Урожай-2023: ще гірше, ніж погано

08.12.2022 18:05 | Укррудпром

Можливо, низький урожай навчить нас цінувати власну працю і не віддавати за безцінь те, що дається потом і кров’ю.

 Україна зібрала врожай — уже маємо більш як 40 млн тонн. Не найменший за часи сучасної історії країни, але найгірший за останні сім років. Та й ціна зерна цьогоріч занадто висока, аби розбазарювати вирощене наліво-направо. Особливо на тлі скорочення посівних площ озимої пшениці та усвідомлення того, що врожай 2023-го буде незрозуміло який.

Ще в полі

Попри те, що на вулиці грудень, ще збираємо. Кукурудзу. Всі чудово розуміють, що рекордні минулорічні 42 млн тонн тільки снилися. Намолотили 15,5 млн тонн із площі 2,5 млн га. 40% площ кукурудзи чекають у полях, а мотивації збирати її немає.

Кукурудза — експортна культура, активність її збирання напряму залежить не лише від фактора погоди, роботи “зернового коридору” (ініціатива ООН, Туреччини, України, яка дала змогу розблокувати експорт зерна з трьох українських портів), а й від ціни.

Чому, запитаєте ви, аграрії не поспішають додавати мільйони тонн до загального валу за рахунок цариці полів? Відповідь банальна — немає заробітку у фермера від реалізації збіжжя.

Згадується, як років десять тому в полях України зимувало кількасот тисяч гектарів, бо ціни не було, а сушити виходило надто дорого.

В умовах 2022-го, якщо балансувати між думками та настроями фермерів, то є всі шанси, що близько мільйона гектарів, або в перерахунку на тонни — 6 млн тонн кукурудзи, зимуватиме в полі, чекаючи на кращу долю.

Справа №2022

Загалом на кінець листопада маємо трохи більше 40 млн тонн зерна. Загальний врожай, за оцінками Мінагро, скоротиться до 51 млн тонн проти рекордних 86 млн тонн 2021 року.

Наприклад, зібрали вже сакральну гречку. Ба більше, в окремих магазинах ціну на неї показово трохи знизили (швидше на все, ненадовго). Загалом на круг гречка дорога і продовжує лежати на полицях. За даними Мінагро, маємо 156 тис. тонн. Ще один камінь спотикання — жито. Під урожай-2022 площі озимого жита, а саме озиме є основою врожаю цієї культури, скоротили на третину — до 108,5 тис. га. Однак на тлі падіння купівельної спроможності населення та постійного зростання цін на хліб проблема начебто є, але в умовах війни наявність/відсутність житнього хліба люди точно переживуть.

Стратегічна пшениця

Основної культури для виробництва хліба зібрали 19,4 млн тонн, тобто мінус 13 млн тонн пшениці проти минулого сезону. Частина площ під ракетами та “градами”. За оцінками учасників аграрної спільноти, цього сезону на мапі замальовані кривавим усі сільськогосподарські угіддя Донецької області, по 70% угідь Луганщини та Херсонщини, а також по 60% сільгоспугідь Миколаївської та Запорізької областей. Частина замінована, тому земля так і не дочекалася комбайнів. Ще частину полів не зібрали, бо чоловіки на фронті.

Getty Images

Пшениці за будь-яких умов достатньо. Загалом, аби контролювати ситуацію та бути спокійним у всіх сенсах, Україні потрібно на сезон мільйонів 7—8 тонн пшениці. Внутрішній ринок скоротився, адже частину людей війна погнала по світах. Мудрі українці, які тримаються купи вдома, запаслися мішком-другим борошна (про всяк випадок) ще в перші тижні березня.

Про якість основної культури говорити не будемо. Не на часі. Та й зберігати пшеничку окремі категорії господарств будуть у рукавах. Історія рукавів не нова, але не надто відома, адже раніше багато фермерів збирали і відразу ж продавали збіжжя. Цьогоріч продавати не поспішали, адже ціни спочатку взагалі були (як емоційно в розмовах ділилися виробники) нижче плінтуса. Хто не в курсі, то ціни на пшеницю в липні 2022-го становили менш як 5 тис. грн за тонну проти 9 тис. у січні. Всі заробітки забирала логістика на тлі війни, блокади портів і напакованих зерном елеваторів.

Питання ціни на хліб у широкому сенсі — болюче і до кінця не вирішене, але про це іншим разом.

Неоднозначно з урожаєм ячменю. Маємо 5,6 млн тонн проти 9,4 млн тонн 2021 року. Тобто на експорті ячменю не заробимо. Наразі на зовнішні ринки відправили 1,3 млн тонн проти майже 8 млн на кінець листопада 2021-го.

Чим торгуємо

Торгівля ячменем не в пріоритеті. Наразі дві культури визначають експортно-валютний потенціал країни — пшениця та кукурудза.

Продали на зовнішні ринки за кілька місяців сезону 2022/2023 трохи більше 17 млн тонн зерна. Зокрема, кукурудзи — 9 млн тонн, пшениці — 6,6 млн. За оцінками USDA, Україна може експортувати 11 млн тонн пшениці в поточному сезоні. Мінекономіки налаштоване більш оптимістично та вірить у 13 млн тонн.

У листопаді “зерновий коридор” подовжили ще на 120 днів. Мінагро впевнено заявляє про те, що обсяги експорту вийшли на довоєнний рівень (до початку повномасштабного вторгнення в лютому) і становлять близько 7 млн тонн на місяць. І що тепер варто зосередитися на пролонгації “зернової ініціативи” на рік мінімум. Але чи буде чим торгувати?

Зернові перспективи

Отут виникає найбільше запитань. Україна, де точиться війна, зібрала 2022 року врожай завдяки тому, що восени 2021-го змогли більш-менш посіяти та закласти основи виробництва хліба. Озимини — пшениці як основи урожаю 2023-го — посіяли 3,8 млн га, або мінус 3 млн га. Озимого ячменю посіяли 613 тис. га (під урожай-2022 — 969 тис.), жита — 79,2 тис. га (під урожай-2022 — 108,5 тис.).

Невідомо, як перезимує озимина і що матимемо навесні.

Не хотілося б згадувати, але історія сучасної України має главу, коли із зими не вийшли більш як 60% озимої пшениці (таких масштабів пошкодження площ посівів озимих зернових не спостерігалося протягом останніх 50 років). Пересіяти не вдалося. Урожай пшениці 2003 року впав до 3,6 млн тонн. Саме 2003-го, після успішного сезону експорту, довелося в терміновому порядку імпортувати пшеницю. Через 20 років історія може повторитися?

Наразі невідомо, чи сіятимуть аграрії ярову пшеницю, з якою, на відміну, наприклад, від канадських фермерів, практично ніколи не працювали. Не зрозуміла до кінця історія з кукурудзою.

Бажання сіяти напряму залежатиме від вартості ресурсів на посівну та цін на основні зернові.

Поки мотивація відсутня. На зерні заробляють усі, крім українського фермера: трейдер, власник судна, який возить зерно зерновим коридором, страхові компанії, залізниця.

Без варіантів, аграрії вийдуть у поле наступної весни, бо з діда-прадіда в серці кожного закладено любов до праці. Та й не можна, аби земля гуляла.

А от питання раціонального використання вирощеного… Розбазарити чи продати за безцінь найпростіше. В умовах війни та невідомого завтра треба продумувати кожну угоду з продажу пшениці/кукурудзи/жита. Бажання експортувати та годувати світ має відкривати можливості розвитку вітчизняного фермера, забезпечувати реальні заробітки виробнику, аби він щоранку прокидався, бо поле кличе.

Ми вміємо вирощувати, можемо годувати світ.

Нам іще навчитися б цінувати власну землю, свою працю і не віддавати за безцінь те, що дається потом і кров’ю.

Нам навчитися б розпоряджатися тим, що виростили як справжні ґазди, щоб не казати, як у тому анекдоті: “Годі, тату, торгувати, бо нема чим решту дати”.

Лариса ГУК, експерт у галузі сільського господарства інформаційно-аналітичного центру “АГРО ПЕРСПЕКТИВА”

 

 

 

Додати коментар

Користувач:
email:





Новини

21:55 - 27 січня: Ситуація в енергетиці
21:55 - 27 січня: Ситуація в соціальній сфері
19:50 - Робимо наступний крок для відкриття офісу ОЕСР у Києві, — Денис Шмигаль
19:50 - В ДСНС відбулась робоча нарада із представниками Уряду щодо виконання завдань з гуманітарного розмінування
19:50 - Прем’єр-міністр: Уряд розширив джерела фінансування програми єРобота, щоб створити більше переробних підприємств
19:50 - Оперативна інформація Генерального Штабу Збройних Сил України станом на 18:00 27.01.2023 щодо російського вторгнення
19:50 - Уряд Німеччини виділив 4,8 млн євро на підтримку ветеранів, членів їхніх родин та сімей полеглих Захисників
19:50 - Уряд схвалив законопроект про ратифікацію Угоди між Урядом України та ОЕСР
19:45 - Утвержден новый порядок бронирования работников от мобилизации
18:50 - Украина рекордно увеличила импорт электроэнергии из Словакии
18:50 - Мустафу Найема сделали витриной Агентства восстановления и инфраструктурных проектов
18:50 - Мировые энергогиганты получили сверхприбыли в 2022 году из-за колебаний цен на фоне войны в Украине
18:10 - Австралийский PPI слабей ожиданий охладил Осси
17:55 - Компания друга Путина отсудила у холдинга Дмитри Фирташа в российском суде 30 млрд рублей долга
17:55 - “Тихая война” Apple. Как производитель айфонов пытается отобрать главные функции у Google. Рассказ FT
17:55 - США направили в Украину аудиторов для проверки использования помощи
17:55 - Дмитрий Шимкив купил 50% производителя дронов AeroDrone. Это первая публичная инвестиция в украинский MillitaryTech стартап
17:55 - Прокуратура Крыма сообщила о подозрении главе Балаклавского рудоуправления, которое Новинский подарил брату Ашоту
17:55 - Минцифры запускает платформу для поддержки технологических стартапов
17:45 - Підсумки торгів цінними паперами на Українській біржі за 27.01.2023
17:45 - В Україні намолочено 25,2 млн тонн кукурудзи
17:45 - Коментар МЗС України щодо загострення палестино-ізраїльського протистояння
17:45 - Українські освітяни ознайомилися з найкращими практиками восьми найпотужніших естонських освітніх та наукових установ
17:45 - Впровадження ініціативи прозорості видобувних галузей матиме суттєвий вплив на залучення інвестицій і повоєнний розвиток економіки України, – Юлія Підкоморна
17:45 - Цифровізуємо митну сферу і боремося з корупцією: діліться фідбеком про зміни у законодавстві і нову систему розмитнення авто
17:45 - У Бабиному Яру вшанували пам’ять жертв Голокосту
17:45 - Промова Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля на засіданні Уряду
17:00 - “Батальйон Дубай”. Хто ховається в Перській затоці
17:00 - Попри ракетні обстріли: як зробити передбачуваними відключення світла
17:00 - Оккупанты на Запорожской АЭС уже нарушают условия “контрактов”, которые коллаборационисты подписали с росатомом


Більше новин

ВалютаКурс
Австралійський долар25.9783
Канадський долар27.4477
Юань Женьміньбі5.3835
Чеська крона1.6684
Данська крона5.3441
Гонконгівський долар4.6713
Форинт0.102184
Індійська рупія0.44854
Рупія0.002442
Новий ізраїльський шекель10.6341
Єна0.28163
Теньге0.079435
Вона0.029691
Мексиканське песо1.9505
Молдовський лей1.946
Новозеландський долар23.6983
Норвезька крона3.6956
Російський рубль0.52662
Сінгапурський долар27.83
Ренд2.1268
Шведська крона3.5468
Швейцарський франк39.6558
Єгипетський фунт1.2235
Фунт стерлінгів45.2189
Долар США36.5686
Білоруський рубль13.2919
Азербайджанський манат21.554
Румунський лей8.1164
Турецька ліра1.9441
СПЗ (спеціальні права запозичення)49.3624
Болгарський лев20.3238
Євро39.7482
Злотий8.4435
Алжирський динар0.2662
Така0.35078
Вірменський драм0.092915
Домініканське песо0.65264
Іранський ріал0.00087068
Іракський динар0.025047
Сом0.4268
Ліванський фунт0.024258
Лівійський динар7.573
Малайзійський ринггіт8.3035
Марокканський дирхам3.4993
Пакистанська рупія0.16151
Саудівський ріял9.7311
Донг0.0015474
Бат1.05907
Дирхам ОАЕ9.9569
Туніський динар11.7456
Узбецький сум0.0032576
Новий тайванський долар1.18988
Туркменський новий манат10.4482
Сербський динар0.33288
Сомоні3.5843
Ларі13.5605
Бразильський реал6.9267
Золото70601.9
Срібло866.94
Платина37093.73
Паладій61277.64

Курси валют, встановлені НБУ на: 30.01.2023

ТікерOpenMaxMinCloseVolume
204150923.45923.45923.45923.45152369250.00
213227973.17973.17973.17973.17313360.74
225668985.74985.74985.73985.73333180.11
2262601056.431056.431056.431056.4353877.93
VERES138.88138.88138.88138.88138.88

Дані за 27.01.2023