Ті, хто повернеться з війни

28.05 07:45 | Укррудпром

Українська правда, 27 травня 2023. Опубликовано 07:20 28 мая 2023 года Політики та бізнесмени, літератори та спортсмени, журналісти та шоумени: упродовж тридцяти років вони визначали обличчя незалежної України. І після 24 лютого 2022 року їм довелося відступити на задній план.

Нинішнє обличчя країни — це людина у військовій формі. Людина, яка захищає українську незалежність зі зброєю в руках.

Поки триває велика війна, немає нікого важливішого за героїв-фронтовиків. Але що буде після перемоги, коли військовослужбовці ЗСУ повернуться додому та перетворяться на ветеранів? Яку роль вони відіграватимуть у суспільно-політичному житті України? З цього приводу в тилу існують різні уявлення.

Багатьом обивателям близька формула “Хлопці з фронту прийдуть — лад наведуть”. Ця частина населення готова звалити на людей у пікселі не лише оборону України, а й її повоєнне облаштування. 

Майбутні ветерани війни розглядаються як українські атланти, які збудують багату та процвітаючу країну. Як українські робіни гуди, які покінчать із соціальною несправедливістю. Як українські судді дреди, які випалять розпеченим залізом злочинність та корупцію.

Щоправда, не всі обивателі тилу налаштовані настільки оптимістично. Дехто бачить у майбутніх ветеранах джерело проблем, а не ключ до їх вирішення. Мовляв, фронтовики повернуться додому із ПТСР. Вони звикнуть до насильства і будуть без обмежень застосовувати його у цивільному житті. Фронтове братство означатиме для них набагато більше, ніж верховенство закону та прав людини. Діючи спільно, вони легко приведуть до влади справжню хунту в латиноамериканському дусі…

Що ріднить дві протилежні тилові концепції, і в чому їхня спільна вада?

В обох випадках тил схильний сприймати нинішніх фронтовиків як якусь монолітну силу, яка і після війни виступатиме як єдине ціле. Але це умоглядне припущення розходиться з реальним вітчизняним досвідом.

Згадаймо бурхливі президентські вибори 2019 року. Вони розділили не лише країну, а й тодішніх фронтовиків. На спеціальних виборчих дільницях для військовослужбовців у Донецькій та Луганській областях не спостерігалося одностайності та однодумності. 

 

У першому турі за Петра Порошенка проголосували 12844 військових, а за Володимира Зеленського — 12423. У другому турі п"ятий президент набрав 48,7%, а його суперник — 46,2%.

У політичному плані учасники АТО/ООС виявилися менш згуртованими, ніж, скажімо, представники сучукрліту, які практично поголовно підтримали Петра Олексійовича. І немає підстав думати, ніби ветерани повномасштабної війни продемонструють велику політичну консолідованість. 

Швидше навпаки: адже сьогоднішній склад ЗСУ максимально різноманітний і багатоликий. Армія епохи загальної мобілізації увібрала в себе представників різних верств суспільства з різними ідеалами і переконаннями.

Вважається, що українські ветерани неодмінно набудуть повноцінної політичної суб"єктності. Але набагато ймовірніше, що вчорашні фронтовики виявляться не суб"єктом, а об"єктом. Об"єктом експлуатації з боку тилового політикуму, який намагатиметься взяти їх під своє крило.

Ветеранів напевно спробують розтягнути по окремих політичних квартирах (”Ми не гірші за інших — у нашій партії теж повинні бути герої війни”). Ветеранами будуть розмахувати, немов прапором (”Голосуйте за нас — у нас герої війни”). Ветеранів використовуватимуть як щит (”Нас не можна критикувати — серед нас герої війни”). І все це буде навіть не ефектним піар-ходом, а радше суворою необхідністю.

Очевидно, у повоєнній Україні будь-якому політичному чи громадському руху буде потрібен свій власний ветеран, якого можна буде пред"явити публіці.

Будь-яку програмну заяву, будь-яку ідеологічну тезу, будь-яку точку зору доведеться підкріплювати авторитетом колишніх воїнів ЗСУ. Інакше ця думка виявиться маргінальною і буде витіснена з публічного простору.

 

Власне, подібна тенденція вже зараз простежується у тилових дискусіях на будь-які теми. Достатньо послатися на однодумця-фронтовика, і сказане тобою відразу ж набуває принципово іншої моральної ваги. Апелювання до героїв війни допомагає в найскладніших і найделікатніших ситуаціях.

Наприклад, нинішнє українське суспільство залишається досить консервативним і скептичним, коли йдеться про права та проблеми ЛГБТ. А втім, на порядку денному вже з"явився законопроєкт №9103 про громадянське партнерство для одностатевих пар. І це сталося завдяки посиланням на воїнів ЗСУ. Завдяки розповідям про фронтовиків, які щодня ризикують життям, але не мають змоги оформити стосунки з коханою людиною. 

Одна справа — український гей у цивільному, і зовсім інша — той самий гей у військовій формі, який б"ється під Бахмутом. Навіть найзапекліші тилові гомофоби не наважаться засуджувати представників ЛГБТ, які захищають країну зі зброєю в руках.

Те саме стосується і мовного питання. Після 24.02.2022 хейт російськомовних українців став звичайною справою і 10 стаття Конституції нікого не стримує. Хейтери зустрічають відсіч лише в одному випадку — коли намагаються атакувати російськомовних військовослужбовців. 

З масовим несхваленням зіткнулася сумнозвісна Лариса Ніцой, яка намагалася читати нотації пораненому бійцю ЗСУ. Ще більше обурення викликала мешканка Ірландії Васіліса Мазурчук, яка вирішила навчити фронтовиків, як правильно вмирати під тортурами (”Краще як Воллес у “Хороброму серці” — нескореним. Ніж верещати їхньою мовою — “ненада, больна”).

Якщо торкнулися російськомовних воїнів, аргумент “Чому не державною?!” перестає працювати.

Людина в пікселі стає своєрідною охоронною грамотою, яка забезпечує право на існування будь-якого політичного, ідеологічного чи культурного порядку. Очевидно, так буде й після війни.

Причому таких потенційних охоронних грамот — безліч. 

У лавах ЗСУ служать праві та ліві, консерватори та ліберали, україномовні та російськомовні, прихильники Порошенка та симпатики Зеленського, віруючі та атеїсти, натурали та гомосексуали, м"ясоїди та вегетаріанці, невиправні сексисти та переконані феміністки. У кожного і кожної з них своє власне “я”, і наївно думати, ніби воно безслідно розчиниться в одноманітному армійському камуфляжі. 

Навпаки, камуфляж надасть кожному з цих “я” особливої виразності — і забезпечить особливу гостроту післявоєнним суспільно-політичним дискусіям.

Сьогодні одні з нас сподіваються, що умовна партія ветеранів перетворить країну. Інші побоюються, що ця партія ветеранів встановить у країні жорстку диктатуру. Але, швидше за все, монопольної партії ветеранів в Україні просто не виникне; і натомість ми побачимо низку конкуруючих політичних сил та громадських рухів за участю вчорашніх воїнів ЗСУ.

Повоєнний пієтет перед героями-фронтовиками закономірний і природний. І громадянин, який повернувся з війни, матиме явну перевагу в будь-якій внутрішньоукраїнській суперечці. Однак у більшості випадків йому доведеться опонувати людям, які повернулися з тієї самої війни.

Михайло ДУБИНЯНСЬКИЙ

Додати коментар

Користувач:
email:





Stocks rise and fall,
Investors hold their breath,
The market decides.

- Fin.Org.UA

Новини

20:10 - Оприлюднення бюджетних запитів на 2024 – 2026 рр. головними розпорядниками коштів державного бюджету
20:10 - Наступного року на програми прямої підтримки української економіки закладено понад 40 млрд гривень, - Юлія Свириденко
20:10 - Міністри України і Великої Британії обговорили важливість механізму покарання за порушення принципів ядерної безпеки
20:10 - Україна розраховує на посилення співпраці з Кореєю у сфері сталого управління водними ресурсами та їх відновлення
20:10 - Оперативна інформація Генерального штабу Збройних Сил України станом на 18:00 26.09.2023 щодо російського вторгнення
20:10 - Денис Шмигаль: Розраховуємо на участь австрійського бізнесу в гуманітарному розмінуванні нашої держави
19:15 - Служби відновлення чи стара сітка Автодору. Кому довірили відбудову
19:15 - Кремль запретил подконтрольным СМИ критиковать совладельца Южного ГОКа Романа Абрамовича
19:15 - СБУ заявила, что блэкаут в Курской области — это ответ на российские удары по энергетике Украины
19:15 - Ми вийшли на беззбитковість — голова правління АТ “Укрзалізниця”
19:15 - На предприятии “Заря” — “Машпроект” “Укроборонпрома” незаконно завладели миллиардом гривен
19:15 - Британская разведка: россия теряет способность блокировать порты Украины после ударов по Черноморскому флоту
19:15 - Вал розлучень у Верховній Раді. Як народні депутати готуються до довічного фінмоніторингу
19:15 - Индекс Dow Jones на грани перехода к даунтренду
18:25 - россия возобновила экспорт пропана и бутана из крымского порта Керчь
18:25 - К структуре “Нафтогаза” добавили еще один облгаз
18:25 - Из Украины по вркменному коридору уже вышло 7 судов
18:25 - На Западе поражены тем, как “Метинвест” Рината Ахметова умеет обманывать
18:25 - Украина разрабатывает новые крыталые ракеты
18:25 - Норвегия выделит Украине 92 млн долларов, чтобы помочь “пережить еще одну зиму войны”
18:05 - Ірина Верещук взяла участь у міжнародній зустрічі з гуманітарного реагування в Україні
18:05 - Отримання громадянства України для військовослужбовців-іноземців, українці за кордоном та множинне громадянство: голова ДМСУ відповіла на актуальні питання
18:05 - Олександр Кубраков: Україна вперше зможе подавати заявки на інфраструктурні проекти у рамках програми CEF на рівні із членами ЄС
18:05 - Промова Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля на засіданні Уряду
18:05 - Денис Шмигаль: На урядовому рівні повністю завершено виконання семи рекомендацій Єврокомісії
18:05 - Затверджено Державну цільову національно-культурну програму «Єдність у розмаїтті» на період до 2034 року
18:05 - Запроваджуємо механізм верифікації українського аграрного експорту для п’яти сусідніх країн, — Денис Шмигаль
18:05 - Уряд урегулював питання державної атестації наукових установ і закладів вищої освіти в частині провадження такими закладами наукової (науково-технічної) діяльності
17:45 - Підсумки торгів цінними паперами на Українській біржі за 26.09.2023
17:30 - Регистрация новых автомобилей в Турции по итогам августа выросла на 1,3%


Більше новин

ВалютаКурс
Австралійський долар23.4277
Канадський долар27.0728
Юань Женьміньбі5.0029
Чеська крона1.5872
Данська крона5.1975
Гонконгівський долар4.676
Форинт0.099645
Індійська рупія0.43936
Рупія0.0023597
Новий ізраїльський шекель9.5699
Єна0.24561
Теньге0.076326
Вона0.027111
Мексиканське песо2.0949
Молдовський лей2.014
Новозеландський долар21.7985
Норвезька крона3.3847
московський рубль0.38006
Сінгапурський долар26.7373
Ренд1.9225
Шведська крона3.3225
Швейцарський франк40.0664
Єгипетський фунт1.1835
Фунт стерлінгів44.5369
Долар США36.5686
Білоруський рубль13.2919
Азербайджанський манат21.5375
Румунський лей7.799
Турецька ліра1.3411
СПЗ (спеціальні права запозичення)48.0351
Болгарський лев19.8129
Євро38.7609
Злотий8.4091
Алжирський динар0.26843
Така0.33396
Вірменський драм0.094791
Домініканське песо0.64591
Іранський ріал0.00087068
Іракський динар0.027915
Сом0.41436
Ліванський фунт0.002438
Лівійський динар7.5906
Малайзійський ринггіт7.8832
Марокканський дирхам3.6031
Пакистанська рупія0.11959
Саудівський ріял9.7495
Донг0.0015183
Бат1.04574
Дирхам ОАЕ9.9561
Туніський динар11.8036
Узбецький сум0.0030247
Новий тайванський долар1.147
Туркменський новий манат10.4482
Сербський динар0.33914
Сомоні3.3358
Ларі13.9235
Бразильський реал7.4805
Золото69907.1
Срібло841.31
Платина33167.72
Паладій44738.39

Курси валют, встановлені НБУ на 27.09.2023

ТікерOpenMaxMinCloseVolume
2041509869869859852152226.00
2262861012.121012.121012.121012.1226315.12
2276561056.671056.671056.671056.67105667.00
227763906.6906.6906.6906.6468712.20
MHPC1921921921923840.00

Дані за 26.09.2023