Депутати проросійських партій: у кого планують забрати мандати, і чи це допоможе

01.10 08:05 | Укррудпром

У Верховній раді зареєстровано чотири законопроекти.

Парламент розглядає чотири законопроєкти, які стосуються місцевих депутатів із заборонених партій. Кабмін пропонує позбавляти їх мандатів. Три інші законопроєкти пропонують розпустити фракції цих партій, не позбавляючи мандатів, якщо вже були чи можуть бути рішення судів про заборону партії.

Два таких законопроєкти подали нардепи, які балотувалися від ОПЗЖ. При цьому ініціатив стосовно позбавлення мандатів народних депутатів від проросійського проєкту ОПЗЖ поки що не обговорюють публічно ні Кабмін, ні парламентарії. Це можна було б зробити лише через внесення змін до Конституції, яку під час воєнного стану змінювати не можна.

Читайте також: Скільки принесе бюджету України конфіскація майна Комуністичної партії — дослідження 

Але з такої ситуації вже користаються “слуги народу”. Голоси тих, кого обрали від ОПЗЖ, допомагають владі ухвалювати рішення. Про “конструктивну співпрацю” партія влади вже говорить публічно.

Рух ЧЕСНО

Але позбавлення мандатів проблеми не вирішить. Для суспільства критично важливо, щоб колаборанти і зрадники надалі не могли ставати депутатами чи займати державні посади. Оптимальний варіант — рішення судів. Забезпечити якісну роботу правоохоронної та судової систем значно важче, ніж просто позбавляти мандатів колаборантів і зрадників. Тим більше коли це стосується лише місцевих рад і наразі не стосується парламенту.

Ми вивчили запропоновані народними депутатами та урядом законопроєкти.

 

Читайте також: Терехов розповів, що думає про заборону проросійських партій

Заборона. І що далі?

Станом на 28 вересня Верховний суд остаточно заборонив діяльність Партії Шарія, ОПЗЖ, “Соціалісти” та ПСПУ. Правники не впевнені, що заборона партій встоїть, якщо проросійські сили будуть судитися далі.

 

Юрист-міжнародник Богдан Бернацький наголошує, що в Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ) не розглядали справ, пов’язаних із забороною партій, діяльність яких була афілійована з іноземними агентами. Тому наразі можна розглядати практику заборони партій з інших підстав. А з огляду на цю практику, рішення українських судів переважно неоднозначні й можуть бути переглянуті ЄСПЛ.

Тимчасом є чітка позиція Венеціанської комісії (ст. 295):

Сама собою заборона партій дратує суспільство. Громадяни вимагають покарання за злочини і не розуміють, чому представники ОПЗЖ досі сидять у парламенті, та ще й впливають на законотворчість. Ба більше, один із трьох нардепів у парламенті, які мають статус Героя України, — Юрій Бойко.

Раніше ми вже писали, що в місцевих радах з-поміж проросійських партій найбільше представників ОПЗЖ.

На сході та півдні країни є ради, в яких проросійські депутати становлять більшість. Тепер, якщо депутат втрачає мандат, на його місце проходять наступні у списку (ч. 3—5 ст. 283 Виборчого кодексу України). Якщо представник проросійської партії з якихось причин втратив мандат, то всі чотири законопроєкти пропонують, щоб надалі список не рухався й мандати залишалися “вакантними”.

Лише проєкт Кабміну № 7476, до якого в Головного науково-експертного управління (ГНЕУ) найменше зауважень, пропонує позбавляти мандатів таких місцевих депутатів і утворювати в таких громадах військові або військово-цивільні адміністрації. Робити це уряд пропонує, якщо більш як половина депутатів від загального складу ради втратили мандати через заборону їхньої партії.

Нагадаємо, що під час воєнного стану виборів проводити не можна. Кабмін своїм законопроєктом пропонує повернути роботу органів місцевого самоврядування там, де призначені ВЦА та ВА, після того, як відбудеться відкриття першоі сесіі відповідноі новообраної ради.

Рух ЧЕСНО

Ми звернулися по коментар до старшого експерта з юридичних питань IFES в Україні Дениса Ковриженка. Він зазначає, що ідея позбавлення місцевих депутатів мандатів у зв’язку з обранням від заборонених партій цілком зрозуміла з політичного погляду, але є серйозні сумніви в її конституційності: “Сумнівне і створення на невизначений термін військово-цивільних адміністрацій для здійснення повноважень рад, які було розпущено, на територіях, які не потерпали й не потерпають від безпосереднього впливу військових дій, наприклад у західній частині України. Проєкт варто підтримати за умови його ґрунтовного й інклюзивного доопрацювання з урахуванням вимог Конституції та міжнародних стандартів”.

Правозахисник Володимир Яворський зазначає, що цей проєкт Кабміну виписаний досить добре, але не вирішує питання балотування таких осіб під час наступних виборів: “Оскаржити позбавлення мандатів у ЄСПЛ буде неможливо, адже Конвенція не передбачає підстав позбавлення мандатів. Проте щодо подальших обмежень балотуватися можуть виникнути проблеми. Тут важливо розуміти, яким чином та в якому обсязі встановлюватимуться такі обмеження. Якщо вони будуть тимчасовими та обґрунтованими, то оскаржити їх в ЄСПЛ виявиться значно складніше, ніж люстрацію”.

Інші три законопроєкти, до яких у ГНЕУ значно більше зауважень, дають можливість депутатам, які балотувалися від заборонених партій, просто вийти із фракції та працювати далі як позафракційні. По суті, те саме зробили представники ОПЗЖ в парламенті, утворивши після заборони партії дві депутатські групи — “Платформа за життя та мир” (ПЗЖМ, група впливу Фірташа—Льовочкіна) та “Відновлення України” (група впливу Столара—Абрамовича).

 

Що пропонує “слуга народу” Літвінов

Народний депутат Олександр Літвінов у своїй ініціативі (№ 7476-2) пропонує, щоб депутати місцевих рад, обрані від заборонених партій, після рішення судів про заборону цих партій зберігали мандати як позафракційні.

Літвінов вважає, що такі депутати мусять своїм же рішенням розпустити свою фракцію. Вони мають це зробити не пізніше того дня, коли партію заборонить суд. Законотворець сподівається на добру волю представників проросійських партій.

Літвінов не зазначив, що буде, якщо фракція не встигла саморозпуститися до набрання законної сили рішенням суду. Тобто про позбавлення мандатів не згадується. Свою ініціативу він подав 4 липня. Саме з початку літа тривали суди стосовно заборони проросійських партій, але остаточне рішення про заборону ОПЗЖ, Партії Шарія, “Соціалістів” та ПСПУ було прийняте Верховним судом лише у вересні. Інші справи наразі перебувають на розгляді.

Відповідно, така законодавча ініціатива істотно на ситуацію не вплине.

Що пропонують нардепи, обрані від ОПЗЖ

Ті, хто виграв парламентські вибори від проросійської ОПЗЖ, в альтернативних проєктах пропонують залишити своїм недавнім соратникам право працювати в радах далі.

Ці законотворці подали два законопроєкти, які впливають на депутатів місцевих рад. Автор одного з них (№ 7476-1) — Григорій Мамка, а інший законопроєкт (№ 7476-3) подав колектив авторів: нардепи ОПЗЖ Тетяна Плачкова, Дмитро Ісаєнко, Олександр Лукашев, Володимир Мороз і єдиний “батьківщинівець” Євген Яковенко.

У проєкті № 7476-3 депутати пропонують, по суті, те ж саме, що Літвінов.

Питання позбавлення самих себе мандатів народних депутатів ці політики, звісно, не порушують. Хоча могли б написати заяви про складання мандатів, як Ілля Кива чи Вадим Новинський.

Хто й чому “забув” про Партію регіонів?

Партія регіонів стала кадровою колискою для багатьох проросійських політиків.

Рух ЧЕСНО в Реєстрі держZрадників фіксує, що їх найбільше саме в партії ОПЗЖ. Ми дослідили політичний шлейф цього російського проєкту. Інформацію наша організація передала спецслужбам.

Рух ЧЕСНО

Вихідці з Партії регіонів, яка фігурує у шлейфі ОПЗЖ та Опоблоку, досі мають мандати. І їх чимало. Так, оскільки у 2015 та 2020 роках на тимчасово окупованих територіях неможливо було провести чергові місцеві вибори, всі депутати, обрані на цих територіях у 2010 році, досі мають представницьий мандат. Верховна Рада не розпускала місцевих рад на тимчасово окупованих територіях.

Скріншот: п. 8 ст. 45 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”

Для розуміння: Партія регіонів має більшість депутатів у Криму. А Крим — наш.

Отож про заборону Партії регіонів наразі ніхто не говорить у суді, але справ щодо держзради окремих депутатів-регіоналів є чимало. Саме вони нерідко ставали кістяком для формування фейкових органів місцевого самоврядування на ТОТ. Так, Василь Ганиш балотувався до міської ради Феодосії в Криму на організованих окупантом виборах у 2015 році. Справу щодо дій Ганиша досі розглядають у суді.

“Що стосується Партії регіонів, яка поки що не заборонена, то нині є певні підстави для її заборони, і робити це треба було ще у 2014 році”, — наголошує правозахисник Яворський.

Жодна законодавча ініціатива, спрямована на позбавлення мандатів представників проросійських партій, не враховує того, що на тимчасово окупованих територіях склад місцевих рад актуальний станом на 2010 рік і там є де-факто такі проросійські партії, як Партія регіонів, що наразі в судовому порядку не забороняються. Відповідно, ці чотири законопроєкти, спрямовані на позбавлення мандатів представників уже заборонених партій, не стосуватимуться представників ПР. А отже, наша держава створить одну правову реальність на підконтрольній території, а іншу — на ТОТ.

При цьому 2014 року суд заборонив партію “рускоє єдінство”, яку очолював Сергій Аксьонов, а вона мала значно менше представників у радах, ніж ПР.

Хоча в законопроєкті Кабміну № 7476 Крим згадується. Вносяться зміни до статті, яка визначає особливості призначення, крім інших органів, Севастопольської міської державної адміністрації. В інших проєктах вносяться зміни до статті про дострокове припинення повноважень депутата Верховноі Ради Автономноі Республіки Крим та інших рад.

Тобто, з одного боку, законотворці про Крим пам’ятають, а з іншого — не враховують особливостей представництва органів місцевого самоврядування на тимчасово окупованих територіях.

Виходить так, що законотворці знову підходять до заборони партій суто формально — враховують лише ті партії, з якими нині судиться Мін’юст.

Якщо ж зараз заборонять балотуватися і претендувати на посади тим, хто був у Партії регіонів, то дуже багато партій знайдуть у своїх лавах колишніх регіоналів, від яких на наступних виборах доведеться відмовитись. У тому числі й партії влади.

Рух ЧЕСНО

Але просто заборона партій і заборона балотуватися всім їхнім представникам — це лише створення ілюзії, що проблему вирішено. Ніщо не завадить проросійським політикам купити іншу юридичну особу або створити її з нуля. Вони навіть можуть назвати її так само, як називалася заборонена партія.

Що стосується права балотуватися, то його не мають ті громадяни України, які п’ять років проживали на території іншої держави, та ті, хто має непогашену судимість.

Винних — до відповідальності

Заборонити балотуватися знову всім, хто хоч колись брав участь у виборах від проросійських партій, — не вихід. Адже обмеження права обиратися без судимості за вчинення умисного злочину може бути оскаржене і в КСУ, і в ЄСПЛ. Приклади, коли раніше люстровані чиновники вигравали позови, вже маємо.

Значно важче побудувати в державі дійову систему правоохоронних органів і завершити судову реформу. Тепер, якщо щодо конкретного депутата набирає законної сили обвинувальний вирок, його повноваження достроково припиняються (ст. 81 Конституції України).

Тому для українців дуже важливо, щоб винних притягали до відповідальності. Якщо вину політика, зокрема в держзраді чи колабораціонізмі, доведено в суді, він не може подавати документи в ЦВК і балотуватися. Яскравий приклад — колаборант і держзрадник Олег Царьов.

Скриншот: п. 5 ст.134 Виборчого кодексу України

У 2014 році всі розуміли: цей політик проросійський. Що не завадило йому подати документи до ЦВК як кандидатові в президенти. І ЦВК документи прийняла. Наразі Царьов не зможе подати жодних документів до ЦВК, оскільки через вісім років (!!!) його засудили… заочно.

Держава має задуматися над тим, що Неля Штепа, за рішенням Європейського суду з прав людини, отримала 3600 євро компенсації за порушення розумних строків розгляду справи проти неї за звинуваченням у посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України, створення терористичної групи. Коли Штепа виграє суд проти України — це публічний ляпас усій політичній системі, яка не змогла якісно вибудувати правоохоронні органи і не провела судову реформу.

Правозахисник Володимир Яворський наголошує, що кримінальні справи, які порушують проти колаборантів, — значно дійовіший і більш законний спосіб обмежити право балотуватися: “До прикладу, треба перевірити таких осіб на предмет порушення нових статей щодо держзради та колабораціонізму (ст. 111 ККУ). Ці статті — нові, тому притягнути до відповідальності можливо лише за порушення, вчинені після 3 березня 2022 року, коли вони набрали чинності. Звісно, після повномасштабного вторгнення представники проросійських партій стали значно обережнішими у висловлюваннях, проте у правоохоронних органів є інструменти і для перевірки їхньої непублічної діяльності”.

Легше масово забороняти партії, позбавляти мандатів їхніх представників, але завжди є ризик, що заборонена судом в такий спосіб партія виграє в ЄСПЛ. Якщо це станеться, на представників такої партії не діятимуть жодні обмеження.

Зважаючи на недосконалість судової системи та роботи правоохоронних органів, Рух ЧЕСНО зробив публічним Реєстр держзрадників. Наразі, доки немає юридичної бази, яка унеможливлює для них балотування, лише громадський сектор може комунікувати виборцям, кого не варто підтримувати на виборах і хто був колаборантом чи зрадником. 

Ірина ФЕДОРІВ, головна редакторка сайту ЧЕСНО

Вікторія ОЛІЙНИК, парламентська аналітикиня

Додати коментар

Користувач:
email:





Новини

21:35 - рф нанесла очередной ракетный удар по объекту промышленной инфраструктуры в Кривом Роге
21:35 - Виктор Орбан заявил, что венгерское вето на макрофинансовую помощь ЕС Украине “неправильно поняли”
20:30 - Міжнародні резерви України перевищили довоєнний рівень і сягнули майже 28 млрд дол. США
19:50 - Дефицит мощности в энергосистеме составляет 19% прогнозного потребления
18:55 - Украина в заложниках у олигархов. Энергетика
18:55 - Для восстановления энергосистемы Украины после ракетной атаки нужно еще несколько суток
18:55 - ЕС не позволит одной стране сорвать предоставление Украине 18 млрд евро — средства начнут поступать уже в январе
18:55 - ЕБРР не снизил из-за военных действий требования к экологичности проектов в Украине
18:55 - Failed state. россия провалилась как государство?
18:55 - Таджиков, которых отправили на восстановление оккупированного рф Мариуполя, обманули работодатели
18:55 - Программа Grain from Ukraine собрала 190 млн долларов взносов от партнеров
18:55 - Минфин разместил военных облигаций еще на 3 млрд гривен
18:00 - ЕС пытается согласовать верхний предел цены на газ в 220 евро
18:00 - Как бизнес в сфере гемблинга и беттинга создает рабочие места при помощи технологий
18:00 - Антикоррупционные органы уведомили о подозрении Кауфмана и Грановского, контролировавших чиновников Одесского горсовета
18:00 - ЕС хочет ввести санкции против горнодобывающей отрасли россии
18:00 - Фонд сына Уоррена Баффета предоставит Украине мощные генераторы большой мощности на 30 млн долларов
17:45 - Підсумки торгів цінними паперами на Українській біржі за 06.12.2022
17:05 - “Укрзализныця” ограничила грузовые перевозки в Молдову
17:05 - Власти Киева собирают данные о бизнесах, которые готовы работать в условиях блэкаута
17:05 - В 2022 году Украина экспортировала агропродукции на 21 млрд долларов
17:05 - Украина и Молдова планируют строительство автомобильного моста через Днестр
17:05 - Константин Жеваго за год потерял миллиард долларов
17:05 - рф не хочет передавать контроль над Запорожской АЭС “третьей стороне”
16:32 - ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!
16:10 - В Киевской ОВА заверили, что поэтапно восстановят плановые графики энергоснабжения
16:10 - В партии “Слуга народа” лишили мандатов около десяти местных депутатов-коллаборантов
16:10 - В НБУ рассказали о создании сети дежурных банковских отделений с автономным энергоснабжением
16:10 - Венгрия заблокировала выделение 18 млрд евро финансовой помощи Украине в 2023 году
16:00 - Курси валют, встановлені НБУ на: 07.12.2022


Більше новин

ВалютаКурс
Австралійський долар24.6418
Канадський долар26.8482
Юань Женьміньбі5.2318
Куна5.0948
Чеська крона1.5828
Данська крона5.1743
Гонконгівський долар4.7009
Форинт0.092727
Індійська рупія0.44268
Рупія0.0023411
Новий ізраїльський шекель10.7413
Єна0.2687
Теньге0.077663
Вона0.027715
Мексиканське песо1.862
Молдовський лей1.867
Новозеландський долар23.2083
Норвезька крона3.6866
Російський рубль0.57972
Сінгапурський долар26.976
Ренд2.1141
Шведська крона3.5357
Швейцарський франк38.9629
Єгипетський фунт1.4858
Фунт стерлінгів44.7033
Долар США36.5686
Білоруський рубль13.2919
Азербайджанський манат21.5363
Румунський лей7.8346
Турецька ліра1.9621
СПЗ (спеціальні права запозичення)48.5083
Болгарський лев19.6775
Євро38.4866
Злотий8.1888
Алжирський динар0.26377
Така0.35684
Вірменський драм0.092609
Домініканське песо0.67109
Іранський ріал0.00087068
Іракський динар0.025047
Сом0.43303
Ліванський фунт0.024258
Лівійський динар7.4715
Малайзійський ринггіт8.2291
Марокканський дирхам3.4191
Пакистанська рупія0.16275
Саудівський ріял9.7291
Донг0.0014803
Бат1.03673
Дирхам ОАЕ9.9561
Туніський динар11.3342
Узбецький сум0.0032641
Новий тайванський долар1.18671
Туркменський новий манат10.4482
Сербський динар0.32316
Сомоні3.5816
Ларі13.4815
Бразильський реал6.8983
Золото65110.39
Срібло823.87
Платина36659.29
Паладій68934.74

Курси валют, встановлені НБУ на: 07.12.2022

ТікерOpenMaxMinCloseVolume
206460934.51934.51934.51934.51934.51
225668976.01976.01976.01976.015856.06
225940989.27989.27989.27989.27989270.00
2262601034.321034.321034.321034.32680582.56

Дані за 06.12.2022