Без дипломів: новий підхід до найму співробітників
12:47 | Економічна правда
У 2017 році технологічна корпорація IBM запустила спеціальну програму для так званих "нових комірців" (за аналогією з "білими" та "синіми") – оплачуване стажування для новачків в ІТ-сфері, участь у якому не вимагала ані диплома, ані попереднього досвіду.
Головна ідея полягала в тому, щоб дати людям практичні знання й навички, які вони згодом могли б застосовувати вже в межах компанії.
До 2020 року IBM закривала 15% своїх вакансій у США саме випускниками цієї програми.
Вона стала однією з перших масштабних ініціатив, що відкрито відмовилися від вимоги вищої освіти й поставили на перше місце реальні компетенції.
Минуло п’ять років – і ця модель перетворилася на загальнонаціональний, якщо не глобальний, тренд.
Підхід "найм за навичками" переймають дедалі більше компаній – Google, Aon, General Motors, Walmart, ExxonMobil – і навіть державні установи.
Наприклад, у 2022 році штат Меріленд оголосив, що більше не вимагатиме диплом для тисяч державних посад.
Усе це свідчить про масштабний зсув на ринку праці, наслідки якого з кожним роком відчуватимуться дедалі сильніше, зокрема й в Україні.
Компетентність замість формальної освіти
Skills-based hiring, або найм за навичками, означає, що роботодавці відкрито відмовляються від обов’язкової вимоги щодо диплома про вищу освіту і, відповідно, щодо суто академічних знань.
В центрі уваги – реальні компетенції кандидата.
Це можуть бути як професійні навички – наприклад, знання мов програмування чи робота з графічними програмами, так і "м’які", котрі для певних ролей виявляються не менш важливими.
Усе залежить від конкретної посади.
Причини популярності цієї моделі найму пояснюють дослідники з Гарвардської бізнес-школи та організації The Burning Glass Institute.
Тренд бере початок у США: за понад 60 років кількість людей із вищою освітою в країні зросла майже в п’ять разів.
Це призвело до явища, котре називають "інфляцією дипломів": роботодавці почали вимагати диплом навіть для тих посад, для яких раніше він не був потрібен.
У результаті на ринку праці виник парадокс: випускники університетів обіймають посади, що не відповідають їхньому рівню освіти, тоді як кандидати без диплома взагалі позбавлені такої можливості.
У певний момент навіть запровадили окремий показник "інфляції дипломів".
У США він становить майже 50%, тобто половина випускників коледжів працюють на посадах, для яких раніше не вимагалося вищої освіти.
І це актуально не лише для Сполучених Штатів: в Україні, наприклад, у 2018 році цей показник сягав майже 35%.
Модель для майбутнього
Прихильники найму за навичками вважають, що цей підхід здатен змінити ситуацію.
З одного боку, він відкриває більше можливостей для кандидатів без дипломів, з іншого – суттєво розширює пул талантів для роботодавців.
Це важливо як для динамічних сфер, зокрема IT, так і для більш традиційних галузей, наприклад державного управління.
По-друге, компанії, які впроваджують найм за навичками, відзначають, що такі кандидати часто є більш вмотивованими й ефективними.
До того ж цей підхід допомагає зменшити витрати на рекрутинг: кількість невдалих наймів суттєво скорочується, а самі працівники залишаються в компанії довше.
Крім того, переваги найму за навичками можуть бути актуальними не лише сьогодні, а й у перспективі.
Наприклад, експерти Світового економічного форуму вважають, що саме ця модель стане ключовою для залучення талантів у професії, яких поки що не існує, але вони неминуче з’являться в найближчі роки.
Читайте також:
"Щороку зникає місто завбільшки з Житомир".
Коли Україні чекати навалу трудових мігрантів
Ба більше, компанії дедалі частіше сприймають найм за навичками не просто як інструмент рекрутингу, а як нову модель побудови команд.
В основі цього підходу – так звані "організації, орієнтовані на навички", де головне не посада, а набір умінь, знань і потенціалу кожного.
Наприклад, у компанії Unilever кожну роль розглядають як комбінацію навичок, а не фіксовану позицію.
Це дозволяє гнучко формувати команди під конкретні завдання, ефективно використовувати внутрішні ресурси й давати працівникам більше свободи у виборі проєктів.
І, як показує практика, такий підхід допомагає компаніям швидше реагувати на зміни та впроваджувати інновації.
Ключ – у зміні мислення
Попри всі можливі переваги й перспективи, у найму за навичками залишається одна суттєва проблема.
Дослідження Гарвардської бізнес-школи та The Burning Glass Institute показує: за останні десять років кількість вакансій, де вже не просять диплом, справді зросла – аж вчетверо.
Але водночас із кожної сотні таких вакансій лише троє реально йдуть до кандидатів без вищої освіти.
Решта – з дипломами, як і раніше.
Причина в тому, що диплом усе ще сприймається як універсальний – хоч часто й формальний – доказ того, що людина здатна вчитися та розвиватися професійно.
Коли роботодавці відмовляються від цієї вимоги, вони втрачають простий спосіб органічно звузити коло кандидатів – і водночас не запроваджують нових інструментів для оцінювання компетенції.
Читайте також:
Чи готові бізнеси створювати інклюзивне робоче середовище
Під час найму за навичками компаніям варто питати себе не "Що прибрати?", а "Як краще оцінювати кандидатів?".
Саме це і є головним викликом нової моделі, адже без диплома як фільтра потрібно вибудовувати нову систему оцінювання – точнішу й гнучкішу.
Яскравий приклад – фармацевтична компанія Bristol Myers Squibb, яка вирішила розширити команду в напрямку клітинної терапії.
Через новизну технології на ринку не було фахівців із потрібним досвідом, тож компанія перейшла до найму за навичками.
Але щоб це справді працювало, довелося не просто змінити описи вакансій, а перебудувати логіку відбору й провести навчання для рекрутерів і керівників.
У результаті компанія залучила таланти, які раніше могли залишитися поза увагою.
Проактивне навчання
Попри всі переваги, найм за навичками не є "вироком" традиційній освіті – на цьому наголошують як дослідники, так і компанії.
На ринку досі багато вакансій, де наявність вищої освіти є обов’язковою.
У низці галузей – від медицини до інженерії – потрібні глибокі знання, які без фундаментальної університетської підготовки здобути майже неможливо.
Та новий тренд показує: диплом сам по собі вже не гарантує успіху.
Університет – це не формальність, а можливість справді вчитися і здобувати знання й навички.
Академічна освіта дає можливості навчитися мислити в принципі та мислити критично зокрема.
А практична освіта (професійна технічна, наприклад) – шанс отримати практичні навички.
Крім того, вкрай важливо бути активним і поза аудиторією: долучатися до проєктів, волонтерити, пробувати себе в різних ролях та середовищах.
Читайте також:
Зарплати зростають, але людей бракує: що відбувається на українському ринку праці
Нові можливості можна шукати, наприклад, і на профільних івентах.
З 22 по 25 травня на ВДНГ відбудеться "Фестиваль кар’єри".
Для тих, хто прагне змін уже зараз, це нагода знайти нові варіанти для розвитку.