Інтерв’ю заступника Міністра фінансів Олександра Кави про модернізацію залізничної інфраструктури України для телеканалу Дом (01.03.2021)

Чи є гроші на фінансування української залізниці, чи стане вона до 2050 року, як в Європі, основним видом транспорту? Які позитивні зміни плануються на східному та західному напрямках? Про це та багато іншого розповів заступник міністра фінансів України Олександр Кава в програмі "Официальный разговор" телеканалу "Дом". Будівництво європейської залізничної колії стартує в Україні вже в 2021 році.
Це одна з тем, які обговорювали учасники форуму "Україна 30.
Інфраструктура".
Після спорудження нової залізниці подолати тисячу кілометрів між Львовом і Харковом можна буде за три години замість нинішніх 14 годин. — Яка зараз ситуація з фінансуванням залізниці? — У 2021 році вперше в сучасній історії України в державному бюджеті передбачені гроші на закупівлю нових пасажирських вагонів, а також на розвиток залізничної інфраструктури для пасажирських перевезень.
Зокрема, планується придбати 100 нових пасажирських вагонів.
Це буде купе і досить багато плацкартів — це найсоціальніший сегмент перевезень. Що стосується інфраструктури.
Планується розблокувати залізничні пасажирські перевезення з двох обласних центрів — це Черкаси та Житомир, завдяки електрифікації двох залізничних ділянок. Також покращимо сполучення в київській агломерації, забезпечивши рух поїздів за маршрутом "Київ — Васильків".
Зараз жителі Василькова, районного центру Київської області, позбавлені можливості користуватися залізничним транспортом, і доїжджають до столиці тільки на особистих автомобілях і на маршрутках.
А вже в середині цього року вони зможуть їздити до Києва на електропоїздах, які будуть доїжджати навіть швидше, ніж за 40 хвилин. — А що можете сказати про стан нашого парку пасажирських вагонів? — Якщо говорити про пасажирський парк, то, дійсно, ситуація плачевна.
Зараз у мережі залізниць України експлуатуються вже втричі менше вагонів, ніж було ще десять років тому.
Додатково із 2800 цьогорічних пасажирських вагонів в найближчі роки доведеться списати майже 2000 вагонів.
Тобто основну масу. Це ті вагони, які були випущені ще за часів СРСР на заводі у Твері, а також у німецькому місті Дессау.
Думаю, багато хто знає, що купейні вагони та СВ поставлялися з Німецької Демократичної Республіки.
Так ось, ці вагони вже досягають свого граничного терміну експлуатації, і "Укрзалізниця" буде змушена в найближчі роки їх списати. «Якщо не почнеться масова програма оновлення парку пасажирських вагонів, то вже у найближчому майбутньому пасажирські перевезення можуть істотно скоротитися». Ще складніша ситуація у нас з парком приміських дизельних поїздів і електропоїздів.
Досі, наприклад, на Придніпровській залізниці (яка обслуговує Дніпро, Запоріжжя та ще кілька великих міст) експлуатуються поїзди, які були випущені, на хвилинку, в 1958 році.
Тобто вік цих електропоїздів вже далеко за 60 років, а вони досі перевозять пасажирів. — Тобто парк може змінитися за однієї умови: якщо ви дасте гроші? — Якщо держава почне фінансувати залізницю в більшому обсязі.
Я дуже сподіваюся, що "Укрзалізниця" зможе виконати всі поставлені перед нею урядом завдання на 2021 рік, і в наступному році фінансування "Укрзалізниці" щодо пасажирського сегмента буде збільшено. Зазначу, що всі країни-члени Європейського Союзу дотують свої залізничні пасажирські перевезення, а також фінансують розвиток залізничної інфраструктури.
У грудні минулого року була ухвалена нова транспортна стратегія Європейського Союзу.
І єврочиновники покладають великі надії на залізничний транспорт, як на найекологічніший.
До 2030 року обсяг пасажирських залізничних перевезень у всіх країнах Євросоюзу планується збільшити вдвічі в порівнянні з 2019 роком.
А до 2050 року збільшити цей показник втричі. — В Україні це можливо? Чи не буде Україна відставати від цієї загальної тенденції Європейського Союзу? — В Україні це можливо.
Українська залізниця входить в десятку найбільших залізниць світу за будь-якими показниками.
Наприклад, за протяжністю мережі з пасажирських перевезень, з вантажоперевезень.
Немає такого показника з основних операційних, за якими б "Укрзалізниця" виходила б за межі десятки світу. А якщо порівнювати з Європейським Союзом, то, наприклад, вантажонапруженість залізниць України в чотири рази вище, ніж у лідера Євросоюзу серед залізничного транспорту — Німеччини. — Інфраструктура.
Пасажирська інфраструктура — це прерогатива перевізника, приватних компаній або держави? Хто її має розвивати, і хто має відповідати за те, що вона не розвивається? — Насамперед, це відповідальність держави.
На жаль, у нас роками уряд ставився до залізниці, як до "дійної корови", яку доїли, але не годували.
Так, якийсь час у залізниць був запас міцності Радянського Союзу у вигляді надлишку парку, вагонів, локомотивів, що дозволяло не інвестувати достатньо коштів у розвиток.
Але цього запасу міцності вже немає, він вичерпався.
І "Укрзалізниця" зараз потребує великих обсягів державної підтримки, тим більше, що залізничний транспорт для пасажирських перевезень у нас просто життєво важливий для забезпечення сполучення між регіонами. І, власне, проекти, які були презентовані (на форумі "Україна 30.
Інфраструктура", — ред.) крім тих, які будуть фінансуватися у 2021 році, вони дозволять зняти транспортну блокаду з багатьох регіонів України. — Якщо говорити про ці проекти, то які з них стосуються східної частини України — Донецька, Луганська області? Для наших глядачів на тимчасово окупованих територіях це важливо. — Перший проект — це прискорення потягу сполученням "Київ — Лисичанськ".
Це особливо стосується Лисичансько-Сєвєродонецької агломерації.
Ні для кого не секрет, що жителі Сєвєродонецька користуються вокзалом міста Лисичанська.
Ну, немає залізничного вокзалу в Сєвєродонецьку.
Хоча ці міста розділяють півтора-два кілометри.
Тому цього року планується навіть запустити тролейбусне сполучення з Сєвєродонецька до вокзалу Лисичанська. «Рух в цьому напрямку планується прискорити на чотири години.
Зараз мінімальний час поїздки з Києва до Лисичанська на поїзді становить 12 годин.
Завдяки модернізації 41 км залізниці від станції "Сіверськ" до станції "Лисичанськ", час поїздки можна буде скоротити до восьми годин — 8 годин 30 хвилин». Крім цього, модернізація цієї ділянки дозволить запустити регіональні потяги сполученням "Лисичанськ — Краматорськ — Слов"янськ".
По суті, можна буде з"єднати Лисичансько-Сєвєродонецьку агломерацію з агломерацією Слов"янська та Краматорська.
І час поїздки такого потяга буде менше двох годин. Також планується опрацювати питання будівництва 30 км нової залізниці на півдні Донецької області — між Кураховим та станцією "Південнодонбаською".
Це дозволить майже на 200 км скоротити маршрут, яким слідує потяг з Маріуполя до Краматорська.
Час в дорозі скоротиться до двох з половиною годин.
І це покращить сполучення Маріуполя, в якому проживають понад 600 тис.
осіб, з обласним центром Донеччини — Краматорськом, та всією агломерацією, в якій проживають пів мільйона людей. — Кілька слів про західний напрямок.
Йшлося про те, що буде активно розвиватися залізничне сполучення з нашими європейськими сусідами. — Так, і вже в цьому році передбачені гроші в бюджеті на підготовку проектної документації відновлення залізниці європейської колії шириною 1435 мм — від станції "Ужгород" до "Чопа".
Ужгород — це обласний центр Закарпатської області.
Тут можна буде створити зал, в якому пасажири зможуть пересідати з потягів широкої колії, які приїжджають в Ужгород майже з усіх куточків країни, на потяги європейської колії, які будуть слідувати в напрямку Праги, Братислави, Відня, Мюнхена, Будапешта, Бухареста та Софії. При цьому, на станції Ужгород можна буде здійснювати навіть прикордонний і митний контроль.
Щоб ці поїзди з Ужгорода вже без зупинки на кордоні слідували в країни Європейського Союзу. — Грошей вистачить на це все? Чи можемо ми говорити про цифри? — Грошей, звичайно, вистачить на такі проекти.
Але, звичайно, всі проекти за рік реалізувати не вийде.
В цьому році ми плануємо, як я вже говорив, розв"язати проблему Черкас та Житомира. Житомир зараз не має залізничного сполучення практично ні з одним із обласних центрів.
Жителі цього міста, а це 300 тисяч наших земляків, для того, щоб поїхати в іншу частину країни, повинні їхати або в Київ за 130 км, або в Бердичів, або в Коростень.
А електрифікація залізниці "Житомир — Новоград-Волинський" дозволить через Житомир перенаправити 10 наявних пасажирських поїздів.
Це забезпечить зв"язок Житомира з 19 обласними центрами України, зокрема з Лисичанськом та Краматорськом. Телеканал "Дом" програма "Официальный разговор"