Місце, куди потрапляють арештовані мільярдні активи росіян. Хто очолить АРМА?

Місце, куди потрапляють арештовані мільярдні активи росіян. Хто очолить АРМА? Економічна правда, 12 серпня 2022. Опубликовано 17:59 12 августа 2022 года Що відомо про основних претендентів на крісло голови АРМА, чому комісія не може визначити переможця, і що буде з агентством далі?

 З моменту створення у 2016 році Агентство з розшуку та менеджменту активів супроводжує шлейф кримінальних справ, пов"язаних з його керівниками.

Першого голову агентства Антона Янчука уряд відсторонив від виконання обов"язків після звинувачень у зриві опалювального сезону на Львівщині, а недавно він отримав підозру в розтраті 400 млн грн.

Його наступник Віталій Сигидин, який виконував обовязки керівника установи до 2021 року, пішов з агентства з підозрою в привласненні 400 тис дол.

У серпні 2021 року обовязки голови АРМА почав виконувати Дмитро Жоравович, а у вересні затвердили склад комісії, яка мала обрати нового постійного керівника агентства — уперше за два роки.

Велика війна росії проти України лише додала ваги цьому питанню.

Саме до АРМА передаються майже всі заарештовані російські та білоруські активи.

Новий керівник повинен буде не лише відстояти репутацію відомства, а й забезпечити, щоб тисячі заарештованих активів не зникли, не знецінилися і після конфіскації пішли на користь держави.

Зараз в управлінні АРМА активи на 5 млрд грн.

Очікувалося, що комісія оголосить імя постійного керівника 29 липня. Проте засідання завершилося відтермінуванням рішення до 15 серпня. Жоден кандидат не отримав достатньої підтримки.

Головні претенденти: хто вони

Після 20 засідань конкурсної комісії її члени визначилися з основними претендентами, що дійшли до фінальних співбесід. Проте коли настав час обирати переможця, жоден кандидат не набрав необхідних шістьох голосів з восьми.

За інформацією джерел ЕП, одностайності серед членів комісії досі нема.

Найбільш імовірними претендентами на перемогу називають чинного в. о. голови АРМА Дмитра Жоравовича, ексочільницю Центрального міжрегіонального територіального управління (МТУ) АРМА Ірину Гуменюк та екскерівника юридичного управління АРМА Андрія Потьомкіна. Що про них відомо?

Жоравович до призначення в. о. глави агентства з 2019 року очолював Північно-східне міжрегіональне територіальне управління АРМА.

За час його перебування на посаді відомство не відзначалося особливою ефективністю. Передусім, ідеться про малу кількість успішних конкурсів на пошук управителів майна.

Це не стосується спецпроцедури, яка передбачає передавання через уряд активів критичної інфраструктури до профільних держкомпаній і яку АРМА активно використовує протягом останнього року.

Наразі агентство передало в управління іншим компаніям активи вартістю понад 3,5 млрд грн, активи на 5 млрд грн перебувають в АРМА.

Серед переданих активів — “труба Медведчука”, мережа АЗС Glusco, дві ТЕЦ Дубневичів та 26 облгазів. Усі активи за винятком “труби” передали “Нафтогазу” за спецпроцедурою.

Має претензію до Жоравовича Рахункова палата через не запущений реєстр арештованих активів та неефективне використання бюджетних коштів.

У другому випадку йдеться про надто високі зарплати керівників Міжрегіонального територіального управління агентства, яке очолював кандидат. У березні-травні 2022 року вони отримували по 200 тис грн на місяць.

Проблема управління у тому, що наразі воно виконує представницьку функцію і не має реальних повноважень з розшуку чи управління активами. На необхідності змін у повноваженнях наголошували українські та іноземні експерти, народні депутати та самі працівники Міжрегіонального територіального управління АРМА.

Проте як на посаді тимчасового голови АРМА так і керівника МТУ Жоравович не піднімав питання реформи територіальних управлінь, хоча їхні повноваження можна змінити наказом голови.

Не торкалася реформування МТУ також й інша кандидатка на посаду, Ірина Гуменюк, яка донедавна очолювала таке саме управління протягом трьох років і мала б розумітися на ситуації.

За час перебування на посаді не було відомо про її спроби змінити ситуацію. Водночас, кандидатка заявила про такі наміри під час співбесіди на голову АРМА.

До переходу в АРМА вона працювала заступницею керівника апарату Вищого господарського суду, який очолював фігурант справи про втручання в автоматизовану систему розподілу справ Віктор Татьков.

Під час співбесіди вона зазначила, що “займаючись статистикою бачила що окремим суддям “автомат” розподіляє на великий процент більше справ, в іншому разі — менше справ”. Проте наголошувала, що за законом, керівник апарату несе персональну відповідальність за систему розподілу.

Є і інший епізод — за даними авторів, НАБУ розслідує кримінальне провадження щодо підробки документів кандидаткою. За неофіційною інформацією, з початку великої війни Гуменюк відправила всіх співробітників свого управління в простій, окрім кадровика і бухгалтера, і сплачувала значно вищі зарплати за рахунок “економії” коштів на відправлених в простій співробітниках. ЕП вдалося підтвердити цю інформацію з двох обізнаних джерел.

Серед ймовірних кандидатів також лунало прізвище Андрія Потьомкіна, який був серед перших спеціалістів АРМА і багато в чому доклався до становлення органу.

Він працював керівником юридичного управління, а також був головою тендерного комітету в Агентстві в часи Янчука.

Тоді, за даними НАБУ, посадовці АРМА реалізовували схему для продажу арештованих активів через СЕТАМ за заниженою вартістю наперед визначеній приватній компанії.

Слідство встановило чотири епізоди злочинної діяльності. Як наслідок, у липні екскерівник АРМА Антон Янчук та ексначальник управління менеджменту активів центрального апарату Віталій Різник разом із ще трьома фігурантами схеми отримали підозри.

Проте під час співбесіди комісії Потьомкін переконував, що жодним чином не був причетним до фактів, які наразі розслідуються НАБУ.

Між двох вогнів

Наразі, за інформацією трьох поінформованих джерел ЕП, у членів комісії немає одностайності ані щодо вибору одного з кандидатів, ані оголошення повторного конкурсу. До того ж, очікувано, що владі хотілося б мати “зрозумілого” очільника агентства, який шукатиме управителів на російські активи вартістю мільярди гривень.

З одного боку, важливо, аби агентство після понад двох років невизначеності нарешті отримало постійного керівника.

“Якщо до нього немає жодних питань, він має стабільні п"ять років, аби планувати розвиток інституції, впливати на кадрову політику та реформи”, — каже заступниця голови фракції Слуга народу Галина Янченко, яка опікувалася реформою АРМА.

Крім того, каже вона, оголошення повторного конкурсу може підірвати довіру до такого інституту як конкурсні комісії з огляду на нещодавній процес обрання керівника до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Попри те, що комісія фактично визначилася з переможцем ще наприкінці 2021 року, призначити керівника САП спромоглися аж 28 липня.

На іншій шальці терезів — ризик обрати на пять років (саме на такий термін укладається контракт з переможцем конкурсу) людину, якій не вдасться перервати ланцюг зловживань в агентстві та визначення “потрібних” управителів. Особливо в часи, коли агентству масово передають російські активи після арештів, які згодом повинні бути передані на повоєнну відбудову держави.

Під “велику відбудову”. Кому дістануться заводи будматеріалів та кар"єри, які забрали в росіян

Усі ці фактори зумовлять і рішення кожного окремого члена комісії 15 серпня. Якщо ж члени комісії зрештою не вважатимуть жодного з кандидатів достойним очолити агентство, вони можуть ухвалити рішення про проведення поторного конкурсу, аби залучити на нього більше якісних кандидатів.

Хоча закон про АРМА не містить такого поняття, для проведення повторного відбору можна застосувати відповідну статтю закону “Про державну службу”.

Як пояснює очільниця антикорупційного комітету Верховної Ради Анастасія Радіна, тоді комісія звертається до уряду та інформує, що не бачать можливості обрати переможця. Кабмін після цього може оголосити повторний конкурс, і при цьому немає потреби змінювати склад комісії.

У процесі обрання голови АРМА є й інший важливий стейкхолдер — міжнародні партнери, які свого часу допомагали запускати АРМА. Хоча вони очікують на обрання очільників всіх антикорупційних органів вслід за САП (адже попереду ще обрання голови Національного антикорупційного бюро), важливо, аби ця людина, передусім, була доброчесною і відповідала вимогам законодавства.

На думку Янченко, міжнародним партнерам, передусім, важливо, аби АРМА не очолив хтось із “старих облич” агентства, кого було звільнено з нього з відкритою кримінальною справою.

У коментарі ЕП очільник Делегації ЄС в Україні Матті Маасікас нагадав, що ЄС неодноразово наголошував, зокрема у Висновку Комісії щодо заявки України на членство в Євросоюзі, на необхідності мати вище керівництво антикорупційних інституцій, призначене після прозорого процесу відбору.

“Однак важливо не терміново завершити процес відбору АРМА та неодмінно призначити нового керівника, а переконатися, що Агентство очолюватиме людина з необхідними професійними компетенціями, включно з доброчесністю високого рівня. Якщо цього можна досягти лише шляхом повторного оголошення процесу відбору, ЄС матиме повне розуміння для такого підходу”.

Дана ГОРДІЙЧУК, Економічна правда

Катерина РИЖЕНКО, Transparency International