“Мерзни, мерзни, вовчий хвіст”. Не змерз. Як Путін програє газову війну

27.01 08:45 | Укррудпром

Після лютневого вторгнення росії в Україну Євросоюз поставив перед собою завдання зменшити споживання російського газу на дві третини, тобто на 100 млрд куб м на рік.

Ідея здавалася утопічною, адже кожен третій кубометр газу в ЄС був російським. Протягом року росія самотужки скоротила постачання блакитного палива, намагаючись викликати економічну кризу у своїх європейських опонентів.

Однак ніякого “холодомору” не сталося. Тепла і вітряна погода допомогла європейцям успішно пройти два місяці зими.

Європейський Союз витримав перший удар росії в енергетичній битві, але попереду ще багато проблем. Тож війна за енергонезалежність тільки починається.

Успіхи західних країн важливі і для України, адже її майбутнє — на енергетичному ринку ЄС.

Сотні мільярдів на підготовку до зими

Весь 2022 рік росія маленькими кроками скорочувала обсяги постачання блакитного палива в ЄС. З березня щоденний обсяг прокачування газу в Євросоюз упав на 80% до 63 млн куб м.

Для чого це робилося? Скорочуючи постачання блакитного палива, Москва прагнула дестабілізувати енергосистему Європейського Союзу і зробити невигідною для нього підтримку України.

Мало не кожна новина про зменшення обсягів прокачування російського газу провокувала в ЄС чергові стрибки цін на блакитне паливо.

Витівки Москви загрожували сильним дефіцитом, тому європейські лідери вирішили ґрунтовно підготуватися до холодів та зменшити свою залежність від Кремля.

Спочатку країни домовилися заповнити газосховища щонайменше на 80%. Вони закачували газ з Норвегії, США та Алжиру. Скуповували й російський газ, поки він ще був доступний на ринку.

Блакитне паливо знаходили навіть у Китаї, який, закрившись на карантин, продавав надлишки скрапленого газу.

Туреччина замість росії. Для чого Ердоган будує європейський газовий хаб?

Проте це мало свою ціну. Ажіотажні закупівлі газу на світовому ринку відбувалися за цінами, у пять-сім разів вищими, ніж у 2021 році.

Аби не сильно шокувати внутрішніх споживачів, країнам ЄС довелося компенсувати високі ціни з державних бюджетів.

За даними бельгійського аналітичного центру Bruegel, з вересня 2021 року субсидування цін на газ, електрику та бензин коштувало для ЄС 600 млрд євро.

Тільки Німеччина витратила на підтримку споживачів 246 млрд євро, що становить 7% від ВВП найбільшої економіки ЄС.

Через дорогий газ дорожчає й електроенергія. Аби наситити ринок електрики, країни розконсервували вугільні електростанції, продовжили термін служби атомних енергоблоків і додатково інвестували у відновлювальні джерела.

Для отримання більшої кількості газу з різних країн у Євросоюзі активно будують газову інфраструктуру: великі трубопроводи, інтерконектори та СПГ-термінали.

Цього виявилося замало, щоб компенсувати втрату російського палива, тому в ЄС вирішили зменшувати споживання газу. Багатьом країнам довелося зупиняти великі підприємства з виробництва металів та добрив.

У Німеччині встановили так звані цінові гальма, коли домогосподарства, малий та середній бізнес змусили скоротити споживання газу та електрики на 20% порівняно з 2021 роком.

Більшу кількість енергії споживачам доводилося купувати за непідйомними ринковими цінами — у чотири-пять разів дорожче, ніж у 2021 році.

Однак навіть ці заходи не гарантували, що ЄС пройде опалювальний сезон без проблем. У найгіршому сценарії Євросоюз під кінець зими міг спіткати жорсткий дефіцит, а найбільші економіки ризикували зануритися в рецесію.

Погода врятувала

Усі найгірші сценарії відпали, коли на європейському континенті почалися погодні аномалії.

У січні синоптики повідомляли про численні побиті температурні рекорди. Наприклад, у французькому Вердені зафіксували 24 градуси тепла за Цельсієм, у Берліні — 16, Варшаві — 19.

Екстремально високі температури пройшли, але холоди не настали. Майже по всій Європі до кінця місяця очікуються помірні температури, тому січневе споживання газу і близько не на звичних зимових рівнях.

Ба більше, інвестиції у відновлювальні джерела і вітряна погода дозволили отримати більше електрики з вітряків. Німеччина і Велика Британія в січні встановили рекорди з вироблення вітряної електроенергії і зменшили потреби в газі.

Європейцям пощастило ще й з тим, що китайська промисловість у 2022 році сиділа на карантині. Це гальмувало споживання скрапленого газу в Азії, і танкери повернули в бік Європи.

У 2022 році Євросоюз став найбільшим у світі покупцем СПГ, уперше обігнавши Китай та Японію.

На тлі цих подій ціни на газ зменшилися до рівня серпня 2021 року — до 700 дол за тис куб м.

Зменшення споживання дозволило країнам ЄС підтримувати запаси на найвищому за останні роки рівні. З початку зими заповненість газосховищ майже не змінилася і зараз становить близько 80%, тобто понад 90 млрд куб м.

Найбільші ризики цієї зими були пов’язані з Німеччиною, яка найбільш залежна від російського газу.

Голова німецького енергетичного регулятора Клаус Мюллер влітку попереджав, що без російського газу навіть повних запасів країні вистачить максимум на 2,5 місяця холодів.

Однак зараз німецькі газосховища заповнені на понад 90%, тож цю зиму вона гарантовано пройде без сильного дефіциту, навіть якщо в лютому станеться різке похолодання.

Через високі ціни на енергоносії уряд Німеччини очікував у 2023 році рецесію, але сприятлива ситуація в енергетиці змусила місцеве Мінекономіки скорегувати прогноз на зростання на 0,2% ВВП замість прогнозованого падіння на 0,4%.

Загалом економіка ЄС подає ознаки життя. Річне зростання цін на енергоносії в грудні скоротилося з 34,9% до 25,5%. Через це падає загальний рівень інфляції і зменшує тиск на споживачів та центральний банк.

Індекс ділової активності (PMI) у єврозоні в січні попередньо становитиме 50,2.

Вважається, що активність бізнесу зростає, коли цей індекс перевищує рівень 50, тож це позитивний сигнал для союзників України. PMI у ЄС на послуги та виробництво стабільно зростає з жовтня.

Через температурні аномалії у 2022 році іспанці зустрічали Різдво зовсім не по-зимовому

ФОТО EPA-EFE

росія досі намагається тиснути, скорочуючи постачання газу. У січні 2023 року “Газпром” зменшив прокачування блакитного палива у Євросоюз ще на 22%.

Щоправда, сенсу від цього не було — ціни майже не змінилися. Це означає, що Кремль втратив монополію на європейському ринку.

Газова війна тільки починається

Тепла та вітряна погода дозволила Євросоюзу виграти час, однак до закінчення енергокризи ще далеко. Європа виграла битву, але не війну, і далі на країни блоку чекає чимало випробувань.

Перше — Китай знову відкривається після локдаунів. Попит на скраплений газ від китайських компаній зростає і танкери поступово повертаються в Піднебесну.

Водночас Японія планує створити стратегічний резерв СПГ, тож між Європою та Азією може знову загостритися цінова конкуренція, як минулої зими. У такому випадку ціни знову підуть угору.

Якщо ціни дійдуть до 2 тис дол за тис куб м, то Євросоюз не зможе приймати танкери з СПГ через обмеження вартості блакитного палива, яке сам встановив у грудні.

 

Друге — енергонезалежність уже дорого коштує для ЄС, адже країни блоку змушені продовжувати субсидування високих цін, щоб пом’якшити удар по бізнесу та громадянах.

Ціни на газ досі аномально високі і в найближчі роки вони навряд чи знизяться. Це означає, що і в 2023 році сотні мільярдів євро знову спрямують на субсидії. Через це зростатимуть дефіцит і боргове навантаження на держбюджети.

Водночас великі енергоємні підприємства ЄС досі не працюють на повну силу та змушені економити, отримувати менше прибутків та сплачувати менше податків.

Скорочення виробництва майже неминуче, адже країни отримують менше газу, ніж у попередні роки. Одналише Німеччина у 2022 році втратила 12% обсягів.

Бізнесу та урядам буде важко планувати нові проєкти та відновлення виробництва, адже під час перебудови енергосистеми ситуація залишатиметься нестабільною.

Наприклад, шторми біля газифікаційних терміналів у США, ремонт на французьких ядерних енергоблоках та зміна швидкості вітру вже спричиняють коливання цін на електрику.

Третє — заповнення газосховищ на наступну зиму. Євросоюзу пощастить, якщо решта зими буде теплою і в квітні газу у сховищах буде достатньо. Якщо ні, то можливостей відносно дешево запастися газом буде небагато.

Наступного сезону російського газу буде значно менше, адже газопровід “Північний потік” восени підірвали, а прокачувати паливо іншими трубами росія не бажає.

На додачу Нідерланди в жовтні планують закрити своє найбільше родовище газу в Гронінгені, з якого зараз качають 2,8 млрд куб м на рік.

Щоб отримати можливість купувати більше газу, ЄС будує додаткові потужності з регазифікації СПГ. Нові термінали та розширені старі дозволять імпортувати на 50 млрд куб м газу більше, ніж у 2022 році.

Однак цього не вистачить, якщо росія продовжить скорочувати постачання. Раніше країна-агресор щороку прокачувала 155 млрд куб м газу і знайти їм заміну буде складно.

Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила: якщо росія припинить постачання газу, то Євросоюз у 2023 році може мати дефіцит 30 млрд куб м.

У цьому випадку ЄС можуть врятувати економічні проблеми на росії. Санкції тільки починають діяти, і Кремль буде змушений продавати газ, щоб закривати дірки в бюджеті.

Четверте — ціни на блакитне паливо для населення в ЄС залишаються високими порівняно з минулими роками і вони виснажуватимуть сімейні бюджети. Навіть субсидії не повернуть тарифи на комунальні послуги до рівня 2021 року.

“Зростання витрат на опалення є значним для німецьких сімей. У 2022 році газ, яким опалюють 50% німецьких квартир, коштував 13 євроцентів за кіловат-годину, тоді як у 2021 році ціна була більш ніж удвічі меншою.

Така ж ситуація з мазутом, яким опалюють чверть німецьких квартир. Якщо ви щорічно використовуєте 3 тисячі літрів, то витрати становитимуть 4,5 тисячі євро на рік. У 2021 році вони становили б 2 тисячі євро, у 2020-му — 1,5 тисячі.

Зростають ціни на транспорт і бензин. Усе це б’є по сім’ях з низьким та середнім доходом”, — сказав ЕП німецький журналіст Маріус Ельбрахт з міста Ахена.

Боротьба за енергонезалежність Євросоюзу є і питанням безпеки України. “Нафтогаз” купує блакитне паливо на європейському спотовому ринку, тож успіхи ЄС прямо впливатимуть на температуру в українських оселях.

Богдан МІРОШНИЧЕНКО

Додати коментар

Користувач:
email:





Новини

19:45 - Олександр Кубраков: Безбар’єрність є обов’язковою для відбудови
19:45 - Україна може гарантувати високий рівень проведення EXPO 2030, - Юлія Свириденко
19:45 - Держава отримала 1,32 млрд грн від продажу арештованого БЕБ російського аміаку
19:45 - Мінцифри повідомило про результати засідання Комітету з питань цифрової трансформації за 23 березня
19:45 - Уряд України, Світовий банк, Європейська Комісія та ООН презентували звіт щодо збитків України, завданих рф за рік війни
19:45 - Оперативна інформація Генерального Штабу Збройних Сил України станом на 18:00 23.03.2023 щодо російського вторгнення
19:45 - Аграрії вже отримали більш ніж 20 млрд грн кредитів у 2023 році
19:45 - Прем’єр-міністр провів нараду щодо швидкого відновлення у Запорізькій, Одеській, Миколаївській і Херсонській областях
19:40 - В условиях войны руководство НБУ остро нуждается в профитролях, самбуке и паштетах из печени
19:40 - В Китае 229 человек потеряли статус миллиардеров
19:40 - За вредные выбросы в Украине олигархи заплатят Европе 300 млн долларов в год
19:20 - Банк Англии поднял ставку и уровень оптимизма
18:45 - СБУ разоблачила одесскую компанию на поставке сырья для производства лазерных прицелов в россию
18:45 - Ермак заявил, что целью победы Украины в войне является налоговая реформа ростислава Шурмы
18:45 - Экс-глава “Нафтогаза” Коболев обозвал САП и НАБУ “испорченными детьми богатых родителей”
18:45 - Украинские металлурги в феврале увеличили экспорт плоского проката на 18%
18:45 - В Чехии изменили выплаты и правила для украинцев, которые оказались в стране из-за войны
17:50 - По итогам января Италия сократила как экспорт, так и импорт стали из-за пределов ЕС
17:50 - Минфин возобновляет среднесрочное бюджетное планирование
17:50 - В Раде предлагают заменить пожизненные льготы военным на трехлетние стипендии после демобилизации
17:50 - Raiffeisen Bank International попал в перечень международных спонсоров войны
17:50 - НБУ требует отчет у банков, которые принимают платежи через терминалы iBox
17:45 - Підсумки торгів цінними паперами на Українській біржі за 23.03.2023
17:40 - До 1 травня кожна область має сформувати спроможну мережу медичних закладів, – Віктор Ляшко
17:40 - Денис Шмигаль: Нова оцінка збитків та потреб на відновлення України створює надійний базис для нашої відбудови
17:40 - 50 тисяч українців отримають додаткові виплати завдяки співпраці Мінсоцполітики з Норвезькою радою у справах біженців
17:40 - Розпочалось виїзне засідання Президії Ради проректорів з наукової роботи при МОН України
17:40 - Ми боремося не лише за землі, а й за людей, - Микола Сольський про внесення змін до законопроектів про відповідальність за колабораціонізм
17:40 - Мінцифри інформує про результати цифрової трансформації в регіонах України
17:15 - Lloyd’s оголосив про зростання премій у 2022 році на 19% та прибутків від андеррайтингу


Більше новин

ВалютаКурс
Австралійський долар24.4845
Канадський долар26.7412
Юань Женьміньбі5.3545
Чеська крона1.6802
Данська крона5.3391
Гонконгівський долар4.6587
Форинт0.103348
Індійська рупія0.44452
Рупія0.0023814
Новий ізраїльський шекель10.113
Єна0.2781
Теньге0.078749
Вона0.028589
Мексиканське песо1.9703
Молдовський лей1.9693
Новозеландський долар22.8865
Норвезька крона3.5194
Російський рубль0.48063
Сінгапурський долар27.5532
Ренд2.0093
Шведська крона3.541
Швейцарський франк39.8872
Єгипетський фунт1.1819
Фунт стерлінгів44.8861
Долар США36.5686
Білоруський рубль13.2919
Азербайджанський манат21.5414
Румунський лей8.0786
Турецька ліра1.9202
СПЗ (спеціальні права запозичення)49.2628
Болгарський лев20.3351
Євро39.7665
Злотий8.4883
Алжирський динар0.26723
Така0.3458
Вірменський драм0.093925
Домініканське песо0.66051
Іранський ріал0.00087068
Іракський динар0.027915
Сом0.41831
Ліванський фунт0.002438
Лівійський динар7.5589
Малайзійський ринггіт8.1499
Марокканський дирхам3.5203
Пакистанська рупія0.13997
Саудівський ріял9.7441
Донг0.0015371
Бат1.03433
Дирхам ОАЕ9.9563
Туніський динар11.6409
Узбецький сум0.0032259
Новий тайванський долар1.19701
Туркменський новий манат10.4482
Сербський динар0.33086
Сомоні3.35
Ларі13.9965
Бразильський реал7.03
Золото72070.49
Срібло836.16
Платина35823.33
Паладій52707.42

Курси валют, встановлені НБУ на: 24.03.2023

ТікерOpenMaxMinCloseVolume
204150873.46873.46870.53870.5436129737.22
2064601013.051013.051013.051013.052026.10
2262601080.321080.321080.321080.32956083.20
226427995.74995.74995.74995.7415412063.72
BAVL0.31490.320.31490.3263199.00
CEEN4.7014.7014.74.72350.10
TATM3.23.23.23.2320.00
VERES155.17155.17150.05150.051851.80
YASK0.290.290.290.295220.00

Дані за 23.03.2023