Рада виконавчих директорів МВФ схвалила 15,6 мільярдів доларів США за новою Програмою в рамках Механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility - EFF) для України як частину загального пакету підтримки обсягом у 115 мільярдів доларів США

31.03.2023 23:34 | Fin.Org.UA

  • Рада виконавчих директорів МВФ схвалила нову 48-місячну розширену Програму в рамках Механізму розширеного фінансування (EFF) у розмірі 11,6 мільярдів СПЗ (близько 15,6 мільярдів доларів США) як частину загального пакету підтримки України обсягом у 115 мільярдів доларів США.
  • Програма України, підтримана в рамках Механізму розширеного фінансування (EFF), має на меті підтримку політики, спрямованої на збереження фіскальної, зовнішньої, цінової та фінансової стабільності, а також на підтримку економічного відновлення, одночасно покращуючи управління та зміцнюючи інституції для сприяння довгостроковому зростанню в контексті післявоєнної відбудови та шляху України до вступу в ЄС.
  • Очікується, що схвалення програми в рамках Механізму розширеного фінансування мобілізує широкомасштабне пільгове фінансування від міжнародних донорів і партнерів України, з метою допомоги вирішенню проблеми платіжного балансу України, досягнення середньострокової зовнішньої життєздатності та відновлення стійкості боргу у перспективі як за базовим, так і за песимістичним сценаріями.

Вашингтон, округ Колумбія: Рада виконавчих директорів Міжнародного валютного фонду (МВФ) затвердила сьогодні 48-місячну розширену Програму в рамках Механізму розширеного фінансування (EFF) у розмірі 11,6 мільярдів СПЗ (577 відсотків квоти або близько 15,6 мільярдів доларів США). Ця угода є частиною пакету підтримки України загальною вартістю у 115 мільярдів доларів США. Рішення Ради виконавчих директорів МВФ дозволяє негайну виплату близько 2 мільярдів СПЗ (або 2,7 мільярдів доларів США).

Основними цілями Програми влади України є збереження економічної та фінансової стабільності в період надзвичайно високої невизначеності, відновлення стійкості боргу у перспективі як за базовим, так і за песимістичним сценаріями, а також сприяння реформам, які підтримують відновлення України на шляху до вступу в ЄС у післявоєнний період. Ця Програма, разом з гарантіями фінансування від донорів, включаючи G7 та ЄС, розроблена з метою вирішення проблеми платіжного балансу України та відновлення середньострокової зовнішньої життєздатності. Вона відповідає вимогам МВФ згідно з нещодавно зміненою політикою фінансового забезпечення ( ПРЕС-РЕЛІЗ 23/78 ) щодо фінансування в розмірах понад квоту для країн в умовах надзвичайно високої невизначеності при наявності достатніх гарантій для кредитування МВФ.

З огляду на надзвичайно високу невизначеність, що перед нею постає Україна, Програма за підтримки МВФ передбачає двоетапний підхід:

На першому етапі Програми, запланованому на 2023-24 рр., увагу буде зосереджено на (i) виконанні ефективного бюджету на 2023 рік та посиленні мобілізації доходів, у тому числі шляхом уникнення нових заходів, які можуть зменшити податкові надходження, (ii) підтримці стабільного зниження інфляції і стабільності обмінного курсу, у тому числі шляхом підтримки достатніх валютних резервів, і (iii) сприянні довгостроковій фінансовій стабільності, у тому числі шляхом підготовки більш глибокої оцінки стану банківського сектора та подальшого сприяння незалежності центрального банку. Влада також зобов’язується підтримувати та продовжувати реформи, спрямовані на зміцнення системи корпоративного управління та боротьби з корупцією, у тому числі шляхом внесення змін до законодавства. Соціальні видатки будуть захищені за Програмою.

На другому етапі програми увагу буде зосереджено на більш амбітних структурних реформах для закріплення макроекономічної стабільності, підтримці відновлення та ранньої повоєнної відбудови, а також зміцненні стійкості та забезпеченні більш високих темпів росту на довгострокову перспективу, в тому числі в контексті цілей вступу України до ЄС. Очікується, що Україна повернеться до довоєнних принципів політики, головним чином, до гнучкого обмінного курсу та режиму таргетування інфляції, одночасно підвищуючи продуктивність і конкурентоспроможність, зміцнюючи інституції та долаючи вразливість фінансового та енергетичного секторів. Водночас податково-бюджетна політика зосереджуватиметься на критично важливих структурних реформах шляхом запровадження національної стратегії доходів, посилення управління публічними фінансами та запровадженням реформ у царині державних інвестицій для підтримки повоєнної відбудови.

Після завершення обговорення Виконавчою радою щодо України, пані Гіта Гопінат, перший заступник директора-розпорядника, виступила з наступною заявою [1] :

Вторгнення Росії в Україну продовжує мати руйнівні економічні та соціальні наслідки. Економічна активність різко скоротилася минулого року, велика частина основних фондів країни була знищена, в той час як зростає бідність. Незважаючи на це, владі вдалося зберегти загальну макроекономічну та фінансову стабільність завдяки майстерній політиці та значній зовнішній підтримці.

Перегляд 4-місячної Моніторингової програми із залученням Ради (Program monitoring with Board involvement – PMB) був успішно завершений. Органи влади виконали всі кількісні та індикативні цілі та структурні маяки. Це забезпечило вагомий досвід розробки ефективної політики, незважаючи на складні обставини.

48-місячна розширена Програма в рамках Механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility - EFF) побудована на двоетапному підході, починаючи із заходів спрямованих на закріплення макроекономічної та фінансової стабільності, а також проведення вкрай важливих структурних реформ у міру того, як триває війна, після чого будуть проведені більш амбітні структурні реформи з метою відновлення середньострокової зовнішньої життєздатності, підтримки сталого зростання та післявоєнної відбудови, а також сприяння поступу України на шляху до вступу в ЄС.

Спираючись на досягнення Моніторингової програми із залученням Ради (PMB), формування ефективної політики залишається важливим. Пріоритети на найближчу перспективу включають: (i) виконання ефективного бюджету на 2023 рік, уникаючи при цьому нових заходів, які можуть зменшити податкові надходження (ii) підтримку поступового зниження інфляції і стабільності обмінного курсу, у тому числі шляхом підтримки достатніх валютних резервів (iii) збереження стабільності фінансового сектору, та (iv) проведення важливих реформ системи корпоративного управління та боротьби з корупцією. У середньостроковій перспективі, у міру того, як дозволятимуть умови, влада планує повернутися до принципів довоєнної політики, головним чином, до гнучкого обмінного курсу та режиму таргетування інфляції, одночасно підвищуючи продуктивність і конкурентоспроможність та зміцнюючи інституції.

Ризики для Програми в рамках Механізму розширеного фінансування EFF є надзвичайно високими. Успіх програми залежить від обсягів, складу та термінів зовнішнього фінансування на пільгових умовах, щоб допомогти усунути дефіцит фіскального та зовнішнього фінансування та відновити стійкість боргу на перспективній основі як за базовим, так і за песимістичним сценаріями. Крім того, послужний список органів влади щодо проведення амбітної політики, коли це є необхідним, їхня готовність вжити заходів на випадок непередбачуваних обставин, а також часті перегляди Програми на першому етапі, - є факторами, що пом’якшують ризик.

Програма була належним чином розроблена для вирішення проблеми платіжного балансу України та відновлення середньострокової зовнішньої життєздатності як за базовим, так і за песимістичним сценарієм, і, таким чином, разом з іншими запобіжними заходами, відповідає вимогам політики Фонду щодо фінансових гарантій для отримання фінансування в обсягах понад квоту (Upper Credit Tranche – UCT) в умовах надзвичайно високої невизначеності.

У поєднанні зі спроможністю та зобов’язаннями України щодо реалізації Програми, а також активним залученням багатьох зацікавлених сторін, включно з міжнародними фінансовими інституціями та приватним сектором, більшість офіційних двосторонніх кредиторів і донорів України – через заяви, зроблені відповідними Виконавчими директорами Фонду, – оголосили про двоетапне врегулювання боргу разом із наданням відповідних фінансових гарантій щодо зменшення боргового тягаря та надання пільгового фінансування протягом дії Програми і після її завершення, з метою підтримки стійкості боргу як за базовим, так і за песимістичним сценаріями.

Значна група акціонерів Фонду знову підтверджує своє визнання статусу привілейованого кредитора Фонду щодо непогашених сум боргу, які Україна наразі має перед Фондом, а також щодо будь-яких сум, отриманих за розширеною угодою. До складу цих акціонерів входять країни Великої сімки (G7) і такі країни як Бельгія, Литва, Нідерланди, Польща, Словацька Республіка та Іспанія. Вони і надалі зобов’язуються надавати адекватну фінансову підтримку з метою забезпечення здатності України обслуговувати всі свої зобов’язання перед Фондом, відповідно до статусу привілейованого кредитора Фонду та доповнюючи багаторівневу систему управління ризиками Фонду.

Додаток до прес-релізу

Вторгнення Росії в Україну продовжує мати руйнівні економічні та соціальні наслідки. Активні бойові дії зосереджені на сході та півдні України, в той час як тривалі атаки на критично важливу енергетичну інфраструктуру завдали серйозних соціальних втрат протягом зими. Кількість жертв серед цивільного населення продовжує зростати, а більше третини населення було переміщено. Війна серйозно вплинула на економіку: у 2022 році економічна активність скоротилася приблизно на 30 відсотків, значна частина основних фондів країни була знищена, а бідність зростає. Незважаючи на це, владі вдалося зберегти загальну макроекономічну та фінансову стабільність завдяки майстерній політиці та значній зовнішній підтримці.

Після двох виплат у рамках Інструменту швидкого фінансування (Rapid Financing Instrument - RFI) у березні та жовтні 2022 року (останній у рамках ініціативи подолання продовольчого шоку), що забезпечило кумулятивне фінансування у розмірі 100 відсотків квоти (2,7 мільярда доларів США), влада звернулась із проханням про 4-місячну Моніторингову програму із залученням Ради (МПЗР/ Program monitoring with Board involvement – PMB) в грудні 2022 року. Органи влади показали високі результати в рамках МПЗР, досягнувши всіх кількісних цілей і виконавши структурні маяки.

Зважаючи на значні потреби платіжного балансу, що виникли внаслідок спричиненого війною істотного зовнішнього шоку, влада України звернулася з проханням про 48-місячну розширену програму в рамках Механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility - EFF).

Стислий опис Програми

Програма влади на 2023-2027 рр., за підтримки в рамках Механізму розширеного фінансування (EFF), спрямована на те, щоб допомогти забезпечити макроекономічну та фінансову стабільність, каталізувати зовнішнє фінансування та створити основу для структурної політики, яка могла б закласти фундамент для післявоєнного відновлення та відбудови, в тому числі в контексті вступу до ЄС. Програма включатиме двоетапний підхід: перший етап зосереджений на забезпеченні макроекономічної стабілізації та проведенні критично важливих структурних реформ на час війни; другий етап, коли активні бойові дії достатньо вщухнуть, буде зосереджений на подальшому зміцненні макроекономічної політики та початку запровадження широкомасштабнішого набору структурних реформ для відновлення середньострокової зовнішньої життєздатності, підтримки сталого зростання та сприяння поступу України на шляху до вступу в ЄС. Згідно з політикою Фонду щодо кредитування в обсягах понад квоту (Upper Credit Tranche – UCT) в умовах надзвичайно високої невизначеності, Україна оцінена як така, що відповідає п’яти основним критеріям для отримання фінансування від Фонду в обсягах понад квоту.

Податково-бюджетна політика. У найближчій перспективі податково-бюджетна політика буде зосереджена на забезпеченні достатніх ресурсів для покриття пріоритетних видатків, підтримці міцної бази податкових надходжень і збереженні фіскальної та боргової стійкості. Слід уникати заходів, які зменшують податкові надходження. У середньостроковій перспективі, щоб підтримати ранню відбудову та задовольнити потреби у соціальних видатках, зусилля будуть зосереджені на підтримці мобілізації доходів через Національну стратегію доходів та відновленні середньострокового бюджетного планування для підвищення довіри до бюджету. Органи влади також вживатимуть заходів, спрямованих на покращення фіскальної прозорості та управління ризиками, а також посилять управління державними інвестиціями.

Стратегія фінансування та стійкість боргу. Програма органів влади допоможе відновити стійкість боргу у перспективі шляхом врегулювання як офіційного, так і зовнішнього комерційного боргу в поєднанні з продовженням зовнішнього фінансування на пільгових умовах. Щодо офіційного боргу, Група кредиторів України (ГКУ) взяла на себе зобов’язання щодо 2-етапного процесу, який передбачає продовження на 3 роки поточного призупинення обслуговування боргу, що закінчується в кінці грудня 2023 року, з подальшим проведенням остаточної боргової операції до закінчення терміну дії Програми в рамках Механізму розширеного фінансування (EFF). Таке врегулювання боргу разом із збільшенням внутрішнього фінансування та усуненням емісійного фінансування допоможе владі задовольнити свої потреби у фінансуванні протягом періоду дії Програми.

Монетарна та валютно-курсова політика. Ключовим пріоритетом є підтримка стабільного зниження інфляції та стабільності обмінного курсу, у тому числі шляхом підтримки достатнього рівня валютних резервів, одночасно з виваженим управлінням надлишком ліквідності під час війни. Коли дозволять умови, владі варто перейти до гнучкішого обмінного курсу, послабити надзвичайні валютні заходи та повернутися до режиму таргетування інфляції.

Фінансовий сектор. Політика буде спрямована на збереження фінансової стабільності та підготовку до післявоєнного відновлення, включаючи планування на випадок непередбачуваних ситуацій, проведення діагностичного обстеження банків, а також врегулювання проблемних банків та непрацюючих активів.

Управління та зростання. Подальше вдосконалення управління має вирішальне значення для досягнення цілей України щодо членства в ЄС та забезпечення сталого зростання. Незалежні та ефективні антикорупційні інституції допоможуть зменшити корупційні ризики під час воєнного стану та сприятимуть довірі суспільства та донорів до майбутньої відбудови. В енергетичному секторі будуть потрібні амбітні реформи для посилення конкуренції, удосконалення ринкових механізмів і зменшення великих квазіфіскальних ризиків. Поглиблення інтеграції з єдиним ринком ЄС і неухильне виконання вимог вступу до ЄС будуть мати вирішальне значення для здійснення довгоочікуваних інституційних і структурних реформ.

 

Таблиця 1. Україна: окремі економічні та соціальні показники, 2021-27 роки

 

2021

2022

2023

2024

2025

2026

2027

               
 

Факт

Прогноз

Прогноз

Прогноз

Прогноз

Прогноз

Прогноз

               

Реальний сектор економіки (відсоткова зміна, якщо не вказано інше)

             

Номінальний ВВП (млрд гривень)1/

5,460

4,900

6,050

7,365

8,685

9,700

10,592

Реальний ВВП 1/

3.4

-30.3

[ -3 до +1 ]

3.2

6.5

5.0

4.0

Внески:

             

Внутрішній попит

12.9

-28.9

1.2

4.7

5.4

4.5

3.1

Приватне споживання

5.2

-17.9

1.2

2.7

3.2

3.2

2.7

Державне споживання

0.3

6.2

-0.2

-0.4

-1.7

-0.5

-0.1

Інвестиції

7.4

-17.2

0.3

2.4

4.0

1.8

0.5

Чистий експорт

-9.6

-1.4

-4.2

-1.5

1.1

0.5

0.9

Дефлятор ВВП

25.1

28.7

27.3

18.0

10.7

6.4

5.0

Рівень безробіття (Визначення МОП; середнє за період, відсотки)

9.8

24.5

20.9

11.9

9.7

9.2

8.7

Споживчі ціни (середні за період)

9.4

20.2

21.1

15.5

10.0

6.9

5.5

Споживчі ціни (кінець періоду)

10.0

26.6

20.0

12.5

8.0

6.0

5.0

Номінальна заробітна плата (середня)

20.8

-5.1

18.6

18.4

15.5

12.2

9.7

Реальна заробітна плата (середня)

10.5

-21.1

-2.0

2.5

5.0

5.0

4.0

Заощадження (відсоток ВВП)

12.2

22.5

14.3

15.6

16.5

17.8

21.9

Приватні

12.4

36.5

31.8

29.6

21.8

18.5

20.3

Державні

-0.2

-14.0

-17.5

-14.0

-5.3

-0.7

1.5

Інвестиції (відсоток ВВП)

13.8

16.8

18.7

21.8

23.2

24.3

25.0

Приватні

10.0

14.2

15.8

17.9

18.7

19.9

20.1

Державні

3.8

2.7

2.9

3.9

4.4

4.4

4.9

               

Сектор загального державного управління (відсоток ВВП)

             

Бюджетне сальдо 2/

-3.9

-16.7

-20.4

-17.9

-9.8

-5.2

-3.4

Бюджетне сальдо, за винятком грантів 2/

-4.0

-26.5

-28.2

-21.7

-12.1

-6.5

-4.6

Зовнішнє фінансування (чисте)

2.4

11.4

19.8

17.7

9.5

4.6

3.3

Внутрішнє фінансування (чисте), з якого:

1.5

5.4

0.6

0.2

0.3

0.6

0.1

НБУ

-0.3

7.8

-0.2

-0.2

-0.2

-0.1

-0.1

Комерційні банки

1.5

-1.6

1.1

0.3

0.4

0.6

0.2

Державний та гарантований державою борг

50.4

81.7

98.3

105.0

104.1

102.0

100.2

               

Гроші та кредит (кінець періоду, відсоткова зміна)

             

Грошова база

11.2

19.6

23.4

15.6

9.5

7.5

6.0

Широка грошова маса

12.0

20.8

20.5

18.5

15.0

15.0

12.1

Кредити недержавному сектору

8.4

-3.1

2.5

15.4

14.8

13.4

12.4

               

Платіжний баланс (у відсотках ВВП)

             

Залишок на поточному рахунку

-1.6

5.7

-4.4

-6.2

-6.7

-6.5

-3.2

Прямі іноземні інвестиції

3.8

0.4

0.4

0.4

2.4

4.7

4.8

Валові резерви (на кінець періоду, мільярди доларів США)

30.9

28.5

29.6

32.4

35.6

38.8

44.6

У місяцях імпорту товарів і послуг наступного року

4.6

3.9

4.0

4.2

4.3

4.5

5.0

Відсоток короткострокового боргу (залишок до погашення)

67.5

66.1

62.3

75.4

75.7

83.5

90.9

Відсоток складеного показника МВФ (плаваючий)

98.8

91.6

82.2

78.0

80.4

81.8

90.8

Умови торгівлі товарами (відсоткова зміна)

-8.4

-11.5

3.8

0.3

1.7

2.1

0.7

               

Обмінний курс

             

Гривень за долар США (на кінець періоду)

27.3

36.6

Гривень за долар США (середнє за період)

27.3

32.3

Реальна ефективна ставка (на основі дефлятора, відсоткова зміна)

12.0

22.9

               

Довідкові показники:

             

ВВП на душу населення / населення (2017): 2640 доларів США / 44,8 млн.

             

Рівень грамотності/бідності (2022, оцінка 3/): 100 відсотків / 25 відсотків

             
               

1/ Дані на основі СНР 2008, без урахування Криму та Севастополя.

           

2/ Загальне державне управління включає центральні та місцеві органи влади та соціальні фонди.

           

3/ На основі оцінок Світового банку.

           
                           

 



[1] Після завершення обговорення, Директор розпорядник, як голова Ради, підсумовує погляди виконавчих директорів, і цей підсумок передається владі країни. Пояснення будь-яких кваліфікаторів, які використовуються при підведенні підсумків, можна знайти за посиланням:

http://www.IMF.org/external/np/sec/misc/qualifiers.htm .

Додати коментар

Користувач:
email:





Ticker tape ticker,
Numbers flicker, rise and fall,
Stock market ticker.

- Fin.Org.UA

Новини

21:00 - Новини 28 березня: реальний ВВП торік зріс на 5,3%, московія продає алмази сама собі
20:57 - У Telegram з'явиться функція обмеження кола відправників повідомлень
20:51 - Міністр оборони Рустем Умєров виступив на позачерговому засіданні Ради Україна-НАТО
20:46 - Коментар МЗС України щодо ветування росією проекту резолюції Ради Безпеки ООН щодо продовження мандату Групи експертів санкційного Комітету 1718 (КНДР)
20:42 - Майже 70% українців упевнені у відновленні економіки країни після перемоги – опитування 
20:34 - Україна та Польща підписали Меморандум про співробітництво у сфері енергетики
20:09 - московія через санкції почала продавати алмази сама собі
20:01 - Україна та Польща підписали Меморандум про співробітництво у сфері енергетики
20:00 - Кабмін готує програму пільгових кредитів для приватних українських виробників зброї
19:42 - Герман Галущенко в Одесі: Ворог повернувся до масованих атак по енергосистемі, але ми впораємось
19:36 - Експорт Вірменії до московія збільшився втричі – Euractiv
19:36 - Міноборони ініціювало роботу над законодавчим визначенням поняття «кібервійна»
19:26 - Герман Галущенко в Одесі: ворог повернувся до масованих атак по енергосистемі, але ми впораємось
19:23 - США та Велика Британія розслідують криптовалютні транзакції московії на 20 мільярдів доларів 
18:55 - Дубай втрачає привабливість для заможних росіян – Bloomberg
18:50 - "Укрнафта" почала бурити нову нафтову свердловину
18:49 - Ігор Клименко зустрівся у Варшаві з родинами загиблих нацгвардійців
18:38 - Руслан Стрілець та Пауліна Генніг-Клоска домовилися про посилення українсько-польської співпраці у сфері захисту довкілля
18:28 - Ольга Стефанішина та Міністр у справах ЄС Польщі Адам Шлапка провели першу зустріч у межах польського-українського діалогу щодо євроінтеграції
18:20 - Засновника FTX Бенкмана-Фріда засудили до 25 років в'язниці за шахрайство
18:15 - Слабость внутреннего спроса придавливает евро, поддерживает DAX
18:10 - Оштрафовано об’єкти оверсайту платіжної інфраструктури
17:45 - Підсумки торгів цінними паперами на Українській біржі за 28.03.2024
17:27 - Оновлено порядок виконання міжбанківських платіжних операцій через СЕП
17:26 - Держмитслужба спільно з Американською торговельною палатою працюватимуть над посиленням діалогу між бізнесом і митними органами
17:07 - УОП оновлює систему закупівель: тендери повертають на Prozorro 
17:05 - Денис Шмигаль: Україна та Польща спільно працюють над питанням збільшення зброї для нашої держави
16:55 - "Зелена" генерація допомагає уникнути відключень світла в Одеській області
16:44 - Уряди України та Польщі реалізовують спільні кроки для розблокування кордону, — Прем’єр-міністр
16:27 - Україна звернулася до Польщі з проханням про вільний пропуск пального через кордон


Більше новин

ВалютаКурс
Австралійський долар25.5135
Канадський долар28.8988
Юань Женьміньбі5.4258
Чеська крона1.6737
Данська крона5.6807
Гонконгівський долар5.0125
Форинт0.107262
Індійська рупія0.47027
Рупія0.0024708
Новий ізраїльський шекель10.6496
Єна0.25938
Теньге0.087503
Вона0.029136
Мексиканське песо2.3679
Молдовський лей2.2228
Новозеландський долар23.4191
Норвезька крона3.6239
московський рубль0.42382
Сінгапурський долар29.055
Ренд2.0662
Шведська крона3.6744
Швейцарський франк43.3865
Єгипетський фунт0.8279
Фунт стерлінгів49.5641
Долар США39.2214
Білоруський рубль14.2561
Азербайджанський манат23.0755
Румунський лей8.5194
Турецька ліра1.2132
СПЗ (спеціальні права запозичення)51.9734
Болгарський лев21.6657
Євро42.367
Злотий9.8289
Алжирський динар0.28321
Така0.3459
Вірменський драм0.094144
Домініканське песо0.65004
Іранський ріал0.00090593
Іракський динар0.029045
Сом0.42551
Ліванський фунт0.000425
Лівійський динар7.8762
Малайзійський ринггіт8.022
Марокканський дирхам3.7715
Пакистанська рупія0.13675
Саудівський ріял10.1456
Донг0.0015437
Бат1.05901
Дирхам ОАЕ10.3594
Туніський динар12.1956
Узбецький сум0.0030447
Новий тайванський долар1.20401
Туркменський новий манат10.8712
Сербський динар0.3516
Сомоні3.4733
Ларі14.3241
Бразильський реал7.6217
Золото86820.49
Срібло968.09
Платина35516.55
Паладій39860.32

Курси валют, встановлені НБУ на 29.03.2024

ТікерOpenMaxMinCloseVolume
2041501006.631006.631006.631006.63145961.35
2262861032.451032.451032.451032.451073748.00
2288111122.611122.611122.611122.6122452.20
229025972.87972.87972.87972.872043027.00
BAVL0.240.240.240.24129600.00
CRSR061003.071003.071002.961003.07358088.07

Дані за 28.03.2024