Фінансова реструктуризація в умовах сьогодення

Проблема зменшення непрацюючих активів у портфелях банків України актуальна з 2008 р. — року світової фінансової кризи. Банки мають багато інструментів для виконання цього завдання, список яких у 2017 р. поповнився Законом України №1414-VIII від 14.06.2016 р. «Про фінансову реструктуризацію». Закон був розроблений з метою зменшення рівня NPL, оздоровлення банківської системи України та відновлення кредитування. Спонсорами та ідеологами втілення світового досвіду реструктуризації корпоративних кредитів виступили Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), Незалежна асоціація банків України (НАБУ) та ініціативна група, яка склалася з представників НБУ, Міністерства фінансів, Міністерства юстиції, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, банків та бізнесу. Таким чином, спільними зусиллями було реалізовано проєкт з впровадження в дію Закону України «Про фінансову реструктуризацію» (далі — Закон).

Суть цього Закону полягає не тільки в добровільному врегулюванні проблемної заборгованості між банком чи іншою фінансовою установою та боржником, а й у збалансуванні переваг такого врегулювання для всіх сторін процесу: об’єктивне зменшення фінансового навантаження, збереження життєздатного бізнесу і доброї кредитної історії для боржників, які мають тимчасові фінансові труднощі, в сукупності з податковими та нормативними пільгами для кредиторів та боржників.

За період з початку роботи Закону (з квітня 2017 р.) маємо такі підсумки його роботи в цифрах.

Відкриті 41 процедура на загальну суму 65,2 млрд грн, з яких 40 процедур на суму 63,68 млрд вже завершені. При цьому 97% процедур завершені успішно, в результаті чого між боржниками та кредиторами досягнуто домовленості і підписано плани реструктуризації.

На сьогодні сума успішних процедур з використанням Закону складає 16% NPL корпоративного сектора, а найактивніше банки і боржники користувалися ними протягом 2019-2020 рр. Так, за 2017 р. сума процедур склала 8 млрд грн, що складало 1,6% від загального NPL корпоративного кредитного портфеля. За 2018 р. сума процедур склала 27,54 млрд грн (5%), за 2019 р. — 44,85 млрд грн, або 10%. На 4 січня 2021 р. сума процедур склала 65,18 млрд грн, або 16% від загального NPL корпоративного кредитного портфеля.

З початку своєї дії Закон про фінансову реструктуризацію став одним з дієвих інструментів як для державних банків та банків з часткою державної власності, так і для комерційного сектора. Звісно, враховуючи, що банки з часткою державної власності та державні банки мають не тільки суттєво більшу частку проблемних активів на своїх балансах, а й значно більше обмежень у своїй діяльності для проведення реструктуризації, вони є більш активними користувачами цього інструменту. Але на сьогодні комерційний сектор теж висловлює зацікавленість у його використанні.

Отже, за перші 3 роки роботи Закону з’ясовано, що, по-перше, попит з боку бізнесу та фінансового сектора на використання Закону присутній, але є декілька питань, які потребують уточнення. Нижче наведу декілька питань, які сповільнювали темпи застосування Закону.

1. Одним з важливих питань було неоднозначне визначення щодо податкових пільг, у т. ч. питань ПДВ для фінансового лізингу, використання пільг з ПДВ для поручителя, отримання боржником пільг на податок на прибуток при прощенні частини боргу.

2. Закон «Про фінансову реструктуризацію», який прийнятий у червні 2016 р., фактично почав діяти з квітня 2017 р. і для вирішення питання врегулювання негативного впливу NPL для комерційних банків дещо запізнився. Більшість фінансових установ у комерційному секторі вирішили питання врегулювання проблемної заборгованості.

3. Оскільки використання Закону не передбачає примусового входження до процедури будь-якої зі сторін, це не надає суттєвих важелів, щоб змусити сторону (боржника або кредитора) розпочати процедуру. Відтак, у нас майже відсутні «мультикредиторні» кейси через небажання знаходити спільну стратегію у випадку, якщо є декілька кредиторів.

4. Необхідність залучення незалежного експерта, проведення боржником аудиторської перевірки тощо збільшують витрати та не надають гарантії, що в результаті перемовин буде підписаний план реструктуризації, який задовольнить усіх учасників (боржника та залучених кредиторів). Звісно, підготовка усіх документів, оцінки, розрахунки та звіт незалежного експерта — це також певні витрати, які несе боржник, і це займає багато часу та ресурсів боржника та кредитора.

Чому існує потенційний попит на цей продукт

Спостережна рада, створена згідно Закону для розробки процедурних правил та документів та задля моніторингу виконання процедур, та НАБУ за підтримки ЄБРР неодноразово зверталися до НБУ та відповідних комітетів Верховної Ради за внесенням необхідних змін до Закону та супутніх нормативних актів, а також активно співпрацювали з Міністерством фінансів України та Державною фіскальною службою. Так, у 2019 р. за ініціативи НАБУ як представника банківської спільноти України дію Закону було продовжено ще на 3 роки та на законодавчому рівні вирішено низку суттєвих питань як у самому Законі, так і в супутніх нормативних актах. Зокрема:

1. Вирішено питання щодо податкових пільг (отримано узагальнюючі податкові консультації та внесено зміни до ПКУ щодо пільг з ПДВ при добровільному погашенні боргу майном (як для боржника, так і для поручителя, майнового поручителя та податку на прибуток).
2. З’явилася можливість поєднання в одну процедуру боржників, які мають заборгованість перед різними залученими кредиторами.
3. Збереження зобов’язання у випадку, якщо після добровільного застосування позасудового способу стягнення предмета іпотеки вартості забезпечення виявилось недостатньо, і частина боргу залишилась непогашеною.
4. Скасування необхідності отримання дозволу від АМКУ для прискорення та спрощення можливості передачі в погашення боргу від боржника права власності на майно (основні засоби, що підпадають під визначення цілісного майнового комплексу) та отримання погодження від АМКУ у випадку утримання такого майна на балансі банку на строк понад 2 роки.
5. Уточнено поняття єдиного майнового комплексу.
6. Забезпечено надання новому кредитору прав, передбачених Законом для первісного кредитора (у випадку продажу активу).

За даними Міністерства фінансів України, потенціал для врегулювання проблемних корпоративних кредитів залишається високим, у першу чергу, у кредиторів державних банків:

• рівень непрацюючих кредитів банків України залишається значним;
• майже половину обсягу кредитного портфеля банків складають непрацюючі кредити (48%, або 536 млрд грн), з яких 73%, або 391 млрд грн акумульовано у банках державного сектору;
• державні банки отримали нові незалежні ради, одним з ключових завдань яких є затвердження стратегії управління проблемними активами та оперативного плану її реалізації для вирішення проблем, пов’язаних з великими обсягами проблемних активів;
• у І півріччі 2020 р. спостерігалося деяке зростання працюючого та непрацюючого кредитних портфелів банків України;
• обсяг NPL банківської системи зріс на 1%, або на 5,5 млрд грн, обсяг працюючого портфеля — на 1%, або на 3 млрд грн;
• банки державного сектору скоротили обсяг непрацюючих кредитів на 2%, або на 6 млрд грн.

Боржники-основні користувачі Закону, які вже реструктурували заборгованість, належать до багатьох секторів української економіки (див. діаграму).

Наведені цифри дають можливість зробити висновок про позитивну динаміку щодо відкриття процедур і потенційний попит з боку фінансового сектору та бізнесу на застосування Закону, а відтак, оцінити Закон про фінансову реструктуризацію як дієвий і ефективний інструмент для врегулювання проблемної заборгованості. Криза в українській економіці, спричинена наслідками пандемії та локдаунів у всіх країнах світу, може збільшити попит боржників на зниження фінансового навантаження за допомогою процедур Закону. Закон має обмежений строк дії — до жовтня 2022 р., і маємо сподівання, що ще багато позичальників та кредиторів скористуються перевагами у врегулюванні проблемної заборгованості, які він надає.