Виступ Голови Національного банку Андрія Пишного під час пресбрифінгу щодо рішень з монетарної політики

Доброго дня, шановні колеги! 

Доводжу до вашого відома, що Правління Національного банку України ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 25% річних. Також ми вирішили підвищити вимоги до обов’язкових резервів банків.

Це сприятиме посиленню монетарної трансмісії, підтриманню курсової стабільності та поступовому зниженню інфляції у 2023 році.

Інфляція і надалі очікувано зростає, але повільніше, ніж прогнозував Національний банк

Основною причиною прискорення інфляції цього року є наслідки воєнних дій та окупації окремих регіонів України. Вони призводять до збільшення виробничих витрат бізнесу та дефіциту окремих товарів.

Так, посилення російських терактів проти енергетичної інфраструктури України, зокрема:

• ускладнює економічну активність у різних секторах – від металургії до харчової промисловості, тваринництва та сфери послуг;
• призводить до скорочення виробництва і, відповідно, пропозиції товарів;
• провокує зростання попиту населення на паливо, що створює додатковий тиск на вартість енергоносіїв.

Все це стимулює подорожчання широкого спектра товарів і послуг, а за окремими позиціями – суттєве зростання цін.

Водночас загальна динаміка інфляції залишається контрольованою, а темпи зростання цін – дещо нижчими, ніж прогнозував Національний банк.

По-перше, поступове посилення монетарних умов після підвищення облікової ставки до 25% у червні та фіксація офіційного курсу гривні мають вагому роль для стабілізації інфляційних очікувань.

По-друге, заходи регулювання валютного ринку та введення нових інструментів для захисту заощаджень вплинули на звуження різниці між готівковим та офіційним курсами.

По-третє, НБУ та уряд дотримуються спільного плану з обмеження емісійного фінансування дефіциту бюджету. Це разом із наведеними чинниками сприяє послабленню тиску на валютному ринку та зменшенню чистого продажу валюти Національним банком.

Крім того, завдяки надходженню значної фінансової допомоги міжнародні резерви зросли до майже 28 млрд дол. США. Такий рівень є вищим за довоєнний. Це посилює спроможність НБУ і надалі забезпечувати курсову стабільність.

Також важливим чинником стримування інфляції залишаються незмінні тарифи на житлово-комунальні послуги. 

Після цьогорічного інфляційного сплеску зростання споживчих цін за підсумками наступного року сповільниться

Цьому насамперед має посприяти зниження безпекових ризиків завдяки успішним діям ЗСУ. Визволення окупованих територій, налагодження на них виробництва та логістики, розширення можливостей морських портів дадуть змогу зменшити інфляційний тиск.

Крім того, забезпечити стійке зниження інфляції у 2023 році допоможуть:

• злагоджена фіскальна та монетарна політика;
• повне припинення емісійного фінансування дефіциту бюджету наступного року;
• збереження відносно жорстких монетарних умов Національним банком.

Водночас українська економіка ще тривалий час працюватиме в умовах обмеженої логістики та дефіциту електроенергії. Послаблення споживчого попиту лише частково зможе компенсувати ефекти від зростання виробничих витрат бізнесу. Зважаючи на це, ми, як і раніше, очікуємо, що сповільнення інфляції буде поступовим і у 2023-2024 роках вона перебуватиме вище цілі НБУ 5%.

За таких умов Національний банк спрямовуватиме свою політику насамперед на утримання під контролем інфляційних очікувань і збереження керованості інфляційних процесів.

Достатнє та ритмічне надходження міжнародного фінансування та співпраця з МВФ є важливими передумовами для стабільного функціонування економіки в умовах війни

У другому півріччі 2022 року міжнародна фінансова підтримка України суттєво розширилася. Прогнозується, що до кінця року вона перевищить 31 млрд дол. США.

Я хочу подякувати всім міжнародним фінансовим організаціям та країнам-партнерам України за безпрецедентну допомогу нашій державі в боротьбі за цінності всього цивілізованого світу.

Необхідна для фінансування дефіциту бюджету та відновлення економіки України міжнародна фінансова допомога надходитиме й у 2023 році. Вже озвучені попередні домовленості про надання Європейським Союзом 18 млрд євро, а також близько 10 млрд дол. США Сполученими Штатами Америки.

Крім того, нам вдалося досягти прогресу в перемовинах з МВФ щодо укладення нової Моніторингової програми із залученням Ради Фонду.

Фінальне затвердження цієї програми сприятиме залученню фінансування від інших міжнародних донорів у 2023 році. Ми очікуємо, що після завершення моніторингової програми Україна зможе отримати доступ до програми розширеного фінансування.

Також тривають перемовини з іншими партнерами та друзями України щодо фінансової підтримки.

Ключовими ризиками для економіки України залишаються триваліший термін війни та подальше посилення терактів проти об’єктів критичної інфраструктури

Загалом ризики для економіки залишаються підвищеними.

Так, з одного боку, знизилася загроза припинення роботи "зернового коридору", а також ризики недоотримання зовнішнього фінансування. Крім того, менші інтервенції НБУ з продажу валюти та зростання міжнародних резервів посилили нашу спроможність утримувати курсову стабільність та зберігати контроль за темпами зростання споживчих цін.

Водночас, з іншого боку – збільшився енергетичний терор з боку агресора і зберігається ризик подальших терактів проти критичної інфраструктури України.

Масштаб і тривалість відключень електроенергії можуть бути серйознішими, ніж передбачалося в нашому жовтневому прогнозі. Тому показники економічної активності можуть погіршитися, а інфляційний тиск – посилитися.

Актуальними залишаються й інші ризики. Серед них:  

• ризик розбалансування державних фінансів, ураховуючи непередбачуваний характер війни та можливість виникнення додаткових бюджетних потреб;
• ризик формування великих квазіфіскальних дефіцитів в енергетичній сфері внаслідок високої вартості енергоносіїв;
• ризики неповернення значної частини громадян, що виїхали за кордон, а також збільшення міграції українців щонайменше на період опалювального сезону.

З огляду на очікувану цінову динаміку, все ще високі інфляційні очікування та зміщений вгору баланс ризиків Правління Національного банку вирішило залишити облікову ставку на рівні 25%

Також ми вирішили підвищити вимоги до обов’язкових резервів банків за поточними рахунками у гривні та в іноземній валюті на 5 в. п. для посилення монетарної трансмісії.

Крім того, з метою зменшення ризику повернення до емісійного фінансування дефіциту бюджету в 2023 році ми дамо змогу банкам покривати до 50% від загального обсягу обов’язкових резервів за рахунок бенчмарк-ОВДП. Перелік таких цінних паперів визначатиметься окремим рішенням Національного банку на основі пропозицій Міністерства фінансів.

З огляду на діючий порядок банки почнуть формувати обов’язкові резерви в новому обсязі з урахуванням можливості їх часткового покриття ОВДП з 11 січня 2023 року.

Після оцінки дієвості запроваджених заходів та динаміки ліквідності банківської системи Національний банк розгляне доцільність додаткового підвищення нормативів обов’язкового резервування.

У разі реалізації проінфляційних ризиків НБУ готовий посилити монетарні умови для збереження керованості курсових та інфляційних процесів.

Дякую за увагу!

Слава Україні!