Як інвестори стали заручниками ситуації з банком “Аркада”

25.02 08:00 | Укррудпром

Бизнес Цензор, 24 февраля 2021. Опубликовано 07:40 25 февраля 2021 года Хто спричинив проблеми фінансової установи та чи зможуть інвестори і вкладники повернути своє майно?

В останні півроку в інфопросторі не стихають новини про падіння банку-забудовника “Аркада”, в якому Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) ввів тимчасову адміністрацію. А з вересня почав ліквідацію банку.

Пильна увага навколо банку обумовлюється численними мітингами на вулицях Києва інвесторів, які сплативши кошти залишились без добудованого житла.

Йдеться про житлові комплекси “Патріотика”, “Патріотика на озерах”, “Еврика”, будівництво в яких остаточно зупинилось влітку 2020 року.

В епіцентрі скандалу опинився власник і голова правління банку — Костянтин Паливода, щодо якого станом на сьогодні проводиться розслідування по ч.5 ст. 191 Кримінального Кодексу за підозрою у привласненні 50 млн грн.

Що призвело до такої ситуації?

Передумови падіння

З наявної інформації, першою перепоною на шляху до успішного завершення будівництва для банку стало рішення Київської міської ради розірвати договори оренди землі, на якій здійснювалась забудова ЖК “Патріотика”.

Попри скасування в судовому порядку вказаного рішення, Київрада відмовлялась продовжувати строк дії договору оренди з посиланням на наявну заборгованість по сплаті орендних платежів.

В свою чергу, сам банк спростовував наявність боргу посиланням на дані Державної фіскальної служби у м. Києві та судових рішень.

За проблемами з Київрадою слідували і рішення регулятора — Національного банку — про заборону залучення вкладів на будівництво від фізичних осіб.

Нацбанк обґрунтував рішення тим, що модель залучення коштів, придумана керівництвом банку, є ризиковою та може призвести до невиконання “Аркадою” своїх обов’язків перед вкладниками.

На останок Київрада не стала відшкодовувати забудовнику “Патріотики” ТОВ “Будеволюція” кошти за спорудження комунікацій поза межами будівельного майданчику.

Так “Будеволюція” під час будівництва ЖК спорудила для міста зовнішні теплові, водопровідні, каналізаційні інженерні мережі, які були введені в експлуатацію поза межами орендованої земельної ділянки на суму близько 365 млн грн.

При цьому, таке спорудження відбулось за кошти вкладників “Аркади”. А за положеннями Закону “Про регулювання містобудівної діяльності”, вартість спорудження таких мереж повинна повертатись забудовнику за рахунок коштів міста.

Проте Київрада відмовилась виконувати свої зобов’язання перед забудовником та таким чином створила ще одну діру у грошовому забезпеченні будівництва у розмірі 365 млн грн.

Пошук кредитора

В умовах блокування можливості “Аркади” залучати кошти інвесторів та відмови Київради відшкодовувати вартість споруджених інженерних мереж, забудовнику конче необхідно було залучити кошти з інших доступних джерел.

Таким джерелом фінансування став приватний інвестор Олег Нелін. За рахунок своїх та партнерських коштів він міг надати інвестицію для цілей покриття недостаючих для будівництва коштів у сумі 260 млн грн під 18% відсотків річних.

На той час власник “Аркади” Костянтин Паливода переконав Неліна, що кошти будуть спрямовані на завершення будівництва та забезпечення отримання людьми свого житла. Проте, звичайно ж, надати такі кошти без належного забезпечення в умовах сьогодення неможливо.

Для самого Неліна надання позики було досить привабливим. Адже з однієї сторони, кошти спрямовувались на благу справу — допомогу в завершенні будівництва та отримання населенням очікуваного житла.

А з іншої сторони, повернення коштів з відсотками мало б відбутись, як запевнив Паливода інвестора, коли Київрада все ж здійснить відшкодування інженерних мереж забудовнику.

Пошуком варіантів такого забезпечення займалась сама “Аркада”. Це пояснюється тим, що генеральний договір, укладений між “Аркадою” та “Будеволюцією” на забудову ЖК “Патріотики”, передбачав для банку, як управителя фондом фінансування будівництва, обов’язок вживати максимальних зусиль для усунення будь-яких ризиків для проекту. В тому числі, шляхом укладення будь-яких правочинів.

Тому забезпеченням зі сторони банку виступило нерухоме майно, співмірне із сумою позики: будівля центрального офісу “Аркади” та земельна ділянка під ним по вул. Ольгинській, 3 у Києві.

Так у вересні 2019 року між Неліним та “Будеволюцією” було укладено договір позики. А в забезпечення за яким між кредитором та банком “Аркада” був укладений договір іпотеки.

Як “Аркада”, так і “Будеволюція” входять до пов’язаної групи підприємств та контролюються Костянтином Паливодою, який і запевнив інвестора у гарантованості та своєчасному поверненні коштів за позикою.

Проте виконання договору позики зі сторони “Будеволюції” проходило не сприятливо: позичальник не сплачував проценти за користування кредитом, а вартість майна, переданого в забезпечення виявилась значно завищеною.

У зв’язку з цим в березні 2020 року Неліним було ініційовано незалежну оцінку об’єктів нерухомості, переданих йому в іпотеку. За наслідками оцінки виявилось, що дійсна вартість нерухомості складала не 450, а 370 млн грн.

Ще тоді Неліну вдалось домогтись укладення додаткової угоди до договору іпотеки, яким оціночна вартість об’єктів була знижена.

Проте в подальшому власник банку та “Будеволюції” Паливода почав все менше комунікувати з Неліним. Жодного прогресу з будівництвом “Патріотики” також не прослідковувалось, а в ЗМІ почало з’являтись все більше інформації про проблеми “Аркади”.

Зазначене змусило Неліна в квітні 2020 року пред’явити вимогу до “Будеволюції” та “Аркади”, якою вимагати виконання своїх обов’язків зі сплати суми позики та відсотків.

Зазначена вимога до липня 2020 року так і не була виконана, через що Нелін був вимушений задовольнити свої вимоги за рахунок переданого у забезпечення майна — будівлі офісу “Аркада” та земельної ділянки під ним.

З цього моменту Нелін став власником зазначених об’єктів нерухомості, а “Аркада” отримала право вимоги від “Будеволюції” стягнення суми боргу, погашення якої відбулось за рахунок майна банку.

Реакція НБУ та Фонду гарантування

На фоні систематичного невиконання банком нормативів та порушеннями в діяльності, наведені вище події були сприйняті Національним банком як порушення законодавства про систему гарантування вкладів фізичних осіб.

Це спровокувало віднесення банку до категорії проблемних, а згодом — і до категорії неплатоспроможних.

Після введення в банк тимчасової адміністрації ФГВФО, останнім було подано позови про скасування дій Неліна по зверненню стягнення на об’єкти забезпечення.

Окрім того, Фондом було встановлено фактичний контроль над нерухомістю та на сьогодні саме він отримує доходи з передачі офісів будівлі в оренду.

Роль Паливоди

Попри наявність зовнішніх факторів, які негативно вплинули на будівництво житлових комплексів, ключовою проблемою “Аркади” виявилось його керівництво в особі Паливоди.

Останній поступово довів банк, а разом з ним і проекти житлового будівництва, до остаточного дефолту.

Пан Паливода був співзасновником “Аркади” з 1993 року разом з Володимиром Поляченком, президентом холдингової компанії “Київміськбуд”.

Після смерті Поляченка, пряма і опосередкована частка Паливоди в банку зросла до майже 78 відсотків.

Паливода ж був і головою правління банку, що свідчить про його цілковитий контроль над діяльністю “Аркади”.

Така широта повноважень і спокусила його скористатись становищем для власної вигоди.

Не дивлячись на успішний старт проектів “Патріотики” та “Еврики”, поступово фінансування будівництва почало зменшуватись, а кошти вкладників — зникати у невідомому напрямку. Не дивлячись на хороший попит на об’єкти будівництва зі сторони населення.

Як виявилось, кошти вкладників на шляху від фонду фінансування будівництва почали спрямовуватись не на саме будівництво, а на пов’язані з банком компанії.

Такі махінації Паливоди призвели до відкриття проти нього ряду кримінальних проваджень.

Перше відкрите Нацполіцією Києва: за інформацією слідства голова правління банку розробив протиправну схему виводу коштів інвесторів і вкладників із фондів фінансування будівництва (ФФБ).

Зокрема, кримінальним провадженням встановлено укладення кредитного договору між банком “Аркада” та пов’язаним підприємством на 50 млн грн без ліквідного забезпечення.

В подальшому ці кошти були перераховані на рахунки підконтрольних структур, які, в свою чергу, вивели ці кошти через придбання прострочених векселів у тих же пов’язаних підприємствах з групи “Аркади”.

На час проведення розслідування Паливода перебуває під цілодобовим домашнім арештом.

В лютому 2021 року з’явилась інформація також про відкриття провадження Службою безпеки України.

Слідчі розслідують розтрату коштів з резервного фонду ФФБ, які були переведені на рахунки двох пов’язаних з банком компаній. Такі дії завдали шкоди вкладникам ще на 22 млн грн.

Крім того, як повідомляв міністр внутрішніх справ в серпні 2020 року, відкрито ще одне кримінальне провадження, за фабулою якого розслідується питання зловживання та розкрадання коштів по відношенню до 9 млрд грн, які знаходились у фондах фінансування будівництва.

“Схемна” складова закладалась і в положення договорів на здійснення будівництва, які укладала “Аркада” зі своїми ж підрядниками.

Зокрема по договору на забудову “Патріотики” сторони передбачили для банку “стрибаючий” розмір винагороди: від 3% до 38% перерахованих сум.

Зміни в ставці винагороди змінювались шляхом укладення численних додаткових угод до договору.

Самим цинічним є те, що розмір такої винагороди для управителя ФФБ законодавчо обмежений 5% від суми коштів, переданих в управління.

За наслідком проведення таких схем, жертвою Паливоди стали тисячі вкладників банку, а також приватний інвестор, який добровільно намагався закрити дефіцит фінансування будівництва.

Значна частина цієї історії залишається нерозкритою, а дійсний розмір коштів, які були виведені Паливодою з банку, як управителя фондами фінансування будівництвом, невідома та ще підлягає встановленню органами слідства.

Самому ж Неліну, попри те, що він є власником будівлі на Ольгинській, 3, фізичний доступ закритий Фондом гарантування. Інформація про орендарів та кошти, які сплачуються ними за користування об’єктом, йому також не надається.

Тобто, в кінцевому результаті Нелін опинився в ситуації, коли він не отримав вкладені кошти, не отримує доступу до приміщень, власником яких він є, не отримує доходів з орендної плати з користування приміщеннями.

Спровокував таке становище в більшій мірі власник банку Паливода, адже замість забезпечення належного спрямування отриманих коштів на потреби будівництва, кошти були виведені через пов’язані компанії.

Постраждав від цього не лише сам Нелін, а і населення, яке чекало на свої квартири.

Це є черговим прикладом і сигналом для добросовісних інвесторів зважувати кілька разів перед тим, як вкладати кошти у вітчизняного забудовника.

Андрій БОНДАРЕНКО

Добавить комментарий

Автор:

Введите Код, указанный на рисунке
 




Новини

19:58 - ДП «Південмаш» і юридична компанія Robinson Patman підписали меморандум про співпрацю
13:18 - Послы G7 напомнили Денису Шмыгалю об условиях программы МВФ и макрофинансовой помощи Евросоюза
13:18 - Правительство отклонило стратегию развития Ощадбанка
12:24 - Фонд соцстрахования столкнулся с нехваткой средств для выплаты больничных
12:24 - Вадим Новинский провернул схему по возвращению сети “Амстор”
11:30 - Владимир Зеленский завершил формирование нового состава НКЦБФР
10:36 - Ринат Ахметов и Константин Жеваго сократили экспорт ЖРС на 4,8%, но нарастили выручку почти вдвое
10:36 - Зеленский против контрабанды: атаки на “экономических террористов” или передел рынка
10:36 - Украинские аграрные лоббисты требуют выйти из Парижского соглашения о сокращении выброса СО2
10:30 - Оперативна інформація про поширення коронавірусної інфекції 2019-nCoV
09:42 - На шестом году войны Novus наконец продал бизнес в оккупированном Севастополе
09:42 - Вакцинный апартеид. В чем минус паспортов вакцинации
09:42 - Кабмин изъял ряд видов деятельности ФОП из перечня для выплат 8 тыс гривен
09:42 - Принуждение к миру: перейдет ли тихая война Банковой и Коломойского в громкие баталии
08:48 - Высотки на костях “Аркады”. Почему Кличко вдруг разрешил застроить озера на Осокорках
08:48 - Антимонопольный комитет изучает вопрос подорожания цен на продукты
08:48 - Институт “Укравтодора” готов заняться программой строительства дорог в лесу
08:48 - В оккупированном Донецке горел мясокомбинат
00:00 - Міністри оборони України та Турецької Республіки обговорили напрями співробітництва
13:54 - НБУ остановил действие всех лицензий 11 кредитных союзов
13:30 - Держприкордонслужба звітує за тиждень роботи КПВВ у районі проведення ООС
13:30 - 11 квітня на території Закарпатської області скасовується червоний рівень епідемічної небезпеки
13:00 - Прокурор Специализированной антикоррупционной прокуратуры в третий раз закрыл дело “Роттердам+”
12:06 - Правительство одобрило “Укравтодору” новые госгарантии на 10 млрд гривен
12:06 - Владимир Зеленский подписал указ о санкциях СНБО против Януковича, Азарова и Курченко
11:24 - Оперативна інформація про поширення коронавірусної інфекції 2019-nCoV
11:12 - Вася Хмельницкий распродает недвижимость в Unit.City
11:12 - Горнолыжный курорт Игоря Коломойского откроется сегодня
10:18 - Экспорт металлолома из Украины вырос с начала года в 4 раза
10:18 - “Укрзализныця” рассматривает выпуск еврооблигаций в 2021 году


Більше новин

ВалютаКурс
Австралійський долар21.2698
Канадський долар22.1855
Юань Женьміньбі4.2569
Куна4.3747
Чеська крона1.2778
Данська крона4.4576
Гонконгівський долар3.5881
Форинт0.092587
Індійська рупія0.37344
Рупія0.0019157
Новий ізраїльський шекель8.4852
Єна0.25415
Теньге0.064428
Вона0.024909
Мексиканське песо1.3848
Молдовський лей1.5533
Новозеландський долар19.6524
Норвезька крона3.2763
Російський рубль0.36128
Саудівський ріял7.4421
Сінгапурський долар20.7984
Ренд1.9143
Шведська крона3.2599
Швейцарський франк30.1072
Єгипетський фунт1.7766
Фунт стерлінгів38.2512
Долар США27.9094
Білоруський рубль10.5806
Румунський лей6.738
Турецька ліра3.4225
СПЗ (спеціальні права запозичення)39.721
Болгарський лев16.9569
Євро33.1522
Злотий7.3034
Алжирський динар0.20766
Така0.3281
Вірменський драм0.05238
Іранський ріал0.00066244
Іракський динар0.019057
Сом0.32812
Ліванський фунт0.018456
Лівійський динар6.1267
Малайзійський ринггіт6.7131
Марокканський дирхам3.0694
Пакистанська рупія0.18264
Донг0.0012057
Бат0.88992
Дирхам ОАЕ7.5749
Туніський динар9.9395
Узбецький сум0.0026534
Туркменський новий манат7.9493
Сербський динар0.27753
Азербайджанський манат16.3778
Сомоні2.4591
Ларі8.1066
Бразильський реал4.8463
Золото48552.87
Срібло700.25
Платина33699.21
Паладій73459.49

Курси валют, встановлені НБУ на: 12.04.2021

ТікерOpenMaxMinCloseVolume
BAVL0.450.450.450.4531500.00
CEEN9.29.299100610.00
NFLX1621516215162151621581075.00
UGZB0.60.60.60.612000.00
UNAF247.1247.124524571260.00

Дані за 09.04.2021