Економіка рф нарешті похитнулася

14.08.2022 07:35 | Укррудпром

Економіка рф нарешті похитнулася zn.ua, 13 августа 2022. Опубликовано 07:20 14 августа 2022 года Бюджетний дефіцит й інші негаразди росіян.

 Нарешті економіка рф почала хитатися. Ні, до краху ще дуже далеко, але принаймні стає очевидним, що наслідки санкційного тиску цього разу справді можуть завдати шкоди росії. Нагадаємо, що попередні економічні результати рф були напрочуд непоганими, і навіть, попри падіння нафтогазового експорту, зростання глобальних цін на нафту і газ давало можливість виконувати і перевиконувати федеральний бюджет. Тоді ми прогнозували, що дійсно дефіцитним він стане не раніше листопада-грудня. Що ж, це сталося раніше. Невдовзі росія повною мірою відчує, наскільки дорого їй обходиться ця війна.

Показники бюджету

Уперше з початку війни бюджет рф (липневий) було зведено із дефіцитом. І не просто у якісь там кілька мільйонів, а одразу майже у 900 млрд руб. Уже восени росіянам доведеться залізти до засік фонду національного добробуту, аби профінансувати всі видаткові статті. Насамперед військові.

Так, Мінфін рф закрив дані про видаткові статті, щоб ми, не дай Боже, не дізналися, що країна-терористка витрачає на війну все, що має. Але насправді навіть побіжних знань арифметики достатньо, аби зрозуміти, що з березня видатки рф зросли на 650 млрд руб., з яких близько 500 млрд — військові видатки, а 150 млрд — решта. Тільки це дуже таємна інформація, нікому не кажіть.

Тобто з початку війни бюджетні видатки зросли на 35% і надалі збільшуватимуться. Тренд — десь плюс 150 млрд руб. щомісяця. Отже, вже у жовтні незаплановані видатки перевищать трильйон рублів, а до грудня становитимуть майже 1,5 трлн. Дуже багато, і час затягнути би паски, але, з одного боку, російський мінфін продовжує робити покер фейс, не визнаючи взагалі жодних проблем, з іншого — розпорядники коштів не соромлячись це використовують. Наприклад, різні російські відомства вже подали своєму мінфіну заявок на додаткові видатки щонайменше на 5 трлн руб. А чого б і ні, дійсно.

Зрозуміло, що такі видатки потребують нічогенького зростання доходів, насамперед нафтогазових. Натомість порівнянні з весняними показниками нафтогазові прибутки скоротилися більш як удвічі — до 115 млрд руб.

Для ясності, тут найбільшу вагу мали не так санкції, як самообмеження рф. Вдаючись до газового шантажу ЄС, росія самотужки скорочує власні прибутки. Тобто, припинивши шантаж і наростивши обсяги прокачування “Північним потоком” вона зможе наростити прибутки. Інший шлях — девальвувати рубль, який наразі міцний, що суттєво скорочує прибутки експортерів. Але припинення газового шантажу ЄС розходиться із зовнішнім політичним курсом Кремля, а девальвація нацвалюти — із внутрішнім. Це малоймовірні сценарії. І хоча російський мінфін сподівається, що вже в серпні нафтогазові доходи зростуть до 360 млрд руб., від одного бажання мінфіну це точно не залежить. Та й сума не дуже велика, враховуючи, що ще у квітні нафтогазові прибутки країни становили 1,8 трлн руб.

 

Попит і пропозиція

Звісно, є ще й інша дохідна частина бюджету — не паливна. Але і там намітився тривожний тренд. Дійсно, усі ці виходи “зар” і “ейчендемів” тривалий час не сприймалися, як серйозний тиск на державу, основні прибутки якої — продаж газу і нафти. Але вплив уже очевидний.

Імпортні податкові надходження до російського держбюджету знижуються щоразу дедалі суттєвіше, від мінус 38% у квітні до мінус 44% у липні. Тобто проблеми із імпортом у країні не вирішуються і наростають. Нагадаємо, що в березні більшість російських компаній заявляли, що санкції — то пусте, їхніх наявних запасів вистачить щонайменше на 6—9 місяців, а до того часу знайдуться шляхи розв’язання цих проблем. Як бачимо, і запасів було не так багато, і шляхи вирішення проблем із наступними поставками не знаходяться так легко, як здавалося.

 

Загалом у непаливній частині доходіна росії провал відсотків на 30, з них мінус 40% за ПДВ, більш як 30% за податком на прибуток, мінус 44,5% за акцизами та мінус 60% за митом на ввезені товари.

Примітно, що інфляція в рф зараз близько 15%, тобто той таки ПДВ не мав би провалитися настільки сильно, якби збереглися попит і пропозиція. Що ж, російський держстат стверджує, що попит сильно не падав, значить, вплив усе ж таки з боку пропозиції, а рф усе ж відчула, чого коштує втрата світових ритейлерів.

Тут, до речі, чергова пастка: загалом інфляція могла б зарадити із надходженнями непрямих податків на споживання, але це ж росія, тут так не роблять. Якщо мова про інфляцію, то вона має тільки знижуватися. Ну і закатали рукави: державне регулювання цін і тарифів, обмеження для цінових надбавок, експортні обмеження, легалізація паралельного імпорту тощо. Все, аби приборкати ціни і вийти на рівень 14% до кінця року. Не дуже розумно, але дуже по-російськи.

Напевно, 14% не буде, навіть якщо уряд власноруч встановить ціни для геть усіх товарів. У червні, наприклад, ціни на такі базові товари, як молоко, хліб, макарони та крупи, вже були вищі на 20—40%. І якщо зрозуміти, чому в рф подорожчали іномарки, можна, то чому став дорожчим хліб у країні, яка в світових лідерах із вирощування пшениці, важко. Важко буде і далі, бо якщо держава замість ринку регулює ціноутворення, ринок втрачає землю під ногами, він не відчуває реальних реакцій споживачів, не розуміє сигналів від конкурентів, не може реагувати на зміни, не має плану на майбутнє, бо не він це майбутнє вирішує.

Наразі в рф діє мораторій на банкрутства, зручно, звичайно, але є показники, на які мораторію не накласти. Так, російські компанії у липні зафіксували найбільший із квітня спад виробництва. Загалом на 6%, але, наприклад, виробництво товарів довгострокового використання скоротилося на всі 58%. Через нестачу сировини та скорочення попиту компанії не лише згортають виробництво, вони припиняють інвестиції та найм нових співробітників.

З березня по червень, наплювавши на банкрутство, закрилися 113,5 тис. компаній, зростання до попереднього року — 17,5%. При цьому темпи відкриття нових бізнесів сталі — близько 78,5 тис. Тобто тих, хто йде, десь у півтора разу більше за тих, хто виходить на ринок. Коли ж мораторій на банкрутства закінчиться, місцеві експерти переконані, що з ринку одночасно вийде щонайменше чверть малого та середнього бізнесу, залишаться лише ті, хто має стабільний попит, працює у вузьких нішах або не прив’язаний до імпортної сировини.

Що далі?

Перехід від бюджетного профіциту до дефіциту — вагомий фактор, адже саме нафтогазовий надлишок тривалий час слугував тією базою, яка давала змогу рф розвиватися, попри всі проблеми внутрішнього ринку. російські науковці вже всерйоз розглядають кризовий сценарій розвитку подій, і, на їхню думку, ймовірність його втілення становить 25%. Його передумови: активне скорочення споживання російських вуглеводнів і послідовне зниження нафтових цін на 25—35%. Усе, окрім стриманих темпів зростання світової економіки, більше чинників немає. Добре мати таку просту економічну модель. Але й у базовому сценарії, ймовірність якого 75% відповідно, передумови ті ж самі, просто скромніші: помірна відмова від вуглеводнів і зниження цін на нафту на 17—21%.

Та й наслідки спільні, просто різної глибини: звуження внутрішнього ринку, примітивізація економіки, криза на ринку праці. По суті, деградація. Бо як виявилося, внутрішній ринок рф без нафтодоларів та імпорту не здатен розвиватися. Вагомим обтяжуючим чинником стає російська політика, яка в останню чергу дивиться на економічний стан країни.

Отже, розуміємо, що саме від наполегливої боротьби за відмову світу від купівлі російських енергоносіїв і впровадження додаткових мит на постачання нафти з рф залежить подальша швидкість напіврозпаду російської економіки. А далі вони вже добиватимуть себе самі.

Юлія САМАЕВА

Додати коментар

Користувач:
email:





City of London, finance hub
Trading stocks, bonds, and currencies
Brexit clouds loom large

- Fin.Org.UA

Новини

21:00 - Новини 16 липня: великий дефіцит водіїв вантажівок, крок до збільшення держбюджету
20:51 - Зеленський представив новий уряд
20:40 - Вийти з "тіні": в Україні затвердили нові правила маркування алкоголю та сигарет
20:25 - Лукашенко не може втримати інфляцію в Білорусі – розвідка
19:50 - Компанія Вакарчука і Підпільний стендап: кому ще надали статус критично важливих
19:26 - У торговельній війні Трамп втрачає важелі впливу – Asia Times
19:11 - Складна економічна ситуація: у московія переводять підприємства на неповний робочий тиждень
18:46 - Убезпечитися від курсових коливань: Morgan Stanley прогнозує зростання євро
18:43 - Обмеження акаунтів на Upwork: Мінцифри просить розібратися СЕО компанії
18:07 - Пільги для оборони України: Рада ухвалила законопроєкти щодо Defence City
17:59 - Запорізькі підприємства виготовлятимуть компоненти для мін
17:38 - На Харківщині хочуть створити підземний індустріальний парк
17:34 - Розділ “0” Військовослужбовці (Зміна 15)
17:29 - Наказ Мінекономіки від 10.07.2025 № 2845 «Про затвердження Зміни № 15 до національного класифікатора ДК 003:2010»
17:25 - Нацбанк показав курс долара та євро на четвер 17 липня
17:20 - Звіт про результати публічного громадського обговорення проєкту “Порядку створення, внесення змін та ведення Єдиного реєстру кваліфікацій – Класифікатора професій”
17:00 - На Київщині викрили масштабне виробництво фальсифікованої кави, організатори мають елітний автопарк
16:50 - Під приводом підтримки ЗСУ: влада московія "віджимає" бізнес у великого виробника хліба
16:46 - Rolls-Royce інвестує 75 мільйонів доларів у свій завод у США
16:25 - Виробництво та збут ліків в московія: Нацполіція викрила масштабну фармацевтичну схему за участі Жеваго
16:15 - В Україні збудують комбікормовий завод: розроблений для потреб свинарства
16:00 - Курси валют, встановлені НБУ на 17.07.2025
16:00 - Як не проґавити шанс на модернізацію країни
15:59 - Ринку бракує близько 40 000 водіїв вантажівок
15:31 - У київському метро змінювали рух "червоною" гілкою через займання трави
15:25 - "Нова пошта" завершує десятирічну співпрацю зі своїм СЕО
15:22 - Рада відправила уряд у відставку
14:59 - Наказ від 15.07.25 № 137 «Про надання грантів для виробництв переробної промисловості»
14:55 - Нестача кадрів, небезпека: в ІЕД назвали головні бар’єри для бізнесу в Україні
14:50 - Відновлення під обстрілами: що купує Ізюм і хто отримує підряди


Більше новин

ВалютаКурс
Алжирський динар0.32193
Австралійський долар27.262
Така0.34622
Канадський долар30.4592
Юань Женьміньбі5.823
Чеська крона1.9687
Данська крона6.5009
Гонконгівський долар5.3265
Форинт0.121313
Індійська рупія0.48642
Рупія0.0025671
Новий ізраїльський шекель12.448
Єна0.28108
Теньге0.079172
Вона0.030062
Ліванський фунт0.000467
Малайзійський ринггіт9.8474
Мексиканське песо2.2222
Молдовський лей2.4618
Новозеландський долар24.841
Норвезька крона4.0617
Саудівський ріял11.1474
Сінгапурський долар32.5316
Донг0.0015986
Ренд2.3332
Шведська крона4.2864
Швейцарський франк51.9996
Бат1.28438
Дирхам ОАЕ11.3839
Туніський динар14.4362
Єгипетський фунт0.846
Фунт стерлінгів56.0293
Долар США41.8129
Сербський динар0.41422
Азербайджанський манат24.6016
Румунський лей9.5644
Турецька ліра1.0386
СПЗ (спеціальні права запозичення)57.0228
Болгарський лев24.8177
Євро48.5197
Ларі15.4206
Злотий11.3901
Золото139632.09
Срібло1588.51
Платина58128.71
Паладій50422.18

Курси валют, встановлені НБУ на 17.07.2025