Закон про критичну інфраструктуру нічого не вирішує

06.12.2021 08:48 | Укррудпром

Бизнес Цензор, 1 декабря 2021. Опубликовано 08:15 06 декабря 2021 года З Закону так і невідомо чи зможе уряд “ввести війська” на енергооб’єкти Ахметова у розпал очікуваної енергокризи. Уряд з власником “кейс бай кейс” вирішуватимуть, що робити з “критичним об’єктом”.

Історія незалежної України доводить, що маємо неабиякі проблеми з секторами економіки, від яких залежить національна безпека та загальнодержавні інтереси, та де домінуючі позиції займають саме приватні власники, здебільшого олігархи.

Вже цієї зими, у випадку саботажу групи ДТЕК олігарха Ріната Ахметова, Україну може спіткати:

віялові відключення електроенергії;

зупинка або обмеження роботи більшості підприємств країни;

падіння ВВП і ослаблення економіки.

Схожа ситуація з облгазами олігарха Дмитра Фірташа, які відмовившись транспортувати газ, можуть залишити без нього 70% країни.

Або хлорним заводом олігарха Ігоря Коломойського, без рідкого хлору якого у більшості з нас з крану потече отрута.

В найгіршому варіанті для українців подібні монопольно-олігархічні шантажі можуть закінчитися епідеміологічними катастрофами та коштувати тисяч життів.

Направду, можливість тиснути на державу подібними монополіями і є однією з причин, навіщо вони потрібні олігархам, та одним з трьох китів, на яких і стоїть їх олігархічна влада.

А значить держава повинна мати інструменти, щоб цьому шантажу протистояти. І не тільки.

Законодавство розвинених країн здебільшого дає вичерпні відповіді, що робити державі у випадку якщо власник вирішить зупинити роботу важливого для національної безпеки підприємства, або на випадок інших загроз. Держави мають швидкі механізми, які дозволяють не допустити настання край негативних наслідків.

Україна тривалий час була виключенням із правил. Роки поспіль необхідне законодавство обговорювалося. Але через відсутність політичної волі, непрофесіоналізм чиновників та лобі великих фінансово-промислових груп, його прийняття постійно затягувалося.

І ось нарешті закон прийнятий. Але, радіти зарано. Бо текст закону в нинішній редакції містить цілий ряд прогалин, необґрунтованих ризиків і спірних питань, що робить його поки лише декларативним актом. Так:

Не передбачено чіткого алгоритму віднесення об’єкту до критичної інфраструктури. Визначені законом ознаки: “забезпечення життєво важливих національних інтересів” та “ймовірність завдання значної шкоди нормальним умовам життєдіяльності населення”, - є занадто оціночними.

До об’єктів критичної інфраструктури можуть відноситися ті, що надають інформаційні послуги, електронні комунікації, фінансові послуги, правосуддя та ін. Тобто будь-яке підприємство або навіть суд чи банк.

Не визначено чіткий порядок ідентифікації “кризової ситуації” та максимально допустимого “втручання” держави у випадку її настання тощо.

І головне, закон передав повноваження уряду спільно з власником об’єкту відпрацювати план реагування та втручання, по якому в подальшому держава і буде діяти.

А значить, з одного боку, без домовленостей з власниками (в тому числі олігархами) держава взагалі нічого зробити не може, а з іншого — модель “кейс бай кейс” відкриває широкі можливості для маневрів у таких домовленостях, за окремі з яких власники можуть щедро “дякувати” чиновникам.

Отже, прийнятий закон можна скоріш назвати рамковим. І, щоб держава таки отримала довгоочікуваний вплив на подібні об’єкти у кризових ситуаціях, належить прийняти ще низьку підзаконних і не тільки актів, і на додаток внести зміни до новоприйнятого.

Безспірно, позитивом є те, що зі сплином більше двох років нова політична команда таки започаткувала цей процес і просунулася до прийняття відповідного закону, хоча й декларативного.

Проте однозначний негатив у тому, що такими темпами запрацює цей інститут скоріш лише вже за наступного політичного циклу, і то не факт. Можливо саме цьому олігархічні групи голосували за цей закон без особливих “протестів” та “торгів”.

І щоб наш негативний прогноз не виправдався, “Ліга Антитрасту” закликає парламентарів та урядовців якнайшвидше приступити до розробки та прийняття необхідних істотних змін та нових. 

Володимир ДАЦЕНКО, експерт “Ліги антитрасту”

Добавить комментарий

Автор:

Введите Код, указанный на рисунке
 




Новини

09:19 - Нагадування платникам ПДВ
09:19 - До уваги платників!
09:18 - Чи підлягає оподаткуванню військовим збором сума соціальної допомоги по вагітності та пологах?
09:18 - Звіт про контрольовані операції подається, якщо платник податку на прибуток у звітному році здійснював операції, які визнаються контрольованими
09:18 - Фізособа отримала від юрособи орендну плату: чи є база нарахування єдиного внеску?
09:16 - Щодо врахування у загальному оподатковуваному доході ФОП – «загальносистемника» суми списаної кредиторської заборгованості
09:16 - Хто відноситься до членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення?
09:16 - Про випадки, в яких необхідно визнавати умовне постачання товарів та необоротних активів при анулюванні реєстрації платника ПДВ
09:15 - Новації податкового законодавства 2022 року: у форматі онлайн податківці Дніпропетровщини провели зустріч з представниками СУП
09:15 - Про способи подання заяви щодо повернення надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску
09:14 - Розмір ПСП з 01.01.2022
09:12 - Нерухомість отримана у спадок від члена сім’ї першого або другого ступеня споріднення: чи подавати одноразову (спеціальнку) добровільну декларацію?
09:12 - Яким чином здійснюється скасування реєстрації ПРРО?
09:11 - Чи необхідно суб’єкту господарювання при здійсненні операції з приймання готівки для подальшого її переказу проводити розрахунки за готівку та/або в безготівковій формі з використанням роботи РРО або ПРРО?
09:11 - Про застосування РРО/ПРРО на черговій зустрічі з представниками «Save ФОП» та іншими фізичними особами – підприємцями
09:10 - РРО/ПРРО: дводенний візит податківців Дніпропетровщини до малого бізнесу Криворіжжя з роз’ясненнями. Важлива локація – центр підтримки підприємців «ДІЯ. БІЗНЕС. КРИВИЙ РІГ»
09:10 - До уваги ФОП на спрощеній системі оподаткування, які мали основне місце роботи протягом 2021 року
09:08 - Владислав Бугасов привітав зі складанням Присяги державного службовця учасників проєкту «Дуальна освіта: нова форма підготовки кадрів для органів ДПС»
08:30 - Чому Україні не вистачає газу до кінця зими
08:30 - Минфин продал ОВГЗ на 2,8 млрд гривен
08:30 - МВФ: нападение России на Украину подтолкнет мир к инфляции и скачку цен на энергоносители —
08:30 - Россия будет в проигрыше: что думают жители ОРДЛО о большой войне
08:30 - Ринат Ахметов уже занял 40% рынка частной добычи газа
08:30 - Повторение пройденного: почему в Украине стал возможен новый Чернобыль
08:30 - НБУ продал за два дня на межбанке еще 150 млн долларов
07:36 - Не то оружие, не тот вес. Почему наша армия не скоро получит новую БМ
07:36 - Минреинтеграции заключило меморандумы о “виртуальном номере” для жителей оккупированных территорий
21:18 - Реформа IT-освіти: Керівники ЗВО повинні звітувати про результати своєї роботи на ЄДЕБО
21:18 - 4,8 млн українців отримали доступ до сучасного держсервісу: звіт із використання субвенції на розвиток ЦНАП за 2021 рік
19:54 - Энергопереход будет стоить Украине свыше 15% ВВП к 2050 году


Більше новин

ВалютаКурс
Австралійський долар20.4287
Канадський долар22.6697
Юань Женьміньбі4.5287
Куна4.2902
Чеська крона1.3184
Данська крона4.3394
Гонконгівський долар3.6821
Форинт0.089679
Індійська рупія0.38334
Рупія0.0019976
Новий ізраїльський шекель8.9892
Єна0.25134
Теньге0.065997
Вона0.023911
Мексиканське песо1.3874
Молдовський лей1.5889
Новозеландський долар19.1043
Норвезька крона3.1874
Російський рубль0.36403
Саудівський ріял7.6418
Сінгапурський долар21.3113
Ренд1.8714
Шведська крона3.0779
Швейцарський франк31.1636
Єгипетський фунт1.8243
Фунт стерлінгів38.5698
Долар США28.6658
Білоруський рубль10.9529
Румунський лей6.532
Турецька ліра2.1186
СПЗ (спеціальні права запозичення)40.1034
Болгарський лев16.5145
Євро32.3021
Злотий7.0565
Алжирський динар0.19647
Така0.31793
Вірменський драм0.056813
Іранський ріал0.00064948
Іракський динар0.018684
Сом0.32183
Ліванський фунт0.018095
Лівійський динар5.9351
Малайзійський ринггіт6.5307
Марокканський дирхам2.9509
Пакистанська рупія0.1536
Донг0.0011964
Бат0.81605
Дирхам ОАЕ7.4267
Туніський динар9.4611
Узбецький сум0.002517
Туркменський новий манат7.7938
Сербський динар0.26297
Азербайджанський манат16.0536
Сомоні2.414
Ларі8.8176
Бразильський реал4.8552
Золото52741.06
Срібло679.27
Платина29073.71
Паладій62069.48

Курси валют, встановлені НБУ на: 26.01.2022

ТікерOpenMaxMinCloseVolume
2012551037.811037.811037.811037.8129058680.00
21589131791.9733000.7731791.9733000.7744322287.29
AST210210210210210.00
CEEN777714700.00
IFZEMA10901090109010901090.00
KER375375375375375.00
MHPC182.9185182.91853679.00
TATM4.54.54.54.5450.00
UNAF289.8289.8289.8289.82898.00
VERES176.89176.89176.89176.89176.89
XS121429040.6629040.6628276.7828325.951830493.64
XS148728319.6128319.6128319.6128319.61198237.27
XS504125393.525393.525393.525393.514220360.00

Дані за 25.01.2022