Як вистояти у війні на економічне виснаження

21.05.2022 10:30 | Укррудпром

Тиждень, 18 травня 2022. Опубликовано 09:38 21 мая 2022 года Орієнтація на західну фінансову підтримку не має вести до атрофії української економіки.

 російсько-українська війна дедалі виразніше переростає у змагання за виснаження супротивника не лише на лінії зіткнення, але й у соціально-економічному, а відтак і політичному вимірі. Саме та сторона, котра перша не витримає цього тягаря, і змушена буде шукати невійськового виходу з протистояння, звісно ж ціною більших поступок зі свого боку. Тиждень уже звертав увагу на те, що уперше в нашій історії ми маємо можливість спиратися на потужну підтримку ззовні, що певною мірою урівноважує колосальну різницю потенціалу України та росії. Проте за таких обставин важливо не допустити атрофування власної економіки та фінансової стійкості, адже це матиме довгострокові негативні наслідки.

Перетворення на державу, котра живе війною, перебуваючи на утриманні зовнішніх донорів — перспектива, можливо, героїчна, але вкрай небезпечна для нашого майбутнього. Світ уже має приклад Афганістану, який за півстоліття ніхто так і не зміг підкорити, і попри колосальні вливання фінансових ресурсів ця країна залишається бідною та економічно відсталою навіть на тлі найближчих сусідів. Тому важливо, щоб нашим національним пріоритетом був не лише перезапуск економіки, але й нарощування активності усюди, де це можливо в умовах війни. І зовнішня підтримка має цьому сприяти, а не шкодити.

Зупинити подальше стискання

У своєму нещодавньому інтерв’ю для The Economist міністр фінансів України Сергій Марченко заявив, що якщо війна продовжиться довше, ніж до кінця літа, то доведеться вживати “болючих заходів”, серед яких значне підвищення податків та різке скорочення видатків (вочевидь невоєнних). Хоча зовсім нещодавно голова комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев повідомляв про перевиконання у квітні плану наповнення бюджету на 2,5 млрд грн або на 6% і збільшення надходжень на 23% порівняно із показниками того ж місяця 2021 року. Втім, збільшення воєнних видатків та зменшення інших, зокрема митних надходжень усе ж призвело до того, що сукупний дефіцит держбюджету за оцінками Мінфіну зріс із 80,6 млрд грн у березні до 89,7 млрд грн у квітні.

Ще на початку війни Верховна Рада внесла зміни до законодавства, яке раніше забороняло НБУ кредитувати уряд, а правління НБУ ухвалило рішення про купівлю воєнних ОВДП. Однак потреба в коштах з часом зростала. Відтак, якщо у перші півтора місяці війни темп емісії був досить помірний (до середини квітня НБУ викупив воєнних ОВДП всього на 40 млрд грн), то останнім часом вона різко прискорилася. Лише з 20 квітня по 9 травня НБУ викупив ОВДП уже на 60 млрд грн, причому 9 травня — відразу на 30 млрд грн. Відтак ще до початку травня частка НБУ в усіх воєнних ОВДП перевищила 50% і продовжує швидко зростати. А настільки активний друк грошей Нацбанком не міг не позначитися не лише на споживчих цінах, які стрімко зростають, але й на вартості валюти, яка потрібна для закупівлі значних обсягів не лише військових, але й споживчих товарів. Попри зафіксований офіційний курс гривні на рівні ледь більше 29 грн за долар, реальний обмінний курс на чорному ринку наразі уже майже на 20% його перевищує. І це ще не межа.

У перші тижні після початку російської інтервенції Нацбанк переважно викуповував надлишок валюти, який вимірювався сотнями мільйонів доларів. Адже в країну все ще надходили кошти від здійсненого ще до початку російського вторгнення експорту, а список критичного імпорту, який був дозволенний до увезення в країну, навпаки виявився різко обмеженим. Однак ситуація стала змінюватися міроюу наростання логістичних проблем експортерів, збільшення потреб в імпорті як для військових потреб, так і внутрішнього споживчого ринку, що поступово відновлювався після шоку перших тижнів війни. Врешті, дедалі більше біженців в країнах ЄС також створювали дедалі вищий попит на іноземну валюту, розраховуючись зі своїх гривневих рахунків за фіксованим курсом в країнах евакуації.

В НБУ в таких умовах обрали тактику, ефективну для короткочасного дисбалансу попиту-пропозиції, однак не просто неефективну, але й шкідливу в умовах довгострокового девальваційного тиску. Продаж валюти НБУ із резервів зріс з $1,8 млрд у березні до $2,2 млрд у квітні. Причому у другій половині квітня показник перевищив $1,3 млрд всього за 2 тижні. Це дозволило призупинити, і навіть відкотити на певний час курс, який у середині квітня на чорному ринку уже сягав 35 грн за долар. Проте набраний темп спалювання резервів, який продовжувався і на початку травня, загрожував лише їх швидким і безглуздим спалюванням. Тож уже ближче до середини поточного місяця в Нацбанку зменшили обсяги інтервенцій, незважаючи на новий виток здорожчання валюти до тих таки 35 грн за долар і вище. За другий тиждень травня порівняно із першим тижнем місяця вони були майже на 40% меншими, однак все одно перевищили $0,35 млрд.

Попри те, що в умовах війни НБУ продовжує емісію гривні для покриття бюджетного дефіциту, там дедалі активніше наполягають на збільшенні залучення позик на внутрішньому ринку за рахунок коштів, накопичених банківською системою. Як аргумент наводиться той факт, що станом на 9 травня 2022 року ліквідність банків в національній валюті становила 227 млрд грн, з яких 183 млрд грн становили вкладення в депозитні сертифікати, 44 млрд грн — кошти банків на коррахунках. В іноземній валюті було накопичено $7,3 млрд. Однак банки будуть активніше готові купувати державні облігації лише за умови зростання відсоткових ставок, які наразі залишаються значно нижчими за рівень інфляції. Але це означатиме не лише збільшення вартості обслуговування позик для уряду, але й остаточну демотивацію банків кредитувати підтримання чи тим більше відновлення економічної діяльності в країні. А це лише зцементувало би порочне коло.

Натомість саме відновлення економічної активності є найважливішим завданням для поступового зменшення потреб у зовнішній допомозі для фінансування поточних видатків бюджету та повернення країни до самодостатності у майбутньому. Наприклад, нещодавно ЄБРР погіршив прогноз падіння економіки України через війну до 30%. Проте на усе більшій частині території країни є можливості для відновлення функціонування економіки. Йде усе активніше повернення громадян не лише в центральні регіони, але й, скажімо, до найсхіднішого з українських міст-мільйонників — Харкова. І якщо ще в березні бойовими діями були охоплені 11 регіонів, які за оцінками НБУ до війни формували понад 55% ВВП України, то наразі їхня кількість зменшилася до 6, де раніше формувалося лише близько 20% ВВП. Причому навіть у частині із цих регіонів левова частка виробництва товарів та послуг була зосереджена у великих обласних центрах, як от Харків чи Запоріжжя.

За даними НБУ, падіння економічної активності у порівняно спокійних областях пояснюється головним чином розривами ланцюгів постачання та виробництва, невизначеністю та збільшенням ризиків, відтком робочої сили за кордон чи у більш безпечні регіони. Кількість підприємств, які повністю зупинили діяльність, за даними НБУ уже в квітні зменшилася майже удвічі порівняно з початком військових дій (з 32% до 17%). Інша справа, що 60% працюють із завантаженістю нижчою від довоєнного рівня, зокрема для 23% з них показник впав більш ніж удвічі. Проте більшість негативних факторів у тилових регіонах та навіть віддалених від лінії зіткнення районах прифронтових регіонів може поступово нівелюватися заходами цілеспрямованої державної політики, залученням до економічної активності як внутрішньо переміщених осіб, так і тих, хто усе активніше повертається із-закордону. Особливо важливо підтримувати відновлення активності малого та середнього бізнесу, адже за даними ЄБА, кількість непрацюючих підприємств серед них хоч і зменшилася із 42% до 26%, проте все одно залишається значно більшою, аніж у середньому по економіці. А на повну потужність працюють лише 20%.

Правильні пріоритети

Пріоритетом економічної та податкової політики найближчим часом (якщо не до завершення війни, то бодай до її остаточного переходу у позиційну фазу) має бути саме підтримання, відновлення та розвиток економічної активності. Стягнення податків, особливо прямих, та нарахувань на заробітні плати не можуть бути на даному етапі пріоритетом, оскільки підривають та гальмуватимуть економічне відновлення. Податкові ж пріоритети мають зміщуватися у напрямку непрямих податків та податків на розкіш.

Водночас важливо робити ставку на покриття дефіциту бюджету за рахунок зовнішньої допомоги. Тим більше, що заяви західних високопосадовців, включно із міністрами фінансів провідних західних держав, свідчать про їх розуміння потреб України у значному фінансовому ресурсі для підтримання критичних потреб в умовах війни.

Понад те, останні заяви західних високопосадовців також дозволяють уже зараз активізувати переговори як щодо передачі для потреб України як частини заарештованих російських резервів, так і списання, можливо також за рахунок росії, принаймні частини зовнішнього державного боргу самої України.

Це було зроблено у випадку Польщі після падіння там комуністичного режиму, коли становище цієї країни було значно кращим, аніж України зараз. Що заважає повторити той досвід цього разу у випадку України? Натомість це дозволить вивільнити значні фінансові ресурси замість обслуговування та погашення зовнішніх валютних боргів на фінансування поточних бюджетних потреб. І водночас мінімізує негативні наслідки девальвації гривні до більш збалансованого рівня, який не потребуватиме штучного підтримування шляхом безглуздого спалювання мільярдів доларів резервів щомісяця.

Україна все ще має сприятливе міжнародне тло для того, щоб спираючись на готовність Заходу до фінансової та військової підтримки, переконувати основних донорів у важливості не лише підтримки мінімального функціонування державного механізму та оборонних видатків, але й необхідності підтримання економічної активності на вільних від ворога територіях. А останнє неможливе без збереження і навіть принаймні часткової індексації ключових соціальних та бюджетних видатків, які забезпечують мультиплікаційний ефект в економіці. У перспективі це зменшуватиме потребу у тій таки західній допомозі, зменшуватиме втому суспільства від негативних соціально-економічних наслідків війни та наближатиме Україну до фінансово-економічної стійкості у майбутньому.

Олександр КРАМАР

Додати коментар

Користувач:
email:





Bull or bear, who knows,
Fortunes won and fortunes lost,
The market humbles.

- Fin.Org.UA

Новини

00:00 - Новини від Міністерства енергетики України
21:00 - Новини 9 липня: масштабні обшуки на митницях, чат-бот Маска прославляє Гітлера
20:29 - "Укрпошта" повідомила, які пільги вводить для мешканців сіл
20:00 - На рік перекриють пішохідний міст у Голосіївському районі Києва
19:30 - ЄС та Україна поглиблюють бізнес-партнерство: ключові домовленості у Римі напередодні URC-2025
19:24 - Україні потрібно понад $40 мільярдів зовнішнього фінансування у 2026 році – Шмигаль
19:19 - Родичі полковника Нацполіції Олексія Єлхіна орендують дороге майно в сумнівних фірм – hromadske
18:55 - Електроенергетика та великий проєкт CCHP: "Укрнафта" озвучила масштабні плани
18:23 - У московія відновить роботу аеропорт на березі Чорного моря: його закрили після початку великої війни
18:21 - Nvidia першою у світі досягла капіталізації у 4 трильйони доларів
17:46 - Нацбанк показав курс долара та євро на четвер 10 липня
17:44 - Українська зернова асоціація збільшила прогноз урожаю
17:33 - До семи небанківських фінансових установ застосовано заходи впливу
17:30 - Можливості для кредитування малих фермерів
17:27 - Злочинні схеми на митницях: правоохоронці розкрили деталі масштабних обшуків
17:13 - Індія планує виробляти рідкісноземельні елементи
16:55 - З можливістю бронювання: які професії найчастіше шукають та де можна найбільше заробити
16:37 - Кваліфіковані кадри – ключ до сталого розвитку енергетики України
16:25 - В Україні сповільнилась інфляція – Держстат
16:15 - У Мінрозвитку попередили про зміни для автобусних маршрутів на кордоні з Польщею
16:00 - У травні майже 400 українців вивели свою діяльність з тіні після роз'яснень податкової
15:42 - ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!
15:39 - У видавництві "Наш Формат" оцінили збитки від удару московія: до $100 мільйонів
15:38 - Наказ від 04.07.25 № 130 «Про надання грантів на створення або розвиток виробництв переробної промисловості»
15:31 - Повідомлення про керуючу компанію індустріального парку "Вестерн Індастріал"
15:30 - Курси валют, встановлені НБУ на 10.07.2025
15:26 - Наглядову раду "Оператора ГТС України" сформовано
15:26 - До п’яти фінансових компаній застосовано заходи впливу
15:23 - Інформація щодо участі України в роботі засідання Комітету СОТ з питань сільського господарства (23 – 24 червня 2025 року)
15:15 - Інформація щодо участі в роботі засідання Комітету СОТ з питань санітарних і фітосанітарних заходів (17 – 19 червня 2025 року)


Більше новин

ВалютаКурс
Алжирський динар0.32226
Австралійський долар27.2286
Така0.34284
Канадський долар30.4823
Юань Женьміньбі5.8171
Чеська крона1.9829
Данська крона6.5464
Гонконгівський долар5.3216
Форинт0.122012
Індійська рупія0.48761
Рупія0.0025701
Новий ізраїльський шекель12.5351
Єна0.28466
Теньге0.080546
Вона0.030342
Ліванський фунт0.000467
Малайзійський ринггіт9.8272
Мексиканське песо2.2466
Молдовський лей2.4771
Новозеландський долар24.9979
Норвезька крона4.1298
Саудівський ріял11.1378
Сінгапурський долар32.5905
Донг0.0015986
Ренд2.3394
Шведська крона4.3744
Швейцарський франк52.395
Бат1.27595
Дирхам ОАЕ11.3734
Туніський динар14.4244
Єгипетський фунт0.8419
Фунт стерлінгів56.7131
Долар США41.7745
Сербський динар0.41684
Азербайджанський манат24.5689
Румунський лей9.6199
Турецька ліра1.0431
СПЗ (спеціальні права запозичення)57.2184
Болгарський лев24.9862
Євро48.8427
Ларі15.3752
Злотий11.5189
Золото137202.08
Срібло1524.88
Платина56791.6
Паладій45375.04

Курси валют, встановлені НБУ на 10.07.2025