Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування:(Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)

18.05 12:12 | Fin.Org.Ua

Щодо нового механізму розподілу акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів між бюджетами місцевого самоврядування
Рішенням Уряду затверджено новий механізм розподілу акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів між бюджетами місцевого самоврядування (постанова Кабінету Міністрів України від 03.05.2022 № 515 «Деякі питання зарахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах»). Такі зміни запроваджені у зв’язку з новаціями у справлянні цього податку, передбачені Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914.
Принцип цього механізму полягає в тому, що акцизний податок з роздрібного продажу тютюнових виробів розподіляється між бюджетами місцевого самоврядування за частками, які визначаються ДПС щомісяця пропорційно до обсягів вартості реалізованої суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнової продукції на відповідній території за останній (податковий) звітний місяць з урахуванням даних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі програмних.
Детальніше читайте тут https://bit.ly
Підстави для відмови у реєстрації платником єдиного податку 3-ї групи за ставкою 2 %, якщо заборонено проведення камеральних перевірок
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Реєстрація платником єдиного податку 3-ї групи за ставкою 2 % доходу здійснюється за результатами обробки заяви про застосування спрощеної системи оподаткування.
Опрацювання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, відповідно до норм статті 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), не є предметом камеральної перевірки.
При цьому, підставами для відмови у реєстрації платниками єдиного податку 3-ї групи за ставкою 2 % доходу є здійснення суб’єктами господарювання діяльності, визначеної п.п. 9.3 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Нагадуємо, що відповідно до п.п. 9.3 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ платниками єдиного податку 3-ї групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, без урахування обмежень, визначених п. 291.5 ст. 291 ПКУ, не можуть бути:
1) суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які здійснюють:
- обмін іноземної валюти;
- виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів, імпорту автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб i більше, транспортних засобів для перевезення вантажів та роздрібної торгівлі підакцизними товарами);
- видобуток, реалізацію корисних копалин (крім видобування підземних та поверхневих вод підприємствами, які надають послуги централізованого водопостачання та водовідведення);
2) страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;
3) представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку;
4) фізичні та юридичні особи – нерезиденти.
 
Закон України № 1946: деякі особливості збільшення фінансового результату до оподаткування у разі взаємовідносин з резидентами Дія Сіті
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що Законом України від 14 грудня 2021 року № 1946-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1946) пункт 140.5 статті 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим п.п. 140.5.17.
Так, відповідно до вищезазначеного підпункту фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується, зокрема на суму вартості майна, робіт, послуг (крім роялті), придбаного (придбаних) резидентом Дія Сіті – платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах у платників єдиного податку протягом податкового (звітного) року, в розмірі, що перевищує 20 відсотків суми витрат від будь-якої діяльності, визначених за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за попередній річний звітний період. При цьому до витрат від будь-якої діяльності, визначених за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включаються витрати, пов’язані з операційною, фінансовою та інвестиційною діяльністю.
Резиденти Дія Сіті – платники податку на прибуток підприємств на загальних підставах, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), у поточному календарному році розрахунок частки вартості майна (робіт, послуг), придбаного (придбаних) у платників єдиного податку, передбаченої абзацом першим п.п. 140.5.17 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, проводять на підставі показників Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за поточний річний звітний період.
У разі якщо на дату отримання майна, робіт, послуг постачальник не є платником єдиного податку, такі майно, роботи, послуги вважаються придбаними у платника єдиного податку, за умови що на дату здійснення попередньої оплати постачальник був платником єдиного податку.
При цьому, Законом № 1946 підрозділ 4 розділу XX ПКУ доповнено п. 62, відповідно до якого положення п.п. 140.5.17 п. 140.5 ст. 140 ПКУ застосовуються до податкових (звітних) періодів починаючи з 01 січня 2024 року.
Встановлено, що у 2024 році розміри придбання майна, робіт, послуг (крім роялті) у платника єдиного податку протягом податкового (звітного) року, передбачені п.п. 140.5.17 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, визначаються в розмірі, що перевищує 50 відсотків суми витрат від будь-якої діяльності, визначених за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за попередній річний звітний період. При цьому до витрат від будь-якої діяльності, визначених за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включаються витрати, пов’язані з операційною, фінансовою та інвестиційною діяльністю.
Резиденти Дія Сіті – платники податку на прибуток підприємств на загальних підставах, які зареєстровані протягом 2024 року (новостворені), у цьому календарному році розрахунок частки вартості майна (робіт, послуг), придбаного (придбаних) у платників єдиного податку, проводять на підставі показників Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за поточний річний звітний період.
Чи накладається податковими органами адміністративний штраф у розмірі 8 500 грн у разі відмови у проведенні розрахунків банківськими картками?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до п. 1 частини першої ст. 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП).
Так, п. 1 частини першої ст. 255 КУпАП встановлено, що уповноважені особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та його територіальних органів мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення у справах про адміністративні правопорушення вчинені, зокрема за ст. 163 прим. 15 КУпАП.
Статтею 163 прим 15 КУпАП визначено, що порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів –
тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу – підприємця, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дія, передбачена частиною першою ст. 163 прим 15 КУпАП, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, –
тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Закон України № 1914: зміни в обліку витрат на сплату роялті при визначенні об'єкту оподаткування
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування:Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) повідомляє.
Закон України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914) уточнив норму, яка передбачає збільшення фінансового результат до оподаткування податкового (звітного) періоду на повну суму витрат по нарахуванню роялті, якщо роялті нараховані на користь юридичної особи, яка відповідно до Податкового кодексу України звільнена від сплати податку на прибуток підприємств чи сплачує цей податок за ставкою, іншою, ніж базова (основна) ставка податку.
Передбачено, що така різниця не застосовується у випадках нарахування платниками податку на прибуток підприємств роялті на користь правовласників як винагороди на підставі договорів, укладених такими платниками з організаціями колективного управління (абзац другий п.п. 6 п.п. 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 розділу ІІІ ПКУ).
Тобто починаючи з податкового (звітного) періоду, першим днем якого є 01 січня 2022 року, за такими операціями платники податку на прибуток підприємств не формують зазначену різницю і не збільшують фінансовий результат до оподаткування на суму сплачених роялті.
Нагадаємо, що організація колективного управління – це неприбуткова організація, єдиним видом діяльності якої є виконання завдань і функцій, визначених Законом України від 15 травня 2018 року № 2415-VIII «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав».
Яким чином можливе формування нових сертифікатів раніше засвідчених відкритих ключів Кваліфікованим надавачем ЕДП ІДД ДПС?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2022 року № 300 «Деякі питання забезпечення безперебійного функціонування системи надання електронних довірчих послуг» передбачено можливість автоматичного формування нових сертифікатів раніше засвідчених відкритих ключів для користувачів електронних довірчих послуг віддалено, без особистої присутності таких користувачів.
Кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг (ЕДП) ІДД ДПС буде здійснено автоматичне формування нових сертифікатів відкритих ключів користувачів за один день до закінчення строку чинності старих сертифікатів терміном дії на один рік. При цьому особистий ключ користувача не змінюється.
Користувачі яким не потрібно автоматичне формування нових сертифікатів, можуть скасувати діючі сертифікати одним із способів, наведених за посиланням https://acskidd.gov.ua .
Юридичні особи Дніпропетровської області з початку 2022 року до місцевих бюджетів сплатили понад 211,2 млн грн податку на нерухомість
З початку 2022 року юридичні особи Дніпропетровщини поповнили місцеві бюджети податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму понад 211,2 млн гривень. Надходження збільшились у порівнянні з січнем – квітнем 2021 року на понад 758 млн грн (на 0,4 %).
Звертаємо увагу, що з метою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, типи об’єктів нерухомості визначаються відповідно до ст. 14 Податкового кодексу України на підставі оригіналів документів, що підтверджують право власності на такі об’єкти.
Що є об’єктом, базою оподаткування та датою виникнення податкових зобов’язань з акцизного податку з роздрібної торгівлі тютюновими виробами, тютюном та промисловими замінниками тютюну, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах...
Що є об’єктом, базою оподаткування та датою виникнення податкових зобов’язань з акцизного податку з роздрібної торгівлі тютюновими виробами, тютюном та промисловими замінниками тютюну, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, для виробників та імпортерів таких товарів?
Відповідно до п.п. 212.1.17 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), платником акцизного податку є особа – виробник та/або імпортер тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах (далі – виробники/імпортери), яка здійснює їх реалізацію для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів за ставкою, визначеною п.п. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 ПКУ.
Об’єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації виробниками та/або імпортерами, у тому числі в роздрібній торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (п.п. 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 ПКУ).
Базою оподаткування акцизним податком є, зокрема, вартість за максимальними роздрібними цінами тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку, реалізованих відповідно до п.п. 213.1.14
п. 213.1 ст. 213 ПКУ (п.п. 214.1.5 п. 214.1 ст. 214 ПКУ).
Максимальні роздрібні ціни - ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до максимальної роздрібної ціни.
роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) встановлюються для тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому цим Кодексом. Продаж суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни, не може здійснюватися за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів (п.п. 14.1.106 п. 14.1 ст. 14 ПКУ)
Датою виникнення податкових зобов’язань щодо реалізації тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, відповідно до п.п. 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 ПКУ є дата реалізації виробниками та/або імпортерами тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах у роздрібній торгівлі або суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність з оптової та/або роздрібної торгівлі такими виробами (п. 216.14 ст. 216 ПКУ).
Отже, для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, для виробників/імпортерів:
об’єктом оподаткування є операції з реалізації, у тому числі в роздрібній торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах;
базою оподаткування є вартість за максимальними роздрібними цінами тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку, до якої не включається акцизний податок з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів;
датою виникнення податкових зобов’язань є дата реалізації тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах у роздрібній торгівлі або суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність з оптової та/або роздрібної торгівлі такими виробами.
  Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу
Сплата рентних платежів у січні – квітні 2022 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області зросла майже на 677 млн гривень
Платники Дніпропетровської області з початку 2022 року поповнили місцеві бюджети рентними платежами більше ніж на 1,1 млрд гривень. У порівнянні з січнем – квітнем 2021 року сума збільшилась майже на 677 млн грн, або на 157,6 %.
Нагадуємо, що до платників рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин не належать філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, у зв’язку з тим, що вони не мають статусу юридичної особи.
Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є підприємства (установи, організації), до складу яких входять філії, відділення та інші відокремлені підрозділи.
Екологічний податок: нарахування та сплата в умовах дії воєнного стану
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що тимчасово, з 01 січня 2022 року по 31 грудня року, в якому припинено чи скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» не нараховується та не сплачується екологічний податок платниками цього податку, зареєстрованими (взятими на облік) за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення, за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територій, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.
Норми передбачені до п.п. 69.16 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Таким чином, для об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням екологічним податком, платниками, зареєстрованими (взятими на облік) за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення, за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначених Кабінетом Міністрів України, не нараховується та не сплачується за I, II, III та IV квартали 2022 року екологічний податок за всі обсяги та види забруднення, що здійснюються стаціонарними джерелами забруднення, передбачені законодавством України, та за всі обсяги утворених радіоактивних відходів та обсяги тимчасового зберігання радіоактивних відходів.
Слід враховувати, що стаціонарне джерело забруднення – підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (п.п. 14.1.230 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Воєнний стан: до уваги суб’єктів господарювання, які використовують РРО/ПРРО і здійснюють операції з постачання пального та інших нафтопродуктів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування:Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) звертає увагу, що суб’єкти господарювання, які здійснюють постачання (реалізацію) пального кінцевим споживачам, повинні і надалі проводити роздрібний продаж пального з формуванням та видачею відповідних розрахункових документів, із обов’язковим відображенням відповідної ставки ПДВ, що застосовується до таких операцій з постачання (реалізації).
Норми встановлені п. 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами.
Форма та зміст розрахункових документів визначена Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення).
Згідно з Положенням ставка ПДВ є одним із обов’язкових реквізитів розрахункових документів, у разі відсутності в документі якого такий документ не прийматиметься, як розрахунковий.
Таким чином, всі суб’єкти господарювання, що здійснюють роздрібний продаж пального, зобов’язані здійснити перепрограмування своїх реєстраторів розрахункових операцій, змінивши ставку ПДВ з 20 % на 7 %, з метою виконання вимог чинного законодавства, відображення відповідних зобов’язань із сплати податків і зборів та видачі споживачам відповідних розрахункових документів.
Який порядок звітування з єдиного податку за ставкою 2 відсотки (терміни та форма)?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», зокрема підрозділ 8 «Особливості справляння єдиного податку та фіксованого податку» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим пунктом 9.
Зазначеним пунктом встановлено особливості застосування положень розділу XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ з 01.04.2022 до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України та визначені особливості оподаткування платників єдиного податку третьої групи зі ставкою єдиного податку у розмірі 2 відсотки доходу.
Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу є календарний місяць.
Платники єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для місячного податкового (звітного) періоду.
Наразі з урахуванням змін, внесених до ПКУ, розроблено нову форму Податкової декларації платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2022 № 124 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 05.05.2022 за № 495/37831).
Які дії юросіб, офіси яких зруйновані та відповідно всі архіви, всі первинні документи протягом трьох місяців неможливо буде відновити?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення первинних документів платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів) контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому Податковим кодексом України (далі – ПКУ) для подання податкової звітності.
Платник податків зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
У разі надання платником податків у порядку та строки, визначені абзацом першим цього підпункту, повідомлення та неможливості проведення перевірки платника податків у зв’язку з втратою, пошкодженням або достроковим знищенням платником податків документів строки проведення таких перевірок (крім перевірок, визначених ст. 200 ПКУ) переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки у межах визначених цим підпунктом строків, але на строк не більше ніж 120 днів.
У разі не відновлення документів, зазначених у пунктах 44.1 і 44.3 ст. 44 ПКУ, або їх повторної втрати, пошкодження чи дострокового знищення, що відбулися після використання платником податків права на їх відновлення у порядку, передбаченому п. 44.5 ПКУ, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності або на час виконання ним вимог митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Одночасно повідомляємо, що відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Разом з тим, відповідно до п. 7 розд. I Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за № 1365/26142 (далі – Положення № 879), у разі встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів) в обсязі, визначеному керівником підприємства, обов’язково проводиться інвентаризація активів та зобов’язань, що перебувають на балансі суб’єкта господарювання.
При цьому згідно з п. 8 Положення № 879 підприємства, що знаходяться на тимчасово окупованій території та/або на території проведення антитерористичної операції (або їх структурні підрозділи (відокремлене майно) перебувають на зазначених територіях), проводять інвентаризацію у випадках, обов’язкових для її проведення, тоді, коли стане можливим забезпечити безпечний та безперешкодний доступ уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені зобов’язання та власний капітал цих підприємств.
Зазначені підприємства зобов’язані провести інвентаризацію станом на 01 число місяця, що настає за місяцем, у якому зникли перешкоди доступу до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, та відобразити результати інвентаризації в бухгалтерському обліку відповідного звітного періоду.
Порядок документального оформлення інвентаризації активів та зобов’язань, що перебувають на балансі суб’єкта господарювання, визначено у Положенні № 879.
Відповідні роз’яснення розміщені на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini
 
Порядок дій платників на період дії воєнного стану у зв’язку з неможливістю своєчасного подання скарги про перегляд рішень контролюючих органів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що у зв’язку з запровадженням воєнного стану в Україні з огляду на військову агресію Російської Федерації проти України, запроваджено наступний порядок дій у зв’язку з неможливістю своєчасного подання скарги про перегляд рішень контролюючих органів.
Строки подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення контролюючого органу можуть бути продовжені за правилами і на підставах, визначених п. 102.6 ст. 102 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 підтверджено, що введення військового стану в Україні з 24.02.2022 до його офіційного закінчення є обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами).
Також, Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до ПКУ, зокрема, ст. 102 ПКУ доповнено новим п. 102.9.
Так, згідно з п. 102.9 ст. 102 ПКУ на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану що вводиться в Україні зупиняється перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Враховуючи викладене, у період з 24.02.2022 до припинення або скасування воєнного стану на території України зупиняється перебіг строків щодо оскарження рішень контролюючих органів, встановлених ст. 56 ПКУ, та/або щодо скарг платників податків, які не розглянуті станом на 24.02.2022. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених ст. 56 ПКУ.
З якої дати акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, та рідин, що використовуються в електронних сигаретах сплачують виробники та імпортери таких товарів, та до якої дати акцизний податок...
З якої дати акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, та рідин, що використовуються в електронних сигаретах сплачують виробники та імпортери таких товарів, та до якої дати акцизний податок сплачується суб’єктами роздрібної торгівлі?
Законом України від 21 квітня 2022 року № 2218-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» датою введення в дію змін до Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями (далі – БКУ) щодо впровадження в дію порядку зарахування до місцевих бюджетів 5 % акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, який сплачується їх імпортерами й виробниками визначено 01 травня 2022 року.
З внесенням змін до БКУ з 01 травня 2022 року набувають чинності окремі норми Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» в частині перенесення на виробників та імпортерів обов’язку сплачувати 5 % акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
Відповідно до п. 40 підрозд. 5 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями тимчасово, до 01 січня 2023 року, сплата акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну), вироблених до 01 квітня 2022 року, в тому числі іноземними виробниками, та не реалізованих кінцевим споживачам до 01 квітня 2022 року, здійснюється у порядку та на умовах, що діяли до 01 квітня 2022 року.
Враховуючи зазначене, акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі:
з тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах – сплачується виробниками та імпортерами при їх реалізації, починаючи з 01 травня 2022 року;
тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, вироблених до 01 квітня 2022 року, в тому числі іноземними виробниками, та не реалізованих кінцевим споживачам до 01 квітня 2022 року, тимчасово, до 01 січня 2023 року,
здійснюється у порядку та на умовах, що діяли до 01 квітня 2022 року та сплачується суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі з обсягів реалізованих підакцизних товарів. Тобто останній звітний період за який сплачується грудень 2022 року.
При цьому, на сьогодні на розгляді у Верховній Раді України знаходиться ряд проєктів законів, зокрема за реєстр. № 7311 від 24.04.2022, № 7311-д від 01.05.2022, якими передбачено, що з тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, які вироблені до 01 травня 2022 року замість діючої норми – до 01 квітня 2022 року, акцизний податок з роздрібного продажу сплачується суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі.
Отже, у разі прийняття одного із проєктів закону суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі залишатимуться платниками 5 % акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, вироблених до 01 травня 2022 року.
Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу
Яким чином СГ роздрібної торгівлі визначають ціну продажу тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, в т.ч. отриманих до 1 травня 2022 року?
Відповідно до п.п. 14.1.106 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) максимальні роздрібні ціни (далі – МРЦ) – ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до МРЦ.
МРЦ на підакцизні товари (продукцію) встановлюються для тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому ПКУ.
До 01.01.2022 МРЦ встановлювалися лише на тютюнові вироби, на які була встановлена адвалорна ставка акцизного податку – сигарети з фільтром, сигарети без фільтра (цигарки) та сигарили, з 01.01.2022 – на всі види тютюнових виробів, тютюн, промислові замінники тютюну, рідини, що використовуються в електронних сигаретах.
Продаж суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються МРЦ, не може здійснюватися за цінами, вищими за МРЦ, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Згідно з п.п. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 ПКУ базою оподаткування у разі обчислення акцизного податку із застосуванням адвалорних ставок є, зокрема, вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, що реалізовані суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі.
Акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі з тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах вироблених з 1 травня 2022 року сплачується виробниками та імпортерами при їх реалізації.
Для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, для виробників та імпортерів тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах базою оподаткування акцизним податком є, зокрема, вартість за максимальними роздрібними цінами тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку(п.п. 214.1.5 п. 214.1 ст. 214 ПКУ).
Відповідно до п. 221.3 ст. 221 ПКУ за наявності у місці торгівлі тютюновими виробами таких виробів одного найменування, на пачках, коробках та сувенірних коробках яких зазначені різні МРЦ, продаж таких тютюнових виробів здійснюється за цінами, не вищими ніж ті, що зазначені на відповідних пачках, коробках та сувенірних коробках, збільшеними на суму акцизного податку з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну.
Отже, при визначенні ціни, за якою суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі здійснюється продаж тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, необхідно враховувати 5-відсотковий акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Продаж тютюнових виробів суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі здійснюється за цінами, не вищими за МРЦ, збільшеними на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Для вироблених до 01.01.2022 інших тютюнових виробів (крім сигарет з фільтром, сигарет без фільтра (цигарок), сигарил), тютюну, промислових замінників тютюну – за цінами, встановленими суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі (з податком на додану вартість та 5-відсотковим акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів).
Продаж рідин, що використовуються в електронних сигаретах, вироблених починаючи з 01.01.2022, суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі здійснюється за цінами, не вищими за МРЦ (вироблених з 01.05.2022 – збільшеними на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів), та за цінами, встановленими суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі (з податком на додану вартість) – вироблених до 01.01.2022.
  Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу
Дніпропетровщина: від платників акцизного податку з виготовлених товарів до державного бюджету надійшло понад 22,7 млн гривень у збільшились у 5,5 разів
Платники акцизного податку Дніпропетровської області з початку 2022 року за виготовлені товари спрямували до загального фонду державного бюджету понад 22,7 млн гривень. Порівняно з аналогічним періодом 2021 року сума надходжень виросла майже на 18,6 млн грн, або майже у 5,5 разів.
Нагадуємо, що реєстрація у контролюючих органах як платників акцизного податку суб’єктів господарювання, постійних представництв, які здійснюють діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції), яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей, наданих органами ліцензування, щодо видачі таким суб’єктам відповідних ліцензій.
Особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку на підставі поданої не пізніше ніж за 3 робочі дні до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Реєстрація інших суб’єктів господарювання як платників акцизного податку здійснюється на підставі поданих за встановленою формою декларацій, які подаються:
- суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів – за місцезнаходженням пункту продажу товарів;
- всіма іншими суб’єктами господарювання – за місцезнаходженням юридичних осіб або місцем проживання фізичних осіб – підприємців.
Щодо яких активів не здійснюються нарахування та сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування:Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що згідно з п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, становлять:
1) активи (крім визначених підпунктами 2 і 3 п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ), сумарна вартість яких не перевищує 400 тис. грн станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування (тобто, станом на 31 серпня 2022 року). У разі якщо грошова вартість таких активів визначена в іноземній валюті/банківських металах, їх вартість зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, установленим Національним банком України (далі – НБУ)/облікової ціни банківських металів, розрахованої НБУ на дату подання декларантом Декларації;
2) нерухоме майно, розташоване на території України, яке станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування належало фізичній особі на праві власності (у тому числі спільної сумісної або спільної часткової власності), що підтверджується даними відповідних державних реєстрів, в обсязі:
а) об’єкти житлової нерухомості:
▪ квартира/квартири, загальна площа якої/яких не перевищує сукупно 120 кв. м, або майнові права, що підтверджені відповідними документами, на таку квартиру або квартири у багатоквартирному житловому будинку незавершеного будівництва;
▪ житловий будинок/житлові будинки, зареєстрований/зареєстровані у встановленому порядку в Україні, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв. м, або житловий будинок незавершеного будівництва чи будинки незавершеного будівництва, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв. м, за умови наявності у такої фізичної особи права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення;
б) об’єкти нежитлової нерухомості – нежитлові будинки некомерційного призначення та/або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 кв. м;
в) земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями (далі – ЗКУ).
Відповідно до ст. 121 ЗКУ громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:
▪ для ведення фермерського господарства – в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство;
▪ для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 га;
▪ для ведення садівництва – не більше 0,12 га;
▪ для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах – не більше 0,25 га, в селищах – не більше 0,15 га, в містах – не більше 0,10 га;
▪ для індивідуального дачного будівництва – не більше 0,10 га;
▪ для будівництва індивідуальних гаражів – не більше 0,01 га;
3) один транспортний засіб особистого некомерційного використання (крім транспортного засобу, призначеного для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія, легкового автомобіля з робочим об’ємом циліндрів двигуна не менше як 3 тис. куб. см та/або середньоринковою вартістю понад 400 тис. грн, мотоцикла із робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 800 куб. см, літака, гелікоптера, яхти, катера), право власності на який було зареєстровано відповідно до законодавства України станом на дату завершення періоду Декларування.
Щодо активів фізичної особи, визначених п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, не здійснюються нарахування та сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.
Взяття на облік у контролюючих органах суб’єктів господарювання у період воєнного стану на території України
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України в (далі – ПКУ), відповідно до яких тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Так, згідно з п.п. 69.19 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, для контролюючих органів припиняється перебіг строків, встановлених для взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів як платників податків та зборів за основним місцем обліку або фізичних осіб – підприємців за податковою адресою та передачі даних про взяття на облік таких платників податків у контролюючих органах до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.
Яким чином споживачі товарів (послуг) можуть повідомити про порушення у сфері роздрібної торгівлі?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування:Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) інформує, що покупці мають можливість звернутись до ДПС у разі:
▪ відмови суб’єктами господарювання щодо можливості розрахунків за придбані товари (послуги) платіжною карткою;
▪ незастосування РРО/ПРРО при здійсненні розрахунків за продаж підакцизної продукції;
▪ продажу алкогольних напоїв, у разі заборони такого продажу місцевою адміністрацією, під час дії воєнного стану тощо;
▪ інші порушення.
При інформуванні про факти порушень необхідно:
▪ представитись: вказати прізвище та ім’я особи, яка телефонує;
▪ повідомити зворотні дані для зв’язку (інформування): поштову адресу та контактний телефон;
▪ надати чітку інформацію про порушника: повну адресу об’єкта (населений пункт, назву вулиці та номер будинку (споруди), назву зупинки тощо), назву об’єкта (супермаркет, магазин, кіоск тощо), назву суб’єкта за можливості;
▪ чітко вказати, яке порушення виявлено.
Отримана інформація буде обов’язково взята до уваги та використана при організації контрольно-перевірочної роботи для усунення суб’єктами господарювання порушень.
Номери телефонів, за якими можна повідомити про виявлені порушення:
0-800-501-007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів).
Взаємодія з бізнесом продовжується: у форматі онлайн відбувся семінар для представників Європейської Бізнес Асоціації
Сьогодні, 13 травня 2022 року, за організацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) та Дніпровського офісу Європейської Бізнес Асоціації (Асоціація) у форматі онлайн фахівцями ГУ ДПС проведено семінар з представниками Фінансово-податкового комітету Асоціації у Дніпрі та керівниками регіональних компаній – членів Асоціації з питань, пов’язаних з оподаткуванням у період дії воєнного стану.
У заході прийняли участь заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Леонов Валерій; керівник Дніпровського офісу Європейської Бізнес Асоціації Присяжнюк Катерина; голова Фінансово-податкового комітету Асоціації у Дніпрі Карпов Леонід; представники компаній – члени Асоціації, а також провідні фахівці структурних підрозділів ГУ ДПС.
Відкрила захід Присяжнюк Катерина, яка подякувала податковій службі Дніпропетровщини за ініціативу у продовженні комунікацій з бізнес-спільнотою у складний для країни час і побажала плідної праці.
Заступник начальника ГУ ДПС Леонов Валерій висловив вдячність учасникам за сприяння партнерським відносинам між представниками бізнесу і податкової служби, які особливо сьогодні мають дуже важливе значення.
За словами Валерія Леонова робота з бізнесом була, є і буде одним з найнеобхідніших і пріоритетних напрямків у діяльності податкової служби області.
Заступник начальника ГУ ДПС ознайомив аудиторію з динамікою надходжень у 2022 році. Увагу акцентовано на тому, що незважаючи на воєнний стан, економіка Дніпропетровського регіону працює і бізнес сплачує податки і збори у своїй більшості своєчасно і у повному обсязі.
«Зараз, як ніколи, ми згуртовані і тримати економічний фронт – це не менш важлива задача для нашої держави», – зазначив Валерій Леонов.
З урахуванням побажань представників Асоціації, на зустрічі також розглядались питання застосування платниками податків права на відстрочення подання звітності та сплати податків в умовах дії воєнного стану в Україні, застосування податкових пільг стосовно екологічного податку, плати за земельні ділянки, які розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації.
Під час зустрічі і податківці, і члени Асоціації обговорили нагальні питання.
«Для того, щоб економіка працювала стабільно в форс-мажорних обставинах, необхідно, за можливості, сумлінно виконувати свій податковий обов'язок. Висловлюємо подяку усім платникам, які патріотично і з розумінням ставляться до сьогоднішніх реалій і не допускають заборгованостей по податках та зборах. Разом ми приближаємо день нашої Перемоги. Сьогодні, як ніколи, сплата податків є запорукою фінансової стабільності нашої держави, а також виконання важливих соціальних програм. Тримаємо стрій, тримаємо економічний фронт!», – підсумував Леонов Валерій.
Присяжнюк Катерина зазначила, що співпраця податкової служби з платниками податків – гарантія результативної спільної роботи сьогодні у напрямку наповнення бюджетів.
Учасники висловили впевненість, що комунікації будуть продовжені.
Під час дії воєнного стану громадяни задекларували активів на понад 1 млрд грн у рамках «податкової амністії»
Під час дії воєнного стану у рамках кампанії одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб задекларовано 1 060 млн гривень.
Сума задекларованого до сплати одноразового збору за період дії воєнного стану склала 81 млн гривень.
Допоможи Збройним Силам України – задекларуй активи, з яких не були сплачені податки!
До уваги платників 5 % акцизного податку з роздрібного продажу щодо обліку продукції, яка підлягає оподаткуванню цим податком
З 30 квітня 2022 року  набрав чинності Закон України від 21 квітня 2022 року № 2218-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» («Голос України» від 30.04.2022 № 96 (7846)). Згідно з п. 3 розділу ІІ Прикінцевих положень зазначеного закону змінено дату введення в дію змін до Бюджетного кодексу України щодо впровадження в дію порядку зарахування до місцевих бюджетів 5 % акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, який сплачується їх імпортерами й виробниками. Дату перенесено на 1 травня 2022 року замість 1 січня 2023 року.
Із внесенням змін до Бюджетного кодексу України з 01.05.2022 набувають чинності норми Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» щодо перенесення на виробників та імпортерів обов’язку сплачувати 5 % акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання (далі – СГ) роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, який на сьогодні сплачується СГ роздрібної торгівлі.
Водночас СГ роздрібної торгівлі до кінця 2022 року залишаються у порядку та на умовах, що діяли до 1 квітня 2022 року, платниками 5 % акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, вироблених до 1 квітня 2022 року, в тому числі іноземними виробниками, та не реалізованих кінцевим споживачам до 1 квітня 2022 року (п. 40 підрозділу 5 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс)).
Для запобігання подвійної сплати виробниками та СГ роздрібної торгівлі 5 % акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну платникам з 1 травня 2022 року доцільно забезпечити ведення окремого обліку тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну залежно від дати їх виробництва, а саме:
1)      виробникам та/або імпортерам, СГ оптової торгівлі – разом із даними щодо кількості та вартості продукції, реалізованої починаючи з 1 травня 2022 року, у первинних супровідних документах (товарно-транспортні накладні та інші) необхідно також зазначати дату її виробництва (або відмітку щодо вироблення продукції до або після 1 квітня 2022 року) та максимальну роздрібну ціну; 
2)       СГ роздрібної торгівлі забезпечити:
окреме відображення в бухгалтерському обліку та обліку у місці торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, вироблених до та після 1 квітня 2022 року;
відображення в розрахункових документах (чеках РРО/програмних РРО) обов’язкових реквізитів відповідно до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зокрема:
для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), – окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальну суму такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 22). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення.
При цьому при здійсненні роздрібної торгівлі тютюновими виробами, тютюном та промисловими замінниками тютюну, виробленими до 1 квітня 2022 року, з 1 травня 2022 року СГ повинні надалі забезпечувати відображення в розрахунковому документі такого обов’язкового реквізиту як «Акцизний податок» (окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальну суму такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами).
Водночас СГ, що здійснює роздрібну торгівлю тютюновими виробами, тютюном та промисловими замінниками тютюну, виробленими після 1 квітня 2022 року, а також рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, з 1 травня 2022 року у розрахунковому документі (рядок 22) не відображає такий реквізит як «Акцизний податок» по таких товарах.
При проведенні фактичних перевірок слід враховувати положення п. 221.3 ст. 221 Кодексу, згідно з яким за наявності у місці торгівлі тютюновими виробами таких виробів одного найменування, на пачках, коробках та сувенірних коробках яких зазначені різні максимальні роздрібні ціни, продаж таких тютюнових виробів здійснюється за цінами, не вищими ніж ті, що зазначені на відповідних пачках, коробках та сувенірних коробках, збільшеними на суму акцизного податку з реалізованих СГ роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну.
Згідно з частиною другої статті 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» до СГ (у тому числі іноземних СГ, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів.
З 01.07.2022 набирають чинності зміни, передбачені Законом України від 2 грудня 2019 року № 1019-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження обігу підакцизних товарів, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння та посилення контролю за продажем таких товарів», щодо віднесення тютюновмісних виробів для електронного нагрівання (ТВЕН) до тютюнових виробів, відповідно розповсюдиться відповідальність за недотримання розміру максимальних роздрібних цін на такі товари.
Слід звернути увагу на те, що на сьогодні на розгляді у Верховній Раді України знаходиться  низка проєктів законів, зокрема, за реєстр. № 7311 від 24.04.2022,  № 7311-д від 01.05.2022, якими передбачено, що з тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, які вироблені до 1 травня 2022 року, замість діючої норми – до 1 квітня 2022 року, акцизний податок з роздрібного продажу сплачується СГ роздрібної торгівлі.
Отже, у разі прийняття одного з проєктів закону СГ роздрібної торгівлі залишатимуться платниками 5 % акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, вироблених до 1 травня 2022 року.
Яким чином у Додатку 1 до Розрахунку після закінчення строку його подання, провести коригування сум ЄВ та реквізитів, що стосуються застрахованої особи у зв’язку з виправленням помилок?
Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773).
Проведення коригувань Розрахунку здійснюється відповідно до розд. V Порядку.
Згідно з п. 5 розд. V Порядку після закінчення строку подання Розрахунку з типом «Звітний» та/або «Звітний новий» подається Розрахунок з типом «Уточнюючий». Уточнюючий Розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди.
Відповідно до п.п. 5 п. 9 розд. V Порядку у разі виявлення платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) або його правонаступником в додатку 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» (далі – Додаток 1) до Розрахунку помилки лише в реквізитах, що стосуються застрахованої особи та не стосуються сум нарахованого єдиного внеску, у відповідному додатку з типом «Уточнюючий» проводиться коригування лише за рядками, які уточняються на підставі інформації з попередньо поданого Розрахунку з типом «Звітний» або «Звітний новий» у порядку, визначеному абзацом п’ятим п. 6 розд. V Порядку (для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку відповідної графи указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення).
Для виключення одного помилкового рядка з попередньо поданої (прийнятої) інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у відповідній графі додатків указати «1» – на виключення рядка (абзац третій п. 6 розд. V Порядку).
Для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у відповідній графі додатків указати «0» – на введення рядка (абзац четвертий п. 6 розд. V Порядку).
Відповідно до абзацу шостого п. 6 розд. V Порядку заповнення «Уточнюючого» Розрахунку при коригуванні сум єдиного внеску проводиться з використанням типів нарахувань 2 та 3, передбачених п. 1 розд. IV Порядку, при цьому положення зазначені в абзацах третьому – п’ятому п. 6 розд. V Порядку для коригування сум єдиного внеску (тобто ознака «0» – якщо потрібно ввести рядок чи ознака «1» – якщо потрібно вивести рядок) не застосовуються.
Якщо в Додатку 1 до Розрахунку з типом «Уточнюючий» платник єдиного внеску поза межами звітного (податкового) періоду при поданні включив відомості, що стосуються однієї або декількох застрахованих осіб, які не були вчасно внесені або збільшив їх, то таке збільшення проводиться у додатках стосовно застрахованих осіб з типом нарахувань 2.
Якщо в Додатку 1 до Розрахунку з типом «Уточнюючий» платник єдиного внеску поза межами звітного (податкового) періоду під час подання виключив відомості, що стосуються однієї або декількох застрахованих осіб або зменшив їх, то таке зменшення проводиться у додатках стосовно застрахованих осіб з типом нарахувань 3.
Згідно з п.п. 7 п. 9 Порядку якщо платнику єдиного внеску поза межами звітного (податкового) періоду необхідно одночасно уточнити інформацію щодо реквізитів та сум нарахованого єдиного внеску стосовно застрахованих осіб у Додатку 1 до Розрахунку, поданого з типом «Звітний» або «Звітний новий», формується та подається до контролюючого органу Розрахунок з типом «Уточнюючий».
Спочатку у Розрахунку з типом «Уточнюючий» платником єдиного внеску проводиться коригування реквізитів, які уточняються на підставі інформації з попередньо поданого Розрахунку з типом «Звітний» або «Звітний новий» у порядку, визначеному абзацом п’ятим п. 6 розд. V Порядку, а саме: для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку відповідної графи указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення.
Потім формується Розрахунок з типом «Уточнюючий» для коригування показників єдиного внеску у порядку, визначеному абзацом шостим п. 6 розд. V Порядку з використанням типів нарахувань 2 та 3.
Для проведення коригувань платнику податків необхідно сформувати та подати Розрахунок з типом «Уточнюючий», який має містити обов’язкові реквізити, визначені в рядках 01 – 05 та у рядку 031 для платників єдиного внеску, а також інформацію про додатки, у яких буде проводитись коригування, та їх кількість, що визначені в рядку 06 Розрахунку. При цьому додатки, інформація щодо яких не коригується, у рядку 06 не вказуються та відповідно не подаються (п. 8 розд. V Порядку).
 Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу
У наявності податковий борг: чи можливий перехід на сплату єдиного податку за ставкою 2 відсотки доходу?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що наявність податкового боргу не є підставою для відмови від реєстрації суб’єкта господарювання платником єдиного податку третьої групи за ставкою 2 % доходу, оскільки відповідно до п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Відповідні роз’яснення розміщені на вебпорталі ДПС Україні за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini
Чи вплине на зменшення об’єкту оподаткування податком на прибуток вартість втраченого товару та понесених збитків на окупованій території
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що вартість втраченого товару та понесених збитків на окупованій території буде врахована у складі витрат згідно з правилами бухгалтерського обліку та відповідно вплине на зменшення об’єкту оподаткування податком на прибуток підприємств за відповідний звітний період.
Відповідні роз’яснення розміщені на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini
Надання послуг платникам податків та громадянам фахівцями структурних підрозділів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у центрах обслуговування платників податків
У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) станом на 01.05.2022 задіяні у наданні адміністративних послуг 35 центрів обслуговування платників при ДПІ (далі – ЦОП). Адміністративні послуги надаються у ДПІ, які функціонують, та ГУ ДПС. Платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних.
ЦОП забезпечується надання 77 адміністративних послуг, 51 з яких надається безкоштовно.
У зв’язку із введенням в Україні воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», від 14 березня 2022 року № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 18 квітня 2022 року № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» станом на теперішній час Синельниківська, Юр’ївська, Покровська державні податкові інспекції ГУ ДПС не працюють та знаходяться у простої до закінчення дії обставин, які створюють загрозу життю та здоров'ю працівників. Інші центри обслуговування платників державних податкових інспекцій ГУ ДПС здійснюють сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема надають адміністративні послуги, інші функції сервісного обслуговування платників податків незалежно від місця обліку платника податків.
Протягом січня – квітня 2022 року до ЦОП Дніпропетровської області надійшло 91 531 звернення у сфері надання адміністративних та інших послуг, що на 9 621 звернення менше у порівнянні з січнем – квітнем 2021 року. З них в електронному вигляді надійшло 44 372 звернення, або 48,5 % від загальної кількості. Це на 22 598 звернень більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року, що становить 50,9 %.
Платниками податків отримано 88 544 адміністративні послуги, що на 10 540 послуг менше ніж у відповідний період минулого року. З них в електронному вигляді суб’єктами звернень отримано 42 092 адміністративних послуг, або 47,5 % від загальної кількості отриманих адміністративних послуг, та на 21 597 послуг більше у порівнянні з січнем – квітнем минулого року, що становить 26,8 %.
У рамках наказу ДПС України від 22.03.2022 № 173 «Про забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС» та для оптимізації процесу обрання/переходу суб’єктами господарювання особливого режиму оподаткування, встановленого пунктом 9 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, ЦОП ДПІ ГУ ДПС забезпечено виконання функцій щодо реєстрації, внесення змін, анулювання реєстрації, видачі витягів з реєстру платників єдиного податку, які використовують особливий режим оподаткування по платниках, які перебувають на обліку у ГУ ДПС у м. Києві. В результаті, суб’єкти господарювання, які перебувають на обліку у ГУ ДПС у м. Києві, отримали 2 294 адміністративні послуги з реєстрації платників єдиного податку та 234 видачі витягів з реєстру платників єдиного податку.
Управління електронних сервісів ГУ ДПС у Дніпропетровській області забезпечує належну організацію роботи ЦОП та відповідну координацію роботи структурних підрозділів ГУ ДПС, задіяних у наданні адміністративних та інших послуг.
З початку 2022 року місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали понад 7 млрд грн ПДФО
Платники Дніпропетровщини у січні – квітні 2022 року поповнили місцеві бюджети податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) на суму понад 7 млрд грн, що у порівнянні з аналогічним періодом минулого року більше ніж на 1,2 млрд грн, або на 20,8 %.
Звертаємо увагу, платниками ПДФО є:
► фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;
► фізична особа – резидент, яка володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, у частині мінімального податкового зобов’язання;
► фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;
► податковий агент.
Особливості формування витрат для цілей оподаткування, які пов’язані із псуванням/знищенням майна платника податків у зв’язку із форс-мажорними обставинами
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України з метою правомірного формування витрат для цілей оподаткування, які пов’язані із псуванням або знищенням майна платника податків у зв’язку із форс-мажорними обставинами, звертає увагу на таке.
Особливості вимог для підтвердження даних, визначених у податковій звітності, передбачено у статті 44 Податкового кодексу України (далі – Кодекс). Так, для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. При цьому платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених зазначеними документами.
Відповідно до пункту 6 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» (далі – П(С)БО 16) витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Водночас нестачі й втрати від псування цінностей включаються до інших операційних витрат (пункт 20 П(С)БО 16).
З метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності на підприємстві проводиться інвентаризація. Організація, основні правила та порядок документального оформлення інвентаризації активів та зобов’язань, що перебувають на балансі суб’єкта господарювання, визначено у Положенні про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за № 1365/26142 (далі – Положення).
Пунктом 7 Положення передбачено випадки обов’язкової інвентаризації, яка проводиться в обсязі, визначеному керівником підприємства, зокрема у разі техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха (на день після закінчення явищ) або у разі встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів).
При цьому згідно з пунктом 8 Положення підприємства, що знаходяться на тимчасово окупованій території та/або на території проведення антитерористичної операції (або їх структурні підрозділи (відокремлене майно) перебувають на зазначених територіях), проводять інвентаризацію у випадках, обов’язкових для її проведення, тоді, коли стане можливим забезпечити безпечний та безперешкодний доступ уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені зобов’язання та власний капітал цих підприємств.
Зазначені підприємства зобов’язані провести інвентаризацію станом на 01 число місяця, що настає за місяцем, у якому зникли перешкоди доступу до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, та відобразити результати інвентаризації в бухгалтерському обліку відповідного звітного періоду.
Інвентаризація об’єктів державної власності проводиться відповідно до Методики проведення інвентаризації об’єктів державної власності, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2005 року № 1121.
Акцентуємо, що Законом України від 02 грудня 1997 року № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» (далі – Закон № 671) визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.
Також Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», та підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об’єктивними обставинами для суб’єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб за договором, окремим податковим та/чи іншим зобов’язанням/обов’язком, виконання яких(ого) настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких(ого) стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Згідно з п. 1 ст. 141 Закону № 671 Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб’єкта господарської діяльності за собівартістю.
Зважаючи на зазначене, врахування у складі витрат платника податку втрат від псування або знищення його майна внаслідок настання форс-мажорних обставин повинно здійснюватися на підставі відповідних первинних документів, за умови проведення обов’язкової інвентаризації відповідно до наявних підстав для такої інвентаризації та за наявності сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).
Звертаємо також увагу, що п.п. 69.28 п. 69 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу врегульовано питання підтвердження операцій платника первинними документами на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.
Щодо розрахунку граничного обсягу доходу для ФОП – «спрощенців» 3-ї групи для перебування на єдиному податку після скасування воєнного стану
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що суб’єкти господарювання – платники 3-ї групи, після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, які на день припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України використовували особливості оподаткування зі сплати єдиного податку за ставкою 2 %, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, втрачають право на використання особливостей оподаткування, передбачених п.п. 9.9 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Тобто, платники 3-ї групи, що сплачували єдиний податок до 31.03.2022 за ставкою 5 %, та які перейшли на сплату єдиного податку з 01.04.2022 на ставку 2 %, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану повертаються знову на сплату єдиного податку за ставкою 5 % з дотриманням обмеження в обсязі доходу, одержаного протягом календарного року, що повинен не перевищувати 1 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (не більше 7 585 500 грн).
При цьому, повернення до попередніх ставок єдиного податку (системи оподаткування) відбувається автоматично, без подання заяви.
На які цілі надається та в якій сумі не включається до оподатковуваного доходу благодійна допомога, що надається платникам податків визначеним у п.п. 165.1.54 ст. 165 ПКУ?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) не включається сума (вартість) благодійної допомоги:
а) виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (далі – Реєстр волонтерів), в порядку, визначеному Законом України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» із змінами (далі – Закон № 5073), на користь:
► учасників бойових дій – військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників Збройних Сил України (далі – ЗСУ), Національної гвардії України, Служби безпеки України (далі – СБУ), Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України (далі – МВС), Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, поліцейських та працівників Національної поліції України, які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; працівників підприємств, установ, організацій, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення, у забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у порядку, встановленому законодавством, або на користь членів сімей таких учасників бойових дій, які під час участі в антитерористичній операції, участі в забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих під час участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, чи визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;
► учасників масових акцій громадського протесту в Україні, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я під час участі в цих акціях у період з 21.11.2013 до 28.02.2014, а також 02.05.2014 в місті Одесі, або на користь членів сімей таких учасників, які загинули чи померли внаслідок отриманих у цей період поранень, контузії чи іншого ушкодження здоров’я або визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;
► фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) антитерористична операція, та/або вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням антитерористичної операції в таких населених пунктах;
► фізичних осіб, які мешкали на території Автономної Республіки Крим та вимушено покинули місце проживання у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, визначеної Законом України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» із змінами;
б) отриманої благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів в порядку, визначеному Законом № 5073, для надання благодійної допомоги на користь осіб, визначених у п.п. «а» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (безпосередньо таким особам або через Міністерство оборони України, Головне управління Національної гвардії України, СБУ, Службу зовнішньої розвідки України, Адміністрацію Державної прикордонної служби України, МВС, Національну поліцію України, Управління державної охорони України, Адміністрацію Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, через органи управління інших утворених відповідно до законів України військових формувань, їх з’єднання, військові частини, підрозділи, установи або організації, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету), у розмірі, фактично використаному на такі цілі, та на відшкодування документально підтверджених витрат таких благодійників, пов’язаних із наданням зазначеної благодійної допомоги. Положення п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ застосовуються також до благодійної допомоги, отриманої зазначеними благодійниками – фізичними особами у звітному податковому році, що передує року їх внесення до Реєстру волонтерів;
в) виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, у порядку, визначеному Законом № 5073, протягом дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану на користь:
► учасників бойових дій – військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників ЗСУ, Національної гвардії України, СБУ, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників МВС, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, добровольчих формувань територіальних громад, поліцейських та працівників Національної поліції України, які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, беруть (брали) безпосередню участь у відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності в період дії воєнного, надзвичайного стану, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів;
► працівників підприємств, установ, організацій, сил цивільного захисту, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, перебуваючи безпосередньо в районах проведення бойових дій та у період здійснення бойових дій, у порядку, встановленому законодавством, або на користь членів їхніх сімей;
► фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводяться (проводилися) бойові дії, та/або які вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням бойових дій у таких населених пунктах.
Зазначені у п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ доходи не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку до 31 грудня (включно) року, наступного за роком, у якому завершено проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.
Порядок оподаткування благодійної допомоги встановлено п. 170.7 ст. 170 ПКУ.
Згідно з п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу благодійна допомога, що надається згідно з п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ:
а) у будь-якій сумі (вартості), що надається:
► платникам податку, визначеним абзацом другим п.п. «а», п.п. «б» та абзацом другим п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, – для закупівлі або у вигляді спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення чи інших товарів (робіт, послуг) за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ), чи для оплати (компенсації) вартості лікарських засобів, донорських компонентів, виробів медичного призначення, технічних та інших засобів реабілітації, платних послуг з лікування, забезпечення виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, послуг медичної реабілітації, санаторно-курортного оздоровлення;
► платникам податку, визначеним абзацами третім – п’ятим п.п. «а», абзацами третім і четвертим п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, як допомога на лікування та медичне обслуговування (обстеження, діагностику), у тому числі – для оплати (компенсації) вартості лікарських засобів, донорських компонентів, виробів медичного призначення, технічних та інших засобів реабілітації, платних послуг з лікування, забезпечення виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, послуг медичної реабілітації, санаторно-курортного оздоровлення;
б) у сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, – на відновлення втраченого майна та на інші потреби за переліком, який визначається КМУ, що виникли у платників податку, визначених п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ. Якщо загальна сума отриманої благодійної допомоги протягом звітного (податкового) року перевищує зазначений граничний розмір, сума перевищення над таким розміром оподатковується за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 %), і платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий ста і доходи із зазначенням сум благодійної допомоги.
Особливості застосування спрощеної системи оподаткування: питання-відповіді
У зв’язку з набранням чинності 16.04.2022 Закону України від 01 квітня 2022 року № 2173-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного, надзвичайного стану» надаємо додаткові та уточнюючі відповіді на актуальні питання платників податків щодоособливостей застосування спрощеної системи оподаткування, які розміщені вебпорталі ДПС (за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini

 Як будемо звітувати з єдиного податку за ставкою 2 відсотки (терміни та форми)?

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу є календарний місяць.
Платники єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для місячного податкового (звітного) періоду.
Наразі з урахуванням змін, внесених до Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розроблено нову форму податкової декларації платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2022 № 124.
2. Які підстави для відмови у реєстрації платником єдиного податку 3 групи на 2 відсотки при невідповідності СГ, якщо заборонено проведення камеральних перевірок?
Реєстрація платником єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу здійснюється за результатами обробки заяви про застосування спрощеної системи оподаткування.
Опрацювання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, відповідно до норм статті 75 Кодексу, не є предметом камеральної перевірки.
При цьому підставами для відмови у реєстрації платниками єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу є здійснення суб’єктами господарювання діяльності, визначеної підпунктом 9.3 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.
3. Чи можуть перейти на спрощену систему оподаткування СГ, які видобувають або реалізовують воду?
Відповідно до підпункту 1 підпункту 9.3 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу суб’єкти господарювання, які здійснюють видобуток, реалізацію корисних копалин (крім видобування підземних та поверхневих вод підприємствами, які надають послуги централізованого водопостачання та водовідведення).
4. Якщо платник обрав єдиний податок за ставкою 2 відсотки, чи буде у нього можливість обрати єдиний податок за іншою ставкою протягом року?
Так, платники єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу не обмежені в праві змінити ставку єдиного податку третьої групи на 3 або 5 відсотків доходу шляхом подання до контролюючого органу заяви про зміну ставки.
При цьому у заяві про зміну ставки суб’єкти господарювання:
- не заповнюють розділ 5.1 «Обрання або перехід на спрощену систему оподаткування»;
- зазначають у розділі 5.2 «Зміна ставки та групи» у полі «зі ставки» діючу ставку у розмірі 2 відсотки, а у полі «на ставку» – обрану ставка у розмірі 3 або 5 відсотків доходу.
 Такі платники єдиного податку мають право змінити ставку 2 відсотки доходу на ставку єдиного податку, яку застосовували до обрання спрощеної системи з особливостями оподаткування.
5. Чи обов’язково подавати заяву на єдиний податок за ставкою 2 відсотки, якщо платник подав до 16 березня заяву на 5 відсотків?
Якщо платника податків на підставі раніше поданої заяви про застосування спрощеної системи оподаткування зареєстровано за ставкою 5 відсотків доходу, та при цьому такий платник бажає перейти на сплату єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу, йому необхідно подати до контролюючого органу заяву про зміну ставки.
6. Обсяг доходу за календарний рік не більше ніж 10 млрд грн рахується з 01.01.2022 чи з дати переходу на єдиний податок третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу?
Відповідно до підпункту 9.2 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу платниками єдиного податку третьої групи можуть бути фізичні особи – підприємці та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми.
До таких осіб не застосовується обмеження щодо обсягу доходу та кількості осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах.
7. Як буде формуватись декларація з податку на прибуток річна та враховуватись витрати, якщо на єдиному податку за ставкою 2 відсотки будемо лише 2 квартали?
Відповідно до підпункту 9.12 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ Кодексу платник, який протягом календарного року перейшов на сплату єдиного податку за ставкою 2 відсотки, у разі відновлення ним у цьому ж році сплати податку на прибуток підприємств складає та подає податкову декларацію з податку на прибуток підприємств наростаючим підсумком з початку такого календарного року. При цьому результати діяльності за періоди перебування на сплаті єдиного податку за ставкою 2 відсотки не враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, зазначеного у підпункті 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 цього Кодексу, з урахуванням положень підрозділу 4 цього розділу для платників податку на прибуток, які перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну.
Таким чином, для платників єдиного податку, які протягом календарного року застосовували спрощену систему оподаткування зі сплатою єдиного податку за ставкою 2 відсотки, наприклад, у другому та третьому кварталах, і  з четвертого кварталу переходять на загальну систему оподаткування, звітним податковим періодом є календарний рік, який для них починається з початку такого календарного року та закінчується 31 грудня такого року.
Витрати, визнані такими платниками у складі фінансового результату до оподаткування, за періоди перебування на сплаті єдиного податку за ставкою 2 відсотки, не враховуються при визначенні об’єкту оподаткування податком на прибуток підприємств за звітний період – рік.
При цьому фінансовий результат до оподаткування податкового звітного періоду збільшується на суму доходу, отриманого як оплата у періоді перебування на загальній системі оподаткування за товари роботи, послуги, відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування (пункт 41 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу) незалежно від того, чи застосовує платник податку на прибуток коригувальні різниці чи ні.
8. Чи збережеться збиток минулих періодів по декларації, після відміни воєнного стану та при тимчасовому переході на єдиний податок?
Відповідно до до підпункту 9.12 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ Кодексу від’ємне значення об’єкту оподаткування податком на прибуток підприємств, що існувало на дату переходу на сплату єдиного податку, може бути зараховане у зменшення об’єкту оподаткування податком на прибуток підприємств, що виникатиме після відновлення сплати цього податку, у порядку визначеному пунктом 140.4 статті 140 цього Кодексу.
9. Щодо декларації з податку на прибуток, прокоментуйте, будь ласка, яку звітність подавати, якщо, наприклад, перейшли на ЄП не з квітня, а з травня? І після закінчення війни, яким чином звітуватись?
Якщо платник податку на прибуток переходить на сплату єдиного податку з травня він зобов’язаний подати декларацію з податку на прибуток підприємств за звітний період півріччя. В цій декларації будуть враховані наростаючим підсумком результати діяльності починаючи з 1 січня звітного року по дату переходу на єдиний податок у травні та відповідно платник повинен подати у складі такої декларації фінансову звітність складену за результатами діяльності за цей період.
У разі якщо платник, який протягом календарного року перейшов на сплату єдиного податку за ставкою 2 відсотки, у цьому ж році відновлює сплату податку на прибуток підприємств, то такий платник складає та подає податкову декларацію з податку на прибуток підприємств наростаючим підсумком з початку такого календарного року.
Якщо платник використовує у 2022 році річний звітний період, він подає першу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств після відновлення сплати цього податку за підсумками звітного періоду – 2022 рік. В іншому випадку – у разі перебування платника у 2022 році на квартальному звітному періоді і повернення такого платника на загальну систему оподаткування наприклад з третього кварталу, такий платник подає податкову декларацію з податку на прибуток підприємств після відновлення сплати цього податку за підсумками 9 місяців 2022 року та за 2022 рік.
 
Підтримка армії: платники Дніпропетровської області спрямували до загального фонду держбюджету понад 518,5 млн гривень військового збору
У січні – квітні 2022 року загальний фонд державного бюджету від платників Дніпропетровського регіону отримав понад 518,5 млн грн військового збору. Надходження виросли у порівнянні з 2021 роком на понад 61,1 млн грн. або на 13,4 %.
Нагадуємо, що відповідно до п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розд. XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ.
Згідно з п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є:
► загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;
► доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);
► іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Об’єктом оподаткування нерезидента є:
► загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні;
► доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).
Які особливості оподаткування заробітної плати (винагороди за гіг-контрактом, чи авторської винагороди) платника податку – спеціаліста резидента Дія?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування:Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) повідомляє, що особливості оподаткування доходів спеціалістів резидента Дія Сіті, регулюються п. 170.14 прим. 1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 170.14 прим. 1.1 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ визначено, що податковим агентом платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті під час нарахування (виплати) на його користь доходів у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами чи у зв’язку з виконанням гіг-контракту, укладеного у порядку, передбаченому Законом України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667), є резиденти Дія Сіті.
Згідно з п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ за ставкою (5 відс.), визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ , оподатковуються доходи платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті, що виплачуються на його користь резидентом Дія Сіті у вигляді:
а) заробітної плати;
б) винагороди за гіг-контрактом, укладеним у порядку, передбаченому Законом № 1667, у тому числі винагороди за створення та перехід прав на твори, створені за замовленням;
в) авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори.
Положення підпункту п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ застосовуються до загального (річного) оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати чи винагороди, що нараховується (виплачується, надається) платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами чи у зв’язку з виконанням гіг-контракту, розмір якого не перевищує еквівалент 240 тис. євро за календарний рік за офіційним курсом гривні щодо євро, встановленим Національним банком України станом на 1 січня звітного податкового року. При цьому в цілях розрахунку такого розміру до нього не включається дохід спеціаліста резидента Дія Сіті, оподаткований податковим агентом – резидентом Дія Сіті у порядку, передбаченому підпунктами 170.14 прим. 1.4 та 170.14 прим. 1.5 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ, за ставкою (18 відс.), встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ . У разі якщо сума отриманого доходу перевищує зазначений розмір, до суми такого перевищення застосовується ставка (18 відс.), встановлена п. 167.1 ст. 167 ПКУ, при цьому платник податків зобов’язаний відобразити суму такого перевищення у складі загального місячного (річного) оподатковуваного доходу за відповідний звітний рік та подати річну декларацію про майновий стан і доходи відповідно до ПКУ і самостійно сплатити податок на доходи фізичних осіб з суми такого перевищення (п.п. 170.14 прим. 1.3 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ).
Відповідно до п.п. 170.14 прим. 1.4 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ у разі якщо запис про втрату податковим агентом статусу резидента Дія Сіті здійснено за результатами судового оскарження рішення про втрату статусу резидента Дія Сіті, що не було скасовано, такий податковий агент зобов’язаний у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, самостійно нарахувати та сплатити (перерахувати) за власний рахунок до бюджету податок за ставкою (18 відс.), встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ, щодо доходів спеціалістів резидента Дія Сіті, передбачених підпунктами «а» – «в» п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ, що були виплачені протягом періоду з дня прийняття уповноваженим органом рішення про втрату статусу резидента Дія Сіті до дня внесення запису про втрату податковим агентом статусу резидента Дія Сіті. При цьому сума такого сплаченого податку податковим агентом не включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу спеціалістів резидента Дія Сіті.
Згідно з п.п. 170.14 прим. 1.5 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ у разі якщо податковий агент – резидент Дія Сіті у відповідний календарний місяць не відповідав вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої ст. 5 Закону № 1667, такий податковий агент зобов’язаний у межах податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування самостійно нарахувати податок на доходи фізичних осіб за ставкою (18 відс.), встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ, щодо доходів спеціалістів резидента Дія Сіті, передбачених у підпунктах «а» – «б» п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ, що були виплачені протягом такого календарного місяця, та сплатити його до подання податкового розрахунку.
При цьому сума такого сплаченого податку податковим агентом не включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу спеціалістів резидента Дія Сіті.
 
Про нарахування єдиного внеску у разі виплати мобілізованим працівникам середнього заробітку у розмірі меншому мінімальної заробітної плати
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування:Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) повідомляє, що частиною третьою ст. 119 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами (далі – КЗпП) передбачено, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, в яких вони працювали на час призову.
Відповідно до п. 1 частини 1 ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон № 2464) базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) для роботодавців та найманих працівників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно із Законом України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами (далі – Закон № 108).
Статтею 2 Закону № 108 визначено структуру заробітної плати, яка включає, зокрема, основну та додаткову заробітну плату.
Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки).
Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад установлені норми за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, що включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Згідно з частиною 5 ст. 8 Закону № 2464, у разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мiнiмальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мiнiмальної заробітної плати та ставки єдиного внеску у розмірі 22 %.
Таким чином, якщо розмір середнього заробітку, нарахованого мобілізованому працівнику, дорівнює або перевищує розмір мінімальної заробітної плати, єдиний внесок нараховується на фактично нараховану суму.
Однак, якщо розмір нарахованого середнього заробітку менший розміру мінімальної заробітної плати, то сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати та ставки єдиного внеску (22 %).
Воєнний стан: про оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів оборонного призначення
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 32 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) тимчасово, на період, зокрема запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України:
► спеціальних засобів індивідуального захисту (каски, виготовлені відповідно до військових стандартів або технічних умов, чи їх еквіваленти та спеціально призначені для них компоненти (тобто підшоломи, амортизатори), що класифікуються у товарній підкатегорії 6506 10 80 00 згідно з УКТ ЗЕД, бронежилети, що класифікуються у товарній підкатегорії 6211 43 90 00 згідно з УКТ ЗЕД), виготовлених відповідно до військових стандартів або військових умов для потреб правоохоронних органів, Збройних Сил України та інших військових формувань, добровольчих формувань територіальних громад, утворених відповідно до законів України, інших суб’єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації; ниток та тканин (матеріалів), що класифікуються у товарних підкатегоріях 3920 10 89 90, 3920 61 00 00, 3921 90 60 00, 5402 11 00 00, 5407 10 00 00, 5603 14 10 00 та 6914 90 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, для виготовлення бронежилетів та шоломів;
► лікарських засобів та медичних виробів відповідно до п.п. «в» п. 193.1 ст. 193 ПКУ, що призначені для використання закладами охорони здоров’я, учасниками антитерористичної операції, особами, що беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України;
► лікарських засобів та медичних виробів без державної реєстрації та дозвільних документів щодо можливості ввезення на митну територію України, що призначені для використання закладами охорони здоров’я, учасниками антитерористичної операції, особами, що беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, за переліком та в обсягах, встановлених Кабінетом Міністрів України;
► товарів оборонного призначення, визначених такими згідно з п. 29 частини першої ст. 1 Закону України «Про оборонні закупівлі», що класифікуються за такими групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД:
● 3601 00 00 00, 3602 00 00 00; 3603 00 (тільки для ударних капсулів, детонаторів, що використовуються в оборонних цілях), 3604 90 00 00 (тільки для освітлювальних та сигнальних ракет, що використовуються в оборонних цілях);
● 8525 60 00 00, 8529 90 20 00 (тільки для апаратури для передачі та приймання голосу, зображень та іншої інформації, включаючи апаратуру для комунікації в мережі дротового або бездротового зв’язку, апаратури прослуховування направленої дії, радіостанцій ультракороткохвильового і короткохвильового діапазону військового призначення, розвідувально-сигнальної апаратури, їх частин і приладдя, у разі якщо постачання (закупівля) таких товарів здійснюється для державних замовників з оборонного замовлення);
● 8702 – 8705 (тільки для пасажирських та вантажних автомобілів звичайного типу, що використовуються в оборонних цілях та мають легку броню або обладнані з’ємною бронею);
● 8710 00 00 00;
● 8802, 8803 (тільки для безпілотних літальних апаратів з озброєнням чи без озброєння, що використовуються в оборонних цілях, їх частини);
● 8804 00 00 00 (тільки для парашутів та інших пристроїв, призначених для десантування військовослужбовців та/або військової техніки);
● групи 90 (тільки для біноклів, приладів нічного бачення, тепловізорів, захисних окулярів та аналогічних оптичних виробів, телескопічних прицілів та інших оптичних пристроїв для військової зброї, якщо вони не поставлені разом із військовою зброєю, для якої вони призначені, інші оптичні, навігаційні та топографічні прилади та інструменти, що використовуються в оборонних цілях);
● групи 93, крім включених до товарної позиції 9303 та товарної підкатегорії 9304 00 00 00, а також 9305 (лише призначених для виробів товарних позицій      9303 – 9304), 9306 90 90 00 та 9307 00 00 00;
● прокату плоского з iнших легованих сталей завширшки 600 мм або бiльше, що класифікується у товарній підкатегорії 7225 40 60 00 згідно з УКТ ЗЕД, скла безпечного, включаючи скло змiцнене (загартоване) або багатошарове, що класифікується у товарній позиції 7007 згідно з УКТ ЗЕД, оптичних приладів для слідкування, що класифікуються у товарних підкатегоріях 9013 10 90 00, 9027 80 99 00, 9025 19 20 90 згідно з УКТ ЗЕД, апаратури для передачі та приймання голосу, зображень та іншої інформації, включаючи апаратуру для комунікації в мережі дротового або бездротового зв’язку, апаратури прослуховування 9 направленої дії, радіостанцій ультракороткохвильового і короткохвильового діапазону військового призначення, розвідувально-сигнальної апаратури, їх частин і приладдя, що класифікуються у товарній підпозиції 8517 69 та у товарних підкатегоріях 8525 60 00 00, 8529 90 20 00 згідно з УКТ ЗЕД, безпілотних літальних апаратів без озброєння та їх частин, що класифікуються у товарних позиціях 8802, 8803 згідно з УКТ ЗЕД, метеостанцій, що класифікуються у товарній підкатегорії 9015 80 20 00 згідно з УКТ ЗЕД, броньованих автомобілів, що класифікуються за кодами 8702 10 19 90, 8702 90 11 00, 8703, 8705 90 80 90, 8710 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, кінцевим отримувачем яких відповідно до сертифікатів кінцевого споживача, або згідно умов договору визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України, інших суб’єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.
Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів на період воєнного стану
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Робота банківської системи України в період запровадження воєнного стану регулюється, зокрема, постановою Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» із змінами (далі – Постанова № 18).
Так, відповідно до п. 14 прим. 2 Постанови № 18 на період воєнного стану граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 90 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.
Водночас, пунктом 14 прим. 3 Постанови № 18 визначено, що граничні строки розрахунків, зазначені в п. 14 прим. 2 Постанови № 18:
1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України (далі – НБУ) на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений ст. 20 Закону України від 06 грудня 2019 року № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;
2) застосовуються з урахуванням установлених НБУ за поданням Кабінету Міністрів України відповідно до абзацу другого частини першої ст. 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» винятків та (або) особливостей для окремих товарів та (або) галузей економіки.
Згідно з п. 14 прим. 4 Постанови № 18 розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в п. 14 прим. 2 Постанови № 18, з урахуванням вимог п. 14 прим. 3 Постанови № 18 в повному обсязі, з урахуванням вимог п. 14 прим. 3 Постанови № 18 стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.
 
Результати опрацювання інформації, отриманої від ДПС України, засобами сервісів «Пульс», «Урядова гаряча лінія 1545» та «Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА»
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) приділяє особливу увагу розгляду інформації, яка надходить засобами спеціалізованої автоматизованої системи – сервіс «Пульс» від Контакт-центру ДПС.
Так, всього за січень – квітень 2022 року до сервісу «Пульс» на розгляд надійшло 45 інформаційних карток зі зверненнями від фізичних і юридичних осіб щодо дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів ГУ ДПС (далі – звернення). У порівнянні з аналогічним періодом 2021 року загальна кількість звернень платників податків на «Пульс» у 2022 році зменшилась на 250 одиниць.
Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань:
-  щодо роботи структурних підрозділів ГУ ДПС – 23 звернення (51,11 %);
-  щодо реєстрації податкових накладних та звітності в електронному вигляді – 13 звернень (28,89 %);
-  щодо якості надання адміністративних послуг – 5 звернень (11,11 %);
-  щодо роботи центрів обслуговування платників – 4 звернення (8,89 %).
Всі інформаційні картки, які перебували на розгляді в ГУ ДПС, своєчасно опрацьовані та розглянуті відповідно до вимог норм діючого законодавства.
Крім того, у січні – квітні 2022 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 87 звернень, які надійшли на розгляд від державного спеціалізованого сервісу «Урядова гаряча лінія 1545» і 3 звернення, що надійшли від сервісу «Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА».
Слід зазначити, що за відповідний період 2021 року на «Урядову гарячу лінію 1545» надійшло 229 звернень, а на сервіс «Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА» – 13 звернень.
Фізособа має у власності 405 тис. грн та виявила бажання скористатись правом на подання одноразової добровільної декларації: яку суму задекларувати?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування:Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)  інформує, що відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
При цьому об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), зокрема валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи (п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Водночас, згідно з п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі – спеціальний рахунок) до подання Декларації.
Декларант з метою забезпечення виконання положень п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ звертається до банку для відкриття спеціального рахунку. Порядок відкриття, закриття, зарахування коштів на спеціальний рахунок і здійснення контролю за операціями за таким рахунком встановлюються Національним банком України.
Разом з тим, п.п. 1 п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, становлять активи, крім визначених підпунктами 2 і 3 п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, сумарна вартість яких не перевищує 400 тис. грн станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування. У разі якщо грошова вартість таких активів визначена в іноземній валюті/банківських металах, їх вартість зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, установленим Національним банком України/облікової ціни банківських металів, розрахованої Національним банком України на дату подання декларантом Декларації.
Враховуючи викладене, у разі якщо фізична особа має у власності 405 тис. грн та виявила бажання скористатися правом на подання Декларації, то така особа приймає самостійне рішення щодо суми, яка буде зазначена у вказаній Декларації, а саме повністю уся сума 405 тис. грн або тільки частина цих коштів. При цьому, нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється у загальному порядку з суми, яка буде вказана у Декларації.
Крім того, у разі прийняття рішення фізичною особою щодо неподання Декларації, то джерела одержання (набуття) коштів вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, якщо сумарна вартість їх не перевищує 400 тис. грн станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування.
Великим платникам про зменшення фінансового результату до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що нормами п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу України (ПКУ) встановлено: фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування платника (крім великих платників податків) минулих податкових (звітних) років.
При цьому, великі платники податків зменшують фінансовий результат до оподаткування на частину суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років до повного його погашення у такому порядку.
Великі платники податків мають право зменшувати фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду (прибуток, збиток або нульове значення) не більше ніж на 50 відсотків непогашеної суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.
Сума від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, не погашена позитивним значенням об’єкта оподаткування податкового (звітного) року, зменшує фінансовий результат до оподаткування (прибуток, збиток або нульове значення) майбутніх податкових (звітних) періодів у розмірі не більше 50 відсотків такої непогашеної суми до її повного погашення.
Якщо непогашена сума від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років становить не більше 10 відсотків позитивного значення об’єкта оподаткування податкового (звітного) періоду, обрахованого відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ без урахування непогашеного від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, така сума від’ємного значення зменшує фінансовий результат до оподаткування цього податкового (звітного) періоду в повному обсязі.
Положення п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ застосовуються з урахуванням пунктів 3 та 42 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.
Для цілей п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 погашеними вважаються суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, для яких одночасно виконуються дві такі умови:
а) ці суми були включені до розрахунку об’єкта оподаткування майбутніх податкових (звітних) періодів;
б) за рахунок цих сум було зменшено позитивне значення об’єкта оподаткування (прибуток) відповідних податкових (звітних) років, обраховане відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ без урахування непогашеного від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.
За якою формою звітують платники ЄП третьої групи за ставкою 2 відс. у період дії воєнного стану?
Форма податкової декларації платника єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відс. доходу затверджена наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2022 № 124 «Про затвердження форми податкової декларації платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.05.2022 за № 495/37831. Цей наказ набрав чинності з дня його офіційного опублікування (06.05.2022).
  Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу
Тетяна Кірієнко: Наша мета – повноцінне відновлення та забезпечення стабільної роботи бізнесу
Податкова служба відкрита для ділогу з бізнесом. За кожної нагоди служба долучається до ініціатив громадських організацій, бізнес – асоціацій, Ради бізнес-омбудсмена, метою яких є врегулювання актуальних питань сфери оподаткування. Про це заявила в. о. Голови ДПС Тетяна Кірієнко під час засідання «круглого столу», організованого Українським союзом промисловців та підприємців України (УСПП).
Темою засідання стали податкові новації, запроваджені в період дії воєнного стану.
За словами Тетяни Кірієнко, у період воєнного стану робота податкової націлена на підтримку і відновлення бізнесу, а також зміцнення і забезпечення економічної стабільності держави.
Податкова служба з перших днів війни максимально оперативно надавала роз’яснення щодо законодавчих змін в оподаткуванні з метою якнайшвидшої адаптації платників до роботи в умовах війни.
У кожному регіоні України працюють «гарячі лінії», за якими надаються консультації платникам податків.
Економічна стабільність нашої країни залежить насамперед від платників податків, які сьогодні продовжують працювати.
«Нашим завданням є створення комфортних умов для платників у сфері адміністрування податків, своєчасне інформування  щодо прийнятих законодавчих ініціатив у сфері оподаткування. Суспільство вдячне  платникам, які попри обставини відновлюють свою діяльність, чесно сплачують податки. Так, за чотири місяці поточного року забезпечено надходження до бюджету у сумі 294 млрд гривень. Наразі ми виконуємо індикативні показники, які були доведені Мінфіном ще у мирний час, і цим завдячуємо платникам», – підкреслила в. о. Голови ДПС.
Предметом розгляду під час круглого столу стали, зокрема, ініціативи щодо відновлення  відшкодування ПДВ та реєстрації податкових накладних.
Представники УСПП, у свою чергу, позитивно відзначили законодавчі новації, запроваджені в період воєнного стану, які дозволяють підприємцям працювати та підтримувати економіку держави.
Наприкінці Тетяна Кірієнко подякувала УСПП за запрошення та  наголосила, що такі зустрічі є одним із форматів оперативної, ефективної взаємодії.
«Податкова готова до подальшої співпраці з громадськими організаціями та  бізнесом щодо напрацювання збалансованих, як для держави, так і для бізнесу, пропозицій законодавчих змін», – наголосила Тетяна Кірієнко.
 
Про особливості заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів у разі використання єдиного рахунку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування:Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року
№ 666» затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок заповнення документів).
Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку заповнення документів.
Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).
Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.
Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 351.6 ст. 351, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.
 
 
Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування:Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.
Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.     
Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «4»). 
                                                                                                  
                                                                                                             Відділ комунікацій з громадськістю
                                                                                                              управління інформаційної взаємодії
                                                                                                              Головного управління ДПС
                                                                                                              у Дніпропетровській області
                                                                            (територія обслуговування:Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)

Добавить комментарий

Автор:

Введите Код, указанный на рисунке
 




Новини

15:35 - Вплив війни на ринок праці у сфері ІТ нижче довоєнного рівня у 4,8 разів
15:35 - 6 порад страховиків щодо міжнародного автострахування за кордоном
15:30 - Курси валют, встановлені НБУ на: 07.07.2022
15:30 - МОН підготувало інформацію щодо особливостей організації 2022/23 навчального року
15:30 - На Рівненщині молодь зможе безоплатно вивчати ІТ-технології
15:21 - ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!
15:15 - Фонд гарантирования вкладов может забрать выплаченные компенсации у вкладчиков закрытых банков
15:15 - Несмотря на падение объёмов в Европе, индийская Tata Steel рапортует о стабильном производстве стали по итогам квартала
15:15 - Кабмин снизит требования к минимальной температуре в жилых помещениях в новом отопительном сезоне
15:15 - НБУ в мае продал из резервов столько же валюты, сколько “напечатал” гривни
15:15 - Шпион уехал. Да здравствует шпион!
15:15 - На восстановление Мариуполя нужно более 14 млрд долларов
14:40 - Чи застосовуються штрафні санкції за порушення законодавства по єдиному внеску у період воєнного стану в Україні?
14:39 - ФОП – «загальносистемникам» про ведення обліку доходів і витрат
14:38 - У червні поточного року надходження податків і зборів від платників Дніпропетровщини перевищили 4,7 млрд гривень
14:36 - Подання декларації про майновий стан і доходи фізособою – «незалежником»
14:35 - На підставі яких документів за звітні періоди лютий – травень 2022 року формують податковий кредит платники податків, що використовують касовий метод обліку ПДВ?
14:34 - За які земельні ділянки юрособи – платники єдиного податку четвертої групи сплачують земельний податок?
14:33 - Громадяни задекларували активів на 3,7 млрд грн у рамках «податкової амністії»
14:32 - ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!
14:20 - Eurofer не прогнозирует спада в европейской строительной отрасли
14:20 - Вадим Малхасян (Новинский) решил вернуться в россию
14:20 - Украина по итогам января-мая сохранила второе место среди поставщиков стальной заготовки в Турцию
14:20 - В январе-мае Vale сократила экспорт железной руды на 20,4%
14:20 - Индия нарастила морской импорт коксующегося угля на 13,2% по итогам минувшего квартала
13:35 - ЄБРР оптимістично дивиться на розвиток румунського та регіонального страхового ринку
13:35 - На польському страховому ринку відбулося найбільше зниження цін на ОСАЦВ з 2018 року
13:35 - AXA завершила трансформацію холдингової компанії у внутрішнього перестраховика групи
13:35 - Запуск електронної платформи розміщення ризиків Лондонського страхового ринку NextGen 2.0 відкладено
13:35 - Swiss Re презентував дослідження щодо стійкості Китаю до природних катастроф


Більше новин

ВалютаКурс
Австралійський долар19.8992
Канадський долар22.4451
Юань Женьміньбі4.3602
Куна3.9644
Чеська крона1.2033
Данська крона4.0069
Гонконгівський долар3.728
Форинт0.07244
Індійська рупія0.36897
Рупія0.0019507
Новий ізраїльський шекель8.3047
Єна0.21629
Теньге0.062783
Вона0.022377
Мексиканське песо1.4148
Молдовський лей1.5284
Новозеландський долар18.043
Норвезька крона2.8997
Російський рубль0.46299
Сінгапурський долар20.8235
Ренд1.7475
Шведська крона2.7738
Швейцарський франк30.1116
Єгипетський фунт1.5495
Фунт стерлінгів34.806
Долар США29.2549
Білоруський рубль10.6335
Азербайджанський манат17.2483
Румунський лей6.0302
Турецька ліра1.6983
СПЗ (спеціальні права запозичення)38.5717
Болгарський лев15.2512
Євро29.8122
Злотий6.2432
Алжирський динар0.19974
Така0.31305
Вірменський драм0.071842
Домініканське песо0.53468
Іранський ріал0.00069655
Іракський динар0.020038
Сом0.36799
Ліванський фунт0.019406
Лівійський динар6.0549
Малайзійський ринггіт6.6357
Марокканський дирхам2.8798
Пакистанська рупія0.14291
Саудівський ріял7.7961
Донг0.0012565
Бат0.82706
Дирхам ОАЕ7.9649
Туніський динар9.388
Узбецький сум0.0026923
Новий тайванський долар0.98362
Туркменський новий манат8.3585
Сербський динар0.25896
Сомоні2.7709
Ларі9.9931
Бразильський реал5.6474
Золото51550.94
Срібло562.55
Платина25325.09
Паладій56917.75

Курси валют, встановлені НБУ на: 07.07.2022

ТікерOpenMaxMinCloseVolume
225668933.7933.7933.7933.720541.40
225791968.31968.31968.31968.319683.10
2258091003.831003.831003.831003.835019.15
225866994.37994.37994.37994.372051385.31
2259081021.681021.681021.681021.6851084.00
225940950.66950.66950.66950.6610457.26

Дані за 05.07.2022