Як працюватиме ринок віртуальних активів

У квітні 2025 року парламентський Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував до ухвалення у першому читанні законопроєкт №10225-д.
Документ пропонує комплексне врегулювання ринку віртуальних активів.
Не лише в аспекті авторизації, а й оподаткування. Законопроєкт закладає модель оподаткування операцій з віртуальними активами для фізичних і юридичних осіб, вводить спеціальні правила звітності для резидентів "Дія.City", встановлює вимоги до авторизації та звітності провайдерів послуг з обороту віртуальних активів.
Як українських, так і іноземних.
Документ формує й базову нормативну інфраструктуру для гравців цього ринку: від фізичних осіб, які торгують криптовалютою, до компаній, що мають намір увійти на ринок. Раніше вся ця діяльність фактично перебувала поза межами правового поля. Зміни чекають на фізичних осіб Для фізичних осіб пропонують ввести просту логіку: оподатковується не сам факт володіння віртуальними активами, і навіть не дохід від операцій з ними, а лише прибуток від їхнього відчуження: продажу за фіат або обміну на товари чи послуги.
Тобто різниця між доходом від продажу валютних активів і задокументованими витратами на їх придбання чи створення.
Гарною новиною є те, що операції з обміну crypto-to-crypto на рівні фізичних осіб не оподатковуються. Дозволеними витратами є документально підтверджені витрати на: 1.
придбання токенів у авторизованих емітентів; 2.
комісії провайдерам; 3.
інші витрати – за переліком Міністерства фінансів. Витрати у валюті перераховуються за курсом НБУ. Загальна ставка податку: 18% ПДФО + 5% військового збору. Пільги та винятки Перехідними положеннями передбачено, що якщо ви купили активи до набуття чинності закладених у законопроєкті змін до Податкового кодексу, дохід від їх відчуження у 2026 році можна буде оподаткувати за зниженою ставкою 5% замість 18%.
Щоправда, вона застосовується саме до доходу, без урахування витрат на придбання. Воно й логічно, адже наразі 99% українських користувачів не зможуть документально підтвердити витрати на придбання віртуальних активів (ВА), оскільки вони були придбані або через обмінники або через P2P перекази.
А тому 5% виглядає набагато привабливіше ніж 18%. Також є винятки, які нівелюють податкове навантаження.
Не оподатковуються: • доходи до 1 мінімальної зарплати на рік (8000 грн у 2025 році); • обмін ВА на ВА (за відсутності фіатної компоненти); • безоплатне отримання ВА (у подарунок, як бонус, за участь у маркетинговій активності чи внаслідок емісії).
Проте у разі продажу і за відсутності підтвердження витрат на придбання – оподатковуватиметься за ставкою 18%. Декларація і звітність Кожен має самостійно розраховувати прибуток і подавати річну податкову декларацію до 1 травня.
А фінансовий результат від операцій з віртуальними активами необхідно обліковувати окремо від інших операцій. Важливо також, що біржі, платформи та інші провайдери послуг з віртуальними активами не є податковими агентами для фізичних осіб, тобто не утримують і не сплачують податки за них.
Весь облік і відповідальність – на стороні користувача. Умови оподаткування для компаній Прибуток обраховується як дохід від продажу/відчуження з вирахуванням дозволених витрат (у т.ч.
на створення, комісії, обслуговування). Якщо витрати на ВА, що були передані пов’язаним особам, анульовані або передані не шляхом продажу, такі витрати не враховуються при визначенні фінрезультату. На відміну від фізичних осіб, для юридичних осіб під "продажем" розуміється не лише продаж за гроші, а також: обмін одного ВА на інший ВА, інші дії, що передбачають перехід права власності. Перелік витрат і документів, які можуть підтверджувати дохід/витрати – буде затверджуватися Мінфіном (за погодженням із регулятором ринку). Збитки від ВА і для фізичних і для юридичних осіб можна переносити на майбутні періоди до повного погашення. Облік – окремо від інших збитків. Спеціальні правила для резидентів "Дія.City" Компанії, які обрали особливий режим оподаткування (ПНВК), мають звітувати по кожному кварталу, у якому була хоча б одна операція з ВА.
Тобто, навіть якщо умовний податок на прибуток дорівнює нулю, декларацію подавати все одно обов’язково. Декларація подається до 20 числа наступного місяця після закінчення кварталу.
Фінрезультат за ВА визначається за тією ж методологією: дохід мінус документально підтверджені витрати. Ризики: 1.
Неподання декларації – порушення режиму ПНВК. 2.
Недостовірне звітування за операціями з ВА – підстава для перевірки ДПС. 3.
Втрати статусу резидента "Дія.City", якщо податкові обов’язки системно не виконуються. Таким чином, резидентам "Дія.City", які проводитимуть операції з ВА доведеться звітувати частіше і вести значно точніший податковий облік. Торгівля деривативами Станом на червень 2025 року торгівля деривативами на ВА не чітко врегульована в Податковому кодексі ні в чинній редакції, ні в згаданому законопроєкті, але аналіз наявних норм дозволяє зробити кілька висновків.
У законопроєкті деривативи не згадуються. У тексті законопроєкту: Визначається режим віртуальних активів як цифрових речей. Детально описуються податкові правила для операцій із самими ВА, а не з похідними фінансовими інструментами на них. Ф"ючерси, опціони, CFD, perpetual futures не згадуються ані в тексті ПКУ, ані у законі про ринки віртуальних активів. Читайте також: В Україні запрацює ринок віртуальних активів І CFD, і perpetual futures – це похідні інструменти, які дозволяють заробляти (або втрачати) на зміні ціни віртуального активу без його фактичного володіння. Вони не є віртуальними активами за українським законодавством, а скоріше – деривативами, і вимагають окремого податкового режиму.
Зараз – правова "сіра зона". Хто і яку діяльність має ліцензувати Законопроєкт визначає обов"язкову авторизацію як процедуру надання права на: здійснення публічної пропозиції; допуску до торгів та/або; здійснення діяльності з надання послуг, пов"язаних з оборотом віртуальних активів. І прямо забороняє надання послуг, пов"язаних з оборотом віртуальних активів, без проходження процедури такої авторизації.
Заборона стосується як українських, так і іноземних гравців, щоправда, для останніх має бути передбачена спрощена процедура авторизації за умови, що така особа створена, авторизована та провадить свою діяльність як постачальник послуг, пов"язаних з оборотом віртуальних активів, відповідно до законодавства іноземних держав, включених до переліку, який має бути визначено регулятором. Читайте також: Який законопроєкт про обіг віртуальних активів дозволить бізнесу розвиватися Нижче наведено види діяльності, що підлягають авторизації за законопроєктом: а) зберігання та адміністрування віртуальних активів від імені клієнтів; б) діяльність оператора торговельного майданчика для віртуальних активів; в) обмін віртуальних активів на валютні цінності; г) обмін віртуальних активів на інші віртуальні активи; ґ) виконання замовлень на віртуальні активи від імені клієнтів; д) розміщення віртуальних активів; е) надання послуг з переказу віртуальних активів від імені клієнтів; є) отримання і передача замовлень на віртуальні активи від імені клієнтів; ж) надання консультацій щодо віртуальних активів; з) діяльність з управління портфелем віртуальних активів. Ця класифікація відповідає положенням Регламенту MiCA, який набрав чинності в ЄС 30 грудня 2024 року.
Законопроєкт передбачає адаптацію українського законодавства до європейських стандартів.
Це має сприяти інтеграції українського ринку віртуальних активів у глобальну фінансову систему. Умови для провайдерів Провайдери мають пройти авторизацію, відповідати вимогам фінансового моніторингу, мати мінімальний власний капітал, розмір якого визначатиме регулятор, та прозору структуру власності. Крім цього, кожен постачальник послуг з ВА зобов’язаний стати на облік у ДПС, не пізніше, ніж через 60 календарних днів з моменту старту діяльності.
Ця вимога поширюється як на резидентів, так і на нерезидентів, що працюють з українськими користувачами. Щороку, до 31 січня, провайдери повинні подавати до ДПС електронний звіт, який має містити перелік операцій з віртуальними активами, в яких брали участь резиденти України; обсяг доходів та витрат клієнтів; інші ключові параметри транзакцій, визначені формою, затвердженою регулятором. Нова модель також передбачає планові перевірки щодо достовірності та повноти поданої звітності.
Окремо в законопроєкті уточнюється механізм контролю за діяльністю постачальників послуг у сфері віртуальних активів: документальні та фізичні перевірки, штрафи за невиконання вимог. Податкові особливості Майнінг: вартістю здобутих ВА вважається собівартість (електроенергія, оренда, техніка). Емісія токенів не є доходом до моменту продажу. Отримання ВА у подарунок: для фізичних осіб – не оподатковується, для юросіб – обліковується за ринковою вартістю, якщо використано в бізнесі. Передача між пов’язаними особами – витрати не враховуються. Новий законопроєкт №10225-д – це інструмент для запуску легального ринку ВА в Україні.
Його ухвалення створить регуляторну базу для старту ліцензованих бірж, появи банківських рахунків для криптокомпаній, зваженого оподаткування та фінмоніторингу, а також захисту прав споживачів. Читайте також: Три злодії криптосвіту, що формували та одночасно руйнували індустрію Проте, щоб зміни відбулися, важливо надати роз’яснення нових норм для бізнесу, створити чіткі підзаконні акти від НБУ, Мінфіну та НКЦПФР (якщо вона все ж таки буде регулятором), а також доступні прозорі умови для реєстрації VASP. А поки ринок чекає на остаточне прийняття та введення в дію закону, ринку варто починати готуватися: провести аудит операцій з ВА, навести лад у документах і визначитися з моделлю взаємодії з регулятором.