А якщо Трамп? Як Україна та ЄС воюватимуть із Путіним без США

30.03.2023 08:20 | Укррудпром

До президентських виборів у США залишилося ще понад півтора року. Але вони вже впливають на перспективи війни.

Навряд чи треба доводити, що Путін розраховує на виграш Дональда Трампа, який обіцяє завершити війну в Україні за 24 години. Можна сперечатися про шанси Трампа повернутися до Білого дому, але в жодному разі цей варіант не можна скидати з рахунків.

“Якщо вони перестануть нам допомагати, ми не переможемо”

Не дивно, що цю тему було піднято в інтерв"ю, яке дав Володимир Зеленський найбільшому американському інформагентству Associated Press. Розмова відбулася 28 березня у поїзді, яким Зеленський повертався із Сум до Києва.

Як пише AP, Зеленський добре розуміє, що успіх його країни значною мірою зумовлений міжнародною військовою підтримкою, особливо із США та Західної Європи. Але деякі в США, включаючи Дональда Трампа, колишнього американського президента та нинішнього кандидата на виборах 2024 року, запитують, чи має Вашингтон продовжувати надавати Україні військову допомогу на мільярди доларів. Зеленський не назвав імена Трампа чи будь-яких інших політиків-республіканців — фігур, з якими йому, можливо, доведеться мати справу, якщо вони переможуть на виборах 2024 року. Але він висловив побоювання, що на війну може вплинути зміна політичних сил у Вашингтоні. “США дійсно розуміють, що якщо вони перестануть нам допомагати, ми не переможемо”, — заявив він в інтерв"ю.

Також Зеленський вкотре наголосив на необхідності збільшення американської військової допомоги та зазначив, що частину обіцяної зброї ще не доставлено. “У нас є відмінні рішення щодо “Патріотів”, але насправді їх у нас немає”, — сказав він, маючи на увазі зенітно-ракетні комплекси американського виробництва. Українські військові з січня проходять навчання у США щодо використання системи Patriot, але вона ще не розгорнута в Україні. Україні потрібно 20 батарей Patriot для захисту від російських ракет, і навіть цього може бути недостатньо, “оскільки жодна країна у світі не була атакована такою кількістю балістичних ракет”, — сказав Зеленський. Він також повторив свій давній запит на винищувачі, сказавши, що “у нас все ще немає нічого щодо сучасних бойових літаків”.

Зрозуміло, що це розраховано саме на американську аудиторію. На Банковій вважають за необхідне накручувати союзників і нагнітати, щоб нам давали якомога більше і швидше. Фраза про те, що без допомоги США ми не переможемо, підпорядкована тому самому завданню.

Якщо ж говорити про реальну картину, то в ній, звичайно, важлива не лише перспектива перемоги Трампа на виборах 5 листопада 2024 р. Є й приємніші тенденції, які спостерігаються вже зараз.

“Підтримка України триватиме ще кілька років”

Прикладом може бути Німеччина, яка стала головним джерелом нарощування європейської військової допомоги Україні. Днями до німецьких медіа потрапив електронний лист парламентського держсекретаря міністерства фінансів Флоріана Тонкара бюджетному комітету Бундестагу.

“Очікується, що підтримка України триватиме ще кілька років”, — йдеться у листі. Для “стійкого оснащення українських збройних сил, що ґрунтується на потребах”, від протиповітряної оборони до броньованих гусеничних машин і боєприпасів, необхідно негайно укласти численні контракти на закупівлю, “які також встановлюють платіжні зобов"язання на майбутні бюджетні роки”.

Зараз у німецькому бюджеті, заокруглено, заплановано 2 млрд євро для військової допомоги Україні на поточний рік і 1 млрд наступного року, сумарно 3 млрд. А в листі пропонується збільшити цю суму до 15 млрд, додавши 3 млрд поточного року і 9 млрд в найближчі роки. На цьому, за словами Тонкара, наполягають міністерства оборони та закордонних справ Німеччини.

Ці плани мають високі шанси на реалізацію, оскільки у Бундестазі існує міжпартійна більшість у питанні підтримки України. Тут збігаються позиції правлячої коаліції (соціал-демократів, зелених та вільних демократів) і найбільшої опозиційної сили ХДС/ХСС. І можна сподіватися, що ця підтримка збережеться, як мінімум, до наступних парламентських виборів, які відбудуться за два з половиною роки.

Також є сигнали з двох інших найбільших країн Євросоюзу — Франції та Італії, які теж нарощують обсяги допомоги Україні. Їхнім спільним внеском у нашу оборону має стати зенітно-ракетний комплекс SAMP/T вартістю 700 млн євро. Крім того, у січні дві країни домовилися про спільне замовлення 700 ракет Aster-30 вартістю 2 млрд євро для ЗРК SAMP/T, які буде передано Україні.

Міністр оборони Франції Себастьян Лекорню заявив в інтерв"ю Le Figaro 27 березня, що SAMP/T прибуде до Києва найближчими днями. Також він повідомив, що опрацьовує із прем"єр-міністром Елізабет Борн поповнення фонду підтримки України. На цьому, наголосив міністр, наполягає президентська більшість у Національних зборах. Закладені в цей фонд 200 млн євро вже вичерпалися. Україна використала їх для покупки озброєнь у французьких виробників.

Нагадаємо також, що 20 березня рада ЄС затвердила документ під назвою “Прискорення доставки та спільних закупівель боєприпасів для України”. Мета його — надати Україні 1 млн артилерійських снарядів протягом 12 місяців. Вартість плану складає 2 млрд євро: по 1 млрд на снаряди зі своїх запасів та на спільні закупівлі. Рада ЄС закликала держави-члени “терміново доставити Україні боєприпаси і, якщо потрібно, ракети”, а також “спільно закупити 155-мм боєприпаси і, за необхідності, ракети для України якнайшвидше до 30 вересня 2023 року в європейської оборонної промисловості (і Норвегії)”.

Нещодавно міністр оборони України Олексій Резніков повідомляв, що Україна в середньому використовує за місяць 110 тисяч боєприпасів калібру 155 мм. Звідси видно, що мільйон снарядів за рік це дуже вагомий внесок у нашу перемогу.

Зміна європейської парадигми

Ця картина дуже відрізняється від тієї, яка спостерігалася в перші місяці повномасштабного російського вторгнення в Україну. Рік тому, та й півроку тому, левова частка всієї воєнної допомоги нашій країні припадала на США. З Євросоюзу до нас йшла передусім фінансова та гуманітарна допомога (і це дуже допомогло нам вистояти взимку), але за розмірами воєнної допомоги європейці сильно поступалися американцям. Втім, можна було бачити в цьому і свого роду плюс. Навесні та влітку минулого року були сильні побоювання, що ЄС може спробувати нас примусити до перемир"я та компромісу з Путіним, але в плані військової допомоги ми від ЄС залежали слабко, тому могли спокійно ігнорувати будь-які європейські побажання.

Проте протягом року європейська парадигма змінилася. Сталося це одночасно з радикальним зменшенням залежності Німеччини та ЄС загалом від російських газу та нафти. Минулого літа головною турботою ЄС було, як пережити зиму. І побоювання щодо цього сильно корелювали з бажанням підштовхнути нас до миру на умовах рф. Але Євросоюз із честю вийшов із випробування — і він уже не має колишнього страху ні перед зимою, ні перед росією.

У той же час прийшло розуміння, що війна надовго. І що проблема не в тому, як підштовхнути Україну до компромісу, а в тому, як завдати росії поразки, щоб вона більше не могла нікому загрожувати. Цьому розумінню сильно допомогли Путін та його спільники своїми регулярними погрозами на адресу західних країн.

В результаті, якщо рік тому без воєнної допомоги США нам було би вкрай важко, то зараз пропорція між США та ЄС вирівнюється. Якщо всі почнуть брати приклад із німців, то, можливо, навіть обрання Трампа не стане для нас повним апокаліпсисом.

До речі, у Євросоюзі також розуміють, що влада у Вашингтоні може змінитися. І це теж підштовхує країни ЄС дбати про свою безпеку.

Президент Франції Еммануель Макрон ще у червні минулого року оголосив про необхідність переходу до “воєнної економіки”. У лютому він заявив про необхідність прискорити цей перехід, а 28 березня провів нараду з дев"ятьма керівниками найбільших французьких компаній оборонної промисловості: Airbus, Dassault Aviation, Naval Group, Nexter, Thales та ін.

Про те, що економіці Євросоюзу потрібний перехід на воєнні рейки, у січні в інтерв"ю медіагрупі Funke заявив лідер фракції Європейської народної партії — найбільшої фракції у Європарламенті — німець Манфред Вебер. На початку березня про це ж заявив єврокомісар з питань внутрішнього ринку француз Тьєррі Бретон. “Я вважаю, що настав час, щоб європейська оборонна промисловість перейшла до моделі економіки воєнного часу, щоб задовольнити наші потреби в оборонному виробництві”, — сказав він в інтерв"ю Financial Times.

Сподіватимемося, що європейці скоріше переймуться цією необхідністю. Заради власної безпеки. Тоді ми отримаємо більше озброєнь європейського виробництва. 

Юрій ВИШНЕВСЬКИЙ

Додати коментар

Користувач:
email:





Panic and fear strike
Stocks plummet in a free fall
Patience and time heal

- Fin.Org.UA

Новини

10:57 - Курс валют на 29 березня: офіційна гривня зміцнилась до євро
10:37 - Виробництво напівпровідників у Південній Кореї зросло найбільше з 2009 року
10:35 - Курс валютной пары GBP/USD зажат в широком ценовом диапазоне...
10:24 - Завершення опалювального сезону до кінця тижня заощадило б пів мільярда кубометрів газу - Чернишов
10:16 - Робота без бар’єрів: рівні умови для працевлаштування, навчання та ведення бізнесу
10:00 - Новий продукт для бізнесу від банку "Південний" – тендерна гарантія за дві години
09:55 - Судан отримав другу партію українського борошна в рамках ініціативи Grain frоm Ukraine
09:55 - У шести областях пошкоджено енергетичну інфраструктуру – Шмигаль
09:53 - 31 березня Україна переходить на літній час
09:52 - Оперативна інформація про наслідки атаки 29 березня
09:47 - В Сумах відкрили перший офіс «Зроблено в Україні» для підтримки мікро- та малого бізнесу
09:39 - ОПЕРАТИВНА ІНФОРМАЦІЯ про наслідки атаки 29 березня: ворог атакував дронами та ракетами енергетичні об’єкти у Дніпропетровській, Черкаській, Кіровоградській, Івано-Франківській областях
09:36 - московія не допускає експертів МАГАТЕ до перевірки інформації про російську техніку на ЗАЕС
09:33 - МОН: Стартує новий напрям з підтримки реформи професійної освіти в Україні у рамках Швейцарсько-українського проекту
09:26 - Понад 150 рятувальників ліквідовують наслідки ворожої атаки в 10 регіонах України, - Ігор Клименко
09:25 - Які терміни подання заяви за формою № 1-ПДВ при добровільній реєстрації платником ПДВ?
09:21 - Обіг підакцизних товарів: повнота обсягів розрахункових операцій, проведених через РРО/ПРРО, забезпечує повноту надходжень до бюджетів
09:20 - Оформляйте земельні відносини відповідно до закону: орендуєте земельну ділянку – заключіть договір!
09:18 - Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки
09:14 - Податковий календар на 01 квітня 2024 року
09:13 - До уваги платників!
09:12 - До місцевих бюджетів Дніпропетровщини від фізичних осіб надійшло майже 1,6 млн грн туристичного збору
09:11 - Транспортний податок: юридичні особи спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровської області понад 1,6 млн гривень
09:11 - московіяни атакували три теплоелектростанції ДТЕК
09:09 - Плата за землю – важливе джерело наповнення місцевих бюджетів Дніпропетровщини
09:08 - Податкова служба Дніпропетровщини: обговорення актуальних питань з податку на прибуток та єдиного податку
09:00 - Вночі московія атакувала енергооб’єкти: пошкоджено теплові та гідроелектростанції
08:50 - Міністр фінансів України Сергій Марченко підписав Угоду з США щодо відтермінування виплат за державним боргом
08:43 - Оперативна інформація щодо наслідків ведення бойових дій російською федерацією та щодо роботи піротехнічних підрозділів ДСНС України
08:35 - Курс валютной пары EUR/USD проторговывает область локальных min...


Більше новин

ВалютаКурс
Австралійський долар25.5135
Канадський долар28.8988
Юань Женьміньбі5.4258
Чеська крона1.6737
Данська крона5.6807
Гонконгівський долар5.0125
Форинт0.107262
Індійська рупія0.47027
Рупія0.0024708
Новий ізраїльський шекель10.6496
Єна0.25938
Теньге0.087503
Вона0.029136
Мексиканське песо2.3679
Молдовський лей2.2228
Новозеландський долар23.4191
Норвезька крона3.6239
московський рубль0.42382
Сінгапурський долар29.055
Ренд2.0662
Шведська крона3.6744
Швейцарський франк43.3865
Єгипетський фунт0.8279
Фунт стерлінгів49.5641
Долар США39.2214
Білоруський рубль14.2561
Азербайджанський манат23.0755
Румунський лей8.5194
Турецька ліра1.2132
СПЗ (спеціальні права запозичення)51.9734
Болгарський лев21.6657
Євро42.367
Злотий9.8289
Алжирський динар0.28321
Така0.3459
Вірменський драм0.094144
Домініканське песо0.65004
Іранський ріал0.00090593
Іракський динар0.029045
Сом0.42551
Ліванський фунт0.000425
Лівійський динар7.8762
Малайзійський ринггіт8.022
Марокканський дирхам3.7715
Пакистанська рупія0.13675
Саудівський ріял10.1456
Донг0.0015437
Бат1.05901
Дирхам ОАЕ10.3594
Туніський динар12.1956
Узбецький сум0.0030447
Новий тайванський долар1.20401
Туркменський новий манат10.8712
Сербський динар0.3516
Сомоні3.4733
Ларі14.3241
Бразильський реал7.6217
Золото86820.49
Срібло968.09
Платина35516.55
Паладій39860.32

Курси валют, встановлені НБУ на 29.03.2024

ТікерOpenMaxMinCloseVolume
2041501006.631006.631006.631006.63145961.35
2262861032.451032.451032.451032.451073748.00
2288111122.611122.611122.611122.6122452.20
229025972.87972.87972.87972.872043027.00
BAVL0.240.240.240.24129600.00
CRSR061003.071003.071002.961003.07358088.07

Дані за 28.03.2024