Що заважає вітчизняному бізнесу наблизитися до зеленого курсу Источник: https://biz.censor.net/m3293776

16.10 09:06 | Укррудпром

Бизнес Цензор, 14 октября 2021. Опубликовано 08:39 16 октября 2021 года Енергоефективність та боротьба зі зміною клімату найбільш обговорювані теми в українському політикумі та експертному середовищі. І це не дивно.

Стурбованість екологічною безпекою стоїть у переліку питань порядку денного не лише України, але й світу.

Європейська зелена угода, яка закликає до рішучих та всебічних дій у сфері захисту довкілля та боротьби зі зміною клімату отримала підтримку країн-членів ЄС, а Україна виявила бажання не лише долучитися до ініціативи, але й стати партнером з досягнення визначених цілей.

Одним з головних елементів Зеленої Угоди є запровадження механізму прикордонного вуглецевого регулювання (CBAM), який застосовуватиметься до імпорту вуглецеємних товарів з метою уникнення “екологічного демпінгу” в процесі лібералізації торгівлі.

Для українських експортерів механізм у найближчий час може стати суттєвою перешкодою на шляху до подальшого нарощення експорту та його диверсифікації на європейському напрямку.

Додаткові витрати українських компаній можуть збільшитися майже до €600 млн на рік. А все тому, що Україна досі має вуглецеємну економіку — 0,49 СО2/ВВП (за ПКС) порівняно з ЄС — 0,15 СО2/ВВП (за ПКС). Крім того Україна має переважно енергоємне виробництво.

Урядовці радять щонайшвидше проводити масштабну промислову та енергетичну модернізацію. Та питання не в бажанні компаній модернізуватися — сьогодні більшість з них вже прийняли бізнес-стратегії, які спрямовані на максимально “чисте” виробництво — а у фінансових можливостях.

Відповідальність за захист довкілля є невід’ємною частиною прийняття інвестиційних рішень компаній. Та у більшості розвинутих країнах саме бюджетні кошти є найважливішим фінансовим інструментом модернізаційної політики.

Для країн-членів ЄС, наприклад, Зеленою Угодою передбачене фінансування з Бюджету ЄС, Фонду справедливого переходу, приватних фондів, підкріплених державними гарантіями, міжнародних фінансових установ та національних державних банків розвитку.

Україна ж такого арсеналу фінансових інструментів не має, а головним джерелом залишаються власні кошти підприємств та кредити.

Недостатньо висока прибутковість за одночасно високих ризиків відштовхує бізнес від вкладення інвестицій у “зелену” модернізацію.

Стосовно кредитування, то строки погашення є короткостроковими і не відповідають потенційним періодам окупності капітальних інвестицій.

До того ж, вартість їх залишається надто високою — ставка може сягати 30% у національній валюті, а вимоги до застави несуть ризик втрати майна.

Багатообіцяючими є зелені облігації, фінансовий інструмент, який запрацював 1 липня 2021року. Проте його можуть собі дозволити поки великі компанії.

Для України, зважаючи на її устремління рухатися “зеленим” курсом окрім декларування намірів та затвердження концепцій, необхідно вирішити питання саме з фінансуванням, яке у перспективі сприятиме отриманню більших прибутків (наприклад, через зниження платежів по сплаті екологічного податку) та хеджуватиме від стрибків цін на ресурси, дозволить знизити енерговитрати та, відповідно, енергоємність виробленої продукції.

Долучення до Зеленої Угоди — це не лише можливості, це зобов’язання імплементації європейських кліматичних стандартів. В Україні ж досі відсутні переконливі аргументи на користь відмови від інвестування у вуглецеві проекти на противагу “чистим”.

Частою є суперечність: державне субсидування вуглецевої енергетики за одночасного стимулювання енергоефективності. Та не достатніми є й рівень та якість інституційної підтримки та координації дій органів влади щодо екологічного фінансування.

Саме держава формує та реалізує екологічну політику, яка сьогодні на жаль залишається фрагментарною, оскільки протягом довгих років питання екології часто ігнорувалося.

Нині жодна компанія не в змозі самотужки впоратися з низкою зобов’язань та потребує дій з боку держави як-то пряме бюджетне фінансування сучасної екологічно чистої інфраструктури, запровадження податкового кредиту для інвестицій у екологічно чисті проекти, стимулювання комерційних банків до збільшення обсягів та диверсифікації інструментів “зеленого” кредитування, зміна екологічного оподаткування, завдяки чому податки стануть дієвим інструментом захисту довкілля, а не лише наповнюватимуть скарбницю.

Катерина МАРКЕВИЧ, провідний експерт економічних і соціальних програм Разумков Центру

Добавить комментарий

Автор:

Введите Код, указанный на рисунке
 




Новини

10:36 - НКЦБФР заявила о повышении уровня защиты инвесторов
10:36 - Сегодня в Украине начали действовать новые правила карантина
10:36 - Днепропетровская область одобрила бюджет на 2022 год в 11,2 млрд гривен
10:36 - “Нафтогаз” отсудил у Белоцерковской ТЭЦ Константина Жеваго 610 млн гривен
10:36 - “Укрзализныця” сократила перевозки руды на 3%
10:24 - Потенциал снижения валютной пары GBP/USD еще не исчерпан...
09:50 - Завдання ДПС – створення сприятливих умов для платників податків
09:49 - Нарахування та сплата єдиного внеску роботодавцем
09:49 - Операції з постачання послуг у сфері мистецтва та культури - оподаткування ПДВ
09:48 - Подання уточнюючої одноразової (спеціальної) добровільної декларація
09:48 - Прийнято Закон «Про Державний бюджет України на 2022 рік»
09:47 - Прийняття працівників на роботу фізичною особою-підприємцем
09:47 - Термін повернення ПДФО платнику внаслідок застосування права на податкову знижку
09:42 - За последние 11 лет закон о бюджете был принят вовремя лишь один раз
09:42 - Украина начнет реконструкцию 48 областных больниц
09:42 - EBITDA “Метинвеста” Рината Ахметова снизилась на 25%
09:42 - Украинская “дочка” владельцев российского Альфа-банка запустит приложение для покупки ценных бумаг
09:42 - Минюст получил иск китайской стороны по “Мотор-Сич”
09:42 - “Укрпошта” построит на территории Александра Ярославского в Харькове сортировочный хаб
09:30 - Олексій Резніков: Наші захищають нашу землю і жодного шансу у ворога тут немає
09:30 - Правила поїздок між регіонами: які документи потрібні пасажирам
09:30 - Оперативна інформація про поширення та профілактику COVID-19
09:30 - Правила роботи у жовтому та червоному рівнях епіднебезпеки
08:48 - Пострадавший во время аварии работник Бурштынской ТЭС Рината Ахметова скончался в реанимации
08:48 - “Президент завдав шкоди Україні”. Чому не стався переворот, яким лякав Зеленський
08:48 - “Укроборонпром” помогает агрессору сохранить лицо
08:48 - Глава “Нафтогаза” назвал издевательством разрешение Германии создать дочку “Газпрома”
08:48 - Закон про критичну інфраструктуру нічого не вирішує
08:48 - Скандальный Александр Момот в третий раз возглавил Приднепровскую железную дорогу
08:48 - Глава набсовета “Укроборонпрома” женился во второй раз


Більше новин

ВалютаКурс
Австралійський долар19.2697
Канадський долар21.2884
Юань Женьміньбі4.2851
Куна4.0958
Чеська крона1.2133
Данська крона4.1457
Гонконгівський долар3.5024
Форинт0.084679
Індійська рупія0.36339
Рупія0.0018932
Новий ізраїльський шекель8.6447
Єна0.24089
Теньге0.06229
Вона0.023134
Мексиканське песо1.2857
Молдовський лей1.539
Новозеландський долар18.5231
Норвезька крона2.9958
Російський рубль0.37127
Саудівський ріял7.2766
Сінгапурський долар19.93
Ренд1.7168
Шведська крона2.9882
Швейцарський франк29.6751
Єгипетський фунт1.7377
Фунт стерлінгів36.2464
Долар США27.2981
Білоруський рубль10.7393
Румунський лей6.2285
Турецька ліра1.9787
СПЗ (спеціальні права запозичення)38.1646
Болгарський лев15.7601
Євро30.8277
Злотий6.7207
Алжирський динар0.19655
Така0.31718
Вірменський драм0.055964
Іранський ріал0.00064796
Іракський динар0.01864
Сом0.32096
Ліванський фунт0.018053
Лівійський динар5.921
Малайзійський ринггіт6.4737
Марокканський дирхам2.9501
Пакистанська рупія0.1554
Донг0.0011973
Бат0.80788
Дирхам ОАЕ7.4093
Туніський динар9.4268
Узбецький сум0.0025247
Туркменський новий манат7.7755
Сербський динар0.26319
Азербайджанський манат16.0319
Сомоні2.4095
Ларі8.7225
Бразильський реал4.8554
Золото48296.89
Срібло608.67
Платина25945.48
Паладій50354.89

Курси валют, встановлені НБУ на: 06.12.2021

ТікерOpenMaxMinCloseVolume
BAVL0.430.430.430.438600.00
KER395395395395395.00
MHPC18619518619521360.00
TATM5.55.55.55.55500.00
UNAF31031031031031000.00

Дані за 03.12.2021