Естонський прецедент: як Таллінн першим у світі готується до конфіскації активів рф

Таллінн демонструє рішучість

Після початку повномасштабного вторгнення Естонія зайняла проактивну позицію й у питанні долі заморожених активів рф.

Так, у травні 2022 року Естонія разом із Латвією, Литвою та Словаччиною закликала використати російські заморожені активи — як державні, так і підсанкційних олігархів — для відновлення України.

У декларації країни закликали ЄС та інші держави закликали “запровадити міжнародний механізм компенсації за війну, використовуючи російські активи для фінансування відновлення України”.

Також естонці вели й “домашню роботу” із заморожування активів рф.

Так, у листопаді підрозділ фінансової розвідки міністерства фінансів Естонії оцінив обсяг активів рф під естонською юрисдикцією майже у $21 млн. При цьому в естонському Бюро даних про відмивання грошей заявили, що підрахувати точну кількість та вартість російських приватних активів у країні неможливо через складні юридичні схеми, за якими ховаються їхні власники.

Активізація намірів Естонії щодо подальшої долі цих активів розпочалася наприкінці минулого року. Так, у грудні генеральний секретар міністерства закордонних справ Естонії Йонатан Всевйов під час візиту до Берліна знову заявив, що росія повинна здійснити відшкодування Україні: “Війна має стати настільки дорогою для росії, щоб вона була змушена її припинити”, — підсумував Всевйов.

А прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас наприкінці року заявила, що “необхідно продовжити роботу із залучення до припинення агресії та використання заморожених активіна росії”. 

2023 рік почався з неочікуваної заяви іншого представника МЗС Естонії Мікаеля Тамма про намір розробити юридичний план конфіскації російських активів до кінця січня цього року. Ймовірно, робота в цьому напрямку велася задовго до офіційних заяв, оскільки про завдання міністрам уряду прем’єрки Каї Каллас оголосили ще у грудні 2022 року.

А непублічність протягом певного часу могла бути пов’язана з бажанням не зчинити надмірний галас серед євробюрократів і не дати росіянам вивести чи заховати активи.

Ця ініціатива уряду Естонії має усі шанси знайти підтримку в естонському парламенті — Рійгікогу. Адже чітку проукраїнську позицію там декларують як парламентська більшість, так і опозиція.

Наразі невідомий ані зміст естонського законодавства, ані ті інструменти, які передбачається впровадити.

Проте цінність естонського досвіду конфіскації російських активів може бути більшою, ніж здається.

Рішення та досвід Естонії як першопрохідця матиме важливе практичне значення для всього подальшого процесу роботи з російськими активами і, можливо, стануть модельними для інших держав-членів ЄС швидше, аніж відповідні проєкти розроблять у Брюсселі.

Брюссельські сумніви

Разом із тим, членство в ЄС створює і певні обмеження для Таллінна в питанні конфіскації активів рф. 

Естонія має намір представити план до того, як Європейська комісія розробить загальносоюзну угоду, яка б регламентувала кроки щодо вилучення російських суверенних і приватних активів, які зараз заморожені.

Хоча офіційний Брюссель і привітав зусилля Естонії на шляху до конфіскації російських активів, однак попросив не поспішати з їх впровадженням. Речник Єврокомісії з питань юстиції Крістіан Віганд публічно закликав почекати із законодавством щодо конфіскації іноземних активів для того, щоб естонське законодавство відповідало майбутнім нормативним документам ЄС з цього питання. 

Побоювання Єврокомісії можуть бути пов’язані з ризиками потенційного конфлікту між естонським і загальноєвропейським законодавством.

Суд ЄС у низці рішень підкреслив, що в разі такого конфлікту норми ЄС матимуть вищу силу, що може призвести до плутанини з оскарженням та подальшим виконанням рішень. 

Побоювання висловлюють і в Естонії.

Зокрема, естонські неурядові кола доволі обережно ставляться до створення законодавства з конфіскації активів. Натомість вони пропонують вдатися до добре відомих механізмів отримання відшкодування та якомога менше залучати до них Естонію.

Були озвучені ідеї перекласти завдання юридично регламентувати конфіскацію російських активів на ЄС. Також говорили про врегулювання питання резолюцією ГА ООН.

Ще одним інструментом назвали інвестиційне право, за яким рф та Україна можуть врегулювати претензії на відшкодування через міжнародний арбітраж. 

Ситуація з конфіскацією активів рф є лише одним з аспектів загострення відносин між нею та Естонією. Нещодавно Естонія та росія заявили про взаємне вислання послів, а балтійська держава роздумує над розширенням прилеглої зони у Фінській затоці, що дозволить контролювати російське судноплавство в цій зоні Балтійського моря. 

Однак повномасштабне вторгнення рф ще більше розставило пріоритети. Естонські інтереси очевидно є проукраїнськими і щоразу підтверджуються не лише гучними заявами, але й реальними діями. І рух Естонії в напрямку конфіскації російських активів цілком може виявитися успішним.

Військова та гуманітарна допомога Естонії Україні від початку повномасштабного вторгнення рф уже перевищила 1% ВВП цієї невеликої країни, яке складає $37 млрд.

А якщо її дії будуть успішними, це запустить процес реальної конфіскації російських активів, що може відкрити для України можливість отримання сум, які в десять разів перевищують естонське ВВП.

Софія КОСАРЕВИЧ, аналітикиня Центру Дністрянського,

Іван ГОРОДИСЬКИЙ, кандидат юридичних наук, директор Центру Дністрянського