Після вторгнення росії в Україну група СКМ зазнала суттєвих втрат. Що відбувається з бізнесом Ріната Ахметова та що він робить для повернення активів? Війна для Ріната Ахметова, як і для всієї країни, почалася ще у 2014 році з анексії Криму та захоплення частини території українського Донбасу. Ще до повномасштабного вторгнення росіян донецький бізнесмен втратив контроль над великою кількістю активів в металургії, енергетиці, нерухомості, телекомі, машинобудуванні та АПК. Попри мільярдні втрати, навіть тоді Ахметов був переконаний, що досягти миру на Донбасі можна лише шляхом перемовин. Для цього він радив робити все можливе та неможливе і сідати за стіл переговорів хоч з “чортом лисим”. Після 24 лютого думка мільярдера змінилась кардинально. “Путін — воєнний злочинець, а росія — країна-агресор”, — озвучив ЕП своє ставлення до війни та її ініціатора у бункері під Кремлем Ахметов. З того моменту найбагатша людина України втратила, щонайменше, половину своїх статків. Сам Ахметов наразі оцінює власні збитки десятками мільярдів доларів. На початку 2022 року Forbes оцінював його статки в 13,7 млрд доларів. Що відбувається з імперією Ахметова наразі, де він зазнав найбільших втрат, і чи надалі він залишатиметься найбагатшим українцем. Металургійний бізнес Ключовий актив донецького мільярдера, який приносив Ахметову та його бізнес-партнеру Вадиму Новинському левову частку доходів — гірничо-металургійний холдинг “Метінвест”. До війни саме цей холдинг видобував і експортував близько 60% української залізної руди. Завдяки сприятливій ціновій кон’юнктурі лише за січень-червень 2021 року (річна звітність досі не опублікована) компанія отримала 2,7 млрд дол чистого прибутку. З початком великої війни в окупації опинилися одразу два важливих активи “Метінвесту”, які розташовуються в Маріуполі — Маріупольський меткомбінат імені Ілліча та “Азовсталь”. Захоплений росіянами металургійний завод “Азовсталь”, або те, що від нього залишилось , 7 липня GETTY IMAGES Втрати тільки цих двох підприємств сам Ахметов нещодавно оцінив в “десятки мільярдів доларів”. “За відновною вартістю тільки оцінка втрат ММК ім. Ілліча й “Азовсталі” через російську агресію становить від 17 мільярдів до 20 мільярдів доларів”, — повідомив в липні бізнесмен. Руїни металургійного заводу “Азовсталь”. Вид з висоти пташиного польоту. GETTY IMAGES В компанії наразі не знають, в якому стані підприємства, але вважають відновлення їх роботи після деокупації Маріуполя цілком імовірним. “Пошкодження там досить серйозні. Але все відбудовується, питання у доцільності та в часі”, — наголошував напередодні СЕО “Метінвеста” Юрій Риженков. Окупаційна влада Донецької області натомість заявляла про намір знести “Азовсталь”, а роботу менш пошкодженого Комбінату імені Ілліча терористи хотіли відновити. Ватажок бойовиків так званої “ДНР” Денис Пушилін говорив про плани звести на місті “Азовсталі” “технопарк або паркову зону” та перетворити Маріуполь, в якому росіяни вбили десятки тисяч українців, на “місто-курорт”. Законсервованим через постійні обстріли лишається також інше підприємство, яке входить в холдинг “Метінвест”. Йдеться про найбільше коксохімічне підприємство в Європі — Авдіївський коксохімічний завод. Його продукцію використовують в чорній та кольоровій металургії в якості палива. Крім того, призупинена робота одразу трьох гірничо-збагачувальних комбінатів — “Інгулецький”, “Південний” та “Північний”. В мирний час саме ГЗК були найприбутковішими підприємствами “Метінвесту”. Наразі невідомо скільки руди експортується за кордон, компанія вирішила не розкривати ці дані. Що продовжує працювати? Зі зменшеною потужністю, але без значних зупинок працює “Центральний ГЗК”. Сьогодні на половину потужності працює одне з найбільших підприємств металургійної галузі — “Запоріжсталь”. В його печах щороку виплавляли 2,6 млн тонн чавуну, з яких 76% направлялись на експорт. На “Каметсталь” (колишня назва — Дніпровський металургійний комбінат) задіяна лише одна піч з наявних трьох. Чи не єдине підприємство з холдингу “Метінвест”, яке попри війну стабільно працює — “Покровськвугілля”, основна продукція якого паливо для металургійних заводів. Через війну металургійний бізнес Ахметова втратив не лише підприємства, а й велику кількість продукції. “росія вкрала близько 240 тисяч тонн готової продукції маріупольських заводів на 150 мільйонів доларів”, — повідомили в компанії SCM. Ця продукція зберігалася у порту Маріуполя, безпосередньо на заводах та складах у місті. Енергетичне крило У порівнянні з металургією помітно менших, але також значних втрат зазнав і енергетичний холдинг Ахметова ДТЕК. Першою він втратив Луганську ТЕС, розташовану в місті Щастя. Її російські військові почали обстрілювати ще за два дні до початку великої війни, а вже 25 лютого зв’язок зі станцією повністю зник. Втрату цієї електростанції гендиректор ДТЕК Максим Тимченко оцінював в 180 млн дол. “Поновлення ТЕС генерації електроенергії в українській енергосистемі можливе лише після звільнення регіону від окупантів та повернення її до роботи в рамках діючого правового поля України”, — відповіли ЕП в компанії ДТЕК. ДТЕК також зупинив Запорізьку ТЕС, яка знаходиться в тимчасово окупованому Енергодарі та на даний момент теж фактично втрачена. На лінії фронту під постійними обстрілами перебувають Криворізька та Курахівська теплові електростанції. Через війну та окупацію територій група зупинила та законсервувала всі вітроелектростанції, а генерація електроенергії на сонячних впала до мінімальних рівнів. Загалом у “зелений” портфель компанії входять сонячні та вітрові електростанції загальною встановленою потужністю 1 ГВт. Понад дві третини всієї встановленої потужності вітрових електростанцій України — на території Запорізької та Херсонської областей. Значних втрат енергетичний бізнес Ахметова поніс і через руйнування мереж, які зазнавали та зазнають регулярних обстрілів. Насамперед, йдеться про “ДТЕК донецькі електричні мережі”, на другому місці — Київщина, на відновлення інфраструктури якої після деокупації вже витратили 300 млн грн. Третя за масштабами руйнуваннями — Дніпропетровщина. Найменше постраждав напрямок видобутку вугілля та газу. За цими напрямками ДТЕК розраховує зберегти обсяги видобутку на рівні минулого року. Фінанси Попри те, що війна завдала доволі серйозного удару по банківській системі, “Перший Український Міжнародний Банк” (ПУМБ) Ріната Ахметова відносно стабільно пережив перші місяці після початку великої війни. Відтоку депозитів майже не відбулося. Навіть більше, загальна сума вкладів у банку на початок серпня була більшою, ніж на початку року. Зростання депозитного портфеля відбувалося, попри скорочення кількості самих вкладників. Причина у переоцінці валютних депозитів, яку банк провів після підвищення офіційного курсу долара з 29,25 грн до 36,57 грн. Активи банку у лютому-березні знизилися майже на 20 млрд грн, однак починаючи з червня банк зумів скоротити цю втрату до 10 млрд грн. На початку серпня чисті активи ПУМБа становлять 105,3 млрд грн, що робить його шостим за розміром банком України. Попри позитивні показники роботи, банк Ахметова почав приносити його власнику збитки. Поступово даються взнаки наслідки воєнних дій, які позначилися на позичальниках. Фінансовий результат ПУМБа змінився з прибутку у 596,5 млн грн за січень на збиток у 33,4 млн грн у липні. Дещо зменшив збитки банк через втрачені на окупованих територіях відділення, а саме через зниження господарських витрат та витрат на оплату праці — з 245,9 млн грн у січні до 185,95 млн грн у липні. Загалом, з 24 лютого втрачено або пошкоджено 31 відділення та 172 банкомати. Через постійні обстріли російських загарбників та окупацію втрачено доступ та контроль над 16 відділеннями та 95 банкоматами у Маріуполі. Така ж ситуація з одним відділенням та двома банкоматами у Волновасі. Також призупинили роботу 3 відділення у Херсоні, по одному — у Нікольському, Ізюмі, Новій Каховці, Дніпрорудному, Енергодарі, Мелітополі, Куп‘янську, та 2 відділення у Бердянську. Повністю зруйновані два відділення — по одному в Харкові та Сєверодонецьку. Банківський бізнес був не єдиним у сфері фінансових інтересів SCM. До великої війни Ахметов був власником страхової компанії “АСКА”. Щоправда, її бізнесмен продав в серпні цього року іншому страховику — компанії “ВУСО”. Агропромисловий комплекс: мінус земля та врожай До початку великої війни агрохолдинг Ахметова HarvEast обробляв 127 тис гектарів землі в Донецькій, Київській та Житомирській областях. Левова частка земель — майже 90 тис гектарів — наразі знаходяться на тимчасово окупованій території. В компанії повідомили, що на початку вересня HarvEast не мав доступу до 51,789 тис тонн своєї агропродукції. Йдеться про врожай 2019-2021 років — пшениця, соняшник, кукурудза, горох, сочевиця, рапс, ячмінь, гірчиця, сорго тощо. Транспорт Ахметов також володіє найбільшим приватним оператором залізничного рухомого складу країни — компанією “Лемтранс”. До війни її парк налічував понад 15 тисяч піввагонів. “Лемтранс” також став об’єктом мародерства та руйнувань з боку російських військових. Внаслідок обстрілів та пожежі зруйноване вагонне депо компанії у Волновасі. Крім того, більше ніж 2 тис вагонів тимчасово заблоковані в зонах активних бойових дій. Телеком Значних збитків зазнав і “Укртелеком”. На початку вересня у компанії на тимчасово окупованій території викрали 447 транспортних засобів. В SCM розповіли, що росіяни зруйнували 34 будівлі, а ще 165 мають пошкодження різної складності. Крім того, мають місце викрадення сегментів телекоммереж та інших активи на тимчасово окупованих територіях. Нерухомість Приватна та комерційна нерухомість Ахметова і його компаній уперше вийшла на друге місце серед джерел багатства, обійшовши навіть енергетичну компанію ДТЕК. Загальна вартість квадратних метрів найбагатшої людини України “Forbes-Україна” оцінює в 650 млн дол. Так, вартість нерухомості Ахметова та компаній, що йому належать, з початку великої війни скоротилася лише на 7%. Для порівняння: “Метінвест” і ДТЕК втратили 70% ціни, ПУМБ — 17%, футбольний клуб “Шахтар” — 45%. В самій SCM будь-яку оцінку вартості активів у воєнний час вважають некоректною та неповною. Позов через окупацію, мародерство та руйнації Найбагатший українець не збирається просто так пробачити росіянам отримані від війни збитки. Наприкінці червня Ахметов подав позов до Європейського суду з прав людини у зв’язку з блокадою, мародерством, знищенням і перенаправленням потоків зернових і металів із боку росії. Щоправда, це лише перший крок на довгому шляху отримання компенсації, сума якої буде визначена після додаткового оцінювання. Утім, за словами самого бізнесмена, капіталізація втрачених об"єктів до початку війни становила десятки мільярдів доларів. “Тільки оцінка втрат двох заводів в Маріуполі через російську агресію перебуває в межах від 17 мільярдів до 20 мільярдів доларів. Через те, що війна триває, остаточна сума компенсації доки не визначена, але це десятки мільярдів доларів”, — заявив олігарх. Миола ТОПАЛОВ, Ярослав ВІНОКУРОВ
Війна для Ріната Ахметова, як і для всієї країни, почалася ще у 2014 році з анексії Криму та захоплення частини території українського Донбасу.
Ще до повномасштабного вторгнення росіян донецький бізнесмен втратив контроль над великою кількістю активів в металургії, енергетиці, нерухомості, телекомі, машинобудуванні та АПК.
Попри мільярдні втрати, навіть тоді Ахметов був переконаний, що досягти миру на Донбасі можна лише шляхом перемовин. Для цього він радив робити все можливе та неможливе і сідати за стіл переговорів хоч з “чортом лисим”.
Після 24 лютого думка мільярдера змінилась кардинально. “Путін — воєнний злочинець, а росія — країна-агресор”, — озвучив ЕП своє ставлення до війни та її ініціатора у бункері під Кремлем Ахметов.
З того моменту найбагатша людина України втратила, щонайменше, половину своїх статків. Сам Ахметов наразі оцінює власні збитки десятками мільярдів доларів. На початку 2022 року Forbes оцінював його статки в 13,7 млрд доларів.
Що відбувається з імперією Ахметова наразі, де він зазнав найбільших втрат, і чи надалі він залишатиметься найбагатшим українцем.
Металургійний бізнес
Ключовий актив донецького мільярдера, який приносив Ахметову та його бізнес-партнеру Вадиму Новинському левову частку доходів — гірничо-металургійний холдинг “Метінвест”. До війни саме цей холдинг видобував і експортував близько 60% української залізної руди.
Завдяки сприятливій ціновій кон’юнктурі лише за січень-червень 2021 року (річна звітність досі не опублікована) компанія отримала 2,7 млрд дол чистого прибутку.
З початком великої війни в окупації опинилися одразу два важливих активи “Метінвесту”, які розташовуються в Маріуполі — Маріупольський меткомбінат імені Ілліча та “Азовсталь”.
Захоплений росіянами металургійний завод “Азовсталь”, або те, що від нього залишилось , 7 липня
GETTY IMAGES
Втрати тільки цих двох підприємств сам Ахметов нещодавно оцінив в “десятки мільярдів доларів”.
“За відновною вартістю тільки оцінка втрат ММК ім. Ілліча й “Азовсталі” через російську агресію становить від 17 мільярдів до 20 мільярдів доларів”, — повідомив в липні бізнесмен.
Руїни металургійного заводу “Азовсталь”. Вид з висоти пташиного польоту.
В компанії наразі не знають, в якому стані підприємства, але вважають відновлення їх роботи після деокупації Маріуполя цілком імовірним.
“Пошкодження там досить серйозні. Але все відбудовується, питання у доцільності та в часі”, — наголошував напередодні СЕО “Метінвеста” Юрій Риженков.
Окупаційна влада Донецької області натомість заявляла про намір знести “Азовсталь”, а роботу менш пошкодженого Комбінату імені Ілліча терористи хотіли відновити.
Ватажок бойовиків так званої “ДНР” Денис Пушилін говорив про плани звести на місті “Азовсталі” “технопарк або паркову зону” та перетворити Маріуполь, в якому росіяни вбили десятки тисяч українців, на “місто-курорт”.
Законсервованим через постійні обстріли лишається також інше підприємство, яке входить в холдинг “Метінвест”. Йдеться про найбільше коксохімічне підприємство в Європі — Авдіївський коксохімічний завод. Його продукцію використовують в чорній та кольоровій металургії в якості палива.
Крім того, призупинена робота одразу трьох гірничо-збагачувальних комбінатів — “Інгулецький”, “Південний” та “Північний”. В мирний час саме ГЗК були найприбутковішими підприємствами “Метінвесту”.
Наразі невідомо скільки руди експортується за кордон, компанія вирішила не розкривати ці дані.
Що продовжує працювати?
Зі зменшеною потужністю, але без значних зупинок працює “Центральний ГЗК”. Сьогодні на половину потужності працює одне з найбільших підприємств металургійної галузі — “Запоріжсталь”. В його печах щороку виплавляли 2,6 млн тонн чавуну, з яких 76% направлялись на експорт.
На “Каметсталь” (колишня назва — Дніпровський металургійний комбінат) задіяна лише одна піч з наявних трьох. Чи не єдине підприємство з холдингу “Метінвест”, яке попри війну стабільно працює — “Покровськвугілля”, основна продукція якого паливо для металургійних заводів.
Через війну металургійний бізнес Ахметова втратив не лише підприємства, а й велику кількість продукції. “росія вкрала близько 240 тисяч тонн готової продукції маріупольських заводів на 150 мільйонів доларів”, — повідомили в компанії SCM.
Ця продукція зберігалася у порту Маріуполя, безпосередньо на заводах та складах у місті.
Енергетичне крило
У порівнянні з металургією помітно менших, але також значних втрат зазнав і енергетичний холдинг Ахметова ДТЕК.
Першою він втратив Луганську ТЕС, розташовану в місті Щастя. Її російські військові почали обстрілювати ще за два дні до початку великої війни, а вже 25 лютого зв’язок зі станцією повністю зник.
Втрату цієї електростанції гендиректор ДТЕК Максим Тимченко оцінював в 180 млн дол.
“Поновлення ТЕС генерації електроенергії в українській енергосистемі можливе лише після звільнення регіону від окупантів та повернення її до роботи в рамках діючого правового поля України”, — відповіли ЕП в компанії ДТЕК.
ДТЕК також зупинив Запорізьку ТЕС, яка знаходиться в тимчасово окупованому Енергодарі та на даний момент теж фактично втрачена.
На лінії фронту під постійними обстрілами перебувають Криворізька та Курахівська теплові електростанції.
Через війну та окупацію територій група зупинила та законсервувала всі вітроелектростанції, а генерація електроенергії на сонячних впала до мінімальних рівнів.
Загалом у “зелений” портфель компанії входять сонячні та вітрові електростанції загальною встановленою потужністю 1 ГВт. Понад дві третини всієї встановленої потужності вітрових електростанцій України — на території Запорізької та Херсонської областей.
Значних втрат енергетичний бізнес Ахметова поніс і через руйнування мереж, які зазнавали та зазнають регулярних обстрілів.
Насамперед, йдеться про “ДТЕК донецькі електричні мережі”, на другому місці — Київщина, на відновлення інфраструктури якої після деокупації вже витратили 300 млн грн. Третя за масштабами руйнуваннями — Дніпропетровщина.
Найменше постраждав напрямок видобутку вугілля та газу. За цими напрямками ДТЕК розраховує зберегти обсяги видобутку на рівні минулого року.
Фінанси
Попри те, що війна завдала доволі серйозного удару по банківській системі, “Перший Український Міжнародний Банк” (ПУМБ) Ріната Ахметова відносно стабільно пережив перші місяці після початку великої війни.
Відтоку депозитів майже не відбулося. Навіть більше, загальна сума вкладів у банку на початок серпня була більшою, ніж на початку року.
Зростання депозитного портфеля відбувалося, попри скорочення кількості самих вкладників. Причина у переоцінці валютних депозитів, яку банк провів після підвищення офіційного курсу долара з 29,25 грн до 36,57 грн.
Активи банку у лютому-березні знизилися майже на 20 млрд грн, однак починаючи з червня банк зумів скоротити цю втрату до 10 млрд грн. На початку серпня чисті активи ПУМБа становлять 105,3 млрд грн, що робить його шостим за розміром банком України.
Попри позитивні показники роботи, банк Ахметова почав приносити його власнику збитки.
Поступово даються взнаки наслідки воєнних дій, які позначилися на позичальниках. Фінансовий результат ПУМБа змінився з прибутку у 596,5 млн грн за січень на збиток у 33,4 млн грн у липні.
Дещо зменшив збитки банк через втрачені на окупованих територіях відділення, а саме через зниження господарських витрат та витрат на оплату праці — з 245,9 млн грн у січні до 185,95 млн грн у липні.
Загалом, з 24 лютого втрачено або пошкоджено 31 відділення та 172 банкомати. Через постійні обстріли російських загарбників та окупацію втрачено доступ та контроль над 16 відділеннями та 95 банкоматами у Маріуполі. Така ж ситуація з одним відділенням та двома банкоматами у Волновасі.
Також призупинили роботу 3 відділення у Херсоні, по одному — у Нікольському, Ізюмі, Новій Каховці, Дніпрорудному, Енергодарі, Мелітополі, Куп‘янську, та 2 відділення у Бердянську. Повністю зруйновані два відділення — по одному в Харкові та Сєверодонецьку.
Банківський бізнес був не єдиним у сфері фінансових інтересів SCM. До великої війни Ахметов був власником страхової компанії “АСКА”. Щоправда, її бізнесмен продав в серпні цього року іншому страховику — компанії “ВУСО”.
Агропромисловий комплекс: мінус земля та врожай
До початку великої війни агрохолдинг Ахметова HarvEast обробляв 127 тис гектарів землі в Донецькій, Київській та Житомирській областях.
Левова частка земель — майже 90 тис гектарів — наразі знаходяться на тимчасово окупованій території.
В компанії повідомили, що на початку вересня HarvEast не мав доступу до 51,789 тис тонн своєї агропродукції. Йдеться про врожай 2019-2021 років — пшениця, соняшник, кукурудза, горох, сочевиця, рапс, ячмінь, гірчиця, сорго тощо.
Транспорт
Ахметов також володіє найбільшим приватним оператором залізничного рухомого складу країни — компанією “Лемтранс”. До війни її парк налічував понад 15 тисяч піввагонів.
“Лемтранс” також став об’єктом мародерства та руйнувань з боку російських військових. Внаслідок обстрілів та пожежі зруйноване вагонне депо компанії у Волновасі.
Крім того, більше ніж 2 тис вагонів тимчасово заблоковані в зонах активних бойових дій.
Телеком
Значних збитків зазнав і “Укртелеком”. На початку вересня у компанії на тимчасово окупованій території викрали 447 транспортних засобів.
В SCM розповіли, що росіяни зруйнували 34 будівлі, а ще 165 мають пошкодження різної складності. Крім того, мають місце викрадення сегментів телекоммереж та інших активи на тимчасово окупованих територіях.
Нерухомість
Приватна та комерційна нерухомість Ахметова і його компаній уперше вийшла на друге місце серед джерел багатства, обійшовши навіть енергетичну компанію ДТЕК. Загальна вартість квадратних метрів найбагатшої людини України “Forbes-Україна” оцінює в 650 млн дол.
Так, вартість нерухомості Ахметова та компаній, що йому належать, з початку великої війни скоротилася лише на 7%. Для порівняння: “Метінвест” і ДТЕК втратили 70% ціни, ПУМБ — 17%, футбольний клуб “Шахтар” — 45%.
В самій SCM будь-яку оцінку вартості активів у воєнний час вважають некоректною та неповною.
Позов через окупацію, мародерство та руйнації
Найбагатший українець не збирається просто так пробачити росіянам отримані від війни збитки. Наприкінці червня Ахметов подав позов до Європейського суду з прав людини у зв’язку з блокадою, мародерством, знищенням і перенаправленням потоків зернових і металів із боку росії.
Щоправда, це лише перший крок на довгому шляху отримання компенсації, сума якої буде визначена після додаткового оцінювання. Утім, за словами самого бізнесмена, капіталізація втрачених об"єктів до початку війни становила десятки мільярдів доларів.
“Тільки оцінка втрат двох заводів в Маріуполі через російську агресію перебуває в межах від 17 мільярдів до 20 мільярдів доларів. Через те, що війна триває, остаточна сума компенсації доки не визначена, але це десятки мільярдів доларів”, — заявив олігарх.
Миола ТОПАЛОВ, Ярослав ВІНОКУРОВ
Більше новин
Курси валют, встановлені НБУ на: 28.11.2022
Дані за 25.11.2022
