Відродження “Волинянки” чи дешевий “китаєць”: що відомо про український електромобіль LUAZ

У грудні 2022 року столичний підприємець Вадим Ігнатов презентував перший український електричний пікап LUAZ.

Він має не лише співзвучну назву з легендарною “Волинянкою” Луцького автомобільного заводу, а й позиціонується Ігнатовим як реінкарнація позашляховика в електричній версії.

Уважні оглядачі авторинку помітили, що майже такий самий електромобіль з аналогічними технічними характеристиками та дизайном і в тій самій ціновій категорії можна придбати на китайському маркетплейсі Alibaba.

Як так сталося, що вітчизняний електромобіль значною мірою повторює китайський?

Від захоплення з дитинства до першого прототипу

Перший електромобіль LUAZ презентували 15 грудня 2022 року, прив"язавши цю подію до випуску в минулому столітті першої версії “Волинянки” з двигуном внутрішнього згоряння.

“15 грудня 55 років тому зі стін Луцького автозаводу вийшла перша серійна “Волинянка” — ЛуАЗ-969. Це легендарний автомобіль, який вірою і правдою служив багатьом українцям. Сьогодні я представляю новий електромобіль, новий бренд — LUAZ”, — сказав засновник Luaz Motors Вадим Ігнатов.

Моделі легендарної “Волинянки” випускалася на Луцькому автозаводі з 1979 до 1996 року.

Джерело: ТСН

Він розповів ЕП, що ідея створення вантажного електромобіля в нього виникла пять років тому. На неї Ігнатова наштовхнуло те, що в Україні відсутні одночасно дешеві, нескладні в ремонті і пристосовані до сільської місцевості транспортні засоби. Якою свого часу була “Волинянка”.

“Для мене ЛуАЗ — це бренд з мого дитинства. Це був перший автомобіль, за кермо якого я сів”, — згадує Ігнатов.

Від ідеї до її реалізації пройшло небагато часу. У 2017 році, відвідуючи “Кантонську ярмарку” в Гуанчжоу, підприємець познайомився з представником дизайнерської студії CSG Design, яка мала проєкт малого електричного пікапа. Після цього почалася робота над створенням готових версій.

Перша модель мала тісну кабіну і була дорогою. Після перших тестувань в салоні додали трохи простору, а “начинку” максимально спростили.

Після цього китайська компанія “Кайюн моторс” почала дрібносерійний випуск електропікапів.

За словами Ігнатова, перші дві машини довго не могли виїхати з Китаю. Коли вони пливли до України, почалася війна і 24 лютого автомобілі застрягли в порту російського Новоросійська. Згодом їх вивантажили в Туреччині.

Оглядачі помітили, що LUAZ виглядає так само, як автомобіль, що продається на сайті Alibaba, але під іншим брендом. Він називається EEC L7e і коштує від 5185 дол. Зовні авто відрізняються лише формою переднього бампера і фарами.

Ззовні різниця між китайським та українським електромобілями помітна лише в передній частині

Джерело: Економічна правда 

Засновник Luaz Motors не приховує, що кузови для LUAZ закуповує в Китаї, і додає, що вони також продаються в США, Мексиці, Бразилії та ОАЕ.

“Це вдала конструкція, ліцензію на виробництво цього пікапа купують у різних країнах. Це їхній дизайн, а LUAZ — такий же ліцензіат, як і інші компанії. Це нормальна практика у світі”, — пояснює Ігнатов. За його словами, в Україні немає жодного виробництва, яке може випускати металеві кузови.

На першому етапі LUAZ матиме два варіанти кузова: дводверний пікап з великою бортовою платформою і вантажопідйомністю 1 тонна та чотиримісний пікап з меншою платформою і вантажопідйомністю 500 кг. Максимальна швидкість обмежена 50 км на год, як і в китайського електромобіля.

Якщо ззовні машина відрізняється від китайської моделі лише переднім бампером, то всередині має суттєві відмінності.

Що в електромобілі українське

У версії пікапа, який продається на Alibaba, встановлена свинцево-кислотна батарея, а в LUAZ проходять тестування батареї українського виробника EmGo Technology з Одеси. Це сучасна батарея на літій-залізо-фосфатних елементах, яка має значно більший термін служби, ніж свинцево-кислотні.

В Україні також виготовлятимуть системи керування акумуляторами. Цю функцію поклали на тернопільську компанію Eleek, яка розробляє для LUAZ і зарядний пристрій. Українською буде й електропроводка, її робитимуть в Тернополі або Дніпрі. Гальмівна система і фари — теж тернопільські.

Двигуни в автомобілях будуть китайськими. Їх постачатимуть разом з редукторами і задніми мостами. “Там дуже простий асинхронний двигун потужністю 5 кВт, але в Україні ми теж не знайшли виробників”, — додає Ігнатов.

Ступінь локалізації виробництва зростатиме, обіцяє він. Перші авто будуть з китайською рамою. Тимчасом Ігнатов веде перемовини з луцькою компанією “Прагматек”, яка виробляє причепи, аби налагодити випуск рам для LUAZ.

Українськими мали бути й інші елементи конструкції, але корективи внесла війна. “Ми планували використовувати диски розташованої під Києвом компанії Disla, але вона досі не відновила виробництво. Також не можна замовити українські шини “росава”, яких майже не виготовляють”, — зазначає Ігнатов.

В Україні відбуватиметься крупновузлове збирання електропікапів. Підприємець розглядає два майданчики: у Тернополі на території колишнього комбайнового заводу в партнерстві з виробником агропромислового обладнання або біля Києва спільно з компанією, яка працює у сфері сонячної енергетики.

Джерело: LUAZ MOTORS

“Звичайно, я хотів би розпочати збирання в Луцьку, але місто недалеко від кордону і, зважаючи на складну ситуацію з нашими сусідами, будь-коли можна чекати наступу чи обстрілів”, — зізнається засновник стартапу.

Зараз у Luaz Motors завершують тестові випробування, завершують виготовлення технічної специфікації та готуються до сертифікації.

Вихід на ринок і ціна

Попередні замовлення на LUAZ планують приймати навесні 2023 року. Після розуміння об’ємів потенційних продажів плануватимуть розміри виробництва. До збирання в Україні кількох авто Ігнатов планує провести road-show по країні, щоб люди змогли подивитися на машину і провести тест-драйв.

“Хочемо зробити мобільний автосалон. Дилерської мережі не буде, ми працюватимемо лише через прямі продажі”, — додає засновник стартапу.

Ціна базової версії електромобіля — двомісного пікапа “Фермер” з великою вантажною платформою — становитиме 5 100 дол. Він відрізнятиметься відсутністю електропідсилювача керма і ручними склопідйомниками.

“У радянські часи ЛуАЗ коштував 5 100 рублів, тому я навмисно підтягнув ціну до такого рівня. Вона навіть нижча від тієї, яка має бути, але завдяки модульному підходу ми цю ціну втримаємо”, — пояснює Ігнатов.

Додатковий модуль батареї буде коштувати 1 200 дол. Покупець зможе вибрати акумулятор потрібної ємності. Один блок зможе забезпечити відстань 70-80 км. Якщо поставити чотири блоки, то запасу ходу вистачить на 300 км.

“Це зроблено для того, щоб зменшити ціну. Є багато завдань, для яких не потрібен великий пробіг, тож навіщо платити більше?” — каже підприємець.

Чотиримісний електромобіль версії “Сіті” матиме електричний склопідйомник, електропідсилювач керма, краще оздоблений салон. Він буде дорожчим. Максимальна ціна електромобіля з повною “начинкою” — близько 9 тис дол.

Обидва електромобілі заряджатимуться від звичайної побутової розетки. Бортовий зарядний пристрій дозволить зарядити одну акумуляторну батарею за півтори години до 95%, усі чотири — за шість годин.

“Ми законтрактували тисячу кузовів у двох модифікаціях. За оптимістичного сценарію щороку зможемо збирати тисячу авто. За моїми очікуваннями, основні покупці — дрібні фермери або компанії, які мають велику площу і потребують перевезення великої кількості дрібних вантажів”, — підкреслює Ігнатов.

Вадим Ігнатов під час випробувань “волинянки”

Джерело: LUAZ MOTORS

Електромобіль матиме бортовий інвертор на 4 кВт, за допомогою якого можна буде забезпечити електроенергією невеликий будинок чи електроінструмент. Один модуль батареї може живити будинок пять годин, квартиру — десять годин.

“Голвне в цій машині — це вартість експлуатації. Вона споживає 7 кВт електроенергії на 100 кілометрів. Це близько 12 гривень. Вона дуже проста в обслуговуванні, там майже немає рідин, які потрібно міняти.

У задньому редукторі — 300 грамів оливи, яку слід міняти раз на 50 тисяч кілометрів. Проста підвіска, яку можна ремонтувати навіть без підйомника. Це велика економія для малого бізнесу”, — переконує засновник компанії.

Відношення до “Волинянки”

Завод ЛуАЗ у Луцьку, де в 1979 році почали випускати компактні повнопривідні автомобілі підвищеної прохідності ЛуАЗ-969, входить до складу корпорації “Богдан”. Виробляти “Волинянки” там припинили у 1992 році.

Такі автомобілі досі мають попит серед мисливців, рибалок та любителів активного відпочинку на природі завдяки невисокій ціні, простоті в обслуговуванні, компактності та високій прохідності.

На початку 2000-х років на заводі складали автобуси. У липні 2021 року Господарський суд Дніпропетровської області визнав ПрАТ “Автомобільна компанія “Богдан моторс” банкрутом і відкрив ліквідаційну процедуру.

Керівництво заводу зазначає, що стартап Luaz Motors не має жодного стосунку до легендарного українського позашляховика.

“Завод не виробляє транспортних засобів під брендом “ЛуАЗ” і не постачає їх на український ринок. Юристам доручено розібратися в правомірності використання цієї назви сторонніми особами і в разі виявлення порушень звернутися до компетентних органів з відповідними заявами”, — сказав директор “Автоскладального заводу №1” компанії “Богдан моторс” Дмитро Писаний.

Ігнатов каже, що має законні підстави на використання бренду і додає, що його компанія не має стосунку до ЛуАЗу, а прив’язка до історії — символічна.

“ЛуАЗ утратив права на бренд у 2010 році. Вони не продовжували реєстрацію торговельної марки. Я звертався до них, вони не відповідали, не йшли на контакт, тож я зареєстрував новий бренд, який не має нічого спільного з Луцьким автозаводом. Тому їхні претензії безпідставні”, — каже підприємець.

Він припускає, що судові позови можуть бути, але колишній власник бренду не має шансів їх виграти. “З юридичної точки зору все зроблено чисто. Наш бренд співзвучний з ЛуАЗом, але напис і логотип зовсім інші. Це реінкарнація бренду, але на іншому рівні”, — пояснює Ігнатов.

За його словами, електричний пікап не потрібно прив’язувати до Луцького автомобільного заводу, бо такого заводу давно нема.

Володимир РИХЛІЦЬКИЙ