Як інвестори стали заручниками ситуації з банком “Аркада”

Бизнес Цензор, 24 февраля 2021. Опубликовано 07:40 25 февраля 2021 года Хто спричинив проблеми фінансової установи та чи зможуть інвестори і вкладники повернути своє майно?

В останні півроку в інфопросторі не стихають новини про падіння банку-забудовника “Аркада”, в якому Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) ввів тимчасову адміністрацію. А з вересня почав ліквідацію банку.

Пильна увага навколо банку обумовлюється численними мітингами на вулицях Києва інвесторів, які сплативши кошти залишились без добудованого житла.

Йдеться про житлові комплекси “Патріотика”, “Патріотика на озерах”, “Еврика”, будівництво в яких остаточно зупинилось влітку 2020 року.

В епіцентрі скандалу опинився власник і голова правління банку — Костянтин Паливода, щодо якого станом на сьогодні проводиться розслідування по ч.5 ст. 191 Кримінального Кодексу за підозрою у привласненні 50 млн грн.

Що призвело до такої ситуації?

Передумови падіння

З наявної інформації, першою перепоною на шляху до успішного завершення будівництва для банку стало рішення Київської міської ради розірвати договори оренди землі, на якій здійснювалась забудова ЖК “Патріотика”.

Попри скасування в судовому порядку вказаного рішення, Київрада відмовлялась продовжувати строк дії договору оренди з посиланням на наявну заборгованість по сплаті орендних платежів.

В свою чергу, сам банк спростовував наявність боргу посиланням на дані Державної фіскальної служби у м. Києві та судових рішень.

За проблемами з Київрадою слідували і рішення регулятора — Національного банку — про заборону залучення вкладів на будівництво від фізичних осіб.

Нацбанк обґрунтував рішення тим, що модель залучення коштів, придумана керівництвом банку, є ризиковою та може призвести до невиконання “Аркадою” своїх обов’язків перед вкладниками.

На останок Київрада не стала відшкодовувати забудовнику “Патріотики” ТОВ “Будеволюція” кошти за спорудження комунікацій поза межами будівельного майданчику.

Так “Будеволюція” під час будівництва ЖК спорудила для міста зовнішні теплові, водопровідні, каналізаційні інженерні мережі, які були введені в експлуатацію поза межами орендованої земельної ділянки на суму близько 365 млн грн.

При цьому, таке спорудження відбулось за кошти вкладників “Аркади”. А за положеннями Закону “Про регулювання містобудівної діяльності”, вартість спорудження таких мереж повинна повертатись забудовнику за рахунок коштів міста.

Проте Київрада відмовилась виконувати свої зобов’язання перед забудовником та таким чином створила ще одну діру у грошовому забезпеченні будівництва у розмірі 365 млн грн.

Пошук кредитора

В умовах блокування можливості “Аркади” залучати кошти інвесторів та відмови Київради відшкодовувати вартість споруджених інженерних мереж, забудовнику конче необхідно було залучити кошти з інших доступних джерел.

Таким джерелом фінансування став приватний інвестор Олег Нелін. За рахунок своїх та партнерських коштів він міг надати інвестицію для цілей покриття недостаючих для будівництва коштів у сумі 260 млн грн під 18% відсотків річних.

На той час власник “Аркади” Костянтин Паливода переконав Неліна, що кошти будуть спрямовані на завершення будівництва та забезпечення отримання людьми свого житла. Проте, звичайно ж, надати такі кошти без належного забезпечення в умовах сьогодення неможливо.

Для самого Неліна надання позики було досить привабливим. Адже з однієї сторони, кошти спрямовувались на благу справу — допомогу в завершенні будівництва та отримання населенням очікуваного житла.

А з іншої сторони, повернення коштів з відсотками мало б відбутись, як запевнив Паливода інвестора, коли Київрада все ж здійснить відшкодування інженерних мереж забудовнику.

Пошуком варіантів такого забезпечення займалась сама “Аркада”. Це пояснюється тим, що генеральний договір, укладений між “Аркадою” та “Будеволюцією” на забудову ЖК “Патріотики”, передбачав для банку, як управителя фондом фінансування будівництва, обов’язок вживати максимальних зусиль для усунення будь-яких ризиків для проекту. В тому числі, шляхом укладення будь-яких правочинів.

Тому забезпеченням зі сторони банку виступило нерухоме майно, співмірне із сумою позики: будівля центрального офісу “Аркади” та земельна ділянка під ним по вул. Ольгинській, 3 у Києві.

Так у вересні 2019 року між Неліним та “Будеволюцією” було укладено договір позики. А в забезпечення за яким між кредитором та банком “Аркада” був укладений договір іпотеки.

Як “Аркада”, так і “Будеволюція” входять до пов’язаної групи підприємств та контролюються Костянтином Паливодою, який і запевнив інвестора у гарантованості та своєчасному поверненні коштів за позикою.

Проте виконання договору позики зі сторони “Будеволюції” проходило не сприятливо: позичальник не сплачував проценти за користування кредитом, а вартість майна, переданого в забезпечення виявилась значно завищеною.

У зв’язку з цим в березні 2020 року Неліним було ініційовано незалежну оцінку об’єктів нерухомості, переданих йому в іпотеку. За наслідками оцінки виявилось, що дійсна вартість нерухомості складала не 450, а 370 млн грн.

Ще тоді Неліну вдалось домогтись укладення додаткової угоди до договору іпотеки, яким оціночна вартість об’єктів була знижена.

Проте в подальшому власник банку та “Будеволюції” Паливода почав все менше комунікувати з Неліним. Жодного прогресу з будівництвом “Патріотики” також не прослідковувалось, а в ЗМІ почало з’являтись все більше інформації про проблеми “Аркади”.

Зазначене змусило Неліна в квітні 2020 року пред’явити вимогу до “Будеволюції” та “Аркади”, якою вимагати виконання своїх обов’язків зі сплати суми позики та відсотків.

Зазначена вимога до липня 2020 року так і не була виконана, через що Нелін був вимушений задовольнити свої вимоги за рахунок переданого у забезпечення майна — будівлі офісу “Аркада” та земельної ділянки під ним.

З цього моменту Нелін став власником зазначених об’єктів нерухомості, а “Аркада” отримала право вимоги від “Будеволюції” стягнення суми боргу, погашення якої відбулось за рахунок майна банку.

Реакція НБУ та Фонду гарантування

На фоні систематичного невиконання банком нормативів та порушеннями в діяльності, наведені вище події були сприйняті Національним банком як порушення законодавства про систему гарантування вкладів фізичних осіб.

Це спровокувало віднесення банку до категорії проблемних, а згодом — і до категорії неплатоспроможних.

Після введення в банк тимчасової адміністрації ФГВФО, останнім було подано позови про скасування дій Неліна по зверненню стягнення на об’єкти забезпечення.

Окрім того, Фондом було встановлено фактичний контроль над нерухомістю та на сьогодні саме він отримує доходи з передачі офісів будівлі в оренду.

Роль Паливоди

Попри наявність зовнішніх факторів, які негативно вплинули на будівництво житлових комплексів, ключовою проблемою “Аркади” виявилось його керівництво в особі Паливоди.

Останній поступово довів банк, а разом з ним і проекти житлового будівництва, до остаточного дефолту.

Пан Паливода був співзасновником “Аркади” з 1993 року разом з Володимиром Поляченком, президентом холдингової компанії “Київміськбуд”.

Після смерті Поляченка, пряма і опосередкована частка Паливоди в банку зросла до майже 78 відсотків.

Паливода ж був і головою правління банку, що свідчить про його цілковитий контроль над діяльністю “Аркади”.

Така широта повноважень і спокусила його скористатись становищем для власної вигоди.

Не дивлячись на успішний старт проектів “Патріотики” та “Еврики”, поступово фінансування будівництва почало зменшуватись, а кошти вкладників — зникати у невідомому напрямку. Не дивлячись на хороший попит на об’єкти будівництва зі сторони населення.

Як виявилось, кошти вкладників на шляху від фонду фінансування будівництва почали спрямовуватись не на саме будівництво, а на пов’язані з банком компанії.

Такі махінації Паливоди призвели до відкриття проти нього ряду кримінальних проваджень.

Перше відкрите Нацполіцією Києва: за інформацією слідства голова правління банку розробив протиправну схему виводу коштів інвесторів і вкладників із фондів фінансування будівництва (ФФБ).

Зокрема, кримінальним провадженням встановлено укладення кредитного договору між банком “Аркада” та пов’язаним підприємством на 50 млн грн без ліквідного забезпечення.

В подальшому ці кошти були перераховані на рахунки підконтрольних структур, які, в свою чергу, вивели ці кошти через придбання прострочених векселів у тих же пов’язаних підприємствах з групи “Аркади”.

На час проведення розслідування Паливода перебуває під цілодобовим домашнім арештом.

В лютому 2021 року з’явилась інформація також про відкриття провадження Службою безпеки України.

Слідчі розслідують розтрату коштів з резервного фонду ФФБ, які були переведені на рахунки двох пов’язаних з банком компаній. Такі дії завдали шкоди вкладникам ще на 22 млн грн.

Крім того, як повідомляв міністр внутрішніх справ в серпні 2020 року, відкрито ще одне кримінальне провадження, за фабулою якого розслідується питання зловживання та розкрадання коштів по відношенню до 9 млрд грн, які знаходились у фондах фінансування будівництва.

“Схемна” складова закладалась і в положення договорів на здійснення будівництва, які укладала “Аркада” зі своїми ж підрядниками.

Зокрема по договору на забудову “Патріотики” сторони передбачили для банку “стрибаючий” розмір винагороди: від 3% до 38% перерахованих сум.

Зміни в ставці винагороди змінювались шляхом укладення численних додаткових угод до договору.

Самим цинічним є те, що розмір такої винагороди для управителя ФФБ законодавчо обмежений 5% від суми коштів, переданих в управління.

За наслідком проведення таких схем, жертвою Паливоди стали тисячі вкладників банку, а також приватний інвестор, який добровільно намагався закрити дефіцит фінансування будівництва.

Значна частина цієї історії залишається нерозкритою, а дійсний розмір коштів, які були виведені Паливодою з банку, як управителя фондами фінансування будівництвом, невідома та ще підлягає встановленню органами слідства.

Самому ж Неліну, попри те, що він є власником будівлі на Ольгинській, 3, фізичний доступ закритий Фондом гарантування. Інформація про орендарів та кошти, які сплачуються ними за користування об’єктом, йому також не надається.

Тобто, в кінцевому результаті Нелін опинився в ситуації, коли він не отримав вкладені кошти, не отримує доступу до приміщень, власником яких він є, не отримує доходів з орендної плати з користування приміщеннями.

Спровокував таке становище в більшій мірі власник банку Паливода, адже замість забезпечення належного спрямування отриманих коштів на потреби будівництва, кошти були виведені через пов’язані компанії.

Постраждав від цього не лише сам Нелін, а і населення, яке чекало на свої квартири.

Це є черговим прикладом і сигналом для добросовісних інвесторів зважувати кілька разів перед тим, як вкладати кошти у вітчизняного забудовника.

Андрій БОНДАРЕНКО