Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

140 000 користувачів Інтерактивної податкової карти за 60 днів!
Державною податковою службою за підтримки Міністерства фінансів України, Міністерства цифрової трансформації за сприяння Апарату Ради національної безпеки і оборони України 24 серпня цього року впроваджено Інтерактивну податкову карту України. Це – частина окремого проекту е-податки   Національної програми інформатизації.
Саме інформація про сплату податків до державного, а особливо до місцевих бюджетів набуває популярності у громадян та суспільства.
Громадяни щоденно цікавляться, за який рахунок функціонує громада. Які податки та в яких розмірах надходять до бюджету громади? Хто з платників робить вагомий внесок в її розвиток та головне – хто не сплатив жодної гривні і має заборгованість?
З початку запровадження Інтерактивної податкової карти України її можливостями скористалося понад 140 тис. українців та громадян інших країн.
Сервіс набирає популярності не тільки в Україні, а й в Німеччині, Нідерландах, Польщі, Сполучених Штатах Америки.
Податковою службою було заплановано і вже створено податкові профілі територіальних громад, графічне відображення  показників на звітну дату порівняно з попереднім періодом. Заплановане стає реальністю.
Відтепер користувачі мають можливість ознайомитись зі складовими профілів територіальних громад про:
загальні дані та демографію;
об’єкти соціальної інфраструктури та економіки;
активних платників податків;
топ-10 найбільших платників податків;
надходження у розрізі кодів класифікації доходів бюджету;
сплату податків за видами економічної діяльності;
структуру сплати податків;
боргові зобов’язання.
Децентралізація та розширення повноважень органів місцевого самоврядування, прозорість формування місцевих бюджетів – складові, що забезпечують прийняття правильних управлінських рішень, та підстава для розвитку територіальних громад.
Прозорість, відкритість, цифрові трансформації є одним з основних векторів діяльності податкової служби. 
  Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”
 
 
Які активи не можуть бути об’єктами декларування зі збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?
Відповідно до п. 5 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами декларування не можуть бути:
а) активи фізичної особи, одержані (набуті) декларантом внаслідок вчинення діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, крім кримінальних правопорушень або інших порушень законодавства, пов’язаних із:
ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів);
ухиленням від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;
порушеннями у сфері валютного законодавства;
порушеннями у сфері захисту економічної конкуренції в частині порушення, передбаченого п. 12 ст. 50 Закону України від 11 січня 2001 року № 2210-III «Про захист економічної конкуренції» із змінами та доповненнями;
б) активи фізичної особи, які належать фізичній особі – резиденту, у тому числі самозайнятій особі, а також фізичним особам, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків (далі – Декларант), стосовно якого розпочато досудове розслідування або судове провадження щодо таких активів за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 212, 212 прим. 1, а так само ст. 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів (обов’язкових платежів), ст. 367 (якщо кримінальне правопорушення пов’язане з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) Кримінального кодексу України від 05 квітня 2001 року № 2341-III із змінами та доповненнями (далі – ККУ);
в) активи фізичної особи або юридичної особи, які належать Декларанту, стосовно якого відкрито судове провадження у вчиненні будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 209, 258 прим. 5 і 306, частинами першою і другою ст. 368 прим. 3, частинами першою і другою ст. 368 прим. 4, ст.ст. 368, 368 прим. 5, 369 і 369 прим. 2 ККУ, та/або які підлягають стягненню як необґрунтовані в порядку, встановленому главою 12 розд. III Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV із змінами та доповненнями;
г) кошти в національній та іноземній валютах, які на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації перебувають у готівковій формі;
ґ) активи декларанта, які обліковуються (знаходяться) на рахунках фінансових установ та/або розташовані (зареєстровані) на території країни, визнаної державою-агресором згідно із законом, чи мають джерела походження з такої країни.
 
 
За порушення при реалізації пального АЗС донараховано 18,5 млн грн штрафних санкцій
Державна податкова служба України постійно аналізує наявну в інформаційних базах ДПС інформацію щодо господарської діяльності суб’єктів господарювання, діяльність яких пов’язана з роздрібною реалізацією пального. Особлива увага приділяється обліку залишків пального на акцизних складах.
Так, фахівцями податкової служби проведено аналіз інформації, що міститься в ІТС «Податковий блок», Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників і рівномірів-лічильників рівня пального у резервуарі, довідках про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівноміри, довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального тощо.
Результати аналізу засвідчили факт невідповідності звітних даних витратомірів/рівномірів лічильників АЗС, що розташована на території однієї з областей, даним Єдиного реєстру акцизних накладних, які свідчать про рух пального. Зокрема, встановлено нестачу пального, що, у свою чергу, може свідчити про його реалізацію без застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Територіальним підрозділом податкового аудиту організовано та проведено фактичну перевірку цієї АЗС, якою встановлено:
проведення розрахункових операцій через РРО із використанням режиму програмування для підакцизних товарів без відображення в розрахункових документах коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД;
продаж пального без застосування РРО у період з 13.06.2021 по 14.09.2021 у кількості 124,1 тис. літрів на загальну суму 14,9 млн. грн. Зокрема, відповідно до даних журналу оператора АЗС відпущено пального у кількості 328,0 тис. літрів, при цьому через РРО проведено продаж лише 203,9 літрів пального;
продаж товарів, необлікованих у встановленому порядку. Так, зафіксовано надходження на АЗС пального в період з 11.06.2021 по 13.09.2021 у кількості 333,1 тис. літрів на суму 8,5 млн грн, що не відображено у передбачених нормативно правовими документами Журналі обліку надходження нафтопродуктів АЗС за формою № 13-НП та Змінному звіті АЗС за формою № 17-НП.
Всього за результатами проведеної фактичної перевірки до суб’єкта господарювання застосовано близько 18,5 млн грн штрафних (фінансових) санкцій.
Звертаємо увагу, що у разі встановлення випадків реалізації пального на АЗС (АГЗС) з порушенням вимог законодавства України просимо невідкладно інформувати Державну податкову службу України для вжиття контрольно-перевірочних заходів.
Для всебічного та якісного розгляду звернень просимо за можливості зазначати: адресу господарського об’єкту, назву суб’єкта господарювання, надавати підтверджуючі документи (за наявності) або будь-яку іншу інформацію, яка може бути використана при проведенні контрольно-перевірочних заходів.
  Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”
 
Як декларанту розрахувати базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування щодо нерухомого, рухомого майна, корпоративних прав, цінних паперів, права на отримання дивідендів, процентів інших активів?
Відповідно до підпунктів «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі:
б) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).
Для цілей цього підрозділу до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:
не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;
не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію;
в) рухоме майно, у тому числі:
транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;
інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);
г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;
ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;
д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;
е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.
Пункт 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування виходячи із конкретних об’єктів декларування.
Згідно з п. 7.2 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:
витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;
вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України (далі – НБУ) станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;
номінальна вартість прав грошової вимоги;
вартість придбання або біржова вартість, дійсна станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, корпоративних прав (акцій), які допущені до біржових торгів;
вартість активу у вигляді дорогоцінних металів, що визначається у перерахунку ваги до закупівельної ціни на дорогоцінні метали, визначеної НБУ станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;
витрати на придбання (набуття) декларантом цінних паперів та інших фінансових інструментів, що не допущені до біржових торгів, та часток (паїв) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інших корпоративних прав або номінальна вартість таких активів, зазначена у відповідних документах.
За власним бажанням декларанта для рухомого майна (крім дорогоцінних металів, транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, витворів мистецтва, дорогоцінного каміння (у тому числі органогенного утворення) та виробів з них) базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування може бути самостійно визначена декларантом вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.
 
 
Типи одноразових декларацій – тема другого інформаційного відеоролика щодо одноразового декларування
Державна податкова служба України продовжує серію інформаційних роликів щодо одноразового (спеціального) добровільного декларування.
У другому випуску начальник відділу з питань одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб Департаменту податкового адміністрування ДПС Владислав Воінов розповість про три типи одноразової декларації.
Ви дізнаєтеся про особливості звітної, звітної нової та уточнюючої декларації, чим вони відрізняються та коли подаються, які обовʼязкові додатки до декларації, як перевіряються одноразові декларації.
Переглянути відеоролик можна тут https://www.youtube.com
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”
 
Суд підтвердив позицію податківців щодо донарахування підприємству 12,56 млн гривень
Судом підтверджено правомірність винесених ГУ ДПС у м. Києві податкових повідомлень-рішень на загальну суму 12,56 мільйона гривень.
Колегією суддів Шостого апеляційного адміністративного суду підтримано позицію ГУ ДПС у м. Києві та зроблено висновок про те, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або у разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту, навіть за формальної наявності складених документів чи сплати грошових коштів.
Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції та за умови їх відповідності вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Шостий апеляційний адміністративний суд критично ставиться до наданих в якості доказів реальності господарських операцій документів щодо прибуткування товарів та внутрішнього їх переміщення, оскільки у справі відсутні докази, які б підтверджували фактичне надходження товарів від постачальників, зокрема, докази перевезення.
Колегією суддів резюмовано, що надані Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»» документи не є достатніми для підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, що спростовує відповідні посилання платника на останні як підставу для задоволення позовних вимог.
Таким чином, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»» залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишено без змін.
  Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”
 
Започатковуємо серію інформаційних роликів щодо одноразового (спеціального) добровільного декларування
Державна податкова служба України започатковує серію інформаційних роликів щодо одноразового (спеціального) добровільного декларування.
Начальник відділу з питань одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб Департаменту податкового адміністрування ДПС Владислав Воінов детально розкаже, що таке одноразове декларування, які активи декларуються, які типи одноразової декларації та багато іншої корисної інформації.
У першому випуску ви дізнаєтеся, скільки триватиме кампанія з одноразового декларування, її особливості, які активи фізичної особи підлягають декларуванню, хто може скористатися так званою податковою амністією, ставки збору тощо.
Переглянути відеоролик можна тут https://www.youtube.com
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”
 
Чи вважається сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначена декларантом у поданій декларації, узгодженою?
Відповідно до п. 11 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначена в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, вважається узгодженою.
 
ДПС: боротьба з незаконним обігом пального – один з пріоритетних напрямів у роботі
Державна податкова служба України проводить постійний моніторинг та аналіз діяльності суб’єктів господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю пальним через АЗС.
Так, за результатами аналізу поданої звітності ДПС виявлено 594 АЗС, де виторг від продажу пального та отриманий дохід менший за мінімальні витрати на утримання такого об’єкту торгівлі. Це може свідчити про значну частку тіньового обігу готівки та пального на АЗС окремих суб’єктів господарювання.
Тож для зменшення їх кількості та виведення з незаконного обігу пального ДПС організовано контрольно-перевірочні заходи по таких АЗС, адже на сьогодні боротьба з незаконним обігом пального є одним з пріоритетних напрямів у роботі служби.
Як результат проведеної роботи, лише за 3 місяці (з червня по вересень 2021 року) ДПС вдалося зменшити кількість малоприбуткових АЗС на 24 відс., а виторг від продажу пального суб’єктами господарювання цієї групи збільшити вдвічі.
Крім того, до суб’єктів господарювання - порушників застосовані штрафні санкції на суму понад 46 млн гривень.
Роботу податкової служби у цьому напрямі буде продовжено.
Одночасно наголошуємо, що декларування низьких виторгів від продажу пального на АЗС є одним з основних ризиків, які вказують на необхідність організації та проведення фактичних перевірок органами ДПС по таких об’єктах торгівлі.
  Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”
 
Чи є базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування доходи ФО отримані від здійснення підприємницької діяльності, без державної реєстрації її як ФОП та відповідно без сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), у тому числі внаслідок вчинення діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення та/або стосовно якого розпочато досудове розслідування або судове провадження?
 
 Законом України від 15 червня 2021 року № 1539-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особам належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» (далі – Закон № 1539) внесено зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), зокрема, розд. ХХ «Перехідні положення» доповнено підрозд. 9 прим. 4.
Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування проводиться з 01 вересня 2021 року до 01 вересня 2022 року та передбачає сплату збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування в порядку, строки і розмірах, встановлених ПКУ, та виконання інших умов, визначених підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) не є окремим спеціальним порядком офіційного визнання або підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на активи, щодо яких подається така Декларація.
Скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків (далі – декларант) (п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Відповідно до п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання Декларації.
Разом з цим, п. 5 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що об’єктами декларування не можуть бути, зокрема:
а) активи фізичної особи, одержані (набуті) декларантом внаслідок вчинення діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, крім кримінальних правопорушень або інших порушень законодавства, пов’язаних із:
ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів);
ухиленням від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;
порушеннями у сфері валютного законодавства;
порушеннями у сфері захисту економічної конкуренції в частині порушення, передбаченого п. 12 ст. 50 Закону України від 11 січня 2001 року № 2210-III «Про захист економічної конкуренції» із змінами та доповненнями;
б) активи фізичної особи, які належать декларанту, стосовно якого розпочато досудове розслідування або судове провадження щодо таких активів за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 212, 212 прим. 1, а так само ст. 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів (обов’язкових платежів), ст. 367 (якщо кримінальне правопорушення пов’язане з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) Кримінального кодексу України від 05 квітня 2001 року № 2341-ІІІ із змінами та доповненнями (далі – ККУ);
Враховуючи викладене, не є базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування активи, одержані (набуті) за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні, з яких не було сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори в періоди до 01 січня 2021 року щодо яких розпочато досудове розслідування або судове провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 212, 212 прим.1, а так само ст. 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів (обов’язкових платежів), ст. 367 (якщо кримінальне правопорушення пов’язане з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) ККУ.
Водночас, якщо фізична особа має активи одержані (набуті) за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні, з яких не було сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори в періоди до 01 січня 2021 року, та щодо таких активів не розпочато досудове розслідування або судове провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 212, 212 прим. 1, а так само ст. 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів (обов’язкових платежів), ст. 367 (якщо кримінальне правопорушення пов’язане з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) ККУ, то така особа може самостійно прийняти рішення щодо подання Декларації.
 
Податківці викрили схему ухилення від сплати податків на суму понад 11 млн гривень
Фахівці управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, Головного управління ДПС у Донецькій області спільно з СУФР Головного управління ДФС у Донецькій області встановили факти ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах вуглевидобувним підприємством. Такі дії підприємства призвели до ненадходження до державного бюджету податків на суму 11,2 млн гривень.
У ході аналітичного дослідження встановлено факти документального оформлення безтоварних операцій по взаємовідносинам з підприємствами, що мають ознаки фіктивності, та без руху товару за ланцюгом постачання. Товарно-матеріальні цінності було включено до складу податкового кредиту та списано у виробництво без фактичного використання.
Матеріали досліджуються у межах кримінального провадження за ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України.
  Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”
 
Нагадування ФОП – «спрощенцям» першої – другої груп про відповідальність за несплату авансового внеску з єдиного податку
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що несплата (неперерахування) або сплата (перерахування) не в повному обсязі фізичною особою – платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до ПКУ.
Норми встановлені п. 122.1 ст. 122 ПКУ.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua
https://www.facebook.com/;
https://www.youtube.com/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
 
В програмних рішеннях «ПРРО Каса» та «пРРОсто», які надаються ДПС на безоплатній основі, окремих додаткових налаштувань для закріплення фіскального номера в ПРРО не передбачено
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування:  Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра)  звертає увагу, що порядок реєстрації програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) визначено нормами розділу II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547».
Після реєстрації ПРРО фіскальним сервером ДПС та присвоєння програмним забезпеченням фіскального номера ПРРО виконуються налаштування ПРРО відповідно до інструкцій наданих виробником.
Для авторизації на ПРРО з операційною системою необхідно виконувати дії відповідно до інструкції «Програмне забезпечення реєстрації фіскальних чеків «ПРРО Каса» (Windows/Android). Керівництво користувача», яка знаходиться в архіві з завантаженим програмним забезпеченням «Програмний реєстратор розрахункових операцій».
В програмних рішеннях «ПРРО Каса» та «пРРОсто», які надаються Державною податковою службою на безоплатній основі, окремих додаткових налаштувань для закріплення фіскального номера в ПРРО не передбачено.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua
https://www.facebook.com/;
https://www.youtube.com/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
 
ФОП – платник єдиного податку першої групи має право надавати послуги з манікюру, педикюру, візажу, косметології та масажу за певних умов
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи – підприємці (ФОП), які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Норми передбачені п. 1 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Перелік видів послуг, які відносяться до побутових послуг населенню та надаються платниками єдиного податку першої та другої груп, визначено п. 291.7 ст. 291 ПКУ, який включає вид діяльності «послуги перукарень».
При цьому згідно з п. п. 5 п. 298.3 ст. 298 ПКУ у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з Класифікатором видів економічної діяльності ДК 009:2010.
Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010 (далі – КВЕД ДК 009:2010) затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 зі змінами та доповненнями (далі – Наказ № 457).
Абзацом другим п. 1 Наказу № 457 визначено, що основне призначення Класифікації видів економічної діяльності – визначати та кодувати основні та другорядні види економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, ФОП.
Відповідно до КВЕД ДК 009:2010 послуги перукарень відносяться до класу 96.02 «Надання послуг перукарнями та салонами краси».
Згідно з наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396 «Про затвердження Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності» із змінами та доповненнями клас 96.02 «Надання послуг перукарнями та салонами краси» КВЕД ДК 009:2010 включає миття волосся, підрівнювання та підстригання, укладання, фарбування, тонування, завивання, розпрямлення волосся та подібні види послуг, що їх надають для чоловіків та жінок, а також гоління та підрівнювання бороди, масаж обличчя, манікюр і педикюр, макіяж тощо.
Отже, ФОП – платник єдиного податку першої групи, яка здійснює діяльність, з надання перукарських послуг, що належить до класу 96.02 «Надання послуг перукарнями та салонами краси», також має право надавати послуги манікюру, педикюру, візажу, косметології та масажу обличчя без використання праці найманих осіб.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua
https://www.facebook.com/;
https://www.youtube.com/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
 
Виготовлення алкогольних напоїв здійснюється малими виробництвами виноробної продукції за наявності відповідної ліцензії
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що до платників акцизного податку належать суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які здійснюють за повним технологічним циклом без додавання спирту виробництво та розлив у споживчу тару вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових в об’ємі, що не перевищує 10000 декалітрів на рік, з виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва.
Норми встановлені ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).
Виробництво алкогольних напоїв здійснюється суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) незалежно від форм власності за наявності відповідної ліцензії (ст. 2 Закону № 481).
Згідно з ст. 3 Закону № 481 ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через свої зареєстровані постійні представництва), до якої малі виробництва виноробної продукції додають, зокрема зареєстровану декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства.
Форма декларації, порядок її подання та реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.
Вимоги до матеріально-технічної бази малих виробництв виноробної продукції визначені ст. 2 прим. 2 Закону № 481.
Контроль за дотриманням вимог відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства до малих виробництв виноробної продукції здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів (Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі – Держпродспоживслужба)) (ст. 16 Закону № 481).
  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua
https://www.facebook.com/;
https://www.youtube.com/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
 
 
Чи є платником податку на нерухомість фізособа, яка має право власності на нежитлове приміщення як ФОП?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та нежитлової нерухомості.
Норми визначені п. п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 1 ст. 320 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІУ зі змінами і доповненнями (далі – ЦКУ) визначено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.
Суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.
Фізичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, в тому числі і нерухомого майна комерційного призначення, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати (ст. 325 ЦКУ).
Оскільки ст. 266 ПКУ не визначено такого платника як фізична особа – підприємець, то такий платник – власник об’єктів житлової та нежитлової нерухомості сплачує податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за нормами, передбаченими для фізичних осіб.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua
https://www.facebook.com/;
https://www.youtube.com/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
 
 
Щодо повернення переплати з ПДФО, яка виникає за наслідками проведення податковим агентом річного перерахунку сум доходу фізособи
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що роботодавець платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) зобов’язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування податкової соціальної пільги, перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику ПДФО у вигляді заробітної плати, а також суми наданої податкової соціальної пільги:
► за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року;
► під час проведення розрахунку за останній місяць застосування податкової соціальної пільги у разі зміни місця її застосування за самостійним рішенням платника податку або у випадках, визначених п. п. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (обмеження щодо застосування податкової соціальної пільги);
► під час проведення остаточного розрахунку з платником ПДФО, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем.
Норми передбачені п. п. 169.4.2 п. 169.4 ст. 169 ПКУ.
Підпунктом 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 ПКУ передбачено, що роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку на доходи фізичних осіб за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги.
Результати річного перерахунку сум доходів, нарахованих платнику податку у вигляді заробітної плати, а також сум наданих податкових соціальних пільг відображаються працедавцем у додатку 4ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773).
Якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає недоплата утриманого податку, то сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу – за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати (п. п. 169.4.4 п. 169.4 ст. 169 ПКУ).
При цьому, якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає переплата податку, то на її суму зменшується сума нарахованого податкового зобов’язання платника податку у відповідному місяці.
  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua
https://www.facebook.com/;
https://www.youtube.com/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
 
Застосування платником ПДВ обліку податкових зобов’язань за касовим методом та за подією, що сталася раніше: формування податкового кредиту
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V Податкового кодексу України (далі – ПКУ) – це метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку, відкритих в установах банків, та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).
Норми визначені п. п. 14.1.266 п.14.1 ст.14 ПКУ.
Тобто, якщо платник ПДВ придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, за якими податкові зобов’язання визначаються за касовим методом, то суми податку, сплачені у зв’язку з таким придбанням (виготовленням), до податкового кредиту включаються теж за касовим методом.
За операціями, за якими податкові зобов’язання нараховуються в загальновстановленому порядку відповідно до ст. 187 ПКУ, податковий кредит виникає за правилами, визначеними ст. 198 ПКУ.
Отже, при одночасному застосуванні платником ПДВ двох способів обліку податкових зобов’язань, а саме, за касовим методом та за подією, що сталася раніше, а придбані та/або виготовлені ним товари/послуги призначені для часткового використання в операціях, за якими дата виникнення податкових зобов’язань визначається частково за касовим методом, а частково – за подією, що сталася раніше, то податковий кредит відповідно виникатиме пропорційно такому призначенню та використанню таких товарів/послуг.
  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua
https://www.facebook.com/;
https://www.youtube.com/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
 
 
Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі станом на 01.10.2021 розміщено оновлений перелік суб’єктів господарювання, які мають податковий борг.
З вищезазначеним переліком можливо ознайомитись за посиланням
 https://tax.gov.ua/pereliki-/296361.html
  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua
https://www.facebook.com/;
https://www.youtube.com/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
 
 
На 87,4 відсотки збільшились цьогорічні надходження з рентних платежів за видобування нафти до держбюджету від платників Дніпропетровської області
Платники податків Дніпропетровського регіону протягом дев’яти місяців 2021 року направили до державного бюджету рентних платежів за видобування нафти на суму майже 34 млн грн, що у порівнянні з аналогічним періодом минулого року майже на 16 млн грн або на 87,4 відс. більше.
Звертаємо увагу, що платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюють для цілей оподаткування окремий (від інших видів операційної діяльності) бухгалтерський та податковий облік витрат і доходів за кожним видом мінеральної сировини за кожним об’єктом надр, на який надано спеціальний дозвіл на користування надрами (далі – спеціальний дозвіл).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua
https://www.facebook.com/;
https://www.youtube.com/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
 
«Спрощенці» - юридичні особи Дніпропетровщини спрямували до місцевих бюджетів з початку 2021 року понад 345,1 млн грн єдиного податку
Надходження у січні – вересні поточного року від юридичних осіб – платників єдиного податку Дніпропетровщини до місцевих бюджетів виросли на 17,1 відс. у порівнянні з аналогічним періодом 2020 року. Так, сума єдиного податку від таких платників складає 345,1 млн гривень, що на 50,4 млн грн більше ніж за січень – вересень минулого року.
Нагадуємо що до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Перелік видів діяльності, якими не можуть займатися платники єдиного податку третьої групи, встановлений у п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України.
Також, не можуть бути платниками єдиного податку:
► страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;
► суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відс.;
► представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку;
► юридичні особи – нерезиденти;
► платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua
https://www.facebook.com/;
https://www.youtube.com/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
 
Майже на 156 відсотків збільшились цьогорічні надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровщини з рентної плати за видобування природного газу
Платники Дніпропетровщини протягом січня – вересня 2021 року направили до місцевих бюджетів рентних платежів за видобування природного газу у сумі майже 23 млн гривень. Ця сума у порівнянні з минулим роком збільшилась майже на 14 млн грн, або на 155,7 відсотків.
Доводимо до відома, що до об’єкта оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин не належать, зокрема:
► обсяг природного газу, визнаного рециркулюючим відповідно до вимог Податкового кодексу України, який визначається платником рентної плати за показниками вимірювальних пристроїв, що зазначені у журналі обліку видобутих корисних копалин із дотриманням самостійно затверджених ним відповідно до вимог ліцензійних умов схем руху видобутої вуглеводневої сировини на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу;
► обсяг газу (метану) дегазації вугільних родовищ, який затвердженими кондиціями на мінеральну сировину ділянки надр визначений таким, що не відповідає або не може бути приведеним до вимог документів із стандартизації щодо якості природного газу, призначеного для транспортування, промислового або комунально-побутового споживання.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua
https://www.facebook.com/;
https://www.youtube.com/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
 
Цьогорічні надходження рентної плати за воду до місцевих бюджетів Дніпропетровської області зросли майже на 31,6 млн гривень у порівнянні з минулим роком
Платниками Дніпропетровської області до місцевих бюджетів у січні – вересні 2021 року спрямовано майже 62 млн гривень рентної плати за спеціальне використання води. Надходження, у порівнянні з аналогічним періодом 2020 року, зросли на 4,9 відс. або майже на 31,6 млн гривень.
Нагадуємо, що розміри ставок рентної плати за спеціальне використання води встановлені п. 255.5 ст. 255 Податкового кодексу України (ПКУ).
Особливості застосування ставок рентної плати за спеціальне використання води передбачені пунктами 255.6 - 255.10 ст. 255 ПКУ.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua
https://www.facebook.com/;
https://www.youtube.com/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
 
 
Громадяни Дніпропетровщини задекларували майже 187 млн гривень іноземних доходів
На Дніпропетровщині протягом січня – вересня 2021 року 295 громадян задекларували іноземні доходи. Загальна сума отриманого доходу складає майже 187 млн гривень.
Звертаємо увагу, якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою 18 відсотків.
У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.
У разі відсутності в платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 Податкового кодексу України, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами.
При цьому, сума податку з іноземного доходу платника податку – резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua
https://www.facebook.com/;
https://www.youtube.com/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
 
 
Вперше мінекономіки ініціювало перевірки, спрямовані на детінізацію роботи іноземців
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.
Державна служба України з питань праці та Державна податкова служба проведуть перевірки дотримання законодавства про працю та зайнятість населення роботодавцями, які отримали дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства. Особлива увага приділятиметься відповідності оплати праці іноземним громадянам до встановленого законодавством рівня та відрахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Відповідне доручення було надано 20 жовтня Прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем за ініціативи Мінекономіки.
Підставою для такої ініціативи стало проведення моніторингу сплати роботодавцями у 2020 році та І півріччі 2021 року заробітної плати іноземним працівникам. Отримані результати свідчать, що відомості відсутні більш ніж у 70 % випадків від загальної кількості осіб, на яких були видані дозволи.
«Перевірка Держпраці та ДПС дозволить забезпечити дотримання прав і соціальних гарантій іноземних громадян, які працюють в Україні, а також припинити зловживання роботодавцями, які сприяють нелегальній міграції. У разі виявлення порушень ми будемо ініціювати перед Державною міграційною службою скасування посвідок на тимчасове проживання іноземцям, які оформили фіктивні трудові контракти з недобросовісними суб’єктами господарювання», - зазначила заступниця Міністра економіки України Світлана Глущенко.
Надалі такий моніторинг планується запровадити на постійній основі. Для цього у міністерстві розробили законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні».
Зокрема документом пропонується:
посилити контроль за додержанням законодавства у цій сфері, в тому числі через запровадження моніторингу;
зменшити фінансове навантаження на роботодавців, скасувавши  зобов’язання щодо забезпечення рівня заробітної плати іноземцю у розмірі 5 або 10 мінімальних заробітних плат залежно від категорії;
підвищити вартість дозволу з метою захисту національного ринку праці та спрямування коштів на виплату допомоги для безробітних громадян;
надати можливість іноземцям, які навчаються у навчальних закладах України, працювати, передбачивши для роботодавця безоплатне отримання дозволу для такої категорії працівників;
чітко визначити перелік документів, які подаються для отримання або продовження дії дозволів; передбачити зручний спосіб отримання дозволу, зокрема через центри надання адміністративних послуг;
забезпечити безоплатну видачу дублікату дозволу у випадках його втрати чи пошкодження.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі Міністерства економіки України за посиланням
https://www.me.gov.ua/Detail?lang=uk-UA&id=59a5b602-4ffc-40e6-9b22-08a007328432&title=VpersheMinekonomikiInitsiiuvaloPerevirki-SpriamovaniNaDetinizatsiiuRobotiInozemtsiv
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua
https://www.facebook.com/;
https://www.youtube.com/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
 
Оприлюднено План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 21.10.2021 ДПС України оприлюднила на офіційному вебпорталі оновлений  План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік (далі – План-графік).
З Планом-графіком можливо ознайомитись за посиланням
https://tax.gov.ua/plani-ta-zviti-roboti-/446429.html
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua
https://www.facebook.com/;
https://www.youtube.com/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
 
ДПС: боротьба з незаконним обігом пального – один з пріоритетних напрямів у роботі
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/novini/513767.html повідомила наступне.
Державна податкова служба України проводить постійний моніторинг та аналіз діяльності суб’єктів господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю пальним через АЗС.
Так, за результатами аналізу поданої звітності ДПС виявлено 594 АЗС, де виторг від продажу пального та отриманий дохід менший за мінімальні витрати на утримання такого об’єкту торгівлі. Це може свідчити про значну частку тіньового обігу готівки та пального на АЗС окремих суб’єктів господарювання.
Тож для зменшення їх кількості та виведення з незаконного обігу пального ДПС організовано контрольно-перевірочні заходи по таких АЗС, адже на сьогодні боротьба з незаконним обігом пального є одним з пріоритетних напрямів у роботі служби.
Як результат проведеної роботи, лише за 3 місяці (з червня по вересень 2021 року) ДПС вдалося зменшити кількість малоприбуткових АЗС на 24 відс., а виторг від продажу пального суб’єктами господарювання цієї групи збільшити вдвічі.
Крім того, до суб’єктів господарювання - порушників застосовані штрафні санкції на суму понад 46 млн гривень.
Роботу податкової служби у цьому напрямі буде продовжено.
Одночасно наголошуємо, що декларування низьких виторгів від продажу пального на АЗС є одним з основних ризиків, які вказують на необхідність організації та проведення фактичних перевірок органами ДПС по таких об’єктах торгівлі.
  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua
https://www.facebook.com/;
https://www.youtube.com/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
 
Як заповнюється повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого електронного підпису за формою J(F)1391103?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» без укладення відповідного договору.
Норми визначені абзацом першим п. 42.6 ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац десятий п. 42.6 ст. 42 ПКУ).
Абзацом першим п. 2 розділу ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) (далі – Порядок № 557), зокрема, визначено, що платник (автор) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки, керуючись Порядком № 557.
Для надання права підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано право підпису, платник (автор) повідомляє про таких осіб контролюючий орган, на обліку в якому перебуває платник (автор), шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого електронного підпису (далі – Повідомлення) в електронному вигляді за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 557 (п. 3 розділу ІІІ Порядку № 557).
Пунктом 4 розділу ІІІ Порядку № 557, передбачено, зокрема, що до Повідомлення вноситься інформація про підписувача (підписувачів), якому (яким) надається право підпису електронних документів.
Перша квитанція, що формується за результатами зазначеної в п. 7 розділу II Порядку № 557 автоматизованої перевірки Повідомлення, надсилається платнику (автору) протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.
Друга квитанція формується автоматично та є підтвердженням про прийняття або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі Повідомлення.
Повідомлення може бути направлено через: інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет), програмне забезпечення «Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» або інше програмне забезпечення, яке використовує платник.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС. Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП).
Платник (автор) має право отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг (абзац третій п. 2 розділу ІІ Порядку № 557).
У розділі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету необхідно створити документ за формою J1391103 (для юридичних осіб) або F1391103 (для фізичних осіб).
При заповненні реквізитів Повідомлення, зокрема зазначається:
► поточна дата та порядковий номер;
► найменування (або прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) для фізичних осіб) платника (автора);
► код за ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності), номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті.
До табличної частини Повідомлення вноситься інформація:
► прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) відповідальної особи, якій надається право підпису електронних документів;
► реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності), номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті;
► посада фізичної особи, якій делеговано право підпису електронних документів;
► тип підпису: Директор/Бухгалтер/Підпис податкових накладних/Печатка/ Технологічний сертифікат/Уповноважена особа;
► ініціали та прізвище керівника;
► посада, ініціали та прізвище виконавця та контактний телефон.
При цьому у полі «Виконавець» при заповненні Повідомлення вказується особа, КЕП якої накладений на сформоване Повідомлення.
З метою недопущення помилок при заповненні повідомлення на панелі інструментів необхідно натиснути кнопку «Перевірка».
При відсутності помилок активується кнопка «Підписати».
На сформоване Повідомлення першими накладаються КЕП усіх осіб, включених до Повідомлення, у порядку черговості їх внесення до Повідомлення, після них – КЕП керівника і останньою – печатка (за наявності) (абзац перший п. 4 розділу ІІІ Порядку № 557).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua
https://www.facebook.com/;
https://www.youtube.com/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
 
 
Право на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року не переноситься на наступні податкові роки
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування:  Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра)  інформує, якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.
Норми передбачені п. п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 Податкового кодексу України.
Нагадуємо, що за 2020 рік скористатись правом на податкову знижку громадяни мають можливість по 31 грудня 2021 року включно.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua
https://www.facebook.com/;
https://www.youtube.com/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
 
До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють видобування підземних вод!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр.
Норми встановлені п. п. 252.1.1 п. 252.1 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є землевласники та землекористувачі, крім суб’єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування (п .п. 252.1.4 п. 252.1 ст. 252 ПКУ).
Податкові зобов’язання з рентної плати за користування надрами для підземних вод (далі – рентна плата) обчислюються платниками за ставкою 5 відс. вартості товарної продукції гірничого підприємства (далі – Товарна продукція).
Базою оподаткування рентною платою є вартість Товарної продукції, яка обчислюється платником у порядку, визначеному п. 252.7 ст. 252 ПКУ і визначається за більшою з таких величин:
► фактичними цінами реалізації відповідного виду Товарної продукції;
► розрахунковою вартістю відповідного виду Товарної продукції.
У випадку використання платниками обсягів видобутих підземних вод виключно для власних потреб, база оподаткування рентною платою визначається як сума витрат на добування та первинну переробку мінеральної речовини з метою приведення її до вимог відповідних стандартів.
Розмір бази оподаткування рентною платою визначається за розрахунковою вартістю, як сума витрат, понесених надрокористувачем як на добування, та і на первинну переробку. Витрати на первинну переробку – витрати, що пов’язані з приведенням добутої підземної води до вимог стандартів та санітарних норм – Товарної продукції. Розрахункова вартість Товарної продукції обчислюється платниками за формулою наведеною у п. 252.16 ст. 252 ПКУ, де витрати калькулюються в порядку, встановленому пунктами 252.11 – 252.15 ст. 252 ПКУ.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua
https://www.facebook.com/;
https://www.youtube.com/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
 
Які строки проведення виїзних (невиїзних) планових та позапланових перевірок?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Норми передбачені абзацами першим і другим п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених ПКУ, а фактичні перевірки – ПКУ та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Строки проведення документальної планової перевірки встановлені ст. 82 ПКУ (п. 77.7 ст. 77 ПКУ).
Строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені ст. 82 ПКУ (п. 78.6 ст. 78 ПКУ).
Відповідно до п. 82.1 ст. 82 ПКУ тривалість перевірок, визначених у ст. 77 ПКУ, не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 10 робочих днів, інших платників податків – 20 робочих днів.
Продовження строків проведення перевірок, визначених у ст. 77 ПКУ, можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків – не більш як на 10 робочих днів.
Згідно з абзацами першим – восьмим п. 82.2 ст. 82 ПКУ тривалість перевірок, визначених у ст. 78 ПКУ, не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 5 робочих днів, для фізичних осіб – підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому – восьмому цього пункту, – 3 робочі дні, інших платників податків – 10 робочих днів.
Продовження строків проведення перевірок, визначених у ст. 78 ПКУ, можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків – не більш як на 5 робочих днів.
Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у п. п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, для фізичних осіб – підприємців, які не мають найманих працівників, проводиться у строк, визначений абзацом першим п. 82.2 ст. 82 ПКУ, за наявності за два останні календарні роки одночасно таких умов:
► платником податку подано податкову декларацію про відсутність доходів від провадження господарської діяльності;
► платник податку не зареєстрований як платник податку на додану вартість;
► в контролюючих органах відсутня податкова інформація щодо:
● використання платником податку найманої праці фізичних осіб;
● відкритих платником податку рахунків у банках та інших фінансових установах.
Отже, тривалість документальної планової перевірки не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 10 робочих днів, інших платників податків – 20 робочих днів.
Продовження строків проведення документальної планової перевірки можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків – не більш як на 10 робочих днів.
Тривалість документальної позапланової перевірки не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 5 робочих днів, для фізичних осіб – підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому – восьмому п. 82.2 ст. 82 ПКУ, – 3 робочі дні, інших платників податків – 10 робочих днів.
Продовження строків проведення документальної позапланової перевірки можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків – не більш як на 5 робочих днів.
У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три робочі дні до дня її завершення або якщо надіслані у порядку, передбаченому абзацом першим п. 44.7 ст. 44 ПКУ, документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три робочі дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки може бути додатково продовжено до строків, встановлених п. 82.2 ст. 82 ПКУ, на строк три робочі дні (абзац дев’ятий п. 82.2 ст. 82 ПКУ).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua
https://www.facebook.com/;
https://www.youtube.com/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
 
 
Чи може інша юридична особа, ФОП або фізична особа сплатити грошове зобов’язання по єдиному внеску за платника?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області(територія обслуговування:  Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра)  повідомляє, що відповідно до частини 4 ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) визначається Законом № 2464, в частині адміністрування – Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 частини 2 ст. 6 Закону № 2464).
У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених ст. 25 Закону № 2464 (частина 2 ст. 25 Закону № 2464).
У випадках повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до Закону № 2464 несуть зобов’язання із сплати єдиного внеску, сума недоїмки підлягає списанню (частина 7 ст. 25 Закону № 2464).
Частиною 8 ст. 25 Закону № 2464 встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи – платника єдиного внеску або втрати платником з інших причин статусу платника єдиного внеску сума недоїмки сплачується за рахунок коштів та іншого майна платника. У такому разі відповідальними за погашення недоїмки є:
► ліквідаційна комісія – щодо юридичної особи – платника єдиного внеску, що ліквідується;
► юридична особа – щодо утворених нею філії, представництва або іншого відокремленого підрозділу – платника єдиного внеску, що ліквідується.
У разі недостатності у платника єдиного внеску коштів та іншого майна для сплати недоїмки відповідальними за її сплату є:
► засновники або учасники юридичної особи – платника єдиного внеску, що ліквідується, якщо згідно із законом вони несуть повну чи додаткову відповідальність за її зобов’язаннями;
► юридична особа – щодо утворених нею філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу – платника єдиного внеску, що ліквідується;
► правонаступники юридичної особи – платника єдиного внеску, що ліквідується.
У разі злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення платника єдиного внеску зобов’язання із сплати недоїмки покладаються на осіб, до яких відповідно до законодавства перейшли його права та обов’язки.
Передача платниками єдиного внеску своїх обов’язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків сплати головою сімейного фермерського господарства внесків за себе і членів такого господарства (частина 9 ст. 25 Закону № 2464).
Таким чином, юридична особа, фізична особа – підприємець або фізична особа не може сплатити грошове зобов’язання по єдиного внеску за інших осіб, крім випадків сплати головою сімейного фермерського господарства внесків за себе і членів такого господарства.
  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua
https://www.facebook.com/;
https://www.youtube.com/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
 
Про сплату за ліцензію на виробництво пального
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що частиною першою ст. 4 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) встановлено річну плату за ліцензії на виробництво, зокрема, пального в розмірі 780 гривень.
Ліцензії видаються терміном на п’ять років, а плата за них справляється щорічно (частина друга ст. 4 Закону № 481).
Згідно з частиною третьою ст. 4 Закону № 481 плата за ліцензії справляється до початку виробництва зазначеної продукції органом, що видає ліцензії, у розмірах, встановлених Законом № 481, і зараховується до місцевих бюджетів.
Не дозволяється сплата за весь термін дії ліцензії (частина п’ята ст. 4 Закону № 481).
Частиною шостою ст. 4 Закону № 481 встановлено, що сплата чергового платежу за ліцензії здійснюється у розмірах, встановлених Законом № 481, і справляється за кожний наступний щорічний термін дії ліцензії.
 Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua
https://www.facebook.com/;
https://www.youtube.com/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
 
Взаємодія з платниками податків: у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області пройшов семінар для членів АППУ з окремих питань адміністрування ПДВ
Сьогодні, 22 жовтня 2021 року за організацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) у режимі он-лайн проведено семінар для платників податків – членів Територіального відділення Всеукраїнської громадської організації «Асоціація платників податків України» в Дніпропетровській області (далі – АППУ в Дніпропетровській області) та бухгалтерів платників податків, що входять до складу Територіального відділення.
Тематика семінару присвячена окремим питанням адміністрування ПДВ, пов’язаних з розблокуванням податкових накладних, реєстрацію яких зупинено.
Семінар відбувся за участі заступника начальника ГУ ДПС Леонова Валерія, начальника управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС Осипової Манушак, начальника відділу адміністрування ПДВ управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС Добросовістної Нелі, начальника відділу перевірок інших галузей економіки управління податкового аудиту ГУ ДПС Дядченко Юлії, головного державного інспектора відділу адміністрування ПДВ управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС Глухої Тетяни, платники податків – представники АППУ в Дніпропетровській області та заступника Голови Ради АППУ в Дніпропетровській області Іванова Дмитра.
Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та питання зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН сьогодні є одними з найактуальніших для платників, які зареєстровані платниками ПДВ. Отже, обговорення зазначених питань у пріоритеті порядку денного семінару.
Фахівці ГУ ДПС зупинились на питаннях стосовно вимог, передбачених Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі – Порядок), на повідомленні щодо розблокування зупинених податкових накладних, звернули увагу, зокрема на алгоритм дії платника ПДВ у разі отримання ним квитанції про блокування податкових накладних/розрахунків коригування в електронній формі в автоматичному режимі.
Окремо розглянуто деякі особливості заповнення Таблиці даних платника податку на додану вартість  (Додаток 5 до Порядку) (далі – Таблиця).
Значну увагу приділено наступним питанням: особливостям оформлення і подачі Таблиці та пакетів первинних документів деякими платниками, які здійснюють будівельно-монтажну діяльність; умовам ведення господарської діяльності, за яких не відбувається блокування реєстрації ПН/РК в ЄРПН; особливостям у разі застосування оновлених кодів умовних причин коригування ПН і РК.
У ході он-лайн семінару податківці з представниками АППУ активно обговорювали питання, пов’язані з блокуванням ПН/РК.
Учасники заходу отримали фахові відповіді на питання, пов’язані із зупиненням реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
Співпраця податкової служби Дніпропетровської області з АППУ вже є традицією, адже здійснюється на постійній основі. Така взаємодія платників і податківців сприяє підвищенню рівня податкової культури, повній та своєчасній сплаті податків і зборів.
 
Договір про спільну діяльність без утворення юрособи: сплата єдиного внеску
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування:  Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра)  звертає увагу, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці – підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно – правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та ФОП), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Норми встановлені абзацом другим п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від    08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Пунктом 1 ст. 1130 глави 77 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) встановлено, що за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов’язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.
Ведення бухгалтерського обліку спільного майна може бути довірено одному з учасників (частина друга ст. 1134 ЦКУ).
Абзацом шостим п. п. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну діяльність без утворення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності.
Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податків.
Таким чином, платником єдиного внеску під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи є уповноважена особа – один з учасників такого договору про спільну діяльність без утворення юридичної особи, на якого згідно з умовами договору про спільну діяльність без утворення юридичної особи покладено обов’язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету.
  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua
https://www.facebook.com/;
https://www.youtube.com/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
 
 
Помилка «Невірний пароль або ключ пошкоджено» при підписанні документу: дії платника
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що для усунення помилки «Невірний пароль або ключ пошкоджено» необхідно перевірити:
- який ключ кваліфікованого електронного підпису чи печатки використовується першим (вірна послідовність підписів для податкової звітності: бухгалтер-директор-електронна печатка);
- правильність введення паролю, а саме: регістр вводу паролю, мову клавіатури тощо (створений пароль може містити особливі символи);
- чи набраний пароль відповідає ключу, якій використовується (наприклад, пароль до ключа бухгалтера використовується тільки з ключем бухгалтера);
- чи змінювалось ім’я файлу особистого ключа (у разі зміни ім’я файлу особистий ключ буде пошкоджено, тому необхідно звернутися до відокремленого пункту реєстрації користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС), в якому отримували кваліфікований сертифікат, подати заяву на зміну статусу кваліфікованого сертифіката та новий комплект реєстраційних документів).
У разі, якщо жодна з рекомендацій не допомогла вирішити проблему необхідно звернутися до представництва КН ЕДП ІДД ДПС, в якому були отримані кваліфіковані сертифікати, подати заяву на скасування кваліфікованого сертифіката, згенерувати новий особистий ключ та отримати відповідні йому кваліфіковані сертифікати.
 Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua
https://www.facebook.com/;
https://www.youtube.com/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
 
Екологічний податок: деякі особливості декларування у разі наявності різних стаціонарних джерел забруднення в межах кількох населених пунктів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єктом та базою оподаткування екологічним податком, зокрема, є обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
Норми визначені п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
При цьому база оподаткування екологічним податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (п. 242.4 ст. 242 ПКУ).
Згідно з п. 16 прим. 1 частини другої ст. 29 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI зі змінами та доповненнями (далі – БКУ) надходження екологічного податку, що справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення зараховуються до загального фонду державного бюджету у повному обсязі.
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу (п. 250.1 ст. 250 ПКУ).
У разі якщо платник податку має кілька стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів в межах кількох населених пунктів (сіл, селищ або міст) або за їх межами (коди згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України (далі – коди КОАТУУ) різні), то такий платник податку зобов’язаний подати до відповідного контролюючого органу за місцем розташування стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів податкову декларацію щодо кожного стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведеного для розміщення відходів місця чи об’єкта окремо       (п. п. 250.10.1 п. 250.10 ст. 250 ПКУ).
Форма Податкової декларації екологічного податку (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 зі змінами та доповненнями. Невід’ємною частиною Декларації є додатки, зокрема, додаток 1 «Розрахунок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення» (далі – додаток 1).
З метою забезпечення ефективного контролю за розподілом коштів екологічного податку за викиди забруднюючих речовин (двоокису вуглецю), з урахуванням п. 16 прим. 1 ст. 29 БКУ, обов’язково складається окремий додаток 1 в частині зобов’язань за викиди двоокису вуглецю.
Отже, суб’єкт господарювання, що має кілька стаціонарних джерел забруднення (різні коди КОАТУУ), які обслуговуються різними контролюючими органами, у разі перевищення протягом звітного року сумарного за всіма стаціонарними джерелами граничного обсягу викидів двоокису вуглецю (500 тонн), подає по кожному стаціонарному джерелу забруднення до контролюючого органу за його місцезнаходженням Декларацію та два додатки 1 до неї:
1) додаток 1 – в частині викидів двоокису вуглецю, в якому відображається:
- обсяг викидів двоокису вуглецю, що перевищує граничний обсяг таких викидів (500 тонн) за звітний (податковий) квартал поточного року, в якому досягнуто таке перевищення, а в наступних звітних (податкових) кварталах поточного року – фактичний обсяг викидів двоокису вуглецю за цей період (квартал).
При цьому за звітний (податковий) квартал поточного року, в якому відбулося перевищення граничного обсягу викидів двоокису вуглецю сумарно всіма стаціонарними джерелами забруднення, розподіл перевищеного обсягу викидів двоокису вуглецю за цей період здійснюється платником екологічного податку самостійно, для цього ним визначається принцип розподілу зазначеного обсягу викидів між стаціонарними джерелами забруднення, що має бути зафіксовано в розпорядчому документі;
2) додаток 1 – в частині обсягів викидів інших забруднюючих речовин (за винятком двоокису вуглецю).
  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua
https://www.facebook.com/;
https://www.youtube.com/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
 
 
Запобігання корупції: заходи зовнішнього та самостійного врегулювання конфлікту інтересів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до норм Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1700):
► потенційний конфлікт інтересів – це наявність у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – особа), приватного інтересу (будь-якого майнового чи немайнового інтересу особи, у тому числі зумовлений особистими, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі тими, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях) у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;
► реальний конфлікт інтересів – це суперечність між приватним інтересом особи службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання та її зазначених повноважень.
Статтею 29 розділу V «Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів» Закону № 1700 встановлено, що зовнішнє врегулювання конфлікту інтересів здійснюється шляхом:
1) усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів;
2) застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняття рішень;
3) обмеження доступу особи до певної інформації;
4) перегляду обсягу службових повноважень особи;
5) переведення особи на іншу посаду;
6) звільнення особи.
При цьому, особи, у яких наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів, можуть самостійно вжити заходів щодо його врегулювання шляхом позбавлення відповідного приватного інтересу з наданням підтверджуючих це документів безпосередньому керівнику або керівнику органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади.
  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua
https://www.facebook.com/;
https://www.youtube.com/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Коли операції з продажу торгової марки резиденту/нерезиденту є об’єктом оподаткування ПДВ?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що питання, пов’язані із поняттям права інтелектуальної власності, регулюються Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі – ЦКУ).
Нормами ст. 420 ЦКУ визначено, що торговельні марки (знаки для товарів і послуг) належать до об’єктів права інтелектуальної власності.
При цьому відповідно до положень ЦКУ спосіб набуття права інтелектуальної власності на об’єкт такого права залежить від об’єкта цього права, а також одним із майнових прав інтелектуальної власності на об’єкт інтелектуальної власності з правом на використання цього об’єкта є виключне право дозволяти використання об’єкта (видавати ліцензії).
Підпунктом 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) встановлено, що роялті – будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).
Не вважаються роялті платежі, отримані:
► як винагорода за використання комп’ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання «кінцевим споживачем»);
► за придбання примірників (копій, екземплярів) об’єктів інтелектуальної власності, у тому числі в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання або для перепродажу такого примірника (копії, екземпляра);
► за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об’єкти права інтелектуальної власності, визначені в абзаці першому п. п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, у користування, володіння та/або розпорядження особи;
► за передачу прав на об’єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об’єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права, продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), крім випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов’язковим згідно із законодавством України;
► за передачу права на розповсюдження примірників програмної продукції без права на їх відтворення або якщо їх відтворення обмежено використанням кінцевим споживачем.
Згідно з п. п. 196.1.6 п. 196.1 ст. 196 ПКУ не є об’єктом оподаткування операції з виплат дивідендів, роялті у грошовій формі або у вигляді цінних паперів, які здійснюються емітентом.
Тобто, якщо покупець придбаває право на використання об’єкта права інтелектуальної власності без одержання права власності на нього, то винагорода (платежі) за таке використання не є об’єктом оподаткування ПДВ.
Якщо об’єкти права інтелектуальної власності передаються у користування, володіння та/або розпорядження чи власність, то така операція є об’єктом оподаткування ПДВ для особи, яка передає об’єкт такого права, оскільки відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податків, зокрема, з постачання товарів та послуг, місце постачання яких знаходиться на митній території України.
  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua
https://www.facebook.com/;
https://www.youtube.com/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
 
 
Проведено засідання комітету за галузевою ознакою «Нерухомість» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) повідомляє, що сьогодні, 21 жовтня 2021 року, відбулося засідання комітету за галузевою ознакою «Нерухомість» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – Комітет Громадської ради) в якому взяли участь заступник начальника ГУ ДПС Валерій Леонов, начальник управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС Манушак Осипова та заступник начальника управління податкового адміністрування фізичних осіб ГУ ДПС Світлана Іщенко.
Під час засідання розглянуті питання адміністрування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для фізичних осіб (далі - податок).
Світлана Іщенко розповіла учасникам засідання про перелік фізичних осіб, які відносяться до категорії платників такого податку, базу оподаткування, ставки та пільги із сплати податку та звернула увагу, що у 2021 році ГУ ДПС винесено 73 тис. податкових повідомлень-рішень на суму понад 154,7 млн гривень.
«Так, станом на 01.10.2021 до місцевих бюджетів Дніпропетровського регіону надійшло 106,9 млн гривень такого податку» – зазначив Валерій Леонов.
У ході обговорення члени Комітету Громадської ради звернули увагу, що на теперішній час існує необхідність у законодавчому врегулюванні питання щодо удосконалення наповнення бази даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, що в свою чергу дасть змогу збільшить надходження до місцевих бюджетів.
На засіданні також вирішені інші питання щодо діяльності Комітету Громадської ради.
 
 
Перевищення затверджених лімітів на утворення та розміщення відходів: чи збільшується розмір екологічного податку?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. п. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено об’єкт та базу оподаткування по екологічному податку, що справляється за розміщення відходів, зокрема, обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання.
Пунктом 249.6 ст. 249 ПКУ встановлено, що суми екологічного податку, який справляється за розміщення відходів, обчислюються платниками самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, ставок податку та коригуючих коефіцієнтів у порядку визначеному ПКУ. Тобто, на підставі фактичних обсягів розміщення відходів протягом звітного кварталу.
Наявність або відсутність затверджених лімітів на утворення та розміщення відходів у платника екологічного податку не впливає на обчислення сум екологічного податку, що справляється за розміщення відходів.
Розмір екологічного податку при обчисленні сум податку у разі перевищення платником податку затверджених лімітів на утворення та розміщення відходів або у разі їх відсутності не збільшується.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua
https://www.facebook.com/;
https://www.youtube.com/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
 
Збір за місця за паркування: фізичні особи протягом січня – вересня 2021року поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини більш ніж на 4,2 млн гривень
Платниками збору за місця для паркування транспортних засобів (збір) є зокрема, фізичні особи – підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.
Так, платники Дніпропетровщини протягом січня – вересня 2021 року поповнили місцеві бюджети збором за місця для паркування транспортних засобів на суму більше ніж 4,2 млн гривень. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року находження зросли майже на 537 тис. грн або на 14,6 відсотків.
Нагадуємо, що ставки збору встановлюються за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі до 0,075 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Ставка збору та порядок сплати збору до бюджету встановлюються відповідною сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
При визначенні ставки збору сільські, селищні, міські ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, враховують місцезнаходження спеціально відведених місць для паркування транспортних засобів, площу спеціально відведеного місця, кількість місць для паркування транспортних засобів, спосіб поставлення транспортних засобів на стоянку, режим роботи та їх заповнюваність.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua
https://www.facebook.com/;
https://www.youtube.com/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
 
ФОП після реєстрації в ЄДР за місцем проживання подає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за ф. № 20-ОПП
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.
Норми визначені п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Об’єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об’єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов’язує виникнення у платника податкового обов’язку (п. 22.1 ст. 22 ПКУ).
Пунктом 65.1. ст. 65 ПКУ встановлено, що взяття на облік фізичних осіб – підприємців у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), наданих державним реєстратором згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
Відповідно до положень ПКУ процедури обліку об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, визначені розділом VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок).
Пунктом 8.1. розділу VIII Порядку передбачено, що платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням контролюючий орган за основним місцем обліку.
Внесення змін до облікових даних фізичної особи – підприємця (у т. ч. про зміну його місцезнаходження (місця проживання)) здійснюється контролюючим органом на підставі інформації з ЄДР (п. 9.1 розділу ІХ Порядку).
У разі, якщо місце проживання фізичної особи – підприємця є місцем, де провадиться підприємницька діяльність, або воно пов’язане із здійсненням підприємницької діяльності, то фізична особа – підприємець повинна подати повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП протягом 10 робочих днів після реєстрації, до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua
https://www.facebook.com/;
https://www.youtube.com/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
 
 
Передбачена відповідальність за неподання декларації про майновий стан і доходи фізособою, яка провадить незалежну професійну діяльність
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування:  Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра)  нагадує, що відповідно до п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Крім того, згідно з ст. 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП) неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 до 136 гривень).
Дії, передбачені частиною першою ст. 164 прим. 1 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 грн. до 136 гривень).
Нормами п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п. п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ для відповідного року.
  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua
https://www.facebook.com/;
https://www.youtube.com/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
 
Місцеві бюджети Дніпропетровщини у січні - вересні 2021 року отримали від фізичних осіб понад 367,2 млн гривень плати за землю
Фізичні особи – платники плати за землю протягом дев’яти місяців 2021 року поповнили місцевий бюджет на суму понад 367,2 млн грн, що у порівнянні з аналогічним періодом 2020 року на 29,1 млн грн або на 8,6 відс. більше.
Звертаємо увагу, що громадяни – платники плати за землю (земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності) мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельних ділянок для проведення звірки даних щодо:
► розміру площ та кількості земельних ділянок, що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;
► права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пунктів 281.4 та 281.5 ст. 281 Податкового кодексу України;
► розміру ставки земельного податку;
► нарахованої суми плати за землю.
Поряд з цим, у разі якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок, щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок.
Крім того, фізичні особи, з використанням кваліфікованого електронного підпису, мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з плати за землю, в меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua
https://www.facebook.com/;
https://www.youtube.com/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
 
 
Платникам рентної плати про сплату зобов’язаньза вересень поточного року!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування:  Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра)  звертає увагу платників рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводної сировини; за користування радіочастотним ресурсом України, транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України на необхідність сплати податкових зобов’язань за вересень поточного року за цими платежами до 29 жовтня 2021 року включно.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua
https://www.facebook.com/;
https://www.youtube.com/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
 
За видобування нафти платники Дніпропетровського регіону до місцевих бюджетів у січні – вересні поточного року спрямували майже 1,8 млн гривень рентних платежів
Нафтогазова промисловість є енергетичною основою для сталого економічного розвитку країни. Потреба, зокрема в нафті та продукції її переробки постійно зростає. Отже видобуток нафти важливий для будь-якого регіону нашої держави.
Протягом січня – вересня 2021 року платники Дніпропетровського регіону за видобування нафти спрямували до місцевих бюджетів майже 1,8 млн гривень рентних платежів. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження зросли на 87,6 відс., або майже на 834 тис. гривень.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua
https://www.facebook.com/
 
 
Чи потрібно зазначати у таблиці даних платника ПДВ коди товарів які придбаваються (отримуються) у особи – неплатника ПДВ?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок зупинення) платник ПДВ має право подати до ДПС таблицю даних платника ПДВ (далі – Таблиця) за встановленою формою (додаток 5).
У Таблиці зазначаються:
► види економічної діяльності відповідно до КВЕД;
► коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України;
► коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі – ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (п. 13 Порядку зупинення).
Пунктом 4 Порядку зупинення передбачено, що у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) визначено, що ПН/РК відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у п. 3 Порядку зупинення, зокрема, якщо у ПН/РК відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з ДКПП, які зазначені у Таблиці, врахованій контролюючим органом, реєстрація таких ПН/РК не зупиняється в Єдиному реєстрі податкових накладних.
При цьому Порядком зупинення не визначено заповнення в Таблиці кодів товарів згідно з УКТЗЕД та кодів послуг згідно з ДКПП, що придбаваються (отримуються) платником податку в залежності від статусу постачальника.
Отже, якщо товари/послуги придбаваються (отримуються) у особи, яка не зареєстрована платником ПДВ, їх коди, визначені згідно з УКТЗЕД та ДКПП підлягають заповненню у Таблиці.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua
https://www.facebook.com/;
https://www.youtube.com/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
 
 
Протягом січня – вересня поточного року від фізичних осіб – платників туристичного збору до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло майже 2,5 млн гривень
Фізичними особами Дніпропетровської області протягом січня – вересня 2021 року до місцевих бюджетів спрямовано майже 2,5 млн грн туристичного збору. Ця сума у порівнянні з січнем – вереснем 2020 року збільшилась на 62,4 відс. або більше ніж на 951 млн гривень.
Нагадуємо, що ставка туристичного збору встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), визначених п. п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 Податкового кодексу України, у розмірі до 0,5 відсотка – для внутрішнього туризму та до 5 відсотків – для в’їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення.
При цьому базою справляння збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua
https://www.facebook.com/;
https://www.youtube.com/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
 
У січні – вересні 2021 року 2090 громадян Дніпропетровської області задекларували дохід, отриманий від продажу (обміну) рухомого/нерухомого майна
Протягом січня – вересня 2021 року дохід, отриманий від продажу (обміну) та/або нерухомого майна, задекларували 2090 громадян Дніпропетровської області. Загальна сума задекларованого доходу складає 560,8 млн гривень.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Податкового кодексу України (ПКУ), відповідно до якого платником податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Звертаємо увагу, що відповідно до ПКУ дохід платника ПДФО від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою 5 відсотків
Як виняток, не підлягає оподаткуванню дохід, отриманий платником ПДФО від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда.
Дохід, отриманий платником ПДФО від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків.
Дохід, отриманий платником ПДФО від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відсотків.
Платник ПДФО, який отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року, а також сплатити ПДФО.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua
https://www.facebook.com/;
https://www.youtube.com/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
 
Про відображення у фіскальних чеках реквізитів марки акцизного податку на алкогольні напої при продажу алкогольних коктейлів та алкогольних напоїв на розлив
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування:  Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра)  доводить до відома платників наступне.
Наказом Міністерства фінансів України від 08.06.2021 № 329 «Про затвердження Змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних документів» (далі – наказ №329) внесені зміни до форми фіскального касового чеку на товари (послуги) та фіскального касового чеку видачі коштів і доповнено їх новим реквізитом – «цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої», який зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством.
Пунктом 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) встановлено обов’язок суб’єктів господарювання проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) / програмні РРО для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.
Отже, для підакцизної групи товарів встановлено особливий режим програмування, який не передбачає можливості використовувати назву однорідної групи (горілка, вино, сигарети тощо), а вимагає зазначати в чеках РРО/ПРРО, які супроводжують продаж таких товарів, саме найменування конкретної одиниці підакцизного товару з обов’язковим відображенням в таких чеках, окрім найменування, їх кодів згідно з УКТ ЗЕД, ціни та кількості, у тому числі відображення реквізитів марки акцизного податку (серія та номер) методом ручного введення (для РРО, що не можуть бути доопрацьовані або використовуються без сканеру) або сканування штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.
Враховуючи викладене та з урахуванням вимог чинного законодавства рекомендуємо платникам податків з 01 жовтня 2021 року при програмуванні алкогольних напоїв, що є складовими у приготуванні алкогольного коктейлю,  забезпечити введення даних/сканування марки для відображення її реквізитів у розрахунковому документі одноразово при відкупорюванні тари, в межах приготування першої порції такого коктейлю або продажу алкогольного напою на розлив.
Разом з тим, ДПС нагадує, що наразі порядком проведення розрахунків, який визначений статтею 3 Закону № 265, не передбачено обов’язку для суб’єктів господарювання при реєстрації розрахункових операцій зазначати у розрахункових документах цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.
Враховуючи викладене, обов’язок зазначати цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої визначено лише Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, в редакції Наказу № 329.
Отже, з 01 жовтня 2021 року підстав для застосування до суб’єктів господарювання штрафних (фінансових) санкцій за видачу розрахункового документа без зазначення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої у контролюючих органів не виникне до внесення відповідних змін у законодавстві.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/512778.html
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua
https://www.facebook.com/;
https://www.youtube.com/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
 
Необхідно правильно заповнювати платіжні документи для сплати податків у разі застосування єдиного рахунку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування:  Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра)  нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2021 року за № 190/35812 та набуде чинності з 26.02.2021, затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок № 847).
Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку № 847 заповнення документів.
Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).
Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.
Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 35¹.6 ст. 35¹, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
 
Сервіс «Пульс» Державної податкової служби України
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування:  Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра)   нагадує, що сервіс «Пульс» ДПС України приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).
У період карантину Заявники можуть надати Інформацію за номером телефону Контакт-центру ДПС 0800-501-007, з 08.00-до 18.00 (крім, вихідних і святкових днів) обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та з 18.00-до 08.00 (також у вихідні і святкові дні) скориставшись послугою «Залиште запитання – ми Вам зателефонуємо» і на електронну пошту idd@tax.gov.ua.
Надати інформацію можна, здійснивши наступне:
Крок 1. Набрати номер телефону 0800-501-007.
Крок 2. Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач з 8.00 год. до 18.00 год. (крім, вихідних і святкових днів) – послідовно обрати напрямок «5» та натиснути 1.
Крок 3. Зачекати з’єднання з працівником та залишити Інформацію.
При наданні Інформації Заявник називає своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посада працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.
У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.
Крок 4. У неробочий час з 18.00 год. до 8.00 год. (також вихідні і святкові дні) Інформацію можна залишити на інтерактивний автовідповідач.
Також її можна надіслати на електронну пошту idd@tax.gov.ua.
Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.
Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.
Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску, що надходять електронною поштою.
Статистичні дані щодо роботи сервісу «Пульс», зокрема у 2021 році, розміщені на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/puls- .
  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua
https://www.facebook.com/;
https://www.youtube.com/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
 
 Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування:  Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДФС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.
Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.     
Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «4»). 
 
                                                                  Відділ комунікацій з громадськістю
                                                                  управління інформаційної взаємодії
                                                                  Головного управління ДПС
                                                                  у Дніпропетровській (територія обслуговування:  Новокодацький,              
                                                                  Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра)