Економіка рф нарешті похитнулася

14.08 07:35 | Укррудпром

Постоянный адрес: http://ukrrudprom.com/digest/Ekonomka_RF_naresht_pohitnulasya.html?print Економіка рф нарешті похитнулася zn.ua, 13 августа 2022. Опубликовано 07:20 14 августа 2022 года Бюджетний дефіцит й інші негаразди росіян.

 Нарешті економіка рф почала хитатися. Ні, до краху ще дуже далеко, але принаймні стає очевидним, що наслідки санкційного тиску цього разу справді можуть завдати шкоди росії. Нагадаємо, що попередні економічні результати рф були напрочуд непоганими, і навіть, попри падіння нафтогазового експорту, зростання глобальних цін на нафту і газ давало можливість виконувати і перевиконувати федеральний бюджет. Тоді ми прогнозували, що дійсно дефіцитним він стане не раніше листопада-грудня. Що ж, це сталося раніше. Невдовзі росія повною мірою відчує, наскільки дорого їй обходиться ця війна.

Показники бюджету

Уперше з початку війни бюджет рф (липневий) було зведено із дефіцитом. І не просто у якісь там кілька мільйонів, а одразу майже у 900 млрд руб. Уже восени росіянам доведеться залізти до засік фонду національного добробуту, аби профінансувати всі видаткові статті. Насамперед військові.

Так, Мінфін рф закрив дані про видаткові статті, щоб ми, не дай Боже, не дізналися, що країна-терористка витрачає на війну все, що має. Але насправді навіть побіжних знань арифметики достатньо, аби зрозуміти, що з березня видатки рф зросли на 650 млрд руб., з яких близько 500 млрд — військові видатки, а 150 млрд — решта. Тільки це дуже таємна інформація, нікому не кажіть.

Тобто з початку війни бюджетні видатки зросли на 35% і надалі збільшуватимуться. Тренд — десь плюс 150 млрд руб. щомісяця. Отже, вже у жовтні незаплановані видатки перевищать трильйон рублів, а до грудня становитимуть майже 1,5 трлн. Дуже багато, і час затягнути би паски, але, з одного боку, російський мінфін продовжує робити покер фейс, не визнаючи взагалі жодних проблем, з іншого — розпорядники коштів не соромлячись це використовують. Наприклад, різні російські відомства вже подали своєму мінфіну заявок на додаткові видатки щонайменше на 5 трлн руб. А чого б і ні, дійсно.

Зрозуміло, що такі видатки потребують нічогенького зростання доходів, насамперед нафтогазових. Натомість порівнянні з весняними показниками нафтогазові прибутки скоротилися більш як удвічі — до 115 млрд руб.

Для ясності, тут найбільшу вагу мали не так санкції, як самообмеження рф. Вдаючись до газового шантажу ЄС, росія самотужки скорочує власні прибутки. Тобто, припинивши шантаж і наростивши обсяги прокачування “Північним потоком” вона зможе наростити прибутки. Інший шлях — девальвувати рубль, який наразі міцний, що суттєво скорочує прибутки експортерів. Але припинення газового шантажу ЄС розходиться із зовнішнім політичним курсом Кремля, а девальвація нацвалюти — із внутрішнім. Це малоймовірні сценарії. І хоча російський мінфін сподівається, що вже в серпні нафтогазові доходи зростуть до 360 млрд руб., від одного бажання мінфіну це точно не залежить. Та й сума не дуже велика, враховуючи, що ще у квітні нафтогазові прибутки країни становили 1,8 трлн руб.

 

Попит і пропозиція

Звісно, є ще й інша дохідна частина бюджету — не паливна. Але і там намітився тривожний тренд. Дійсно, усі ці виходи “зар” і “ейчендемів” тривалий час не сприймалися, як серйозний тиск на державу, основні прибутки якої — продаж газу і нафти. Але вплив уже очевидний.

Імпортні податкові надходження до російського держбюджету знижуються щоразу дедалі суттєвіше, від мінус 38% у квітні до мінус 44% у липні. Тобто проблеми із імпортом у країні не вирішуються і наростають. Нагадаємо, що в березні більшість російських компаній заявляли, що санкції — то пусте, їхніх наявних запасів вистачить щонайменше на 6—9 місяців, а до того часу знайдуться шляхи розв’язання цих проблем. Як бачимо, і запасів було не так багато, і шляхи вирішення проблем із наступними поставками не знаходяться так легко, як здавалося.

 

Загалом у непаливній частині доходіна росії провал відсотків на 30, з них мінус 40% за ПДВ, більш як 30% за податком на прибуток, мінус 44,5% за акцизами та мінус 60% за митом на ввезені товари.

Примітно, що інфляція в рф зараз близько 15%, тобто той таки ПДВ не мав би провалитися настільки сильно, якби збереглися попит і пропозиція. Що ж, російський держстат стверджує, що попит сильно не падав, значить, вплив усе ж таки з боку пропозиції, а рф усе ж відчула, чого коштує втрата світових ритейлерів.

Тут, до речі, чергова пастка: загалом інфляція могла б зарадити із надходженнями непрямих податків на споживання, але це ж росія, тут так не роблять. Якщо мова про інфляцію, то вона має тільки знижуватися. Ну і закатали рукави: державне регулювання цін і тарифів, обмеження для цінових надбавок, експортні обмеження, легалізація паралельного імпорту тощо. Все, аби приборкати ціни і вийти на рівень 14% до кінця року. Не дуже розумно, але дуже по-російськи.

Напевно, 14% не буде, навіть якщо уряд власноруч встановить ціни для геть усіх товарів. У червні, наприклад, ціни на такі базові товари, як молоко, хліб, макарони та крупи, вже були вищі на 20—40%. І якщо зрозуміти, чому в рф подорожчали іномарки, можна, то чому став дорожчим хліб у країні, яка в світових лідерах із вирощування пшениці, важко. Важко буде і далі, бо якщо держава замість ринку регулює ціноутворення, ринок втрачає землю під ногами, він не відчуває реальних реакцій споживачів, не розуміє сигналів від конкурентів, не може реагувати на зміни, не має плану на майбутнє, бо не він це майбутнє вирішує.

Наразі в рф діє мораторій на банкрутства, зручно, звичайно, але є показники, на які мораторію не накласти. Так, російські компанії у липні зафіксували найбільший із квітня спад виробництва. Загалом на 6%, але, наприклад, виробництво товарів довгострокового використання скоротилося на всі 58%. Через нестачу сировини та скорочення попиту компанії не лише згортають виробництво, вони припиняють інвестиції та найм нових співробітників.

З березня по червень, наплювавши на банкрутство, закрилися 113,5 тис. компаній, зростання до попереднього року — 17,5%. При цьому темпи відкриття нових бізнесів сталі — близько 78,5 тис. Тобто тих, хто йде, десь у півтора разу більше за тих, хто виходить на ринок. Коли ж мораторій на банкрутства закінчиться, місцеві експерти переконані, що з ринку одночасно вийде щонайменше чверть малого та середнього бізнесу, залишаться лише ті, хто має стабільний попит, працює у вузьких нішах або не прив’язаний до імпортної сировини.

Що далі?

Перехід від бюджетного профіциту до дефіциту — вагомий фактор, адже саме нафтогазовий надлишок тривалий час слугував тією базою, яка давала змогу рф розвиватися, попри всі проблеми внутрішнього ринку. російські науковці вже всерйоз розглядають кризовий сценарій розвитку подій, і, на їхню думку, ймовірність його втілення становить 25%. Його передумови: активне скорочення споживання російських вуглеводнів і послідовне зниження нафтових цін на 25—35%. Усе, окрім стриманих темпів зростання світової економіки, більше чинників немає. Добре мати таку просту економічну модель. Але й у базовому сценарії, ймовірність якого 75% відповідно, передумови ті ж самі, просто скромніші: помірна відмова від вуглеводнів і зниження цін на нафту на 17—21%.

Та й наслідки спільні, просто різної глибини: звуження внутрішнього ринку, примітивізація економіки, криза на ринку праці. По суті, деградація. Бо як виявилося, внутрішній ринок рф без нафтодоларів та імпорту не здатен розвиватися. Вагомим обтяжуючим чинником стає російська політика, яка в останню чергу дивиться на економічний стан країни.

Отже, розуміємо, що саме від наполегливої боротьби за відмову світу від купівлі російських енергоносіїв і впровадження додаткових мит на постачання нафти з рф залежить подальша швидкість напіврозпаду російської економіки. А далі вони вже добиватимуть себе самі.

Юлія САМАЕВА

Добавить комментарий

Автор:

Введите Код, указанный на рисунке
 




Новини

14:25 - Бразильская Vale рапортует о выводе из эксплуатации трёх опасных дамб в штате Минас-Жерайс
14:25 - Японское производство автомобилей по итогам января-июля сократилось на 12,5%
14:25 - К началу отопительного сезона готовы 88% школ в Украине
14:25 - Вступление в ЕС и НАТО ныне поддерживает абсолютное большинство украинцев
14:25 - Військові облігації тепер можна придбати у кілька кліків в Дії: інвестуйте у пришвидшення перемоги України
13:38 - ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!
13:34 - Які витрати враховуються при обрахунку податкової знижки?
13:33 - Чи підлягають поверненню суми сплаченого збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, якщо декларація визнана не прийнятою з причин неповної сплати?
13:31 - Розмір мінімального страхового внеску у 2022 році
13:30 - Повернуті гарантійні внески за участь в аукціоні не включаються в дохід ФОПу – «єдиннику»
13:30 - В сентябре продажи новых автомобилей выросли на 16%
13:30 - В энергокомитете Рады сомневаются в росте цен на топливо с возвратом акцизов
13:30 - США решили пока не запрещать торги долларом в россии
13:30 - Индекс цен в металлургии Турции по итогам сентября вырос на 0,77%
13:29 - Перехід на сплату єдиного податку за ставкою 2 відсотки доходу: особливості оподаткування податком на прибуток підприємств
13:28 - Закон України № 2618: змінено ставки акцизного податку
13:26 - Виплата дивідендів, роялті у грошовій формі або у вигляді цінних паперів: що з ПДВ?
13:25 - Виникнення показника «другий ліміт» у витязі з системи електронного адміністрування ПДВ
13:24 - Визначення типу об’єкта нерухомості з метою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
13:22 - Визначення строку служби РРО
12:35 - Проект строительства нового флота для Украины будет реализован несмотря на войну
12:35 - Украина оформила первые грузы в рамках “таможенного безвиза”
12:35 - Оккупанты массово сдаются в плен, так как им задерживают или сокращают выплаты
12:35 - ЕС предлагает исключить услуги лоцманов из санкций против россии
12:35 - США вводят антидемпинговые пошлины на российские OCTG-трубы
12:35 - ООН: больше 4 млн украинцев получили убежище в Европе
11:40 - Причини виникнення показника «другий ліміт» у витязі з системи електронного адміністрування ПДВ
11:40 - В Турции спустили на воду корвет, который станет новым флагманом украинского флота
11:40 - Повышения пенсий в 2023 году не планируется
11:40 - Суд снова отменил требование налоговиков к “Укртрансгазу” уплатить налогов на 1,8 млрд гривен


Більше новин

ВалютаКурс
Австралійський долар23.6343
Канадський долар26.6157
Юань Женьміньбі5.1388
Куна4.7351
Чеська крона1.4517
Данська крона4.7921
Гонконгівський долар4.6584
Форинт0.084431
Індійська рупія0.44945
Рупія0.0024014
Новий ізраїльський шекель10.2488
Єна0.25285
Теньге0.07676
Вона0.025539
Мексиканське песо1.8143
Молдовський лей1.8703
Новозеландський долар20.76
Норвезька крона3.3783
Російський рубль0.6141
Сінгапурський долар25.4603
Ренд2.033
Шведська крона3.2697
Швейцарський франк37.2731
Єгипетський фунт1.8717
Фунт стерлінгів40.3461
Долар США36.5686
Білоруський рубль13.2919
Азербайджанський манат21.5528
Румунський лей7.2001
Турецька ліра1.971
СПЗ (спеціальні права запозичення)46.7751
Болгарський лев18.2214
Євро35.6361
Злотий7.3483
Алжирський динар0.25917
Така0.36232
Вірменський драм0.090148
Домініканське песо0.68504
Іранський ріал0.00087068
Іракський динар0.025047
Сом0.4561
Ліванський фунт0.024258
Лівійський динар7.2354
Малайзійський ринггіт7.8854
Марокканський дирхам3.3231
Пакистанська рупія0.15951
Саудівський ріял9.7324
Донг0.0015321
Бат0.96722
Дирхам ОАЕ9.9558
Туніський динар11.1619
Узбецький сум0.0033202
Новий тайванський долар1.15184
Туркменський новий манат10.4482
Сербський динар0.30372
Сомоні3.5781
Ларі12.9506
Бразильський реал6.7712
Золото60824.55
Срібло693.86
Платина31525.42
Паладій80126.56

Курси валют, встановлені НБУ на: 03.10.2022

ТікерOpenMaxMinCloseVolume
207880916.15916.15916.15916.1519999554.50
21590936904.2997536904.2997536904.2997536904.299757380859.95
225668956.05956.05956.05956.05956.05
2258091030.081030.081030.081030.081030.08
2259081048.091048.091048.091048.091048.09
BAVL0.270.270.270.2737800.00
CEEN4.55.24.55.24850.00
KER209209209209209.00
MHPC185.119918519932021.00

Дані за 30.09.2022