно позначається на економічній свободі.

Як Україні вдалося покращити позиції в рейтингу Інституту Фрейзера до повномасштабного вторгнення та як ситуація складається зараз?

Якого прогресу Україна досягла в Рейтингу економічної свободи

За підсумками 2021 року, Україна посіла у Рейтингу економічної свободи 112-те місце зі 165 юрисдикцій, що беруть у ньому участь. Результат — 6,17 бала з 10 можливих. У лідера, Сингапуру, — 8,56.

Оцінюючи економічну свободу країн світу, Інститут Фрейзера розподіляє їх за чотирма групами: від найменш економічно вільних (більшість країн Африки, Аргентина, Ірак, Сирія, Іран та ін.) до “здебільшого вільних” (країни Західної Європи, крім Франції та Італії, США, Австралія та ін.). Третя і четверта групи, або ж квартилі за термінологією Інституту Фрейзера, — країни із середніми показниками. У третій, куди за результатами 2021-го увійшла також Україна, зокрема, знаходяться Китай, Індія, Бразилія та Туреччина. Переважна більшість європейських країн перебувають у другій або першій групах.

Графіка — Інститут Фрейзера

Від Польщі, яка у другому квартилі, Україна відстає на 0,95 бала. “Здається, що не так і багато, якщо не знати, що за 21 рік нам вдалося покращити наш показник лише на 1,5 бала”, — зазначає Мельник із Центру Бендукідзе.

 

У порівнянні з даними 2020 року, ми продемонстрували прогрес за показниками “Розмір держсектору” та “Правова система та право власності”. Погіршились позиції у розділах “Надійність грошей” і “Свобода міжнародної торгівлі”. 

Нинішні показники України не є рекордними. У 2002-му було 107-ме місце, а найбільшу кількість балів (6,24) ми мали у 2019-му. Та попри це Україна лише зараз уперше полишила останню, четверту групу економічно невільних країн і перейшла у третій квартиль. 

Як це пояснити? “Вихід України з четвертого квартиля — це поєднання повільного руху в правильному напрямку з введенням до дослідження нових змінних і використання нових джерел даних”, — пояснює Мельник із Центру Бендукідзе. 

Наприклад, замість Doing Business і Global Competitiveness Report, які останні кілька років не оновлюються, автори використовували Business Environment Rankings від Economist Intelligence Unit. 

Чи дійсно в Україні поліпшився рівень економічної свободи

Попри повільний прогрес, Україна заслужила вийти з групи економічно невільних краї, вважають старший економіст Центру економічної стратегії (ЦЕС) Юрій Гайдай та провідна наукова співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) Олександра Бетлій. 

Який вплив на економічну свободу матиме війна? За підсумками воєнного 2022-го, вочевидь, слід очікувати погіршення позицій України, бо війна в цілому завжди погано впливає на рівень економічної свободи, кажуть Мельник із Центру Бендукідзе, Гайдай із ЦЕС та Бетлій з ІЕД.  

“Насамперед буде вплив на показники надійності грошей через інфляцію, свободи міжнародної торгівлі через торгові барєри та контроль за рухом капіталу та людей, а також здатність захищати приватну власність”, — зазначає Мельник.

 

Як Інститут Фрейзера складає Рейтинг економічної свободи

Інститут Фрейзера вимірює ступінь підтримки економічної свободи політикою та інституціями країн. Аналітики використовують 45 різних наборів даних у п’яти широких сферах: 

Розмір державного сектора. Зі зростанням рівня державних витрат й оподаткування та частки держпідприємств ухвалення рішень на урядовому рівні заміщує особистий вибір людей, зменшуючи рівень економічної свободи. 

Правова система та право власності. Захист людей та їхнього законно набутого майна.

Надійність грошей. Інфляція підриває цінність зарплати та заощаджень.

Свобода міжнародної торгівлі. Свобода товарообігу — у найширшому розумінні, купівлі, продажу, укладання контрактів тощо. Зменшується, коли державні перешкоди роблять дорогим або навіть неможливим товарообіг із підприємствами та особами в інших країнах.

Регулювання. Використання урядом інструментів для обмеження міжнародної торгівлі, можливості наймати чи працювати, вільно вести свій бізнес тощо.

Основний ризик — ширше втручання держави в економіку та обмеження свобод, починаючи від величезних видатків на оборону, закриття даних і закінчуючи комендантською годиною, додає Гайдай із ЦЕС. Бетлій з ІЕД нагадує про валютні обмеження та заборону держслужбовцям і чоловікам виїжджати за кордон, що також негативно впливає на рівень економічної свободи. 

У той же час війна не заважає українській владі прискорити судову реформу чи зайнятися вирішенням проблем регулювання бізнес-діяльності, вважає Мельник. Неочевидний позитивний ефект — втрата впливу “старих олігархів”, каже Гайдай. “Влада має все менш залежний від них вигляд”, — зазначає він.

У разі продовження війни влада має проводити “зворотню лібералізацію” та прибирати обмеження в тих сферах, які не загрожують національній безпеці, додає Гайдай.  

“Після завершення війни потрібно встановити нові правила гри (включно з податковою реформою) так, щоб потреба їх міняти виникала якнайрідше, зокрема на шляху до ЄС”, — радить він. 

Що треба було покращувати навіть за мірками найбільш успішного для економічної свободи в Україні 2021-го?

Найнижчий бал з пяти секторів Україна має у сфері “Правова система та право власності” — 4,58 з 10 можливих. Інші найслабші показники:

незалежність судів — 3,47 проти 3,26 у 2020-му. У 2014 році було 3,24;  

захист прав власності — вже чотири роки незмінний показник 3,18, у 2014-му — 2,87; 

юридичне виконання договору — у першій половині 2000-х було 4,26, а далі ставало лише гірше. Останні п’ять років до 2021 року (включно) Україна мала 2,85. У 2014 році було 3,10; 

надійність поліції — вже чотири роки (включно з 2021-м) тримається на рівні 3,56. У 2014-му було 2,62;

захист іноземних активів — 3,88 у порівнянні з 4,39 у 2020 році. У 2014-му було 4,80.

Повноцінна незалежність судів — це і про захист майнових прав, і про надійність договорів, наголошує Гайдай із ЦЕС. Про ключову роль судової реформи та правоохоронних органів каже і Бетлій з ІЕД.  

Павло КАЛАШНИК

Додати коментар

Користувач:
email:





Зберігайте гроші в банківській якірності, а не в морських глибинах.

- Fin.Org.UA

Новини

15:15 - КМДА звернеться до поліції щодо діяльності компанії, що експлуатує атракціон через Дніпро
14:46 - Австралія попереджає про шкідливі вебсайти після кіберзбою
13:45 - Пенсійний фонд України: Профінансовано на пенсійні виплати 51,6 млрд грн
13:42 - Сі Цзіньпін пообіцяв податкову реформу та підтримку місцевим органам влади Китаю
12:30 - Еквадор та Чилі уклали нову нафтову угоду на 90 мільйонів доларів інвестицій до 2035 року
11:38 - "Укренерго" скасовує графіки відключення світла з 12:00 до 15:00
11:31 - Енергетична ситуація в регіонах станом на 21 липня
11:22 - ЕНЕРГЕТИЧНА СИТУАЦІЯ В РЕГІОНАХ на 21 липня: через ворожі обстріли знеструмлено понад 11 тисяч абонентів у Сумській, Донецькій та Миколаївській областях
10:51 - За оцінкою Microsoft, від глобального технологічного збою постраждало менше 1% пристроїв з Windows
10:27 - Ситуація в енергосистемі станом на 21 липня
10:16 - Ситуація в енергосистемі на 21 липня: через ворожі обстріли на Чернігівщині знеструмлено понад тисячу споживачів; протягом доби діють обмеження споживачів
10:00 - московіяни завдали удару по критичній інфраструктурі Сумщини
09:54 - Оперативна інформація ДСНС щодо ліквідації наслідків обстрілів окупантами та роботи піротехнічних підрозділів
07:35 - Фінансовий астрологічний прогноз на 21.07.2024
00:00 - Новини від Міністерства енергетики України
18:13 - У неділю 21 липня енергетики застосовуватимуть одну та дві черги відключень
18:00 - Експорт нафти з московії в Китай за першу половину 2024 року зріс на 5%
17:15 - У центрі Києва знесли історичну Садибу Зеленських, поліція розслідує
16:22 - УЗ продовжує ліквідацію наслідків атаки московія по Харківщині: потяг до Краматорська затримається до опівночі
15:43 - В Іспанії заарештували трьох проросійських хакерів за кібератаки
15:00 - Світовим компаніям знадобляться тижні аби відновитись від глобального технологічного збою
14:08 - Масова перевірка ТЦК призвела до затримки у роботі "АрселорМіттал Кривий Ріг"
13:14 - Суд стягнув з фірми Ахметова переплату за світло криворізькими освітянами
13:06 - Енергетична ситуація в регіонах на 20 липня
12:52 - Уряд запустив "гарячу лінію" з питань енергетики "СТРУМ"
12:39 - ЕНЕРГЕТИЧНА СИТУАЦІЯ В РЕГІОНАХ на 20 липня: енергетики заживили понад 16 тисяч споживачів у Сумській, Донецькій та Дніпропетровській областях; через ворожі обстріли знеструмлено понад 28 тисяч абонентів у Чернігівській та Полтавській областях
11:49 - Вночі ворог атакував залізницю на Харківщині – поранено чотирьох працівників "Укрзалізниці"
11:23 - Ситуація в енергосистемі на 20 липня
10:58 - Міністр оборони Німеччини планує "вибивати" більше фінансування на оборону
10:46 - Розпочала роботу урядова «гаряча лінія» з питань енергетики – «СТРУМ»


Більше новин

ВалютаКурс
Австралійський долар27.7784
Канадський долар30.2568
Юань Женьміньбі5.7076
Чеська крона1.7893
Данська крона6.0564
Гонконгівський долар5.3128
Форинт0.115603
Індійська рупія0.49594
Рупія0.0025629
Новий ізраїльський шекель11.3507
Єна0.26354
Теньге0.087302
Вона0.029892
Мексиканське песо2.3152
Молдовський лей2.3441
Новозеландський долар24.9984
Норвезька крона3.8224
московський рубль0.47294
Сінгапурський долар30.8599
Ренд2.263
Шведська крона3.8925
Швейцарський франк46.6613
Єгипетський фунт0.8601
Фунт стерлінгів53.6232
Долар США41.4912
Білоруський рубль15.0811
Азербайджанський манат24.4224
Румунський лей9.0898
Турецька ліра1.2555
СПЗ (спеціальні права запозичення)55.0334
Болгарський лев23.1033
Євро45.186
Злотий10.5498
Алжирський динар0.3007
Така0.34298
Вірменський драм0.10422
Домініканське песо0.68714
Іранський ріал0.0009632
Іракський динар0.030881
Сом0.46797
Ліванський фунт0.000452
Лівійський динар8.2969
Малайзійський ринггіт8.5755
Марокканський дирхам4.0591
Пакистанська рупія0.14528
Саудівський ріял10.7829
Донг0.0015892
Бат1.10139
Дирхам ОАЕ11.0136
Туніський динар12.8663
Узбецький сум0.0032215
Новий тайванський долар1.24709
Туркменський новий манат11.5583
Сербський динар0.36985
Сомоні3.7936
Ларі14.449
Бразильський реал7.3541
Золото99968.9
Срібло1206.41
Платина39770.97
Паладій38313.39

Курси валют, встановлені НБУ на 22.07.2024

ТікерOpenMaxMinCloseVolume
CRSR061028.111028.111028.111028.114112.44
FSTF021003.071003.071003.071003.075015.35

Дані за 05.07.2024