У Мінфіну з'явився конкурент — НБУ хоче продавати облігації. Як на цьому заробити?

Міністерство фінансів та Національний банк будуть конкурувати за покупців державних облігацій. На ринку з"явиться ще один інструмент для інвестицій, на якому можна буде заробити до 25% на рік.

У буремні для України часи вся економічна влада розділилася на два табори: перші намагаються з усіх сил профінансувати шалені видатки держави на війну, а другі — втримати економіку від занурення у гіперінфляційну спіраль.

В умовах війни Міністерство фінансів та Національний банк фактично стали конкуруючими інституціями, опинившись по різні боки цього невидимого протистояння. При цьому доля не без іронії: для досягнення своїх цілей кожна з цих інституцій має заручитися підтримкою та допомогою іншої.

На початку вересня протистояння вийшло на новий рівень: тепер НБУ та Мінфін будуть конкурувати не лише своїми баченнями економічної політики, але й на практиці — за покупців державних облігацій.

“Виграти” від цієї конкуренції можуть роздрібні інвестори, які отримають можливість вигідно вкласти гроші у цінні папери з привабливою дохідністю.

“Другий фронт” на ринку облігацій

Облікова ставка Національного банку на рівні 25% залишиться незмінною до другого кварталу 2024 року. Вересневе засідання монетарного комітету НБУ підтвердило це не міняючи ставку за якою комерційні банки можуть брати кредити в регулятора.

Однак у прес-реліз НБУ потрапили далеко не усі деталі того засідання. Дискусія там точилася не навколо того, якою має бути ставка, а навколо того, як змусити її працювати.

Річ у тім, що після червневого підвищення НБУ облікової ставки минуло вже майже 4 місяці, проте проценти за депозитами підвищили лише низка невеликих банків. Найбільші банки, у яких обслуговується більшість українців, від цього рішення поки що утримуються.

Те ж стосується й ОВДП, які Мінфін продовжує розглядати як “вияв патріотизму та благодійності”, а не як інвестиційний інструмент.

НБУ підвищив ставку до 25%. Що це означає та якими можуть бути наслідки

У Нацбанку наразі опрацьовують декілька шляхів того, як змусити ключову ставку більше впливати на економіку. Проте найбільш ймовірним з них є перепродаж ОВДП, які раніше сам Нацбанк придбав в уряду.

А продавати йому є що: з 24 лютого Нацбанк викупив в уряду ОВДП на 315 млрд грн, випустивши в обіг “надруковану” гривню на аналогічну суму. Загалом же НБУ володіє державними облігаціями на суму понад 619 млрд грн — найбільше з-поміж усіх інвесторів.

Кінцева мета продажу ОВДП з портфеля Нацбанку — підвищити ставки за гривневими активами, щоб  стимулювати людей уповільнити темпи споживання та наростити обсяги заощаджень саме у гривні, аби не створювати додаткового тиску на золотовалютні резерви.

“Такі операції нададуть альтернативну можливість учасникам ринку, насамперед населенню та бізнесу, купувати безризикові гривневі фінансові інструменти з привабливою дохідністю та гнучкою строковістю для захисту гривневих заощаджень від інфляції”, — пояснили в НБУ.

Що це змінить для інвесторів?

Вихід Національного банку на ринок ОВДП може дати інвесторам привабливий інструмент для інвестицій або залишитися непоміченим. Все залежить від того, які саме цінні папери НБУ продаватиме.

До 24 лютого у власності НБУ вже були облігацій уряду на 310 млрд грн, які регулятор купував під час попередніх криз, друкуючи необхідні уряду гривні.

“Продаж Нацбанком “екзотичних” паперів (наприклад з датою погашення через 10 років), зовсім не вплине на ринок. Але якщо НБУ продаватиме ОВДП зі строками погашення до 1 року, то це може здійснити дуже суттєвий вплив”, — вважає начальник відділу цінних паперів Райффайзен Банку Олексій Євдокімов.

Як повідомили ЕП співрозмовники в НБУ, регулятор не має наміру продавати ОВДП старих випусків. Якщо рішення про вихід регулятора на ринок облігацій ухвалять остаточно, то продаватимуть саме військові ОВДП, які Нацбанк купив вже під час великої війни.

Для інвесторів це радше позитивна новина, адже дохідність цих цінних паперів може бути вищою за ставки по депозитах чи дохідності інших облігацій уряду. “В разі пропозиції таких паперів їхня дохідність формуватиметься на аукціоні та буде близькою до облікової ставки”, — вважає старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович.

Номінальна вартість однієї облігації, яку купує НБУ становить 1000 грн з виплатою процентів раз на рік. Але розмір цих процентів розраховується як середній розмір облікової ставки Нацбанку за 12 місяців, що передують даті виплати. Тобто, якщо розмір облікової ставки не зміниться, через рік на кожну облігацію, яку НБУ придбав у Мінфіну, він отримає чистий дохід у 250 грн.

Враховуючи, що за облігаціями, які продає Мінфін на первинних аукціонах, процентна ставка не перевищує 16%, а на вторинному ринку дохідності — 23%, то інвестиції в облігації НБУ дійсно виглядають вигідною альтернативою.

Єдиний недолік — погашення цих паперів відбудеться через 30 років. І у цьому випадку прийменник “через” дає не надто широке поле для спекуляцій: придбані НБУ папери задумувалися як надзвичайно довгострокові, щоб відтягнути у часі борговий тягар, створений війною.

Тож якщо Нацбанк просто продаватиме ОВДП зі свого портфеля, то навряд чи отримає багато пропозицій на купівлю. Однак усе може змінити спосіб, у який НБУ буде здійснювати цей продаж.

Як саме НБУ продаватиме ОВДП?

В Нацбанку поки що не розкривають деталей своїх майбутніх ймовірних операцій з продажу ОВДП. Остаточне рішення щодо застосування цього інструменту все ще не ухвалене.

“Поки обговорюється та аналізується можливість продажу ОВДП з портфеля НБУ. У разі ухвалення такого рішення час введення в дію відповідного інструменту визначатиметься, насамперед, ситуацією у фінансовому секторі та в економіці”, — відповіли ЕП у регуляторі.

Водночас там запевнили, що мають достатньо інструментів, щоб перетворити ОВДП у “привабливі інструменти для заощаджень”.

Найімовірніше, продаж військових ОВДП з портфеля НБУ відбуватиметься з умовою майбутнього викупу цих паперів Нацбанком через певний період часу. Відповідно покупцю не потрібно чекати їхнього погашення аж до 2052 року.

Продаючи 30-річні облігації уряду, Нацбанк візьме на себе зобов"язання викупити їх назад через, умовно рік. За період, протягом якого папери знаходитимуться у власності інвестора, він зможе отримати за ними купонний дохід (25%). Крім цього, дохід формуватиметься на різниці між ціною купівлі та ціною продажу.

Продаючи ОВДП з обов’язком зворотного викупу, Нацбанк робить висновки з попередніх спроб торгівлі урядовими зобов’язаннями, які він робив у минулому.

“У 2015 році НБУ продавав чотирирічні облігації, що було дуже тривалим терміном обігу для ринку. Тоді регулятор зміг продати облігацій всього на 560 мільйонів гривень, що становило менше ніж 0,5% ОВДП в обігу без врахування портфеля НБУ”, — пригадує Тарас Котович.

Однак аналітики попереджують, що дохідність для громадян може відрізнятися від тієї дохідності, яку готовий запропонувати Нацбанк.

“Скоріш за все, НБУ продаватиме ці ОВДП банкам, а вже банки пропонуватимуть їх фізичним особам. Тому рівень дохідності для інвестора — фізичної особи  — буде залежати від конкретного оператора ринку, у якого будуть придбані ОВДП”, — вважає Олексій Євдокімов з Райффайзен Банку.

Конфлікт інтересів

Облігації, які збирається продавати НБУ, можуть допомогти українцям у пошуках альтернативних інструментів для збереження заощаджень. Особливо в умовах рекордної інфляції, яка за підсумками серпня наблизилася до 24% у річному вимірі.

Однак такий крок НБУ сподобається далеко не всім. Зокрема, Міністерству фінансів, яке випускає ОВДП. У разі, якщо на ринку з’явиться ще один великий продавець облігації з набагато вищою ніж у Мінфіну дохідністю, то охочих позичити гроші державі просто не залишиться.

Уряд вже зараз відчуває серйозні проблеми із залученням коштів на ринку для фінансування дефіциту бюджету. Останні аукціони з продажу ОВДП, які проводить Мінфін, за мирних часів можна було б сміливо охрестити провальними.

Слабкі результати аукціонів Мінфіну — не результат безгрошів’я у країні. Навіть навпаки, банківська система має занадто багато ліквідності. Банки тримають понад 300 млрд грн вільних коштів на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ. Проте вкладати їх в ОВДП під низькі проценти вони не поспішають.

Це розуміють і у Нацбанку. Там ще з червня публічно закликають Мінфін підвищувати ставки за облігаціями, аби зменшити залежність уряду від емісійного фінансування. Ймовірно, оскільки ці заклики залишилися проігнорованими, то НБУ вирішив продавати ОВДП з високою дохідністю самостійно.

Проте не Нацбанк першим похитнув “крихкий мир” з Мінфіном. Ще всередині липня ЕП писала про спробу Міністерства фінансів змусити НБУ автоматично перераховувати отримані купони за ОВДП до бюджету. Привід — зменшення боргового навантаження на бюджет в умовах війни та повоєнної відбудови.

Зрештою спроба Мінфіну виявилася провальною, відповідну правку не пропустили депутати.

Шлях до компромісу

Продаж ОВДП з портфеля Нацбанку має на меті не лише підвищити рівень ставок за гривневими інструментами. У такий спосіб НБУ також вилучатиме з обігу надруковані раніше гривні, зменшуючи тиск емісії на ріст цін.

Ще одна ціль — забезпечити курсову стабільність. Наразі практично усі “надруковані” НБУ гривні потрапляють на валютний ринок спалюючи тим самим золотовалютні резерви. З меншими обсягами резервів регулятору складніше підтримувати режим фіксованого валютного курсу та, відповідно, стримувати ціни на імпортні товари та пальне.

З точки зору Мінфіну, цінова стабільність в умовах війни відходить на другий план. Зрештою, якщо країна не вистоїть під натиском супротивника, то байдуже, скільки коштуватиме бензин чи яким буде курс долара в обмінниках.

Вивіскою курс не приховати. Чому знову росте долар

Для зовнішнього спостерігача взаємовідносини між Мінфіном та НБУ виглядають ледь не як діалектичне протистояння двох взаємовиключних ідеологій. Однак іронія долі у тому, що жодне з цих відомств не може досягти своїх цілей без допомоги іншого.

Так, Мінфін не може виконувати бюджет без “друку” грошей Нацбанком. Незалежно від того, скільки коштів Україні переказують західні партнери, український уряд не може використати їх на війну. Тож для фінансування Міноборони, МВС та інших мілітарних структур (навіть ДСНС) доводиться позичати кошти в НБУ.

Зі свого боку, Нацбанку для досягнення цілі зізниження інфляційного тиску потрібно, щоб Міністерство фінансів підвищувало відсоткові ставки під час первинного розміщення облігацій. Це призвело б до росту попиту на гривневі активи, зменшило б попит на валюту та необхідність в емісії.

Вихід з ідеологічної суперечки можна знайти лише шляхом компромісу. Зрештою, від того, на чому вдасться зійтися НБУ та Мінфіну залежатиме не лише майбутня фінансова стабільність, але й стійкість країни перед натиском агресора. 

Ярослав ВІНОКУРОВ