ДПІ У ШЕВЧЕНКІВСЬКОМУ РАЙОНІ М. ДНІПРА ПОВІДОМЛЯЄ!

Фактичні перевірки проводяться і у разі наявності інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що Державною фіскальною службою, Державною службою України з питань праці, Пенсійним фондом України, Національною поліцією України, іншими центральними органами виконавчої влади спільно з органами місцевого самоврядування здійснюються комплексні заходи, спрямовані на детінізацію ринку праці та вдосконалення контролю за оформленням трудових відносин із найманими працівниками, передбачені розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року № 649-р.
Відповідно до п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України від                     02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) контролюючі оргни мають право здійснювати фактичні перевірки і у разі наявності або отримання інформації про використання  праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцям доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету. Пд час проведення таких перевірок посадові (службові) особи органів державної фіскальної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених ПКУ.
Так, згідно з п. 81.1 ст. 81 ПКУ посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених ПКУ, та за умови пред’явлення або надіслання у випадках, ПКУ, таких документів:
► направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
► копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
► службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
 
Про витрати, які мають право враховувати приватні
виконавці при визначенні сукупного доходу
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що ст. 16 Закону України від 02 червня 2016 року № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 1403) визначено, що приватним виконавцем може бути громадянин України, уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, встановленому Законом № 1403. Приватний виконавець є суб’єктом незалежної професійної діяльності.
Приватні виконавці, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно з ст. 65 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Оподаткування доходів фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється відповідно до положень ст. 178 ПКУ.
Відповідно до п. 178.3 ст. 178 ПКУ оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.
У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат (п. 178.3 ст. 178 ПКУ).
При цьому, ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для самозайнятих осіб, у тому числі для фізичних осіб, які здійснюють незалежну діяльність приватних виконавців.
Крім того, положенням ст. 178 ПКУ не передбачено затвердження нормативно-правового акту щодо визначення переліку витрат осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність.
Слід зазначити, що п.3 ст. 42 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404 «Про виконавче провадження» (далі – Закон № 1404) визначено, що витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів. Відповідно до абзацу 3 п. 3 ст. 42 Закону № 1404 розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.
Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2830/5 «Про встановлення Видів та розмірів витрат виконавчого провадження» (далі – Наказ № 2830/5) затверджено перелік та розмір витрат виконавчого провадження.
Отже, при визначенні сукупного доходу до витрат фізичної особи, яка здійснює незалежну діяльність приватних виконавців, можуть бути віднесені документально підтверджені витрати, які пов’язані з організацією такої діяльності та обумовлені вимогами Законів № 1403 і № 1404 та Наказу № 2830/5.
Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 105.05 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».
 
 
Компенсація працівнику вартості путівок на лікування
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до абзацу другого п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується, зокрема на суму повної або часткової компенсації один раз на календарний рік вартості путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування на території України платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та/або його дітей віком до 18 років роботодавцем, який є платником податку на прибуток, якщо така компенсація відповідно до ПКУ не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи – платника ПДФО.
 
 
До уваги платників ПДВ!
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома, що відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
► дата списання коштів з банківського рахунка платника ПДВ на оплату товарів/послуг;
► дата отримання платником ПДВ товарів/послуг.
Згідно з п.п. «б» п. 201.11 ст. 201 ПКУ підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є, зокрема, касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого ПДВ (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування ПДВ);
У разі, якщо до звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт додаються декілька касових чеків, то до податкового кредиту згідно норм ПКУ включаються чеки, сума отриманих товарів/послуг за кожен день перебування особи у відрядженні по яких сукупно не перевищує 200 гривень (без урахування ПДВ).
 
Місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали
від ліцензування понад 76 млн гривень
За десять місяців поточного року місцева казна Дніпропетровської області поповнилася на 76,2 млн грн від плати за ліцензії на право торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, з яких 54,0 млн грн від ліцензування роздрібної торгівлі.
«Станом на перше листопада 2018 року здійснюють підприємницьку діяльність 5772 суб’єкти господарювання, що мають 13602 діючі ліцензії, з яких: 7348 ліцензій на алкоголь та 6254 – на тютюн», – повідомив заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Сергій Кирпа.
В той же час, з початку року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області призупинено дію 2233 ліцензій за несвоєчасну сплату чергового платежу, анульовано 2252 ліцензії, з яких 91 – за порушення законодавства у частині продажу алкогольних та тютюнових товарів особам, які не досягли 18 років.
 
Оподаткування доходів, отриманих ФОП –«загальносистемником»
від видів діяльності, не зазначених у реєстраційних даних
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 177.6 ст. 177 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо фізична особа – підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб.
Під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою – підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується у разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до п.п. 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ (п. 177.8 ст. 177 ПКУ).
 
Одноразова сплата ЄСВ за попередні періоди
при укладанні договору про добровільну сплату ЄСВ
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до частини п’ятої ст. 10 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) договором про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування може бути передбачена одноразова сплата особою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року). Сума сплаченого ЄСВ за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок на дату укладення договору, помножений на коефіцієнт 2.
В усіх випадках ця сума не може бути більшою за суму ЄСВ, обчисленого виходячи з максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої на дату укладення договору.
Одноразова сплата ЄСВ за попередні періоди, передбачена частиною п’ятою ст. 10 Закону № 2464, може бути здійснена за окремим договором, укладеним у порядку, передбаченому частинами першою, третьою та четвертою ст. 10 Закону № 2464.
 
До уваги платників – суб’єктів роздрібної торгівлі
алкогольними напоями (тютюновими виробами)!
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 10 Порядку провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833 із змінами та доповненнями, суб’єкти господарювання повинні забезпечувати наявність на видному та доступному місці куточка покупця, в якому розміщують інформацію про найменування власника або уповноваженого ним органу; книги відгуків та пропозицій; адреси і номери телефонів органів, що забезпечують захист прав споживачів; ліцензію відповідно до встановлених законодавством вимог.
Зокрема, згідно з п. 27 Тимчасового порядку видачі ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 травня 1996 року № 493 із змінами та доповненнями, одержана на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами ліцензія має знаходитися на видному місці торгівлі і бути доступною для огляду.
Що стосується відповідальності за нерозміщення на видному місці торгівлі ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами), то норми ст. 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» із змінами та доповненнями не передбачають застосування фінансових (штрафних) санкцій до суб’єктів господарювання за таке порушення.
 
Затверджено нову Узагальнюючу податкову консультацію
щодо визначення звітного періоду для коригування фінрезультату
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2018 № 887 (далі – Наказ № 887) затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо застосування положень підпунктів 140.5.4, 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) стосовно визначення податкового (звітного) періоду для коригування фінансового результату до оподаткування.
Так, відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Зокрема, вимоги підпунктів 140.5.4 і 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 ПКУ не застосовуються платником податку на прибуток підприємств (далі – платник податку) до операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 ПКУ. Також вимоги цих підпунктів не застосовуються платником податку, якщо операції не є контрольованими та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, але без подання звіту.
Отже, для виконання вимог абзаців третього та четвертого п.п. 140.5.4                           п. 140.5 ст. 140 ПКУ платнику податку необхідно визначити чи є здійснена операція контрольованою. У разі, якщо операція не може бути ідентифікована як контрольована, платник податку повинен:
► виконати процедуру підтвердження суми витрат за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до ст. 39 ПКУ, і у разі, якщо ціна придбання товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг перевищує їх ціну, визначену за принципом «витягнутої руки», здійснити коригування фінансового результату до оподаткування на розмір різниці між вартістю придбання та вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки»;
► здійснити коригування фінансового результату до оподаткування  на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг.
Для виконання вимог п.п. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 ПКУ платнику податку також необхідно визначити чи є здійснена операція контрольованою. У разі якщо операція не може бути ідентифікована як контрольована, та сума витрат не підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки», відповідно до процедури, встановленої статтею 39 ПКУ, платник податку повинен здійснити коригування фінансового результату до оподаткування  на суму витрат по нарахуванню, що перевищує суму доходів від роялті, збільшену на 4 відсотки чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за даними фінансової звітності за рік, що передує звітному (крім суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України «Про телебачення і радіомовлення»), а для банків – в обсязі, що перевищує 4 відсотки доходу від операційної діяльності (за вирахуванням ПДВ) за рік, що передує звітному.
Правила контролю за трансфертним ціноутворенням контрольованих операцій визначено статтею 39 ПКУ.
Одним з критеріїв визнання операцій контрольованими є одночасне виконання таких умов:
■ річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
■ обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік (п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.1 ст. 39 ПКУ).
Отже, для цілей визнання операції контрольованою платнику податку необхідно використовувати дані бухгалтерського обліку за відповідний звітний (податковий) рік, у якому проводилися такі господарські операції. Таким чином, оскільки вартісні критерії визнання операції (операцій) контрольованою для цілей виконання вимог ст. 39 ПКУ обраховуються за результатами податкового (звітного) року, то коригування фінансового результату до оподаткування за операціями з нерезидентами, визначеними в абзаці третьому та четвертому п.п. 140.5.4 і п.п. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, здійснюються за результатами податкового (звітного) року та відображаються у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за податковий (звітний) рік.
Наказ № 887 розміщено на офіційному веб-порталі Міністерства фінансів України за посиланням
https://www.minfin.gov.ua/view/normatyvnopravovi-akty-z-podatkovykh-konsultatsii?category=bjudzhet&subcategory=podatkovi-konsultatsii
 
Сплата ЄСВ за 2018 рік ФОП на загальній системі оподаткування
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що абзацом третім частини восьмої ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями визначено, що платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), зокрема фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) на загальній системі оподаткування зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ.
Згідно з п.п. 1 п. 4 розділу ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами і доповненнями, обчислення сум ЄСВ ФОП на загальній системі оподаткування здійснюється на підставі даних річних податкових декларацій (річної звітності) та результатів перевірок діяльності таких осіб, що призвела до збільшення або зменшення розміру доходу, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО). При цьому враховується кількість місяців, протягом яких така особа перебувала на обліку як платник ЄСВ.
Базою нарахування ЄСВ для ФОП на загальній системі оподаткування є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню ПДФО. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Звертаємо увагу, що відповідно до п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року  № 2755-VI із змінами та доповненнями остаточний розрахунок ПДФО за звітний податковий рік здійснюється платником ПДФО самостійно згідно з даними, зазначеними у декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), з урахуванням сплаченого ним протягом року ПДФО на підставі документального підтвердження факту його сплати.
Враховуючи вищевикладене, суми ЄСВ, сплачені ФОП на загальній системі оподаткування протягом року (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня звітного року, та до 20 січня року, наступного за звітним роком), враховуються такими платниками при остаточному розрахунку за календарний рік згідно з даними, зазначеними у Декларації, та результатів перевірок діяльності таких осіб, що призвела до збільшення або зменшення розміру доходу, який підлягає оподаткуванню ПДФО.
ФОП на загальній системі оподаткування формують та подають Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого ЄСВ (далі – Звіт), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 15.05.2018 № 511, один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом.
При цьому, граничний термін сплати зобов’язань, визначених ФОП на загальній системі оподаткування у Звіті, при остаточному розрахунку за 2018 рік припадає на граничний термін подання Звіту, тобто 09 лютого 2019 року включно.
Звертаємо увагу, що ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Також нагадуємо, що дізнатися про наявність/відсутність заборгованості з ЄСВ можна особисто звернувшись до органу ДФС з відповідною письмовою заявою, або через «Електронний кабінет», обравши в меню приватної частини кабінету «Стан розрахунків з бюджетом».
Довідково: реквізити рахунків для перерахування ЄСВ не змінилися.
 
За недотримання мінімальних державних гарантій
в оплаті праці передбачена фінансова відповідальність
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу роботодавців, що Конституція України гарантує виплату заробітної плати найманим працівникам на рівні не менше законодавчо встановленого мінімуму.
Згідно з Бюджетним кодексом України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями розмір мінімальної заробітної плати  визначено Законом України від 07 грудня 2017 року № 2246-VIII «Про Державний бюджет на 2018 рік» із змінами.
Так, мінімальна зарплата станом на 1 січня 2018 року становить:
¨ у місячному розмірі – 3 723 грн;
¨ у погодинному розмірі − 22,41 гривень.
Отже, з 1 січня 2018 року роботодавцем жодному найманому працівнику заробітна плата не може нараховуватись менше 3 723 грн за відпрацьований повний місяць.
Звертаємо увагу, що вищевказана законодавча норма обов’язкова для виконання як юридичним особам, так і фізичним особам – роботодавцям. Роботодавець зобов’язаний щомісяця нараховувати працівнику за повний відпрацьований місяць заробітну плату не менше встановленого законодавством розміру, який може складатися з окладу, премій, надбавок та інших постійних доплат.
За недотримання вищезазначених вимог законодавства про працю роботодавці несуть фінансову та адміністративну відповідальність.
Зокрема, відповідно до ст. 265 Кодексу законів про працю від                                          10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненями фінансова відповідальність за кожного працівника при недотриманні мінімальних державних гарантій в оплаті праці складає 10 мінімальних зарплат або 37 230 гривень.
 
Запроваджено зміни до форми Звіту про обсяги виробництва
лікарських засобів із використанням спирту етилового
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що наказом Міністерства охорони здоров’я України від 30.08.2018 № 1573 (далі – Наказ № 1573), який набув чинності 13.11.2018 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 24 вересня 2018 року за № 1094/32546), запроваджено зміни до форми Звіту про обсяги виробництва лікарських засобів із використанням спирту етилового (далі – Звіт), затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від                                              23 березня 2011 року № 156 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України                             07 квітня 2011 року за № 461/19199).
Форму Звіту затверджено відповідно до ст. 2 Закону України від                                    04 квітня 1996 року № 123/96-ВР «Про лікарські засоби» із змінами та доповненнями, абзацу 3 п. 11 Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), що видаються до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, спирту етилового денатурованого (технічного) та біоетанолу, які використовуються суб’єктами господарювання для виробництва окремих видів продукції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1257.
Нагадуємо, що суб’єкти господарювання, які отримують спирт етиловий з акцизного складу для виробництва лікарських засобів (у тому числі компонентів крові та виготовлених з них препаратів), складають Звіт у трьох примірниках.
Звіт погоджується представником ДФС на податковому посту.
Наказ № 1573 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 13.11.2018 № 87.
 
Податковий календар на 23 листопада 2018 року
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що
п’ятниця, 23 листопада 2018 року, останній день подання:
- декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари/продукцію.
 
До уваги платників податку на додану вартість!
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області доводить, що Міністерством фінансів України видано наказ від 17.09.2018 № 763 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.10.2018 за № 1157/32609 (далі – наказ № 763).
Наказом № 763 внесено зміни до форми податкової накладної та розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок коригування), а також до Порядку заповнення податкової накладної.
Згідно з пунктом 4 наказу № 763 цей наказ набирає чинності з першого числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування, крім абзацу другого пункту 6 та пункту 8 Змін до Порядку заповнення податкової накладної, затверджених цим наказом, які набирають чинності з 01 січня 2020 року.
Наказ № 763 опубліковано 06.11.2018 у виданні «Офіційний вісник України», № 85, отже він набирає чинності 01 грудня 2018 року.
Наголошуємо, що з 01 грудня 2018 року реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюватиметься за формою, затвердженою наказом № 763, незалежно від дати складання таких податкових накладних та розрахунків коригування.
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/357858.html
 
ПСП для батьків, які утримують двох спільних дітей віком
до 18 років, разом проживають, але не перебувають у шлюбі
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що виникнення прав та обов’язків матері, батька і дитини визначено у ст. 121 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-III із змінами та доповненнями (далі – СКУ).
Відповідно до ст. 141 СКУ мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини незалежно від того, чи перебували вони в шлюбі між собою.
Згідно з частиною другою ст. 51 Конституції України та ст. 180 СКУ батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) будь-який платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) у розмірі, що дорівнює 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року (у 2018 році – у розмірі 881,0 гривні).
Згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника ПДФО протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (у 2018 році – 2470,0 грн (1762 грн. х 1,4)).
Водночас платник ПДФО, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років має право на ПСП у розмірі 100 відсотків суми ПСП визначеної п.п. 169.1.1  п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2018 році – 881,0 грн) – у розрахунку на кожну таку дитину (п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ).
При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання ПСП одному з батьків у випадку та у розмірі передбаченому п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, визначається як добуток суми, визначеної у абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, та відповідної кількості дітей.
Підпунктом 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ передбачено, що ПСП починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви від платника ПДФО про застосування ПСП та документів, що підтверджують таке право.
Перелік таких документів та порядок їх надання затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1227 «Про затвердження Порядку надання документів для застосування податкової соціальної пільги».
Враховуючи вищевикладене, якщо батьки утримують двох спільних дітей віком до 18 років, разом проживають, але не перебувають у офіційно зареєстрованому шлюбі, то при отриманні доходу у вигляді заробітної плати вони мають право на застосування ПСП у розмірі 881,0 грн у розрахунку на кожну дитину, при додержанні всіх вимог  ст. 169 ПКУ.
При цьому, граничний розмір доходу, який дає право на отримання такої ПСП одному з батьків у 2018 році, дорівнює 4 940,0 гривень.
 
Вартість давальницької сировини не враховується при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій для цілей трансфертного ціноутворення
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що особливість операцій з давальницькою сировиною полягає у тому, що передавальна сторона зберігає за собою право власності на вихідну сировину або матеріали, що передано в переробку, і також на готову продукцію, отриману в результаті переробки, а переробник лише надає послуги з переробки. Операції з запасами, які підприємство передає іншому суб’єкту господарювання для переробки, обробки чи доопрацювання, по своїй суті належать до підрядних робіт та регламентуються главою 61 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ).
Підпунктом 14.1.41 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від                            02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, що давальницька сировина – сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, що є власністю одного суб’єкта господарювання (замовника) і передаються іншому суб’єкту господарювання (виробнику) для виробництва готової продукції, з подальшим переданням або поверненням такої продукції або її частини їх власникові або за його дорученням іншій особі.
Операція з давальницькою сировиною – операція з переробки (обробки, збагачення чи використання) давальницької сировини (незалежно від кількості замовників і виконавців, а також етапів (операцій)) з метою одержання готової продукції за відповідну плату. До операцій з давальницькою сировиною належать операції, в яких сировина замовника на конкретному етапі її переробки становить не менш як 20 відсотків загальної вартості готової продукції (п.п. 14.1.134 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно з п.п. 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків.
Відповідно до п.п. 39.2.1.7 п.п 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
► річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
► обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Враховуючи те, що при здійсненні операцій із давальницькою сировиною перехід права власності на таку сировину не відбувається, то вартість такої давальницької сировини не впливає на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств як виконавця так і замовника і, як наслідок, не враховується при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій для цілей трансфертного ціноутворення.
Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 137.03 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».
 
Добровільна зміна ставки єдиного податку:
термін подання «єдинником» заяви за формою №1-ПДВ
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до абзацу другого п. 183.4 ст. 183 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) у разі зміни ставки єдиного податку (з 5% на 3%) відповідно до п.п. «б» п.п. 4 п. 293.8 ст. 293 ПКУ реєстраційна заява платником подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість.
 
За інформацією ГУ ДФС у Дніпропетровській області