“Мерзни, мерзни, вовчий хвіст”. Не змерз. Як Путін програє газову війну

Після лютневого вторгнення росії в Україну Євросоюз поставив перед собою завдання зменшити споживання російського газу на дві третини, тобто на 100 млрд куб м на рік.

Ідея здавалася утопічною, адже кожен третій кубометр газу в ЄС був російським. Протягом року росія самотужки скоротила постачання блакитного палива, намагаючись викликати економічну кризу у своїх європейських опонентів.

Однак ніякого “холодомору” не сталося. Тепла і вітряна погода допомогла європейцям успішно пройти два місяці зими.

Європейський Союз витримав перший удар росії в енергетичній битві, але попереду ще багато проблем. Тож війна за енергонезалежність тільки починається.

Успіхи західних країн важливі і для України, адже її майбутнє — на енергетичному ринку ЄС.

Сотні мільярдів на підготовку до зими

Весь 2022 рік росія маленькими кроками скорочувала обсяги постачання блакитного палива в ЄС. З березня щоденний обсяг прокачування газу в Євросоюз упав на 80% до 63 млн куб м.

Для чого це робилося? Скорочуючи постачання блакитного палива, Москва прагнула дестабілізувати енергосистему Європейського Союзу і зробити невигідною для нього підтримку України.

Мало не кожна новина про зменшення обсягів прокачування російського газу провокувала в ЄС чергові стрибки цін на блакитне паливо.

Витівки Москви загрожували сильним дефіцитом, тому європейські лідери вирішили ґрунтовно підготуватися до холодів та зменшити свою залежність від Кремля.

Спочатку країни домовилися заповнити газосховища щонайменше на 80%. Вони закачували газ з Норвегії, США та Алжиру. Скуповували й російський газ, поки він ще був доступний на ринку.

Блакитне паливо знаходили навіть у Китаї, який, закрившись на карантин, продавав надлишки скрапленого газу.

Туреччина замість росії. Для чого Ердоган будує європейський газовий хаб?

Проте це мало свою ціну. Ажіотажні закупівлі газу на світовому ринку відбувалися за цінами, у пять-сім разів вищими, ніж у 2021 році.

Аби не сильно шокувати внутрішніх споживачів, країнам ЄС довелося компенсувати високі ціни з державних бюджетів.

За даними бельгійського аналітичного центру Bruegel, з вересня 2021 року субсидування цін на газ, електрику та бензин коштувало для ЄС 600 млрд євро.

Тільки Німеччина витратила на підтримку споживачів 246 млрд євро, що становить 7% від ВВП найбільшої економіки ЄС.

Через дорогий газ дорожчає й електроенергія. Аби наситити ринок електрики, країни розконсервували вугільні електростанції, продовжили термін служби атомних енергоблоків і додатково інвестували у відновлювальні джерела.

Для отримання більшої кількості газу з різних країн у Євросоюзі активно будують газову інфраструктуру: великі трубопроводи, інтерконектори та СПГ-термінали.

Цього виявилося замало, щоб компенсувати втрату російського палива, тому в ЄС вирішили зменшувати споживання газу. Багатьом країнам довелося зупиняти великі підприємства з виробництва металів та добрив.

У Німеччині встановили так звані цінові гальма, коли домогосподарства, малий та середній бізнес змусили скоротити споживання газу та електрики на 20% порівняно з 2021 роком.

Більшу кількість енергії споживачам доводилося купувати за непідйомними ринковими цінами — у чотири-пять разів дорожче, ніж у 2021 році.

Однак навіть ці заходи не гарантували, що ЄС пройде опалювальний сезон без проблем. У найгіршому сценарії Євросоюз під кінець зими міг спіткати жорсткий дефіцит, а найбільші економіки ризикували зануритися в рецесію.

Погода врятувала

Усі найгірші сценарії відпали, коли на європейському континенті почалися погодні аномалії.

У січні синоптики повідомляли про численні побиті температурні рекорди. Наприклад, у французькому Вердені зафіксували 24 градуси тепла за Цельсієм, у Берліні — 16, Варшаві — 19.

Екстремально високі температури пройшли, але холоди не настали. Майже по всій Європі до кінця місяця очікуються помірні температури, тому січневе споживання газу і близько не на звичних зимових рівнях.

Ба більше, інвестиції у відновлювальні джерела і вітряна погода дозволили отримати більше електрики з вітряків. Німеччина і Велика Британія в січні встановили рекорди з вироблення вітряної електроенергії і зменшили потреби в газі.

Європейцям пощастило ще й з тим, що китайська промисловість у 2022 році сиділа на карантині. Це гальмувало споживання скрапленого газу в Азії, і танкери повернули в бік Європи.

У 2022 році Євросоюз став найбільшим у світі покупцем СПГ, уперше обігнавши Китай та Японію.

На тлі цих подій ціни на газ зменшилися до рівня серпня 2021 року — до 700 дол за тис куб м.

Зменшення споживання дозволило країнам ЄС підтримувати запаси на найвищому за останні роки рівні. З початку зими заповненість газосховищ майже не змінилася і зараз становить близько 80%, тобто понад 90 млрд куб м.

Найбільші ризики цієї зими були пов’язані з Німеччиною, яка найбільш залежна від російського газу.

Голова німецького енергетичного регулятора Клаус Мюллер влітку попереджав, що без російського газу навіть повних запасів країні вистачить максимум на 2,5 місяця холодів.

Однак зараз німецькі газосховища заповнені на понад 90%, тож цю зиму вона гарантовано пройде без сильного дефіциту, навіть якщо в лютому станеться різке похолодання.

Через високі ціни на енергоносії уряд Німеччини очікував у 2023 році рецесію, але сприятлива ситуація в енергетиці змусила місцеве Мінекономіки скорегувати прогноз на зростання на 0,2% ВВП замість прогнозованого падіння на 0,4%.

Загалом економіка ЄС подає ознаки життя. Річне зростання цін на енергоносії в грудні скоротилося з 34,9% до 25,5%. Через це падає загальний рівень інфляції і зменшує тиск на споживачів та центральний банк.

Індекс ділової активності (PMI) у єврозоні в січні попередньо становитиме 50,2.

Вважається, що активність бізнесу зростає, коли цей індекс перевищує рівень 50, тож це позитивний сигнал для союзників України. PMI у ЄС на послуги та виробництво стабільно зростає з жовтня.

Через температурні аномалії у 2022 році іспанці зустрічали Різдво зовсім не по-зимовому

ФОТО EPA-EFE

росія досі намагається тиснути, скорочуючи постачання газу. У січні 2023 року “Газпром” зменшив прокачування блакитного палива у Євросоюз ще на 22%.

Щоправда, сенсу від цього не було — ціни майже не змінилися. Це означає, що Кремль втратив монополію на європейському ринку.

Газова війна тільки починається

Тепла та вітряна погода дозволила Євросоюзу виграти час, однак до закінчення енергокризи ще далеко. Європа виграла битву, але не війну, і далі на країни блоку чекає чимало випробувань.

Перше — Китай знову відкривається після локдаунів. Попит на скраплений газ від китайських компаній зростає і танкери поступово повертаються в Піднебесну.

Водночас Японія планує створити стратегічний резерв СПГ, тож між Європою та Азією може знову загостритися цінова конкуренція, як минулої зими. У такому випадку ціни знову підуть угору.

Якщо ціни дійдуть до 2 тис дол за тис куб м, то Євросоюз не зможе приймати танкери з СПГ через обмеження вартості блакитного палива, яке сам встановив у грудні.

Друге — енергонезалежність уже дорого коштує для ЄС, адже країни блоку змушені продовжувати субсидування високих цін, щоб пом’якшити удар по бізнесу та громадянах.

Ціни на газ досі аномально високі і в найближчі роки вони навряд чи знизяться. Це означає, що і в 2023 році сотні мільярдів євро знову спрямують на субсидії. Через це зростатимуть дефіцит і боргове навантаження на держбюджети.

Водночас великі енергоємні підприємства ЄС досі не працюють на повну силу та змушені економити, отримувати менше прибутків та сплачувати менше податків.

Скорочення виробництва майже неминуче, адже країни отримують менше газу, ніж у попередні роки. Одналише Німеччина у 2022 році втратила 12% обсягів.

Бізнесу та урядам буде важко планувати нові проєкти та відновлення виробництва, адже під час перебудови енергосистеми ситуація залишатиметься нестабільною.

Наприклад, шторми біля газифікаційних терміналів у США, ремонт на французьких ядерних енергоблоках та зміна швидкості вітру вже спричиняють коливання цін на електрику.

Третє — заповнення газосховищ на наступну зиму. Євросоюзу пощастить, якщо решта зими буде теплою і в квітні газу у сховищах буде достатньо. Якщо ні, то можливостей відносно дешево запастися газом буде небагато.

Наступного сезону російського газу буде значно менше, адже газопровід “Північний потік” восени підірвали, а прокачувати паливо іншими трубами росія не бажає.

На додачу Нідерланди в жовтні планують закрити своє найбільше родовище газу в Гронінгені, з якого зараз качають 2,8 млрд куб м на рік.

Щоб отримати можливість купувати більше газу, ЄС будує додаткові потужності з регазифікації СПГ. Нові термінали та розширені старі дозволять імпортувати на 50 млрд куб м газу більше, ніж у 2022 році.

Однак цього не вистачить, якщо росія продовжить скорочувати постачання. Раніше країна-агресор щороку прокачувала 155 млрд куб м газу і знайти їм заміну буде складно.

Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила: якщо росія припинить постачання газу, то Євросоюз у 2023 році може мати дефіцит 30 млрд куб м.

У цьому випадку ЄС можуть врятувати економічні проблеми на росії. Санкції тільки починають діяти, і Кремль буде змушений продавати газ, щоб закривати дірки в бюджеті.

Четверте — ціни на блакитне паливо для населення в ЄС залишаються високими порівняно з минулими роками і вони виснажуватимуть сімейні бюджети. Навіть субсидії не повернуть тарифи на комунальні послуги до рівня 2021 року.

“Зростання витрат на опалення є значним для німецьких сімей. У 2022 році газ, яким опалюють 50% німецьких квартир, коштував 13 євроцентів за кіловат-годину, тоді як у 2021 році ціна була більш ніж удвічі меншою.

Така ж ситуація з мазутом, яким опалюють чверть німецьких квартир. Якщо ви щорічно використовуєте 3 тисячі літрів, то витрати становитимуть 4,5 тисячі євро на рік. У 2021 році вони становили б 2 тисячі євро, у 2020-му — 1,5 тисячі.

Зростають ціни на транспорт і бензин. Усе це б’є по сім’ях з низьким та середнім доходом”, — сказав ЕП німецький журналіст Маріус Ельбрахт з міста Ахена.

Боротьба за енергонезалежність Євросоюзу є і питанням безпеки України. “Нафтогаз” купує блакитне паливо на європейському спотовому ринку, тож успіхи ЄС прямо впливатимуть на температуру в українських оселях.

Богдан МІРОШНИЧЕНКО