Мінфін виступає за зниження ставки ПДВ для сільськогосподарської продукції

28.01.2021 00:16 | Fin.Org.UA

Мінфін виступає за зниження ставки ПДВ для сільськогосподарської продукції – з 20% до 14%. Відповідний законопроєкт було направлено на підпис Президента після ухвалення парламентом (проєкт Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» рег. №3656).

Цей документ розроблено з метою:

  • зменшення економічної ефективності «скруток» та схем ухилення від оподаткування ПДВ операцій із сільськогосподарською продукцією, що, у свою чергу має призвести до їх згортання;
  • зменшення обсягів відшкодування ПДВ із бюджету експортерам такої с/г продукції, що зменшить навантаження на бюджет і ризики шахрайства з ПДВ 
  • підтримки виробників с/г продукції, її переробників та експортерів.

Це один із перших випадків, коли зниження ставки ПДВ активно підтримується і Міністерством фінансів, і Державною податковою службою.

«І, мабуть, саме в цьому криється причина того, що прийняття цього закону супроводжується потужним супротивом з боку, так званих, експертів від аграрного сектору, які розганяють фейки про чергову зраду та лякають селян та переробників майбутньою катастрофою.

Насправді, катастрофа у разі набрання чинності цим законом чекає на ділків від аграрного сектору, які намагаються нажитися на праці селян, створюючи різноманітні схеми перепродажу сільськогосподарської продукції, серед яких найпопулярнішими є «скрутки» з ПДВ. Вони намагаються за безцінь скупити у селян сільськогосподарську продукцію, щоб потім сформувати свою ціну для переробних підприємств і при цьому вкрасти ПДВ із бюджету, використовуючи фіктивні підконтрольні підприємства, а також «скручуючи» з їх допомогою зобов’язання з ПДВ. Зниження ставки ПДВ на операції з такою сільськогосподарською продукцією сильно вдарить по цих схемах, зробивши їх неефективними, а відтак, не цікавими для «скрутчиків»», –  наголошує заступниця Міністра фінансів Світлана Воробей.

Декілька фактів на підтвердження: у 2019 році в Україні експорт зернових склав 246,4 млрд грн, або 2,4% від загального обсягу експорту. Разом із тим, поточна заявка зернотрейдерів на відшкодування ПДВ склала 49,4 млрд грн або 32,3%, що свідчить про високий рівень зацікавленості ринку у використанні с/г товарів в операціях, за результатами яких підприємці мають право на відшкодування ПДВ із державного бюджету.  За оперативними даними у 2020 році питома вага заявок зернотрейдерів на відшкодування ПДВ з бюджету від загального обсягу заявки становила вже 34,3%. Тобто попит на такі операції збільшується.

Світлана Воробей пояснює, що операції з с/г продукцією також найчастіше використовуються при формуванні штучного «скрученого» ПДВ. Таким чином, зменшення суми ПДВ, яку шахраї сподіваються отримати у вигляді відшкодування з бюджету, зробить «скрутки» з сільськогосподарською продукцією неефективними та не цікавими, а аграрний ринок – прозорим та прогнозованим.

При цьому, впроваджуючи такий інструмент боротьби зі «скрутками», держава не втратить надходжень до бюджету, оскільки всі сільськогосподарські товари, на операції з якими знижується ставка ПДВ, є товарами проміжного споживання (сировиною),  що практично не реалізуються кінцевому споживачу. Такі товари використовуються переробною промисловістю для виробництва інших товарів вже кінцевого споживання, на операції з якими ставка ПДВ залишається 20%. Тобто ПДВ буде сплачено до бюджету повною мірою, але з одноразовою затримкою у 2-3 місяці, протягом яких сировина перетвориться у продукти кінцевого споживання. У разі експорту сировини, значно зменшиться бюджетне відшкодування ПДВ із таких операцій на суму близько 13 млрд грн на рік за рахунок припинення «скруток» із сільськогосподарською продукцією.

«Щодо підприємств, які переробляють сільськогосподарську продукцію та яких найбільше лякають втратами та катастрофою, у зв’язку зі зниженням ставки ПДВ на сировину, яку вони використовують, поясню, що саме ті 2-3 місяці затримки надходжень ПДВ до бюджету, є нічим іншим, як періодом кредитування переробних підприємств бюджетом. Чому? А тому, що переробники при закупівлі сільськогосподарської сировини будуть відволікати на  6% менше власних коштів на сплату ПДВ у складі вартості такої сировини.

Так, вони будуть сплачувати 20 % ПДВ з власної продукції, але тоді, коли вони її вироблять та, що важливіше, реалізують.

Так, сума податкового кредиту зменшиться, але ж він формується за рахунок сум ПДВ, сплачених переробниками постачальникам, у тому числі, при придбанні сільськогосподарської сировини», – роз’яснює заступниця Міністра фінансів.

Законопроєкт 3656 підтримується профільними аграрними асоціаціями, що представляють малий, середній та великий бізнес, оскільки запроваджує зниження ставки ПДВ для сільськогосподарської продукції з 20% до 14% і направлений на підтримку виробників с/г продукції, її переробників та експортерів.

Завантажити 

Додати коментар

Користувач:
email:





In Basel they meet
BIS, the central bank's bank
Regulating all

- Fin.Org.UA

Новини

13:00 - Як відповісти на 200 тисяч дзвінків за два дні. Кейси постачальників комунальних послуг
12:55 - Закон про держбюджет-2026 направили на підпис президенту
12:50 - Нафта коливається біля 2-тижневого максимуму спостерігаючи за геополітикою
12:25 - московія продає нафту Китаю з рекордними знижками – Reuters
12:20 - В Україні прискорять процес бронювання працівників бізнесу
11:53 - Суд у Гаазі заарештував активи оператора "Турецького потоку" за позовом ДТЕК
11:30 - Monobank запустив сервіс, який конкуруватиме з OLX
11:20 - Українські банки подали рекордну кількість позовів до боржників
10:49 - Сім членів ЄС закликали пришвидшити виділення Україні репараційної позики
10:45 - Розвиток інклюзивного і безбар’єрного середовища в органах влади: представники Міненерго взяли участь у воркшопі україно-шведського проєкту BUILDS-UP
10:45 - У Фастові збудують новий вокзал замість зруйнованого ворожим обстрілом
10:44 - Стратегічний розвиток центральних банків: НБУ всьоме провів щорічний міжнародний круглий стіл зі стратегічного управління
10:20 - Обстріли московія призвели до знеструмлення у п'яти областях України
10:02 - До уваги платників орендної плати за землю!
10:01 - Електронний кабінет: для уникнення подвійного оподаткування до заяви про підтвердження резидентського статусу платник надсилає документи/відомості
10:00 - Ситуація в енергосистемі на 8 грудня
10:00 - Про самостійне виправлення помилок, допущених у Звіті про контрольовані операції за минулі звітні (податкові) періоди
09:58 - Трамп долучиться до вирішення долі купівлі Warner Brothers компанією Netflix
09:57 - Чи потрібно СГ, який здійснює діяльність у сфері ресторанного господарства для продажу алкогольних напоїв на розлив мати у назві слова «кафе», «бар» або «ресторан»?
09:56 - До уваги ФОПів, які отримали ліцензію на право роздрібної торгівлі підакцизними товарами і мають найманих працівників!
09:55 - Порядок отримання статусу резидента Дефенс Сіті
09:54 - Визначення платниками податку на прибуток підприємств резидентів
09:53 - Відшкодування збитків за пошкоджене, знищене (втрачене) майно: що з базою оподаткування ПДВ?
09:52 - Які обов’язкові реквізити має містити фіскальний чек?
09:52 - Податковий календар на 09 грудня 2025 року
09:50 - Проведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО без використання режиму програмування найменування підакцизного товару із зазначенням коду УКТ ЗЕД: відповідальність
09:48 - До місцевих бюджетів Дніпропетровщини платники збору за місця для паркування транспортних засобів спрямували майже 45,3 млн гривень
09:47 - До загального фонду держбюджету за видобування залізних руд від платників Дніпропетровщини надійшло понад 4,1 млрд грн рентної плати
09:47 - Податкова служба Дніпропетровщини: з початку року до ЦОПів надійшло 346,8 тисяч звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг
09:45 - Понад 301 тисяча юридичних та самозайнятих осіб – на обліку в податковій службі Дніпропетровщини


Більше новин

ВалютаКурс
Алжирський динар0.32364
Австралійський долар27.9109
Така0.34407
Канадський долар30.1828
Юань Женьміньбі5.9487
Чеська крона2.0238
Данська крона6.5601
Гонконгівський долар5.4024
Форинт0.128316
Індійська рупія0.46728
Рупія0.0025267
Новий ізраїльський шекель13.0162
Єна0.271
Теньге0.083136
Вона0.02856
Ліванський фунт0.00047
Малайзійський ринггіт10.231
Мексиканське песо2.3107
Молдовський лей2.4743
Новозеландський долар24.3004
Норвезька крона4.1658
Саудівський ріял11.2056
Сінгапурський долар32.4687
Донг0.0015949
Ренд2.4856
Шведська крона4.4702
Швейцарський франк52.3158
Бат1.32096
Дирхам ОАЕ11.4512
Туніський динар14.3475
Єгипетський фунт0.8841
Фунт стерлінгів56.1289
Долар США42.0567
Сербський динар0.41714
Азербайджанський манат24.7363
Румунський лей9.6209
Турецька ліра0.9893
СПЗ (спеціальні права запозичення)57.3525
Болгарський лев25.0502
Євро48.9961
Ларі15.5754
Злотий11.5763
Золото177813.2
Срібло2445.24
Платина69312.81
Паладій61335.07

Курси валют, встановлені НБУ на 08.12.2025