ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!

06.07 14:32 | Fin.Org.Ua

Платниками Дніпропетровщини до бюджетів усіх рівнів з початку року спрямовано понад 33,1 млрд гривень
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує.
Збір платежів до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) від платників Дніпропетровської області у січні – червні 2022 року склав понад 33,1 млрд грн, що на 5,4 млрд грн, або на 19,4 відсотки більше ніж за відповідний період 2021 року.
До Державного бюджету України у січні – червні 2022 року спрямовано майже 15 млрд грн, що майже на 2 млрд гривень більше аналогічного періоду 2021 року. Темп росту до минулого року склав 115,3 відсотки.
Місцеві бюджети у січні – червні 2022 року отримали понад 18,1 млрд грн, що на 3,4 млрд грн більше ніж за відповідний період 2021 року. Темп росту надходжень складає 123 відсотки.
Надходження з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування по ГУ ДПС у січні – червні 2022 року склали майже 12 млрд грн, що на 2,3 млрд грн, більше ніж за відповідний період 2021 року. Темп росту надходжень складає 123,5 відсотки.
Висловлюємо подяку всім за сумлінне виконання своїх податкових зобов’язань!
 
 
Платникам ПДВ про подання уточнюючих розрахунків
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) нагадує, що у разі самостійного виправлення платником податків у податкових періодах до 25 липня 2022 року, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 Податкового кодексу України (ПКУ), помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 ПКУ, та пені.
Платники податку на додану вартість, тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану, не мають права на подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій, передбаченого пунктом 50.1 статті 50 ПКУ, за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року із показниками на зменшення податкових зобов’язань та/або декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Норми встановлені абзацом першим п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.
 
 
Оподаткування ПДФО роялті
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) повідомляє, що роялті оподатковується за правилами, встановленими для оподаткування дивідендів, за ставкою, визначеною п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).
Норми передбачені п.п. 170.3.1 п. 170.3 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 170.5.2 п. 170.5 ст. 170 ПКУ встановлено, що будь-який резидент, який нараховує дивіденди (роялті), включаючи того, що сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб’єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів (роялті).
 
 
В одній податковій декларації з плати за землю одночасно визначити податкові зобов’язання щодо податку та орендної плати платник не має можливості
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Норми передбачені п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами та доповненнями надходження до бюджету земельного податку та орендної плати обліковується за окремими кодами класифікації доходів бюджету. В органах ДПС платнику, який одночасно є платником земельного податку та орендної плати, відкривають окремі інтегровані картки платника для обліку земельного податку та орендної плати.
З урахуванням викладеного, платнику, який є одночасно платником земельного податку та орендної плати, має подати до органу ДПС за місцем знаходження земельної ділянки окремо податкову декларацію з плати за землю щодо земельного податку та окремо щодо орендної плати.
 
 
Перелік джерел забруднення атмосфери, які відносяться до стаціонарних
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) повідомляє, що платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.
Норми передбачені п.п. 240.1.1 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 240.7 ст. 240 ПКУ встановлено, що не є платниками екологічного податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.
У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.
Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є, зокрема, обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п.п. 242.1.1 п. 242.1 ст. 242 ПКУ).
Стаціонарне джерело забруднення – підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (п.п. 14.1.230 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Частиною п’ятою ст. 11 Закону України від 16 жовтня 1992 року № 2707-ХІІ «Про охорону атмосферного повітря» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2707) передбачено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб’єкту господарювання, об’єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб’єкту господарювання, об’єкт якого належить до першої групи, суб’єкту господарювання, об’єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення (частина шоста ст. 11 Закону № 2707).
До першої групи належать об’єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До другої групи належать об’єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До третьої групи належать об’єкти, які не належать до першої і другої груп (частина сьома ст. 11 Закону № 2707).
Крім того, згідно з абзацом другим п. 1.9 Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.1995 № 7 зі змінами та доповненнями, підприємство несе відповідальність за своєчасне представлення необхідної інформації, щодо ведення техпроцесів (техрегламенти, режимні карти, сировини, що використовується і т. д.) та створення необхідних умов по проведенню вимірів.
Контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів (п. 250.12 ст. 250 ПКУ).
Отже, до стаціонарних джерел забруднення відносяться підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти. Також до стаціонарних джерел забруднення можна віднести генератори, міні електростанції, газозварювальне обладнання (установки), які працюють на пальному при спаленні якого утворюються та викидаються в атмосферне повітря забруднюючі речовини або суміш таких речовин, що є об’єктом та базою оподаткування екологічним податком за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами.
 
 
Порядок встановлення ставки збору за місця для паркування транспортних засобів
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) нагадує, що ставки збору за місця для паркування транспортних засобів (далі – збір) встановлюються за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі до 0,075 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Норми передбачені п. 268 прим.1.3 ст. 268 прим.1 розд. ХІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
При визначенні ставки збору сільські, селищні, міські ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, враховують місцезнаходження спеціально відведених місць для паркування транспортних засобів, площу спеціально відведеного місця, кількість місць для паркування транспортних засобів, спосіб поставлення транспортних засобів на стоянку, режим роботи та їх заповнюваність.
Пунктом 268 прим.1.4 ст. 268 прим.1 ПКУ встановлено, що ставка збору та порядок сплати збору до бюджету встановлюються відповідною сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
 
 
Чи необхідно ФОП, яка планує одночасно провадити незалежну професійну діяльність, подавати заяву за формою 1-ЄСВ?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує, що відповідно до ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), є, зокрема, фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність.
Взяття на облік в контролюючих органах самозайнятих осіб здійснюється відповідно до розділу ІІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1162).
Згідно з пунктами 1 та 2 розділу ІІІ Порядку № 1162 взяття на облік фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється на підставі заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ (заява за формою № 1-ЄСВ), яка подається протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності.
У разі зміни даних про платника єдиного внеску до контролюючого органу подається заява за ф. № 1-ЄСВ з приміткою «Зміни». До заяви додаються завірені копії документів, що зазнали змін (п. 5 розділу ІІІ Порядку № 1162).
Відповідно до п. 7 розділу ІІІ Порядку № 1162 якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується в контролюючому органі як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.
Така ознака встановлюється на підставі поданих до контролюючого органу за місцем проживання заяви за формою № 1-ЄСВ з позначкою «Зміни» та копії документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, або відомостей (даних) відповідного уповноваженого органу чи реєстру, яким забезпечується реєстрація незалежної професійної діяльності, або заяви та документів, поданих відповідно до п.п. 4 п. 6.7 розділу VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями.
 
 
Громадяни задекларували активів на 3,7 млрд грн у рамках «податкової амністії»
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує.
З початку кампанії одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб задекларовано 3,7 млрд гривень. Сума задекларованого до сплати збору склала  225,1 млн гривень.
Нагадуємо, що кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб завершується 1 вересня 2022 року.
Закликаємо громадян не зволікати та скористатись можливістю легалізувати активи, з яких станом на 1 січня 2022 року не були сплачені податки.
 
 
Платники Дніпропетровщини тримають економічний фронт: у червні поточного року надходження податків і зборів перевищили 4,7 млрд гривень
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує.
Від платників Дніпропетровщини у червні 2022 року збір платежів до бюджетів усіх рівнів склав понад 4,77 млрд грн, що більше надходжень червня 2021 року майже на 661 млн грн, або на 16,1 відсотка.
До держбюджету надійшло у червні поточного року понад 1,74 млрд гривень. Сума надходжень збільшилась на 15,6 млн гривень. Темп росту майже 101 відсоток.
Місцеві бюджети у червні 2022 року отримали понад 3 млрд грн, що на 645,3 млн грн більше минулорічного показника аналогічного періоду. Темп росту надходжень складає 127 відсотків.
Від платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у червні поточного року надійшло понад 2,5 млрд грн, що на 636,7 млн грн, або на 33,5 відсотка більше ніж за відповідний період 2021 року.
 
 
Чи застосовуються штрафні санкції за порушення законодавства по єдиному внеску у період воєнного стану в Україні?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) нагадує, що Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Так, згідно з п. 9 прим. 21 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану та протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану, штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою ст. 25 Закону № 2464, не застосовуються.
Крім того, відповідно до п. 9 прим. 22 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану та протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану, платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.
 
 
Оподаткування ПДВ операцій з експорту товарів у межах договорів комісії
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) звертає увагу, що дата збільшення податкових зобов’язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 та 198 ПКУ.
Норми передбачені п. 189.4 ст. 189 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Однак, слід враховувати, те, що норми п. 189.3 - 189.5 цієї статті не поширюються на операції з експортування товарів за межі митної території України (п. 189.6 ст. 189 ПКУ).
Попередня (авансова) оплата вартості товарів, що вивозяться за межі митної території України чи ввозяться на митну територію України, не змінює значення сум податку, які відносяться до податкового кредиту або податкових зобов’язань платника податку, такого експортера або імпортера (п. 187.11 ст. 187 ПКУ).
Операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються за нульовою ставкою. Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України (пп. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ).
Датою виникнення податкових зобов’язань в разі експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства (п. 187.1 ст. 187 ПКУ).
Отже, за операцією з експортування (вивезення) товарів за межі митної території України податкові зобов’язання з ПДВ визначаються на дату фактичного здійснення такого вивезення, тобто на дату оформлення вантажної митної декларації митним органом.
Експорт товарів із залученням комісіонера не впливає на порядок визначення податкових зобов’язань з ПДВ.
У разі якщо платник податку експортує товари за межі митної території України, отримані від іншого платника податку на умовах комісії, консигнації, доручення або інших видів договорів, які не передбачають переходу права власності на такі товари від такого іншого платника податку до експортера, право на отримання бюджетного відшкодування має такий інший платник податку. При цьому комісійна винагорода, отримана платником податку - експортером від такого іншого платника податку, включається до бази оподаткування за ставкою, визначеною п.п. «а» п. 193.1 ст. 193 ПКУ, та не включається до митної вартості товарів, які експортуються (п. 200.16 ст. 200 ПКУ).
Враховуючи викладене, право на застосування нульової ставки ПДВ і, відповідно, право на отримання бюджетного відшкодування має лише продавець експортної продукції - її власник (комітент).
При отриманні комітентом авансової оплати вартості товарів, що експортуються комісіонером, жодних податкових наслідків не виникає.
 
 
До уваги неприбуткових організацій!
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) повідомляє, що порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 (далі – Порядок).
Пунктом 6 Порядку визначено, що для включення до Реєстру неприбуткова організація повинна подати до контролюючого органу реєстраційну заяву за формою 1-РН згідно з додатком 1 до Порядку і засвідчені підписом керівника або представника такої організації та скріплені печаткою (за наявності) копії установчих документів неприбуткової організації (крім тих, що оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», а житлово-будівельні кооперативи також засвідчені підписом керівника або представника такого кооперативу та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом. Неприбуткові організації, що діють на підставі установчих документів організації вищого рівня, відповідно до закону подають разом із реєстраційною заявою за формою 1-РН згідно з додатком 1 до Порядку засвідчену підписом керівника або представника такої організації та скріплену печаткою (за наявності) копію документа, який підтверджує включення до організації вищого рівня та надає право діяти на підставі установчих документів такої організації вищого рівня.
Відповідно до частини третьої ст. 8 розд. ІІІ Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон) відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.
Частиною четвертою ст. 8 розд. ІІІ Закону визначено, що для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно з дотриманням вимог Закону обирає форми його організації:
► введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;
► користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;
► ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або підприємством, суб’єктом підприємницької діяльності, самозайнятою особою, що провадять діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності;
► самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства. Ця форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватися, та в бюджетних установах.
Підприємство, що становить суспільний інтерес, зобов’язане утворити бухгалтерську службу на чолі з головним бухгалтером, до складу якої входять не менше двох осіб. Положення цього абзацу не поширюється на недержавні пенсійні фонди та інститути спільного інвестування.
При цьому частиною сьомою ст. 8 розд. ІІІ Закону визначені функції головного бухгалтера або особи, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства.
Водночас, п. 66.4 ст. 66 Податкового кодексу України та п. 9.3. розд. ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 зі змінами та доповненнями визначено, що платники податків – юридичні особи та їх відокремлені підрозділи зобов’язані подати контролюючому органу відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, її відокремлених підрозділів, у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків, шляхом подання заяви для юридичних осіб та відокремлених підрозділів за формою № 1-ОПП (далі – заява за формою № 1-ОПП).
У разі відсутності на підприємстві посади головного бухгалтера до контролюючого органу подається заява за формою № 1-ОПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» з відомостями про керівника підприємства. У рядку «Дата призначення» заяви за формою № 1-ОПП має бути вказана дата, з якої особа почала виконувати обов’язки бухгалтера на підприємстві.
Якщо посада головного бухгалтера неприбуткової установи (організації) штатним розкладом не передбачена, то у рядку «Головний бухгалтер» поля 5 реєстраційної заяви за формою № 1-РН зазначається інформація про особу, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку неприбуткової установи (організації): реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) номер паспорта (лише для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта); прізвище, ім’я та по батькові; контактний номер телефону, що відповідає відомостям зазначеним у заяві за формою № 1-ОПП.
У разі якщо така особа на підприємстві не призначена та/або бухгалтерський облік ведеться аудиторською фірмою на договірних засадах (аутсорсинг бухгалтерських послуг), то у рядку «Головний бухгалтер» реєстраційної заяви за формою 1-РН вказуються дані керівника, що відповідає відомостям зазначеним у заяві за формою № 1-ОПП, оскільки лише керівник несе відповідальність за ведення бухгалтерського обліку на підприємстві.
 
 
Видача аванса: чи застосовується ПСП?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) доводить до відома, що платник податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн (у 2022 році – 3470 гривень).
Норми передбачені п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України.
У разі перевищення місячної заробітної плати понад встановлений розмір, питання надання податкової соціальної пільги не розглядається, незалежно від категорії платника податку, що її одержує.
Отже, податкова соціальна пільга застосовується до всієї заробітної плати за місяць, а не до її частини, тобто авансу.
 
 
ФОП – «загальносистемникам» про ведення обліку доходів і витрат
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) звертає увагу, що фізичні особи – підприємці (ФОП) зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Норми встановлені п. 177.10 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Так, наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261 затверджено Типову форму, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма) та Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Порядок № 261).
Згідно з п. 2 розд. І Порядку № 261 облік доходів і витрат ведеться в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі засобами електронного кабінету у порядку, встановленому законодавством.
У разі ведення обліку доходів і витрат у паперовому вигляді самозайнята особа зобов’язана виконувати записи розбірливо чорнилом темного кольору або кульковою ручкою. Внесення виправлень здійснюється шляхом створення нового запису, який засвідчується підписом самозайнятої особи (п. 3 розд. І Порядку № 261).
У разі ведення обліку доходів і витрат в електронному вигляді самозайнята особа зобов’язана вести таку форму у форматі EXCEL, крім випадку ведення обліку доходів і витрат в електронній формі засобами електронного кабінету (п. 4 розд. І Порядку № 261).
У Типовій формі, яка ведеться в електронному вигляді, у тому числі засобами Електронного кабінету, допускається виправлення помилок або коригування шляхом доповнення рядка, у якому відображається від’ємне або позитивне значення (п. 5 розд. І Порядку № 261).
Відповідно до п. 3 розд. ІІ Порядку № 261 Типова форма зберігається у самозайнятої особи протягом 3 років після закінчення звітного періоду, у якому здійснено останній запис.
Дані обліку доходів і витрат заповнюються з наростаючим підсумком у гривнях з копійками та використовуються для заповнення річної податкової декларації про майновий стан і доходи (п. 4 розд. ІІ Порядку № 261).
 
 
Подання декларації про майновий стан і доходи фізособою – «незалежником»
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) повідомляє, що відповідно до абзацу першого п.п. 2 п. 11.18 розд. ХI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588), фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку після припинення або зупинення незалежної професійної діяльності або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу, за наявності документально підтвердженої інформації відповідного реєстру чи уповноваженого органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо), та/або поданої до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви про ліквідацію або реорганізацію платника податків за формою № 8-ОПП (далі – Заява за ф. № 8-ОПП).
Внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення незалежної професійної діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання (п.п. 4 п. 11.18 розд. ХI Порядку № 1588).
Згідно з п. 178.4 ст. 178 Податкового кодексу (далі – ПКУ) фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а також іноземці та особи без громадянства, які стали на облік у контролюючих органах як самозайняті особи та є резидентами, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за результатами звітного року відповідно до розділу IV ПКУ у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.
Платники податку на доходи фізичних осіб подають податкову декларацію до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Чинним законодавством не передбачено особливих термінів подання податкової декларації фізичними особами, які подали Заяву за ф. № 8-ОПП про припинення незалежної професійної діяльності.
Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності повинні зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.
Фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 ПКУ).
Враховуючи викладене, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, у разі її припинення, зобов’язана подати податкову декларацію за результатами звітного року до 1 травня року, що настає за звітним та самостійно сплатити до 1 серпня року, що настає за звітним, суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.
 
 
Чи є об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти незавершеного будівництва?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) нагадує, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.
Норми передбачені п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його частка (п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПКУ).
Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав), що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема, документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
При цьому відповідно до частини першої ст. 182 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються Законом України від 01 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» із змінами та доповненнями (далі - Закон № 1952).
Пунктом 1 частини першої ст. 2 Закону № 1952 встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі – державна реєстрація прав) – це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру прав.
Слід зазначити, що згідно з частиною другою ст. 331 ЦКУ право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
При цьому до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності така особа може укласти договір щодо об’єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності на нього відповідно до закону (ч. третя ст. 331 ЦКУ).
Враховуючи викладене, об’єкти незавершеного будівництва не визначені ПКУ як об’єкти оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
 
 
Види послуг, які є «побутовими послугами населенню», що надаються ФОП – «спрощенцями» першої та другої груп
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) доводить до відома, що для цілей глави 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) під побутовими послугами населенню, які надаються першою та другою групами платників єдиного податку, розуміються такі види послуг:
1) виготовлення взуття за індивідуальним замовленням;
2) послуги з ремонту взуття;
3) виготовлення швейних виробів за індивідуальним замовленням;
4) виготовлення виробів із шкіри за індивідуальним замовленням;
5) виготовлення виробів з хутра за індивідуальним замовленням;
6) виготовлення спіднього одягу за індивідуальним замовленням;
7) виготовлення текстильних виробів та текстильної галантереї за індивідуальним замовленням;
8) виготовлення головних уборів за індивідуальним замовленням;
9) додаткові послуги до виготовлення виробів за індивідуальним замовленням;
10) послуги з ремонту одягу та побутових текстильних виробів;
11) виготовлення та в’язання трикотажних виробів за індивідуальним замовленням;
12) послуги з ремонту трикотажних виробів;
13) виготовлення килимів та килимових виробів за індивідуальним замовленням;
14) послуги з ремонту та реставрації килимів та килимових виробів;
15) виготовлення шкіряних галантерейних та дорожніх виробів за індивідуальним замовленням;
16) послуги з ремонту шкіряних галантерейних та дорожніх виробів;
17) виготовлення меблів за індивідуальним замовленням;
18) послуги з ремонту, реставрації та поновлення меблів;
19) виготовлення теслярських та столярних виробів за індивідуальним замовленням;
20) технічне обслуговування та ремонт автомобілів, мотоциклів, моторолерів і мопедів за індивідуальним замовленням;
21) послуги з ремонту радіотелевізійної та іншої аудіо- і відеоапаратури;
22) послуги з ремонту електропобутової техніки та інших побутових приладів;
23) послуги з ремонту годинників;
24) послуги з ремонту велосипедів;
25) послуги з технічного обслуговування і ремонту музичних інструментів;
26) виготовлення металовиробів за індивідуальним замовленням;
27) послуги з ремонту інших предметів особистого користування, домашнього вжитку та металовиробів;
28) виготовлення ювелірних виробів за індивідуальним замовленням;
29) послуги з ремонту ювелірних виробів;
30) прокат речей особистого користування та побутових товарів;
31) послуги з виконання фоторобіт;
32) послуги з оброблення плівок;
33) послуги з прання, оброблення білизни та інших текстильних виробів;
34) послуги з чищення та фарбування текстильних, трикотажних і хутрових виробів;
35) вичинка хутрових шкур за індивідуальним замовленням;
36) послуги перукарень;
37) ритуальні послуги;
38) послуги, пов’язані з сільським та лісовим господарством;
39) послуги домашньої прислуги;
40) послуги, пов’язані з очищенням та прибиранням приміщень за індивідуальним замовленням.
Норми визначені п. 291.7 ст. 291 ПКУ.
 
 
Факт нестачі (надлишку) готівкових коштів у касі підприємства необхідно оформити документально
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує, що відповідно до вимог розд. ІV «Порядок ведення касової книги та обов’язки касира» Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (далі – Положення № 148), керівники підприємства зобов’язані забезпечити облаштування каси та зберігання готівки у ній.
Згідно з п. 46 розд. ІV Положення № 148 установи/підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію каси. Матеріально відповідальні особи до початку проведення інвентаризації дають розписку, форма якої визначена в додатку 7 до Положення № 148.
Комісія перевіряє наявність коштів шляхом повного перерахування всієї готівки, що є в касі, цінних паперів, чекових книжок. Акт складається у двох примірниках і підписується членами інвентаризаційної комісії та матеріально відповідальною особою.
Один примірник акта передається до бухгалтерії установи/підприємства, другий залишається в матеріально відповідальної особи.
Акт складається в трьох примірниках (для матеріально відповідальної особи, яка здала цінності, матеріально відповідальної особи, яка прийняла цінності, а також бухгалтерії) у разі зміни матеріально відповідальних осіб.
Інвентаризація кас проводиться в/на кожній/кожному установі/підприємстві в строки, установлені керівником, з перерахуванням усієї готівки та перевіркою інших цінностей, що зберігаються в касі. Залишок готівки в касі звіряється з даними обліку за книгами обліку. Готівка, що зберігається в касі, але не підтверджена касовими документами, уважається надлишком готівки в касі. У разі застосування підприємством у розрахунках реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) звіряється сума наявної готівки на місці проведення касиром розрахунку із сумою, зазначеною у звіті РРО (у розрахункових книжках та книзі обліку розрахункових операцій). У разі виявлення під час інвентаризації нестачі або надлишку цінностей у касі в акті зазначається сума нестачі або надлишку і з’ясовуються обставини їх виникнення. Сума нестачі відшкодовується відповідно до законодавства України, а надлишок оприбутковується в касі та зараховується в дохід відповідної/відповідного установи/підприємства.
 
 
За які земельні ділянки юрособи – платники єдиного податку четвертої групи сплачують земельний податок?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) доводить до відома, що об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.
Норми передбачені п. 292 прим. 1.1 ст. 292 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку), на іншому праві користування) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).
Згідно з частиною першою ст. 22 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
До земель сільськогосподарського призначення належать:
а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);
б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо) (частина друга ст. 22 ЗКУ).
Частинами другою та четвертою ст. 59 ЗКУ, зокрема, визначено, що юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми.
Зокрема, юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб.
Отже, юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи, які є власниками/користувачами земель сільськогосподарського призначення та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), звільняються від сплати земельного податку за земельні ділянки, що використовуються такими платниками для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.
За інші земельні ділянки, в тому числі за земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва, юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи сплачують земельний податок на загальних підставах.
При цьому, відповідно до п. 69.14 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово на період з 01 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, в якому припинено або скасовано воєнний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також земельних ділянок (земельних часток (паїв), які визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.
 
 
За порушення при продажу тютюнових виробів до субʼєктів господарювання застосовано штрафні санкції на суму 2,2 млн гривень
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує.
Одним із пріоритетних напрямів роботи Державної податкової служби є протидія нелегальному ринку обігу підакцизної групи товарів та стимулювання суб’єктів господарювання до виконання вимог податкового законодавства. Ефект від контролю за таким видом діяльності значний, адже виведення в правове поле суб’єктів господарювання, які здійснюють продаж підакцизної групи товарі, – це додаткові надходження до бюджету країни.
Так, працівниками відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області спільно з працівниками ГУ Національної поліції в Дніпропетровської області, проведені заходи, спрямовані на протидію незаконному обігу підакцизних товарів. За їх результатами встановлено продаж тютюнових виробів без марок акцизного податку та відповідних ліцензій на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, а саме: електронними сигаретами (Vape) та рідинами, що використовуються для електронних сигарет.
Під час проведених заходів на господарських одиницях встановлено порушення пунктів 1 та 2 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами, а також статей 11, 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами. Розрахункова сума штрафних санкцій до суб’єктів господарювання складає понад 2,2 млн гривень.
Працівниками податкової служби та ГУ Національної поліції в Дніпропетровської області організовано вилучення контрафактних виробів на загальну суму 1,1 млн гривень. За вказаним фактом також складено протоколи за статтями 156, 155 та 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 
Справу направлено до суду, який і вирішить подальшу долю правопорушника та вилученого товару.
Завдяки проведеній роботі додатково 33 господарські одиниці почали працювати у правовому полі (зареєстрували реєстратори розрахункових операцій та отримали відповідні ліцензії).
 
 
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

Добавить комментарий

Автор:

Введите Код, указанный на рисунке
 




Новини

09:20 - Для переселенцев построят жилье в 16 областях Украины — по 2 тыс квартир в каждом регионе
09:20 - Подія дня: росія тероризує світ ядерною небезпекою через Запорізьку АЕС
09:20 - Повреждения Каховской ГЭС могут отразиться на работе Запорожской АЭС
08:40 - Оперативна інформація Генерального Штабу Збройних Сил України станом 6:00 14.08.2022 щодо російського вторгнення
08:25 - Чи буде Північна Корея воювати на боці росії проти України?
08:25 - В “Приват24” появились 4 новые услуги для пользователей
07:35 - Економіка рф нарешті похитнулася
22:10 - Мінреінтеграції посприяло відправленню на оздоровлення 84 постраждалих від війни дітей
20:05 - Оперативна інформація станом на 18:00 13.08.2022 щодо російського вторгнення
17:55 - У місті-герої Ірпінь відкрили тимчасове модульне містечко
17:55 - Вадим Гутцайт: ВАДА підтвердила повну відповідність нового антидопінгового законодавства України Всесвітньому антидопінговому кодексу
17:50 - “Пацанский капитализм”. Почему санкции не смогут разрушить “путинскую” экономику
15:50 - МОЗ та Єврокомісія евакуювали групу українців на лікування до клінік Данії
14:30 - Портфельне страхування передекспортного фінансування від ЕКА вже підтримало експорту на 188 мільйона гривень
13:30 - НБУ продал на межбанке еще полмиллиарда долларов из резервов
12:40 - СБУ заявила о закрытии в Украине компании “Газпрома” и конфисковала нефтепродукты в пользу ВСУ
12:40 - Налог на импорт принесет в бюджет дополнительно 15-18 млрд гривен в месяц
11:50 - S&P и Fitch снизили рейтинг Украины в иностранной валюте
11:40 - Загальні бойові втрати противника з 24.02 по 13.08
11:40 - Портфельне страхування передекспортного фінансування від ЕКА вже підтримало експорту на 188 мільйона гривень
11:40 - Держприкордонслужба інформує про ситуацію у пунктах пропуску на західному кордоні
10:55 - Глава Минфина рассказал о конфликте с НБУ из-за выплат солдатам
10:55 - Что такое Украина?
10:55 - Китай отказался от российской железной руды: поставки рухнули на 40%
10:55 - НБУ предупредил 10 крупнейших игроков рынка наличной валюты о продлении усиленного надзора
10:00 - “Пацанский капитализм”. Почему санкции не смогут разрушить “путинскую” экономику
10:00 - Средняя стоимость аренды жилья в Киеве снизилась на 38%
09:30 - Оперативна інформація станом на 06:00 13.08.2022 щодо російського вторгнення
09:05 - НБУ временно забрал лицензии у 3 страховых компаний
09:05 - Станет ли Казахстан следующим после Украины?


Більше новин

ВалютаКурс
Австралійський долар25.918
Канадський долар28.6027
Юань Женьміньбі5.4238
Куна5.0034
Чеська крона1.542
Данська крона5.0535
Гонконгівський долар4.6669
Форинт0.095842
Індійська рупія0.45912
Рупія0.0024927
Новий ізраїльський шекель11.2758
Єна0.27331
Теньге0.076636
Вона0.028079
Мексиканське песо1.8351
Молдовський лей1.8971
Новозеландський долар23.5063
Норвезька крона3.83
Російський рубль0.59736
Сінгапурський долар26.6574
Ренд2.2487
Шведська крона3.597
Швейцарський франк38.8037
Єгипетський фунт1.9094
Фунт стерлінгів44.3669
Долар США36.5686
Білоруський рубль13.2919
Азербайджанський манат21.5706
Румунський лей7.6852
Турецька ліра2.0359
СПЗ (спеціальні права запозичення)48.4206
Болгарський лев19.2234
Євро37.5943
Злотий8.039
Алжирський динар0.25091
Така0.38615
Вірменський драм0.089693
Домініканське песо0.67246
Іранський ріал0.00087068
Іракський динар0.025047
Сом0.43966
Ліванський фунт0.024258
Лівійський динар7.5137
Малайзійський ринггіт8.2162
Марокканський дирхам3.5527
Пакистанська рупія0.15316
Саудівський ріял9.7363
Донг0.0015659
Бат1.00882
Дирхам ОАЕ9.9558
Туніський динар11.6305
Узбецький сум0.0033511
Новий тайванський долар1.22234
Туркменський новий манат10.4482
Сербський динар0.31815
Сомоні3.562
Ларі13.2615
Бразильський реал7.056
Золото65315.91
Срібло742.94
Платина34791
Паладій82092.85

Курси валют, встановлені НБУ на: 15.08.2022

ТікерOpenMaxMinCloseVolume
225668940.3940.3940.3940.35641.80
225791978.57978.57978.57978.5717614.26
2262601061.241061.241061.241061.2468980.60
BAVL0.330.330.330.3316500.00
KER13126013126014171.00
MHPC19519519519513650.00
UNAF2402402402404800.00
VERES169.43169.43169.43169.4314062.69

Дані за 12.08.2022