Під час реформи кожна лікарня має гнатися не за красивою вивіскою, а за якістю, доступністю та безоплатністю медичної допомоги, — Віктор Ляшко

На рівні громад та обласних рад, як власників лікарень, має бути чітке розуміння, де є прогалини в наданні медичної допомоги, неефективний менеджмент, дефіцит обладнання чи кадрових ресурсів.
Всі ці проблеми комплексно вдасться вирішити під час втілення в життя наступного етапу медичної реформи.
Про це Віктор Ляшко повідомив під час засідання госпітальної ради Рівненщини за участю Віталія Коваля, голови Рівненської ОДА.  «За останні три роки на дофінаснування понад 60 лікарень Рівненщини додатково до коштів Програми медичних гарантій було виділено 438 мільйонів гривень.
До прикладу, за ці кошти можна було б збудувати потужну обласну лікарню.
Звісно, за цей час медзаклади повинні були провести певну модернізацію,  сформувати плани розвитку, ухвалити кадрові рішення задля забезпечення якості, доступності та безоплатності медичної допомоги.
На жаль, це вдалося далеко не всім.
Під час війни держава не може дофінансовувати бездіяльність та неефективний менеджмент у закладах», — зазначив очільник МОЗ під час виступу на засіданні Госпітальної ради Рівненщини. Наразі МОЗ запустило процес формування спроможної мережі медичних закладів, яка зможе забезпечити кожного пацієнта якісними, доступними та безоплатними медичними послугами.
Реформа дозволить пріоретизувати використання обмежених фінансових ресурсів та спрямувати їх у ті заклади, де вони у найкоротші терміни зможуть надати найкращий результат.  Наступний етап медичної реформи передбачає, що кожна область стане окремим госпітальним округом, який додатково поділятиметься на кластери.
Надання спеціалізованої медичної допомоги концентруватиметься на вищому рівні — на рівні госпітальних округів.
Водночас лікування більш простих випадків здійснюватиметься на місцях.  «Під час проведення реформи ми завжди повинні пам’ятати, що в центрі всіх змін має залишатися пацієнт та його потреби в медичній допомозі.
Безперечно акцент має бути на її доступності.
Тому лікування більш простих захворювань має здійснюватися у медичних закладах, які максимально наближені до пацієнта, та знаходяться у 60-хвилинній доступності.
Водночас у більш складних випадках пацієнт має бути доставлений у заклад вищого рівня, який має всі необхідні ресурси: фахівців, обладнання та ліки, аби надати якісну медичну допомогу», — додав Міністр охорони здоров’я.
  Віктор Ляшко також закликав не маніпулювати фактами, що нібито в рамках реформи відбуватиметься закриття медичних закладів.
Адже лікарні, які не потраплять до спроможної мережі, продовжать свою роботу та зможуть і надалі укладати контракти з Національною службою здоров’я.
Водночас проводити модернізацію такі медзаклади зможуть лише коштом власників, тобто місцевих громад.  Наразі, до 1 травня цього року, Рівненська обласна військова адміністрація, як і решта обласних адміністрацій по всій Україні, має сформувати перелік медичних закладів, які увійдуть до спроможної мережі.
Під час її формування мають бути враховані численні регіональні особливості, такі як дороги, наявність транспортного сполучення, час доїзду пацієнта тощо.