Ірина Ставчук: Економіка зміни клімату проста – бездіяльність матиме шалені економічні наслідки

Заступник Міністра з питань європейської інтеграції Ірина Ставчук разом із заступницею Постійної представниці ПРООН в Україні Манал Фоуані та Міністром-радником з питань енергетики Представництва ЄС в Україні Торстеном Воллертом під час кліматичного прес-сніданку розповіли чому для України так важливо діяти у сфері зміни клімату. «Глобальна зміна клімату за останні десятиліття перетворилась в одну з найбільш гострих проблем світової економіки.
Лише за останні кілька років в Україні і світі в рази збільшилась кількість аномальних погодних явищ, які призводять до загибелі людей та значних економічних втрат.
Збитки тільки від лісових пожеж та паводків у 2020 році в Україні становили понад 25 млрд гривень! – повідомила Ірина Ставчук.
- Економіка зміни клімату проста – бездіяльність матиме шалені економічні наслідки, в десятки і сотні рази вищі за кошти, потрібні для поступового скорочення викидів.
Реалізація кліматичних заходів покращить якість життя українців, зробить довкілля чистішим, а економіку країни сильнішою». За словами Ірини Ставчук, заходи з декарбонізації і модернізації підприємств в Україні передбачені у рамках оновленого Національно визначеного внеску України до Паризької угоди.
Вони необхідні не тільки для запобігання кліматичним змінам, але й для розвитку бізнесу.
Саме це зробить економіку України ще сильнішою та привабливішою для іноземних інвесторів.
Спільний курс на декарбонізацію також визначено як один із ключових пріоритетів Енергетичного Співтовариства, міжнародного договору, який багато в чому визначає шляхи нашої економічної інтеграції до ЄС. Постійний представник ПРООН в Україні Манал Фоуані підкреслила важливість застосування інноваційних інструментів, зокрема зеленого фінансування, які допоможуть залучати бізнес, приватні компанії до заходів із запобігання та адаптації до зміни клімату. “ПРООН готові допомагати Україні створювати дієву кліматичну архітектуру.
Особливо, що стосується впровадження інноваційних та фінансових інструментів у реалізації НВВ2 до Паризької угоди.
При цьому, важливо брати до уваги гендерний підхід та підхід, що базується на правах людини”, – сказала пані Фоуані. Міністр-радник з питань енергетики Представництва ЄС в Україні Торстен Воллерт зауважив: “У ЄС ми працюємо у рамках Європейського Зеленого Курсу.
І відповідно до нього Європа зобов’язалася до 2050 року досягти вуглецевої нейтральності.
Я дуже радий, що Україна також дала політичний сигнал своїм громадянам та бізнесу про те, що декарбонізація, це процес, який має відбуватися не лише у таких країнах як Німеччина чи Фінляндія.
Це означає, що Україна хоче рухатись спільним курсом з європейським континентом.
Тому, аби Україна досягла вуглецевої нейтральності до 2060 року, вона має модернізувати свої сектори економіки, насамперед енергетичний сектор та сферу транспорту, змінила структуру своєї економіки”. Нагадаємо, що 30 липня 2021 року Уряд України затвердив оновлену кліматичну ціль України до Паризької Угоди, яка передбачає необхідність до 2030 року скоротити викиди парникових газів до рівня 35% порівняно з 1990 роком. Серед основних заходів досягнення такого показника в наступні 10 років є: модернізація енергетичних та промислових підприємств; розвиток відновлюваних джерел енергії; заходи енергоефективності в усіх секторах економіки від - виробництва, транспортування до споживання; термомодернізація будівель; збільшення частки органічного сільського господарства та ресурсозберігаючих практик сільського господарства; електрифікація та оновлення транспорту; запровадження ієрархії управління відходами; збільшення лісистості та реформа управління лісовим фондом. Які подальші кроки України: Розроблення плану заходів з реалізації оновленого Національно визначеного внеску України до Паризької угоди.
На сьогодні визначено ключові сектори економіки та необхідні трансформації, реалізація яких сприятиме скороченню викидів парникових газів. Розроблення спільно з міжнародними партнерами фінансової стратегії реалізації НВВ. Розроблення рамкового закону про Стратегію низьковуглецевого розвитку України на період до 2050 року. Розроблення та подання до Верховної Ради України законопроекту про Український кліматичний фонд та внесення змін до Бюджетного Кодексу України. Розроблення секторальних оцінок вразливості до наслідків зміни клімату та відповідних планів заходів з адаптації. Формування нормативно-правової та аналітичної бази для запровадження системи торгівлі квотами на викиди парникових газів.