Як не потрапити в боргову пастку

Унаслідок війни багато українців, які втратили джерела доходів, змушені звертатися до мікрофінансових організацій (МФО).
У середньому позичальник мікрозаймів має кілька непогашених кредитів водночас. Через прострочення термінів їх виплат відбувається нарахування пені та штрафів й отримана сума збільшується в геометричній прогресії.
Зазвичай такі борги передають колекторським компаніям.
Це передбачає судовий позов і за відкритого виконавчого провадження – арешт рахунків та опис майна. Чому українці потрапляють у боргові пастки? Як захищені права споживачів мікрофінансових послуг і які механізми слід запровадити для покращення ситуації? Як і чому українці потрапляють у боргові пастки Мікрокредитування набирає обертів.
За підрахунками компанії "Опендатабот", на початку 2025 року сумарний борг українців за мікропозиками перевищував 15 млрд грн, що в 1,7 разу або на 6,47 млрд грн більше, ніж на початку 2024 року. Зріс і середній розмір кредиту.
Наразі він становить понад 6 тис.
грн.
За кілька місяців через нараховані штрафи, комісії та відсотки ця сума може збільшуватися в три-п’ять разів, що призводить до виникнення боргових пасток. Українці зазвичай потрапляють у такі ситуації з низки причин.
Перш за все – через відсутність чіткої регуляції ринку, брак ефективного механізму реструктуризації та нестачу дієвих способів захисту споживачів роздрібних позик.
Ще одна причина – низький індекс фінансової грамотності порівняно з іншими країнами. Водночас в Україні МФО часто видають людям позики без належної перевірки їх фінансового стану, що поглиблює боргову проблему.
Як наслідок, висока частка позик у сегменті мікрокредитування виявляється простроченою. До нашої громадської організації "Асоціація захисту прав позичальників" регулярно звертаються люди, кредитні історії яких налічують понад 30 кредитних договорів на одну особу на невеликі суми, відкриті в різних МФО.
Через додаткові платежі та високі відсоткові ставки борг може сягати кількох сотень тисяч гривень. Чи можуть споживачі захистити свої права Наразі в Україні жодне відомство не надає дієвого захисту позичальникам.
Проте варто згадати кілька ініціатив.
Наприкінці 2023 року набрав чинності закон №9422, покликаний врегулювати ринок споживчих кредитів та знизити навантаження на позичальників.
До цього моменту законодавчо визначених обмежень ставок для МФО не існувало, що давало змогу піднімати їх до 1500-1800% річних. Закон встановлює максимальний ліміт процентної ставки – 1% на день, але він не обмежує загальну вартість кредиту.
У цю норму не входять приховані комісії за супровідні послуги за договором (обслуговування кредиту, страхування, пролонгація), що дає змогу МФО вільно змінювати загальну суму переплати. Таким чином, незважаючи на лімітування денної ставки, при відносно однаковому рівні виданих позик (за даними "Опендатаботу", 8,2 млн – у 2023 році і 8,4 млн – у 2024 році) загальний борг зріс на 69%.
Тобто закон не захистив споживачів. Інша ініціатива працює на ринку з 2019 року, тоді був ухвалений кодекс з процедури банкрутства.
Документ передбачає можливість банкрутства фізичної особи.
Це означає, що людина може ініціювати процедуру визнання себе неплатоспроможною для зниження боргового тиску.
Однак така можливість реалізується вкрай рідко.
За даними "Опендатаботу", у 2023 році було відкрито 575 справ щодо банкрутства фізосіб, за три квартали 2024 року – 651. Це зумовлено тим, що процедура бюрократично складна і потребує суттєвих коштів.
Її механізм орієнтований переважною на осіб з іпотекою або з великим боргом.
Іншими словами, ініціатива не є дієвою для захисту прав споживачів МФО. Європейський досвід у захисті споживачів фінансових послуг У країнах Європи по-різному регулюють сферу мікрокредитування, але системні підходи забезпечують баланс інтересів споживачів мікропозик та кредиторів. Як регулюється сфера мікрокредитування в країнах Європи УкраїнаВеликобританіяПольщаСловеніяМаксимальна денна ставка1% на день0,8% на деньнемає денногоне обмежуєтьсяОбмеження загальної переплативідсутнєдо 100% тіла кредитудо 75% непроцентних витратпрямо не обмежуєтьсяКонтроль комісій і додаткових витратвідсутнійштрафи до 15GBPжорсткий контрольчерез DSTIОблік доходу позичальника (DSTI)не застосовуєтьсянеобов"язковоперевірка платоспроможностідо 50-67% доходу У Великобританії одним з механізмів захисту позичальників став ліміт за низкою показників позики.
Держава встановила процентну ставку (до 0,8% на день), обмежила суми загальної переплати (не більше 100% від тіла кредиту) та штрафів за протермінування (не більше 15 фунтів стерлінгів – близько 820 грн). Крім того, у Великобританії (за винятком Шотландії, де діє інша програма) внаслідок світової фінансової кризи у 2009 році запровадили розпорядження про звільнення від боргу – Debt Relief Order (DRO).
Ця законодавча ініціатива покликана допомогти людям, які з різних причин опинилися в борговій пастці. Програма передбачає запровадження мораторію на стягнення заборгованості, зазвичай – до 12 місяців.
Під час такого "фінансового відпочинку" виплати за боргом не стягуються.
Також забороняється нарахування відсотків та штрафів за мікрокредитами.
Якщо в особи не зміниться фінансове становище впродовж обумовленого періоду, борги, включені в DRO, будуть списані. Читайте також: Moneyveo, MyCredit та інші "швидкогроші": кому належать і скільки заробляють мікрофінансові організації Для зарахування до програми позичальник має відповідати низці критеріїв: сума боргу не повинна перевищувати 50 тис.
фунтів стерлінгів або 2,4 млн грн; вартість активів має бути меншою за 2 тис.
фунтів стерлінгів або 110,2 тис.
грн; вільний щомісячний дохід не повинен перевищувати 75 фунтів стерлінгів або 4,1 тис.
грн. З моменту запровадження цей механізм допоміг понад 400 тис.
осіб виконати боргові зобов’язання.
Зокрема, у 2024 році було зареєстровано понад 43 тис.
DRO, що стало рекордом за час функціонування інструменту.
Запровадження такого механізму в Україні сприяло б розв"язанню проблеми надмірної заборгованості. У Польщі обмежили загальну переплату за мікропозиками.
З 2016 року непроцентні витрати (комісії, страхування) за споживчими кредитами не можуть перевищувати 75% від суми основного боргу.
Це стало стримувальним чинником для денної ставки.
У звіті "Мікрофінансування в Європі" відзначається покращення якості портфелів мікрокредитування: частка прострочених позик і відсоток непрацюючих кредитів (NPL) знизилися з 11% у 2016 році до 8,2% у 2017 році. Запобігає можливим проблемам оцінка платоспроможності споживачів мікрокредитів.
Так, перед погодженням позик польські кредитори зобов’язані перевіряти інформацію у відповідних реєстрах про поточний фінансовий стан позичальника, зокрема наявність кредитів та прострочених платежів. У Словенії діє один з найефективніших підходів до захисту споживачів від боргових пасток.
Там позику можуть отримати лише позичальники, здатні офіційно підтвердити доходи та фінансові можливості для обслуговування кредиту.
Це слугує своєрідним стимулом для офіційного працевлаштування. У країні діє інструмент, що запобігає надмірному борговому навантаженню: облік доходу позичальника або Debt Service-to-Income (DSTI).
Це співвідношення суми щомісячних платежів за кредитом до щомісячного доходу особи.
Борг для більшості позичальників не має перевищувати 50% від доходу (зарплати) на місяць і 67% – для осіб з високим доходом.
Після сплати щомісячних платежів у людини мають залишатися не менше 76% від мінімальної зарплати. Як покращити ситуацію в Україні В Україні слід створити дієвий досудовий захист прав позичальників МФО.
Стримування показника денної ставки недостатнє і дає змогу МФО маніпулювати загальною сумою переплати через комісії, страхування та штрафи. На першому етапі варто обмежити загальну переплату за мікрокредитом, як у Польщі та Великобританії.
На другому – встановити верхню межу суми, яку позичальник має щомісячно платити із зарплати.
Надання позики має відбуватися після обов"язкового підтвердження фінансових можливостей клієнта, як у Словенії. Читайте також: Між банками та "грою в кальмара".
Як журналіст ЕП видавав кредити під 65 000% річних Це допоможе боротися з лудоманію.
Із січня 2025 року в Україні діє реєстр осіб, яким обмежений доступ до азартних ігор.
Тимчасом у низці країн Євросоюзу кредитори зобов"язані перевіряти перебування потенційного позичальника в такому реєстрі.
Якщо він там є, це стає перешкодою для отримання позики. Варто розглянути і законодавчий механізм "фінансового мораторію" для осіб, які опинилися в борговій пастці.
Ініціатива дозволяла б позичальникам, наприклад, із сукупним боргом до 100 тис.
грн, низьким доходом і відсутністю значущого майна отримувати право на запровадження мораторію на виплати за кредитом. Це дозволяло би їм стабілізувати власне фінансове становище, оскільки мікропозики зазвичай обирають уразливі категорії населення з нестабільним або невисоким рівнем доходу без належної фінансової гігієни. Загальний борг українців зростає, тому потрібно запроваджувати механізми оцінки платоспроможності, інструменти для обмеження боргового навантаження і захисту прав позичальників.
У перспективі це зробить ринок мікрофінансів прозорішим, зменшить частку неповернених кредитів, підвищить довіру з боку позичальників до сектору фінансових послуг та сприятиме його розвитку.