Інтерв’ю заступника Міністра фінансів Олександра Кави про модернізацію залізничної інфраструктури України для телеканалу Дом (01.03.2021)

02.03 20:12 | Fin.Org.UA за інформацією КМУ

Чи є гроші на фінансування української залізниці, чи стане вона до 2050 року, як в Європі, основним видом транспорту? Які позитивні зміни плануються на східному та західному напрямках? Про це та багато іншого розповів заступник міністра фінансів України Олександр Кава в програмі "Официальный разговор" телеканалу "Дом". Будівництво європейської залізничної колії стартує в Україні вже в 2021 році.
Це одна з тем, які обговорювали учасники форуму "Україна 30.
Інфраструктура".
Після спорудження нової залізниці подолати тисячу кілометрів між Львовом і Харковом можна буде за три години замість нинішніх 14 годин. — Яка зараз ситуація з фінансуванням залізниці? — У 2021 році вперше в сучасній історії України в державному бюджеті передбачені гроші на закупівлю нових пасажирських вагонів, а також на розвиток залізничної інфраструктури для пасажирських перевезень.
Зокрема, планується придбати 100 нових пасажирських вагонів.
Це буде купе і досить багато плацкартів — це найсоціальніший сегмент перевезень. Що стосується інфраструктури.
Планується розблокувати залізничні пасажирські перевезення з двох обласних центрів — це Черкаси та Житомир, завдяки електрифікації двох залізничних ділянок. Також покращимо сполучення в київській агломерації, забезпечивши рух поїздів за маршрутом "Київ — Васильків".
Зараз жителі Василькова, районного центру Київської області, позбавлені можливості користуватися залізничним транспортом, і доїжджають до столиці тільки на особистих автомобілях і на маршрутках.
А вже в середині цього року вони зможуть їздити до Києва на електропоїздах, які будуть доїжджати навіть швидше, ніж за 40 хвилин. — А що можете сказати про стан нашого парку пасажирських вагонів? — Якщо говорити про пасажирський парк, то, дійсно, ситуація плачевна.
Зараз у мережі залізниць України експлуатуються вже втричі менше вагонів, ніж було ще десять років тому.
Додатково із 2800 цьогорічних пасажирських вагонів в найближчі роки доведеться списати майже 2000 вагонів.
Тобто основну масу. Це ті вагони, які були випущені ще за часів СРСР на заводі у Твері, а також у німецькому місті Дессау.
Думаю, багато хто знає, що купейні вагони та СВ поставлялися з Німецької Демократичної Республіки.
Так ось, ці вагони вже досягають свого граничного терміну експлуатації, і "Укрзалізниця" буде змушена в найближчі роки їх списати. «Якщо не почнеться масова програма оновлення парку пасажирських вагонів, то вже у найближчому майбутньому пасажирські перевезення можуть істотно скоротитися». Ще складніша ситуація у нас з парком приміських дизельних поїздів і електропоїздів.
Досі, наприклад, на Придніпровській залізниці (яка обслуговує Дніпро, Запоріжжя та ще кілька великих міст) експлуатуються поїзди, які були випущені, на хвилинку, в 1958 році.
Тобто вік цих електропоїздів вже далеко за 60 років, а вони досі перевозять пасажирів. — Тобто парк може змінитися за однієї умови: якщо ви дасте гроші? — Якщо держава почне фінансувати залізницю в більшому обсязі.
Я дуже сподіваюся, що "Укрзалізниця" зможе виконати всі поставлені перед нею урядом завдання на 2021 рік, і в наступному році фінансування "Укрзалізниці" щодо пасажирського сегмента буде збільшено. Зазначу, що всі країни-члени Європейського Союзу дотують свої залізничні пасажирські перевезення, а також фінансують розвиток залізничної інфраструктури.
У грудні минулого року була ухвалена нова транспортна стратегія Європейського Союзу.
І єврочиновники покладають великі надії на залізничний транспорт, як на найекологічніший.
До 2030 року обсяг пасажирських залізничних перевезень у всіх країнах Євросоюзу планується збільшити вдвічі в порівнянні з 2019 роком.
А до 2050 року збільшити цей показник втричі. — В Україні це можливо? Чи не буде Україна відставати від цієї загальної тенденції Європейського Союзу? — В Україні це можливо.
Українська залізниця входить в десятку найбільших залізниць світу за будь-якими показниками.
Наприклад, за протяжністю мережі з пасажирських перевезень, з вантажоперевезень.
Немає такого показника з основних операційних, за якими б "Укрзалізниця" виходила б за межі десятки світу. А якщо порівнювати з Європейським Союзом, то, наприклад, вантажонапруженість залізниць України в чотири рази вище, ніж у лідера Євросоюзу серед залізничного транспорту — Німеччини. — Інфраструктура.
Пасажирська інфраструктура — це прерогатива перевізника, приватних компаній або держави? Хто її має розвивати, і хто має відповідати за те, що вона не розвивається? — Насамперед, це відповідальність держави.
На жаль, у нас роками уряд ставився до залізниці, як до "дійної корови", яку доїли, але не годували.
Так, якийсь час у залізниць був запас міцності Радянського Союзу у вигляді надлишку парку, вагонів, локомотивів, що дозволяло не інвестувати достатньо коштів у розвиток.
Але цього запасу міцності вже немає, він вичерпався.
І "Укрзалізниця" зараз потребує великих обсягів державної підтримки, тим більше, що залізничний транспорт для пасажирських перевезень у нас просто життєво важливий для забезпечення сполучення між регіонами. І, власне, проекти, які були презентовані (на форумі "Україна 30.
Інфраструктура", — ред.) крім тих, які будуть фінансуватися у 2021 році, вони дозволять зняти транспортну блокаду з багатьох регіонів України. — Якщо говорити про ці проекти, то які з них стосуються східної частини України — Донецька, Луганська області? Для наших глядачів на тимчасово окупованих територіях це важливо. — Перший проект — це прискорення потягу сполученням "Київ — Лисичанськ".
Це особливо стосується Лисичансько-Сєвєродонецької агломерації.
Ні для кого не секрет, що жителі Сєвєродонецька користуються вокзалом міста Лисичанська.
Ну, немає залізничного вокзалу в Сєвєродонецьку.
Хоча ці міста розділяють півтора-два кілометри.
Тому цього року планується навіть запустити тролейбусне сполучення з Сєвєродонецька до вокзалу Лисичанська. «Рух в цьому напрямку планується прискорити на чотири години.
Зараз мінімальний час поїздки з Києва до Лисичанська на поїзді становить 12 годин.
Завдяки модернізації 41 км залізниці від станції "Сіверськ" до станції "Лисичанськ", час поїздки можна буде скоротити до восьми годин — 8 годин 30 хвилин». Крім цього, модернізація цієї ділянки дозволить запустити регіональні потяги сполученням "Лисичанськ — Краматорськ — Слов"янськ".
По суті, можна буде з"єднати Лисичансько-Сєвєродонецьку агломерацію з агломерацією Слов"янська та Краматорська.
І час поїздки такого потяга буде менше двох годин. Також планується опрацювати питання будівництва 30 км нової залізниці на півдні Донецької області — між Кураховим та станцією "Південнодонбаською".
Це дозволить майже на 200 км скоротити маршрут, яким слідує потяг з Маріуполя до Краматорська.
Час в дорозі скоротиться до двох з половиною годин.
І це покращить сполучення Маріуполя, в якому проживають понад 600 тис.
осіб, з обласним центром Донеччини — Краматорськом, та всією агломерацією, в якій проживають пів мільйона людей. — Кілька слів про західний напрямок.
Йшлося про те, що буде активно розвиватися залізничне сполучення з нашими європейськими сусідами. — Так, і вже в цьому році передбачені гроші в бюджеті на підготовку проектної документації відновлення залізниці європейської колії шириною 1435 мм — від станції "Ужгород" до "Чопа".
Ужгород — це обласний центр Закарпатської області.
Тут можна буде створити зал, в якому пасажири зможуть пересідати з потягів широкої колії, які приїжджають в Ужгород майже з усіх куточків країни, на потяги європейської колії, які будуть слідувати в напрямку Праги, Братислави, Відня, Мюнхена, Будапешта, Бухареста та Софії. При цьому, на станції Ужгород можна буде здійснювати навіть прикордонний і митний контроль.
Щоб ці поїзди з Ужгорода вже без зупинки на кордоні слідували в країни Європейського Союзу. — Грошей вистачить на це все? Чи можемо ми говорити про цифри? — Грошей, звичайно, вистачить на такі проекти.
Але, звичайно, всі проекти за рік реалізувати не вийде.
В цьому році ми плануємо, як я вже говорив, розв"язати проблему Черкас та Житомира. Житомир зараз не має залізничного сполучення практично ні з одним із обласних центрів.
Жителі цього міста, а це 300 тисяч наших земляків, для того, щоб поїхати в іншу частину країни, повинні їхати або в Київ за 130 км, або в Бердичів, або в Коростень.
А електрифікація залізниці "Житомир — Новоград-Волинський" дозволить через Житомир перенаправити 10 наявних пасажирських поїздів.
Це забезпечить зв"язок Житомира з 19 обласними центрами України, зокрема з Лисичанськом та Краматорськом. Телеканал "Дом" програма "Официальный разговор"

Добавить комментарий

Автор:

Введите Код, указанный на рисунке
 




Новини

13:30 - Майже 2 тис. квартир отримали військовослужбовці Нацгвардії з 2015 року
13:18 - Пенсии у женщин в Украине на 30% ниже, чем у мужчин
13:18 - Судья Вовк помогал Игорю Коломойскому в деле Приватбанка
12:24 - Трейдер Веревского и меткомбинаты Ахметова получили больше всего возмещения НДС за март
12:24 - У Виталия Гайдука с женой, семьи Коломойского, Боголюбова, Кипермана и Григоришина могут отобрать кипрские паспорта
12:24 - Благодаря карантину украинский рынок бензина вырос на 13%
11:30 - Трейдер Веревского и меткомбинаты Ахметова получили больше всего возмещения НДС за март
11:30 - “Мотор Січ” і російський вплив
11:24 - Оперативна інформація про поширення коронавірусної інфекції 2019-nCoV
11:24 - Тижневий звіт Держприкордонслужби про роботу КПВВ у районі проведення ООС
11:24 - Роман Абрамовський обговорив з Послом Італії головні цілі української кліматичної політики
10:36 - Очередную партию “зеленой” электроэнергии на май разделили три компании
10:36 - Два “Наполеона” в одном Париже: почему Зеленский не смог договориться с Макроном о гарантиях безопасности
10:36 - Собственником торговой марки на связь 5G в Украине оказался нардеп от партии Зеленского
09:42 - НБУ вновь отказался от интервенций на межбанке
09:42 - Война и восстановление. Сколько будет стоить Донбасс
09:42 - Цены на газ в Украине выросли до максимума за два года
09:42 - Из квартиры на поезд: кому и зачем понадобился жилой дом над метро в Киеве
08:48 - СБУ задержала на взятке руководителя Совета частных исполнителей Киевской области
08:48 - Побелевший Обама. Почему в игре с Путиным Байден зашел не с той карты
08:48 - Банк “Авангард” выпускает облигации на 200 млн гривен
07:54 - Броманс с Макроном за спиной у Меркель. Зачем Зеленский съездил в Париж
22:48 - Михайло Федоров: Зараз світ активно вивчає досвід України в цифровізації
21:54 - Завершено підготовку пре-ТЕО за проєктом концесії першого і контейнерного терміналів порту «Чорноморськ»
20:42 - Сергій Марченко обговорив інвестиції в українські проекти з Джорджиною Бейкер
20:42 - Мінветеранів поглиблюватиме співпрацю з Туреччиною щодо розвитку ветеранських проектів
19:24 - Співробітники ГУ ДФС у м. Києві проводять 85 обшуків низки суб’єктів господарювання.
19:24 - Викрито спиртзавод, що входить до концерну ДП «Укрспирт», який незаконно виготовляв спирт
19:24 - В Запоріжжі виявили незаконно виготовлених тютюнових виробів на 12 млн гривень
19:18 - В Украине готовят очередную госпрограмму льготного приобретения жилья


Більше новин

ВалютаКурс
Австралійський долар21.6706
Канадський долар22.3755
Юань Женьміньбі4.291
Куна4.4305
Чеська крона1.2932
Данська крона4.5082
Гонконгівський долар3.5998
Форинт0.092846
Індійська рупія0.37632
Рупія0.0019222
Новий ізраїльський шекель8.536
Єна0.25709
Теньге0.065066
Вона0.025076
Мексиканське песо1.4027
Молдовський лей1.5654
Новозеландський долар20.0269
Норвезька крона3.3448
Російський рубль0.3688
Саудівський ріял7.4595
Сінгапурський долар20.9811
Ренд1.9603
Шведська крона3.3173
Швейцарський франк30.436
Єгипетський фунт1.7842
Фунт стерлінгів38.6115
Долар США27.9783
Білоруський рубль10.7671
Румунський лей6.8054
Турецька ліра3.4652
СПЗ (спеціальні права запозичення)40.006
Болгарський лев17.1425
Євро33.525
Злотий7.3691
Алжирський динар0.20766
Така0.3281
Вірменський драм0.05238
Іранський ріал0.00066244
Іракський динар0.019057
Сом0.32812
Ліванський фунт0.018456
Лівійський динар6.1267
Малайзійський ринггіт6.7131
Марокканський дирхам3.0694
Пакистанська рупія0.18264
Донг0.0012057
Бат0.88992
Дирхам ОАЕ7.5749
Туніський динар9.9395
Узбецький сум0.0026534
Туркменський новий манат7.9493
Сербський динар0.27753
Азербайджанський манат16.3778
Сомоні2.4591
Ларі8.1066
Бразильський реал4.8463
Золото49840.82
Срібло733.29
Платина33726.44
Паладій77743.86

Курси валют, встановлені НБУ на: 19.04.2021

ТікерOpenMaxMinCloseVolume
BAVL0.440.440.440.44206800.00
CEEN99.058.99.0576330.00
MHPC1601601601608000.00
UNAF22723422723146140.00

Дані за 16.04.2021