Еволюція ставлення українців до сонячних електростанцій

У 2023 році половина українців вважала сонячну енергетику складною у використанні, "технологією для обраних інвесторів".
У 2024 році цей ринок зріс утричі – стрімке зростання стало наслідком як зовнішніх викликів, так і зростання обізнаності споживачів. Вже у 2025-му 63% опитаних називають її цілком зручним і доступним рішенням для звичайного домогосподарства.
Утім, попит на сонячну енергію досі залишається радше реакцією на кризу, ніж результатом сталої енергетичної стратегії. Така динаміка у сприйнятті – один із яскравих результатів недавнього дослідження, що показує: зелена енергетика більше не сприймається як складна чи екзотична. Як війна змінила обізнаність про сонячну енергетику Після початку великої війни в Україні суттєво зросла не лише обізнаність, а й зацікавленість у сонячній енергетиці.
Якщо у 2023 році 52% респондентів зазначили, що лише "трохи обізнані" з її перевагами, то вже у 2025-му майже 40% сформували стійке позитивне ставлення, а ще понад 32% – планують встановлення власної СЕС.
Лише 4,9% опитаних і далі висловлювали сумніви щодо доцільності такого кроку. Раніше сонячні станції сприймалися передусім як інвестиція у майбутнє, а сьогодні вони перетворилися на життєву необхідність – спосіб забезпечити стабільне енергопостачання в умовах блекаутів та підвищень тарифів. Прагнення до енергонезалежності стало головним мотивом: майже 80% респондентів вказали, що для них вирішальним є бажання мати постійне джерело енергії, незалежне від відключень.
Окрім того, сонячні станції перестали бути розкішшю або екологічною примхою і перетворились на надійний інструмент для забезпечення безперебійного життя.
Сприяє цьому і здешевлення технологій: з 2023 року собівартість сонячних панелей знизилась зі 216 до 100 умовних одиниць у 2024 році. Читайте також: Батареї в енергетиці: як накопичувачі змінюють правила гри Ще одним важливим аспектом, який змінився, є економічний бік питання.
Зростаючі ціни на електроенергію посилюють мотивацію: споживачі очікують подальшого підвищення тарифів; нові тарифи та зниження собівартості елементів СЕС пришвидшили окупність з 10-15 років до 4-5; B2B-клієнти орієнтуються на чіткі фінансові розрахунки, а B2C часто інвестує, керуючись потребами в комфорті та автономії. Екологічний аспект встановлення сонячних станцій не є основним мотивом для більшості українців.
Споживачі більше орієнтуються на економію та забезпечення безперебійного енергопостачання. Цікаво, що багато респондентів підкреслювали: першочергова мотивація для них саме енергетична автономія – бажання мати стабільне живлення незалежно від ситуації в мережі, а вже згодом виявилося, що встановлена система дозволяє ще й економити на тарифах, що стало приємним бонусом. До того ж власники таких систем не очікували покращення роботи домашньої техніки від АКБ.
Наприклад, деякі згадували про покращення звуку від акустичних систем, інші були приємно здивовані більш швидким циклом прання.
Отже, автономна СЕС забезпечує стабільну напругу в мережі, що позитивно впливає на роботу чутливої побутової техніки й зменшує ризики її виходу з ладу. Бум чи поступове зростання У 2024 році ринок сонячних панелей в Україні зріс у три рази, що свідчить про суттєвий бум, зумовлений не тільки зовнішніми факторами, а й підвищеною обізнаністю.
Проте попит на сонячні станції можна назвати ситуативним. Зрозуміло, що в умовах стабільної енергосистеми ринок буде рости поступово, але існує потенціал для значного зростання, зокрема завдяки державним програмам підтримки – пільговим кредитам для фізичних осіб та ОСББ, а також програмам кешбеку на сонячні станції від ЄБРР. У B2B-сегменті рішення про встановлення сонячних електростанцій ґрунтуються переважно на економічному розрахунку: зниження витрат, стабілізація собівартості, швидка окупність.
Бізнес обирає комплексний підхід і надійне обслуговування.
Також бізнес активно шукає фінансування з боку фондів та грантових програм.
Проте наразі більшість таких ініціатив пропонують переважно кредитування або часткове покриття витрат на встановлення сонячної станції. У B2C-сегменті вагому роль відіграють емоційні мотиви: комфорт, автономність, турбота про родину.
Економічна доцільність важлива, але вторинна.
Серед основних мотиваційних факторів респонденти називали енергетичну незалежність (79,7%), бажання мати стабільне джерело електроенергії, фінансову вигоду (79%), тобто економію на оплаті комунальних послуг, а також прагнення до автономності (78,1%) – часткового або повного самозабезпечення.
Окрім того, 76,7% опитаних вважають важливою причиною зниження залежності від традиційних енергопостачальників. Читайте також: Батареї в енергетиці: як накопичувачі змінюють правила гри Найактивнішими регіонами з впровадження сонячної енергетики є Київ, Київська, Дніпропетровська, Одеська області.
Захід також демонструє інтерес, хоча там дуже сильну роль грає "сарафанне радіо" та "свій-чужий" – питання довіри до компаній з інших регіонів.
Водночас на заході активно будуються промислові сонячні станції, особливо поблизу кордонів, що дозволяє продавати електроенергію на ринок. Разом з тим, дослідження виявило й ключові бар’єри на шляху до впровадження СЕС.
Найбільшими з них залишаються висока вартість обладнання (59,2%) та повільна окупність інвестицій (60,1%), що часто пов"язане з відсутністю зрозумілих фінансових розрахунків.
Також серед бар’єрів – недовіра до підрядників і якості обладнання (40,1%), брак простої та доступної інформації про СЕС (60%) і складність вибору надійної компанії (38,9%). Дешева установка – дорогою ціною Паралельно з розвитком ринку виникли й нові виклики – зокрема, знецінення роботи постачальників та інсталяторів обладнання.
Це пов’язано з пошуком інформації про СЕС – найпопулярнішими джерелами для українців є Google (41,49%) та YouTube (32,17%).
Важливими джерелами є рекомендації знайомих (23,31%), соцмережі (19,58%) і форуми (18,65%). Завдяки популярним відео створюється хибне враження, що змонтувати сонячну електростанцію можна самостійно – "це просто: підключити кілька проводів".
На практиці наслідки такої легковажності можна побачити у новинах. Сонячна енергетика – це не тільки про економію.
Це питання безпеки, довіри та довготривалої ефективності.
Саме тому важливо обирати не найнижчу ціну, а професійний підхід і надійних фахівців, яким можна довіряти.
Саме так будується ринок, який справді працює на користь людей. Майбутнє ринку сонячної енергетики в УкраїніСонячні станції відіграють важливу роль у забезпеченні критичної інфраструктури.
У серпні 2024 року Кабмін доручив міністерствам та місцевим адміністраціям до кінця 2025 року встановити сонячні електростанції та системи накопичення енергії на дахах шкіл, лікарень і адміністративних будівель.Реалізація цього курсу вже триває: наприкінці 2024 року в Україні збудували десятки резервних сонячних станцій для лікарень і навчальних закладів.Взірцем розвитку ринку сонячних станцій є німецька модель, де наявність сонячної станції в домогосподарствах – норма.
Але для цього необхідно створення екосистеми з комплексною та прозорою підтримкою від держави та інших гравців ринку.
Найбільшим бар"єром для впровадження сонячних станцій є високі початкові витрати.Наприклад, середня ціна автономної СЕС для домогосподарства на 5 кВт становить 5-6 тис.
дол.
Залежно від початкових інвестицій, динаміки зростання цін на електроенергію та рівня споживання, окупність може становити від 5 до 10 років, що може здатись доволі довгим терміном. Читайте також: Батареї в енергетиці: як накопичувачі змінюють правила гри Втім, важливо враховувати, що йдеться саме про автономну систему з дорогими акумуляторами.
Завжди є можливість почати з базової конфігурації – системи під власне споживання без акумуляторів, де термін окупності скорочується до 4–5 років, а згодом поступово розширити її.Важливу роль у прийнятті рішення відіграють фінансові механізми: 72,1% респондентів зазначають, що можливість обміну старого обладнання на нове із доплатою могла б стати стимулом для встановлення СЕС.
Кредитування (58,8%) та лізинг (55,9%) також є важливими чинниками.
Найменший ефект має купівля вживаних панелей – лише 47,1% вважають це прийнятним варіантом.З огляду на поточну економічну ситуацію, де більшість людей стають фінансово вразливими, банківські кредити та державні програми підтримки – важливі інструменти для споживачів.
Проте конверсія таких запитів у кредити через складні умови отримання залишається низькою – всього 3,5% у 2024 році, за даними трьох провідних банків України.Замість висновкуПопри стрімке зростання ринку, яке стало відповіддю на виклики війни та блекаутів, український сегмент сонячної енергетики досі перебуває у фазі ситуативного розвитку.
Готовність користувачів інвестувати зростає, однак рішення про встановлення СЕС часто мотивоване не довгостроковою енергостратегією, а бажанням захистити себе в умовах нестабільності.Водночас сам образ технології суттєво змінився – вона більше не здається складною, недоступною чи ризикованою.
Щоб зберегти динаміку зростання й перетворити її на сталий тренд, ринку потрібні зрозумілі фінансові механізми, посилення довіри до виконавців і чітка державна політика.