На порозі конфліктів за воду

10.06 08:35 | Укррудпром

zn.ua, 9 червня 2023. Опубликовано 08:15 10 июня 2023 года Гучна новина про можливість війни Талібану проти Ірану не лише спричинила помітний резонанс у регіоні, а й налякала багатьох за його межами.

Але занепокоєння виявилося передчасним. Останній збройний інцидент на афгано-іранському кордоні традиційно почався з того, що група афганських озброєних наркоторговців-контрабандистів спробувала перетнути його звичним маршрутом, але іранські прикордонники відкрили по них вогонь. Місцеві таліби, не знаючи про те, що відбувається, помилково припустили, що іранські війська атакують їх, і зчинили стрілянину. Потім загони Талібану спробували невдало напасти на прикордонні іранські села й атакували укріплені бази іранських сил. Для відбиття атаки іранські прикордонники застосували артилерію. Як покарання влада Ірану миттєво закрила пропускний пункт Мілак—Зарандж, який є важливим для місцевої торгівлі. Одразу після зіткнення обидві сторони вже традиційно заявили про бажання вирішувати всі суперечки в мирний спосіб і погодилися деескалювати ситуацію.

Цей інцидент є яскравою ілюстрацією відносин між Іраном і Афганістаном. Ситуація на кордоні залежить від довіри та прогнозованості дій збройних формувань по обидва боки кордону й від загальної атмосфери в двосторонніх відносинах. Де однією з головних проблем є доступ до води.

Давня суперечка за транскордонні водні ресурси руйнує відносини між країнами та впливає на характер дій збройних формувань сторін.

Річка Гільменд протікає крізь увесь Афганістан і впадає в прикордонне озеро Хамун. Упродовж століть озеро було основним джерелом питної води, рибальства та зрошення для обох країн. Афгано-іранський договір 1973 року про розподіл стоку Гільменда передбачає, що Афганістан має постачати воду до Ірану — в середньому 820 мільйонів кубічних метрів щороку за нормальних умов. Однак умови та реалізація договору є “сірою зоною”, що дає змогу Афганістану маніпулювати ситуацією та спричиняє загострення водної суперечки.

За кілька тижнів до цієї сутички президент Ірану Ебрагім Раїсі різко попередив талібів про непорушність права Ірану на воду. “Я справді попереджаю правителів Афганістану про надання частки води для місцевих жителів Систану—Белуджистану”, — сказав Раїсі, порадивши Талібану “серйозно поставитися до попередження”, оскільки “ми не можемо дозволити собі, щоби права нашого народу було порушено”. Заперечуючи проти будівництва нової греблі, Раїсі запропонував Талібану дозволити іранським гідрологам перевіряти рівень води. У відповідь міністр закордонних справ Талібану Амір Хан Муттакі заявив, що Іран має вести “переговори віч-на-віч, а не здіймати галас”. Іран неодноразово скаржився, що отримує лише 4% узгодженого об’єму. Влада Талібану, як і всі попередні уряди Афганістану, посилається на загальне зменшення стоку річки. Саме тому іранська сторона наполягає на допуску своїх гідрологів для моніторингу ситуації.

Конфлікт із водою відбувається під час типового для регіону посушливого сезону. Зміни клімату та погане управління водними ресурсами поставили сільське господарство Ірану в критичне становище, а доступ до водних ресурсів тепер сприймається як безпековий виклик. Іран уже переживав масові протести фермерів під час посухи. Крім того, збанкрутілі фермери з цього сунітського регіону поповнюють лави етнічних повстанських антиурядових груп.

Вочевидь, ситуація для Ірану погіршилася після відкриття 2021 року нової греблі Камаль Хан. Під час відкриття гідровузла тодішній президент Ашраф Гані сказав: “Афганістан більше нікому не надаватиме безкоштовну воду, тому Іран має надавати афганцям паливо в обмін на воду”. Таліби, які тоді воювали проти Гані й обстрілювали дамбу, зараз повторюють і розвивають цю тезу колишнього президента.

Можна впевнено прогнозувати, що Талібан і надалі докладатиме зусиль для розподілу водних ресурсів регіону на власний розсуд. Вже йдеться про проєкти будівництва гідроспоруд на Амудар"ї, які в разі реалізації істотно зменшать стік до Узбекистану.

Але вода — не єдина проблема у відносинах між Іраном і Афганістаном. Іранський кордон — це один з основних маршрутів постачання опіуму з Афганістану до Європи. Тисячі іранських прикордонників і бійців Корпусу вартових загинули в сутичках з афганською наркомафією. Обидві сторони періодично домовляються про плідну кримінальну співпрацю й одночасно ведуть криваву боротьбу. Іранська влада час від часу заявляє, що європейські країни мають платити за захист від наркотрафіку. Водночас багато аналітиків припускають, що Іран цілеспрямовано маніпулює наркотрафіком у власних інтересах. Підтвердженням такого сценарію є участь Корпусу у виробництві в Сирії та розповсюдженні в країнах Перської затоки штучних наркотиків, що стало великою проблемою для Саудівської Аравії. Наркоторгівля, помножена на вкорінені взаємні стереотипи, руйнує спроби встановити довіру між сторонами та провокує нові криваві сутички.

У всіх цих конфліктах Талібан демонструватиме надзвичайно агресивний і недипломатичний спосіб вирішення проблем у поєднанні з постійними запевненнями в готовності до переговорів. Командири середньої ланки погрожуватимуть сусіднім країнам джихадом, низові бійці вступатимуть у дрібні вогневі зіткнення, а лідери з Кабулу закликатимуть до негайної деескалації.

Усі попередні роки Іран докладав зусиль, аби не допустити конфронтації з майбутніми правителями Афганістану і створити власні позиції в новій владі. Іран підтримував частину Талібану в районах поблизу свого кордону протягом багатьох років до захоплення ними влади. Незважаючи на те, що Тегеран не визнав уряд Талібану в Кабулі, він був однією з небагатьох держав, які підтримували дипломатичні відносини та зберегли своє посольство в країні. За роки війни мільйони афганців знайшли притулок в Ірані. Щоправда, тепер на тлі загострення відносин у Тегерані починають сприймати афганських біженців як потенційну п’яту колону. Іран сприяв транскордонній торгівлі, яка навіть у перший рік влади Талібану зросла на 20%, що врятувало багатьох людей у Гераті та інших містах на пограниччі. КВІР також пропонував спільну боротьбу з “Ісламською державою” і навіть був готовий повернути із Сирії частину афганського ополчення хазарейців Фатіміюн. Однак Талібан після консолідації влади фактично продовжує курс усіх попередніх урядів.

Нині обидві сторони загалом намагаються втримати ситуацію під контролем. Оглядачі зазначають, що Тегеран доклав особливих зусиль для деескалації. Громадська думка в Ірані виступає за військові відповіді на прикордонні провокації. Однак іранські політики не підуть на це, оскільки бояться будь-якої ескалації на тлі напруження з Ізраїлем і країнами Заходу. Зараз Тегеран, навпаки, докладає неабияких зусиль для нормалізації своїх відносин із більшістю сусідів. Що створює вікно можливостей для Талібану продовжувати водну експансію. Талібан також хоче створити імідж мирного Афганістану та доброго сусіда й не втягуватиметься в масштабніші військові дії з Іраном, розраховуючи отримати бажане з допомогою кулуарних погроз. 

Сергій ДАНИЛОВ, Центр близькосхідних досліджень

Додати коментар

Користувач:
email:





Stocks rise and fall,
Investors hold their breath,
The market decides.

- Fin.Org.UA

Новини

12:10 - Приватизация ОГХК-ДемГОК: слияние похожее на “слив”…
12:10 - “Запорожкокс” Ахметова инвестирует 180 млн гривен в капремонт оборудования коксового цеха
12:10 - Реформирование Евросоюза для принятия новых членов, включая Украину, принесет раздоры
12:10 - Британский миллиардер Ричард Брэнсон будет защищать экологию в составе “Стражей планеты”
12:10 - российские власти надеются заработать свыше 750 млрд рублей на “курсовой ренте”
12:10 - Украина подписала с США меморандум на 522 млн долларов об укреплении энергосистемы
11:15 - Миссия МВФ начинает дискуссию с Украиной в рамках подготовки к пересмотру программы
11:15 - Германия введет временный контроль на границах с Чехией и Польшей
11:15 - Главу детективов НАБУ отправят на фронт, кровью искупить саботаж в деле Коломойского
11:15 - россия продает большую часть нефти выше установленного потолка цен
11:15 - Польша подготовила транзитные коридоры для украинского зерна
11:15 - ВАКС отказался рассматривать продление ареста активов Коломойского
10:50 - Оперативна інформація щодо наслідків ведення бойових дій російською федерацією та роботи піротехнічних підрозділів ДСНС
10:50 - Оперативна інформація щодо ворожих обстрілів по Україні
10:50 - Ірина Мудра взяла участь у Міністерському сайд-івенті на тему: “Дотримання принципів Статуту ООН: Відновлення справедливості для України”
10:50 - Український та канадський медзаклад підписали договір про медичне партнерство у сфері психічного здоров’я та реабілітації військових
10:50 - 21,8 мільярд гривень грантових коштів від Уряду Японії будуть спрямовані на проекти відновлення України
10:20 - США умолчали о решении передать Украине ракеты ATACMS, чтобы застать российские войска врасплох
10:20 - “Награда, которую никогда не надену”: Дмитрий Ярош вручил Вилкулу награду Украинской Добровольческой Армии
10:20 - Centravis принял участие в строительстве международного экспериментального термоядерного реактора
10:20 - Спикер Палаты представителей сохранил 300 млн долларов для Украины в оборонном бюджете США
10:20 - Из-за падения обломков дрона в Кривом Роге загорелось промышленное предприятие
10:20 - россияне в Одесской области разрушили зернохранилища и повредили портовую инфраструктуру
10:20 - Умер бизнес-партнер Арсения Яценюка экс-нардеп Андрей Иванчук
09:25 - Снижение британского фунта (GBP) замедлилось, волатильность снизилась...
09:25 - Запад требует от украинских властей провести выборы несмотря на войну
09:25 - Потери Украины выросли при контрнаступлении, но у россиян все равно выше — украинская разведка
09:25 - “Мою маму убили, меня похитили”. Украинские дети свидетельствуют против россии в Гааге
09:25 - Президент Польши долдонит, что эмбарго на украинское зерно — правильное решение
09:25 - The Wall Street Journal: российские войска учатся на своих ошибках и адаптируются к войне в Украине


Більше новин

ВалютаКурс
Австралійський долар23.5941
Канадський долар27.2209
Юань Женьміньбі5.0067
Чеська крона1.5969
Данська крона5.2172
Гонконгівський долар4.6761
Форинт0.100585
Індійська рупія0.44099
Рупія0.0023769
Новий ізраїльський шекель9.6028
Єна0.24667
Теньге0.077226
Вона0.027357
Мексиканське песо2.1319
Молдовський лей2.014
Новозеландський долар21.8388
Норвезька крона3.4037
московський рубль0.38018
Сінгапурський долар26.7902
Ренд1.9467
Шведська крона3.2715
Швейцарський франк40.3404
Єгипетський фунт1.1836
Фунт стерлінгів44.8185
Долар США36.5686
Білоруський рубль13.2919
Азербайджанський манат21.5477
Румунський лей7.8285
Турецька ліра1.3461
СПЗ (спеціальні права запозичення)48.1275
Болгарський лев19.8937
Євро38.898
Злотий8.4624
Алжирський динар0.26843
Така0.33396
Вірменський драм0.094791
Домініканське песо0.64591
Іранський ріал0.00087068
Іракський динар0.027915
Сом0.41436
Ліванський фунт0.002438
Лівійський динар7.5906
Малайзійський ринггіт7.8832
Марокканський дирхам3.6031
Пакистанська рупія0.11959
Саудівський ріял9.7495
Донг0.0015183
Бат1.04574
Дирхам ОАЕ9.9561
Туніський динар11.8036
Узбецький сум0.0030247
Новий тайванський долар1.147
Туркменський новий манат10.4482
Сербський динар0.33914
Сомоні3.3358
Ларі13.9235
Бразильський реал7.4805
Золото70436.61
Срібло867.55
Платина34256.37
Паладій46722.97

Курси валют, встановлені НБУ на 25.09.2023

ТікерOpenMaxMinCloseVolume
207518807.85807.85807.85807.85307790.85
21322710341034103410341860166.00
2262861010.291010.291010.291010.292108475.23
2276561052.061052.061052.061052.062135681.80
2284491049.161049.161049.161049.16151079.04
VERES155.17155.17155.17155.178844.69
XS12141590015900159001590015900.00

Дані за 22.09.2023