Ті, хто повернеться з війни

28.05.2023 07:45 | Укррудпром

Українська правда, 27 травня 2023. Опубликовано 07:20 28 мая 2023 года Політики та бізнесмени, літератори та спортсмени, журналісти та шоумени: упродовж тридцяти років вони визначали обличчя незалежної України. І після 24 лютого 2022 року їм довелося відступити на задній план.

Нинішнє обличчя країни — це людина у військовій формі. Людина, яка захищає українську незалежність зі зброєю в руках.

Поки триває велика війна, немає нікого важливішого за героїв-фронтовиків. Але що буде після перемоги, коли військовослужбовці ЗСУ повернуться додому та перетворяться на ветеранів? Яку роль вони відіграватимуть у суспільно-політичному житті України? З цього приводу в тилу існують різні уявлення.

Багатьом обивателям близька формула “Хлопці з фронту прийдуть — лад наведуть”. Ця частина населення готова звалити на людей у пікселі не лише оборону України, а й її повоєнне облаштування. 

Майбутні ветерани війни розглядаються як українські атланти, які збудують багату та процвітаючу країну. Як українські робіни гуди, які покінчать із соціальною несправедливістю. Як українські судді дреди, які випалять розпеченим залізом злочинність та корупцію.

Щоправда, не всі обивателі тилу налаштовані настільки оптимістично. Дехто бачить у майбутніх ветеранах джерело проблем, а не ключ до їх вирішення. Мовляв, фронтовики повернуться додому із ПТСР. Вони звикнуть до насильства і будуть без обмежень застосовувати його у цивільному житті. Фронтове братство означатиме для них набагато більше, ніж верховенство закону та прав людини. Діючи спільно, вони легко приведуть до влади справжню хунту в латиноамериканському дусі…

Що ріднить дві протилежні тилові концепції, і в чому їхня спільна вада?

В обох випадках тил схильний сприймати нинішніх фронтовиків як якусь монолітну силу, яка і після війни виступатиме як єдине ціле. Але це умоглядне припущення розходиться з реальним вітчизняним досвідом.

Згадаймо бурхливі президентські вибори 2019 року. Вони розділили не лише країну, а й тодішніх фронтовиків. На спеціальних виборчих дільницях для військовослужбовців у Донецькій та Луганській областях не спостерігалося одностайності та однодумності. 

 

У першому турі за Петра Порошенка проголосували 12844 військових, а за Володимира Зеленського — 12423. У другому турі п"ятий президент набрав 48,7%, а його суперник — 46,2%.

У політичному плані учасники АТО/ООС виявилися менш згуртованими, ніж, скажімо, представники сучукрліту, які практично поголовно підтримали Петра Олексійовича. І немає підстав думати, ніби ветерани повномасштабної війни продемонструють велику політичну консолідованість. 

Швидше навпаки: адже сьогоднішній склад ЗСУ максимально різноманітний і багатоликий. Армія епохи загальної мобілізації увібрала в себе представників різних верств суспільства з різними ідеалами і переконаннями.

Вважається, що українські ветерани неодмінно набудуть повноцінної політичної суб"єктності. Але набагато ймовірніше, що вчорашні фронтовики виявляться не суб"єктом, а об"єктом. Об"єктом експлуатації з боку тилового політикуму, який намагатиметься взяти їх під своє крило.

Ветеранів напевно спробують розтягнути по окремих політичних квартирах (”Ми не гірші за інших — у нашій партії теж повинні бути герої війни”). Ветеранами будуть розмахувати, немов прапором (”Голосуйте за нас — у нас герої війни”). Ветеранів використовуватимуть як щит (”Нас не можна критикувати — серед нас герої війни”). І все це буде навіть не ефектним піар-ходом, а радше суворою необхідністю.

Очевидно, у повоєнній Україні будь-якому політичному чи громадському руху буде потрібен свій власний ветеран, якого можна буде пред"явити публіці.

Будь-яку програмну заяву, будь-яку ідеологічну тезу, будь-яку точку зору доведеться підкріплювати авторитетом колишніх воїнів ЗСУ. Інакше ця думка виявиться маргінальною і буде витіснена з публічного простору.

 

Власне, подібна тенденція вже зараз простежується у тилових дискусіях на будь-які теми. Достатньо послатися на однодумця-фронтовика, і сказане тобою відразу ж набуває принципово іншої моральної ваги. Апелювання до героїв війни допомагає в найскладніших і найделікатніших ситуаціях.

Наприклад, нинішнє українське суспільство залишається досить консервативним і скептичним, коли йдеться про права та проблеми ЛГБТ. А втім, на порядку денному вже з"явився законопроєкт №9103 про громадянське партнерство для одностатевих пар. І це сталося завдяки посиланням на воїнів ЗСУ. Завдяки розповідям про фронтовиків, які щодня ризикують життям, але не мають змоги оформити стосунки з коханою людиною. 

Одна справа — український гей у цивільному, і зовсім інша — той самий гей у військовій формі, який б"ється під Бахмутом. Навіть найзапекліші тилові гомофоби не наважаться засуджувати представників ЛГБТ, які захищають країну зі зброєю в руках.

Те саме стосується і мовного питання. Після 24.02.2022 хейт російськомовних українців став звичайною справою і 10 стаття Конституції нікого не стримує. Хейтери зустрічають відсіч лише в одному випадку — коли намагаються атакувати російськомовних військовослужбовців. 

З масовим несхваленням зіткнулася сумнозвісна Лариса Ніцой, яка намагалася читати нотації пораненому бійцю ЗСУ. Ще більше обурення викликала мешканка Ірландії Васіліса Мазурчук, яка вирішила навчити фронтовиків, як правильно вмирати під тортурами (”Краще як Воллес у “Хороброму серці” — нескореним. Ніж верещати їхньою мовою — “ненада, больна”).

Якщо торкнулися російськомовних воїнів, аргумент “Чому не державною?!” перестає працювати.

Людина в пікселі стає своєрідною охоронною грамотою, яка забезпечує право на існування будь-якого політичного, ідеологічного чи культурного порядку. Очевидно, так буде й після війни.

Причому таких потенційних охоронних грамот — безліч. 

У лавах ЗСУ служать праві та ліві, консерватори та ліберали, україномовні та російськомовні, прихильники Порошенка та симпатики Зеленського, віруючі та атеїсти, натурали та гомосексуали, м"ясоїди та вегетаріанці, невиправні сексисти та переконані феміністки. У кожного і кожної з них своє власне “я”, і наївно думати, ніби воно безслідно розчиниться в одноманітному армійському камуфляжі. 

Навпаки, камуфляж надасть кожному з цих “я” особливої виразності — і забезпечить особливу гостроту післявоєнним суспільно-політичним дискусіям.

Сьогодні одні з нас сподіваються, що умовна партія ветеранів перетворить країну. Інші побоюються, що ця партія ветеранів встановить у країні жорстку диктатуру. Але, швидше за все, монопольної партії ветеранів в Україні просто не виникне; і натомість ми побачимо низку конкуруючих політичних сил та громадських рухів за участю вчорашніх воїнів ЗСУ.

Повоєнний пієтет перед героями-фронтовиками закономірний і природний. І громадянин, який повернувся з війни, матиме явну перевагу в будь-якій внутрішньоукраїнській суперечці. Однак у більшості випадків йому доведеться опонувати людям, які повернулися з тієї самої війни.

Михайло ДУБИНЯНСЬКИЙ

Додати коментар

Користувач:
email:





Quantitative easing,
Stimulus injections flow,
Markets hope and surge.

- Fin.Org.UA

Новини

00:00 - Новини від Міністерства енергетики України
21:23 - Міністри енергетики України і США обговорили перспективи поглиблення співпраці
21:00 - Новини 30 червня: нафта дешевшає, "Сбербанк" очікує тяжкі часи для економіки московія
20:50 - Частка непрацюючих кредитів в банках України продовжує скорочуватись
20:26 - Китай зміцнює позиції на Кубі, залишаючи Росію позаду
20:15 - Суд відхилив вимогу "Ковальської" скасувати рішення АМКУ щодо купівлі заводів CRH
19:53 - Продажі алюмінію з московія до Китаю підскочили на понад 50%
19:20 - На замміністра енергетики НАБУ склало протокол за ненадання інформації про міжнародну допомогу
18:56 - Долар переживає найгірший старт року з 1973 року на тлі політики Трампа
18:32 - До двох кредитних спілок застосовано заходи впливу
18:30 - Танкер із мільйоном барелів нафти вибухнув після візиту до московії
18:15 - Відтепер в "Дії" можна замінити техпаспорт
17:59 - Схвалено Білу книгу з управління ESG-ризиками у фінансовому секторі
17:47 - "Сбербанк" закликав готуватися до складних часів в економіці московія
17:40 - Україна отримала другий транш від Канади близько 1,7 мільярд доларів в межах ERA
17:35 - Мінекономіки та DFC провели зустріч з міжнародними фінансовими організаціями та партнерами щодо функціонування Інвестиційного фонду відбудови
17:20 - Як втрачаються податки від споживання тютюнових та нікотиновмісних виробів
17:12 - Засідання Комісії
17:10 - США дозволили фінансування російської АЕС в Угорщині попри санкції
17:05 - На Черкащині незаконно видобували каоліни: збитки державі – 190 мільйонів
16:48 - ПриватБанк продасть "безнадійні" кредити на понад п’ять мільярдів гривень
16:45 - Абрамовичу загрожує втрата до 96% від інвестицій в американську сталь
16:21 - Держпідтримка не рятує вугільну галузь московія від гострої кризи
16:20 - В Україні лохина вдвічі дорожча, ніж торік: що буде з цінами далі
16:01 - Шмигалю передали подання про призначення голови БЕБ на тлі можливих змін в уряді
16:01 - Польський нафтовий гігант відмовився від російських постачань
15:45 - Отримуйте перевірену інформацію з офіційних ресурсів Комісії швидко та доступно
15:33 - Повідомлення про учасника індустріального парку "Сигнівка"
15:30 - Курси валют, встановлені НБУ на 01.07.2025
15:15 - "Чорноморка" відкриє ресторани у Литві та Угорщині


Більше новин

ВалютаКурс
Алжирський динар0.32311
Австралійський долар27.2899
Така0.34022
Канадський долар30.5669
Юань Женьміньбі5.8312
Чеська крона1.9793
Данська крона6.5656
Гонконгівський долар5.3221
Форинт0.122569
Індійська рупія0.48719
Рупія0.0025727
Новий ізраїльський шекель12.3881
Єна0.28948
Теньге0.080396
Вона0.030838
Ліванський фунт0.000467
Малайзійський ринггіт9.923
Мексиканське песо2.2175
Молдовський лей2.4728
Новозеландський долар25.3263
Норвезька крона4.1415
Саудівський ріял11.1395
Сінгапурський долар32.7831
Донг0.0016008
Ренд2.3508
Шведська крона4.3967
Швейцарський франк52.4135
Бат1.28451
Дирхам ОАЕ11.3758
Туніський динар14.4473
Єгипетський фунт0.8424
Фунт стерлінгів57.2704
Долар США41.7788
Сербський динар0.41808
Азербайджанський манат24.5714
Румунський лей9.6516
Турецька ліра1.0501
СПЗ (спеціальні права запозичення)57.3997
Болгарський лев25.0472
Євро48.9856
Ларі15.3474
Злотий11.5478
Золото136996.03
Срібло1500.34
Платина56721.41
Паладій48106.2

Курси валют, встановлені НБУ на 01.07.2025