Ідентифікація неможлива: чому кримчани змушені жити в Україні як нелегали
Після захоплення Кримського півострова росією у 2014 році українська влада шукала інструменти та рішення, які дозволяють якось мінімізувати для кримчан наслідки окупації, щоб проукраїнськи налаштовані громадяни не відчували себе відірваними від України. З цією метою було ухвалено низку законів. Але у житті кримчан, на жаль, вони мало що змінили.
Згодом проблема Криму вийшла на глобальний рівень. У серпні 2021 та 2022 років президент Володимир Зеленський провів два міжнародні саміти “Кримської платформи”. На них світові лідери обговорили стратегію повернення Криму. Однак, незважаючи на активний кримський порядок денний, проблеми кримчан, які не бажають рвати відносини з Україною, нікуди не поділися, а з початком повномасштабної агресії росії вони актуалізувалися. Найбільш гострою на сьогоднішній день є проблема з документами.
Після 24 лютого 2022 року проукраїнськи налаштовані кримчани почали швидко залишати півострів. Комусь удалося виїхати до Європи, а хтось вирішив перебратися на материкову Україну. Варто зауважити, що усі кримчани мають російські паспорти. Нічого дивного у цьому немає. Отримання російських документів окупаційна влада нав"язувала силою. Україна документів, виданих у Криму, не визнає. У результаті перед кримчанами постала проблема обміну фейкових папірців на законні українські документи. І ось із цим, якраз, і виникають проблеми.
Ось що розповіла “Апострофу” кримчанка Олександра Т.: “В Україну я в"їхала в жовтні через Європу за свідоцтвом про народження. Це єдиний український документ, який я маю. Українського паспорта не було ніколи. У 2014 році мені було 15 років, і щоб його отримати у 16 необхідно було їхати з Криму до Херсонської області. Але мої проросійські батьки робити цього не стали. Тому довелося погоджуватися на фейкову російську скоринку. Тепер ось, хочу нарешті отримати паспорт громадянина України“.
Олександра подала документи до міграційної служби, але там з"ясувалося, що номер її свідоцтва про народження не збігається з номером цього документа у державному реєстрі. У видачі паспорта дівчині відмовили.
“Тепер потрібно звертатися до органу РАГС за видачею нового свідоцтва про народження, а потім знову подаватись на паспорт, а це ще може затягнутися на кілька місяців”, — каже кримчанка.
Але далі починається найскладніше. Кримчани, про яких немає відомостей у Єдиному демографічному реєстрі, мають пройти процедуру ідентифікації.
“Раніше, щоб її пройти, потрібно було привести в міграційну службу 3 свідки, які б підтвердили твою особу. Щоправда, з листопада 2022 року процедуру спростили і замість трьох осіб тепер достатньо одного і його присутність у ДМС не обов"язкова. Зі свідком можна зв"язатися по відеозв"язку, — пояснює Олександра, - Я поставила своїм батькам ультиматум, і вони погодилися вийти на зв"язок і підтвердити мою особистість. Але така можливість є не у всіх. Як діяти тим, чиї кримські родичі або друзі відмовляються виходити на зв"язок — невідомо”.
Через відсутність документів Олександра не може легально влаштуватися на роботу, отримати банківську картку, здійснювати угоди щодо купівлі нерухомості.
Кримчани також кажуть, що співробітники ДМС на місцях не знають, як проводити процедуру ідентифікації. Ось розповідь Тетяни Б.: “З 18 листопада 2022 року набула чинності постанова про спрощення ідентифікації. Регулярно я ходила до ДМС свого Святошинського району в Києві, щоразу була відповідь “ми нічого не знаємо, чекайте”. Востаннє я там була наприкінці грудня, співробітниця відповіла, що їм вказівки зверху ще не спустили, і взагалі черга постійно зсувається, і записатися нереально, і взагалі у них камери немає для дистанційного підтвердження. Як не дивно, але в ДМС Печерського району все працює. Наскільки мені відомо, ще працює в Ірпені”.
Для того, щоб провести відеоконференцію свідку потрібно встановити та авторизуватися у програмі Cisco Webex Meetings. Однак якщо свідками є літні батьки, які мешкають у Криму, то подібне практично неможливе.
Як і Олександра Тетяна теж зараз живе без українських документів. Коли вона їх отримає — невідомо.
7 грудня 2022 року на сайті Президента України було розміщено петицію з проханням прискорити та спростити видачу та заміну документів кримчанам. Щоправда, за місяць підписи під петицією поставили лише 130 осіб і надії на те, що її розгляне глава держави, немає.
Автор петиції Олексій Єфремов у коментарі “Апострофу” сказав наступне: “Ми спочатку розуміли, що наша петиція 25 тисяч голосів не набере. Тут річ у тому, що кримчани навіть самі свою петицію підписати не можуть, для цього потрібні українські документи. Проте ми пішли на це, оскільки хочемо використати петицію як інфопривід, щоб Офіс президента звернув на неї увагу”.
За словами Олексія, кримчани мають проблеми не лише із отриманням чи продовженням прострочених українських паспортів. Людям необхідна заміна “російських” дипломів, атестатів та посвідчень водія, виданих в окупованому Криму.
“У 2014 році, після окупації півострова українською владою було ухвалено рішення міняти дипломи, видані в Криму, на українські. Це відбувалося без проблем. Можна було приїхати до Києва, звернутися до міністерства освіти і протягом місяця видавали український документ. У 2015 році було ухвалено рішення видавати дипломи українського зразка в інших вишах, де була така ж спеціальність. Після 2015 року така практика чомусь припинилася, — каже Олексій Єфремов, — Кримчани не можуть влаштуватися на роботу за спеціальністю та почуваються нелегалами на батьківщині”.
Автор петиції запевняє, що активісти зверталися за допомогою у вирішенні проблем із документами до різних інстанцій, але користі від цього немає.
Ми зверталися до Меджлісу кримськотатарського народу, який має і своїх депутатів у Верховній Раді. Нам відповіли, що вони все роблять для допомоги жителям Криму. Коли я попросив назвати, що конкретно вони зробили кримчанам у цих питаннях, то відповідей не почув. Є ще організація Крим SOS, є Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева. Ми до них теж зверталися. Вони на наші питання відповідають так: “Хлопці, чекайте, коли Крим деокупуємо”. У них, напевно, така специфіка говорити високі слова з трибуни, їздити форумами, а ось такі дрібні питання їм, швидше за все, не дуже цікаві”, — резюмує Олексій.
“Апостроф” звернувся за коментарем з цієї проблеми до Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, яке є ключовим органом влади, який займається реінтеграцією мешканців Криму. У Міністерстві підтвердили, що з жовтня 2022 року спрощено порядок оформлення паспортних документів для кримчан. У разі отримання паспорта після 18 років необхідно пройти процедуру встановлення особи. У разі потреби така процедура може здійснюватися в режимі відеоконференцзв"язку, якщо особиста присутність членів сім"ї або свідків неможлива.
“Враховуючи викладені в петиції проблеми, слід зазначити, що зміни до Постанови №1220 набули чинності 17 листопада 2022 року. Тобто з цього часу до дати подання петиції на сайт Президента України — 7 грудня 2022 року — минуло небагато часу. Тобто скористатися спрощеною процедурою видачі та заміни документів встигли не всі охочі, процес триває”, — зазначили у Міністерстві.
Представник Президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева у коментарі “Апострофу” також визнала існування проблем з обміном документів кримчан: “Питання отримання освітніх документів було врегульовано до 2021 року — існував порядок проходження атестації та підтвердження знань, здобутих на тимчасово окупованій території. У зв"язку зі змінами в законодавстві така можливість поки що відсутня. У свою чергу, обмеження у визнанні отриманих кваліфікацій, результатів навчання та періодів навчання особами, які завершили здобуття освіти на тимчасово окупованих територіях, створює перешкоду для забезпечення подальшого працевлаштування та забезпечення базових потреб людей, а в подальшому — реінтеграції звільнених територій. Представництво неодноразово зверталося до Міністерства освіти щодо необхідності врегулювати це питання та надавало свої пропозиції. Проте про позицію міністерства чи напрацювання Представництву невідомо“.
***
З моменту окупації Криму минуло вже майже 9 років, але інтеграція кримчан до українського простору просувається не надто активно. Тепер же, в умовах повномасштабної війни з росією, українська влада має шанс реально продемонструвати кримчанам, що Україна про них пам"ятає і зверне увагу на їхні проблеми. Тим більше, що вони самі про це просять.
Андрій КОВАЛЕНКО
