Закон про критичну інфраструктуру нічого не вирішує

06.12.2021 08:48 | Укррудпром

Бизнес Цензор, 1 декабря 2021. Опубликовано 08:15 06 декабря 2021 года З Закону так і невідомо чи зможе уряд “ввести війська” на енергооб’єкти Ахметова у розпал очікуваної енергокризи. Уряд з власником “кейс бай кейс” вирішуватимуть, що робити з “критичним об’єктом”.

Історія незалежної України доводить, що маємо неабиякі проблеми з секторами економіки, від яких залежить національна безпека та загальнодержавні інтереси, та де домінуючі позиції займають саме приватні власники, здебільшого олігархи.

Вже цієї зими, у випадку саботажу групи ДТЕК олігарха Ріната Ахметова, Україну може спіткати:

віялові відключення електроенергії;

зупинка або обмеження роботи більшості підприємств країни;

падіння ВВП і ослаблення економіки.

Схожа ситуація з облгазами олігарха Дмитра Фірташа, які відмовившись транспортувати газ, можуть залишити без нього 70% країни.

Або хлорним заводом олігарха Ігоря Коломойського, без рідкого хлору якого у більшості з нас з крану потече отрута.

В найгіршому варіанті для українців подібні монопольно-олігархічні шантажі можуть закінчитися епідеміологічними катастрофами та коштувати тисяч життів.

Направду, можливість тиснути на державу подібними монополіями і є однією з причин, навіщо вони потрібні олігархам, та одним з трьох китів, на яких і стоїть їх олігархічна влада.

А значить держава повинна мати інструменти, щоб цьому шантажу протистояти. І не тільки.

Законодавство розвинених країн здебільшого дає вичерпні відповіді, що робити державі у випадку якщо власник вирішить зупинити роботу важливого для національної безпеки підприємства, або на випадок інших загроз. Держави мають швидкі механізми, які дозволяють не допустити настання край негативних наслідків.

Україна тривалий час була виключенням із правил. Роки поспіль необхідне законодавство обговорювалося. Але через відсутність політичної волі, непрофесіоналізм чиновників та лобі великих фінансово-промислових груп, його прийняття постійно затягувалося.

І ось нарешті закон прийнятий. Але, радіти зарано. Бо текст закону в нинішній редакції містить цілий ряд прогалин, необґрунтованих ризиків і спірних питань, що робить його поки лише декларативним актом. Так:

Не передбачено чіткого алгоритму віднесення об’єкту до критичної інфраструктури. Визначені законом ознаки: “забезпечення життєво важливих національних інтересів” та “ймовірність завдання значної шкоди нормальним умовам життєдіяльності населення”, - є занадто оціночними.

До об’єктів критичної інфраструктури можуть відноситися ті, що надають інформаційні послуги, електронні комунікації, фінансові послуги, правосуддя та ін. Тобто будь-яке підприємство або навіть суд чи банк.

Не визначено чіткий порядок ідентифікації “кризової ситуації” та максимально допустимого “втручання” держави у випадку її настання тощо.

І головне, закон передав повноваження уряду спільно з власником об’єкту відпрацювати план реагування та втручання, по якому в подальшому держава і буде діяти.

А значить, з одного боку, без домовленостей з власниками (в тому числі олігархами) держава взагалі нічого зробити не може, а з іншого — модель “кейс бай кейс” відкриває широкі можливості для маневрів у таких домовленостях, за окремі з яких власники можуть щедро “дякувати” чиновникам.

Отже, прийнятий закон можна скоріш назвати рамковим. І, щоб держава таки отримала довгоочікуваний вплив на подібні об’єкти у кризових ситуаціях, належить прийняти ще низьку підзаконних і не тільки актів, і на додаток внести зміни до новоприйнятого.

Безспірно, позитивом є те, що зі сплином більше двох років нова політична команда таки започаткувала цей процес і просунулася до прийняття відповідного закону, хоча й декларативного.

Проте однозначний негатив у тому, що такими темпами запрацює цей інститут скоріш лише вже за наступного політичного циклу, і то не факт. Можливо саме цьому олігархічні групи голосували за цей закон без особливих “протестів” та “торгів”.

І щоб наш негативний прогноз не виправдався, “Ліга Антитрасту” закликає парламентарів та урядовців якнайшвидше приступити до розробки та прийняття необхідних істотних змін та нових. 

Володимир ДАЦЕНКО, експерт “Ліги антитрасту”

Додати коментар

Користувач:
email:





Numbers on a screen
Green and red arrows flashing
Money changes hands

- Fin.Org.UA

Новини

10:46 - Трамп може надати Україні нове фінансування - CBS News
10:03 - SpaceX інвестує 2 мільярди доларів у стартап Маска xAI
07:35 - Фінансовий астрологічний прогноз на 13.07.2025
00:00 - Новини від Міністерства енергетики України
18:00 - ЄІБ виділить понад 130 мільйонів євро на відновлення транспортної інфраструктури України
17:40 - Трамп анонсував 30% мита проти ЄС і Мексики з 1 серпня
16:32 - Рекордна спецконфіскація: суд стягнув 2,6 мільярда з онлайн-казино PIN-UP
15:11 - Туреччина почала розслідування щодо Spotify після скарги на "провокаційні плейлисти"
14:40 - MIGA застрахувала €185 млн інвестицій міжнародних банків у дочірні структури в Україні
14:28 - Ціни на тепличні помідори продовжують знижуватися
14:00 - Україна стала асоційованим членом Європейського соціального фонду плюс
13:51 - Квартальні доходи московія від викопного палива – найнижчі з моменту вторгнення
13:35 - Мінекономіки презентувало Зелену платформу на URC 2025
12:38 - Звіт про катастрофу Air India: подача пального раптом припинилася
12:08 - Харків отримає понад 33 мільйони доларів на розвиток енергетики
11:07 - ЄС підходить до нового режиму обмеження цін на російську нафту – Bloomberg
10:15 - Садівники прогнозують зростання цін на яблука в Україні
10:00 - Безпека постачання, диверсифікація джерел та розширення партнерства є ЄС залишаються стратегічним пріоритетом України в газовій галузі
09:00 - Україна формує енергетичний фундамент для майбутнього членства в ЄС
07:35 - Фінансовий астрологічний прогноз на 12.07.2025
00:00 - Накази Міністерства енергетики України
00:00 - Новини від Міністерства енергетики України
00:00 - Регуляторні акти Міністерства енергетики України
21:26 - Курченку повідомили про заочну підозру у "привласненні" українських підприємств на Донбасі
21:00 - Новини 11 липня: парад кредитних угод, історичний максимум Bitcoin та підозра заступнику голови уряду московія
20:48 - Російські шахти зупиняють видобуток — бояться ще більших збитків
20:22 - Мінекономіки та ЮНІДО підписали угоду про запуск ініціативи зеленого індустріального відновлення за підтримки Японії
19:55 - Прибуткові ПрАТи – перший результат трансформації виробничого напряму УЗ під керівництвом Шрамка, - Rail Freight
19:52 - Прибуткові ПрАТи – перший результат трансформації виробничого напряму УЗ під керівництвом Шрамка, - Rail Freight
19:52 - Національний банк підписав Хартію стійкості людського капіталу


Більше новин

ВалютаКурс
Алжирський динар0.32237
Австралійський долар27.4982
Така0.34419
Канадський долар30.5128
Юань Женьміньбі5.8294
Чеська крона1.9807
Данська крона6.5456
Гонконгівський долар5.3228
Форинт0.122137
Індійська рупія0.48694
Рупія0.0025764
Новий ізраїльський шекель12.5313
Єна0.28423
Теньге0.079819
Вона0.030394
Ліванський фунт0.000467
Малайзійський ринггіт9.8235
Мексиканське песо2.234
Молдовський лей2.4644
Новозеландський долар25.1332
Норвезька крона4.1312
Саудівський ріял11.141
Сінгапурський долар32.6414
Донг0.0016004
Ренд2.3309
Шведська крона4.3805
Швейцарський франк52.4729
Бат1.28789
Дирхам ОАЕ11.3757
Туніський динар14.3979
Єгипетський фунт0.844
Фунт стерлінгів56.4233
Долар США41.7842
Сербський динар0.41692
Азербайджанський манат24.5746
Румунський лей9.6166
Турецька ліра1.0401
СПЗ (спеціальні права запозичення)57.2078
Болгарський лев24.9711
Євро48.8416
Ларі15.3862
Злотий11.47
Золото139893.92
Срібло1572.99
Платина56985.71
Паладій48735.84

Курси валют, встановлені НБУ на 14.07.2025