Антикризова швидка допомога для української енергетики

25.10 09:06 | Укррудпром

Бизнес Цензор, 22 жовтня 2021. Опубликовано 08:45 25 октября 2021 года Що робити, коли давати поради і озвучувати погрози, щоб уникнути катастрофи, вже надто пізно?

Почнемо з історії

У середині 1990-х років влада штату Каліфорнія ухвалила рішення щодо лібералізації ринку електроенергетики. Простими словами, було законодавчо закріплено обов’язок виділення в окремі бізнеси виробництва електроенергії від постачання, і при цьому енергогенерація отримала право продавати струм на біржі за ринковими цінами. Кінцеві споживачі були захищені шляхом встановлення цінової стелі, вище якої постачальники не могли виставити платіжку.

Вважалося, що вільний ринок сприятиме конкуренції між різними виробниками електроенергії, що забезпечить зниження ціни і підвищення ефективності генерації. Конкуренції нічого не мало загрожувати, адже встановлена потужність генерації в Каліфорнії у 1.5 рази перевищувала піковий попит.

Нічого не віщувало біди. Та вже за рік після запровадження нових правил у Каліфорнії почалися віялові відключення електроенергії сотням тисячам споживачів та банкрутства мережевих компаній, збитки яких вимірювалися десятками мільярдів доларів. Всього енергокриза коштувала Каліфорнії 40-45 млрд доларів!

З матеріалів кримінальних справ, порушених федеральними прокурорами США, витікає, що до кризи і наступних космічних фінансових втрат призвели зкоординовані дії генеруючих і трейдингових компаній. Саме після цієї кризи і її розслідування збанкрутував великий і жахливий “Енрон”, дії якого і були однією з головних її причин.

Маніпуляції продавців електроенергії, які призвели до зростання оптових цін у 8 разів за кілька місяців, була напрочуд різноманітними і вигадливими. То у години і дні пікових навантажень зупинялись нібито “на ремонт” енергоблоки станцій, чим створювався штучний дефіцит.

То оптові постачальники резервували потужності мережі, що значно перевищували теоретично можливі обсяги генерації, чим блокували можливість транспортувати реальні обсяги струму і знов таки створювали дефіцит.

То трейдери продавали одне одному по кілька разів одні і ті самі обсяги за завищеними цінами, чим штучно роздували котирування.

Способів маніпуляції придумали безліч. Як казав тодішній керівник “Енрону”, “Врешті-решт, не має значення, що зроблять ці божевільні регулятори. Тому що у мене є розумні хлопці, які завжди знайдуть спосіб заробити гроші”.

В результаті “розумні хлопці” “наманіпулювали” своїм власникам кілька мільярдів доларів, а енергосистема найбільш економічно потужного штату США ледь вистояла у 2001 році і то лише завдяки імпорту електроенергії і адекватній роботі правоохоронців.

До чого тут Україна?

Способи маніпуляції на енергоринку Каліфорнії, через які він зколапсував, резонують зі змістом енергетичних новин України останніх років (особливо, часу, коли почала працювати нова ринкова модель).

Адже раптові виведення в “аварійний ремонт” вугільних блоків українських ТЕС, хронічні дефіцити вугілля на складах, перевантажені перетини з іншими країнами, які неможливо використовувати для імпорту, “торгівля повітрям” на ринку електроенергії знайомі і нам.

Всі ці і багато інших маніпуляцій, крадіжок, інших злочинних та майже злочинні діяння на енергетичних ринках України, на жаль, також наявні.

Останнім часом вони вже в щоденному режимі створюють головний біль державним чиновникам від енергетики. А кризу в газовій і електроенергетичній галузі цієї зими зараз не пророкує лише лінивий.

Питання в тому, чи може сьогодні Україна віднайти зайвих умовно 40-45 млрд доларів для подолання наслідків відключень споживачів від електроенергії і газу? Чи є ми настільки багатими, щоб дозволяти певним суб’єктам ринку маніпулювати їхнім ринковим статусом і витягувати кошти з наших з вами кишень?

І чи, врешті, настільки вже ми впевнені в чесності і непідкупності українських правоохоронців і суддів, щоб відкласти питання покарання за зловживання, які відбуваються прямо зараз, на наших очах, на колись потім?

Думаю, не впевнені. Навпаки — є чітке розуміння того, що якщо сьогодні якийсь енергорозбійник витягне з кишень українців якусь кількість сотень мільйонів доларів, створивши енергокризу, то завтра такий суб’єкт купить за ці мільйони ще пару обленерго.

Але давайте ближче до конкретики.

Кейс №1. Енергетичний ім. Ріната Леонідовича.

ДТЕК Ріната Ахметова — ключовий гравець українського ринку електроенергії у більшості сегментів.

ДТЕК — це близько половини обсягів розподілу електроенергії в країні (шляхом контролю за відповідними обленерго). Тобто електричні рубильники половини України контролює Ахметов.

ДТЕК — це також постачання електроенергії населенню у зонах роботи відповідних обленерго. Майже половина українців отримує платіжки за електроенергію від компаній одіозного олігарха.

Відповідно, ці компанії разом з місцевими обленерго формують частку попиту на електроенергію, яка разом з іншими споживачами і трейдерами, підконтрольними Ахметову, дуже суттєво впливає на ринок (іноді третина, іноді більша частка від всього обсягу попиту на окремих сегментах ринку).

ДТЕК — це більше 2/3 електроенергії теплових електростанцій, які конструктивно є одними з найбільш гнучких виробників струму. Фактично, це означає що ДТЕК має можливість впливати на стабільність споживання струму, адже коли ТЕС не вмикається за командою диспетчера для покриття сезонних і добових піків споживання, суттєвих резервів інших видів генерації просто не вистачає. Доводиться вимикати споживачів.

З цієї ж причини теплоелектростанції є основним резервом на випадок виходу з ладу енергоблоків інших видів генерації, в тому числі блоків-гігаватників (потужністю 1 ГВт) АЕС.

Як же розпоряджається ДТЕК такими ресурсами?

Результати сумні.

По-перше, маніпуляції пропозицією і попитом з боку ДТЕК призвели до зростання цін ринку на добу наперед у серпні — жовтні поточного року порівняно з попередніми кварталами більше ніж у півтора рази! Це значить українська промисловість, соціальна сфера, кожна лікарня, школа або військова частина почала платити за електрику принаймні у 1,5 рази більше. Українська продукція стає дорожчою, менш конкурентоздатною, а самі українці витрачатимуть на неї більше коштів і зіштовхнуться з новим сплеском інфляції. І добре, якщо все закінчиться лише таким, півторакратним, зростанням.

Мало приємного для країни, але бізнес є бізнес, мабуть, думають в ДТЕК.

Проте високі ціни на електроенергію це не головний біль, який створюють Україні підприємства ДТЕК. Набагато небезпечнішим є відмова генерації Ахметова виконувати ліцензійні обов’язки щодо накопичення вугілля на складах ТЕС. Сьогоднішнього запасу вугілля вистачає лише на кілька днів роботи електростанцій в умовах морозів. Це в рази менше нормативів. На деяких станціях склади порожні майже цілком.

Це абсолютно неприйнятна і меганебезпечна ситуація. Справа не лише у потенційних віялових відключеннях, які можуть нас спіткати. Схоже, протягом прийдешньої зими віялових відключень вже не уникнути. Основна небезпека криється у значному зростанні ризиків виходу з ладу елементів енергосистеми або і всієї енергосистеми країни у разі неможливості використання резервної потужності, яку зобов’язані забезпечувати теплові електростанції Ахметова.

Наприклад, під час аварійного вимкнення одного або кількох блоків електростанцій, їх у системі має замінити аналогічна потужність ТЕС. Якщо ця потужність відсутня, бо вугільні склади порожні, може початися каскадний розвиток аварії енергосистеми — масово виходять з ладу підстанції, енергоблоки, трансформатори, енергообладнання споживачів.

Про жахи каскадних аварій можна більше дізнатись, погугливши, наприклад, кількарічної давнини аварію в Венесуелі, де вся країна кілька місяців сиділа без світла. А частина сидить і зараз.

В умовах України каскадна аварія, яку може спровокувати недостатня кількість вугілля на складах ТЕС, — це багатомільярдні збитки держави і бізнесу, які просто немає звідки покрити. Це значить, що раптом вийдуть з ладу значні елементи енергосистеми, без світла нам доведеться сидіти довго, не працюватиме бізнес, зупиниться наповнення бюджету.

Каскадна аварія економіки і соціальної сфери, так би мовити.

Тепер, уявімо, якщо на такі події потенційно накладаються кілька тижнів морозної погоди. У нас не Венесуела, просто пересидіти в темноті до ранку без трагічних наслідків не вийде.

Чи треба Державі чекати настання трагічних наслідків через без перебільшення злочинну недбалість з боку керівництва і власників ДТЕК? З якого разу має стати зрозумілим, що деякі гравці енергетичного ринку просто не вміють працювати інакше, ніж маніпулюючи і граючи на потенційний аваріях і трагедіях.

У нас вже був критичний стан з вугіллям на складах на початку цього року. А до цього — наприкінці 2019 року. А до цього — план “Крєпость”. А під час всього цього — невиконані приватизаційні зобов’язання ДТЕК з реконструкції застарілих за безцінь отриманих від Держави енергоблоків ТЕС, що труять мільйони людей.

Коли власник злочинно безвідповідальний, коли ставить під загрозу життя тисяч людей, коли робить це роками з тупою методичністю, зате зароблені на маніпуляціях і “Роттердамах” мільярди витрачає на палаци і нові обленерго, а не на ремонти, Держава має втрутитись. І якщо мова йде про кризову ситуацію і загрозам життю людей, це втручання має бути швидким і жорстким, проте законним.

Кейс №2. Газовий ім. Дмитра Васильовича (та інших темних особистостей)

Аналогом обленерго на газовому ринку є облгази. Історія приватизації і переділу власності на облгази в Україні довга і похмура, але завершилося усе тим, що 2/3 облгазів виявилося в руках одіозного олігарха Дмитра Фірташа, “Донецькоблгаз” в руках Курченка, а решта підприємств в руках інших, у масі своїй не менш темних, просто менш відомих осіб.

Фірташ відомий тим що співпрацює з російським навколопутінським олігархічним бізнесом. Навіть рекордну заставу у 125 млн євро за заарештованого в Відні у 2014 році Фірташа вніс російський олігарх Анісімов.

І от ця людина тримає руку на газовому крані 2/3 споживачів країни, котельнях, які опалюють мільйони помешкань і ті ж самі школи, лікарні і військові частини. Моторошно навіть від думки про це.

За останній рік роботи облгази накопичили заборгованість перед Оператором газотранспортної системи України у сумі біля 11 млрд, 70% з яких боргують облгази Фірташа. Ці 11 млрд не будуть направлені на підтримку ГТС в належному стані, не будуть виплачені Державі як дивіденди, вони наразі розповзлися кишенями власників облгазів.

Лише за вересень кишенями Фірташа додатково розповзлося 1,9 млрд грн, кишенями Курченка — понад 200 млн грн.

Ясно, що такими темпами до кінця опалювального сезону Оператор ГТС стане банкрутом, а власники облгазів “намиють” собі ще енну кількість мільярдів гривень за наш рахунок. У Путіна з’явиться додатковий аргумент поговорити про обхід українських транзитних маршрутів.

Чи розуміють органи влади глибину прірви, в яку штовхають країну власники облгазів?

Начебто так. Завдяки арешту в рамках кримінальної справи належних Курченку акцій Донецькоблгазу кілька днів тому вдалось провести загальні збори, де було замінено органи управління на підконтрольні НАК “Нафтогаз України”. Будемо сподіватися, тепер Донецькоблгаз стане зразковим підприємством і більше не боргуватиме ОГТСУ.

Проте за всі ці роки, протягом яких курченківський менеджмент українського підприємства злочинно виводив мільярди гривень, Держава просто за цим спостерігала. Питання, хто поверне вкрадені мільярди, навряд чи знайде відповідь.

Так само, як і питання, де поділися понад 600 млн грн, які боргує ОГТСУ крихітний Тернопільміськгаз. Там акцій Курченка немає, арештовувати нічого і викачування грошей ОГТСУ, а фактично — державних, триває.

Що робить Держава, щоб зупинити ці злочини?

Є кримінальні справи. Є позови ОГТСУ про стягнення боргів. Є викривальні матеріали в пресі і заяви офіційних осіб. Але немає зупинки викачування грошей.

На фоні дефіциту газу, який чекає нас взимку, на фоні погроз з боку російського диктатора зупинити транзит і забрати державність, мати під боком міну уповільненої дії у вигляді ворожих і злочинних облгазів, чи не велика розкіш?

Чи повинні ми чекати, щоб облгази повністю обезкровили Оператора ГТС України? Чи за указками “з-за порєбріка” взимку почали відключати газові котельні (як це було у випадку Донецькоблгаза минулої зими)? Чи далі продовжили безоплатно і безконтрольно використовувати сотні тисяч кілометрів державних газових мереж?

Чи потрібно боротися з відсутністю вугілля на складах ТЕС заявами у ЗМІ? Чи достатньо штрафу у 1,7 млн грн, щоб зупинити або упередити маніпуляції на ринку електроенергії розміром у мільярди? Чи обов’язково чекати віялових відключень і каскадних аварій енергосистеми, щоб зупинити порушення ліцензійних умов?

Чи може, під час кризи потрібні якісь дієвіші механізми порятунку від катастрофічних сценаріїв, ніж імітація бурхливої діяльності?

Швидка допомога трохи буксує

У підписаному Президентом 28 серпня поточного року рішенні РНБОУ “Про заходи з нейтралізації загроз в енергетичній сфері” міститься доручення Кабміну у двотижневий строк розробити механізм запровадження тимчасових адміністрацій до енергетичних підприємств у разі порушення правил безпеки постачання електричної енергії та/або порушення ліцензійних вимог провадження господарської діяльності.

Можливо, саме тимчасові адміністрації мають стати відповіддю на питання, що робити, коли брутальні злочинці грабують країну, паралельно прирікаючи її на енергетичну катастрофу?

Коли чиновники, правоохоронці і суди не працюють, потрібно мати простий і швидкий інструмент кризового відлагодження системи.

Як показали останні місяці, РНБОУ навчилася приймати складні рішення щодо багатих людей, які цим людям зовсім не подобаються. А НКРЕКП навчилася називати речі своїми іменами, коли мова йде про спроби енергетичних монстрів вибити зі споживачів ще кілька мільярдів і нічого не дати взамін.

Практика роботи тимчасових адміністрацій в банках показала, що коли потрібно блискавично перехопити управління суспільно важливим об’єктом з рук злодійкуватих власників і менеджерів, тимчасові адміністрації можуть показати результат.

Оскільки людські здоров’я і життя не менш важливі, ніж людські гроші, а енергетичні олігархи анітрохи не кращі, ніж олігархи фінансові, поширення практики таких адміністрацій на енергетику виглядає цілком логічним.

Хто, як, на який строк має запроваджувати такі тимчасові адміністрації? Можливо, РНБО за поданням НКРЕКП, НКРЕКП самостійно чи спільно з Міненергетики? На 6 місяців чи на 1 рік, чи до припинення порушення ліцензійних умов? Одноособовою має бути тимчасова адміністрація чи колективною, чи взагалі формально нею має бути державний орган?

Мабуть відповіді на ці і інші питання могли з’явитися досить швидко, було б бажання виконати рішення РНБО. Бо з моменту його публікації минуло вже два місяці, а не два тижні, і, наскільки нам відомо, ніхто навіть не брався за виконання доручення, підписаного Зеленським.

Бо ще трохи, і навіть швидка допомога буде неактуальною.

Вікторія ВОЙЦІЦЬКА, колишній народний депутат (Самопоміч), працювала в Комітеті ВРУ з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки

Добавить комментарий

Автор:

Введите Код, указанный на рисунке
 




Новини

11:30 - Министр финансов ожидает существенного роста дефицита госбюджета в декабре
11:30 - Россия готова будет начать войну с Украиной к концу января
11:30 - Планы частичной приватизации ПриватБанка и Ощадбанка подготовят к концу 2021 года
11:30 - Виталий Кличко назвал новые цены на проезд в общественном транспорте Киева
11:18 - Стратегія розвитку Києва до 2035 року: смарт-спеціалізація столиці
10:36 - Кабмин добавил в список объектов на приватизацию Уманский ликеро-водочный завод
10:36 - Ахметов и Жеваго увеличили экспорт украинской железной руды на 79%
10:36 - НКРЭКУ одобрила план развития системы распределения электроэнергии для “Укрзализныци” на 2022-2026 годы
10:36 - НБУ исключил из реестра 4 финучреждения
10:36 - “Метинвест” Ахметова работает с оккупированными территориями Украины через офис в Москве
10:06 - Михайло Федоров відкрив Тринадцяте засідання Українсько-швейцарського комітету
10:06 - Мінцифри презентувало результати проекту з розвитку підприємництва: 11 центрів Дія.Бізнес, 1.5 млн відвідувачів порталу Дія.Бізнес
09:42 - Правительство утвердило 12 банков, в которых бизнесу дадут кредит под госгарантии
09:42 - Законопроект №5600 сохранил Игорю Коломойскому 600 млн гривен в год
09:42 - Украина продлит действие таможенных пошлин на российский импорт на 2022 год
09:42 - Кабмин ввел обязательную самоизоляцию по возвращении из 8 африканских стран
09:42 - Генпрокурор анонсирует активизацию более чем 200 уголовных производств по Ринату Ахметову
09:42 - “Укргаздобыча” открыло новое месторождение газа в Харьковской области
09:14 - Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
09:07 - Платнику податків, який здійснює контрольовані операції із сировинними товарами, необхідно повідомити контролюючий орган про укладення відповідного договору (контракту)
09:06 - Деякі особливості обчислення розрахункової вартості одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства
09:06 - Про термін сплати єдиного внеску роботодавцями
09:06 - Чи може резидент, який уклав зовнішньоекономічний договір на імпорт продукції на умовах відстрочки платежів, заключити договір про переведення боргу з іншим резидентом?
09:05 - Про строки сплати податкового зобов’язання з плати за землю, визначеного у податковій декларації
09:05 - Чи виникає дохід у юрособи – платника єдиного податку третьої групи від продажу іноземної валюти, отриманої від здійснення операцій з експорту?
09:04 - До уваги платників єдиного податку!
09:04 - До уваги фізосіб - власників декількох об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, розміщених в різних населених пунктах!
09:03 - Страхова виплата отримана платником ПДФО за договором страхування, іншого ніж довгострокове страхування життя: оподаткування
09:03 - Про розмір відрахування до місцевих бюджетів частини чистого прибутку (доходу) комунальними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями
09:03 - У який момент списуються фіскальні номери із виданого фіскальним сервером ДПС діапазону номерів для відповідного ПРРО?


Більше новин

ВалютаКурс
Австралійський долар19.3605
Канадський долар21.283
Юань Женьміньбі4.2809
Куна4.1122
Чеська крона1.2174
Данська крона4.1611
Гонконгівський долар3.5021
Форинт0.085382
Індійська рупія0.36399
Рупія0.0018968
Новий ізраїльський шекель8.621
Єна0.24191
Теньге0.062425
Вона0.023221
Мексиканське песо1.2786
Молдовський лей1.5389
Новозеландський долар18.5745
Норвезька крона3.0042
Російський рубль0.37034
Саудівський ріял7.2751
Сінгапурський долар19.9571
Ренд1.7227
Шведська крона3.0156
Швейцарський франк29.707
Єгипетський фунт1.7346
Фунт стерлінгів36.356
Долар США27.2933
Білоруський рубль10.7412
Румунський лей6.2526
Турецька ліра2.031
СПЗ (спеціальні права запозичення)38.2239
Болгарський лев15.8213
Євро30.9438
Злотий6.7386
Алжирський динар0.19655
Така0.31718
Вірменський драм0.055964
Іранський ріал0.00064796
Іракський динар0.01864
Сом0.32096
Ліванський фунт0.018053
Лівійський динар5.921
Малайзійський ринггіт6.4737
Марокканський дирхам2.9501
Пакистанська рупія0.1554
Донг0.0011973
Бат0.80788
Дирхам ОАЕ7.4093
Туніський динар9.4268
Узбецький сум0.0025247
Туркменський новий манат7.7755
Сербський динар0.26319
Азербайджанський манат16.0319
Сомоні2.4095
Ларі8.7225
Бразильський реал4.8554
Золото48477.27
Срібло611.71
Платина25859.04
Паладій47451.86

Курси валют, встановлені НБУ на: 03.12.2021

ТікерOpenMaxMinCloseVolume
AMD424742474247424725482.00
BAVL0.4440.4440.4440.44471040.00
DNON35035035035010500.00
KER400400400400400.00
MHPC18919518919523340.00
PREP222250000.00
SPY1262012620126201262012620.00
UNAF308308308308770000.00
V539353935393539310786.00

Дані за 02.12.2021