Через війну в Україні оборонні витрати у світі зросли на $2 трлн. Які країни наростили найбільше. Аналіз The Economist

26.05.2023 10:35 | Укррудпром

Forbes-Украина, 25 травня 2025. Опубликовано 08:20 26 мая 2023 года Війна в Україні та напруга навколо Тайваню змусили країни Заходу збільшити військові витрати та оборонне виробництво. Як така стратегічна зміна вплине на світову економіку та економіки окремих країн? The Economist вивчив це питання. Forbes резюмує матеріал.

 Минулого року оборонні витрати у світі зросли майже на 4%, більш як до $2 трлн, за даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI). Акції оборонних фірм показують кращі результати, ніж фондовий ринок загалом.

Багато членів НАТО, серед яких Німеччина, планують виконати чи перевиконати встановлений Альянсом розмір оборонних витрат — 2% від ВВП.

Японія має намір майже вдвічі збільшити витрати на військово-промисловий комплекс до 2027-го. Це зробить її третьою країною із найбільшими видатками на оборону.

Якщо країни виконають нові обіцяні оборонні проєкти, у світі військові витрати зростатимуть більш ніж на $200 млрд щороку, вважають в The Economist.

Торік кількість країн НАТО, які досягти 2% витрат від ВВП на оборонку, зросла із трьох у 2014-му до девяти. Альянс зазначає, що 2% — це “мінімальна межа, а не максимальна”.

Деякі країни йдуть на випередження за цим показником.

Польща хоче цьогоріч досягти 4% та вдвічі збільшити розмір армії. Франція ж говорить про перехід на “військову економіку”.

Тайвань збільшує строк служби в армії з чотирьох місяців до року. США і Британія допоможуть Австралії озброїтися атомними підводними човнами, оборонний бюджет Індії зріс майже на 50% за останні 10 років, а країни Перської затоки активно купують зброю.

За останнє десятиліття оборонний бюджет Китаю збільшився на 75%. Країна хоче “закінчити модернізацію” своїх сил до 2035-го та стати військовою силою “світового класу” до 2049 року.

США вважають, що Китай хоче наростити військові потужності для вторгнення у Тайвань уже у 2027-му.

Оборонний бюджет США скоротився приблизно на 5% з 2012-го. Але у 2018-му Конгрес США рекомендував збільшувати фактичні військові витрати на 3—5% щороку впродовж принаймні пяти років.

На що саме йде воєнний податок

Після Холодної війни популярною була думка: “що менші витрати на армію, то більше грошей використають на розвиток інфраструктури, державні послуги, а також меншими будуть державний борг і податки”.

З 1960 року таким чином вдалося “звільнити” близько $4 трлн на рік, але такі дивіденди мирного часу наразі перетворюються на потребу у “воєнному податку”.

США витрачають на оборону найбільше у світі. Дедалі більше фінансів країна спрямовує на дослідження і розробку новітньої зброї.

Крім того, Америка купує стільки боєприпасів, скільки здатні виробляти її заводи.

Війна в Україні показала необхідність у приголомшливій кількості боєприпасів, яка потрібна у реальній війні, а також пролила світло на неспроможність заводів задовольнити цю потребу із сучасними планами виробництва.

Минулорічні фактичні витрати Китаю на оборону зросли на 4,2%. Результат — китайські військово-морські сили вже більші за американські.

Американські, російські і китайські гроші йдуть також на утримання їхніх ядерних арсеналів.

Німеччина робить ставку на нові винищувачі F-35 та розробку систем управління військами.

Польща активно фінансує поповнення наземних сил оборони, купуючи танки, гаубиці, пускові установки та бойові літаки.

Японія, серед іншого, хоче запастися далекобійними ракетами, щоб мати змогу захищатися від Китаю та Північної Кореї.

Але такий військовий шопінг має своє ризики.

Зростання витрат. Ціни у цій індустрії важко контролювати через тривалий процес розробки продуктів, зміни вимог і технологічний розвиток.

Політична зумовленість оборонного бюджету. Кожна нова політична сила робить пріоритетом свій різновид оборонної продукції, що заважає підтримці єдиної стратегії.

Проблема із координацією масштабних закупівель у європейських країнах. У їхньому арсеналі більше різновидів озброєння, ніж у США: у європейців 15 видів бойових танків, а у США один; 20 різновидів винищувачів у Європи проти семи у США.

Корупція. Таємність, важливість для нацбезпеки і великі гроші — це особливості оборонних угод, які сприяють наявності корупції у військовій галузі.

Очікуємо на інфляцію?

Існує також занепокоєння тим, що оборонні компанії і повязані з ними індустрії обтяжать світову економіку через зростання чи сповільнення інфляції. Немає причин вважати, що нова холодна війна призведе до істотного зростання інфляції. Якщо не буде реальної війни між супердержавами, світові оборонні витрати навряд чи зростуть більш як на 5% від світового ВВП.

Оборонні витрати можуть залишатися на історично низьких рівнях завдяки більшій ефективності. Сучасним арміям потрібно менше людей, хоча самі солдати можуть обходитися державам дорожче.

Наприклад, Бразилія 78% оборонного бюджету витрачає на військових, а на Заході на цю статтю витрат іде менше 50% бюджету. Солдатів замінює краща військова техніка.

Завдяки вдосконаленню якості, за офіційними даними США, вдалося знизити номінальну вартість ракет приблизно на 30% з кінця 1970-х. Ціна на літаки залишається більш-менш стабільною, а сучасне військове обладнання сьогодні можна купити за відносно скромні суми. Тому оборонні витрати відносно ВВП знижуються, особливо у мирні часи.

Куди ж без технологій

Оборонка може й надалі дешевшати та поліпшуватися завдяки технологіям. Кібербезпека, дрони і супутникові технології корисні як у мирний, так і у воєнний час. Екосистема оборонних технологій процвітає не лише в США, які можуть похвалитися такими компаніями, як SpaceX.

Приблизно половину оборонних і аерокосмічних компаній заснували за межами США за останні 10 років. Інвестори Кремнієвої долини, серед яких венчурні фірми Andreessen Horowitz і General Catalyst, виявляють дедалі більший інтерес до національної оборони.

Оборонний сектор став один із небагатьох, у якому уклали більше венчурних угод у 2022-му, ніж у 2021-му.

В оборонну індустрію намагаються принести ефективність і динамізм технологічної галузі.

Наприклад, на виробництво одного літака може піти від 10 до 20 років. Lockheed Martin, найбільший у світі оборонний підрядник, намагається наслідувати приклад Кремнієвої долини, тому що пів року або щороку пропонує оновлення ПЗ для вдосконалення виробництва.

Фіскальні наслідки нового оборонного буму можуть бути помірними, якщо індустрія стане ефективнішою. Якщо раптом світ удвічі збільшить свої військові витрати (без збільшення податків чи боргу), державні видатки за іншими статтями доведеться скоротити майже на 5% для підтримки рівноваги у бюджеті. Це не просто, але не надто складно.

The Economist проаналізував дані Світового банку за 1960—2021 роки, аби дослідити взаємозвязок між військовими витратами і зростанням ВВП. Видання не знайшло кореляції між цими двома явищами. Якщо простими словами, то збільшення закупівлі зброї не означає, що ВВП обовязково скоротиться.

Вчений Енріко Моретті навіть виявив, що збільшення інвестицій у дослідження в галузі оборони сприяє “збільшенню державних витрат на інновації в інших сферах”.

Хай там які страхи охоплюють людей, коли йдеться про нову гонку озброєнь, а її навряд чи вдасться уникнути.

Генерал Марк Міллі, голова Обєднаного комітету начальників штабів США, сказав нещодавно Конгресу: “Запобігати війні між супердержавами за допомогою [військової] готовності і збільшення озброєння — це дуже дорого, але не так дорого, як битися у війні”. Ще дорожче буде програти у цій війні, додав він.

Додати коментар

Користувач:
email:





Наш ринок молодий,
Інвестуй відважно й мудро,
Можеш стати багатим.

- Fin.Org.UA

Новини

15:00 - Мягкий рост S&P500 может длится долго
14:14 - Відзавтра і до 15 червня частково обмежать рух Північним мостом у Києві
14:09 - МАГАТЕ зафіксувало звуки артилерії з території ЗАЕС
13:46 - В Одесі аварійне відключення підстанції: без світла два райони
13:40 - Енергетична ситуація в регіонах на 29 березня
13:38 - "Фармак" придбав польську фармкомпанію Symphar
13:29 - Позначки для спецрейсів та номерний знак причепу: в "єЧерга" оновлення
13:26 - Польща продовжить підтримувати Україну у спортивній та молодіжній сферах
13:23 - У процесі перемовин про вступ до ЄС жодна переговорна позиція не може бути сформована без участі Парламенту, – Ольга Стефанішина
13:21 - У Мінветеранів працюють над створенням всеукраїнської електронної мапи місць поховань загиблих Захисників та Захисниць, – Олександр Порхун
13:07 - Мінмолодьспорту провело перші консультації з молоддю напередодні Ukraine Recovery Conference 2024
13:01 - Україна отримала 1,5 мільярда доларів позики від Японії та Великої Британії
12:59 - Експорт українським морським коридором перевищив показники "зернової ініціативи" - Кубраков
12:52 - єЧерга для вантажівок: додано нові можливості для забезпечення більшої прозорості послуги
12:47 - Україна отримала 1,5 млрд доларів США Позики на підтримку політики розвитку від Японії та Великої Британії через механізм Світового банку
12:44 - Майже 10 млрд гривень отримали агрогосподарства з початку року за програмою «Доступні кредити 5-7-9»
12:42 - Негода залишила без світла понад 200 населених пунктів
12:39 - Олександр Кубраков: Обсяг експортованих вантажів через Український коридор за 7 місяців перевищив річні показники Зернової ініціативи
12:16 - Які програми для започаткування та розвитку ветеранського підприємництва діють в Україні?
12:14 - Українські аграрії розпочали сівбу соняшника, сої та цукрового буряку
12:14 - Обмеження споживання електрики діють на Криворіжжі та Харківщині, надвечір можливі додаткові
12:07 - Ситуація в енергосистемі на 29 березня
11:35 - Звернення Міністерства енергетики України щодо поширення інформації
11:20 - Мінекономіки закликає ліцензованих посередників у працевлаштуванні за кордоном не зволікати з поданням декларацій, — Тетяна Бережна
10:57 - Курс валют на 29 березня: офіційна гривня зміцнилась до євро
10:53 - Мінекономіки закликає ліцензованих посередників у працевлаштуванні за кордоном не зволікати з поданням декларацій, — Тетяна Бережна
10:37 - Виробництво напівпровідників у Південній Кореї зросло найбільше з 2009 року
10:35 - Курс валютной пары GBP/USD зажат в широком ценовом диапазоне...
10:24 - Завершення опалювального сезону до кінця тижня заощадило б пів мільярда кубометрів газу - Чернишов
10:16 - Робота без бар’єрів: рівні умови для працевлаштування, навчання та ведення бізнесу


Більше новин

ВалютаКурс
Австралійський долар25.5135
Канадський долар28.8988
Юань Женьміньбі5.4258
Чеська крона1.6737
Данська крона5.6807
Гонконгівський долар5.0125
Форинт0.107262
Індійська рупія0.47027
Рупія0.0024708
Новий ізраїльський шекель10.6496
Єна0.25938
Теньге0.087503
Вона0.029136
Мексиканське песо2.3679
Молдовський лей2.2228
Новозеландський долар23.4191
Норвезька крона3.6239
московський рубль0.42382
Сінгапурський долар29.055
Ренд2.0662
Шведська крона3.6744
Швейцарський франк43.3865
Єгипетський фунт0.8279
Фунт стерлінгів49.5641
Долар США39.2214
Білоруський рубль14.2561
Азербайджанський манат23.0755
Румунський лей8.5194
Турецька ліра1.2132
СПЗ (спеціальні права запозичення)51.9734
Болгарський лев21.6657
Євро42.367
Злотий9.8289
Алжирський динар0.28321
Така0.3459
Вірменський драм0.094144
Домініканське песо0.65004
Іранський ріал0.00090593
Іракський динар0.029045
Сом0.42551
Ліванський фунт0.000425
Лівійський динар7.8762
Малайзійський ринггіт8.022
Марокканський дирхам3.7715
Пакистанська рупія0.13675
Саудівський ріял10.1456
Донг0.0015437
Бат1.05901
Дирхам ОАЕ10.3594
Туніський динар12.1956
Узбецький сум0.0030447
Новий тайванський долар1.20401
Туркменський новий манат10.8712
Сербський динар0.3516
Сомоні3.4733
Ларі14.3241
Бразильський реал7.6217
Золото86820.49
Срібло968.09
Платина35516.55
Паладій39860.32

Курси валют, встановлені НБУ на 29.03.2024

ТікерOpenMaxMinCloseVolume
2041501006.631006.631006.631006.63145961.35
2262861032.451032.451032.451032.451073748.00
2288111122.611122.611122.611122.6122452.20
229025972.87972.87972.87972.872043027.00
BAVL0.240.240.240.24129600.00
CRSR061003.071003.071002.961003.07358088.07

Дані за 28.03.2024