“Мобілізація фінансів”. Українські банки тримають за кордоном $7 млрд.

21.05 08:40 | Укррудпром

Forbes-Украина, 20 травня 2022. Опубликовано 08:35 21 мая 2022 года Уряд хоче позичити ці гроші, але банкіри пручаються.

Українські банки мають дуже високий рівень ліквідності. Мінфіну критично не вистачає ресурсів. НБУ рятує уряд і “надрукував” вже 120 млрд грн. Як змусити гроші в банках працювати?

Національний банк України 11—12 травня 2022 року вже вшосте викупив військові облігації — цього разу на 20 млрд грн. Регулятор залишається найбільшим інвестором у бонди, що знаходяться в обігу. Загалом із 24 лютого НБУ викупив ОВДП на 120 млрд грн, і тільки з початку травня на 50 млрд грн. Тоді як банки зменшили свій портфель ОВДП на 2,5 млрд грн.

 

І хоча керівництво Нацбанку постійно повторює, що регулятор не може бути основним джерелом фінансування видатків уряду, поки що саме НБУ є рятівником “воєнного” бюджету. 

У своєму пресрелізі Нацбанк вказує, що в банків є можливість нарощувати портфель військових ОВДП, оскільки вони мають достатні обсяги грошової ліквідності. Так, на 9 травня в гривні банки тримали — 227 млрд грн. Валютна ліквідність — ще $7,3 млрд. Залишки коштів банків на ностро-рахунках іноземних банків перевищують $6 млрд. З початку війни суми майже не змінилися, наголошують у НБУ.  

 

Іншими словами, в українських банків багато “вільних” грошей, але вони не поспішають кредитувати уряд — купувати військові ОВДП, а воліють тримати гроші на депозитних сертифікатах. “Це зменшує майбутній прибуток НБУ — тобто гроші не працюють на економіку, а бюджет за них все одно сплачує”, — каже Євген Дубогриз, асоційований експерт у CASE Україна.

У заяві регулятор зазначає, що кошти банків можуть бути направлені на купівлю військових бондів, і цьому може сприяти підвищення процентної ставки за паперами. Особливо валютні кошти, адже за ними банки отримують від іноземних фінустанов символічні відсотки. Тоді як за військовими валютними ОВДП Мінфін пропонує 2,5% у євро та 3,7% у доларах. 

Але банки купують навіть менше валютних ОВДП, ніж отримують від погашень старих випусків. Сумарний портфель інвестицій банків у валютні ОВДП за січень—квітень 2022 року скоротився на понад $600 млн, повідомили у пресслужбі “Альфа-Банку Україна”. У чому проблема?

Чому банки не інвестують у бонди

Є кілька причин. По-перше, це термін інвестування. Валютні кошти переважно є короткими. Це, зокрема, кошти на поточних рахунках бізнесу та населення.

 

“Маючи короткі ресурси, банки обмежені в можливості інвестувати в довгострокові активи”, — говорить Віталій Ваврищук, голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU.

Мінфін пропонує військові бонди в інвалюті на відносно довгі терміни — 12 і більше місяців. “За умов воєнного часу це довгий горизонт для планування”, — каже Валерій Овчинніков, керівник управління менеджменту активів та пасивів ПУМБ. 

Також найбільший відтік коштів із банківської системи України з початку воєнного стану спостерігається саме в іноземній валюті. 

Друга важлива причина — дохідність. Мінфін розміщує військові ОВДП у гривні залежно від терміну обігу під 9,5—11,5%. “В умовах війни ризики суттєво зросли. Премію за ризик банки очікують значно вищу”, — говорить Ваврищук. До того ж значна частина валюти належить банкам з іноземним капіталом. Їхні ліміти на інвестиції в ОВДП скорочуються.

 

Третя причина — це нормативні обмеження, каже Олег Кириченко, директор інвестиційного департаменту Укргазбанку. При купівлі валютних ОВДП банк змушений формувати додаткові грошові резерви у розмірі 50% від суми інвестиції. Тоді як формувати резерви під гривневі ОВДП не повинен.

10 банків із найбільшою сумою коштів на рахунках у закордонних банках

Укрексімбанк — $963 млн

ПриватБанк — $886 млн

Укрсиббанк — $873 млн

Райффайзен Банк — $448 млн

ПУМБ — $420 млн

Альфа-Банк — $381 млн

Укргазбанк — $341 млн

Сітібанк — $329 млн

Універсал Банк — $327 млн

ОТП Банк — $324 млн

Станом на 01.03.2022 р.

Джерело: НБУ. Розрахунки та оцінка: CASE Ukraine

Регуляторні норми стримують активність банків

Минулого року НБУ, щоб зменшити доларизацію економіки, запровадив нові норми при розрахунку капіталу за валютними ОВДП. Такі папери при розрахунку адекватності капіталу зважуються на ризик із коефіцієнтом 50% (гривневі ОВДП — 0%). Відповідно, якщо у банку багато валютних ОВДП, у нього зменшується показник адекватності капіталу. “Це не є проблемою зараз, — каже Дубогриз. — НБУ не застосовує заходів впливу до банків за порушення адекватності капіталу та інших економічних нормативів”. Проте банки все одно уникають операцій, які можуть скоротити достатність капіталу. Адже чим менший капітал, тем нижчий потенціал для кредитування бізнесу.

Є ще низка причин, які стримують активність банків. 

Проблема з оцінкою ОВДП через низький рейтинг України, який автоматично впливає на розмір дисконту при оцінюванні справедливої вартості.  

Обмеження на транскордонні валютні операції: прибуток від валютних ОВДП не виведеш за кордон. Тільки нещодавно НБУ послабив цю норму і дозволив виводити доходи, які отримано після 1 квітня 2023 року. “Це негативно впливало на бажання банків, особливо іноземних, купувати ОВДП, заводити валюту в Україну”, — каже Дубогриз. 

Також впливає фіксований валютний курс, що не дозволяє інвесторам “зіграти” на очікуваній девальвації. 

 

 Світлана ЗАРАЖЕВСЬКА

Добавить комментарий

Автор:

Введите Код, указанный на рисунке
 




Новини

15:30 - Курси валют, встановлені НБУ на: 06.07.2022
14:55 - Филиппинская SteelAsia вложится в собственное электросталеплавильное производство
14:55 - Польский сортопрокатчик Cognor вложится в две новые производственные линии
14:55 - В июне российское горячебрикетированное железо оказалось дешевле лома
14:55 - По итогам мая чермет Турции удвоил экспорт катанки
14:25 - Ukraine Recovery Conference: Олександр Кубраков презентував план «виживання» інфраструктури України
14:25 - Денис Шмигаль: У декларації Конференції в Лугано глави держав і урядів зобов’язалися підтримувати Україну на її шляху до відновлення
14:25 - Вступ-2022: у Торонто буде відкрито тимчасовий екзаменаційний центр для додаткової сесії НМТ
14:25 - Роман Єрмоличев: Діяльність Нацфонду досліджень варто підтримувати та фінансово розвивати
14:25 - Свідоцтва про базову та повну загальну середню освіту отримали понад 90% випускників, – Сергій Шкарлет
14:00 - российские власти признали, что чермету рф придётся работать в убыток
14:00 - Владимир Зеленский не верит в неизбежность втягивания Беларуси в российко-украинскую войну
14:00 - Власти Китая потребуют от национального чермета снижения объёмов производства
13:05 - Мировым IT-компаниям предложили диджитал-лендлиз для Украины
13:05 - Военнообязанные украинцы не могут покидать место жительства без разрешения военкома
13:05 - “Запорожкокс” Рината Ахметова снизил производство продукции на 24%
13:05 - Швейцария удвоит финансирование Украины
13:05 - Кабмин готовит проект сокращения более половины госслужащих и почти половины министерств
13:05 - В Украине создадут собственный банк реконструкции и развития экономики
12:20 - Протягом доби підрозділами ДСНС знешкоджено 774 вибухонебезпечних предмети
12:20 - На Міжнародній конференції у Швейцарії Олексій Чернишов презентував План регіонального відновлення та розвитку України
12:20 - Загальні бойові втрати противника з 24.02 по 05.07
12:20 - ПФУ повідомляє, як отримати пенсії громадянам, які тимчасово змінили фактичне місце проживання та отримували кошти через АТ "Укрпошта"
12:20 - Михайло Федоров у Лугано обговорив з СЕО Viber Хіросі Мікітані нові проекти, які компанія хотіла б реалізувати в Україні
12:20 - Укрдержархів: Масштабне оцифрування документів стартувало в Державному архіві Кіровоградської області
12:20 - НСЗУ знову платитиме лікарням за фактично надані послуги на основі електронних даних
12:20 - Програма “Дитина не сама”: понад 1 000 українців пройшли навчання та готові прийняти у свою сім’ю дитину під час війни
12:10 - В порт оккупированной Мариуполя зашло четвертое судно для вывоза ворованной украинской продукции
12:10 - рф системно вывозит через севастопольский порт Рината Ахметова украинское зерно в Турцию
12:10 - “Укроборонпром” заявил о строительстве нового оборонного завода


Більше новин

ВалютаКурс
Австралійський долар19.8421
Канадський долар22.5785
Юань Женьміньбі4.3628
Куна4.0019
Чеська крона1.2167
Данська крона4.0474
Гонконгівський долар3.7281
Форинт0.073939
Індійська рупія0.3688
Рупія0.0019511
Новий ізраїльський шекель8.2784
Єна0.21515
Теньге0.062783
Вона0.022507
Мексиканське песо1.4338
Молдовський лей1.5292
Новозеландський долар17.9669
Норвезька крона2.9332
Російський рубль0.47937
Сінгапурський долар20.8428
Ренд1.7841
Шведська крона2.7886
Швейцарський франк30.3034
Єгипетський фунт1.5499
Фунт стерлінгів35.1044
Долар США29.2549
Білоруський рубль10.6335
Азербайджанський манат17.2483
Румунський лей6.0919
Турецька ліра1.7196
СПЗ (спеціальні права запозичення)38.7028
Болгарський лев15.3965
Євро30.1135
Злотий6.3531
Алжирський динар0.19974
Така0.31305
Вірменський драм0.071842
Домініканське песо0.53468
Іранський ріал0.00069655
Іракський динар0.020038
Сом0.36799
Ліванський фунт0.019406
Лівійський динар6.0549
Малайзійський ринггіт6.6357
Марокканський дирхам2.8798
Пакистанська рупія0.14291
Саудівський ріял7.7961
Донг0.0012565
Бат0.82706
Дирхам ОАЕ7.9649
Туніський динар9.388
Узбецький сум0.0026923
Новий тайванський долар0.98362
Туркменський новий манат8.3585
Сербський динар0.25896
Сомоні2.7709
Ларі9.9931
Бразильський реал5.6474
Золото52604.7
Срібло577.02
Платина25583.12
Паладій56019.04

Курси валют, встановлені НБУ на: 06.07.2022

ТікерOpenMaxMinCloseVolume
225668933.4933.4933.4933.45600.40
225791968.09968.09968.09968.097282941.07
2258091003.541003.541003.541003.548028.32
225866994.12994.12994.12994.12396653.88
2259081021.471021.471021.471021.4714300.58
225981983.46983.46983.46983.46800536.44

Дані за 04.07.2022