Що не так із законом про віртуальні активи?

18.03 00:25 | Укррудпром

За рік Нацкомісія з цінних паперів не зробила і кроку.

 Чому через рік після прийняття закон про віртуальні активи досі не працює? Якщо коротко: хаос у менеджменті процесу, напівлегітимний статус Нацкомісії з цінних паперів і фондового ринку (НКЦПФР), неякісні законопроєкти. На додаток — комунікації, що, радше, схожі на залякування.

Узагалі-то це мав би бути текст про те, що ж більше року заважає забезпечити набуття чинності Законом “Про віртуальні активи”. Бо ж закон ухвалений з умовою, що набирає чинності після прийняття змін до Податкового кодексу в частині оподаткування обігу віртуальних активів. Здавалося б, визначаймося та працюємо. Тим паче що Україна ж є одним із лідерів у цьому сегменті, й дуже не хотілося, аби підтвердилася гіпотеза, що починання дійсно прогресивного Мінцифри були перетворені Нацкомісією з цінних паперів на традиційну для них тяганину з усіма ознаками неприкритого лобізму, корупції та обдурювання іноземних партнерів.

На жаль, гіпотеза підтвердилася більш ніж. Результат для держави — втрачені роки на шляху до цивілізованого суспільства інвесторів. Та й дійсно, навіщо нам інвестори та інвестиції зараз…

Отже, ринок віртуальних активів сьогодні, після десяти років з моменту виникнення, є повноцінною складовою глобальних фінансових ринків. Утім, проникнення віртуальних активів до світових фінансів зумовлює увагу до цілої низки проблем. Різноманітні сполучення з фіатними (класичними) грошима, само собою, ставлять питання безпеки та регулювання. Фінансові ринки загалом чутливі до регулювання. А регулювання віртуальних активів — питання нове, в якому досі немає єдиного підходу серед урядів і регуляторів. Відповідно, це задача “із зірочкою” для держав.

Проблематика різноманітна: термінологія щодо продуктів і видів діяльності не є уніфікованою та не має узгодження на глобальному рівні, залежно від особливостей використання віртуальних активів тощо різні регулятори можуть вбачати предмет власного регулювання щодо правовідносин на ринку. Особливості технології, пруденційних нормативів і фідуціарних обов’язків, регулювання обсягів енерговитрат щодо майнінгу і, звичайно, оподаткування. Все це має вирішуватися в той чи інший спосіб при створенні багатошарового законодавства, яке дозволило б запуск і повноцінне існування ринку віртуальних активів. Оптимально, коли приймається воно пакетним шляхом.

Та чи вирішенням цих питань займається наразі уповноважений на це орган в Україні — НКЦПФР? Судячи з роздобутої нами (і чомусь не оприлюдненої на загал) Концепції оподаткування операцій з віртуальними активами (див. документ), а саме на цьому зосереджено наразі роботу, яка має завершитися наприкінці року, — не зовсім цим.

Наприклад, у Європейському Союзі протягом кількох років створюється проєкт регламенту, який покликаний врегулювати питання, пов’язані з правовим режимом, обігом і регулюванням ринку віртуальних активів. Наразі його текст узгоджено та планується відповідне затвердження. Все по порядку: спочатку збалансування та вивірення всіх аспектів з їхнім публічним обговоренням, потім ухвалення, після цього — практичне застосування. Всіма мовами ЄС, до речі.

І якщо вже НКЦПФР взялася за регулювання ринку віртуальних активів й оголосила себе профпридатною в цій царині організацією, то тоді треба було б:

одразу, а не через рік, оголосити про невідповідність прийнятого закону про віртуальні активи вимогам ЄС і про необхідність внесення до нього змін;

напрацювати ці зміни;

одночасно зробити проєкт поправок як до податкового та іншого законодавства, так і до профільного закону;

обговорити це все, узгодивши дії з партнерами, які йдуть цією ж дорогою, бо й ринки ми маємо якщо ще не спільні, то вже дотичні;

ухвалити все одночасно разом з європейськими парламентаріями.

Що ж, ухвалення єврорегламенту очікується у квітні. Професіоналам вистачило б року для досягнення євроорієнтиру, але…

Але тільки в грудні 2022 року відбулося засідання, на якому НКЦПФР нас обнадіяла, що “Комісія активно працює з міжнародними колегами із Ernst&Young, за підтримки проєкту USAID Financial Sector Reform, та іншими профільними органами над імплементацією європейського регламенту MiCA в український ринок віртуальних активів”.

У січні 2023-го розказали, що продовжують працювати. При цьому вже наче розуміли, що сам профільний закон потребує змін, але на самих змінах не концентрувалися, хоча будь-яка робота без них сенсу взагалі не має. Чи регулятору було невідомо про план дій ЄС у цій царині, що ухвалений ще 2018 року? Чи про напрацювання принципів регуляторного законодавства в ЄС не було відомо, коли ухвалювали закон про віртуальні активи? То навіщо ж тоді концепція і практичне застосування акта, який фактично є мертвонародженим?

Ніби логічно запитати про це, що ми і зробили. А заодно поцікавилися, як там почувається могутній, з усіма імплементаціями, закон про ринки капіталу — чи, може, хоча б перекладений англійською для інвесторів?

Що щось іде не за планом, стало зрозуміло, коли замість відповіді на запити НКЦПФР пригрозила скаргою до СБУ.

Ось питання, які викликають у НКЦПФР підозру у “диверсії”:

 

переклад англійською та іншими мовами Європейського Союзу законів України “Про ринки капіталу та організовані товарні ринки” та “Про товарні біржі”, — бо як ще перевірити, що створене законодавство дійсно цікаве інвесторові;

переклад українською мовою проєкту регламенту ЄС щодо регулювання віртуальних активів MiCA, — бо як ще пересвідчитися, що НКЦПФР українців не водить за носа;

підстави співпраці НКЦПФР із компанією Ernst&Young у сфері розроблення законодавчих концепцій щодо використання віртуальних активів та/або зазначити правові підстави та джерела фінансування цієї співпраці, використання коштів Міжнародної технічної допомоги на ці цілі;

вказати, чи є НКЦПФР органом, якому належить авторство концепту законопроєкту “Про Національну комісію з цінних паперів та бірж” (забраковано експертами ВРУ та знято з розгляду), надати наказ тощо про призначення відповідальної особи за створення, джерела фінансування.

Можливо, продуктивності НКЦПФР заважає напівлегальний статус самого регулятора, утвореного Януковичем-втікачем поза межами конституційних повноважень? Чому напівлегальний регулятор і досі фактично контролює все: від змін до законодавства про ринки капіталу та про себе самого і вже до ринку віртуальних активів? І якщо це аж такий потужний держорган, то чому замість НКЦПФР концепцію готує іноземна компанія? Ніби ж доручали комісії. Чому від керування процесом ухиляється Мінфін, — це ж ніби про фінанси та податки?

Може, варто спочатку привести у відповідність до Конституції України напівлегітимний статус НКЦПФР? А до цього моменту заборонити регулятору розпоряджатися коштами Міжнародної технічної допомоги? А роботу над створенням законодавства про віртуальні активи повернути до тих, хто цей процес почав за правилами нової, цифрової, парадигми в економіці — Мінцифри, долучивши реальне експертне середовище замість лобістів? А заодно все ж перезавантажити регулятора ринків капіталу та віртуальних активів за новими правилами.

Бо зрештою ми втратили рік, ще один і не перший, не отримавши в результаті нічого (може, хоч Ernst&Young підзаробив?). Навіть доведена до логічного завершення поточна робота не матиме сенсу, бо не відповідатиме ані глобальним практикам, ані європейському канону, ані українському податковому законодавству (а це ще чергова податкова реформа не починалася). Нам знову доведеться все починати спочатку. Якщо це вкотре робитиме НКЦПФР, яка навіть із ринком капіталів не може зладнати, отримаємо карусель із провалів, якої не зупинити.

Олександр КОШОВИЙ, правник, економіст, аналітик, експерт в сфері функціонування ринків капіталу

 

Додати коментар

Користувач:
email:





Новини

02:45 - Зерновое соглашение. Смогут ли россияне продолжить шантаж?
01:05 - Олексій Резніков: Схвалено План заходів із розмінування сільськогосподарських земель для проведення посівної
20:55 - Мінреінтеграції: Місцева влада закликає жителів Авдіївки евакуюватися
20:55 - 20 березня: Ситуація в енергетиці
20:55 - Мінфін: У лютому 2023 року за державними гарантіями на портфельній основі банками видано 878 кредитів на 3,3 млрд гривень
20:55 - Парламент ухвалив законопроект про реформування системи моніторингу довкілля у другому читанні
20:55 - Мінцифри: Офіційно відкрили центр Дія.Бізнес у Рівному з безоплатними консультаціями для підприємців
19:40 - Очікування українського бізнесу трохи повеселішали, але все ще негативні
19:40 - Турция прекратила транзит подсанкционных товаров в россию
19:40 - США отправят Украине помощь на 350 млн долларов
19:05 - Фонд енергетичної підтримки України профінансує реконструкцію газокомпресорної станції
18:50 - Міненерго зацікавлене у якнайшвидшому розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів в Україні
18:50 - Держрибагентство: Понад 11 млн грн вже надійшло до місцевих бюджетів від реалізації аукціонів на промислове рибальство
18:50 - Схвалено план гуманітарного розмінування сільгоспземель у 9 регіонах України
18:50 - Мінреінтеграції працює над поверненням українських громадян на Батьківщину
18:50 - Мінфін запрошує представників громадськості та експертів долучитись до проведення оцінки корупційних ризиків Міністерства
18:50 - 20 березня: Ситуація у соціальній сфері
18:50 - Оперативна інформація Генерального Штабу Збройних Сил України станом на 18:00 20.03.2023 щодо російського вторгнення
18:45 - “росія продає за безцінь”. Україну наповнюють російським дизелем попри ембарго. Що планує робити уряд, аби припинити це
18:45 - Дао Пилипюка. Луцький підприємець побудував одного з найбільших виробників торговельного обладнання в Європі. Чи вдасться втриматися на вершині
18:45 - Госагентство восстановления откроет НАБУ полный доступ к документам для предотвращения коррупций
18:45 - Канадская CAMECO будет производить ядерное топливо из украинского урана
18:45 - ВСУ обещают в Авдеевке второй Бахмут
18:45 - Обкрадають двічі: експортери продають зерно за безцінь, та ще й не повертають гроші в країну
18:45 - Путин назвал “сделкой века” продажу газа в Китай со скидкой 70%
18:45 - Глава оккупационной администрации Бердянска приговорен к 15 годам тюрьмы
18:45 - Главарь финансировавшегося Ахметовым батальона “Восток”: “в воздухе висит ощущение схода лавины”
18:45 - Страховщики Украины в 2022 году сократили сбор чистых премий на 16%, чистые выплаты- на 27,5%
17:50 - В Киеве с 27 марта разрешат продавать алкоголь до 21:00
17:50 - “Зерновую сделку” продлили. Увы, заниматься вывозом зерна будут все те же коррупционеры


Більше новин

ВалютаКурс
Австралійський долар24.5083
Канадський долар26.7265
Юань Женьміньбі5.3151
Чеська крона1.6312
Данська крона5.2581
Гонконгівський долар4.6635
Форинт0.098102
Індійська рупія0.44253
Рупія0.0023789
Новий ізраїльський шекель9.952
Єна0.27798
Теньге0.078749
Вона0.027897
Мексиканське песо1.9293
Молдовський лей1.9638
Новозеландський долар22.8535
Норвезька крона3.4324
Російський рубль0.47572
Сінгапурський долар27.2941
Ренд1.9801
Шведська крона3.5116
Швейцарський франк39.4334
Єгипетський фунт1.1852
Фунт стерлінгів44.7325
Долар США36.5686
Білоруський рубль13.2919
Азербайджанський манат21.549
Румунський лей7.9514
Турецька ліра1.9227
СПЗ (спеціальні права запозичення)48.9746
Болгарський лев20.0157
Євро39.1485
Злотий8.3216
Алжирський динар0.26723
Така0.3458
Вірменський драм0.093925
Домініканське песо0.66051
Іранський ріал0.00087068
Іракський динар0.027915
Сом0.41831
Ліванський фунт0.002438
Лівійський динар7.5589
Малайзійський ринггіт8.1499
Марокканський дирхам3.5203
Пакистанська рупія0.13997
Саудівський ріял9.7441
Донг0.0015371
Бат1.03433
Дирхам ОАЕ9.9563
Туніський динар11.6409
Узбецький сум0.0032259
Новий тайванський долар1.19701
Туркменський новий манат10.4482
Сербський динар0.33086
Сомоні3.35
Ларі13.9965
Бразильський реал7.03
Золото72202.51
Срібло815.84
Платина36263.98
Паладій51350.73

Курси валют, встановлені НБУ на: 21.03.2023

ТікерOpenMaxMinCloseVolume
2064601011.781011.781011.781011.783035.34
207518701.03701.03701.03701.03701.03
218531789.74789.74789.74789.74187958.12
22041237887.2637237887.2637237887.2637237887.2637219095180.91
2262601076.751076.751076.751076.751478377.75
BAVL0.3150.320.3150.3241100.00
CEEN4.8014.8014.7014.701950.20
KVBZ13.513.513.513.527000.00
TATM3.3383.3383.3383.338333.80
VERES155.17155.17155.17155.171862.04

Дані за 20.03.2023