Податкову амністію продовжили ще на пів року, але українці не декларують статки. Що буде далі?

Податкову амністію продовжили ще на пів року, але українці не декларують статки. Що буде далі? Економічна правда, 15 серпня 2022. Опубликовано 16:46 15 августа 2022 года Попри привабливі умови амністії та нижчі податкові ставки, українці не поспішають добровільно декларувати свої статки. Що пропонує уряд?

15 серпня Верховна Рада ухвалила законопроєкт, що звільнення від оподаткування благодійної допомоги членам сімей поранених та загиблих Захисників України. Про результати голосування повідомив заступник голови податкового комітету парламенту Ярослав Железняк.

До другого читання у цей законопроєкт внесли правку, яка продовжує термін податкової амністії ще на 6 місяців — до 31 березня 2023 року.

Без відповідної правки, автором якої виступив голова податкового комітету Данило Гетманцев, період проведення податкової амністії мав сплинути вже 31 серпня.

Попри привабливі умови та нижчі податкові ставки, українці не поспішають добровільно декларувати свої статки та “починати фінансове життя з чистого аркуша”. Надходження від неї до бюджету склали лише трохи більше 240 млн грн.

Що таке податкова амністія? Які результати вона вже принесла і для чого її продовжують?

Як пропонують продовжити терміни амністії?

27 липня Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт про звільнення від оподаткування благодійної допомоги, яку виплачували на користь родичам поранених чи загиблих Захисників України. Автором документа був народний депутат Петро Порошенко.

До другого читання у тексті законопроєкту з"явилася правка, яка не стосувалася предмету законопроєкт. Завдяки цій правці терміни податкової амністії продовжаться на 6 місяців — до 31 березня 2023 року.

Цікаво, що партія Петра Порошенка публічно критикувала ідею податкової амністії та навіть поширювала агітаційні матеріали, у яких намагалася залякати платників податків дещо перекрученими фактами про кампанію добровільного декларування. Правку про амністію вніс голова комітету Данило Гетманцев, з ініціативи якого весь цей процес і розпочався минуло осені.

Відповідно до ухваленого законопроєкту, терміни добровільного декларування продовжено до 31 березня 2023 року. У зв’язку з цим зсуваються деякі інші терміни в межах амністії. Зокрема, якщо декларант хоче скористатися найнижчою ставкою амністії — 2,5%, вклавши готівку в ОВДП, то такі ОВДП йому треба купити до 28 лютого 2023 року (раніше їх треба було купити до 31 серпня 2022 року).

У разі, якщо декларант захоче розстрочити на 3 платежі суму податку за підсумками амністії, то перший платіж йому треба буде зробити протягом 30 днів після подання декларації, другий — до 1 травня 2024 року, а останній — до 1 травня 2025 року.

Решта умов, зокрема щодо того, хто може брати участь в амністії та що можна амністувати не змінилися.

Що таке податкова амністія?

Одноразове добровільне декларування громадян або податкова амністія — це законна можливість уникнути відповідальності за набуття статків, з яких свого часу не сплачувалися податки.

Починаючи з 1 вересня 2021 року держава дозволила людям, які мають такі статки, сплатити з них податок за зниженою ставкою і легалізувати кошти, нерухомість, автомобілі чи інші активи, які було придбано з “сірих” джерел доходів. Наприклад, з зарплати у конверті, доходів від надання послуг, з яких не сплачувалися податки (наприклад, ремонт, репетиторство та інші).

Після проходження амністії держава не буде вимагати у людини пояснень щодо походження її статків і не зможе вимагати, аби людина доплатила за ці статки податок. Крім цього, довідки про проходження амністії має бути достатньо для підтвердження походження коштів у разі їхнього вкладання на рахунок у банку, зокрема і за кордоном.

Закон про податкову амністію мав йти у парі з іншим, набагато більш контроверсійним законом про непрямі методи податкового контролю. Його уряд мав розробити та подати до парламенту до березня 2022 року, однак на заваді стала війна.

Податкова амністія стартувала з 1 вересня: кого це стосується, які є ризики для декларантів та питання без відповідей

Напередодні міністр фінансів Сергій Марченко в інтерв"ю ”УНІАН” повідомив, що уряд все ще працює над документом і не відмовляється від ідеї його ухвалення у майбутньому.

“Ми працюємо над розробкою даного законопроєкту, основна концепція готова. Поки не реєструємо у Верховній Раді, оскільки вважаємо, що ще потрібно перед цим провести роз’яснювальну роботу серед громадян, щоб усі правильно зрозуміли головний посил цієї ініціативи. Але важливо розуміти, що непрямі методи податкового контролю — це, перш за все, про справедливість”, — заявив він.

Загальна ідея непрямих методів податкового контролю — надати державі право вимагати у громадян пояснення походження їхніх коштів, які особа витрачає на купівлю дорогих об"єктів (машини, нерухомості тощо).

Іншими словами, якщо людина, яка все життя офіційно отримувала мінімальну зарплату, вирішить придбати електромобіль Tesla, то держава зможе запитати про походження відповідних коштів. А якщо виявить, що з них не сплачувалися податки, то вимагатиме заплатити їх до бюджету.

Які ставки податків під час амністії?

Ставки податкової амністії різняться залежно від умов та активів, що декларуються:

♦ 5% — для активів (грошові кошти, нерухомість, автомобілі та інше рухоме майно), які знаходяться на території України. Для того, щоб амністувати готівкові кошти їх потрібно покласти на спеціальний рахунок у банку та отримати з цього банку відповідну виписку;

♦ 9% — для активів, які знаходяться за кордоном;

♦ 2,5% — для коштів, які особа вкладе в ОВДП терміном на 1 рік (без можливості дострокового розірвання).

Сплату податків в межах амністії можна розтягнути на 3 роки. Тоді податкове зобов’язання буде виплачуватися трьома рівними частинами. Однак за цих умов розмір ставки збільшиться: для активів в Україні з 5% до 6%, для активів за кордоном з 9% до 11,5%, для вкладених коштів в ОВДП з 2,5% до 3%.

Першочергово податкова амністія мала тривати рік і завершитися 31 серпня 2022 року.

Хто може скористатися?

Цільова аудиторія податкової амністії:

♦ підприємці, які у минулому занижували розмір своїх податкових зобов’язань чи ухилялися від сплати деяких податків та зборів;

♦ бізнесмени, які працювали взагалі без будь-якої реєстрації;

♦ люди, які отримували всю зарплату або її частину у конверті;

♦ заробітчани, які працювали за кордоном без офіційного працевлаштування.

Не можуть скористатися амністією чиновники, колишні депутати та урядовці. Водночас закон про податкову амністію не встановлював ніяких обмежень для родичів цих держслужбовців.

Також не можуть скористатися амністією неповнолітні, особи, проти яких Україна запровадила санкції, недієздатні особи, які перебувають на утриманні в інших осіб.

Кому амністія може знадобитися під час війни?

Закон про податкову амністію розроблявся та ухвалювався за рік до повномасштабного вторгнення росії. Тоді умови, у яких існує економіка та живуть українці, кардинально відрізнялися від того, що ми маємо зараз. Однак навіть сьогодні вона може бути цікава деяким громадянам, зокрема тим, хто виїхав за кордон.

До недавнього часу українські біженці могли жити за кордоном на пільгових умовах: їхні розрахунки гривневими картками відбувалися за пільговим курсом і нічим не обмежувалися.

Однак 21 липня набули чинності нові правила НБУ. Тепер українцям за кордоном дозволено витрачати не більше еквіваленту 100 тис грн на місяць зі своїх гривневих рахунків, здійснювати безготівкові перекази можна на суму не більше еквіваленту 30 тис грн на місяць, а знімати готівку на суму не більше еквіваленту 12,5 тис грн на тиждень.

У таких умовах багато хто задумався про те, щоб відкрити рахунок за кордоном, у країні свого проживання. Однак зробити це не завжди просто через суворі правила фінансового моніторингу.

“Наші біженці, що опинилися за кордоном, на власному прикладі побачили як важко довести легальність походження коштів там і наскільки цінними є “білі” гроші. Саме тому люди декларуються навіть у війну”, — вважає Данило Гетманцев.

Скільки активів задекларували в межах амністії?

За майже 11 місяців дії закону про добровільне декларування українці загалом задекларували активів на суму близько 4 млрд грн. Станом на 20 липня надходження до бюджету від добровільного декларування склали 241,7 млн грн.

Війна не стала на заваді амністії: починаючи з 24 лютого українці продовжували легалізовувати свої статки, задекларувавши загалом 1,77 млрд грн. Сума коштів, які було сплачено до бюджету за цей період склала 119,8 млн грн.

На скільки ефективною була амністія?

Задекларовані 4 млрд грн за майже рік дії податкової амністії можна вважати провалом. Адже ще на етапі ухвалення відповідного закону автор ініціативи Данило Гетманцев очікував, що українці виведуть з тіні “хоча б” 20 млрд доларів. На руках у населення, за розрахунками депутата, на той момент було близько 50 млрд доларів незадекларованих активів.

“Фундаментальна причина неуспіху — відсутність системних змін правил гри для платників податків. За таких умов податкова амністія не працює, як додатковий стимул перейти до роботи “в білу”, а лише як нішевий інструмент для легалізації окремих активів, в першу чергу — власниками середнього бізнесу, яким потрібні були гроші зі зрозумілим походженням для придбання власності або інших активів”, — вважає старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай.

Відверто скромні результати амністії її автор Данило Гетманцев пов’язує з початком повномасштабної війни. Він переконаний, що якби не напад росії 24 лютого, то кількість охочих скористатися податковою амністією зростала б щодня, адже саме так податкова амністія розвивалася в інших країнах, які її проводили.

“Ми бачили наскільки день до дня збільшувалася динаміка декларувань та сплати збору до війни. Вочевидь податкова амністія розвивалася за сценарієм найкращих світових аналогів”, — додав Гетманцев.

Який ефект матиме довший період декларування?

Враховуючи, що за перший рік добровільного декларування воно так і не набуло масового характеру, експерти не очікують від продовження термінів амністії ще на пів року якихось значних фіскальних результатів.

“Можна очікувати, що механічне продовження термінів податкової амністії приведе, щонайбільше, до декларування ще пари мільярдів гривень та сплати двох сотень мільйонів гривень до бюджету”, — вважає Юрій Гайдай.

Автор амністії та відповідної правки про продовження термінів її проведення Данило Гетманцев не назвав ЕП конкретної суми, яку можуть задекларувати українці протягом додаткових 6 місяців кампанії добровільного декларування, а також нагадав, що стягнення з амністованих коштів податків — не головна мета амністії

“Сприйняття амністії як способу заробітку держави хибне. Це можливість для людей використати унікальний шанс. Тому її відтермінування — це наш обов’язок перед людьми, дати їм таку можливість, незважаючи на війну, прибрати ті перешкоди, які не дали їм можливості скористатися амністією внаслідок війни”, — повідомив Гетманцев.

Принагідно він нагадав, що податкова амністія — це право, а ті, хто цим правом не скористається, мають “бути готові до відповідних ризиків та проблем” у майбутньому. 

Ярослав ВІНОКУРОВ