Чому Україна не компенсує воднем транзит російського газу Источник: https://biz.censor.net/r3294472

19.10 18:06 | Укррудпром

Бизнес Цензор, 19 октября 2021. Опубликовано 17:03 19 октября 2021 года Як дослідив БЦ, найближчі 10 років воднева енергетика в Україні не запрацює. Розвитку цієї галузі заважають фізичні властивості водню, “зелений” тариф для СЕС і ВЕС що діятиме до 2030 року і дизайн українського ринку електроенергії.

Уряди Німеччини і США 21 липня оприлюднили спільну заяву щодо завершення Росією проекту “Північний потік 2” (ПП2) і майбутнього України.

Ввід в експлуатацію ПП2 може призвести до повного припинення транзиту російського газу через територію України. Це створює для України декілька ризиків:

Геополітичні: закриття “газового коридору” прибирає один з аргументів для Європи не допустити військової агресії з боку РФ вглиб території України.

Економічні: вирогідне припинення транзиту з 2024 року призведе до втрати $1,5 млрд щорічних надходжень від Газпрому за транспорт газу.

Ризики енергетичної безпеки: відсутність транзиту призведе до дефіциту газу в Україні, який вона купує у європейський країн, використовуючи “віртуальний реверс”. Тобто — відбирає на своїй території, здійснюючи взаєморозрахунок з європейськими контрагентами.

Своєю липневою заявою Німеччина і США фактично легалізували добудову ПП2. В обмін на це вони пообіцяли “використати весь свій вплив для продовження транзитного контракту” та “всіляко сприяти енергетичній трансформації України”.

Основною складовою такої трансформації має стати розвиток водневої енергетики в Україні.

Суть така: Німеччина готова купувати “зелений” водень, який Україна буде виробляти методом електролізу, використовуючи електроенергію з відновлювальних джерел енергії (ВДЕ).

Ще рік тому уряд Німеччини анонсував, що до 2030 року витратить 9 млрд євро на водневу енергетику. Лише 2 млрд євро з цієї суми піде на “партнерство в сфері водню з іншими країнами”.

У спільній заяві Німеччини та США партнери зазначили, що “будуть підтримувати” Зелений фонд України в розмірі $1 млрд. Німеччина обіцяла покласти в нього $175 млн. Такий обсяг коштів ніяк не замінить надходження від транзиту природного газу.

Але примара заміщення воднем вугілля і газу продовжується. В серпні цього року, під час візиту до Києва канцлера Німеччини Ангели Меркель і її зустрічі з Президентом України Володимиром Зленським, НАК “Нафтогаз України” та трейдер німецької енергетичної групи RWE підписали меморандум про розвиток водневих проектів в Україні.

В жовтні Регіональна газова компанія (РГК) Дмитра Фірташа, що об"єднує операторів газорозподільчих мереж, повідомила про успішне завершення експерименту з транспортування суміші 20% водню та 80% природного газу локальними газовими мережами.

БізнесЦензор дослідив, чи можливий “водневий бум” в Україні найближчим часом? Що цьому заважає?

Яким буває водень

Чистий водень (H2) у природі практично не зустрічається. Не можна пробурити свердловину і почати видобуток. Його потрібно синтезувати з інших речовин.

На сьогодні є декілька способів виробляти водень. Але промислового виробництва — з великим обсягами та базою споживання — ніде в світі не існує.

Пріоритетом для Європейського Союзу (ЄС) є виробництво H2 методом електролізу води (H2O) з використанням електроенергії ВДЕ. Це і є Зелений водень.

Згідно дослідження промислової групи “Воднева Європа” (Hydrogen Europe) від березня 2020 року, в 2030 році Європа очікує 80 ГВт потужності водню в енергоодиницях. Половина цієї потужності буде в ЄС. Інша половина — в Північній Африці та Україні.

 

 

 

Фото: ОГТСУ

 

 

 

Ці регіони ідеально підходять для виробництва та імпорту водню газогонами в ЄС. Так, в Північній Африці високий рівень інсоляції (кількості сонячної енергії) для виробництва електроенергії сонячними панелями.

З Алжиру в Іспанію, та з Тунісу і Лівії на Сицилію йдуть газогони, по яких може транспортуватись воднева суміш.

Згідно дослідження Hydrogen Europe, річна потужність виробництва водню в Україні в 2030 році має бути 9,8 ГВт. Або більше 12% від загальної в регіоні. Близько 1,8 ГВт будуть використовуватись для виробництва аміаку з подальшою переробкою в добрива.

До слова, виробництво водню шляхом електролізу можливе на хімічних заводах з виробництва азотних добрив. В Україні 6 крупних азотних заводи: “Сєвєродонецький Азот”, РівнеАзот, “Азот” в Черкасах, які входять в OstChem Фірташа, державні Одеський припортовий завод і частково Сумихімпром, а також ДніпроАзот Ігоря Коломойського.

8 ГВт річної потужності Україна, за планом, зможе поставляти до ЄС, використовуючи власну газотранспортну систему, недовантажену через запуск ПП2.

Слід зазначити, що крім “зеленого”, за класифікацією ЄС, водень має й інші кольори.

Кольори водню в залежності від методу виробництва

Зелений водень — вироблений шляхом електролізу з води (H2O) із використанням “зеленої” електроенергії.

Блакитний водень — отриманий шляхом парової конверсії з метану (CH4) — основної компоненти природного газу, за умови уловлювання вуглекислого газу (СО2).

Сірий водень — отриманий тим самим шляхом, але без уловлювання СО2.

Помаранчевий водень — отриманий шляхом електролізу води, як і у випадку “зеленого”. Але із використанням атомної електроенергії.

Бірюзовий водень — отриманий шляхом піролізу метану, коли виділяється H2 та твердий вуглець у вигляді сажі. Цей метод Газпром активно нав"язує ЄС з метою самому поставляти водень в Європу. Вчені, оплачені Газпромом, стверджують що цей метод є найбільш дешевим з тих, які не передбачають викиди СО2 в атмосферу.

Для чого потрібен “зелений” водень

Поки технології з виробництва водню не стануть менш енерговмісними, а відтак — більше дешевими, основною концепцією є використання водню у якості акумуляторів для згладжування пікових споживань електроенергії.

Суть така: СЕС та ВЕС у періоди низького попиту, але високої інсоляції і сильного вітру, спрямовують надлишкову електроенергію на виробництво водню шляхом електролізу води.

Водень транспортується по газопроводах і зберігається у сховищах біля місць споживання. Основними споживачами водню мають стати газопоршневі електростанції, які будуть вмикатись під час пікового споживання електроенергії, спалюючи водень для генерації електроенергії.

В Україні також йдуть розмови про заміщення воднем частини споживання природного газу шляхом подачі споживачам суміші водню та метану.

Також розглядається виробництво азотних добрив із зеленого водню. Сьогодні для їх виробництва використовується природний газ.

Але через низку причин виробництво водню для всіх цих методів використання — ускладнене.

Фізичні та економічні проблеми

Використання чистого водню в існуючих газогонах, які розраховані на прокачку природного газу, неможливо через техніку безпеки.

З одного боку, водень — легкий та більш розріджений газ у порівнянні з метаном. З іншого — має більшу теплотворність.

Труби, побудовані для прокачки природного газу, у випадку прокачки чистого водню, будуть відчувати більший тиск. А можливість спалахування водню набагато більша.

Тому за стандарт прийнято транспортування суміші з 20% водню та 80% природного газу. На виході з труби така суміш знов може бути розділена на водень і метан.

Через меншу плотність, 1 куб водню має меншу теплотворність (енергетичну цінність), ніж один куб метану. Співвідношення приблизно 1/3. Якщо в кубі газу приблизно 9-10 кВт-г, то в кубі водню близько 3 кВт-г.

Показник Водень Природний газ
Теплотворність (кВт-г / кг) 33 14,6
Плотність за стандартних умов (кг / м3) 0,09 0,72
Кількість енергії в кубічному метрі (кВт-г) 2,97 10,5

Щорічне споживання газу в Україні складає близько 30 млрд кубів, з яких видобувається тільки 20 млрд кубів. Для заміщення імпортних обсягів газу у 10 млрд кубів, Україні знадобиться в три рази більший обсяг водню.

Втім, на виробництво одного кубу зеленого водню методом електролізу йде від 3 до 5 кВт-г електроенергії.

Тому використання водню у суміші з метаном для заміщення імпортних обсягів природного газу може бути доцільним лише у випадку дешевих цін на електроенергію і одночасно — високих цін на природний газ. Але ціни на ці енергоносії взаємозалежні.

Виробництво ж H2 виключно для експорту в Європу потребує наявності транзиту російського природного газу у якості “носія зеленого водню”.

Регуляторні проблеми України

Головною умовою використання зеленого водню у якості палива для маневрової генерації, має бути дуже низька, або взагалі від"ємна вартість електроенергії з ВДЕ, та висока вартість пікового навантаження (балансуючої електроенергії).

Регуляторна база України до 2030 року унеможливлює такі умови. Так, до 2030 року діє “зелений” тариф (ЗТ) для ВДЕ. На сьогодні, середньозважений ЗТ в Україні складає близько 4 грн/кВт-г.

Плата за “зелену” генерацію закріплена у валюті і гарантована в незалежності від її обмежень. Навіть якщо системний оператор НЕК “Укренерго” у години провалу попиту обмежує надлишкову “зелену” генерацію, її власники все одно отримують за неї плату.

Ніхто з операторів ВДЕ не буде інвестувати в електролізні установки, поки електроенергію можна продати в ринок по найбільшому в Європі зеленому тарифу. Так само, купівля електроенергії для електролізу за ринковими цінами зробить такий водень занадто дорогим.

Можливості тарифного стимулювання виробництва водню з боку держави також вичерпані. Сьогодні заборгованість ДП “Гарантований покупець” по ЗТ становить близько 25 млрд грн. Додаткове навантаження у вигляді ще одного стимулюючого тарифу не витримає економіка країни.

З іншого боку, ціни на електроенергію в Україні обмежені так званими прайс-кепами (price cap) через високу концентрацію ринку електроенергії.

В Європейських країнах вартість електроенергії на Балансуючому ринку може доходити до декількох тисяч євро за МВт-г. Така електроенергія продається у невеликих обсягах в моменти крайнього дефіциту.

В Україні ціна Балансуючого ринку обмежена ціною 4600 грн/МВт-г, або близько 160 євро/МВт-г. (прайс-кеп на Ринку на добу наперед (РДН) в Об"єднаній енергосистемі України — 4000 грн/МВт-г, плюс 15% надбавки на Балансуючому ринку).

Тому виробництво, транспортування і зберігання водню для використання на маневрових електростанціях у години пікового споживання не має економічного обґрунтування.

Відміна ж або значне підвищення прайс-кепів призведе до значного росту витрат українських споживачів на електроенергію.

Висновки

Обіцянки Німеччини та США компенсувати втрати від потенційного припинення транзиту російського газу створенням водневої енергетики нездійсненні у найближчі 10-15 років.

По-перше, прокачка H2 існуючими газопроводами потребує збереження транзиту для створення суміші метану і водню у пропорції 5/1.

По-друге, за існуючих технологій виробництво водню потребує більше енергії, ніж є на виході. Тому використання його, як звичайного енергоносія — для заміщення природного газу — економічно необґрунтоване.

По-третє, використання водню для маневрової генерації в Україні неможливе, щонайменше, до 2030 року — коли припинить дію “зелений” тариф для ВДЕ.

Сергій ГОЛОВНЬОВ

Добавить комментарий

Автор:

Введите Код, указанный на рисунке
 




Новини

08:43 - До уваги платників ПДВ!
08:43 - Змінили дані, які вносяться до облікової картки фізособи – платника податків (заява за ф. № 5ДР) – повідомте контролюючий орган!
08:42 - Який термін проведення камеральної перевірки одноразової (спеціальної) добровільної декларації?
08:42 - Податковий календар на 09 грудня 2021 року
08:41 - Проведено онлайн засідання комітету за галузевою ознакою «Аграрний бізнес» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області
08:41 - Ганна Чуб: Одноразове добровільне декларування – унікальна можливість легалізувати доходи, з яких не були сплачені податки
08:41 - Від платників Дніпропетровського регіону протягом січня – листопада 2021 року держбюджет отримав понад 3,3 млрд гривень податку на прибуток
08:40 - Рентна плата за воду: надходження до місцевих бюджетів від платників Дніпропетровської області збільшились майже в 2 рази
08:40 - Загальний фонд держбюджету з початку 2021 року отримав від платників ПДФО Дніпропетровщини майже 7,2 млрд гривень
08:40 - До уваги контролюючих органів, інших органів державної влади, банків та фінансових установ!
08:39 - Державна податкова служба України взяла участь у щорічному заході «Марафон кар’єри»
08:39 - Правом на податкову знижку скористалися 133 тис. громадян
08:38 - У січні – листопаді до бюджету надійшло 97,4 млрд грн акцизного податку та плати за ліцензії
08:30 - Поставки газа в Украину снизились в 6 раз
08:30 - ЕБРР выделит 50 млн долларов Томашу Фиале на развитие индустриальной и логистической недвижимости в Украине
08:30 - У министра инфраструктуры Александра Кубракова нашли незадекларированный оффшор
08:30 - Пророчество мольфарки. Зачем Коломойский пугает Зеленского Юлией Тимошенко
08:30 - Высший антикоррупционный суд отказался ускорить передачу дела о подкупе бывшего главы “Укравтодора”
08:30 - Коли і як Україну покриє 5G і що це дасть: інтерв'ю з топом Ericsson
08:30 - Из оборонного бюджета США пропали положения о санкциях против “Северного потока — 2” и госдолга России
08:24 - EUR/USD. Сильный уровень сопротивления 1.12965 вновь в центре внимания форекс трейдеров...
07:36 - Если Путин нападет. Что положить в тревожный чемоданчик и где прятаться при бомбардировках
07:36 - “Укрзализныця” закажет у Рината Ахметова рельсов на 116 млн гривен
22:36 - Повідомлення про оприлюднення проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку відшкодування вартості підняття затонулого майна та інших заподіяних у зв’язку з цим збитків і витрат»
22:36 - Онлайн-зустріч з представниками ЄБА «Впроваждення е-ТТН в Україні: Законодавчі зміни»
21:12 - Сергій Шкарлет взяв участь у саміті "Діти 2021", присвяченому 75-річчю ЮНІСЕФ
21:12 - МОН: Випускники-магістри спеціальності «Публічне управління та адміністрування» складатимуть пробний ЄДКІ
21:12 - Дмитро Кулеба окреслив успіхи співпраці України та Держави Ізраїль напередодні 30-ї річниці встановлення дипломатичних відносин
20:48 - Старе обладнання і забруднення повітря: як “Метінвест” Ахметова знищує екологію
19:54 -  Як приватний Меморіальний центр Голокосту “Бабин Яр” пояснює українцям, що вони співпрацювали з нацистами


Більше новин

ВалютаКурс
Австралійський долар19.4069
Канадський долар21.566
Юань Женьміньбі4.2924
Куна4.0858
Чеська крона1.2065
Данська крона4.132
Гонконгівський долар3.5057
Форинт0.083968
Індійська рупія0.36236
Рупія0.0019005
Новий ізраїльський шекель8.6723
Єна0.24048
Теньге0.062514
Вона0.023174
Мексиканське песо1.2839
Молдовський лей1.5444
Новозеландський долар18.5049
Норвезька крона3.0121
Російський рубль0.367
Саудівський ріял7.2857
Сінгапурський долар19.9895
Ренд1.7102
Шведська крона2.9942
Швейцарський франк29.5015
Єгипетський фунт1.7354
Фунт стерлінгів36.1803
Долар США27.3317
Білоруський рубль10.7179
Румунський лей6.2084
Турецька ліра1.9997
СПЗ (спеціальні права запозичення)38.1423
Болгарський лев15.7142
Євро30.7277
Злотий6.6901
Алжирський динар0.19655
Така0.31718
Вірменський драм0.055964
Іранський ріал0.00064796
Іракський динар0.01864
Сом0.32096
Ліванський фунт0.018053
Лівійський динар5.921
Малайзійський ринггіт6.4737
Марокканський дирхам2.9501
Пакистанська рупія0.1554
Донг0.0011973
Бат0.80788
Дирхам ОАЕ7.4093
Туніський динар9.4268
Узбецький сум0.0025247
Туркменський новий манат7.7755
Сербський динар0.26319
Азербайджанський манат16.0319
Сомоні2.4095
Ларі8.7225
Бразильський реал4.8554
Золото48618.45
Срібло611.57
Платина26156.71
Паладій51359

Курси валют, встановлені НБУ на: 08.12.2021

ТікерOpenMaxMinCloseVolume
20573627943.8927943.8927943.8927943.893492986.25
AAPL46004600460046004600.00
AMD399339933993399363888.00
BAVL0.4250.4250.4250.42576500.00
DOEN24.9924.9924.9924.99249.90
KER410410410410410.00
MHPC1941941941941940.00
TATM5.45.45.45.45400.00
UNAF300.2300.2290.2290.2708780.00

Дані за 07.12.2021