Бронювання для великих та “важливих”

Що змінюється? З одного боку уряд більш чітко виписав процедуру та критерії для отримання броні, з іншого — як і раніше, цією можливістю зможуть скористатися переважно великі підприємства.

Чи влаштовують нововведення бізнес та, чи стане тепер простіше бронювати ключових співробітників?

Як Кабмін змінив правила бронювання працівників

24 січня Міністерство економіки, яке відповідає в уряді за процедуру бронювання, провело велику нараду з представниками найбільших бізнес-асоціацій, розповідає виконавча директорка Спілки українських підприємців (СУП) Катерина Глазкова. Зрештою, новий порядок отримав низку позитивних для бізнесу змін, вважає вона.

Перша ключова зміна — тепер подаватися на бронювання співробітників можуть не лише державні структури та підприємства, що виробляють товари для ЗСУ або виконують “мобілізаційні завдання” (тобто так чи інакше працюють на підтримку сектору оборони), а й компанії, що отримали статус “критично важливих для економіки”.

Надавати такий статус можуть профільні міністерства або обласні держадміністрації (раніше бронюванням опікувалися міністерства). Його потрібно підтверджувати раз на рік. Для цього необхідно відповідати трьом з семи критеріїв, вказаних у постанові Кабміну.

Підприємство є резидентом “Дія.City”. Це спеціальний правовий режим для IT-індустрії. Він почав діяти у лютому 2022-го. Наразі у реєстрі резидентів Дія.City понад 400 компаній або близько 8% усього українського IT (за оцінками асоціації IT Ukraine, у 2021-му налічувалося 5000 компаній).

Мінімальна сума платежів на користь держави. Загальна сума податків, зборів, платежів, нарахованих, утриманих і сплачених до державного та місцевих бюджетів, крім митних платежів, протягом звітного податкового року перевищує еквівалент €1,5 млн.

Поріг валютного виторгу. Сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів і позик, за звітний податковий рік перевищує еквівалент €32 млн.

Підприємства мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Перелік підприємств визначає Кабмін.

Підприємства мають важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади. Критерії визначають профільні міністерства або ОДА “з урахуванням потреб громад”.

Відсутність заборгованості перед бюджетом зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ).

Розмір середньої зарплати на підприємстві за останній календарний квартал становить не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні за звітний період.

По-друге, визначено конкретний відсоток працівників, яких можна бронювати — 50% від кількості військовозобовязаних, а не 40%, як раніше. Кабмін допускає і більш високий відсоток, але лише “у разі обґрунтованої потреби”. Важливе доповнення, якого не було раніше — топкерівники підприємств чи держструктур підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.

По-третє, зазначено конкретні терміни бронювання — 6 місяців. Раніше у постанові містилося менш чітке формулювання “до 6 місяців”.

По-четверте, підприємства ПЕК не підпадають під обмеження кількості заброньованих осіб.

Що про нові правила думає бізнес

Станом на жовтень 2022-го Мінекономіки забронювало від мобілізації близько 700 000 осіб.

За старими правилами отримати бронь було вкрай складно, розповідає власник великої компанії-виробника обладнання. Він попросив не згадувати його імені у цій статті через сенситивність теми.

Це підтверджують і в “Європейській бізнес асоціації” (ЄБА). “Близько пів року стара процедура бронювання була і є заблокованою — адже у бізнесу не було можливості отримати мобілізаційне завдання”, — йдеться у письмовому коментарі ЄБА.

Чи змінюється щось суттєво для інших великих компаній? “Для нас — нічого. Працюємо в штатному режимі”, — каже начальник управління з корпоративних комунікацій АТБ Сергій Демченко.

Нова постанова Кабміну все ж зробила принцип бронювання більш зрозумілими, вважає Глазкова із СУП. “В цілому ми позитивно сприймаємо новий порядок, — зазначає вона. — Єдина рекомендація на майбутнє — створення електронного механізму бронювання”. У ЄБА поки неготові оцінити новий порядок бронювання: “Важливо для початку запустити процедуру, а далі аналізувати, як вона працюватиме. Адже лише на практиці перевіряється ефективність”.

Уряд підтримав пропозицію бізнесу збільшити кількість працівників, яких можна забронювати до 50%, однак не погодився рахувати відсоток від кількості усього персоналу (а не лише військовозобовязаних), додає Глазкова. Проти цієї ідеї, зокрема виступав Генштаб ЗСУ.

Також урядовці вирішили не розповсюджувати правила бронювання на невеликі підприємства. “Критерій про розмір сплачених податків та про оборот у €32 млн за попередній рік недосяжний для будь-яких компаній, крім дуже великих”, — констатує головний юрист Львівського ІТ Кластера Нестор Швець.

Великий бізнес теж ризикує не вписатися у нові правила. “Очевидно, що порядок орієнтований на великих платників податків та великий бізнес, але не враховує того, що він може мати складну корпоративну структуру”, — каже партнерка Arzinger Катерина Олійник.

IT-індустрія — яскравий приклад ймовірного неспівпадіння. “Автори не врахували реалії залучення фахівців ІТ-компаній, — вважає старший віцепрезидент GlobalLogic Андрій Яворський. — На перший погляд, постанова орієнтовна лише на штатних працівників”. 

У чому проблема? Близько 88% українських IT-спеціалістів мають статус гіг-контракторів або ФОПів, зазначає СЕО Львівського ІТ Кластера Степан Веселовський. Станом на серпень 2022-го, за даними Львівського IT Кластера, в Україні налічувалося 228 000 айтівців. Шанси, що постанову відкличуть чи редагуватимуть, нульові, каже на умовах анонімності співрозмовник Forbes з індустрії. Однак спільнота налаштована й удосконалювати процедуру. “Ми переконані, що потрібно і надалі працювати над її доповненням, щоб вона працювала для потреби всієї індустрії”, — каже Веселовський. 

Сергій ШЕВЧУК, Валентина ДУДКО, Катерина РЕЩУК, Іра КРИЦЬКА, Ната ШТУКА