Чи запрацює відкритий банкінг

Цифровізація перестала бути просто трендом, вона вже формує основу економіки.
Бізнеси трансформуються, послуги переходять в онлайн, а дані стають не менш цінними за гроші.
Ми звикли, що навіть звичні побутові дії – замовити вечерю, придбати книжку чи оплатити онлайн-курс – відбуваються одним кліком.
Що за цим ховається? Які процеси запускаються в глибині банківських і фінтех-систем? Уявіть механізм, який на вході бере дані і на виході видає результат.
Що відбувається всередині – невідомо, такий собі "чорний ящик".
Цей термін у науці позначає систему, внутрішні процеси якої приховані.
Ми бачимо лише вхідні та вихідні дані, але не процес їх перетворення.
У ширшому сенсі "чорний ящик" – це все, що працює "за лаштунками", залишаючись для нас загадкою. У сучасну епоху цифрових технологій таких "чорних ящиків" стає дедалі більше. Одним з них є відкритий банкінг.
В українському фінансовому середовищі ця тема звучить уже кілька років, але з наближенням офіційного запуску в серпні 2025 року про це говорять дедалі частіше.
Відкриті API, технічні специфікації, нові підходи до обміну даними – звучить доволі складно, але ці інструменти можуть кардинально змінити не лише банківський ландшафт, а й клієнтський досвід. Як усе влаштовано всередині цієї технології? Що в "чорному ящику"? Ще у 2006 році британський математик і дата-науковець Клайв Хамбі сказав, що дані – це нова нафта.
Це не лише про їх цінність.
Аби дані принесли користь бізнесу, їх, як і нафту, потрібно правильно переробити та використати. Відкритий банкінг дозволяє банкам надавати доступ до фінансових даних своїх клієнтів третім сторонам (наприклад, фінтех-компаніям) через API за згодою клієнтів.
По суті, API – це безпечний місток або посередник, який допомагає різним програмам спілкуватися між собою та обмінюватися даними. API не є чимось новим для бізнесу, вони використовуються частіше, ніж можна припустити.
Коли ви обираєте відділення пошти на сайті інтернет-магазину або користуєтеся додатком таксі, який показує розташування водіїв та обробляє оплату, за цим стоять "містки", що допомагають системам працювати разом. Новою для України є концепція відкритого банкінгу, що дає змогу банкам, іншим платіжним установам та авторизованим третім сторонам обмінюватися фінансовою інформацією клієнтів і створювати нові цифрові послуги. Базові структури обміну даними включають користувачів, авторизовані треті сторони, банки, HUB і виглядають так. Що це означає на практиці? Цифровізація відкриває нові можливості та прискорює розвиток економіки.
Дослідження свідчать, що зростання рівня диджиталізації сприяє збільшенню ВВП. Розуміючи це, понад 170 країн затвердили національні стратегії цифрової трансформації.
Україна не є винятком: наприкінці 2024 року уряд затвердив "Стратегію цифрового розвитку інноваційної діяльності до 2030 року".
При цьому новачки вивчають практику більш досвідчених у цій сфері. Які уроки дає міжнародний досвід впровадження відкритого банкінгу? Велика Британія, США, деякі країни ЄС та Азії постійно очолюють світові рейтинги за рівнем цифровізації.
Азія та ЄС є основними драйверами розвитку відкритого банкінгу, а піонером вважають Велику Британію.
Вона одна з перших почала впроваджувати регулювання в цій сфері.
У 2018 році країна запустила відкритий банкінг паралельно з імплементацією директиви PSD2 у Євросоюзі. Досвід Великої Британії характерний тим, що вона обрала іншу технологічну модель стандартизації і зобов’язала дев’ять найбільших банків відкрити свої API за єдиним стандартом.
У ЄС відсутній єдиний стандарт підключення до API, що може ускладнювати процес обміну інформацією між учасниками відкритого банкінгу. За оцінками гравців ринку, розвиток відкритого банкінгу у Великій Британії випереджає ЄС на 6-12 місяців.
У кожній країні ЄС цей показник відрізняється через різний спосіб імплементації регулювання та встановлення стандартів. В Україні робота над технічною моделлю вже триває.
Ринок і регулятор спільно працюють над створенням єдиних стандартів і специфікацій, що, на нашу думку, позитивно вплине на розвиток відкритого банкінгу та його ефективність. Однак і в країнах, які пішли вперед, процес не був блискавичним.
У Великій Британії за перші три роки відкритого банкінгу відповідними послугами скористалися близько 4 млн користувачів (споживачів та бізнесу).
У 2024 році ця цифра зросла до 10 млн або майже 15% населення.
Наступна ціль – понад 20 млн користувачів з фокусом на розширення сервісів та впровадження нових технологій. Як показує міжнародний досвід, банкам і третім сторонам потрібен час, щоб налаштувати API, процеси відповідності, безпеки та обслуговування.
Так само споживачам і бізнесу знадобиться час, щоб довіритися новим послугам. За оцінками експертів, 60-70% українських банків встигнуть відкрити базові АРІ до серпня 2025 року.
При цьому регулятор не планує переносити термін запуску.
Крім того, ринок уже зараз розуміє, що в перші кілька років процеси лише налагоджуватимуться, тому про стрімку революцію наразі не йдеться. Читайте також: Головні драйвери та ризики для економіки у 2025 році: погляд голови Нацбанку У США, на відміну від Великої Британії та ЄС, відкритий банкінг формували гравці ринку без істотної участі уряду.
Проте з часом держава зацікавилася врегулюванням відкритого банкінгу, зокрема з метою захисту прав споживачів. Одним з аргументів на користь регулювання стало те, що відсутність єдиних правил на ринку шкодить здоровій конкуренції.
Перевагу мають великі гравці, що впливає на менші компанії та кінцевих споживачів.
Тому з 2026 року фінансові установи, емітенти кредитних карток та інші постачальники фінансових послуг у США будуть зобов’язані розкривати персональні фінансові дані особи та безкоштовно передавати їх іншому постачальнику за запитом споживача. Хоча в деяких країнах Азії відкритий банкінг почав працювати одночасно з PSD2 в ЄС або навіть пізніше, це не завадило стрімкому розвитку нових технологій і послуг з використанням відкритих API.
Особливістю стало те, що країни Азії вирішили йти від зворотного.
Суть підходу полягає в тому, щоб спочатку визначити проблему, а вже потім – способи її вирішення за допомогою відкритих API. Ця модель виявилася ефективною.
Представники українського бізнесу, зацікавлені в розвитку відкритого банкінгу, вбачають досвід Азії корисним.
Тут добре видно, що успіх залежить не лише від стандартів чи регулювання, а й від глибини співпраці усіх гравців ринку.
Зокрема, опитування банків Сінгапуру та Гонконгу показують, що саме співпраця з іншими гравцями – ключовий драйвер їхнього успіху. То з чого складається пазл відкритого банкінгу? Відкритий банкінг – це не лише про доступ до фінансових даних, а й про те, як знаходити баланс між безпекою, регулюванням і зручністю для споживачів.
Між самими гравцями – це більше про співпрацю, а не про конкуренцію. Єдиної формули не існує, однак світова практика показує, що для ефективного розвитку технологій необхідно враховувати всі ці елементи.
Як їх поєднати – справа кожної країни, адже на це впливає безліч чинників: від розвитку ринку та рівня конкуренції до уявлень населення про захист даних і конфіденційність. Де ми зараз у цьому процесі? За останні роки в Україні відбувся значний прогрес у розвитку цифрових технологій.
За даними ООН, у 2024 році ми посіли п’яте місце у світі за рівнем розвитку цифрових державних послуг, піднявшись на 97 позицій за шість років. Національний банк як державний регулятор фінансового сектору приділяє окрему увагу розвитку сучасних фінансових послуг.
Одним із заходів, передбачених стратегією НБУ "Фінансова фортеця України" для забезпечення технологічного розвитку фінансового ринку, є впровадження стандартів відкритого банкінгу. У 2021 році учасники платіжного та фінансового ринку за участю регулятора створили Open API Group з метою ефективного впровадження відкритого банкінгу.
Зараз усі зусилля спрямовані на завершення технічних специфікацій АРІ. 1 травня 2025 року НБУ опублікував для обговорення проєкт положення про відкритий банкінг в Україні.
Наразі низка положень ще розробляються, зокрема про авторизацію надавачів нефінансових платіжних послуг, використання електронних довірчих послуг під час отримання доступу до рахунків користувачів, страхування відповідальності надавачів нефінансових платіжних послуг перед користувачами та надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунку. Для вчасного запуску відкритого банкінгу критично важливо найближчим часом затвердити всі необхідні нормативно-правові документи й технічні специфікації.
Процес налаштування складний і вимагає значних ресурсів, тому ті банки, які ще не почали роботу над технічною складовою, навряд чи зможуть відкрити свої АРІ у встановлений строк.
У таких умовах банки зосереджуються насамперед на підготовчій роботі, а не на швидкому виведенні нових продуктів. Ринок не очікує сплеску нових сервісів у перші роки після запуску відкритого банкінгу, оскільки на початковому етапі значні ресурси будуть спрямовані на налагодження процесів і забезпечення відповідності регуляторним вимогам.
Однак у довгостроковій перспективі впровадження нових рішень безсумнівне. Покупець стає дедалі вибагливішим, для нього важливі зручність, простота й швидкість переказів.
Війна вносить свої корективи і змушує задуматися про розвиток цифрових послуг для незахищених верств населення. За словами гравців ринку, найбільш очікуваними для споживачів рішеннями будуть інструменти у сфері особистого фінансового менеджменту, персоналізованих продажів та кредитування.
Банкам може бути цікаво надавати послуги платформи Banking-as-a-Service (BaaS) бізнесам, які не мають банківської ліцензії. Поки що серед українських банків є обережність щодо відкриття фінансової інформації своїх клієнтів іншим фінансовим установам, але відкритий банкінг – це не про конкуренцію, а про співпрацю.
Як зазначено в стратегії НБУ "Фінансова фортеця України", взаємодія учасників екосистеми важлива для збереження фінансової стійкості України під час війни і в період повоєнного відновлення. Розвиток технологій і цифровізація процесів є необхідною умовою для інтеграції України з міжнародною спільнотою і підвищення конкурентоспроможності. Одним з важливих елементів розвитку відкритого банкінгу є згода користувачів на використання їхніх даних.
Чим більше споживачів розумітимуть, що в "чорному ящику" цієї технології, тим швидше він масштабується.
З урахуванням досвіду інших країн, поточної динаміки та підтримки регулятора Україна має шанс побудувати ефективну модель open banking на користь економіки, бізнесу і людей. Співавторка – Вікторія Сидоренко, старша менеджерка податково-юридичного департаменту Deloitte Ukraine