Дивує: чого Україні не вистачає у відносинах із Китаєм

24.01 16:35 | Укррудпром

Побічно це підтверджується хоча б тим, що впродовж майже року широкомасштабної війни голова Сі утримувався від прямого діалогу з Зеленським. Відбулися лише дві телефонні розмови та зустріч міністрів закордонних справ України і КНР Дмитра Кулеби і Вана Ї на полях останньої Генасамблеї ООН.

Закликаючи до діалогу з Китаєм, Київ одночасно зволікає з призначенням посла в Пекін.

Коротка лава запасних

14 лютого 2021 року в китайському Чжанцзякоу помер від серцевого нападу Надзвичайний і Повноважний посол України в КНР Сергій Камишев. До цієї трагічної події він пропрацював на посаді майже рік, і це був час загострення глобальної пандемії. Але, як не дивно, саме в цей період Україна і Китай змогли успішно взаємодіяти. Досить згадати про “повітряний міст”: Київ надав свій парк найбільших транспортних літаків, включно з унікальним АН-225 “Мрія”, для перевезення вакцин і медичних вантажів із Китаю по всьому світу. Китайці раділи — один рейс “Мрії” закривав потреби в протиепідеміологічних засобах для маленької європейської країни.

МЗС України

Але при цьому за рік перебування в Китаї Сергій Камишев так і не отримав аудієнції в голови Сі для традиційного вручення вірчих грамот. Китайський лідер лише у квітні 2021-го прийняв грамоти відразу від 29 послів, які були направлені їхніми державами в Китай з початку пандемії і очікували зустрічі з Сі довгими місяцями. Чекав її й український посол Камишев, що в приватній розмові зі мною ділився планами поговорити з Сі про активізацію діалогу лідерів України та Китаю і вбачав метою своєї місії в Пекіні організацію візитів на вищому рівні, яких не було між двома країнами з 2013 року.

Слід зазначити, що перед призначенням Камишева в Києві обговорювали зразу кількох кандидатів на Китай, але вибір на його користь був виправданий: для дипломата це було вже друге тривале відрядження в Китай: він очолював посольство України в Пекіні з 2004-го по 2009 рік.

Оскільки Китай має свої культурні й політичні особливості, в які дуже складно вникнути сторонній людині, призначення дипломата, котрий не тільки працював там, а й у наступні роки не втрачав зв"язку з китайською тематикою, було правильним рішенням.

За певною інформацією, на посаду посла в Пекіні вже навесні 2021 року готували генерал-лейтенанта у відставці Віктора Гвоздя — ексочільника Служби зовнішньої розвідки. Він брав участь у миротворчих операціях у колишній Югославії, а також мав досвід дипломатичної роботи на Балканах і при місії України при ООН. У його біографії зазначено: знає китайську мову. В інтерв"ю того часу він виступав як експерт із питань Китаю від імені створеного з його ініціативи центру геополітичних досліджень “Борисфен Інтел”. Однак 28 травня 2021 року прийшла трагічна звістка — Віктор Гвоздь помер під час дайвінгу на відпочинку в Єгипті.

У липні того ж року відбулася єдина на цей момент телефонна розмова президента Зеленського і голови Сі. Але навіть вона не підстьобнула Київ до помітної активізації відносин із Пекіном. При цьому питання призначення посла в КНР, за словами міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, “одне з тих, які йому найбільше болять”. Міністр зізнався, що кандидати були, але всі вони відпадали з різних причин. “Дуже високі вимоги до посла в Китаї”, — повідав ще у вересні минулого року міністр, на якому, формально, і лежить обов"язок подати в офіс президента кандидатуру підходящої людини. На офіційний же запит ZN.UA на ім"я міністра, в якому було чітко сформульовано запитання: “Чому Україна так довго не має посла в Китайській Народній Республіці?” і “Коли офіційний Київ планує призначити посла України в Китаї?” ми отримали тільки формальну відписку із загальним описом процедури призначення посла.

Принципи відбору

Китай — держава специфічна в усьому. Впродовж останнього року я неодноразово зустрічався з дипломатами, які працювали в Китаї, включно з колишніми послами України в КНР. Більшість їх дотримувалися думки, що в Пекін, безумовно, треба відправляти людину, обізнану з Китаєм. Знання китайської мови було б очевидною підмогою для успішної місії.

Але, якщо судити із заяв президента Зеленського, у доборі українських послів його принципи трохи інші. 17 січня в діалозі з німецькими студентами він відповів на запитання про критерії відбору кандидатів на посаду керівника дипломатичного представництва. Насамперед це вища освіта, і вона відповідна у 90—95% кандидатів. Другим критерієм Зеленський назвав бажану обізнаність у військовій або військово-технічній сфері, якщо посла направляють у країну, в якій потрібно активізувати матеріальну підтримку України для відсічі російської агресії. І насамкінець президент не виключив призначення на дипломатичну посаду людини зі сфери бізнесу, якщо її завданням буде залучити інвестиції.

Про Китай у цьому спічі президент не сказав. Він згадав лише про плани розширити дипломатичну присутність в Африці та Латинській Америці, куди теж, за словами очільника держави, важко знайти гідних кандидатів.

Тому зазначимо: зважаючи на той факт, що відносини України з Китаєм нині складаються не найкращим чином, добір кандидатури в Пекін має базуватися на трохи інших, ніж перелічені президентом, критеріях. Відсутність у кандидата досвіду роботи в Китаї та знання мови частково може компенсувати його високий статус. У розмові із ZN.UA деякі українські дипломати, котрі працювали в Китаї, прямо зазначали, що бажано, аби це був член уряду або політик високого рангу з досвідом дипломатичної роботи.

Як зізнавалися дипломати, котрі пройшли службу в Пекіні, Китай дуже чітко вибудовує рівні доступу для послів різних держав. Наші зазвичай мали своїми основними візаві китайських дипломатів на рівні начальника відповідного територіального департаменту МЗС КНР. У роки, коли відносини Києва і Пекіна були більш довірчими, ніж тепер, доброю підмогою для роботи українського посла був вихід на керівництво Канцелярії Комісії ЦК КПК із закордонних справ. До речі, саме на посаду керівника цієї структури з нового року перейшов колишній міністр закордонних справ КНР Ван Ї, який доти вів перемовини з Дмитром Кулебою. А новим міністром закордонних справ КНР став Цінь Ґан, що з українським міністром поспілкуватися ще не встиг (однак 9 січня вже зателефонував Лаврову й обговорював із ним Україну).

Для того, щоб майбутньому українському послу вийти на рівень Канцелярії Комісії ЦК КПК із закордонних справ або, наприклад, отримати можливість доносити свої прохання й побажання одному із заступників керівника китайського МЗС, навіть високого статусу в українській владній ієрархії буде замало: треба буде ще переконати китайців у тому, що в посла України є постійний контакт із вищим керівництвом країни, що в нього є доступ до президента і глави його офісу для вирішення питань державної ваги. Мало хто з вітчизняних дипломатів може похвалитися такими привілеями, адже, згідно з табелем про ранги, вони підзвітні міністрові закордонних справ. А Дмитро Кулеба в китайській системі координат тепер стоїть нижче, ніж член політбюро ЦК КПК і керівник Канцелярії Комісії ЦК КПК із закордонних справ Ван Ї.

За нинішніх умов посол у Китаї має бути надзвичайно ефективним і активним у відстоюванні інтересів України, виявляти ініціативу у сферах, які йому відкриються на місці, й не чекати вказівок із центру для вирішення нагромаджених проблем. За роки відсутності посла і прямого діалогу керівників двох країн їх назбиралося чимало. Війна лише поглибила недорозуміння між Києвом і Пекіном. До того ж за минулий рік торгівля України з Китаєм, за попередніми даними, скоротилася більш ніж наполовину.

Загалом, фронт робіт для нового посла вимальовується доволі широкий. За нашими даними, вже не тільки обговорюють його кандидатуру в МЗС та офісі президента, а й зроблено запит на отримання агремана (згоди) від Пекіна. У зовнішньополітичному відомстві нам відмовилися назвати прізвище можливого майбутнього посла до оприлюднення указу президента про його призначення.

Однак у дипломатичних колах, а також люди, які працюють із Китаєм, найімовірнішим кандидатом на посаду нового посла України в КНР називають українського політичного діяча, юриста й дипломата Павла Рябікіна. Нині він обіймає посаду міністра з питань стратегічних галузей промисловості України. У разі призначення послом його очевидною перевагою з усіх перелічених вище (і таких, які розглядають китайці) критеріїв буде лише статус члена уряду. А ось за критеріями, озвученими президентом, він проходить, маючи відповідну освіту (юрист-міжнародник) і досвід дипломата (доволі скромний), а також як управлінець та бізнесмен.

Оскільки в Китаї відбувається традиційне святкування Весни (Нового року за місячним календарем), не слід очікувати, що офіційна згода з Пекіна про прийняття нового посла з України надійде скоро. Але треба гадати, що в Китаю немає підстав зволікати з рішенням занадто довго (довше, ніж до кінця лютого), адже штучне затягування з відповіддю теж може нашкодити двостороннім відносинам.

Олексій КОВАЛЬ

Почав роботу журналістом у газеті “Фінансова Україна” у 1994 році. У 1996 — 2007 роках обіймав посаду керівника відділу міжнародної політики інформаційно-аналітичної служби телеканалу “Інтер”. Згодом працював у сфері інвестиційного бізнесу. Як журналіст спеціалізується на питаннях міжнародних відносин.

Додати коментар

Користувач:
email:





Новини

09:15 - Загальні бойові втрати противника з 24.02.2022 по 31.01.2023
09:15 - Оперативна інформація ДСНС щодо наслідків ведення бойових дій російською федерацією
09:15 - Протягом доби піротехнічні підрозділи ДСНС залучалися 100 разів та знешкодили 206 вибухонебезпечних предметів
09:00 - Впервые с начала полномасштабной войны вырос спрос на ипотечные кредиты
09:00 - “Нова Пошта” летить в ЄС
09:00 - Кульгаві єдинороги. За рік мільярдери-стартапери збідніли вдвічі — на рекордні $100 млрд. Хто вони
08:05 - Ольга Стефанішина: “Нам треба вже зараз закладати фундамент для тієї країни, якою Україна буде завжди”
08:05 - Естонський прецедент: як Таллінн першим у світі готується до конфіскації активів рф
08:05 - российский миллиардер Дерипаска нанял экс-агента ФБР, чтобы найти компромат на другого росмиллиардера Потанина
08:05 - Підвішений спадок. Судова війна за частку Ігоря Єремеєва у групі “Континіум” спалахнула з новою силою
07:10 - Оперативна інформація Генерального Штабу Збройних Сил України станом на 06:00 31.01.2023 щодо російського вторгнення
22:55 - У Ахметова утверждают, что на прошлой неделе у жителей Киева эектроэнергия была в среднем 80% времени
22:50 - «Зважене спільне рішення Генерального Штабу, міністерств та відомств і українського бізнесу»: Уряд затвердив новий порядок бронювання військовозобов’язаних
22:50 - Маркіян Дмитрасевич: Аби деблокувати роботу зернового коридору, потрібна відповідна реакція усього цивілізованого світу
22:50 - Ігор Клименко провів зустріч із Послом Німеччини в Україні Анкою Фельдгузен
22:50 - Роз'яснення ПФУ: Які пільги на оплату комунальних послуг передбачені для вдови загиблого військовослужбовця?
22:50 - Презентовано результати та напрацювання Секторальної робочої групи «Молодь та спорт» плану відновлення України
22:50 - Французький письменник презентує документальний фільм про Україну до річниці повномасштабного вторгнення
20:45 - Оперативна інформація Генерального Штабу Збройних Сил України станом на 18:00 30.01.2023 щодо російського вторгнення
20:45 - Держкомтелерадіо: Українська книга перетинає кордони
20:45 - 30 січня: Ситуація в енергетиці
20:45 - Держенергоефективності: Бізнесу необхідно впроваджувати енергоменеджмент та енергоефективні технології
20:45 - Тарас Висоцький розповів, як Мінагрополітики сприяє підтримці агросектору в забезпеченні електроенергією
20:45 - Відправка посилок за кордон через Укрпошту: як це зробити?
20:45 - МОЗ роз’яснює, чи можливо оформити довідку про інвалідність у випадку виїзду за кордон
20:45 - Запущено пілотний проект мобільних бригад вакцинації проти COVID-19 у восьми областях України
20:45 - Нацуніверситет охорони здоров’я України ім. П. Л. Шупика має стати флагманом медичної освіти, науки та якісної професійної аналітики, – Віктор Ляшко
19:15 - Картонного Найема во главе Агентства восстановления подперли уже вторым специалистом по распилу из “Укравтодора”
18:40 - «Зернова ініціатива»: за тиждень 18 суден експортували 664 тисячі тонн продовольства з портів Одеси
18:40 - Громада Балаклії отримала «мобільний ЦНАП»


Більше новин

ВалютаКурс
Австралійський долар25.8961
Канадський долар27.4405
Юань Женьміньбі5.4171
Чеська крона1.6712
Данська крона5.3608
Гонконгівський долар4.6675
Форинт0.101953
Індійська рупія0.44863
Рупія0.0024417
Новий ізраїльський шекель10.5428
Єна0.28118
Теньге0.079547
Вона0.029793
Мексиканське песо1.9469
Молдовський лей1.9499
Новозеландський долар23.7476
Норвезька крона3.6947
Російський рубль0.52053
Сінгапурський долар27.8618
Ренд2.111
Шведська крона3.54
Швейцарський франк39.7096
Єгипетський фунт1.2175
Фунт стерлінгів45.3176
Долар США36.5686
Білоруський рубль13.2919
Азербайджанський манат21.554
Румунський лей8.1294
Турецька ліра1.9443
СПЗ (спеціальні права запозичення)49.449
Болгарський лев20.3328
Євро39.8762
Злотий8.4667
Алжирський динар0.2662
Така0.35078
Вірменський драм0.092915
Домініканське песо0.65264
Іранський ріал0.00087068
Іракський динар0.025047
Сом0.4268
Ліванський фунт0.024258
Лівійський динар7.573
Малайзійський ринггіт8.3035
Марокканський дирхам3.4993
Пакистанська рупія0.16151
Саудівський ріял9.7311
Донг0.0015474
Бат1.05907
Дирхам ОАЕ9.9569
Туніський динар11.7456
Узбецький сум0.0032576
Новий тайванський долар1.18988
Туркменський новий манат10.4482
Сербський динар0.33288
Сомоні3.5843
Ларі13.5605
Бразильський реал6.9267
Золото70439.9
Срібло866.26
Платина37232.69
Паладій59549.41

Курси валют, встановлені НБУ на: 31.01.2023

ТікерOpenMaxMinCloseVolume
204150931.49931.49931.49931.4914903.84
225668987.01987.01987.01987.01286232.90
2262601057.721057.721057.721057.7219038.96
VERES1471471471473969.00

Дані за 30.01.2023