Економіка рф нарешті похитнулася

14.08.2022 07:35 | Укррудпром

Економіка рф нарешті похитнулася zn.ua, 13 августа 2022. Опубликовано 07:20 14 августа 2022 года Бюджетний дефіцит й інші негаразди росіян.

 Нарешті економіка рф почала хитатися. Ні, до краху ще дуже далеко, але принаймні стає очевидним, що наслідки санкційного тиску цього разу справді можуть завдати шкоди росії. Нагадаємо, що попередні економічні результати рф були напрочуд непоганими, і навіть, попри падіння нафтогазового експорту, зростання глобальних цін на нафту і газ давало можливість виконувати і перевиконувати федеральний бюджет. Тоді ми прогнозували, що дійсно дефіцитним він стане не раніше листопада-грудня. Що ж, це сталося раніше. Невдовзі росія повною мірою відчує, наскільки дорого їй обходиться ця війна.

Показники бюджету

Уперше з початку війни бюджет рф (липневий) було зведено із дефіцитом. І не просто у якісь там кілька мільйонів, а одразу майже у 900 млрд руб. Уже восени росіянам доведеться залізти до засік фонду національного добробуту, аби профінансувати всі видаткові статті. Насамперед військові.

Так, Мінфін рф закрив дані про видаткові статті, щоб ми, не дай Боже, не дізналися, що країна-терористка витрачає на війну все, що має. Але насправді навіть побіжних знань арифметики достатньо, аби зрозуміти, що з березня видатки рф зросли на 650 млрд руб., з яких близько 500 млрд — військові видатки, а 150 млрд — решта. Тільки це дуже таємна інформація, нікому не кажіть.

Тобто з початку війни бюджетні видатки зросли на 35% і надалі збільшуватимуться. Тренд — десь плюс 150 млрд руб. щомісяця. Отже, вже у жовтні незаплановані видатки перевищать трильйон рублів, а до грудня становитимуть майже 1,5 трлн. Дуже багато, і час затягнути би паски, але, з одного боку, російський мінфін продовжує робити покер фейс, не визнаючи взагалі жодних проблем, з іншого — розпорядники коштів не соромлячись це використовують. Наприклад, різні російські відомства вже подали своєму мінфіну заявок на додаткові видатки щонайменше на 5 трлн руб. А чого б і ні, дійсно.

Зрозуміло, що такі видатки потребують нічогенького зростання доходів, насамперед нафтогазових. Натомість порівнянні з весняними показниками нафтогазові прибутки скоротилися більш як удвічі — до 115 млрд руб.

Для ясності, тут найбільшу вагу мали не так санкції, як самообмеження рф. Вдаючись до газового шантажу ЄС, росія самотужки скорочує власні прибутки. Тобто, припинивши шантаж і наростивши обсяги прокачування “Північним потоком” вона зможе наростити прибутки. Інший шлях — девальвувати рубль, який наразі міцний, що суттєво скорочує прибутки експортерів. Але припинення газового шантажу ЄС розходиться із зовнішнім політичним курсом Кремля, а девальвація нацвалюти — із внутрішнім. Це малоймовірні сценарії. І хоча російський мінфін сподівається, що вже в серпні нафтогазові доходи зростуть до 360 млрд руб., від одного бажання мінфіну це точно не залежить. Та й сума не дуже велика, враховуючи, що ще у квітні нафтогазові прибутки країни становили 1,8 трлн руб.

 

Попит і пропозиція

Звісно, є ще й інша дохідна частина бюджету — не паливна. Але і там намітився тривожний тренд. Дійсно, усі ці виходи “зар” і “ейчендемів” тривалий час не сприймалися, як серйозний тиск на державу, основні прибутки якої — продаж газу і нафти. Але вплив уже очевидний.

Імпортні податкові надходження до російського держбюджету знижуються щоразу дедалі суттєвіше, від мінус 38% у квітні до мінус 44% у липні. Тобто проблеми із імпортом у країні не вирішуються і наростають. Нагадаємо, що в березні більшість російських компаній заявляли, що санкції — то пусте, їхніх наявних запасів вистачить щонайменше на 6—9 місяців, а до того часу знайдуться шляхи розв’язання цих проблем. Як бачимо, і запасів було не так багато, і шляхи вирішення проблем із наступними поставками не знаходяться так легко, як здавалося.

 

Загалом у непаливній частині доходіна росії провал відсотків на 30, з них мінус 40% за ПДВ, більш як 30% за податком на прибуток, мінус 44,5% за акцизами та мінус 60% за митом на ввезені товари.

Примітно, що інфляція в рф зараз близько 15%, тобто той таки ПДВ не мав би провалитися настільки сильно, якби збереглися попит і пропозиція. Що ж, російський держстат стверджує, що попит сильно не падав, значить, вплив усе ж таки з боку пропозиції, а рф усе ж відчула, чого коштує втрата світових ритейлерів.

Тут, до речі, чергова пастка: загалом інфляція могла б зарадити із надходженнями непрямих податків на споживання, але це ж росія, тут так не роблять. Якщо мова про інфляцію, то вона має тільки знижуватися. Ну і закатали рукави: державне регулювання цін і тарифів, обмеження для цінових надбавок, експортні обмеження, легалізація паралельного імпорту тощо. Все, аби приборкати ціни і вийти на рівень 14% до кінця року. Не дуже розумно, але дуже по-російськи.

Напевно, 14% не буде, навіть якщо уряд власноруч встановить ціни для геть усіх товарів. У червні, наприклад, ціни на такі базові товари, як молоко, хліб, макарони та крупи, вже були вищі на 20—40%. І якщо зрозуміти, чому в рф подорожчали іномарки, можна, то чому став дорожчим хліб у країні, яка в світових лідерах із вирощування пшениці, важко. Важко буде і далі, бо якщо держава замість ринку регулює ціноутворення, ринок втрачає землю під ногами, він не відчуває реальних реакцій споживачів, не розуміє сигналів від конкурентів, не може реагувати на зміни, не має плану на майбутнє, бо не він це майбутнє вирішує.

Наразі в рф діє мораторій на банкрутства, зручно, звичайно, але є показники, на які мораторію не накласти. Так, російські компанії у липні зафіксували найбільший із квітня спад виробництва. Загалом на 6%, але, наприклад, виробництво товарів довгострокового використання скоротилося на всі 58%. Через нестачу сировини та скорочення попиту компанії не лише згортають виробництво, вони припиняють інвестиції та найм нових співробітників.

З березня по червень, наплювавши на банкрутство, закрилися 113,5 тис. компаній, зростання до попереднього року — 17,5%. При цьому темпи відкриття нових бізнесів сталі — близько 78,5 тис. Тобто тих, хто йде, десь у півтора разу більше за тих, хто виходить на ринок. Коли ж мораторій на банкрутства закінчиться, місцеві експерти переконані, що з ринку одночасно вийде щонайменше чверть малого та середнього бізнесу, залишаться лише ті, хто має стабільний попит, працює у вузьких нішах або не прив’язаний до імпортної сировини.

Що далі?

Перехід від бюджетного профіциту до дефіциту — вагомий фактор, адже саме нафтогазовий надлишок тривалий час слугував тією базою, яка давала змогу рф розвиватися, попри всі проблеми внутрішнього ринку. російські науковці вже всерйоз розглядають кризовий сценарій розвитку подій, і, на їхню думку, ймовірність його втілення становить 25%. Його передумови: активне скорочення споживання російських вуглеводнів і послідовне зниження нафтових цін на 25—35%. Усе, окрім стриманих темпів зростання світової економіки, більше чинників немає. Добре мати таку просту економічну модель. Але й у базовому сценарії, ймовірність якого 75% відповідно, передумови ті ж самі, просто скромніші: помірна відмова від вуглеводнів і зниження цін на нафту на 17—21%.

Та й наслідки спільні, просто різної глибини: звуження внутрішнього ринку, примітивізація економіки, криза на ринку праці. По суті, деградація. Бо як виявилося, внутрішній ринок рф без нафтодоларів та імпорту не здатен розвиватися. Вагомим обтяжуючим чинником стає російська політика, яка в останню чергу дивиться на економічний стан країни.

Отже, розуміємо, що саме від наполегливої боротьби за відмову світу від купівлі російських енергоносіїв і впровадження додаткових мит на постачання нафти з рф залежить подальша швидкість напіврозпаду російської економіки. А далі вони вже добиватимуть себе самі.

Юлія САМАЕВА

Додати коментар

Користувач:
email:





Витоки знаходяться в бізнесі,
Але змога змінити світ -
Лише на фінансовій сцені,
Інвестори рухають все вперед.

- Fin.Org.UA

Новини

21:50 - Новини 18 березня: Кабмін виділив додаткові 5 мільярдів на дрони, ЄС дасть кошти на військову підтримку України
21:41 - Родичів екс-глави метро Брагінського знайшли в тендерах на сотні мільйонів: Кличко відреагував
21:08 - Офіцерське звання за 40 днів: Міноборони запроваджує нову систему навчання для мобілізованих медиків
20:47 - З початку року банки видали іпотек "єОселя" на 3 мільярди
20:29 - Українське транзитне зерно заповнює лише 10% потужностей польських портів — аналітик
20:13 - Звіт про повторне відстеження результативності наказу Міністерства економіки України від 28.07.2022 № 2362 "Про внесення змін до визначень та позначень основних одиниць SI", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.08.2022 за № 915/38251
20:08 - Наказ Мінекономіки від 14.03.2024 № 6757 «Про затвердження плану розроблення технічних регламентів на 2024 рік»
20:07 - Через доступ ігроманів до азартних ігор КРАІЛ оштрафувала 4 онлайн-казино на 14 мільйонів
19:57 - ОГТСУ та оператор ГТС Молдови розроблятимуть спільні послуги для замовників з ЄС
19:46 - STICKER_CMYK
19:44 - Коментар МЗС України щодо доповіді Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідування порушень в Україні
19:41 - STICKER_RGB
19:35 - Міноборони пояснило, що таке реєстр «Оберіг» і для чого він потрібен
19:33 - Sony призупиняє виробництво PlayStation VR2 через слабкий попит
19:01 - Світові ціни на какао досягли рекорду, також дорожчають кава та цукор
19:00 - За тиждень мережі АЗС збільшили ціни на бензин та дизпальне на понад гривню
18:41 - Одній небанківській фінансовій установі анульовано ліцензію, двом – змінено обсяг ліцензій
18:40 - Міністри країн ЄС погодили 5 мільярдів євро для допомоги Україні зброєю на 2024 рік
18:20 - Клієнти ПриватБанку зможуть отримувати SWIFT-перекази в польських злотих та євро без комісії
17:57 - SkyUp отримала реєстрацію у світовій системи оцінки безпеки IOSA
17:57 - Укрзалізниця запускає новий міжнародний маршрут Прага – Чоп
17:55 - Делегація ОГТСУ обговорила створення спільного продукту з представниками Vestmoldtransgaz та Міненерго Молдови
17:50 - "Укрзалізниця" запускає новий маршрут до Праги
17:48 - Мінінфраструктури: 170 фахівців пройшли навчання, як виявляти та запобігати ризикам корупції
17:48 - До 11 небанківських фінансових установ застосовано заходи впливу
17:45 - Підсумки торгів цінними паперами на Українській біржі за 18.03.2024
17:20 - Власник брендів Reserved і Sinsay відкидає обвинувачення у фіктивному виході з московія
16:59 - Національний банк оскаржить судові рішення стосовно застосування заходу впливу до ТОВ "ФК ЛЕО"
16:55 - Аукціони на Prozorro цьогоріч поповнили бюджети на майже 700 мільйонів
16:50 - Затримки швидкопсувних товарів на кордоні сягнули 7 діб - ЕВА


Більше новин

ВалютаКурс
Австралійський долар25.5984
Канадський долар28.7921
Юань Женьміньбі5.4145
Чеська крона1.6852
Данська крона5.6921
Гонконгівський долар4.9844
Форинт0.107456
Індійська рупія0.47006
Рупія0.0024831
Новий ізраїльський шекель10.6735
Єна0.26126
Теньге0.086648
Вона0.029222
Мексиканське песо2.3308
Молдовський лей2.203
Новозеландський долар23.7354
Норвезька крона3.6727
московський рубль0.42352
Сінгапурський долар29.1267
Ренд2.0618
Шведська крона3.7515
Швейцарський франк44.0987
Єгипетський фунт0.8261
Фунт стерлінгів49.63
Долар США38.9744
Білоруський рубль14.1663
Азербайджанський манат22.9356
Румунський лей8.5382
Турецька ліра1.2065
СПЗ (спеціальні права запозичення)51.8788
Болгарський лев21.7043
Євро42.447
Злотий9.8443
Алжирський динар0.28321
Така0.3459
Вірменський драм0.094144
Домініканське песо0.65004
Іранський ріал0.00090593
Іракський динар0.029045
Сом0.42551
Ліванський фунт0.000425
Лівійський динар7.8762
Малайзійський ринггіт8.022
Марокканський дирхам3.7715
Пакистанська рупія0.13675
Саудівський ріял10.1456
Донг0.0015437
Бат1.05901
Дирхам ОАЕ10.3594
Туніський динар12.1956
Узбецький сум0.0030447
Новий тайванський долар1.20401
Туркменський новий манат10.8712
Сербський динар0.3516
Сомоні3.4733
Ларі14.3241
Бразильський реал7.6217
Золото84151.19
Срібло983.4
Платина36071.2
Паладій41305.07

Курси валют, встановлені НБУ на 19.03.2024

ТікерOpenMaxMinCloseVolume
227763982.82982.82982.82982.82529739.98
CRSR061041.421041.421041.421041.4244781.06

Дані за 18.03.2024