ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!

 
 
Про звірку даних щодо плати за землю
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що платники плати за землю мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ст. 42 ПКУ) звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо (п. 286.5 ст. 286 ПКУ):
- розміру площ та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;
- права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пунктів 281.4 і 281.5 ст. 281 ПКУ;
- розміру ставки земельного податку;
- нарахованої суми плати за землю. 
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема, документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Також, у разі якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок або право на декілька земельних часток (паїв), щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю) (п. 286.5 ст. 286 ПКУ).
Фізичні особи з використанням кваліфікованого електронного підпису мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з плати за землю, в меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
Отже, для звірки даних щодо плати за землю фізичні особи (громадяни) звертаються із відповідними документами письмово або в електронній формі (через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету) до головних управлінь ДПС в областях та м. Києві за своїм місцем реєстрації або місцем знаходження будь-якої з земельних ділянок.
 
 
До місцевих бюджетів Дніпропетровщини платники ПДФО спрямували понад 12,6 млрд гривень
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро)інформує.
З початку поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області платниками податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) спрямовано понад 12,6 млрд гривень. 
Як зазначила очільниця податкової служби Дніпропетровщини Теодозія Чернецька, у порівнянні з січнем – червнем 2024 року це майже на 1,9 млрд грн, або на 17,5 відс., більше.
Звертаємо увагу, що ПДФО сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки, небанківські надавачі платіжних послуг приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання платіжної інструкції на перерахування цього податку до відповідного бюджету або платіжної інструкції на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений ст. 35 прим. 1 Податкового кодексу України (ПКУ).
Відповідальним за сплату (перерахування) до бюджету ПДФО є податковий агент, який зобов’язаний утримувати ПДФО із суми нарахованого оподатковуваного доходу платника за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у статті 167 ПКУ.
 
 
Зведений бюджет: понад 55,1 млрд грн – внесок від платників Дніпропетровщини
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
За підсумками першого півріччя 2025 року від платників Дніпропетровщини до зведеного бюджету спрямовано понад 55,1 млрд грн податків, зборів та платежів. Порівняно із січнем – червнем 2025 року надходження зросли на понад 11,3 млрд грн, або на 26 відсотків.
При цьому до загального фонду державного бюджету надійшло майже 25,8 млрд грн, до спеціального фонду державного бюджету – понад 7,0 млрд грн, до місцевих бюджетів регіону – понад 22,3 млрд гривень.
Подяка платникам за своєчасну та у повному обсязі сплату податкових платежів – гарантію стабільного наповнення бюджетів усіх рівнів та фінансової незалежності.
 
 
Оновлена форма декларації з акцизного податку: відображення суми податкового зобов’язання
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу платників на таке.
Державна податкова служба України з метою забезпечення належного декларування податкових зобов’язань з акцизного податку з урахуванням змін, внесених до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у зв’язку з набуттям чинності окремих норм Закону України від 04 грудня 2024 року № 4115-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби», у листі від 28.07.2025 № 18610/7/99-00-21-03-03-07 (далі – Лист № 18610) повідомила, зокрема про порядок відображення суми податкового зобов’язання з акцизного податку з урахуванням внесених змін до додатків 1 та 2 до декларації з акцизного податку із застосуванням ставок акцизного податку в євро та офіційного курсу гривні до євро.
При реалізації/ввезенні тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, при здійсненні інших операцій з такими товарами, які є об’єктом оподаткування акцизного податку, у звітності за місячні звітні періоди:
- березень (з 25.03.2025) – червень 2025 року – застосовується офіційний курс гривні до євро, що діяв станом на 01 липня 2024 року (43,2658 гривень до 1 євро);
- липень – грудень 2025 року, застосовується офіційний курс гривні до євро, що діяв станом на 01 січня 2025 року (43,6855 гривень до 1 євро).
У додатку 1 «Розрахунок суми акцизного податку з підакцизних товарів (продукції) (крім транспортних засобів) на які встановлено специфічні ставки акцизного податку» (Додаток 1) податкові зобов’язання з акцизного податку обчислюються у графі 15.2 рядка «Усього (округлення до двох знаків після коми)». Сума податкових зобов’язань з акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, та рідини, що використовуються в електронних сигаретах за операціями, які є об’єктом оподаткування визначається як сума показників по графі 15.2, які розраховані як добуток обороту з реалізації (передачі), ввезення товару (Оборот тютюн, вир гр.9), ставки акцизного податку у перерахунку на одиницю виміру товару (графа 14.1) та офіційного курсу гривні до євро – для ставки, встановленої в євро відповідно до підпунктів 215.3.2 – 215.3.3 пункту 215.3 статті 215 розділу IV, пункту 17 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу. При цьому для обрахунку операцій, які є об’єктом оподаткування (підзаголовок графи 15.2), застосовується курс Національного банку України, який є більшим на дату реалізації товару або на дату придбання марок акцизного податку.
У додатку 2 «Розрахунок суми акцизного податку з тютюнових виробів, на які встановлено специфічні та адвалорні ставки акцизного податку одночасно» (Додаток 2) податкові зобов’язання з акцизного податку обчислюються у графі 21 «Сума акцизного податку з операцій, які є об’єктом оподаткування, (графа 16 або графа 19, або графа 20, яка з них має більше значення)» проставляється у гривнях та розраховується за двома (для сигарет) або трьома (для сигарил, включаючи сигарили з відрізаними кінцями, з вмістом тютюну) ставками, що визначається шляхом порівняння обчислених сум податку та мінімального податкового зобов’язання з обсягів товару. В графі 21 до нарахування береться та сума, яка має більше значення.
Якщо платник податку у звітному періоді реалізує тютюнові вироби, які марковані марками акцизного податку, придбаними до 25 березня 2025 року, у Додатку 1 або Додатку 2 при розрахунку сум акцизного податку з такого товару (продукції) обирається розмір ставки, перерахований в гривні, який є більшим на дату його реалізації (діє ставка в євро та курс Національного банку України) або на дату придбання марок акцизного податку (діяла ставка в гривнях, при цьому графи щодо курсу євро не заповнюються).
Мінімальне акцизне податкове зобов’язання у Додатку 2 проставляється в євро згідно з Порядком заповнення граф 17, 18. При цьому графи 19, 20 заповнюються в гривнях, з урахуванням перерахунку за офіційним курсом гривні до євро, встановленого Національним банком України, що діяв на 00 годин першого дня календарного півріччя, що передує півріччю, в якому здійснюється реалізація/ввезення на митну територію тютюнових виробів. Для обрахунку (граф 19, 20) використовується курс Національного банку України, який є більшим на дату реалізації товару або на дату придбання марок акцизного податку (для продукції, яка маркована марками акцизного податку, придбаними до 25 березня 2025 року – мінімальне акцизне податкове зобов’язання в гривнях, що було чинне до 25 березня 2025 року).
При цьому, для сигарет за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2402 20 90 10 (сигарети без фільтру) та 2402 20 90 20 (сигарети з фільтром) мінімальне акцизне податкове зобов’язання із сплати акцизного податку на такі сигарети зазначається з урахуванням застосування коефіцієнту 1,1 (у період з 01 квітня 2025 року по 31 грудня 2025 року) та відображається у графі 17 «Мінімальне податкове зобов’язання, встановлене Кодексом за 1000 шт» Додатку 2.
Лист № 18610 розміщений на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/aktsizniy-podatok/listi-dps
 Довідково: Порядок заповнення та подання декларації з акцизного податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 (зі змінами).
 
 
Особливості оподаткування дивідендів, отриманих КІК від українських резидентів: інструмент прозорості та справедливості
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
У зв’язку з набранням чинності норм Податкового кодексу України (ПКУ) щодо оподаткування контрольованих іноземних компаній (КІК) перед українськими платниками податків, які володіють іноземними структурами, постало завдання впровадження системного податкового планування, зокрема при отриманні доходів у вигляді дивідендів.
Ключовим елементом нормативного регулювання у цій сфері є підпункт 39².3.2.7 пункту 39².3 статті 39² ПКУ, який запроваджує особливий підхід до оподаткування дивідендів, що надходять КІК від юридичних осіб – резидентів України. Зазначена норма прирівнює такі доходи до тих, що безпосередньо отримані фізичною особою – контролером КІК, з метою уникнення податкового дублювання та забезпечення прозорості обліку пасивного доходу.
Такий підхід відповідає міжнародному принципу «look-through approach», коли податкове навантаження визначається на рівні фактичного бенефіціара доходу, а не юридичної особи. Для бізнесу це створює передумови для ефективного планування та прогнозованості податкових зобов’язань, водночас держава отримує інструмент забезпечення податкової справедливості.
Показовим прикладом ефективної взаємодії платників податків з органами ДПС стало надходження у 2025 році до бюджету додаткових 17,3 млн грн податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Це стало можливим завдяки конструктивному діалогу між підрозділами трансфертного ціноутворення ДПС України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та фізичними особами – контролерами КІК, які подали уточнені податкові декларації про майновий стан і доходи.
Варто наголосити, що до завершення воєнного стану законодавство передбачає можливість самостійного виправлення помилок без нарахування штрафів і пені, що додатково стимулює відповідальне ставлення бізнесу до виконання податкових зобов’язань.
Цей приклад демонструє, що партнерська модель взаємодії між податковими органами та платниками податків може приносити конкретні результати як для державного бюджету, так і для самих платників, забезпечуючи баланс інтересів і прозорість у сфері міжнародного оподаткування.
 
 
Електронні сервіси – важлива складова системи управління комплаєнс-ризиками
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що Державна податкова служба України (ДПС) активно впроваджує систему управління податковими комплаєнс-ризиками, метою якої є підвищення ефективності податкового контролю та водночас сприяння добровільному дотриманню податкового законодавства з боку платників.
До основних видів податкових комплаєнс-ризиків відносяться:
- ризик реєстрації (особи, які зобов’язані стати на облік у податковому органі або зареєструватися платниками окремих податків, не виконують зазначених норм законодавства),
- ризик звітності (платники не подають або несвоєчасно подають податкову звітність),
- ризик декларування (зазначення платниками недостовірних або неповних даних у податкових деклараціях),
- ризик сплати (платники не сплачують податкові платежі до бюджету або сплачують їх несвоєчасно, у неповному обсязі).
Електронні податкові сервіси є невід’ємною складовою системи управління комплаєнс-ризиками, інструментом, через який здійснюється обмін інформацією між ДПС та платниками. З одного боку, податкова використовує сервіси для моніторингу, аналізу та управління ризиками. З іншого боку, платники використовують зазначені сервіси для власного контролю своїх податкових зобов’язань та мінімізації ймовірності порушень. 
Так, електронні сервіси забезпечують платникам:
- своєчасне та коректне подання звітності. 
Електронний кабінет значно спрощує процес складання та подання звітності, зменшуючи ймовірність помилок, пов’язаних з ручним заповненням. Автоматичні перевірки складених документів допомагають платникам завчасно виявити логічні помилки;
- контроль за станом рахунків. 
Завдяки Електронному кабінету, мобільному застосунку «Моя податкова» (для ФОП) та сервісу «InfoTAX» платники можуть у будь-який час перевірити стан своїх розрахунків з бюджетом, що дозволяє оперативно реагувати та уникати штрафів за несплату податкових платежів;
- доступ до актуальної податкової інформації. 
Завдяки Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсу (ЗІР) та іншим інформативним ресурсам ДПС платники мають доступ до актуальних роз’яснень податкового законодавства, що допомагає їм правильно розуміти норми законів та уникати помилок у господарської діяльності;
- комунікацію та зворотній зв’язок. 
Електронний кабінет та інші сервіси є платформою для офіційної комунікації між ДПС та платниками.
Електронні сервіси ДПС є фундаментальним елементом сучасної податкової системи, що забезпечує прозорість, ефективність та сприяє зниженню комплаєнс-ризиків для усіх учасників податкових відносин.
 
 
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності у разі припинення або розірвання договору оренди
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує, що відповідно до п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).
З правом власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда (частина третя ст. 7 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 161)).
Офіційним визнанням і підтвердженням державою факту набуття, зміни або припинення відповідного права, у тому числі припинення права оренди земельної ділянки, є державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III) зі змінами та доповненнями)).
Частиною першою ст. 34 Закону № 161 встановлено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов’язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.
Отже, суб’єкт господарювання (орендар) у разі припинення або розірвання договору оренди земельної ділянки державної і комунальної власності сплачує орендну плату за фактичний період у поточному році перебування землі у користуванні, тобто до вчинення відповідних дій щодо припинення державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, якщо інше не передбачено істотними умовами такого договору та повернення земельної ділянки орендодавцю (відповідному органу виконавчої влади чи відповідній сільській, селищній, міській раді) на умовах, визначених договором.
 
 
Умови, за яких фізичні особи – підприємці (крім е-резидентів) можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Для платників єдиного податку першої – третьої груп спрощена система оподаткування є альтернативою загальній.
Платниками єдиного податку першої групи можуть бути фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Платниками єдиного податку другої групи можуть бути ФОПи, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
- обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Виключення: ФОП, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі ФОПи належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.
Платниками єдиного податку третьої групи можуть бути ФОПи, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).
Увага! Разом з цим, платниками єдиного податку першої – третьої груп не можуть бути (відповідно до підпунктів 291.5.1 – 291.5.4, 291.5.7 та 291.5.8 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України) суб’єкти господарювання, зокрема ФОПи, які здійснюють:
1) діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор, діяльність з випуску та проведення лотерей;
2) обмін іноземної валюти;
3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин);
4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);
5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;
6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України від 18 листопада 2021 року № 1909-ІХ «Про страхування» (із змінами), сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розд. III ПКУ;
7) діяльність з управління підприємствами;
8) діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж;
9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;
10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів.
А також:
- ФОПи, які здійснюють технічні випробування та дослідження (група 74.3 КВЕД ДК 009:2005), діяльність у сфері аудиту;
- ФОПи, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 кв. метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 кв. метрів;
- страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;
- фізичні особи – нерезиденти;
- платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
 
 
Чи може дитина до 14 років отримати документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує, що для отримання облікової картки фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР малолітньою особою (дитиною до 14 років) подається до податкового органу через Електронний кабінет або мобільний застосунок «Моя податкова» заява одним із батьків (прийомних батьків, батьків-вихователів, усиновителем, опікуном) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (прийомних батьків, батьків-вихователів, усиновителя, опікуна), який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище (за наявності), ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання (за наявності), громадянство).
Якщо у документі, що посвідчує особу одного із батьків відсутня інформація про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування), необхідно пред’явити витяг з реєстру територіальної громади.
Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) малолітньої особи, видається одному з батьків (прийомних батьків, батьків-вихователів, усиновителю, опікуну) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного з батьків (прийомних батьків, батьків-вихователів, усиновителя, опікуна).
Документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, надається протягом трьох робочих днів з дня звернення одного із батьків до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу.
 
 
Оплата картою у магазині або в інтернет-магазині: визначення дати отримання доходу ФОПом на загальній системі оподаткування
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує, що датою отримання доходу фізичною особою – підприємцем (ФОП) на загальній системі оподаткування є:
- дата фактичного надходження коштів на поточний рахунок у форматі ІВАN, у касу; 
- у разі здійснення розрахунків у негрошовій формі – дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) нею товарів; 
- при здійсненні розрахунків за допомогою платіжних терміналів (POS-терміналів) з видачею фіскального (касового) чека, де обов’язково вказана дата.
Таким чином якщо з ФОПи на загальній системі оподаткування розраховувались через оплату картою в магазині (банківський-еквайринг) або в інтернет-магазині (інтернет-еквайринг) з видачею фіскального (касового) чеку, то доходом для цілей оподаткування податком на доходи фізичних осіб є вся сума виручки, включаючи комісію банку, а датою отримання доходу з метою його оподаткування є дата, зазначена у фіскальному (касовому) чеку.
 
 
Об’єкти нерухомості розташовані на територіях активних бойових дій: чи потрібно суб’єкту господарювання подавати податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує.
Форма Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 із змінами та доповненнями (далі – Декларація).
Підпунктом 266.7.5. п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) визначено, що платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, (податок)– юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості Декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Водночас, на період дії воєнного стану на території України положення ст. 266 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» ПКУ застосовуються з урахуванням особливостей визначених п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, п. 1 якого, зокрема передбачено, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України за період з 01 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року – за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості (у тому числі їх частки), що перебувають у власності юридичних осіб.
Починаючи з 01 січня 2023 року за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають, зокрема, у власності юридичних осіб, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік територій), податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, у якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.
Перелік територій визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Постанова Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 (Постанова № 1364) визначає деякі питання формування Переліку територій. Зокрема, п. 1 Постанови № 1364 визначається орган виконавчої влади (Міністерство розвитку громад та територій України (далі – Мінрозвитку)), якому делегуються повноваження щодо затвердження Переліку територій, а також визначаються складові Переліку територій, вимоги до формату територій, за якими ці території відображаються у Переліку територій, та затверджена форма Переліку територій.
У наказі Мінрозвитку від 28.02.2025 № 376 (далі – Наказ № 376), який набрав чинності 20.03.2025, зазначено, що відповідно до п. 1 Постанови № 1364, п. 8 Положення про Мінрозвитку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 року № 460:
- втратив чинність, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004;
- затверджено Перелік територій.
Отже, враховуючи положення п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, якщо об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості на дату подання Декларації, розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України відповідно до даних Переліку територій, то суб’єкт господарювання, не подає Декларацію за такі об’єкти нерухомості.
 
 
Умови для ФОПів перебувати платниками єдиного податку четвертої групи
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує, що відповідно до п.п. «б» п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) (далі – ПКУ) до платників єдиного податку четвертої групи, належать фізичні особи – підприємці (ФОП), які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України від 19 червня 2003 року № 973-IV «Про фермерське господарство» (зі змінами та доповненнями), за умови виконання сукупності таких вимог:
- здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж;
- провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;
- не використовують працю найманих осіб;
- членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім’ї у визначенні частини другої ст. 3 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-ІІІ (зі змінами та доповненнями);
- площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше 0,5 гектара, але не більше 20 гектарів сукупно.
Разом з цим встановлено, що не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи:
- суб’єкти господарювання, у яких понад 50 відс. доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини) (п.п. 291.5 прим. 1.1 п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ);
- суб’єкти господарювання, діяльність яких згідно з КВЕД-2010 відноситься до класів 01.47 (розведення свійської птиці), 01.49 (в частині розведення та вирощування перепелів і страусів) та 10.12 (виробництво м’яса свійської птиці) (п.п. 291.5 прим. 1.1 п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ);
- суб’єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 – 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 – 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства, які експортуються цими підприємствами, вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових, вироблених та розлитих у споживчу тару малими виробництвами виноробної продукції з виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва та/або придбаних плодів, ягід, винограду, меду, за умови що такі придбані плоди, ягоди, виноград, мед мають виключно українське походження, а також крім електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (за умови, що дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25 відс. доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого суб’єкта господарювання) (п.п. 291.5 прим. 1.2 п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ);
- суб’єкт господарювання, який станом на 01 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) (п.п. 291.5 прим. 1.3 п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ).
 
 
Увага! З 1 серпня за порушення вимог використання РРО/ПРРО доведеться сплачувати повний розмір штрафів
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що 1 серпня 2025 року завершиться перехідний період, під час якого діяв зменшений розмір штрафів за порушення правил застосування РРО/ПРРО.
Нагадуємо, що у 2023 році, після поновлення права контролюючих органів на повноцінне застосування штрафних санкцій, держава тимчасово зменшила їх розмір до 25 % і 50 % для адаптації бізнесу до нових умов. 
Ці пом’якшення втрачають чинність і з 1 серпня штрафи за незастосування РРО/ПРРО та невидачу чеків знову стягуватимуться у повному обсязі:
- 100 % – вартості товарів (робіт, послуг) при першому порушенні;
- 150 % – вартості при кожному наступному порушенні.
Закликаємо суб’єктів господарювання забезпечити дотримання встановлених правил розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Зокрема:
- використовувати лише зареєстровані РРО/ПРРО або розрахункові книжки;
- проводити розрахунки на повну суму вартості товарів або послуг;
- видавати покупцям відповідні розрахункові документи (у паперовій або електронній формі).
Дотримання вимог законодавства дозволить уникнути фінансових санкцій, забезпечить справедливу конкуренцію та захист прав споживачів.
Правові засади застосування РРО та програмних РРО у сфері торгівлі громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями).
 
 
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області