Американська мультиплікація, як засіб впливу на дитячу свідомість

У своїх роздумах стосовно реалізації американської післявоєнної доктрини проти СРСР, А.Даллес описував можливі засоби та етапи впливу на радянську свідомісь задля її подальшого винищення. Він говорив про те, що епізод за епізодом розігруватиметься грандіозна за своїм масштабом трагедія загибелі самого непокірного на землі народу, остаточного і незворотного згасання його самосвідомості. Наприклад, з мистецтва і літератури поступово витравиться його соціальна сутність; у художників і письменників відіб’ють бажання зображати і досліджувати ті процеси, які відбуваються в глибинах народних мас. Література, театри, кіно - все буде зображувати й прославляти самі низинні людські почуття. Всіляко підтримуватимуться і підніматимуться так звані художники, які стануть насаджувати і втовкмачувати в людську свідомість культ сексу, насильства, садизму, зрадництва - словом, всякої аморальності.[3]
Американська мультиплікація - це якраз один із способів викривлення свідомостінашого народу покоління за поколінням.
Що нам відомо про американські мультфільми? Багато хто з нас вихованийобразами, створеними американськими креативниками. Ми вважаємо їх кумедними і нешкідливими, дорослішаючи ми даємо їх для перегляду своїм дітям. Але чи так все просто? Про зомбування засобами масової інформації та підсвідомої пропагандинаписано чимало літератури, тільки от не так багато людей знає про неї. Спробуємо розглянути всіма улюблені американські мультфільми в цьому ракурсі.
Більша частина продукції американського конвеєру фабрики мрій для дітей є небезпечною. А ту невелику кількість решти відео можна дивитися лише з батьківською цензурою та коментарями. Інакше власних дітей виростите не ви.
Чи можете собі уявити, щоб наші бабусі та прабабусі довіряли комусь незнайомому цю важливу частину виховання дітей — розповідати казки. Так чому сьогодні мільйони батьків дозволяють своїм дітям дивитися мультфільми, які не дивилися самі, про авторів яких нічого не знають, і цілі цих авторів теж невідомі. Адже казки — це те, що формує в дитячій свідомості модель навколишнього світу: образи мами й тата, друга й ворога, добра та зла — всього того, на що дитина буде орієнтуватися все своє життя, як на духовний компас.
Дитина майже всю інформацію сприймає у вигляді образів. Із цих образів, наче з цеглинок, вона будує свою модель світу. Найголовнішим із цих цеглинок є образ жінки, дівчини. Дивлячись на мультгероїнь, дівчата поглинають майбутній стереотип своєї сексуальної поведінки. А в хлопчиків формується матриця, до котрої він буде підсвідомо прагнути при виборі супутниці життя, матері своїх майбутніх дітей. Мова йде не скільки про зовнішній вигляд, скільки про внутрішні якості, відображенням яких є образ та дії мультгероїнь.
За словами дитячих психологів, героїні американських мультфільмів сконструйовані таким чином, що систематичний перегляд стрічок за їх участю дітьми призводить до згасання функції продовження роду. Досягається це так: образ жінки позбавляється романтики, шляхом присвоєння йому дорослого реалізму, фізіологічності та жорстокості.



 Водночас девальвуються та висміюються традиційні для радянського суспільства якості, ті самі, які прославляють наші старі радянські мультфільми: невинність, сором’язливість, скромність та материнство.
Те, що роблять іноземні, особливо американські мультфільми з нашими дітьми можна сформулювати, як “інтелектуальне розбещення”. Підемо від простого до складнішого. Колір: головна героїня розфарбована в яскраві кольори. Цей прийом експлуатує властивість дитячої психіки реагувати на все найяскравіше. Таким чином, від початку до кінця ролика увага дитини прикута до персонажу, який веде глядача куди захоче, не даючи можливості відволіктися та порозмірковувати. Далі — обличчя: не потрібно бути генієм, щоб помітити — головні героїні всіх американських мультфільмів мають однакові риси обличча. Якщо ж уявити їх на реальній молодій дівчині, то вона вийде страшною. 



Тим не менш, через частоту з’являння на телеекранах, воно перетворюється на естетичний стереотип. Внаслідок, дівчата будуть намагатися виглядати як те, чого не існує. А хлопчики, що підростають, шукатимуть те, чого на білому світі взагалі не може бути. Як ви думаєте, чи знайдуть вони одне одного?
Це процес створення нової моделі краси. З іншого боку, - це втілена в мультфільмах тенденція всього західного світу до одноманітності та спрощення. Їжі, пиття, прагнень, думок, жіночої краси.
Героїні від +Walt Disney, +Warner Bros. DE   та деяких інших компаній — не тільки виглядають однаково, але й однаково говорять одні й ті ж слова, однаково діють. Таке враження, ніби вони дружно повторюють те, що бачили по телебаченню, так само, як і наші діти. Адже разом з тим уніфікований образ головної героїні — штука небезпечна. Подумайте самі — малюють тиражну красуню, яку дитина ідентифікує як добру та хорошу. Дитина знає, що добрих та хороших потрібно наслідувати. А потім беремо і приліпляємо до цього образу всіляку мерзоту: хтивість, жорстокість, неповагу до батьків і т.д. [1]
 
Негативний вплив мультфільмів на дітей підтверджують три гучних скандалиостанніх років:


Батьки подали до суду на російський канал за трансляцію мультиків Simpsons і+Family Guy, стверджуючи, що ті завдають шкоди дитячому здоров’ю. Також психологи запротестували проти перегляду мультфільмів по каналу "2x2"; вони вважають, що ці мультфільми розбещують дітей і шкідливі для перегляду навітьу підлітковому віці.


2. У Японії після перегляду 38-ий серії мультфільму "Покемони" більше п’ятисот дітей були госпіталізовані з симптомами епілепсії.


3. Колишній продюсер мультфільму "Телепузики" Сара Грем зізналася, що дана програма була вигадана під впливом галюциногенів. [4]


На що розраховані субкультури, мультфільми та фільми, передачі, які ми називаємо дорослими; як непомітно підміняються цінності в нашій свідомості на ті, які вигідні виробникам кривавих бойовиків, "нешкідливого" аніме і "забавного" хентая, фільми за участю агресивних тіток ... Якщо сто разів показати якийсь образ у вигідному світлі - людина починає несвідомо вважати це нормою. Не дивно, що багато людей розчаровуються у своєму виборі. Бо ж насправді вибір було зроблено за них.
Це далеко не всі особливості підсвідомого насаджування потрібних світоглядів навіть в самому ранньому дитинстві. "It works", або ж “піпл хаває” - так кажуть ті, хто знає технології подібного впливу. Зрештою, завжди зручніше і спокійніше мати не просто залякане суспільство, а біомасу, яка щиро підтримує тих, хто її так виховав.
 
ЦІКАВІШЕ ТУТ: http://turbuelyubov.blogspot.com