Фінансова реструктуризація в умовах сьогодення

26.01.2021 20:47 | Юлія Костецька, голова Секретаріату фінансової реструктуризації

Проблема зменшення непрацюючих активів у портфелях банків України актуальна з 2008 р. — року світової фінансової кризи. Банки мають багато інструментів для виконання цього завдання, список яких у 2017 р. поповнився Законом України №1414-VIII від 14.06.2016 р. «Про фінансову реструктуризацію». Закон був розроблений з метою зменшення рівня NPL, оздоровлення банківської системи України та відновлення кредитування. Спонсорами та ідеологами втілення світового досвіду реструктуризації корпоративних кредитів виступили Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), Незалежна асоціація банків України (НАБУ) та ініціативна група, яка склалася з представників НБУ, Міністерства фінансів, Міністерства юстиції, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, банків та бізнесу. Таким чином, спільними зусиллями було реалізовано проєкт з впровадження в дію Закону України «Про фінансову реструктуризацію» (далі — Закон).

alt


Суть цього Закону полягає не тільки в добровільному врегулюванні проблемної заборгованості між банком чи іншою фінансовою установою та боржником, а й у збалансуванні переваг такого врегулювання для всіх сторін процесу: об’єктивне зменшення фінансового навантаження, збереження життєздатного бізнесу і доброї кредитної історії для боржників, які мають тимчасові фінансові труднощі, в сукупності з податковими та нормативними пільгами для кредиторів та боржників.

За період з початку роботи Закону (з квітня 2017 р.) маємо такі підсумки його роботи в цифрах.


Відкриті 41 процедура на загальну суму 65,2 млрд грн, з яких 40 процедур на суму 63,68 млрд вже завершені. При цьому 97% процедур завершені успішно, в результаті чого між боржниками та кредиторами досягнуто домовленості і підписано плани реструктуризації.

На сьогодні сума успішних процедур з використанням Закону складає 16% NPL корпоративного сектора, а найактивніше банки і боржники користувалися ними протягом 2019-2020 рр. Так, за 2017 р. сума процедур склала 8 млрд грн, що складало 1,6% від загального NPL корпоративного кредитного портфеля. За 2018 р. сума процедур склала 27,54 млрд грн (5%), за 2019 р. — 44,85 млрд грн, або 10%. На 4 січня 2021 р. сума процедур склала 65,18 млрд грн, або 16% від загального NPL корпоративного кредитного портфеля.

З початку своєї дії Закон про фінансову реструктуризацію став одним з дієвих інструментів як для державних банків та банків з часткою державної власності, так і для комерційного сектора. Звісно, враховуючи, що банки з часткою державної власності та державні банки мають не тільки суттєво більшу частку проблемних активів на своїх балансах, а й значно більше обмежень у своїй діяльності для проведення реструктуризації, вони є більш активними користувачами цього інструменту. Але на сьогодні комерційний сектор теж висловлює зацікавленість у його використанні.

Отже, за перші 3 роки роботи Закону з’ясовано, що, по-перше, попит з боку бізнесу та фінансового сектора на використання Закону присутній, але є декілька питань, які потребують уточнення. Нижче наведу декілька питань, які сповільнювали темпи застосування Закону.

1. Одним з важливих питань було неоднозначне визначення щодо податкових пільг, у т. ч. питань ПДВ для фінансового лізингу, використання пільг з ПДВ для поручителя, отримання боржником пільг на податок на прибуток при прощенні частини боргу.

2. Закон «Про фінансову реструктуризацію», який прийнятий у червні 2016 р., фактично почав діяти з квітня 2017 р. і для вирішення питання врегулювання негативного впливу NPL для комерційних банків дещо запізнився. Більшість фінансових установ у комерційному секторі вирішили питання врегулювання проблемної заборгованості.

3. Оскільки використання Закону не передбачає примусового входження до процедури будь-якої зі сторін, це не надає суттєвих важелів, щоб змусити сторону (боржника або кредитора) розпочати процедуру. Відтак, у нас майже відсутні «мультикредиторні» кейси через небажання знаходити спільну стратегію у випадку, якщо є декілька кредиторів.

4. Необхідність залучення незалежного експерта, проведення боржником аудиторської перевірки тощо збільшують витрати та не надають гарантії, що в результаті перемовин буде підписаний план реструктуризації, який задовольнить усіх учасників (боржника та залучених кредиторів). Звісно, підготовка усіх документів, оцінки, розрахунки та звіт незалежного експерта — це також певні витрати, які несе боржник, і це займає багато часу та ресурсів боржника та кредитора.


Чому існує потенційний попит на цей продукт


Спостережна рада, створена згідно Закону для розробки процедурних правил та документів та задля моніторингу виконання процедур, та НАБУ за підтримки ЄБРР неодноразово зверталися до НБУ та відповідних комітетів Верховної Ради за внесенням необхідних змін до Закону та супутніх нормативних актів, а також активно співпрацювали з Міністерством фінансів України та Державною фіскальною службою. Так, у 2019 р. за ініціативи НАБУ як представника банківської спільноти України дію Закону було продовжено ще на 3 роки та на законодавчому рівні вирішено низку суттєвих питань як у самому Законі, так і в супутніх нормативних актах. Зокрема:

  1. Вирішено питання щодо податкових пільг (отримано узагальнюючі податкові консультації та внесено зміни до ПКУ щодо пільг з ПДВ при добровільному погашенні боргу майном (як для боржника, так і для поручителя, майнового поручителя та податку на прибуток).
  2. З’явилася можливість поєднання в одну процедуру боржників, які мають заборгованість перед різними залученими кредиторами.
  3. Збереження зобов’язання у випадку, якщо після добровільного застосування позасудового способу стягнення предмета іпотеки вартості забезпечення виявилось недостатньо, і частина боргу залишилась непогашеною.
  4. Скасування необхідності отримання дозволу від АМКУ для прискорення та спрощення можливості передачі в погашення боргу від боржника права власності на майно (основні засоби, що підпадають під визначення цілісного майнового комплексу) та отримання погодження від АМКУ у випадку утримання такого майна на балансі банку на строк понад 2 роки.
  5. Уточнено поняття єдиного майнового комплексу.
  6. Забезпечено надання новому кредитору прав, передбачених Законом для первісного кредитора (у випадку продажу активу).


За даними Міністерства фінансів України, потенціал для врегулювання проблемних корпоративних кредитів залишається високим, у першу чергу, у кредиторів державних банків:

  • рівень непрацюючих кредитів банків України залишається значним;
  • майже половину обсягу кредитного портфеля банків складають непрацюючі кредити (48%, або 536 млрд грн), з яких 73%, або 391 млрд грн акумульовано у банках державного сектору;
  • державні банки отримали нові незалежні ради, одним з ключових завдань яких є затвердження стратегії управління проблемними активами та оперативного плану її реалізації для вирішення проблем, пов’язаних з великими обсягами проблемних активів;
  • у І півріччі 2020 р. спостерігалося деяке зростання працюючого та непрацюючого кредитних портфелів банків України;
  • обсяг NPL банківської системи зріс на 1%, або на 5,5 млрд грн, обсяг працюючого портфеля — на 1%, або на 3 млрд грн;
  • банки державного сектору скоротили обсяг непрацюючих кредитів на 2%, або на 6 млрд грн.


Боржники-основні користувачі Закону, які вже реструктурували заборгованість, належать до багатьох секторів української економіки (див. діаграму).

Наведені цифри дають можливість зробити висновок про позитивну динаміку щодо відкриття процедур і потенційний попит з боку фінансового сектору та бізнесу на застосування Закону, а відтак, оцінити Закон про фінансову реструктуризацію як дієвий і ефективний інструмент для врегулювання проблемної заборгованості. Криза в українській економіці, спричинена наслідками пандемії та локдаунів у всіх країнах світу, може збільшити попит боржників на зниження фінансового навантаження за допомогою процедур Закону. Закон має обмежений строк дії — до жовтня 2022 р., і маємо сподівання, що ще багато позичальників та кредиторів скористуються перевагами у врегулюванні проблемної заборгованості, які він надає.

Додати коментар

Користувач:
email:





Crypto boom or bust,
Digital coins in demand,
Bitcoin mania.

- Fin.Org.UA

Новини

10:46 - Трамп може надати Україні нове фінансування - CBS News
10:03 - SpaceX інвестує 2 мільярди доларів у стартап Маска xAI
07:35 - Фінансовий астрологічний прогноз на 13.07.2025
00:00 - Новини від Міністерства енергетики України
18:00 - ЄІБ виділить понад 130 мільйонів євро на відновлення транспортної інфраструктури України
17:40 - Трамп анонсував 30% мита проти ЄС і Мексики з 1 серпня
16:32 - Рекордна спецконфіскація: суд стягнув 2,6 мільярда з онлайн-казино PIN-UP
15:11 - Туреччина почала розслідування щодо Spotify після скарги на "провокаційні плейлисти"
14:40 - MIGA застрахувала €185 млн інвестицій міжнародних банків у дочірні структури в Україні
14:28 - Ціни на тепличні помідори продовжують знижуватися
14:00 - Україна стала асоційованим членом Європейського соціального фонду плюс
13:51 - Квартальні доходи московія від викопного палива – найнижчі з моменту вторгнення
13:35 - Мінекономіки презентувало Зелену платформу на URC 2025
12:38 - Звіт про катастрофу Air India: подача пального раптом припинилася
12:08 - Харків отримає понад 33 мільйони доларів на розвиток енергетики
11:07 - ЄС підходить до нового режиму обмеження цін на російську нафту – Bloomberg
10:15 - Садівники прогнозують зростання цін на яблука в Україні
10:00 - Безпека постачання, диверсифікація джерел та розширення партнерства є ЄС залишаються стратегічним пріоритетом України в газовій галузі
09:00 - Україна формує енергетичний фундамент для майбутнього членства в ЄС
07:35 - Фінансовий астрологічний прогноз на 12.07.2025
00:00 - Накази Міністерства енергетики України
00:00 - Новини від Міністерства енергетики України
00:00 - Регуляторні акти Міністерства енергетики України
21:26 - Курченку повідомили про заочну підозру у "привласненні" українських підприємств на Донбасі
21:00 - Новини 11 липня: парад кредитних угод, історичний максимум Bitcoin та підозра заступнику голови уряду московія
20:48 - Російські шахти зупиняють видобуток — бояться ще більших збитків
20:22 - Мінекономіки та ЮНІДО підписали угоду про запуск ініціативи зеленого індустріального відновлення за підтримки Японії
19:55 - Прибуткові ПрАТи – перший результат трансформації виробничого напряму УЗ під керівництвом Шрамка, - Rail Freight
19:52 - Прибуткові ПрАТи – перший результат трансформації виробничого напряму УЗ під керівництвом Шрамка, - Rail Freight
19:52 - Національний банк підписав Хартію стійкості людського капіталу


Більше новин

ВалютаКурс
Алжирський динар0.32237
Австралійський долар27.4982
Така0.34419
Канадський долар30.5128
Юань Женьміньбі5.8294
Чеська крона1.9807
Данська крона6.5456
Гонконгівський долар5.3228
Форинт0.122137
Індійська рупія0.48694
Рупія0.0025764
Новий ізраїльський шекель12.5313
Єна0.28423
Теньге0.079819
Вона0.030394
Ліванський фунт0.000467
Малайзійський ринггіт9.8235
Мексиканське песо2.234
Молдовський лей2.4644
Новозеландський долар25.1332
Норвезька крона4.1312
Саудівський ріял11.141
Сінгапурський долар32.6414
Донг0.0016004
Ренд2.3309
Шведська крона4.3805
Швейцарський франк52.4729
Бат1.28789
Дирхам ОАЕ11.3757
Туніський динар14.3979
Єгипетський фунт0.844
Фунт стерлінгів56.4233
Долар США41.7842
Сербський динар0.41692
Азербайджанський манат24.5746
Румунський лей9.6166
Турецька ліра1.0401
СПЗ (спеціальні права запозичення)57.2078
Болгарський лев24.9711
Євро48.8416
Ларі15.3862
Злотий11.47
Золото139893.92
Срібло1572.99
Платина56985.71
Паладій48735.84

Курси валют, встановлені НБУ на 14.07.2025