Національний банк України зберіг облікову ставку на рівні 25%

Правління Національного банку України ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 25% річних, а також підвищити вимоги до обов’язкових резервів банків. Це сприятиме посиленню монетарної трансмісії, підтриманню курсової стабільності та поступовому зниженню інфляції у 2023 році. 

Інфляція надалі зростає, але дещо повільніше, ніж прогнозував Національний банк

Зростання споживчих цін в Україні, за підсумками жовтня, пришвидшилося до 26,6% у річному вимірі. За попередніми оцінками НБУ, у листопаді інфляція надалі зростала, але нижчими темпами, ніж передбачалося в жовтневому прогнозі (Інфляційний звіт за жовтень 2022 року). 

Основними чинниками прискорення інфляції залишаються наслідки воєнних дій та окупації окремих регіонів України, що насамперед впливає на збільшення виробничих витрат бізнесу та призводить до дефіциту окремої продукції. Так, посилення російських терактів проти критичної інфраструктури України, зокрема об’єктів енергетики, ускладнює економічну активність у різних секторах - від металургії до харчової промисловості, тваринництва та сфери послуг. Зокрема, в останні місяці суттєво зросли витрати підприємств на підтримку безперебійної роботи в умовах періодичних відключень електроенергії. До того ж її дефіцит призводить до скорочення виробництва і, відповідно, пропозиції товарів. Зростання попиту населення на паливо в умовах регулярних відключень створює додатковий тиск на вартість енергоносіїв. Усі ці чинники спричиняють подорожчання широкого спектра товарів і послуг, а за окремими позиціями - суттєве зростання цін. 

Попри це, загальна динаміка інфляції залишається контрольованою та навіть дещо нижчою, ніж траєкторія жовтневого макроекономічного прогнозу НБУ. Поступове посилення монетарних умов після червневого підвищення облікової ставки до 25% та фіксація офіційного курсу гривні відіграють вагому роль для стабілізації інфляційних очікувань. Завдяки заходам регулювання валютного ринку та запровадженню нових інструментів для захисту заощаджень спред між готівковим та офіційним курсом гривні суттєво зменшився. Разом із чітким дотриманням НБУ та уряду спільного плану з обмеження емісійного фінансування дефіциту бюджету це сприяло послабленню тиску на валютному ринку та зменшенню чистого продажу валюти Національним банком. Крім того, завдяки надходженню значної фінансової допомоги зросли міжнародні резерви, що посилює спроможність НБУ і надалі забезпечувати курсову стабільність. Важливим чинником стримування інфляції залишаються також незмінні тарифи на ЖКП. Крім того, у листопаді завдяки розширенню пропозиції сповільнилося підвищення цін на окремі продовольчі товари, вартість яких суттєво зростала в попередні місяці. 

У II кварталі наступного року очікується початок циклу сповільнення річної інфляції

Після цьогорічного інфляційного сплеску, зумовленого повномасштабною війною, за підсумками наступного року зростання споживчих цін сповільниться. Цьому насамперед має посприяти зниження безпекових ризиків завдяки успішним діям ЗСУ. Визволення окупованих територій, налагодження на них виробництва та логістики, а також розширення можливостей морської логістики матимуть вагомий вплив на приборкання інфляційних процесів. 

Важливою передумовою для стійкого зниження інфляції наступного року залишається злагоджена фіскальна та монетарна політика. Зокрема, з початку наступного року очікується повне припинення емісійного фінансування бюджету. Завдяки оптимізації витрат бюджету, міжнародній підтримці та відновленню внутрішнього боргового ринку уряд зможе забезпечити планові обсяги надходжень і профінансувати всі критичні видатки. Водночас збереження відносно жорстких монетарних умов Національним банком сприятиме збільшенню привабливості гривневих активів і слугуватиме запобіжником розгортанню інфляційно-девальваційної спіралі. Зниженню інфляції також сприятимуть ефекти високої бази порівняння цього року та поступове здешевлення енергоносіїв у світі. 

Проте, як і раніше, НБУ не очікує стрімкого сповільнення інфляції в умовах війни. Українська економіка ще тривалий час функціонуватиме в умовах обмеженої логістики та дефіциту електроенергії. Послаблення споживчого попиту може лише частково компенсувати інфляційні ефекти від зростання виробничих витрат бізнесу. Отже, інфляція знижуватиметься досить повільно і у 2023-2024 роках суттєво перевищуватиме ціль НБУ в 5%. У таких умовах НБУ спрямовуватиме свою політику насамперед на утримання під контролем інфляційних очікувань і збереження керованості інфляційних процесів. 

Важливою передумовою стабільного функціонування економіки в умовах війни залишається достатнє та ритмічне надходження міжнародного фінансування та співпраця з МВФ

У другому півріччі 2022 року міжнародні партнери суттєво розширили фінансову підтримку України, що стало вагомим чинником збереження макрофінансової стабільності. Очікується, що за підсумками цього року обсяги міжнародної допомоги перевищать 31 млрд дол. США. 

Міжнародна фінансова допомога, необхідна для фінансування дефіциту бюджету та відновлення економіки, надходитиме й у 2023 році. Зокрема, вже озвучені попередні домовленості про надання Європейським Союзом 18 млрд євро, а також близько 10 млрд дол. США - Сполученими Штатами Америки. Як і цього року, очікується, що значна частка цих коштів надходитиме у вигляді грантів, що не збільшуватиме боргове навантаження України у післявоєнний період. 

Крім того, досягнуто прогресу в перемовинах з МВФ щодо укладення нової Моніторингової програми із залученням Ради Фонду. Фінальне затвердження цієї програми сприятиме залученню фінансування від інших міжнародних донорів у 2023 році. Національний банк очікує, що після завершення Моніторингової програми Україна зможе отримати доступ до програми розширеного фінансування.

Тривають перемовини щодо фінансування й з іншими країнами-партнерами та міжнародними фінансовими організаціями. 

Основними ризиками для економічного розвитку є триваліший строк повномасштабної воєнної агресії росії, а також подальше посилення терактів проти об’єктів критичної інфраструктури

Ризики для економіки залишаються підвищеними. 

З одного боку, знизилася загроза припинення роботи "зернового коридору", а також ризики недоотримання зовнішнього фінансування, зокрема, завдяки підтвердженню зобов’язань міжнародних партнерів та успішним перемовинам з МВФ. Менші інтервенції НБУ з продажу валюти та вищий, ніж прогнозувалося у жовтні, фактичний рівень міжнародних резервів зменшили ризики для збереження курсової стабільності та контролю за темпами зростання цін.

З іншого, - посилився енергетичний терор з боку рф. Зберігається ризик подальших терактів проти критичної інфраструктури України. Жовтневий макропрогноз НБУ містив припущення про тимчасову недоступність передавальних та генерувальних потужностей взимку, проте масштаб і тривалість відключень можуть бути серйознішими, ніж очікувалося. Це може зумовити гірші показники економічної активності та підвищений інфляційний тиск. 

Актуальними залишаються й інші ризики, реалізація яких погіршуватиме динаміку інфляції та стримуватиме економічне відновлення. Зокрема:

• попри певне послаблення зберігається ризик розбалансування державних фінансів з огляду на непередбачуваний характер війни та виникнення додаткових бюджетних потреб. Окремою проблемою може стати формування великих квазіфіскальних дефіцитів в енергетичній сфері, ураховуючи високу вартість енергоносіїв;
• тривалість та інтенсивність воєнних дій разом із енергетичним терором посилюють ризики неповернення в Україну значної частини громадян, які виїхали за кордон, а також додаткового виїзду населення з України щонайменше на період опалювального сезону. У короткостроковій перспективі це обмежуватиме споживчий попит, а в тривалішій - загрожує демографічною кризою та загостренням структурних проблем на ринку праці.

З огляду на очікувану цінову динаміку, усе ще високі інфляційні очікування та зміщений вгору баланс ризиків Правління Національного банку вирішило залишити облікову ставку на рівні 25% і підвищити вимоги до обов’язкових резервів банків для посилення монетарної трансмісії

Профіцит ліквідності в банківській системі наприкінці року сягнув рекордних значень, що сповільнює монетарну трансмісію від червневого підвищення ключової ставки. Зокрема, темпи зростання банківських ставок за гривневими вкладами не відповідали очікуванням з огляду на збереження значної різниці між вартістю банківських зобов’язань та дохідністю активів. 

В умовах підвищених інфляційних і курсових очікувань нестача привабливих інструментів для гривневих заощаджень населення посилює чутливість фінансової системи до ситуативних чинників. Це створює ризики для макрофінансової стабільності, а отже, така ситуація вимагає додаткових кроків НБУ зі стерилізації надлишкової гривневої маси. Ураховуючи це, НБУ підвищує нормативи обов’язкового резервування за поточними рахунками в гривні та в іноземній валюті на 5 в. п. 

Водночас НБУ дасть змогу банкам покривати до 50% від загального обсягу обов’язкових резервів за рахунок бенчмарк-ОВДП. Перелік відповідних цінних паперів, що включатимуться у покриття обов’язкових резервів, визначатиметься окремим рішенням Національного банку на основі пропозицій Міністерства фінансів.

З огляду на діючий порядок банки почнуть формувати обов’язкові резерви в новому обсязі з урахуванням можливості їх часткового покриття ОВДП з 11 січня 2023 року.

Такий механізм стимулюватиме банки до розширення портфеля внутрішніх державних облігацій, що зменшить ризик повернення до емісійного фінансування дефіциту бюджету в наступному році. 

Після оцінки дієвості запроваджених заходів та динаміки ліквідності банківської системи Національний банк розгляне доцільність додаткового підвищення нормативів обов’язкового резервування. 

У разі реалізації проінфляційних ризиків НБУ готовий посилити монетарні умови для збереження керованості курсових та інфляційних процесів

Національний банк, зокрема, братиме до уваги результати запроваджених заходів та їх вплив на валютний та внутрішній борговий ринок, а також ураховуватиме перспективи своєчасного та достатнього надходження міжнародної фінансової підтримки, динаміку цінових процесів та інфляційних очікувань й оновлений макроекономічний прогноз, презентація якого відбудеться наприкінці січня 2023 року. 

Збереження облікової ставки на рівні 25% річних затверджено рішенням Правління Національного банку України від 08 грудня 2022 року № 576-рш "Про розмір облікової ставки".

Підсумки дискусії членів Комітету з монетарної політики, яка передувала прийняттю Правлінням Національного банку України цього рішення, буде оприлюднено 19 грудня 2022 року. 

Наступне засідання Правління Національного банку України з питань монетарної політики відбудеться 26 січня 2023 року відповідно до затвердженого та оприлюдненого графіка.