Пережити темні часи: як держава може допомогти бізнесу в умовах відключень світла

10.12.2022 08:05 | Укррудпром

Ракетні атаки російських варварів на вітчизняну енергосистему ускладнюють життя українцям і суттєво б’ють по бізнесу. В таких умовах держава має допомогти підприємцям не зупиняти діяльність, щоби мати міцний фінансовий тил для нашої перемоги.

 Цього тижня російські загарбники знову завдали масованого ракетного удару по об’єктах енергетичної інфраструктури України. Він вже став восьмим з початку жовтня. Завдяки злагодженій роботі нашої протиповітряної оборони переважну більшість ракет було збито, але найважливіше те, що вдалося запобігти повного блекауту, як це було після атаки наприкінці листопада.

Судячи з усього, велику роль у відбитті нової атаки терористів зіграли сучасні засоби ППО, які почали надавати нам західні партнери. Проте ні в кого не виникає сумнівів, що кривавих росіян ця невдала спроба не зупинить, і вони знов і знов будуть намагатися “покласти” вітчизняну енергетику протягом цієї зими, щоб змусити українську владу сісти за стіл переговорів на своїх умовах.

Сьогодні головним завдання для нашої держави є забезпечення військової перемоги над російськими загарбниками. А недоторканність критичної інфраструктури хоча й є надважливою, особливо в період холодів, та все одно відходить дещо на другий план.

Проте не варто забувати, що ці ракетні удари мають вплив на економічний стан України.  Ні для кого не секрет, що щомісячний дефіцит державного бюджету наразі складає 3-5 млрд доларів, які в основному надають західні партнери та міжнародні фінансові організації. І ці кошти йдуть на закриття соціальних видатків держави, як то виплата пенсій чи зарплат бюджетникам. А фінансувати військові видатки уряд має власними доходами, тобто завдяки роботі вітчизняної економіки.

Як повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, з початку повномасштабної війни на фінансування армії та сектору безпеки уряд виділив 1 трлн 130 млрд гривень. В бюджеті на 2023 рік видатки на безпеку та оборону передбачені на рівні 1 трлн 141 млрд гривень.

Навіть якщо Кабінет міністрів точно оцінив рівень видатків, необхідних для фінансування нашої героїчної армії, проте ці гроші ще треба зібрати. І зробити це можливо лише за умов працюючого вітчизняного бізнесу, який зараз страждає через тимчасові відключення електроенергії після рашистських атак.

Інвесткомпанія Dragon Capital через ці відключення електропостачання вже погіршила прогноз спаду вітчизняної економіки у цьому році до 32 відсотків. Крім цього, компанія зберегла прогноз зниження ВВП і у 2023 році ще на 5 відсотків, незважаючи на поліпшення ключового припущення про перебіг війни.

Таким чином, вимальовується дуже простий зв’язок: якщо уряд не хоче у 2023 році панічно шукати гроші для фінансування оборони, йому вже зараз потрібно думати про варіанти допомоги бізнесу в умовах постійних обмежень електропостачання.

Збільшення стабільності енергосистеми

Українські експерти та представники бізнесу сходяться на думці, що головним завданням для держави стане забезпечення хоча б мінімальної прогнозованості роботи національної енергетичної системи. Всі прекрасно розуміють, що наші енергетики докладають титанічних зусиль, аби полагодити енергосистему після численних варварських ударів окупантів. Проте, якщо немає форсмажорів і обленерго розробили графіки планових відключень електроенергії, то всі мають його дотримуватися.

За словами професора Київської школи економіки Михайла Колісника, в такому разі бізнес матиме можливість хоч якось планувати свою діяльність.

“Мають бути чіткі графіки відключень. Тоді я знаю, в які години буде працювати мій бізнес, і про це знають люди, і вони можуть до мене приходити. Тобто плановість дотримання графіків дуже важлива”, — зазначив він у коментарі УНІАН.

З точки зору часового розподілу навантаження національної енергосистеми є кілька можливих напрямків роботи, вважає експерт / фото УНІАН, Олександр Синиця

Старший економіст Центру економічної стратегії Дмитро Горюнов сказав агенції УНІАН, що на сьогодні з точки зору часового розподілу навантаження національної енергосистеми є кілька можливих напрямків роботи. По-перше, спільно з “Укренерго” та обленерго треба опрацювати питання прогнозованості графіків відключень. По-друге, при бажанні компаній працювати вночі розглянути питання або скорочення тривалості комендантської години, або лібералізації видачі дозволів на роботу в цей час.

Думку перевести деякі виробничі підприємства України на роботу в нічний час вже озвучили представники регіональної влади, зокрема, голова Миколаївської ОДА Віталій Кім. Тобто питання точно обговорюється. Проте, як вважає економічний експерт Горюнов, така допомога не стане панацеєю, тому тут варто комплексно впливати як на обсяг, так і на часовий розподіл споживання електроенергії.

“Зокрема, можна допомагати населенню з генерацією та енергозбереженням тими ж інструментами, що й бізнесу. Пріорітетно вирішувати питання постачання критичної інфраструктури (водопостачання та водовідведення, теплопостачання, освіти), інакше люди будуть вирішувати відповідні питання в індивідуальному порядку, що менш ефективно та відволікатиме їх від роботи”, — сказав експерт.

Кандидат економічних наук Олександр Хмелевський наголосив, що держава в цій складній ситуації повинна докласти всіх зусиль для стабілізації роботи енергосистеми шляхом сприяння у відновленні пошкоджень, завданих обстрілами.

“Слід розмістити на українських підприємствах замовлення на виготовлення необхідного енергетичного обладнання, в тому числі, й за рахунок державного фінансування. Також необхідно замовити енергетичне обладнання у наших іноземних партнерів”, — зазначив він у коментарі УНІАН.

Фінансова допомога

На думку професора Київської школи економіки Михайла Колісника, іншим важливим кроком назустріч вітчизняному бізнесу з боку держави можуть стати пільгові кредити під покупку зарядних станцій чи генераторів для виробництва електроенергії.

“Я маю на увазі як покупку генераторів, так і покупку зарядних станцій, які є набагато кращим вирішенням проблем, бо не вимагають роботи з бензином та не викликають протипожежних пересторог. Потрібен чіткий механізм кредитування тих компаній, які хочуть підняти свою енергоефективність”, — сказав він.

За його словами, це може бути або кредитування на повну вартість приладів, або, наприклад, цільове відшкодування половини вартості з боку держави.

В Україні також можуть з’явитися лізингові бюро, які надаватимуть генератори чи зарядні станції тим, хто не зможе купити їх одразу.

“Це могло бути більше на рівні місцевих ініціатив. Але після війни така кількість генераторів може не бути потрібною, тому треба прорахувати, що потім будуть з цими генераторами робити”, — наголошує економіст Колісник.

Держава також може допомогти українському бізнесу шляхом надання прямих дотацій. Вона може хоча б частково компенсувати вартість електроенергії, виробленої за рахунок генераторів, бо вона є дорожчою за ту, що підприємства отримують безпосередньо з енергомережі.

“Можна взяти процент від середньмісячного споживання електроенергії за минулий рік, а в обленерго ці дані є, і визначити це як обсяг цільової допомоги підприємству. Це може бути дотація на суму, яка дорівнює різниці між середньомісячним споживанням у минулому році і фактичним споживанням на сьогодні”, — зазначив експерт.

Кабмін звільнив від сплати ПДВ та ввізного мита генератори / фото УНІАН

Кабінет міністрів України минулого місяця звільнив від сплати ПДВ та ввізного мита генератори, та інші важливі для проходження цього опалювального сезону товари. Крім того, уряд доручив створити координаційний штаб із забезпечення генераторами критичної інфраструктури та “Пунктів незламності”.

Можливо, вже найближчим часом буде створений аналог такого штабу для допомоги бізнесу на період тимчасових відключень електроенергії.

Держава як партнер

Крім задіяння безпосередньо економічних механізмів, на думку економіста Михайла Колісника, ще одним із видів допомоги з боку державних органів має стати проведення роз’яснювальної кампанії серед населення. Сьогодні люди та бізнес масово закуповують генератори, проте часто банально не знають правил їх безпечного використання, що спричиняє зростання кількості пожеж та отруєнь чадним газом.

“Замість того, щоб пожежна просто ходила і консультаційно казала, що треба робити, вони ходять штрафувати. Державі потрібно виступати не карателем в цьому випадку, а консультантом. Мають бути відеосюжети по телебаченню. Хочеш підключати — не забувай зробити таке, таке і от таке. Має бути ціла інформаційна кампанія”, — вважає експерт.

Крім того, держава не має жорстко тиснути на тих підприємців, які вироблену своїми генераторами електроенергію використовують не тільки безпосередньо для роботи свого бізнесу.

Країну облетіла новина про те, що одесита оштрафували на 34 тисячі гривень за те, що він за гроші дозволяв місцевим мешканцям підзаряджати ноутбуки та користуватися інтернетом. За словами Михайла Колісника, в нинішніх умовах можна дозволити продавати електроенергію не тільки, умовно кажучи, обленерго, а вважати це послугою по зарядці девайсів та пристроїв.

“Адже багато бізнесів продають продукти, в складі вартості яких є електроенергія. Отже, фактично вони також продають електроенергію. Хай створять прейскурант: скільки коштує послуга із зарядки, а не просто продаж електроенергії”, — додає він.

Таким чином, у центральної та місцевої влади є механізми, щоб навіть у нинішніх надскладних економічних умовах підставити плече підприємцям, щоб разом пережити найважчу в історії України зиму з мінимальними втратами.

Хочеться сподіватися, що наші можновладці чітко розуміють всі виклики економічного фронту війни з росією та знайдуть ефективні варіанти допомоги бізнесу, щоб не просто вижити, а й зміцнитися протягом 2023 року.

Дмитро ШВАРЦ

Додати коментар

Користувач:
email:





Новини

08:45 - НБУ прогнозирует год почти без экономического роста. Что это значит для бизнеса из списка ТОП-100 Forbes
08:45 - “Мерзни, мерзни, вовчий хвіст”. Не змерз. Як Путін програє газову війну
08:45 - МВФ может предоставить Украине многолетний пакет помощи на сумму до 16 млрд долларов
08:05 - EUR/USD. Медведи неуверенно наступают...
08:05 - GBP/USD. Внимание форекс трейдеров сосредоточено на уровне поддержки 1.2374...
07:50 - Нерухомість під час війни — “світло не вимикають”
07:50 - Глава крупнейшей фракции Европарламента призывает к “военной экономике” в ЕС
07:50 - Січневий головопад: чому українській владі варто почистити ряди
07:20 - Оперативна інформація Генерального Штабу Збройних Сил України станом на 6:00 27.01.2023 щодо російського вторгнення
20:55 - БЕБ не допустило розтрату 66,5 млн грн бюджетних коштів
20:55 - ПФУ: Завершено фінансування пенсій за січень
19:00 - НБУ сохранит размер учетной ставки на уровне 25% годовых до апреля 2024 года
19:00 - Экспорт российского сжиженного углеводородного газа в страны Балтии увеличился в два раза за 2022 год
19:00 - Минэнерго хочет расширить технические возможности для торговли электроэнергией с ЕС
18:50 - Відбулось перше засідання Наглядової ради міжвідомчої Координаційної Платформи донорів України
18:50 - Активність ворога у повітрі свідчить про його неспроможність на суходолі, – речниця командування «Південь»
18:50 - Для вивезення власної продукції з деокупованих територій Харківської області дозволи тепер не потрібні
18:50 - Відбулося чергове засідання Секторальної робочої групи координації міжнародної технічної допомоги «Гендерна рівність»
18:50 - Держенергоефективності спільно з університетами України та Європи розпочинає новий проект щодо створення магістерських курсів з енергоефективності та декарбонізації
18:50 - Зернова ініціатива: добова кількість виходів суден із українським збіжжям у рамках коридору впала до антирекордного показника
18:50 - Ісландія допомагатиме відновленню енергетичного сектору України
18:50 - Міністри закордонних справ України та Франції відвідали Одесу
18:50 - Які документи необхідні для проходження МСЕК
18:50 - Завдяки підтримці держави та Уряду збільшується кількість піротехнічних розрахунків, - Сергій Крук
18:50 - Екологічна освіта – один з важливих пріоритетів Міндовкілля
18:50 - ДСНС інформує як уникнути переохолодження
18:50 - Оперативна інформація Генерального Штабу Збройних Сил України станом на 18:00 26.01.2023 щодо російського вторгнення
18:30 - Экономика США лучше ожиданий
18:05 - ЕС нашел способ использовать замороженные активы для восстановления Украины
18:05 - “российский автогаз повсюду”. Украина закупает сжиженный газ, произведенный в россии, на миллионы долларов


Більше новин

ВалютаКурс
Австралійський долар26.046
Канадський долар27.3584
Юань Женьміньбі5.3835
Чеська крона1.6729
Данська крона5.3563
Гонконгівський долар4.6709
Форинт0.102689
Індійська рупія0.44821
Рупія0.0024464
Новий ізраїльський шекель10.7599
Єна0.28187
Теньге0.079328
Вона0.029704
Мексиканське песо1.942
Молдовський лей1.9433
Новозеландський долар23.7239
Норвезька крона3.7028
Російський рубль0.52898
Сінгапурський долар27.8788
Ренд2.1437
Шведська крона3.5658
Швейцарський франк39.8112
Єгипетський фунт1.2234
Фунт стерлінгів45.3323
Долар США36.5686
Білоруський рубль13.2919
Азербайджанський манат21.554
Румунський лей8.1625
Турецька ліра1.944
СПЗ (спеціальні права запозичення)49.4103
Болгарський лев20.3713
Євро39.8433
Злотий8.4407
Алжирський динар0.2662
Така0.35078
Вірменський драм0.092915
Домініканське песо0.65264
Іранський ріал0.00087068
Іракський динар0.025047
Сом0.4268
Ліванський фунт0.024258
Лівійський динар7.573
Малайзійський ринггіт8.3035
Марокканський дирхам3.4993
Пакистанська рупія0.16151
Саудівський ріял9.7311
Донг0.0015474
Бат1.05907
Дирхам ОАЕ9.9569
Туніський динар11.7456
Узбецький сум0.0032576
Новий тайванський долар1.18988
Туркменський новий манат10.4482
Сербський динар0.33288
Сомоні3.5843
Ларі13.5605
Бразильський реал6.9267
Золото70835.57
Срібло869.54
Платина37889.82
Паладій62113.96

Курси валют, встановлені НБУ на: 27.01.2023

ТікерOpenMaxMinCloseVolume
213227975.7975.7975.7975.76829.90
225668989.86989.86985.31985.3125704.51
2262601056105610561056199584.00
226427977.82977.82977.82977.8266491760.00
VERES147147147147294.00

Дані за 26.01.2023